Педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками

Размещено на http://www.allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками

Кланічка Юрій Володимирович кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики та інформатики і методики навчання

Анотація

У статті розглядаються педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. Визначено, що головною сутністю профорієнтаційної роботи зі старшокласниками є організація та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на допомогу учнівській молоді у виборі професії відповідно до інтересів і потреб суспільства в кадрах, засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні та психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи та засоби їх розвитку. Зазначено, що вчитель інформатики повинен бути готовим до такої діяльності. Розглянуто, що готовність - це інтегративна якість особистості, цілісне комплексне новоутворення особистості, її стійку характеристику, комплекс індивідуально- психологічних якостей, систему знань, умінь та навичок, що сприяють успішній професійній діяльності. Обґрунтовано функції які виконує профорієнтаційна робота. До них віднесено: соціальну функцію, економічну функцію, фізіологічну функцію, психолого-педагогічну функцію. Проаналізовано функції, які виконує вчитель інформатики під час профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, до них віднесено: інформаційну функцію, діагностичну функцію, консультативну функцію, організаційну функцію, координуючу функцію, адміністративну функцію. Розроблено структуру готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками в якій виділено наступні компоненти: когнітивний компонент, мотиваційний компонент, діяльнісно- рефлексивний компонент, емоційно-ціннісний компонент, культурологічний компонент. Подальшими перспективами нашого дослідження є створення педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками.

Ключові слова: майбутні вчителі інформатики, профорієнтаційна діяльність, старшокласники, структура готовності.

Klanichka Yuriy Volodymyrovych Ph.D. in Physical and Mathematical Sciences, Associated Professor of the Department of Mathematics and Informatics and Methods of Teaching, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

PEDAGOGICAL BASES OF PREPARING FUTURE COMPUTER SCIENCE TEACHERS FOR CAREER GUIDANCE ACTIVITIES WITH HIGH SCHOOL STUDENTS вчитель профорієнтаційний старшокласник

Abstract

The article deals with the pedagogical foundations of training future computer science teachers for career guidance work with high school students. It is determined that the main essence of career guidance work with high school students is the organization and conduct of educational work aimed at helping students to choose a profession in accordance with the interests and needs of society in personnel, the acquisition by students of the necessary knowledge about the socioeconomic and psychophysiological conditions for the correct choice of profession, the formation of their ability to analyze the requirements of different professions to the psychological structure of the personality, as well as their professionally significant qualities, ways and means of their development. It is noted that a computer science teacher should be ready for such activities. It is considered that readiness is an integrative quality of a personality, a holistic complex formation of a personality, its stable characteristic, a set of individual psychological qualities, a system of knowledge, skills and abilities that contribute to successful professional activity. The functions performed by career guidance work are substantiated. These include: social function, economic function, physiological function, psychological and pedagogical function. The functions performed by a computer science teacher during career guidance work with high school students are analyzed, including: information function, diagnostic function, advisory function, organizational function, coordinating function, administrative function. The structure of the future computer science teacher's readiness for career guidance activities with high school students is developed, which identifies the following components: cognitive component, motivational component, activity-reflective component, emotional and value component, cultural component. Further prospects of our research are the creation of pedagogical conditions for training future computer science teachers for career guidance activities with high school students.

Keywords: future computer science teachers, career guidance, high school students, readiness structure.

Постановка проблеми. У зв'язку зі вступом України до Європейського освітнього простору великого значення набуває підготовка майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками. Сучасні загальноосвітні заклади повинні бути здатними здійснювати повноцінну та якісну профорієнтаційну роботу з молоддю, яка тільки-но починає обирати свою майбутню професію. Забезпечити це можливо за допомогою високоосвічених, компетентних та творчих вчителів інформатики. По-перше, вчитель інформатики володіє інформаційно-комп'ютерними технологіями з допомогою яких можна розробляти та здійснювати віртуальні екскурси в різні професії. А по-друге, вчитель інформатики має можливість здійснювати професійну орієнтацію школярів у сферу інформаційних технологій, що дозволить зорієнтувати молодь на вибір технологічних спеціальностей, які є на сьогоднішній день найпопулярнішими та високооплачуваними, що дозволить підняти економіку нашої країни. Також потрібно зазначити, що згідно з Проєктом стандарту вищої освіти за спеціальністю 014.09 Середня освіта (Інформатика) - педагогічний супровід процесів соціалізації і професійного самовизначення школярів є однією із предметних (спеціальних фахових) компетентностей вчителя інформатики [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, такі науковці як Ю. Бабанський, І. Зязюн, Н. Кузьміна, А. Щербакова розглядали специфіку педагогічної діяльності, її структуру та визначали головні функції вчителя в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Науковці: В. Зінченко, В. Рижова, М. Тименко, С. Чистякова досліджували професійну орієнтацію як складову педагогічної діяльності вчителя.

