Вітчизняний і зарубіжний досвід формування дослідницьких компетентностей учасників освітнього процесу

Враховуючи досвід формування НДК вчителів та ДК учнів (студентів) у сучасних міжнародних наукових школах, програмах, проєктах (Європа, США), навчання педагогічних працівників в українських студіях онлайн -освіти можна стверджувати, що особливістю організації їх інформальної дослідницької діяльності є залучення учасників освітнього процесу до сучасних наукових колаборацій з метою наближення можливостей використання досягнень науки для розв'язання практичних завдань, інтегративних за змістом, вирішення яких буде корисним для суспільства, спрямованим на збереження екології, природних ресурсів. На наш погляд, групова проєктна робота учасників освітнього процесу із залученням науковців, фахівців -консультантів з різних освітніх галузей є доцільною не лише для організації інформальної дослідницької діяльності вчителів, старшокласників, студентів, а й учнів початкової та базової школи, оскільки така співпраця демонструє учням сучасні наукові досягнення та можливості практичного застосування своїх знань. Дидактичну цінність у формуванні НДК учасників освітнього процесу, на нашу думку, має також онлайн-взаємодія (спілкування через мережу Інтернет), оскільки така форма співпраці дозволяє долати географічні та наукові кордони, створює безбар'єрний науковий та освітній простір для навчання та обміну досвідом.

4. Офлайн та онлайн взаємодія в авторських школах та науково- педагогічних школах. Розвивати наукові школи, упроваджувати сучасні форми і способи організації науково -дослідницької діяльності, створювати у закладах освіти центри досліджень та інновацій, створювати банки даних дослідницьких методик необхідно для формування творчого освітнього середовища, спрямованого на формування НДК вчителів та ДК учнів (Бірук, Н., 2021, с.146 ). Ми погоджуємося з автором (Бірук, Н., 2021, с.151) щодо розуміння цінності не лише наукової, а й НІ ІІТТ. оскільки педагог-дослідник є відображенням освітнього середовища професійного зростання. Творче освітнє середовище є складовою взаємодії керівника школи, науковців, вчителів -новаторів, що виражає спільний пошук способів формування педагога-дослідника та його відповідних НДК. Згідно досліджень авторів (Кремень, В., Левовицький, Т., 2012, с.319 - 320), пріоритетними напрямками роботи НІ ІІТТ є: розробка сучасних концептуальних підходів до підвищення якості професійної підготовки вчителів; їх професійна підготовка до роботи в різних освітньо-виховних системах; розробка сучасних підходів до підвищення продуктивності професійної діяльності; теоретико - методологічні засади створення інтегральних навчальних курсів.

У науковій літературі (Венгловська, О., 2015, с.210) формування НДК вчителів розглядають не лише в межах наукових шкіл, НІТ, а й в умовах функціонування педагогічних студій, основні завдання яких пов'язані зі специфікою підготування педагогів. В умовах змішаного навчання учнів зростає, на нашу думку, потреба у використанні вчителями віртуальних педагогічних студій для побудови ефективного освітнього процесу, що має відображення на сайтах сучасних закладів освіти: проведення онлайн майстер -класів, вебінарів, залучення педагогічних працівників до дистанційних курсів. У педагогічній літературі часто поняття «НПШ», педагогічні студії розглядають у поєднанні із поняттям «АШ», під яким відповідно розуміють загальноосвітній навчальний заклад з високим рівнем розвитку інноваційного потенціалу (наказ МОН № 79, 2017). Спільним для АШ та НПШ, на думку автора (Бірук, Н., 2019, с.16), є спрямованість на формування в учнів та педагогічних працівників дослідницького стилю мислення, постійний саморозвиток та самовдосконалення, що, згідно проведених нами попередніх досліджень, є складовими відповідно їх ДК та НДК. Запропоновані новації в АШ та НІШ враховують такі головні світові тренди: від навчання знань до навчання порозуміння; від уроків -предметів до уроків-кейсів; від офлайн до онлайн; від параграфів до ін формації; від розкладу до дизайну освітнього простору; від обов'язку до мотивації; від процесів до результатів. Ми погоджуємося з раціональністю ідей щодо запровадження зазначених світових трендів в організації діяльності ЗЗСО в Україні. Однак, ми вважаємо, що в межах обраного нами дослідження повний перехід учнів початкової та базової школи від офлайн до онлайн навчання недоцільний, оскільки не враховує специфіку навчання молодших школярів. Тому, на наш погляд, альтернативою в даному випадку може виступати змішане навчання учнів з метою формування їх ДК. Максимальне використання можливостей сайту закладу освіти з метою формування НДК вчителів та ДК учнів знаходиться своє відображення в умовах організації сучасного українського сімейного центру освіти або альтернативній школі «КІТЕРРА». На нашу думку, однією з важливих умов формування ДК учнів у «КІТЕРРА» є залучення їх до навчання на додаткових курсах з комп'ютерної та фінансової грамотності, створення умов для самоорганізації школярів та прояву їх творчої діяльності. Ідея використання творчого освітнього середовища на основі сайту закладу освіти відображена також у приватній київській Школі «Афіни», метою якої є всебічний розвиток дитини, формування її ДК, тьюторська та психологічна підтримка, залучення до проєктної діяльності.

