Формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Кафедра психології і педагогіки дошкільної освіти

Формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діяльності

Харченко Наталія Валентинівна

доктор психологічних наук, професор

Мисан Інна Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

освітній проект професія дорослий

У статті представлено результати впровадження в практику роботи ЗДО освітнього проєкту «Професії дорослих у сучасному світі» й експериментальної методики, спрямованої на формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діяльності.

У дослідженні розмежовуються поняття «проєктна діяльність закладу дошкільної освіти» і «проєктна діяльність дітей дошкільного віку». Проєктна діяльність у ЗДО розглядається як спосіб організації педагогічного процесу, що ґрунтується на співробітництві педагога, батьків і вихованців, взаємодії з оточуючим середовищем, поетапна практична діяльність із досягнення поставленої мети (досягнення задуму з моменту його виникнення до його завершення), й оформленні результатів проєкту у вигляді певних продуктів. Проєктна діяльність дітей дошкільного віку - вид освітньої діяльності, основним завданням якої є проєктний спосіб досягнення мети через розв'язання конкретної проблеми в умовах обмеженості терміну та ресурсів, яка завершується практичним результатом у вигляді конкретного продукту. Реалізація проєктної діяльності ЗДО і дітей базувалась на використанні методу проєкту - способу організації взаємопов'язаної конструктивної і продуктивної діяльності учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків, соціальних партнерів), спрямованого на досягнення останніми освітньої мети й вирішення пізнавальних завдань у процесі здійснення проєкту. Під проєктом розуміємо обмежений у часі й ресурсах план дій, задум, спланована сукупність чітко визначених дослідницько-пізнавальних кроків і дій учасників проєкту задля досягнення освітньої мети.

Проєкт реалізовувався у три етапи: I-й етап - підготовчий. II-й етап - практичний (реалізація Проєкту, апробація експериментальної методики). III-й етап - заключний (моніторинг досягнень у рамках Проєкту). У контексті Проєкту реалізована експериментальна методика формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діляьності. Вона охоплювала два етапи: 1) інформаційно-ознайомлювальний; 2) діяльнісний. На кожному етапі було визначено мету, завдання, методи, організаційні форми й засоби.

Реалізація Проєкту й експериментальної методики сприяла не тільки успішному формуванню у дітей знань про професії дорослих, а й сприяли налагодженню співпраці ЗДО з батьками дітей і громадськими організаціями з досліджуваної проблеми.

Ключові слова: діти дошкільного віку, професії, проєкт, проєктна діяльність, методика, методи, форми, засоби.

Kharchenko Nataliia Valentynivna Doctor of Psychology, Professor, Professor of the Department of Psychology and Pedagogy of Preschool Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Mysan Inna Volodymyrivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Pedagogy of Preschool Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Formation of knowledge about adult professions in older preschool children through project activities

Abstract

The article presents the results of the implementation of the educational project «Adult professions in the modern world» and the experimental methodology aimed at formation of knowledge about adult professions in senior preschool children through project activities.

The study distinguishes between the concepts of «project activities of preschool educational institutions» and «project activities of preschool children». Project activity in preschool education is considered as a way of organizing the pedagogical process based on cooperation of teacher, parents and students, interaction with the environment, step-by-step practical activities to achieve the goal (realization of the plan from its inception to its completion) and design of project results in the form of certain products. The project activity of preschool children is a type of educational activity whose main task is a project-based way of achieving a goal by solving a specific problem in a time- and resource-limited environment, which ends with a practical result in the form of a specific product. Project activities are based on a project, which means a time-limited plan of action, a plan, a planned set of actions and clearly defined steps by project participants to achieve an educational goal.

The project was implemented in three phases: Stage I - preparatory. Stage II - practical (implementation of the project, testing of the experimental methodology). Stage III - final (monitoring the results of the project).

Within the framework of the project, an experimental methodology was implemented to form knowledge about adult professions in senior preschool children through project-based activities. It included two phases: 1) information and familiarization; 2) activity. In each stage, the goal, objectives, methods, organizational forms and means were defined.

The implementation of the project and the experimental methodology contributed not only to the successful formation of children's knowledge about adult professions, but also to the establishment of cooperation between preschool educational institutions and parents of children and public organizations on the studied problem.

Keywords: preschool children, professions, project, project activity, methodology, methods, forms, means.

