Стратегія розвитку дошкільної освіти України: від старту до фінішу (історичний вектор - 1991-2022 рр.)

Размещено на http://allbest.ru

Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського”

Стратегія розвитку дошкільної освіти України: від старту до фінішу (історичний вектор - 1991-2022 рр.)

Алла Богуш доктор педагогічних наук, професор

Одеса (Україна

Анотація

Мета. Схарактеризувати етапи становлення, трансформації, реформування та модернізації дошкільної освіти в період незалежності нашої держави (1991-2022 рр.).

Методи. У дослідженні використані теоретичні методи - аналіз, синтез, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази.

Результати. У статті позиціоновано стратегію розвитку дошкільної освіти України за роки її незалежності від 1991 до 2022 рр. за результатами аналізу державних та програмно-методичних документів про дошкільну освіту.

Висновки. Схарактеризовано науково-методичні здобутки в системі дошкільної освіти України. Здійснено аналіз трьох варіантів державних стандартів дошкільної освіти (БКДО). Зауважено на змісті освітніх програм для ЗДО. Позиціоновано погляди вченої щодо впровадження компетентнісного підходу в практику дошкільної освіти. Окреслено подальші стратегічні напрями модернізації дошкільної освіти.

Ключові слова: дошкільна освіта, стратегія розвитку, Базовий компонент дошкільної освіти, освітні програми, концепція, Нова українська школа, якість дошкільної освіти, дошкільний навчальний заклад, заклад дошкільної освіти.

Abstract

Strategy for Development of Preschool Education of Ukraine: From Start to Finish (Historical Vector - 1991-2022)

Alla Bogush

Dr.Sc. in Pedagogy, Professor The State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky” (Ukraine)

The goal. To characterize the stages of formation, transformation, reform and modernization of preschool education during the period of independence of our state (1991-2022).

Methods. Theoretical methods such as analysis, synthesis, systematization and generalization of the scientific source base are used in the research.

Results. The article positions the strategy for the development of preschool education in Ukraine during the years of its independence from 1991 to 2022 based on the results of the analysis of state and program-methodical documents on preschool education.

In particular, from the start of the state national program “Education preschool-journal.com of Ukraine of the 21st century" (1991) - to the successive stages of its development during the 32 years of the existence of the Ukrainian state. “Education of Ukraine of the 21st century" was the first state national program which initiated the reform of the preschool education system of Ukraine. Until 1990 there were unique requirements for the content of preschool education of Ukraine like for other Soviet republics dictated by Moscow. For the first time in the content of the specified program, preschool education was recognized as the primary, initial link of the general education system of Ukraine, and kindergartens were renamed as preschool education institutions. The task of developing the basic component of preschool education and criteria for measuring the quality of preschool education was defined.

Conclusions. Scientific and methodical achievements in the preschool education system of Ukraine are characterized. An analysis of three variants of the state standards of preschool education (SSPE) was carried out. The content of educational programs for PEI was noted. The views of the scientist regarding the implementation of the competence approach in the practice of preschool education are positioned. Further strategic directions for the modernization of preschool education are outlined.

Key words: preschool education, development strategy, basic component of preschool education, educational programs, concept, New Ukrainian school, quality of preschool education, preschool educational institution.

Вступ

Освіта є одним із наймогутніших чинників майбутнього кожної держави, всіх її галузей: економічної, промислової, політичної, юридичної, фінансової, педагогічної тощо. Водночас зауважимо, що освіта супроводжує все життя людини. Залежно від вікового періоду освіту поділяють на такі її види, як-от: дошкільна освіта, початкова освіта (початкова школа), середня загальна освіта, вища освіта, професійна освіта, неперервна освіта, освіта дорослого населення (андрогогіка), інклюзивна освіта тощо.

Першою вихідною ланкою освіти, до якої залучається людина у своєму житті, є дошкільна освіта, яка, у свою чергу, поділяється на освіту дітей раннього віку (до 3 років) і освіту дітей дошкільного віку (із 3 до 6 (7) років). Кожний віковий період характеризується як специфікою фізіологічного і психічного розвитку, так і специфічними формами, методами, технологіями та програмним змістом навчання й розвитку дитини.

Метою статті є схарактеризувати етапи становлення, трансформації, реформування та модернізації дошкільної освіти в період незалежності нашої держави (1990-2022 рр.).