Таким чином, зазначені вище факти дозволяють нам стверджувати, що НПШ, педагогічні студії, у тому числі віртуальні, АШ є складовими сучасного освітнього середовища ЗЗСО, спрямованого на формування НДК вчителів та ДК учнів. Проведений нами аналіз діяльності найпопулярніших інноваційних АШ в Україні дозволяє нам стверджувати, що дидактичне наповнення сайтів закладів освіти відображає напрямки формування ДК учнів у офлайн та онлайн форматах, що потребує від вчителів-тьюторів сформованих НДК у відповідності до вимог закладів освіти. Тому, на нашу думку, зростає роль підвищення кваліфікації вчителів, з метою формування їх НДК, у межах конкретної школи, що надає можливість педагогічним працівникам максимально врахувати специфіку закладу освіти та адаптуватися до його вимог.

5. Напрямки професійного зростання вчителів за кордоном. В Австрії запроваджена національна програма управління якістю шкіл, яка передбачає, що заклад освіти самостійно розробляє плани підвищення кваліфікації, які максимально адаптовані до специфіки та потреб конкретної школи (SQA, 2023). Для підвищення професійного рівня вчителі в Австрії віддають перевагу дослідницьким проєктам та колегіальним консультаціям, які вважають більш ефективними. Детальне ознайомлення з інформаційною платформою федеральної землі Тіроль - LeOn (Австрія), яка означає «навчання через Інтернет», вказує на те, що LeOn містить дидактичні матеріали для організації дослідницької роботи учнів (Tiroler, 2023). Нам імпонують запропоновані розробниками освітньої платформи LeOn напрямки організації дослідницької діяльності учнів, у тому числі подання на платформі інформації у вигляді певних модулів. Враховуючи досвід вчителів Австрії щодо організації онлайн дослідницької діяльності учнів, ми погоджуємося з думкою авторів (Дяченко, Л., Марусинець, М., 2021, с.29) про те, що заходи з децентралізації управління освітою в Україні такі, як автономія шкіл, надають можливість вчителям підвищувати кваліфікацію на основі наявного попиту, власного досвіду, у тому числі в межах закладу освіти за рахунок використання сучасних освітніх платформ та можливостей сайтів закладів освіти. Такий підхід потребує наповнення сайту ЗЗСО сучасним дидактичним матеріалом, який буде використовуватися як вчителями, так і

учнями школи. Ідея підвищення кваліфікації в межах закладу освіти знаходить своє продовження в основних принципах управління освітою дорослих у Великій Британії, де значна увага приділяється підвищенню професійного рівня педагогічних працівників, неформальній та інформальній освіті. Національний інститут продовженої освіти дорослих проводить науково-дослідну роботу, наукові конференції та семінари, координує спільно з Департаментом освіти низку освітніх ініціатив; публікує періодичні видання, журнали, монографії, координує національний проєкт «Тиждень освіти дорослих» (Ільдіко, О., 2018, С.18 - 27). Згідно досліджень авторів (Троцко, А., Боярська -Хоменко, А., 2018, с.23), впровадження інформальної та неформальної освіти у поєднанні із формальним навчанням дорослих відображено також в системі навчання вчителів у Німеччині: популяризація «мережевої освіти» через взаємодію між закладами освіти, співробітництва між освітніми відділами та секторами, що, на нашу думку, є відображенням педагогіки партнерства, що є основою дослідниц ької діяльності учасників освітнього процесу як за кордоном, так і в Україні. Провідним методологічним підходом в освіті французьких вчителів є культурологічний підхід, складовими якого є системний, аксіологічний, діяльнісний підходи, що виступають основою самостійного проведення дослідження учасниками освітнього процесу. У Фінляндії, за основу підвищення їх кваліфікації з цифрової грамотності та формування цифрової компетентності обирається підтримка за принципом «рівний - рівному» та наставництво, що сприяє співпраці між вчителями (Іванюк, І., 2018, с.2). Метод, який має

міжнародну назву PBL (phenomenon-based-teaching and learning - «феномен- орієнтоване навчання і викладання» або «вивчення і викладання явищ») став результатом еволюції методів навчання Task Based Learning and Teaching («навчання і викладання, орієнтоване на вирішення конкретного завдання»). Формування НДК вчителів через поєднання різних форм підвищення кваліфікації (інституційної - очної, заочної, дистанційної, мережевої; дуальної тощо) знайшло своє відображення в українській освіті відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Постанови КМУ від 21.08.2019 р. №800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково - педагогічних працівників». Одним із важливих напрямків формування НДК вчителів та ДК учнів є залучення учасників освітнього процесу до спільної інформальної освіти - проєктної діяльності під час співпраці ЗЗСО з громадськими організаціями (ГО). Найбільш популярними серед них в межах обраного нами дослідження, які активно співпрацюють із ЗЗСО в умовах пандемії та воєнного стану, є ГО «Карітас України» (Caritas Ukraine), ГО «GoGlobal», ГО «Інноваційні освітні технології» тощо.

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