Постановка проблеми

Ознайомлення дітей дошкільного віку з професіями дорослих - один із шляхів коректного їх уведення у світ соціальних взаємин; спосіб соціалізації дитини та її майбутнього професійного вибору в дорослому житті. Відомо, що витоки зародження професійного самовизначення дитини сягають дошкільного дитинства. Саме в дошкільному віці в дитини проявляється схильність до певного заняття, і ця схильність (за умови її педагогічної підтримки й розвитку) стає підставою для свідомого вибору професії у дорослому професійному самовизначенні. Тому, важливим освітнім напрямком ЗДО є реалізація системи спеціальних заходів із ранньої профорієнтації, спрямованої, з одного боку, на виявлення здібностей, схильностей, бажань та інтересів дітей, їхніх особистісних уподобань в абрисі світу різноманітних професій, а з другого - організацію кваліфікованого педагогічного супроводу, спрямованого на формування у дітей свідомого ставлення до професій, оволодіння системою знань про вагомість і значення для суспільства тієї чи іншої професії, її специфіку, предмети праці тощо як основи усвідомленого, вільного й незалежного вибору майбутньої професії - професійного самовизначення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значення професійного самовизначення особистості, процесу пізнання світу професій дорослих для дитини висвітлювали у своїх дослідженнях Л.В. Артемова, Г.В. Бєлєнька, З.Н. Борисова, О. Гнізділова, Ю. Дубовик, І.В. Єршова, Н.В. Кудикіна, М.А. Машовеь, Г. Марочко, Л.М. Пісоцька та ін. Учені наголосили на тому, що в процесі пізнання світу професій дитина розширює власні уявлення про життя дорослих, їхню працю та відпочинок. Крім того, наявність у дошкільників знань про працю й професії дорослих впливає на формування позитивного ставлення дітей до праці, поваги до людей праці, а також результатів праці дорослих.

На нашу думку, одним із перспективних шляхів, котрий забезпечує ефективність формування у дітей дошкільного віку знань про професії дорослих є проєктна діяльність - «конструктивна й продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв'язання життєво значущої проблеми, досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування й здійснення проєкту» [3, с. 259]. Для нашого дослідження важливими є думки Л.В. Козак і Г.А. Король про розмежування понять «проєктна діяльність у ЗДО» і «проєктна діяльність дітей дошкільного віку» [2, с. 170-171]. Відтак, під «проєктною діяльністю в ЗДО» розуміємо спосіб організації педагогічного процесу, що ґрунтується на співробітництві педагога, батьків і вихованців, взаємодії з оточуючим середовищем, поетапна практична діяльність із досягнення поставленої мети (досягнення задуму з моменту його виникнення до його завершення), й оформленні результатів проєкту у вигляді певних продуктів. «Проєктна діяльність дітей дошкільного віку» - вид освітньої діяльності, основним завданням якої є проектний спосіб досягнення мети через розв'язання конкретної проблеми в умовах обмеженості терміну та ресурсів, яка завершується практичним результатом у вигляді конкретного продукту.

Проєктна діяльність базується на використанні методу проєкту, який визначаємо як спосіб організації взаємопов'язаної конструктивної і продуктивної діяльності учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків, соціальних партнерів), спрямований на досягнення останніми освітньої мети й вирішення пізнавальних завдань у процесі здійснення проєкту. В основі методу проєктів лежить розвиток пізнавальних навичок дітей, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного й творчого мислення особистості дитини.

В «Академічному тлумачному словнику сучасної української мови» «проєкт» розглядається у кількох значеннях, зокрема таких: а) сукупність документів (розрахунки, креслення та ін.), необхідних для створення будь-якої споруди або виробу; б) попередній текст якого-небудь документа, що виноситься на обговорення, затвердження; в) будь-який задум або план. Ми визначаємо проєкт як обмежений у часі і ресурсах план дій, задум, спланована сукупність чітко визначених дослідницько-пізнавальних кроків і дій учасників проєкту задля досягнення освітньої мети.

Отже, мета статті - представити результати впровадження в практику роботи ЗДО освітнього проєкту «Професії дорослих у сучасному світі», спрямованого на формування у дітей старшого дошкільного віку знань про

професії дорослих засобом проєктної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Отже, з метою формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих було розроблено й впроваджено в практику діяльності ЗДО освітній проєкт «Професії дорослих у сучасному світі», під час якого апробувалась експериментальна методика. Мета Проєкту полягала в організації у ЗДО проєктувально-розвивального середовища, спрямованого на формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діяльності.