Особливості проведення профорієнтаційної роботи вчителем інформатики визначали: Д. Завітренко, Н. Пономаренко, Л. Тименко.

Разом з тим потрібно зазначити, що серед наукових доробків відсутні дослідження педагогічних основ підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками.

Мета статті - полягає у визначенні функцій профорієнтаційної роботи, функції вчителя інформатики під час профорієнтаційної роботи та розробці структури готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками.

Виклад основного матеріалу. В умовах реформування і модернізації системи вищої освіти України, а також в межах розбудови української незалежної держави відбувається поступова інтеграція у Європейський союз. Саме тому великої актуальності набуває підготовка висококваліфікованих вчителів інформатики, які будуть відповідати сучасним вимогам суспільства щодо підвищення якості освіти школярів з інформаційно-комп'ютерних технологій у зв'язку з інформатизацією, цифровізацією та діджиталізацією. Окрім цього, будуть в змозі якісно проводити профорієнтаційну діяльність зі старшокласниками.

Професійна орієнтація старшокласників - це система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на допомогу учнівській молоді у виборі професії відповідно до інтересів і потреб суспільства в кадрах, засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні та психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи та засоби їх розвитку [2, с. 21].

Але потрібно зазначити, що вчитель інформатики повинен бути готовим до такої діяльності, тож визначимо що таке готовність.

Н. Олефіренко визначає готовність як інтегративну якість особистості, цілісне комплексне новоутворення особистості, її стійку характеристику, комплекс індивідуально-психологічних якостей, систему знань, умінь та навичок, що сприяють успішній професійній діяльності [2].

Дуже цікавою є думка О. Негріводи про те, що готовність майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками є сукупністю спеціальних знань, умінь, навичок, які є необхідними вчителям для надання допомоги учням у виборі майбутньої професії у школі; самореалізацію в педагогічній діяльності; позитивне ставлення до профорієнтаційної роботи; свідоме бажання займатись нею; емоційну стійкість; врівноваженість; настанову на активні, цілеспрямовані дії [3].

Психологиня І. Чорна розглядала психологічну готовність майбутнього вчителя до профорієнтаційної роботи і описала її як специфічний стан його особистості, що інтегрує в собі психологічну налаштованість та професійну підготовленість до здійснення даного виду діяльності [4].

На нашу думку, для того, щоб здійснювати підготовку майбутніх вчителів інформатики для профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками потрібно спочатку визначити функції, які притаманні для профорієнтаційної роботи. До таких функцій віднесено:

Соціальна функція, яка полягає в набутті школярами певної системи знань, норм і цінностей, які дозволять їм здійснювати свою професійну діяльність.

Економічна функція полягає в поліпшенні якості робочої сили, підвищенні задоволеності роботою, зменшенні плинності кадрів, підвищенні професійної активності та продуктивності праці.

Фізіологічна функція полягає в реалізації вимог до фізіологічних характеристик, необхідних для виконання певної професійної діяльності.

Психолого-педагогічна функція полягає головним чином у виявленні та формуванні інтересів, нахилів і здібностей учнів, наданні їм допомоги в пошуку професії, у виборі професії, що відповідає індивідуальним особливостям і потенційним здібностям людини; у визначенні засобів і умов ефективного управління професійним самовизначенням учнів [5].

