Методика формування професійно ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків у коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституту професійної освіти НАПН України

Методика формування професійно ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків у коледжі

Ксенія Яцина

аспірантка

м. Київ, Україна

Анотація

Сучасний агробізнес потребує висококваліфікованих агро- інженерів, особливо дана потреба актуалізувалась під час збройної агресії рф. Сільське господарство зазнало значних збитків знищено та пошкоджено велику кількість техніки. Суб'єкти агробізнесу працюють у важких умовах та потребують підготовлених кадрів які здатні працювати в критичних ситуаціях та швидко адаптуватись до змінних умов. У такого фахівця має бути розвинена просторова уява, творчий підхід до виконання завдань, він має бути трохи винахідником. Завдання підготувати висококваліфікованих агротехніків, сформувати в них професійно-ціннісні орієнтації стоїть перед професійною фаховою передвищою освітою.

Ключові слова: професійно-ціннісні орієнтації, фахова передвища освіти, професійна освіта, цінності, професійні цінності, професійна підготовка агротехніків, методика формування професійно-ціннісних орієнтацій

Abstract

Kseniia Yatsyna

Postgraduate student,

Institute of Professional Education of the National Academy of Sciences of Ukraine Kyiv, Ukraine

METHODS OF FORMING PROFESSIONALLY VALUABLE ORIENTATIONS OF FUTURE AGRICULTURAL TECHNICIANS IN THE COLLEGE

Modern agribusiness needs highly qualified agricultural engineers, especially this need was actualized during the armed aggression of the Russian Federation. Agriculture was badly affected, a large amount of machinery was destroyed and damaged. Agribusiness entities work in difficult conditions that require trained personnel. The main task of a competent agricultural engineer is to understand any technique on a constructive level and to be able to instantly find the right approach to it. Such a specialist must have a developed spatial imagination, a creative approach to tasks, he must be a bit of an inventor. The task of training highly qualified agricultural technicians, forming professional and value orientations in them is faced by professional professional higher education.

Based on the analysis of theory and empirical experience, the degree of development of the problem was revealed, the essence was clarified, and the structure of professional value orientations of future agricultural technicians was determined. Pedagogical conditions for the formation of professional and value orientations of future agricultural technicians in the college have been defined and substantiated. The model of the formation of professional and value orientations of future agricultural technicians in the college was substantiated and developed. The author's methodology for the formation of professional and value orientations of future agricultural technicians in colleges was developed, and through its experimental testing, the effectiveness of pedagogical conditions was verified. Methodological recommendations have been developed for purposeful formation of professional and value orientations of future agricultural technicians in colleges.

The result of the study was the development and implementation in the educational process of a functional model of the formation of professional and value orientations of future agricultural technicians with the help of curatorial activities, consisting of normative-target, methodological, organizational-procedural, structural-criterial, diagnostic and result blocks.

Keywords: professional value orientation, agricultural techniques, curatorial activity, synergism, pedagogical experiment

Постановка проблеми

Першорядне завдання кожного закладу фахової передвищої освіти - підвищити конкурентоспроможність своїх випускників на ринку праці, а для цього необхідно сформувати у них загальнокультурні, загальні та професійні компетентності передбачені відповідними професійними та освітніми стандартами - тобто допомогти випускнику стати компетентним у вирішенні різноманітних завдань майбутньої професійної діяльності. На сучасному етапі розвитку аграрного виробництва трансформуються основні орієнтири діяльності суб'єктів господарювання даної сфери. Сільськогосподарська галузь розвивається завдяки різним інформаційним та передовим комунікаційним технологіям. Швидка поява цих технологій призвела до реструктуризації багатьох інших галузей промисловості, а також передового сільського господарства, що призвело до переходу промисловості від статистичного підходу до кількісного. Ця радикальна зміна спричинила появу нових методів ведення сільського господарства та відкрила нові перспективи у вирішенні низки проблем. У зв'язку з цим виникла потреба модернізувати аграрну фахову передвищу освіту за рахунок переосмислення наявних методик професійної підготовки майбутніх агротехніків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико-методичні аспекти формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх спеціалістів у коледжі висвітлювали у своїх працях: Костюченко М.П. [1], Рудницька К.В. [2], Алексєєв Т.В. [3], Вітницька С.С. [4], Вознюк О.В. [6], Шевчук С.С. [9], Корець О.М. [11], Макаренко Н.М [12]. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених різним аспектам професійної підготовки фахівців техніко-технологічних спеціальностей, методологія цього процесу залишається однією з найбільш дискусійних. Очевидно, що окреслена сьогодні проблема потребує конкретизації та теоретичного узагальнення усталених наукових положень, використання результатів нових наукових розвідок і методичних підходів.

Мета статті - узагальнити основні методологічні підходи до формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків у коледжі. Обґрунтувати структуру професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків та методику їх формування.

Виклад основного матеріалу

В сучасних умовах українського суспільства важлива роль належить професійній освіті, оскільки серйозні зміни в різних сферах держави вимагають ґрунтовної професійної орієнтації фахівців, інтеріоризації ними нової інформації, формування і розвитку сучасних професійних компетентностей. Найважливішим напрямком розвитку професійної підготовки в цих умовах є визначення ціннісних орієнтацій, моделювання ціннісної системи освіти і аксіологічної сфери фахівця.

Виходячи зі специфіки професійно-ціннісних орієнтацій як якості особистості, характеристики її структурних особливостей, під формуванням професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехників ми розуміємо спеціально організований та контрольований виховний процес, спрямований на сприяння професійно-особистісному становленні здобувачів освіти: засвоєння майбутніми агротехніками норм та цінностей майбутньої професії, специфіки та вимог отримуваної професії, усвідомлення себе як суб'єкта обраної професії, підвищення внутрішньої мотивації до здобуття обраної професії та/або суміжних з нею, закріплення стійкого суб'єктивно-позитивного ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Традиційні підходи до формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків орієнтовані, переважно, на засвоєння знань і меншою мірою - на формування навичок та зовсім не орієнтовані на формування особистісних якостей здобувачів освіти. Подолати недоліки традиційної системи навчання в закладах фахової передвищої освіти покликані нові підходи до освітнього процесу. Розглянемо деякі з них.

Системний підхід базується на вивчені проблеми синтезу змістовних та формальних методів педагогічного дослідження, поєднання різноманітних уявлень про педагогічну систему [1]. В основі даного підходу лежить створення сприятливих умов для впровадження в дію професійної самоосвіти, а формування професійно-ціннісних орієнтацій будується на індивідуальних особливостях здобувачів освіти за допомогою поєднання різних форм навчання. Навчання має базуватися на фундаментальних поняттях в сфері агротехнологічних систем, формування навичок системно мислити та застосовувати знання з інших сфер [1].

Компетентнісний підхід. В основі компетентнісного підходу - освітні результати виявляються в здатності здобувачів освіти діяти в проблемних ситуаціях. Застосування даного підходу в закладах професійної передвищої освіти пояснюється необхідністю формування у здобувачів освіти наступних якостей: жага до самоосвіти, адаптивність, ініціативність, практичне мислення, професійний інтелект тощо. Компетентнісний підхід розглядає освітній процес у трьох аспектах: мотиваційний, змістовний та оціночний [2].

Особистісно-орієнтований підхід базується на зміні орієнтирів освіти в напрямку гуманізації освітнього середовища, максимізації потенціалу здобувачів освіти, підвищені ролі студента в процесі навчання. Ядро даного підходу - формування «Я-концепції» у здобувачів освіти. Даний підхід покликаний навчити здобувачів освіти критично мислити, швидко приймати рішення, знаходити креативні рішення [3]. В педагогічному процесі увага приділяється кожному здобувачу освіти, що реалізується на особистісно- орієнтованих формах навчання.

Аксіологічний підхід будується на концепції взаємозалежного, взаємодіючого світу. Він говорить, що світ - це система цілісної людини, а значить важливо розуміти не тільки що поєднує людину, а й що характеризує кожну окрему особистість. Педагогічна аксіологія значною мірою змінює характер взаємодії педагога із здобувачем освіти. У центрі уваги постають не просто знання, уміння, навички чи формування якихось звичок у здобувача освіти, а цілий комплекс життєво важливих цінностей, формування в нього потреби привласнювати їх, жити ними [4].

Особистісно-діяльнісний підхід припускає організацію самого процесу навчання як організацію (і управління) навчальної діяльності здобувачів освіти, означає переорієнтацію цього процесу на постановку та вирішення ними самими конкретних навчальних завдань (пізнавальних, дослідницьких, перетворюючих, проективних тощо) [5].

Таким чином, нові підходи покликані вирішити проблеми методологічної переорієнтації професійної підготовки майбутніх агротехніків у сфері фахової освіти, теоретичного переосмислення її у нових ідеях та тенденціях професійної освіти, розробки нових освітніх технологій. Всі наведені вище підходи підводять до синергетичної теорії самоорганізації. Синергетичні закони актуалізуються виключно у системах відкритого типу, мінливих, динамічних, що мають стохастичні зв'язки із середовищем, можливість інтеграції з іншими системами та насичуваність різного роду інформацією. творчий професійний фаховий освіта

На перший план виходить механізм самоорганізації. З поняттям «атрактор» пов'язаний важливий момент теорії самоорганізації: «можливість прогнозування майбутнього розвитку системи, ... тому що атрактор є майбутньою структурою у цій системі; і всі процеси, що відбуваються в ній, прагнуть до сфери тяжіння атракторів»[6].

Однією з важливих умов досягнення цілей професійної підготовки здобувачів освіти - агротехніків є організація педагогічного середовища у коледжі, яке виступає як фактор реалізації системно-діяльнісного та синергетичних підходів до підготовки спеціалістів [7]. При цьому філософами відзначаються неповторність середовища кожної окремої людини. «Для двох людей середовище ніколи не буває одним і тим же, бо особливості конституції змушують їх більш-менш по-різному сприймати одне й те саме середовище» (Е. Фромм) [8]. Тому завдання педагога полягає в тому, щоб сприяти особистості, що самовизначається, яка переживає кризу, в її виході з кризового стану, попаданні на оптимальний атрактор, атрактор особистісного зростання, креативного розвитку, самоактуалізації.

Ціннісно-синергетичний підхід до організації освітнього процесу в вищій школі сприяє оновленню змісту, методів і форм навчання з урахуванням таких факторів, як відкритість, самоорганізація, саморозвиток, креативність і нелінійність мислення.

Проаналізувавши описані у науковій літературі особливості формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків, можна зробити висновок, що найважливішим періодом професіоналізації є перший і другий курси. Сформовані за підсумками двох перших років навчання особисті якості є водночас основою, передумовою та умовою успішності подолання криз професіоналізації та продуктивності проходження наступних її етапів.

В процесі дослідження виділено три основні, взаємопов'язані компоненти у структурі професійно-ціннісних орієнтацій - мотиваційний та когнітивно-рефлексивний:

ціннісний компонент (система установок, що відображає ставлення студента до майбутньої професії; проявляється у прийнятті чи неприйнятті професійних цінностей; визначає змістовну сторону спрямованості особистості);

мотиваційний компонент ( відображення ціннісного компонента, що характеризується повнотою (кількістю) та якістю (внутрішній, зовнішній позитивний та зовнішній негативний) мотивів, а також ступенем виразності (домінування) того чи іншого мотиву);

когнітивно-рефлексивний компонент (система знань, умінь та уявлень особистості про середовище майбутньої професійної діяльності та самого себе як потенційного представника обраної професії).

Сформованість професійно-ціннісних орієнтацій визначається на трьох рівнях, що відрізняються ступенем прийняття професійних цінностей майбутньої трудової діяльності та ієрархією мотивів.

Під формуванням професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротех- ників розуміється спеціально організований і контрольований процес підтримки та посилення мотиваційно-емоційної, пізнавально-інтелектуальної, практико-поведінкової активності здобувачів освіти, пов'язаної із засвоєнням норм, цінностей, традицій майбутньої професії, усвідомленням себе як суб'єкта мотивації до отримання обраної професії та/або суміжних із нею, закріпленням стійкого суб'єктивно-позитивного ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Проаналізувавши сучасні вимоги до системи фахової професійної освіти встановлено актуальність ролі діяльності куратора, який забезпечить професійне виховання здобувачів освіти, а саме: формування стійкого інтересу та мотивації до прийняття майбутньої професії агротехніки; формування позитивної професійної спрямованості здобувачів освіти як системоформую- чого компоненту в структурі професійно-особистісного розвитку здобувачів освіти коледжу.

У рішенні задач забезпечення єдності процесів навчання та виховання здобувачів освіти у коледжі, підвищення якості навчально-виховного процесу особлива роль відводиться інституту кураторства як важливої складової діяльності коледжу.

Кураторська діяльність з формування професійно-ціннісних орієнтацій - це планомірна діяльність педагогів коледжу, орієнтована н виконання професійно-адаптаційної та організаційно-координуючої функції. Діяльність куратора є частиною навчально-виховної роботи викладача і розглядається як професійне доручення, тому вноситься до індивідуального плану роботи викладача. Куратор взаємодіє з різними суб'єктами освітнього процесу: здобувачами освіти, лідерами груп, співробітниками та адміністрацією коледжу, його соціальними партнерами, а також за необхідності - з батьками здобувачів освіти, особами, які їх замінюють та близькими родичами [9].

Місія куратора полягає у сприянні професійному розвитку та самореалізації здобувачів освіти за допомогою психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти агротехніків у процесі навчання та виховання. Основний зміст діяльності куратора можна представити у вигляді чотирьох складових [9]:

Адаптація здобувачів освіти в освітньому середовищі коледжу: інформування здобувачів освіти про цілі, завдання, зміст освітньої програми, яку їм належить освоїти, перспективах освіти та подальшого працевлаштування; залучення тих, хто навчається до цінностей та традицій вузу, знайомство з його історією та поточною діяльністю; мотивування та стимулювання здобувачів освіти до активної участі у навчальній та позааудиторній діяльності; профілактика різних форм адиктивного, девіантної та делінквентної поведінки здобувачів освіти коледжу.

Підвищення якості та ефективності процесів навчання здобувачів освіти агротехніків коледжу: сприяння формуванню в середовищі тих, хто навчається, цінності освіти, прагнення до безперервної професійної освіти; залучення здобувачів освіти коледжу у навчально-дослідницьку діяльність.

Організація діяльності здобувачів освіти, спрямованої на реалізацію їх ініціатив: інформування здобувачів освіти про можливості участі у реалізації програми розвитку діяльності об'єднань здобувачів освіти, можливості прояви творчих ініціатив здобувачів освіти; науково-методичне та організаційне сприяння у розробці та реалізації соціально значущих проектів.

Сприяння розв'язанню різних соціально-побутових здобувачів освіти агротехніків: надання допомоги тим, хто навчається у вирішенні актуальних соціально-побутових проблем у рамках наявних можливостей; участь у вирішенні питань про призначення стипендій та соціальних виплат студентам тощо.

Методика формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків за допомогою кураторської діяльності змістовно представлена ціннісними, мотиваційними та когнітивно-рефлексивними компонентами професійної спрямованості. Також до списку компонентів було включено критерій «стійкість професійної спрямованості», який є «фактором, що впливає на наполегливість та успішність оволодіння професією, на пізнавальну активність здобувачів освіти під час навчання, на активність після закінчення навчання та влаштування на роботу».

Емпіричне дослідження проводилось у період з 2019 по 2022 рр. на базі Відокремленого структурного підрозділу «Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» (сел. Немішаєве, Київська область). Загальна сукупність респондентів становила 421 людину, з яких 225 особи - студенти різних напрямів підготовки, реалізованих в коледжі, які пройшли попереднє діагностичне обстеження.

У констатувальному експерименті взяли участь студенти третього курсу 2019 року вступу (всього 80 осіб): 40 осіб - студенти за напрямом підготовки 208 «Агроінженерія» ОПС «Фаховий молодший бакалавр», умовно студенти- агроінженери та 50 осіб - студенти, які здобувають освіту напряму підготовки 201 «Агрономія» ОПС «Фаховий молодший бакалавр».

Формувальний експеримент здійснювався за участю здобувачів освіти за напрямом підготовки 208 «Агроінженерія»: студенти-агроінженери (48 осіб), які були задіяні у формувальному експерименті з першого до третього курсу.

У контрольній групі здійснювався звичайний освітній процес, де роль куратора обмежувалася, головним чином, «інформаційною», «контролюючою» та «планово-звітною» функціями.

У виховному процесі експериментальної групи було використано програму «Формування професійно-ціннісних орієнтацій». Тривалість експерименту становила два роки. Репрезентативність вибірки забезпечена однорідністю сукупності, сформована з урахуванням соціально-демографічних характеристик респондентів, організаційної приналежністю піддослідних до однієї навчальної установі і факультету, кількістю досліджуваних, достатньою необхідні для отримання достовірних статистичних результатів. Дослідження проводилося у природних умовах соціокультурного середовища коледжу.

Основною метою експерименту було визначення ролі куратора у формуванні професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків у коледжі.

На початковому етапі формуючого експерименту вираженість критеріїв професійно-ціннісних орієнтацій в обох групах була однакова (статистично значних відмінностей не виявлено). На заключному етапі експерименту було повторно проведене опитування та визначено значення показників сформова- ності професійно-ціннісних орієнтирів. З 17 показників, що становлять чотири критерії сформованості професійно-ціннісних орієнтацій, 15 мали статистичне підтвердження достовірності відмінностей між контрольною та експериментальною групами на етапі завершення експериментального дослідження. Професійно-ціннісні орієнтації виявилися більш сформовані в експериментальній групі, яка працювала з куратором.

Здобувачі освіти даної групи більшою мірою усвідомлюють значущість та необхідність професійних знань у діяльності, сприймають знання як основу професійного та особистісного саморозвитку, виявляють готовність до нововведень у професійній сфері, самостійного набуття знань та їх удосконалення на практиці («цінності-знання»). Професійні цілі більш усвідомлені, має місце прагнення їх досягнення і самостійного управління цим процесом, присутня впевненість в успіху у досягненні цілей професійної діяльності, розуміння необхідності прогнозування наслідків прийнятих рішень («цінності-цілі»). Крім того, респонденти експериментальної групи мали більш розвинене почуття професійного обов'язку, більші вимоги до себе, більше орієнтовані на розвиток професійних умінь. Здобувачі освіти експериментальної групи виявилися більш допитливими, самостійними, відповідальними до отримання знань, готовими до самоосвіти та саморозвитку.

Таким чином, аналіз трьох основних компонентів професійно-ціннісних орієнтацій в контрольній та експериментальній групах дозволив констатувати, що після впровадження у навчально-виховний процес програми «Формування професійно-ціннісних орієнтацій» за допомогою кураторської діяльності, що реалізується з дотриманням заявлених педагогічних умов, відсоток здобувачів освіти експериментальної групи, які перейшли з нижчого рівня сформованості професійно-ціннісних орієнтацій на вищий, став вищим, ніж у контрольній групи здобувачів освіти.

В результаті дослідження, яке підтверджено експериментальним шляхом, сформуємо алгоритм формування професійно-ціннісних орієнтацій (ПЦО) майбутніх агротехніків у коледжі, який може бути адаптований для професій інших напрямів (табл.1).

Таблиця 1 Алгоритм формування ПЦО майбутніх агротехників 1-2 курсу

На першому етапі відбувається створення емоційного настрою щодо освоєння професії агротехніки. На даному етапі викладач допомагає опанувати основні цінності за допомогою освоєння навчальних дисциплін. Куратор цей вплив доповнює та поглиблює за рахунок виконання здобувачами освіти практичних завдань. Викладач, як носій цінностей майбутньої професії, відіграє найбільшу роль.

На другому етапі формується фіксована установка на професію, яка пов'язана з прийняттям ціннісної орієнтації, виникненням потреби змінювати себе та світ навколо себе, пошуком можливостей реалізувати нові знання. На цьому етапі відбувається співналаштування професійної ціннісної орієнтації з ієрархією суб'єктивно значимих особистісних цінностей за допомогою наступних прийомів: детальний розбір професіограми професії; бесіди за підсумками екскурсій, виїзду на підприємства, проходження виробничої практики; написання есе-роздумів, спрямованих вирішення проблем, що виникають в особистій та професійній діяльності; залучення здобувачів освіти до профорієнтаційної роботи в школах, які вони закінчили, «Дні відкритих дверей» з метою популяризації свого коледжу, свого факультету, свого професійного спрямування тощо.

Важливість перших двох етапів полягає в тому, що якщо установка на професію не зафіксована, то «криза вибору професії» протікає важче. Здобувач освіти приймає рішення або змінити професійний напрямок і піти з закладу освіти, або залишитися, керуючись іншими мотивами. У другому випадку, завдання куратора - максимально знизити навантаження емоційного розчарування у професійному виборі та знайти аргументи на користь завершення навчання.

Висновки

Проаналізувавши наукові психолого-педагогічні дослідження, нами було визначено три компоненти у структурі професійно-ціннісних орієнтацій: ціннісний, мотиваційний та когнітивно-рефлексивний, ступінь сформованості яких впливає на стійкість чи нестійкість професійно-ціннісних орієнтацій, успішність підготовки та ефективність професійного становлення особистості майбутнього. Механізмом формування професійно-ціннісних орієнтацій є процес виховання та самовиховання.

В процесі дослідження розроблено синергетичну модель, яка базується на поєднані наступних методичних підходів: аксіологічний, системний та особистісно-діяльнісний. В рамках моделі розроблено програму «Формування професійно-ціннісних орієнтацій» для майбутніх агротехніків з прийомами та формами навчання, які відповідають сучасним викликам за допомогою кураторської діяльності. Для підтвердження дієвості програми було проведено експеримент, в результаті якого встановлено, що експериментальна група показала більш високий рівень сформованості професійно-ціннісних орієнтацій.

Реалізація програми з формування професійних цінностей у майбутніх фахівців змінила особливості прояву усіх складових: мотиваційної, когнітивної, поведінкової та рефлексивної. Порівняння показників констатуючого опитування та після формувального впливу у досліджуваних експериментальної групи засвідчило наявність достовірних відмінностей між ними (за допомогою t-критерію Стьюдента для t < 0,05 для залежних вибірок). Таким чином, можна стверджувати, що кураторська діяльність відіграє важливу роль у формуванні професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх агротехніків.

Література

1. Костюченко М.П. Системний підхід у науці та педагогічних дослідженнях. [Електронний ресурс].

2. Рудницька К.В. Сутність поняття компетентнісний підхід, компетентність, компетенція, професійна компетенція у світлі сучасної освітньої парадигми. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка.Соціальна робота». №1, 2016 [Електронний ресурс].

3. Алексеєва Т. В. Психологічні фактори та прояви процесу адаптації здобувачів освіти до навчання у ВНЗ. КНУ ім. Т. Шевченка. К., 2020. С. 9.

4. Вітвицька С.С. Аксіологічний підхід до виховання особистості майбутнього вчителя // Креативна педагогіка. Наук.-метод. журнал / Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. Вінниця, 2015. Вип. 10. С. 63-67

5. Верченко Н. В. Особистісно-діяльнісний підхід як головна передумова сучасної освіти Вісник післядипломної освіти. 2020. Вип. 4. С. 20-27

6. Вознюк О.В. Синергетичний підхід до професійно-педагогічної підготовки творчого вчителя // Професійна педагогічна освіта: акме-синергетичний підхід: Монографія / За ред.О.А.Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2011. - С. 280-300 [Електронний ресурс].

7. Коваленко О.А., Коваленко Л.М. Синергетичний підхід як спеціалізована методологічна база педагогічних досліджень. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : збірник наукових праць. Запоріжжя, 2012. Вип. 23 (76). С.91-97

8. Фромм Э. Психоанализ и этика. М., 2009. 415 с.

9. Шевчук С. С., Кулішов В. С. Дидактика професійної освіти: практикозорієнто- ваний аспект: навчально-методичний посібник. БІНПО ДЗВО «УМО» НАПНУ. 2021. 212 с.

10. Воронцова Емілія, Юрій Ївженко, Віктор Паржницький. "Дослідження ефективності програми формування професійно-ціннісних орієнтацій здобувачів освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Нові технології навчання (2021): 8-19. [Електронний ресурс].

11. Корець О. М. Професійна спрямованість навчання сучасних інформаційних технологій майбутніх бакалаврів технологічної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 67. № 5. С. 94-103.

12. Макаренко Н. М. Формування компетенцій у процесі навчання у вищій школі. Збірник наукових праць. «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та здобувачів освітиської молоді». Київ: Гнозис, 2017. С.328-336

13. Тимощук Г.В. Професійна самореалізація особистості як педагогічна проблема. Наукові записки кафедри педагогіки. Випуск 43. 2018. С. 413-421.

14. Чичук В. Особливості підготовки майбутніх бакалаврів професійної освіти в умовах змішаного навчання. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія:" Педагогічні науки" 1 (2023): 70-78. [Електронний ресурс].

References

1. Kostyuchenko, M.P. (2018). Systemnyy pidkhid u nautsi ta pedahohichnykh doslidzhennyakh. [A systematic approach in science and pedagogical research]

2. Rudnyts'ka, K.V. (2016). Sutnist' ponyattya kompetentnisnyy pidkhid, kompetentnist', kompetentsiya, profesiyna kompetentsiya u svitli suchasnoyi osvitn'oyi paradyhmy.[ The essence of the concept of competence approach, competence, competence, professional competence in the light of the modern educational paradigm] Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya «Pedahohika.Sotsial'na robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series Pedagogy. Social work, 1.

3. Aleksey eva, T. V. (2020). Psykholohichni faktory ta proyavy protsesu adaptatsiyi studentiv do navchann,ya u [Psychological factors and manifestations of the process of adaptation of education seekers to study at a university.] VNZ. KNU im. T. Shevchenka K, 2020. S. 9. [in Ukrainian].

4. Vitvyts'ka, S.S. (2015). Aksiolohichnyy pidkhid do vykhovannya osobystosti maybutn'oho vchytelya Axiological approach to the education of the future teacher's personality// Kreatyvna pedahohika. Nauk.-metod. zhurnal. Akademiya mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoyi pedahohiky. Vinnytsya - Creative pedagogy. Scientific method. journal Academy of International Cooperation in Creative Pedagogy. Vinnytsia,, 10. S. 63-67 [in Ukrainian].

5. Verchenko, N. V. (2020) Osobystisno-diyal'nisnyy pidkhid yak holovna peredumova suchasnoyi osvity [Personal-activity approach as the main prerequisite of modern education] Visnyk pislyadyplomnoyi osvity - Bulletin of Postgraduate Education.4,S. 20-27 [in Ukrainian].

6. Voznyuk, O.V. (2011). Synerhetychnyy pidkhid do profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky tvorchoho vchytelya [A synergistic approach to the professional and pedagogical training of a creative teacher] Profesiyna pedahohichna osvita: akme-synerhetychnyy pidkhid: Monohrafiya /Za red.O.A.Dubasenyuk. - Zhytomyr: Vyd-vo ZHDU im. I.Franka - Professional pedagogical education: acme-synergistic approach: Monograph / Edited by O.A. Dubasenyuk. - Zhytomyr: Department of ZhDU named after I.Franka S. 280

7. Kovalenko, O.A., Kovalenko L.M. (2012). Synerhetychnyy pidkhid yak spetsializovana metodolohichna baza pedahohichnykh doslidzhen' [Synergistic approach as a specialized methodological base of pedagogical research.]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh : zbirnyk naukovykh prats'. Zaporizhzhya - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools: a collection of scientific works. ZaporizhzhiaVyp, 23 (76). S. 91-97 [in Ukrainian].

8. Fromm, E. (2009) Psykhoanalyz y etyka [Psychoanalysis and ethics.] M.. 415 s. [in Ukrainian].

9. Shevchuk, S. S., Kulishov V. S. (2021). Dydaktyka profesiynoyi osvity: praktykozo- riyentovanyy aspekt: navchal'no-metodychnyy posibnyk [Didactics of professional education: practice-oriented aspect: educational and methodological manual.]. BINPO DZVO «UMO» NAPNU. 212 s. [in Ukrainian].

10. Vorontsova, Emiliya, Yuriy Yivzhenko, Viktor Parzhnyts'kyy. (2021)"Doslidzhennya efektyvnosti prohramy formuvannya profesiyno-tsinnisnykh oriyentatsiy uchniv u zakladakh profesiynoyi (profesiyno-tekhnichnoyi) osvity [Study of the effectiveness of the program for the formation of professional and value orientations of education seekers in institutions of professional (vocational and technical) education.] Novi tekhnolohiyi navchannya = New learning technologies. 8-19.

11. Korets,' O. M. (2018). Profesiyna spryamovanist' navchannya suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy maybutnikh bakalavriv tekhnolohichnoyi osvity [Professional focus of teaching modern information technologies of future bachelors of technological education]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information technologies and teaching aids., 5. S. 94-103. [in Ukrainian].

12. Makarenko, N. M. (2017). Formuvannya kompetentsiy u protsesi navchannya u vyshchiy shkoli [Formation of competences in the process of learning in higher education] Zbirnyk naukovykh prats'. «Teoretyko-metodychni problemy vykhovannya ditey ta uchnivs'koyi molodi». Kyyiv: Hnozys- Collection of scientific works. "Theoretical and methodological problems of raising children and educational youth". Kyiv: Gnosis,,. S.328-336 [in Ukrainian].

13. Tymoshchuk, H.V. (2018). Profesiyna samorealizatsiya osobystosti yak pedahohichna problema [Professional self-realization of the individual as a pedagogical problem]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky. Vypusk - Scientific notes of the department of pedagogy. Issue43. S. 413-421. [in Ukrainian].

14. Chychuk, V. (2023) Osoblyvosti pidhotovky maybutnikh bakalavriv profesiynoyi osvity v umovakh zmishanoho navchannya [Peculiarities of training future bachelors of professional education in conditions of mixed education] Visnyk Cherkas'koho natsional'noho universytetu imeni Bohdana Khmel'nyts'koho. Seriya:" Pedahohichni nauky"- Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi. Series: "Pedagogical Sciences",!.

Размещено на Allbest.ru