Проєкт базувався на принципах системності, відкритості, соціально-педагогічного партнерства, особистісно орієнтованої взаємодії учасників Проекту, доступності, достовірності й науковості знань у галузі професій дорослих; діалогічності; активного включення дітей у практичну діяльність; урахування індивідуальних і вікових особливостей дітей, міжпредметності й інтегративності; наочності та ін.

Провідними організаційно-педагогічними умовами реалізації Проєкту були такі: 1. Безперервна мотивація учасників Проєкту до активної творчої самореалізації й самовираження. 2. Підвищення компетентності педагогів у галузі проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих. 3. Здійснення консультативного супроводу педагогів у процесі реалізації Проєкту. 4. Формування у ЗДО банку науково-методичного інструментарію з проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих (діагностичний комплекс, методичні посібники й рекомендації, дидактичні й мультимедійні засоби тощо). 5. Організація роботи в ЗДО із узагальнення й поширення педагогічного досвіду з проблеми формування у дітей дошкільного віку знань про професії дорослих. 6. Взаємодія ЗДО і сім'ї з питання формування у дітей знань про професії дорослих. 6. Створення матеріально-технічної бази для забезпечення реалізації Проєкту.

Далі представимо паспорт і структуру проєкту «Професії дорослих у сучасному світі» (табл. 1).

Таблиця 1. Паспорт проєкту «Професії дорослих у сучасному світі»

Опишемо зміст роботи за Проєктом. Він реалізовувався у три етапи: I-й етап - підготовчий. II-й етап - практичний (реалізація Проєкту, апробація експериментальної методики). III-й етап - заключний (моніторинг досягнень у рамках Проєкту).

Розкриємо особливості реалізації Проєкту на кожному з його етапів.

I-й етап -- підготовчий був спрямований на здійснення організаційних заходів щодо реалізації проєкту «Професії дорослих у сучасному світі».

На цьому етапі були сформульовані завдання, сплановані й реалізовані відповідні їм форми роботи (табл. 2).

Таблиця 2. Завдання й відповідні їм форми роботи на підготовчому етапі реалізації Проєкту

На підготовчому етапі здійснювалась просвітницька робота з педагогами з метою підвищення їхньої компетентності в галузі ознайомлення дітей з професіями дорослих і ранньої профорієнтації дошкільників.

З цією метою була організована педагогічна майстерня для батьків «Дошкільник у світі професій».

Завдання просвітницької роботи з педагогами:

Підвищення рівня теоретичної й практичної підготовки вихователів, активізація діяльності, систематизація знань, удосконалення практичних навичок педагогів, необхідних у роботі з ознайомлення дітей дошкільного віку з професіями людей;

Формування інноваційної спрямованості в діяльності педагогічного колективу на основі вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду серед педагогів ЗДО, використовуючи сучасні освітні технологій.

Розвиток комунікативних умінь педагогів, інтересу до подальшої роботи над даною темою.

У межах педагогічного просвітництва використовувалися такі форми роботи, як-от: педагогічний діалог, дискусійні засідання «Рання профорієнтація дітей: виклики часу чи данина моді?», «З якими професіями можна знайомити в дошкільному віці?»; аукціон творчих ідей «Проєктні технології в ознайомленні дошкільників з професіями дорослих», майстер-клас «Професії майбутнього», редакційно-видавнича діяльність (випуск методичних шпаргалок «Як познайомити дошкільників із професією?», пам'яток, інтерактивні лекції «Взаємодія з батьками - умова успішного формування у дітей знань про професії дорослих»; семінар «Роль педагогічного колективу в успішній ранній профорієнтації дітей дошкільного віку»; віртуальні екскурсії професіями дорослих; огляди-конкурси на створення лепбук-посібника: «Професії дорослих: від А до Я».

II-й етап - практичний - апробація методики формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих засобом проєктної діяльності. Методика реалізовувалась за таких педагогічних умов: 1. Розвиток інтересу дітей до різних професій у сучасному світі; формування емоційно-позитивного ціннісного ставлення до праці й людей різних професій. 2. Інтеграція різних видів дитячої діяльності в освітньому процесі ЗДО з формування у дітей дошкільного віку знань про працю дорослих. 3. Використання інноваційних технологій (інформаційно-комунікативних, проектних, дослідницьких, ігрових тощо) у процесі формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих. 4. Створення емоційно комфортного й професійно зорієнтованого предметно-розвивального середовища. 5. Тісна співпраця педагогів, батьків і соціальних партнерів у освітньому процесі ЗДО з формування у дітей старшого дошкільного віку знань про професії дорослих.