Також потрібно визначити функції, які буде виконувати вчитель як провідник до вибору майбутньої професії:

Інформаційна функція. Для того, щоб учень обрав професію в будь-якій сфері, необхідно надати йому інформацію про спеціалізації, а також про можливості та переваги оволодіння тією чи іншою професією. Ця функція дозволяє учням ознайомитися з основами професіограми, соціально- економічними та психофізіологічними характеристиками певної професійної групи та умовами правильного вибору однієї з цих професій, сприяє формуванню позитивного ставлення до різних видів професійної та соціальної діяльності, а також формуванню вмотивованих професійних намірів. Крім того, надзвичайно важливим є ознайомлення школярів не лише з актуальними на сьогоднішній день соціально значущими спеціалізаціями, а й з тенденціями та прогнозами розвитку ринку цих спеціалізацій на найближчі роки. Ці заходи створюють умови для усвідомленого вибору кар'єри в тій чи іншій сфері та закладають фундамент для успішної орієнтації старшокласників у цьому найбільш динамічному сегменті ринку праці, забезпечуючи створення та реалізацію плану кар'єрного розвитку та розбудову перспективної особистої освітньої кар'єри. Для того, щоб успішно виконувати функцію надання інформації при орієнтації учнів на різні професії, вчитель інформатики повинен розуміти як загальний зміст роботи з учнями з профорієнтації, так і специфіку різних галузей як сфери профорієнтації, вміти відслідковувати та визначати тенденції розвитку різних професій, визначати їх професійні характеристики тощо. З іншого боку, вчитель інформатики повинен володіти сучасними засобами подання профорієнтаційної інформації, а також формами і методами профорієнтаційного інформування [6].

Діагностична функція вчителя інформатики у професійній орієнтації учнів на різні спеціальності пов'язана з необхідністю заздалегідь виявити тих учнів, які можуть і повинні брати участь у профорієнтаційних заходах. Саме вчитель спостерігає за розвитком і формуванням нахилів учнів протягом усього періоду навчання, знає їхні інтереси і може оцінити їхні здібності. Використовуючи різні діагностичні методи, вчитель інформатики може виявити учнів, які потребують індивідуальної підтримки в цьому напрямку, і спрямувати їх у потрібне русло. Встановивши відповідність між індивідуальними особливостями учнів та специфічними вимогами різних професій, стає можливим забезпечити якісну профорієнтацію учнів. Реалізація діагностичної функції вчителя інформатики у професійній орієнтації учнів на різні професії ґрунтується на знанні особливостей професійного самовизначення учнів та вмінні дослідити свою особистість у цьому контексті, а також на володінні відповідними методиками та вмінні застосовувати їх на практиці [6].

Консультативна функція вчителя інформатики забезпечується з наявності результатів власних педагогічних спостережень за учнями та можливості безпосередньо підтримувати процес формування професійних намірів учнів у професійній сфері в довгостроковій перспективі через індивідуальну роботу. Консультування вчителя може вирішувати такі завдання: по-перше, визначити ступінь готовності учня до професійного самовизначення, допомогти йому ознайомитися з особливостями розробки та реалізації професійних планів, отримати більш повне та об'єктивне уявлення про себе та свої професійні можливості тощо. Таке консультування може відбуватися як індивідуально, так і колективно. Особливо важливо, щоб фахівці пропонували профорієнтацію батькам, оскільки широкі верстви населення мають лише поверхневе уявлення про певні професії та стереотипне уявлення про якості, необхідні для професіоналів. Для того, щоб вчитель інформатики міг здійснювати профорієнтацію учнів на різні професії, він повинен знати основні принципи профорієнтації школярів та сучасні підходи до профорієнтації, вміти застосовувати їх на практиці та аналізувати отримані результати [6].

- Організаційну роль у профорієнтації учнів відіграє впровадження різних форм профорієнтаційної роботи. Профорієнтаційна робота з учнями має передбачати роботу вчителів як у класі, так і поза ним, тобто включати всі види масової, групової та індивідуальної профорієнтації. Наприклад, саме вчителі інформатики забезпечують відвідування учнями масових профорієнтаційних заходів у профільних університетах. До їхніх завдань входить інформування учнів про заходи, забезпечення вчасного приходу учнів, підтримка та спрямування діяльності учнів під час заходів, а також подальші дії за результатами відвідування університету: обговорення зі школярами отриманої інформації, відповіді на питання, які вони з тих чи інших причин не зрозуміли під час заходу, тощо. Важливим способом впливу на профорієнтаційне самовизначення учнів є залучення їх до групових профорієнтаційних заходів, організованих викладачами (семінари, тренінги, гуртки, клуби тощо). Індивідуальна профорієнтаційна робота вчителя інформатики з учнями зумовлена необхідністю надання їм більш конкретної інформації про особливості тих чи інших спеціальностей, їх різноманітність та перспективи з урахуванням особистих інтересів та рівня підготовки учня. Одним із способів здійснення такої індивідуалізації профорієнтації є залучення зацікавлених учнів до участі в олімпіадах, турнірах та конкурсах у галузі інформатики та інформаційних технологій, які часто проводяться на базі університетів. Процес підготовки до таких заходів має велике значення для стимулювання самоосвіти, самооцінки, самопізнання та самовдосконалення школярів у плані професійного самовизначення. Для того, щоб відігравати організаторську роль у профорієнтаційній роботі з учнями, вчитель інформатики повинен знати зміст і форми профорієнтаційної роботи на різних етапах її проведення, основні види профорієнтації та ефективні шляхи її реалізації в навчально-виховному процесі школи. У цьому сенсі вчителю важливо вміти визначати загальну мету і завдання профорієнтаційної роботи, відбирати зміст профорієнтаційної роботи, використовувати можливості профорієнтації в рамках предмета «Інформатика» тощо. Вчитель інформатики повинен вміти застосовувати різні форми профорієнтаційної роботи на практиці в навчальному процесі та організовувати заходи з цією метою [6].