Методи дослідження

Задля вирішення поставленої мети дослідження були використані такі теоретичні методи - аналіз, синтез, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази.

Результати

Зазначимо, що натепер в Україні наявна досить солідна науково-теоретична й методична бази досліджень, присвячених різним її напрямам, а саме:

• психічний розвиток дітей, психологічний супровід різних видів діяльності дітей (Л. Калмикова, І. Костюк, В. Котирло, С. Ладивір, Д. Ніколенко, Т Піроженко, Ю. Приходько, Н. Харченко та ін.);

• мовленнєвий розвиток дітей раннього і дошкільного віку (О. Аматьєва, А. Богуш, Л. Березовська, О. Білан, Н. Гавриш, А.Гончаренко, О. Жильцова, Л. Казанцева, Т Котик, К. Крутій, Н. Луцан, І. Луценко, Н. Кирста, Н. Маліновська, О. Соцька, Т. Постоян, С. Хаджирадєва, І. Непомняща, Ю. Руденко, О. Трифонова та ін.);

• теоретичні питання підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (Т. Андрющенко, Г. Бєлєнька, Т. Жаровцева, Л. Зданевич, Е. Карпова, О. Листопад, Н. Лисенко, Т. Лєсіна, В.Нестеренко та ін.).

Крім того, в науковій галузі дошкільної освіти діють потужні наукові школи академіка А.М. Богуш (20 докторів наук та 60 кандидатів наук), доктора педагогічних наук, професора Н.В. Гавриш та інших науковців. Це ті та ще й багато інших наукових здобутків, які українська наукова галузь дошкільної освіти має на сьогодні.

Як відомо, Україна до 1990 року входила до складу Радянського Союзу, а дошкільна галузь освіти підпорядковувалася союзному міністерству (м. Москва). Всі програмно-методичні документи (постанови, накази, програми для ЗДО та ЗВО, методичні вказівки і розроблення) надсилали в Україну для виконання російською мовою. Щоправда дозволялося перекладати їх українською мовою з окремими незначними вставками щодо національних особливостей нашої країни. Абсолютна більшість ЗДО працювали в російськомовному режимі. У ЗДО не було жодної серії дидактичних картин, зміст яких би був національної спрямованості.

Перші радикальні зміни в розбудові української системи дошкільного виховання відбулися вже в 1991 р. з прийняття стратегічної Державної національної програми “Освіта України ХХІ століття”. У змісті програми було окреслено всі напрями розвитку освіти в Україні в усіх її галузях, у тому числі, в дошкільній.

Зазначимо, що з моменту реалізації означеної програми в галузі дошкільного виховання все відбувалося “вперше”. Вперше у змісті програми система дошкільного виховання стала системою дошкільної освіти, яка була визнана першою вихідною ланкою освіти в Україні, а “дитячі садки” стали дошкільними навчальними закладами! (ДНЗ). Першочерговими завданнями розбудови дошкільної освіти було визнано такі: розроблення базового компонента дошкільної освіти (як державного єдиного стандарту) та критеріїв визначення її якості.

Розпочався етап реформування дошкільної освіти. За вказівкою Міністерства освіти України було створено робочі групи з розроблення трьох варіантів програм для ДНЗ. Це були такі програми: “Малятко” (наук. кер. канд. пед. наук З.П. Плохій), “Дитина” (наук. кер. канд. психол. наук О.В. Проскура), “Дитина в дошкільні роки” (наук. кер. д-р пед. наук Н.Ф. Денисенко). дошкільний освіта україна вихователь

Оскільки більшість ДНЗ на той час працювали російською мовою навчання, за дорученням Міністерства освіти України було розроблено три варіанта програм з навчання дітей дошкільного віку української мови в російськомовних ДНЗ (А. Богуш, Н. Дзюбишина-Мельник, К. Стрюк) та підручник для студентів (А. Богуш, “Методика навчання дітей української мови у ДНЗ”, 1997). У цьому ж самому році було затверджено робочу групу з розроблення першого варіанта Базового компонента дошкільної освіти (наук. кер. канд. психол. наук О.Л. Кононко). Держава визначила і терміни завершення роботи: варіативні програми - 1992 р., БКДО - 1993 рік. Зазначимо, що своєчасно було видано тільки програми “Малятко” (1992), “Дитина” (1993), “Дитина в дошкільні роки” (1994). На жаль, БКДО затверджено Міністерством освіти України було тільки в 1998 р. (Кононко, 1997). Його затвердження вимагало від наукового керівника О.Л. Кононко та робочої групи підготувати освітню програму до БКДО до 2000 року. Авторський колектив розпочав роботу над програмою “Я у Світі”.