Методика охоплювала два етапи: 1) інформаційно-ознайомлювальний; 2) діяльнісний.

Мета інформаційно-ознайомлювального етапу полягала в поглибленні знань дітей про вже відомі їм професії й закріплення в дошкільників трудових умінь у цих професіях.

На цьому етапі було поставлено такі завдання:

Поглиблювати уявлення дітей про вже відомі їм професії.

Розширювати знання дітей про професії своїх батьків (місце роботи батьків, значущість їхньої праці; гордість і повага до праці своїх батьків).

Збагачувати словник дітей за темою «Професії».

Формувати у дітей знання про структуру трудового процесу (мета, мотив, матеріал, інструменти, набір трудових дій, результат).

Виховувати в дітей усвідомлене ціннісне ставлення до праці дорослих.

Пробуджувати інтерес дітей до професійної діяльності дорослих.

Мета діяльнісного етапу полягала в ознайомленні дітей з новими,

невідомими їм професіями й формуванні в дошкільників трудових дій у цих професіях.

На цьому етапі вирішувалися такі завдання:

Збагачувати знання дітей про різноманіття професій у суспільстві.

Розвивати вміння дітей співвідносити результати праці та набір трудових процесів із назвами професій.

Спонукати дітей замислитися про вибір майбутньої професії.

Розвивати логічне мислення дітей, здатність розв'язувати проблеми, знаходити різноманітні способи їх розв'язання.

Розвивати вміння дітей знаходити відповіді на проблемні запитання, рішення для розв'язання проблемних ситуації, створювати кінцевий продукт, ставити запитання.

У процесі реалізації експериментальної методики широко використовувалися різноманітні методи: словесні, наочні, репродуктивні, проблемно-пошукові, творчі.

За допомогою словесних методів (бесіда, розповідь/пізнавальна розповідь, читання й обговорення творів художньої літератури та ін.) поглиблювали знання дітей про вже відомі їм професії й надавали інформацію про ще невідомі (значення професії в життєдіяльності людей, її особливості, трудові дії людей у конкретній професії, особливості використання предметів професії тощо). Проводилися бесіди про професії батьків і родичів, місця їхньої роботи; тематичні бесіди про різні професії («Супермаркет», «Професія будівельника»... (пожежника, поліцейського, лікаря, перукаря, стоматолога, архітектора, бібліотекара, художника, космонавта, артиста та ін.); «Предмети та інструменти, потрібні людям різних професій», «Хто працює в театрі?», «Хто працює на заводі?» та ін.); пізнавальні розповіді педагога «З історії пошти», «Як люди раніше гасили пожежу», «Про походження професій», «Старовинні будівлі нашого міста» та ін.

Одним із важливих словесних методів було читання художньої літератури. Так, широко використовували книги зарубіжних і вітчизняних письменників, як-от: «Хто що робить? Віммельбух професій» (Доро Ґьобель, Петер Кнорр), «Кав'ярня. Мій перший бізнес» (Юстина Бережніцка), «Три кроки до моєї професії» (Аліна Руденко), «Я можу бути математиком» (Анна Клейборн), «Я можу бути програмістом» (Томас Канаван), «Хочу стати айтішником» (Тетяна Маслова), «Хто що робить. Книга ремесел» (Ганна Вашкова), «Неймовірні професії, про які тобі (можливо) не було відомо» (Наталі Лабарр), «Ловець пластику та інші професії майбутнього» (Софія Россі), «Хочу стати космонавтом» (Тетяна Маслова), «Хочу стати лікарем» (Яна Воронкова), «Побавимося у перукарів», «Побавимося у водіїв» (Ярина Сонечко), «Я обираю професію» (Сильвія Санжа).

Цікавими для дітей були оповідання: «Моя мама пахне хлібом», «Ремісник і Різець», «Чорні руки», «Чому мама так хвалить» (В. Сухомлинський); «Секрет працьовитості» (М. Скребцова), «Яка ж професія найкраща?» (Т. Юрмін); «Іванкові колоски», «Я уколів не боюсь» (В. Мелещенко); «Професій багато», «Слава доброму труду», «Яка найкраща справа», «Кравець» (О. Пархоменко); «Хто побудував цей дім», «Льотчики» (І. Нехода); «Чим пахнуть ремесла», «Якого кольору ремесла» (Дж. Родарі).

Наочні методи (спостереження, екскурсії/віртуальні екскурсії, перегляд мультимедійних презентацій, розглядання фотографій, ілюстрацій репродукцій художніх картин) давали можливість у візуальній формі представити дітям інформацію про професії дорослих. Так, спостереження за працею дорослих давали можливість уточнювати уявлення дітей про професії, пробуджували допитливість, інтерес до діяльності дорослих, сприяли виробленню в дітей позитивного ставлення до праці дорослих, поваги до їхньої праці. Наприклад, діти спостерігали за працею людей у державних адміністративних та освітніх установах (керівник закладу - директор школи, завідувач ЗДО, бухгалтер, викладач, вихователь, вчитель, секретар-діловод, охоронець закладу, прибиральниця та ін.), на виробництвах (майстер виробництва), на вулицях міста (садівник, працівники служби комунального господарства та ін.). Екскурсії (до пожежної частини, супермаркета, бібліотеки, салону краси тощо) давали можливість знайомити дітей із професією в реальних умовах. Діти отримували інформацію з першоджерел, спілкувалися з професіоналами своєї справи. Віртуальні екскурсії та мультимедійні презентації давали можливість ознайомлювати дітей з професіями, які вони не могли побачити безпосередньо (професія космонавта, льотчика, провідника потягу, лісника, кінолога, дизайнера одягу, квартир, парків і скверів та ін.). Так створювалася «ілюзія реальної подорожі» (теми: «Подорож на кондитерську фабрику», «Як створюється одяг?», «Звідки прийшла книга?», «Як виріс хліб?», «Дизайнер парків і скверів», «Аеропорт» та ін.).

з інтересом діти розглядали репродукції художніх картин (К. Малевич «Жниці», Т. Яблонська «Збір огірків», М. Пимоненко «Сінокіс», Т. Бойчук «Жінки біля яблуні», С. Глущук «В кузні діда» та ін.), альбоми й ілюстрації на тему «Професії», фотографії «Мама і тато на роботі» тощо.

За допомогою репродуктивних методів (зразок трудових дій; моделювання в іграх трудових процесів і міжособистісних відносин у професійних ситуаціях; відтворення дітьми способів виконання трудових дій за зразком тощо) формували в дітей узагальнені уявлення про структуру трудового процесу, відпрацьовували уміння здійснювати трудові дії з урахуванням специфіки тієї чи іншої професії.

Використання проблемно-пошукових методів (проблемні запитання, метод проєкту, евристичні діалоги, відгадування тематичних загадок, ребусів, створення й розв'язання проблемних професійних ситуацій, виокремлення смислу прислів'їв про працю людей, виготовлення предметів професій) давало можливість активізувати пізнавальну діяльність дітей, розвивати інтерес до різних професій, стимулювати бажання дітей дізнаватися про особливості використання тих чи інших предметів праці.

Творчі методи сприяли не тільки оволодінню дітьми знаннями про різні професії, а й дозволяли розвивати мовлення, творче мислення дітей, формувати вміння виконувати трудові дії відповідно до конкретної професії, опановувати трудові процеси людей різних професій, особливо творчих (дизайнер, художник, поет, архітектор, конструктор-модельєр, інженер тощо). Творчими методами були такі: складання дітьми розповідей про професії батьків («Моя мама на роботі», «Професія мого тата (брата, сестри)»; розповіді дітей з власного досвіду («На прийомі у лікаря», «Як я ходив з мамою в магазин», «Як я ходив у бібліотеку» та ін.); творче моделювання й проектування (дизайн-оформлення іграшкової кімнати; моделювання одягу для ляльки-дівчинки, ляльки-хлопчика та ін.).

Особливо дієвим у роботі з дітьми був метод проєктів, в основі якого було покладено самостійну діяльність вихованців (дослідницька, пізнавальна, продуктивна), у процесі якої дошкільники дізнавались про світ різноманітних професій і переносили набуті знання у творчу проєктну діяльність. Робота над проєктами давала змогу дітям на простих прикладах глибше опановувати поняття певних професій, збільшити самостійну активність, розвинути творче мислення, уміння самостійно, за допомогою різноманітних форм і методів знаходити інформацію про предмети чи явища та розв'язувати проблемні ситуації. Результатом проєктної діяльності дітей було створення індивідуальних альбомів малюнків «Професії, про які я знаю», а також дитячо-батьківські лепбук-проєкти «Світ професій».