Координуюча роль вчителя інформатики у профорієнтаційній роботі з учнями пов'язана з необхідністю координувати профорієнтаційну роботу з учнями через різні служби, відомства, установи та фахівців. Наприклад, профорієнтаційну діяльність здійснюють шкільні психологи, працівники центрів праці та кар'єрного консультування, представники вищих та професійно-технічних навчальних закладів, фахівці з кар'єрного консультування, співробітники різних компаній тощо. Педагог може сприяти ефективній комунікації між учнями та фахівцями, орієнтуючи їх на ті аспекти роботи центру, установи, вищого навчального закладу, які найбільше цікавлять конкретного учня, групу учнів, клас, допомагаючи учням ставити запитання, ініціювати діяльність тощо. Реалізація координаційної функції вимагає від вчителя інформатики відповідних знань і навичок для впровадження сучасних форм і методів спільної профорієнтаційної роботи, а також уміння координувати власну профорієнтаційну діяльність з роботою інших установ, організацій і компаній [6].

Адміністративна функція вчителя інформатики, оскільки вони краще за інших розуміють особливості учнів і можуть допомогти їм не тільки в організаційному, а й у психолого-педагогічному плані, налагоджуючи профорієнтаційні контакти між учнями та представниками різних компаній. Для того, щоб виконувати роль профорієнтатора, вчителі інформатики повинні знати шляхи і методи співпраці з підприємствами та мати необхідні навички їх використання [6].

Основними завданнями науково-педагогічного працівника при підготовці вчителів до профорієнтаційної діяльності є:

Ознайомити майбутніх учителів інформатики із сутністю, принципами, напрямами, формами та методами профорієнтаційної роботи, теоретичними основами методів профорієнтації та психодіагностичними методами профорієнтації.

Розвинути вміння планувати роботу з профорієнтації на заняттях та проводити різні профорієнтаційні заходи.

Знати специфіку профорієнтаційної роботи з різними категоріями учнів та батьками учнів.

Розвивати у майбутніх учителів інформатики інтерес і творчий підхід до профорієнтаційної роботи з учнями.

Сприяти формуванню відповідального ставлення до професії вчителя [7].

Для того, щоб здійснити підготовку майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності вважаємо за доцільне розробити структуру готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками. Розроблену структуру представлено на рисунку 1.

Рис. 1. Структура готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками

Когнітивний компонент готовності забезпечує високий рівень теоретичної підготовки майбутніх учителів інформатики, необхідний для здійснення профорієнтаційної роботи та засвоєння процесуальної сутності профорієнтаційної роботи вчителя. Вона включає систему знань з теорії профорієнтації, професійної педагогіки, психології професійного самовизначення, вікових моделей соціалізації та розвитку особистості, процесу профорієнтації, форм, методів і засобів профорієнтаційної роботи в школі, освітніх технологій вивчення та розвитку інтересів і здібностей та методики їх застосування. Показниками когнітивного компонента є знання змісту та етапів профорієнтаційної роботи, аспектів професійної орієнтації, структури системи профорієнтації в закладі загальної середньої освіти, особливостей профорієнтаційної діяльності педагогів та методів професійної діагностики. Когнітивний компонент складається з двох частин: теоретичної та практичної. Теоретична частина допомагає майбутньому вчителю краще зрозуміти особливості профорієнтаційної роботи вчителя інформатики, усвідомити зв'язки і відносини педагогічної взаємодії в цьому контексті, а практичний - оволодіти алгоритмом профорієнтаційної роботи.