На жаль, програму “Я у Світі” було опубліковано з грифом міністерства тільки у 2008 році, коли завершилася дія першого варіанта БКДО. Зауважимо, що програма “Я у Світі” та “Методичний коментар” до неї були сприйняті неоднозначно. Це був один із найскладніших періодів для практики дошкільної освіти. Вимога авторського колективу програми скасувати, “заборонити” всі інші варіативні програми, оскільки, за словами наукового керівника програма “Я у Світі” є єдиною державною національною базовою програмою, за якою зобов'язані працювати всі дошкільні навчальні заклади України. У коментарях пропонувалося відмінити заняття як форму навчання, а працювати з дітьми індивідуально за бажаннями дітей, проводити “так звані” міні-заняття. Практики, на жаль, нерозуміли, що їм робити і як працювати; вони, як і раніше, працювали за попередніми програмами, а під час перевірки звітували, що вони працюють за програмою “Я у Світі”. Зазначимо, що у програмі “Я у Світі” була відсутня середня група. Діти четвертого і п'ятого років життя об'єднувались в “молодшу групу”. Вважаємо, що таке об'єднання не тільки неможливе, а є шкідливим для методики проведення занять відповідно до віку дітей. Так, за даними психологів, діти на кінець 4-го року життя оволодівають діалогічним мовленням, а на кінець п'ятого року життя - монологічним, то й методика у них повинна бути різною. У 2010 році Листом Міністерства освіти і науки України “Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку” у 2010/11 н. р. № 1/9-570 від 18.08.2010 р. було введено обов'язкове навчання дітей старшого дошкільного віку, тобто введено “обов'язковість здобуття дошкільної освіти” (Лист МОН України “Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку”). Водночас зазначалось про необхідність нового програмно-методичного забезпечення. У 2010 році, вперше в Україні відбувся І-й з'їзд дошкільних працівників (вихователів і завідувачів ДНЗ) для обговорення змісту дошкільної освіти. Ремарка: науковців не було запрошено на з'їзд офіційно. До президії запросили 28 кращих вихователів і завідувачів ДНЗ. З'їзд затвердив нову програму для дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт” (наук. кер. Б.М. Жебровський і Т.В. Панасюк), а також Цільову програму розвитку дошкільної освіти до 2017 р. По суті, на з'їзді було скасовано програму “Я у Світі” і поновлено принцип варіативності програм. Оскільки вийшов термін дії БКДО (1998 р.) було створено новий склад робочої групи з розроблення нового варіанта БКДО, науковим керівником якої призначено - академіка А.М. Богуш. На відміну від першого варіанта, який було розроблено за сферами життєдіяльності (“Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я-сам”), оновлений БКДО було підготовлено за панівними в освіті компетентнісним та дитиноцентричним методологічними підходами за 7-ма освітніми лініями: “Особистість дитини”, “Дитина в природному довкіллі”, “Дитина в соціальному довкіллі”, “Мовлення дитини” та інші. Кінцевим результатом засвоєння змісту БКДО виступили сформовані в дітей різні види компетенцій (всього - 21 компетенція) залежно від віку дітей дошкільного віку (Богуш, 2012). Чому саме акцентувалось на розвитку в дітей компетенцій (а не компетентностей)? Зазначимо, що в науковому обігу вченими чітко розмежовано зміст понять “компетенція” і “компетентність”. Компетенція має практичну спрямованість - це вимога держави до обізнаності дітей із кожної освітньої лінії та розвиток у них практичних умінь і навичок, які вони успішно реалізують у своїй практичній діяльності і є підґрунтям для формування в початковій школі різних видів компетентностей. Щодо поняття “компетентність”, то це, насамперед, особистісно-інтегрована комплексна якість, яка передбачає сформованість у людини ціннісних орієнтацій, відповідного ставлення до довкілля (соціального й природнього); наявність життєвого досвіду та сформованих компетенцій за кожною освітньою лінією (Богуш & Гавриш, 2007; Богуш, 2013, 2022).