Провідними організаційними формами роботи з ознайомлення дітей з професіями дорослих, формування трудових умінь і навичок були:

а) інтегровані заняття (ознайомлення з професіями, малювання й читання творів художньої літератури; ліплення й читання творів художньої літератури; ознайомлення з професіями, формування елементарних математичних понять; музична і театральна діяльність тощо);

б) продуктивно-творча діяльність дітей (малювання, конструювання, ліплення, аплікація);

в) музично-театральна діяльність дітей;

г) майстер-класи представників соціальних партнерів («Пироги для мами», «Краватка для тата», «Плаття для сестрички», «Сорочка для братика», «Красива зачіска», «Зустрічі з цікавими людьми» тощо); д) праця дітей у дитячих професійних майстернях;

е) тематичні свята і розваги («День космонавтики», «День працівників освіти», «Театральний день», «Міжнародний день лікаря» та ін.).

є) ігрова діяльність (дидактичні ігри, ігри з предметами, сюжетно-рольові ігри, настільно-друковані ігри, словесні ігри, ігрові ситуації).

В іграх систематизували знання дітей про предмети праці, трудові дії, вчили спілкування й розширювали словниковий запас дітей за темою «Професії дорослих»; діти мали змогу імітувати виробничі сюжети, ситуації, професійне соціальне середовище, демонструвати моделі професійної поведінки, міжособистісних професійних відносин тощо.

Організовували з дошкільнятами сюжетно-рольові ігри: «Торговий центр», «Салон краси», «Бізнес-центр», «Поліцейська дільниця», «Театр», «Кіностудія», «Перукарня», «На прийомі у лікаря», «Ми пожежники», «Військові», «Поліклініка», «Швидка допомога», «Аптека», «Автобус», «Регулювальник», «Пошта», «Супермаркет», «Кафе», «Школа», «Дитячий садок», «Бібліотека», «ДАІ», «Водій», «Зооветцентр» та ін.

Також проводилися дидактичні ігри: «Вгадай хто це?», «Магазин іграшок», «Хто більше розповість про професію!», «Відгадайте, що я роблю?», «Що спочатку, що потім?», «Де можна це купити?», «Назви професію», «Що кому належить?», «Вгадай професію», «Кому без них не обійтися», «Професії людей», «Хто, що робить?», «Що сталося б, якби не працював ...», «Що роблять цим предметом», «Що розповість предмет», «Чий одяг?» (Додаток Д).

Ігри з предметами передбачали використання іграшок і реальних предметів з метою ознайомлення з професіями дорослих. Наприклад, у грі «Збери набір кухара» діти повинні були з безлічі різноманітних предметів вибрати іграшковий посуд і столові прилади, а також ляльку у відповідному одязі. Подібними були такі ігри: «Хто тут був і що забув?», «Одягнемо ляльку на роботу», «Зберемо ящик з інструментами» та ін.

Особливою увагою користуються у вихованців настільно-друковані ігри. Використовувалися настільно-друковані ігри кількох видів:

підбір картинок за парами, наприклад, «Знайди два однакових інструменти», «Кому що потрібно?», «Чого не вистачає?», «Вкладиші»;

підбір картинок за загальною ознакою, наприклад, «Що потрібно лікарю», «Що є в магазині». Діти підбирали картинки з відповідними предметами, тим самим вчилися класифікувати предмети як результат певної трудової діяльності;

3) складання розрізних картинок на професійну тему.

Проводилися й словесні ігри, наприклад «Четвертий зайвий», «Відгадай професію за описом», «Варимо компот». Вони допомагали збагачувати словниковий запас дитини поняттями з професійної сфери.

Цікавою й захопливою формою роботи були майстер-класи, які проводив або сам вихователь, який виступав у певній професійній ролі (наприклад, дизайнер, юрист, режисер театру, художник-модельєр та ін.), або запрошена «цікава людина», яка під час майстер-класу розповідала про свою професійну діяльність доступною дітям мовою (у такий спосіб реалізовувалася співпраця з батьками й забезпечувалась участь у Проєктів соціальних партнерів). Тематика майстер-класів була різною: «Пироги для мами», «Краватка для тата», «Плаття для сестрички», «Сорочка для братика», «Красива зачіска», «Зустрічі з цікавими людьми» тощо.

Однією з організаційно-педагогічних умов реалізації Проєкту було забезпечення співпраці ЗДО і сім'ї. У зв'язку з цим, було організовано такі види взаємодії з батьками:

Оформлення інформаційного стенду для батьків.

Консультації на теми: «Взаємодія ЗДО і сім'ї як умова успішного розвитку дитини», «Як розповісти дітям про професії», «Як сформувати в дітей позитивне ставлення до праці дорослих», «З чого складається працьовитість?», «Батькам про проєктну діяльність», «Роль проєктного методу в розвитку пізнавальної активності дитини», «Граємося разом із дітьми в професії», «Роль сім'ї у формуванні особистості дитини», «Починаємо ранню профорієнтацію з дошкільного закладу», «Лабораторія сучасних професій», «Людина і праця» тощо.

Індивідуальні бесіди з батьками щодо підбору ігор і книжок для дітей з метою формування знань про професії дорослих.

Спільна участь із дитиною у виставках, конкурсах на теми праці. малюнка «Ким працюють мої батьки».

Важливим напрямком в реалізації Проєкту була взаємодія ЗДО із соціальними партнерами. Співпраця з соціальними партнерами здійснювалась у таких формах: спільна організація та проведення різних заходів; вечори-зустрічі з цікавими людьми міста; консультації, вечори, круглі столи тощо; екскурсії та різні тематичні десанти, акції; тематичні майстер-класи для дітей.

На третьому - заключному - етапі Проєкту відбувалася презентація результатів його впровадження. Результати Проєкту презентувалися дітьми, батьками, педагогічними працівниками ЗДО у формах творчої продуктивної діяльності (див. паспорт Проєкту, п. «Очікувані результати Проєкту»).

Висновки

Таким чином, формування у дітей знань про професії дорослих - важливий і необхідний напрям діяльності ЗДО у справі ранньої профорієнтації дошкільників і їхньої соціалізації. Реалізація в ЗДО освітнього проєкту «Професії дорослих у сучасному світі», організація проєктної діяльності дітей забезпечили поетапність, безперервність, планомірність роботи з формування у дітей знань про професії дорослих; сприяли налагодженню співпраці ЗДО з батьками дітей і громадськими організаціями; дали змогу значно підвищити самостійну активність дітей, розвинути творче мислення, уміння самостійно, у різноманітні способи знаходити інформацію про професії дорослих, предмети праці, способи їх використання, трудові дії людей, продукти й результати професійної діяльності. Знайомство дітей зі світом професій реалізовувалось у різноманітних формах роботи та у взаємодії педагогів із батьками й соціальними партнерами. Проведена дослідницька робота дала змогу ненав'язливо підвести дітей до важливого висновку, що праця, професійна діяльність є значущою сферою життєдіяльності людини.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у підготовці майбутніх вихователів до реалізації завдань з формування у дошкільників знань про професії дорослих (через розробку спецкурсу «Ознайомлення дітей дошкільного віку з професіями дорослих»).

Література

1. Гнізділова О., Дубовик, Ю. Формування у дітей дошкільного віку уявлень про «мужні» професії. Preschool Education: Global Trends. 2022. Вивп. 1. С. 92-108. https://doi.org/10.5281/zenodo.6969565.

2. Козак Л.В., Король Г.А. Проектна діяльність як чинник пізнавального розвитку дітей дошкільного віку. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. Т 3. С. 169-174.

3. Уйсімбаєва М. Проектна діяльність: теоретичні аспекти. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 13. С. 258-263.

References

1. Hnizdilova, O., & Dubovyk, Yu. (2022). Formuvannia u ditei doshkilnoho viku uiavlen pro «muzhni» profesii [Formation of preschool children's ideas about «manly» professions]. Preschool Education: Global Trends. Vyp. 1. Pp. 92-108. https://doi.org/10.5281/zenodo.6969565.

2. Kozak, L.V., & Korol, H.A. (2019). Proektna diialnist yak chynnyk piznavalnoho rozvytku ditei doshkilnoho viku [Project activity as a factor of cognitive development of preschool children.]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy. Vyp. 18. T. 3. Pp. 169-174.

3. Uisimbaieva, M. (2014). Proektna diialnist: teoretychni aspekty [Project activity: theoretical aspects]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti - The origins of pedagogical excellence. Vyp. 13. Pp. 258-263.

Размещено на Allbest.ru