Мотиваційний компонент є одним з найважливіших компонентів представленої структури, оскільки від його сформованості залежить успішність інших компонентів. Основою цього компонента є педагогічна спрямованість, яка проявляється у ставленні до педагогічної діяльності. Компонентами цього аспекту є потреби, які визначають високий рівень професійної мотивації, інтерес і прагнення. Якщо ці компоненти є позитивними, то мотивація студента до набуття компетентностей буде пронизана професійними аспектами: розумінням особливостей професії та її спрямованістю, професійною відповідальністю, орієнтацією на процес професійної діяльності та її результати, досягненням поставлених цілей. Отже, мотиваційний компонент профорієнтаційної роботи майбутнього вчителя інформатики включає мотиви, пов'язані з усвідомленим бажанням і увагою до організації профорієнтаційної роботи та якості результатів професійної діяльності, інтересом до предмета своєї діяльності, набуттям профорієнтаційних знань і формуванням умінь і навичок вирішення профорієнтаційних завдань, самовдосконаленням у профорієнтаційній роботі.

Діяльнісно-рефлексивний компонент відображає здатність до рефлексії та саморефлексії, тобто вміння оцінювати успіхи і визнавати недоліки своєї діяльності та планувати шляхи її оптимізації, орієнтуючись на особисті сильні сторони в різних видах профорієнтаційної роботи в навчальному процесі. Діяльнісно-рефлексивний компонент є інтегральною професійно- особистісною характеристикою педагога, що проявляється в ефективному здійсненні рефлексивних процесів, які ведуть до успішного управління профорієнтаційною діяльністю.

Здатність до самоаналізу вимагає від педагога формування системи певних рефлексивних умінь - рефлексивно-креативних, діагностично- оцінювальних, контрольно-оцінювальних та рефлексивно-творчих.

Рефлексивно-креативні вміння - це вміння обирати альтернативні та нестандартні шляхи вирішення профорієнтаційних завдань.

Діагностично-оцінювальні вміння - це вміння аналізувати зміст, умови та форми профорієнтаційного процесу, правильність визначення цілей профорієнтації та відповідність організаційних форм профорієнтаційної роботи для її успішної реалізації, а також вміння демонструвати причинно- наслідкові зв'язки.

Контрольно-оцінювальні вміння включають уміння свідомо відстежувати результати профорієнтаційної діяльності, перевіряти відповідність змісту діяльності учнів профорієнтаційним завданням, оцінювати результативність та ефективність своїх профорієнтаційних умінь у ході профорієнтаційної роботи з учнями.

Рефлексивно-творчі вміння - це вміння аналізувати творчий підхід та навички до проведення профорієнтаційної роботи (розробляти цікаві плакати, оригінальні описи професії).

Специфіка діяльнісно-рефлексивного компонента полягає в тому, що він є, з одного боку, самостійним особистісним конструктом, а з іншого - «континуальною» якістю, яка інтегрує такі конструкти рефлексивної особистості майбутнього фахівця, як мотивація, особистісні та професійні

цінності, професійна суб'єктність, що підвищує його значення в загальній структурі профорієнтаційної компетентності. З іншого боку, можна говорити про те, що структура цього феномену визначається домінуючими профорієнтаційними компетентностями.

Емоційно-ціннісний компонент містить в собі ціннісні орієнтації, особистісні якості та емоційну сферу вчителя інформатики.

Ціннісні орієнтації як визначник діяльності й поведінки особистості в освітньому середовищі (повага до педагогічної професії, усвідомлення ролі, вчителя в освітньому середовищі, патріотизм, толерантність, свободи й права особистості).

Особистісні якості вчителя та учнів (особистісне та професійне самовизначення, орієнтація в соціальних ролях та міжособистісних стосунках).

Емоційні стани й ціннісні установки, які необхідно актуалізувати в навчальному процесі (комунікативні, мотиваційні, естетичні, особисті та пізнавальні інтереси).

Культурологічний компонент забезпечує позитивного сприйняття й усвідомлення культурологічних і професійних цінностей у процесі профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками.

Таким чином, розглянувши педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками, а саме функції профорієнтаційної роботи, функції вчителя інформатики під час профорієнтаційної роботи та розробивши структуру готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками, то в наступному своєму дослідженні плануємо створити педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками.

Висновки

Дослідивши педагогічні основи підготовки майбутніх вчителів інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками ми зробили низку висновків:

Профорієнтаційна діяльність вчителя інформатики зі старшокласниками забезпечується на основі готовності до такої діяльності. Готовність майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками базується на основі спеціальних знань, умінь, навичок, які є необхідними вчителям для надання допомоги учням у виборі майбутньої професії у школі; самореалізацію в педагогічній діяльності; позитивне ставлення до профорієнтаційної роботи; свідоме бажання займатись нею; емоційну стійкість; врівноваженість; настанову на активні, цілеспрямовані дії.

Визначено головні функції, які виконує профорієнтаційна робота, а саме: соціальна функція, економічна функція, фізіологічна функція, психолого-педагогічна функція.

Розглянуто функції, які виконує вчитель інформатики під час профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, до них віднесено: інформаційну функцію, діагностичну функцію, консультативну функцію, організаційну функцію, координуючу функцію, адміністративну функцію.

Розроблено структуру готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками в якій виділено наступні компоненти: когнітивний компонент, мотиваційний компонент, діяльнісно- рефлексивний компонент, емоційно-ціннісний компонент, культурологічний компонент.

Література

Проект стандарту вищої освіти. 014.09 Середня освіта (Інформатика) (бакалавр). URL: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-radaministerstva/ proekti-standartiv-vishhoyi-osviti.html

Ігнатович О. М. Професійна орієнтація: підручник. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. 240 с.

Олефіренко Н. В. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до проектування дидактичних електронних ресурсів: монографія. Х.: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014. 330 c.

Негрівода О. О. Підготовка майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2012. 20 с.

Чорна І. Формування психологічної готовності майбутнього вчителя до профорієнтаційної роботи у школі: автореф. дис. . канд. псих. наук. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 2003.

Пономарьова Н. О. Функції вчителя інформатики у професійній орієнтації школярів на іт-спеціальності. Фізико-математична освіта (ФМО). 2017. Випуск 4 (14). С. 73-77.

Бєлан Т. Г. Профорієнтаційна готовність майбутніх учителів технологій як педагогічна проблема. Підготовка фахівців у системі професійної освіти. Серія: Педагогічні науки. 2019. №2 (158). С. 191-196.

References

Proekt standartu vyshchoi osvity. 014.09 Serednia osvita (Informatyka) (bakalavr) [Draft standard of higher education. 014.09 Secondary education (Computer Science) (Bachelor's degree).]. URL: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-radaministerstva/ proekti-standartiv-vishhoyi-osviti.html

Ihnatovych O. M. (2014). Profesiina oriientatsiia [Professional orientation]: pidruchnyk. Kirovohrad: Imeks-LTD.

Olefirenko N. V. (2014). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do proektuvannia dydaktychnykh elektronnykh resursiv [Training future primary school teachers to design didactic electronic resources]: monohrafiia. Kh.: KhNPU imeni H. S. Skovorody.

Nehrivoda O. O. (2012). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do profesiino oriientatsiinoi roboty zi starshoklasnykamy [Preparing future teachers for professional orientation work with high school students]. Extended abstract of

Chorna I. (2003). Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti maibutnoho vchytelia do proforiientatsiinoi roboty u shkoli [Formation of future teachers' psychological readiness for career guidance work at school]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova.

Ponomarova N. O. Funktsii vchytelia informatyky u profesiinii oriientatsii shkoliariv na it-spetsialnosti [The functions of a computer science teacher in the professional orientation of schoolchildren to IT specialties]. Fizyko-matematychna osvita (FMO) - Physical and mathematical education (PME), Vypusk 4 (14),73-77.

Bielan T. H. (2019). Proforiientatsiina hotovnist maibutnikh uchyteliv tekhnolohii yak pedahohichna problema [Career guidance readiness of future technology teachers as a pedagogical problem]. Pidhotovka fakhivtsiv u systemiprofesiinoi osvity. Seriia: Pedahohichni nauky - Training of specialists in the system of vocational education. Series: Pedagogical sciences, 2 (158), 191-196.

Размещено на Allbest.ru