У другому варіанті БКДО вперше було виокремлено інваріантний та варіативний компоненти засвоєння дитиною змісту дошкільної освіти, а також мовленнєву та комунікативну компетенції щодо володіння державною українською мовою дітей дошкільного віку. Крім того, результатом мовленнєвої діяльності БКДО було передбачено сформованість різних видів мовленнєвої компетенції, як-от: фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної, монологічної, українськомовної компетенцій (Богуш, 2012).

Результатом художньо-мовленнєвої діяльності, у свою чергу, передбачалась сформованість у дітей таких видів компетенцій, як когнітивно-мовленнєва, виразно-емоційна, поетично-емоційна, оцінно-етична та театрально-ігрова. Отже, вперше було забезпечено на державному рівні наступність двох ланок освіти. Державний стандарт початкової освіти передбачав сформованість в учнів початкової школи різних видів ключових і предметних компетентностей за різними освітніми лініями, які формувались на наявних уже у дітей дошкільного віку компетенцій як підґрунтя успішного набуття в учнів початкової школи предметних компетентностей. За змістом оновленого варіанта БКДО було розроблено і задіяно в практику дошкільної освіти нові варіанти комплексних програм (“Світ дитинства”, “Соняшник”, “Стежинки у Всесвіт”, “Українське дошкілля”, “Оберіг” (для дітей раннього віку) та до 20-ти варіантів парціальних програм, майже до кожної освітньої лінії. У 2016 році було прийнято Концепцію “Нова українська школа”, яка, у свою чергу, вимагала переглянути зміст БКДО, чинна дія якого завершувалася тільки у 2022 році, до того ж, ніяких нарікань на його зміст не було не від практиків, не від науковців дошкільної галузі (Нова українська школа: концепція, 2016). За цією Концепцією передбачалося реформування системи освіти від початкової до вищої школи на компетентнісній основі (10 ключових компетентностей). Формулою НУШ було виголошено таке:

• новий зміст освіти, заснований на формуванні ключових компетентностей, потрібних для самореалізації в суспільстві;

• нові стандарти й результати навчання;

• готовність до інновацій;

• наскрізний процес виховання (освіта впродовж життя), який формує цінності;

• педагогіка партнерства та ін. (Нова українська школа: концепція, 2016).

Серед ключових компетентностей Концепції НУШ були й такі, що стосуються підприємницької діяльності, техніки й технологій. Отже, в Концепції НУШ передбачено всі вікові періоди життя людини, крім дошкільного, а це перші 6-7 років життя людини. Отже, зміст Концепції НУШ було механічно перенесено на дошкільну освіту, яке вимагало її реформування, використовуючи основні положення НУШ до дітей дошкільного віку без урахування вікового періоду.

Тоді як у Концепції НУШ зазначено застереження: “Дитячий організм не сприймає більше, ніж відведено природою для його віку” (Нова українська школа: концепція, 2016). Це застереження, на жаль, не було враховано в оновленому варіанті БКДО, який було затверджено у 2021 році. У дитини дошкільного віку не можуть бути сформовані компетентності, пов'язані із соціально-громадянським життям, мистецтвом, технологіями тощо. Натомість може бути сформоване міцне підґрунтя для їх подальшого формування в початковій і середній школах у формі різних предметних компетенцій, тобто практичних умінь і навичок на основі обізнаності дітей із певних освітніх ліній. Вважаємо, що було порушено наукове розуміння понять “компетенція” і “компетентність” щодо формування їх у дітей дошкільного віку. До того ж, у змісті оновленого БКДО 2021 р. йдеться про набуття дитиною знань та емоційного ставлення до довкілля, формування життєвих навичок (які є автоматизованою дією, що формується як результат набуття дитиною умінь) (Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), 2021). Про формування предметних умінь, на жаль, не йдеться. А це діти дошкільного віку.

Дискусії

Отже, повернемося до старту дошкільної освіти в 1991 році. Натепер виконано всі стратегічні завдання реформування й модернізації дошкільної освіти: розроблено новий зміст дошкільної освіти (три варіанта БКДО, низка варіативних комплексних і парціальних програм до БКДО), видаються нові фахові журнали для практиків: “Дошкільне виховання” (яке, на мою думку, потребує замінити його назву на “Дошкільна освіта”) з додатками, “Вихователь-методист закладу дошкільної освіти”, “Методична скарбничка вихователя-методиста” (друковані й електронні варіанти) та інші фахові журнали.

Водночас не виконано важливе стратегічне завдання, що було передбачено в 1991 році - не розроблено ефективну технологію (чи комплексну методику) визначення якості дошкільної освіти. В Україні триває експеримент щодо впровадження зарубіжної методики (шкала ECERS-3) вимірювання якості освітнього середовища ЗДО (Богуш, 2022), наявна й кваліметрична методика, розроблена Г Єльніковою (Єльнікова, 2015) щодо вимірювання розвитку особистості дитини дошкільного віку за освітніми лініями БКДО (2015 р.), яка так і не була впроваджена в практику роботи сучасних ЗДО.

Висновки

Вважаємо, що стратегічними напрямами подальшого розвитку дошкільної освіти на період до 2025 р. є такі:

• розробити вітчизняну наукову платформу комплексного моніторингу якості дошкільної освіти всіх її ланок;

• чітко визначитись із напрямами наступності у змісті й методиках (технологіях) дошкільної освіти (БКДО) і початкової освіти (ДСПО) за ключовими компетентностями Концепції Нової української школи та предметними компетенціями дітей дошкільного віку;

• виникла необхідність у розробленні Державної програми “Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку в умовах воєнного (повоєнного) стану”;

• відкриття дитячих будинків для дітей-сиріт та розроблення відповідного програмно-методичного забезпечення;

• виникла нагальна потреба в організації і проведенні ІІ-го Всеукраїнського з'їзду працівників дошкільної освіти.

Література

Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf

Богуш, А. (2012). Базовий компонент дошкільної освіти. Дошкільне виховання, 7, 3-5. Богуш, А.М. (2013). Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. Харків: Ранок.

Богуш, А.М. (2022). Вимірюємо якість дошкільної освіти: методична спрямованість. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, 7(138). 7-16. Одеса: ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2022-1-1

Богуш, А.М., & Гавриш, Н.В. (2007). Дошкільна лінгводидактика. Київ: Слово.

Богуш, А.М., & Маліновська, Н.В. (2022). Методика розвитку мовлення та навчання рідної мови дітей раннього і дошкільного віку. Київ: Слово.

Єльнікова, Г (2015). Методичні рекомендації щодо оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі. Дошкільне виховання, 12, 2-6.

Кононко, О. (1997). Про Базовий компонент дошкільної освіти. Дошкільне виховання, 1, 4-8.

Нова українська школа: Концепція. (2016). Київ: МОН України. URL: https://mon.gov. ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку у 2010/11 навчальному році. (2010). Лист МОН України № 1/9-570 від 18.08.2010 р.

References

Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. URL: https://mon.gov. ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20 komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

Bogush, A. (2012). Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 7, 3-5. [in Ukrainian].

Bogush, A.M. (2013). Movlennievyi komponent doshkilnoi osvity [Speech component of preschool education], Kharkiv: Ranok. [in Ukrainian].

Bogush, A.M. (2022). Vymiriuiemo yakist doshkilnoi osvity: metodychna spriamovanist [Measure the quality of preschool education: methodical orientation]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K.D. Ushynskoho - Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, 7(138). 7-16. Odesa: PNPU im. K.D. Ushynskoho. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2022-1-1 [in Ukrainian].

Bogush, A.M., & Havrysh, N.V (2007). Doshkilna linhvodydaktyka [Preschool language didactics]. Kyiv: Slovo. [in Ukrainian].

Bogush, A.M., & Malinovska, N.V (2022). Metodyka rozvytku movlennia ta navchannia ridnoi movy ditei rannoho i doshkilnoho viku [Methodology of speech development and teaching of the native language of children of early and preschool age]. Kyiv: Slovo. [in Ukrainian].

Kononko, O. (1997). Pro Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [About the Basic Component of Preschool Education]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 1, 4-8. [in Ukrainian].

Nova ukrainska shkola: Kontseptsiia [New Ukrainian school: Concept]. (2016). Kyiv: MON Ukrainy. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

Pro orhanizatsiiu roboty z ditmy doshkilnoho viku u 2010/11 navchalnomu rotsi [About the organization of work with preschool children in the 2010/11 academic year]. (2010). Lyst MON Ukrainy № 1/9-570 vid 18.08.2010 r. [in Ukrainian].

Yelnikova, H. (2015). Metodychni rekomendatsii shchodo otsiniuvannia rivnia rozvytku dytyny starshoho doshkilnoho viku za dopomohoiu kvalimetrychnoi modeli [Methodological recommendations for assessing the level of development of an older preschool child using a qualitative model]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 12, 2-6. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru