Інформаційний потенціал офіційних сайтів музеїв як джерело для вивчення регіональної історії

У розділі «Послуги» розміщено інформацію про експозиційні відділи музею: природи, археології, історії краю XIV - поч. XX ст., історії краю поч. XX - 2000-і рр., етнографії та допоміжні структурні підрозділи.

У рубриці «Відділ природи» розміщене єдине зображення експоната кістяка мамонта, знайденого під час будівництва Канівської гідроелектростанції на Дніпрі у 30 рр. XX ст.

Декілька фото артефактів з могильника бронзового віку (кін. XV - поч. X ст. до н. е.), розкопаних на території Черкаської області, зображення речей скіфського та сарматського періодів розміщеними в рубриці «Відділ археології».

Національний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» (URL: https://www.batjkivshhyna-tarasa.com.uay), Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник (URL: https://korsunzapovidnyk.com.ua/), Шевченківський національний заповідник м. Канів (URL: https://shevchenkomuseum.com/), Кам'янський державний історико-культурний заповідник (URL: http://kammuz.ucoz.ua/) та Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» (URL: http://chigirinzapovidnyk.org.ua/) мають повноцінно діючі та структуровані сайти. Інформація із сайтів дає уявлення про тематику їхньої діяльності.

На сайті Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» вказується в основному інформація, потрібна відвідувачеві, який планує відвідати заклад. Це і карта автомобільних доріг, де розроблена розмітка найкоротшого шляху до музею, і графік автобусних рейсів, за допомогою якої турист може спланувати зручну подорож до цього закладу, також перераховано пам'ятні місця, які можна відвідати у місті, детально розписано інфраструктуру міста - це заклади харчування, готелі тощо. В окремому розділі представлено бібліографія публікацій із тематики музею.

Аналогічна ситуація із сайтом заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Але необхідно виокремити розділ «Лекторій», де наукові працівники заповідника представляють інформацію розділену за темами, що пов'язані із життям Тараса Шевченка, його сім'єю, оточенням, життям українців на початку ХІХ століття. На момент аналізу інформаційного наповнення сайта у відповідному розділі були представлені три теми: «Ти взяла мене, маленького, за руку і в школу хлопця одвела...», «Садиба Шевченків», «У тім найкращому селі...».

На головній сторінці сайту Кам'янського державного історикокультурного заповідника розміщено інформацію про графік роботи та планування виставок, деталізовано основні напрями діяльності закладу. У розділі «Про заповідник» розповідається про історію заснування заповідника, представлено документацію установи; у закладці «Відгук» відвідувачі можуть залишити свої коментарі та враження після відвідин б самого заповідника або після перегляду оцифрованих колекцій експонатів на сайті установи; у закладці «Магазин» представлено інформацію про можливість придбати роботи місцевих художників, краєзнавчу, публіцистичну та художню літературу. Слід вказати, що відсутня можливість замовити безпосередньо сувенірну продукцію через представництво музею у мережі Інтернет.

Зображення експонатів на сайті розміщено у розділі «Відвідувачам» у рубриці «Виставки». Представлені зображення експонатів розділено на сім груп: «Стародавня історія», «Визвольні змагання 1917 - 1922 рр.», «Український побут і етнографія», «Розвиток культури ХХ ст.», «Друга світова війна», «Сучасність». Багатосторонньо представлено інформацію про визвольні змагання 1917 - 1921 рр. На сайті музею розміщено фото документів і світлини учасників повстання, оригінальні зразки зброї того часу.

На сайті Шевченківського національного заповідника подано всю інформацію структуровано, у вигляді схем і таблиць, це набагато краще сприймається глядачем за суцільний текстовий блок. Тут є гіперпосилання на сторінки, де можна знайти інформацію про кращі музеї України, відомості про законодавчу базу музейної діяльності, є гіперпосилання на інформацію про майбутні конференції, сайти музеїв світу, а також сторінки, що надають можливість віртуально відвідати зали деяких музеїв та багато ін.

На головній сторінці сайту Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника вказано, що головною метою його діяльності у віртуальній мережі є пропагування та висвітлення серед молодого покоління спогадів про героїчне минуле Корсунщини від давнини і до ХХ ст. Експонати фондів оцифровано, і для зручності віртуального перегляду їх розбито на кілька груп: «Історія Корсунь-Шевченківської битви», «Літературна творчість І. С. Нечуя-Левицького», «Фауна та флора краю». На сайті розміщується фотота відеоінформація про тематичні виставки, які проходять на території цього закладу.

Сайт Канівського історичного музею (URL: http://kaniv-museum.at.ua/) є малофункціональним, він у «замороженому» стані. Відсутня актуальна інформація про діяльність музею. Є лише посилання на сайт журналу «Музеї України».

Сайт Уманського краєзнавчого музею (URL: http://ukmuseum.com.ua/) перебуває на етапі розробки та наповнення інформацією. Відвідувачам сайту запропоновано коротку довідкову інформацію про діяльність музею, представлено фотогалерею найбільш цінних експонатів без можливості деталізації, інформацію про нові виставки, а також афішу розважальних подій, які проходитимуть на території міста Умань. Також наведені стислі біографічні довідки про етнографів Уманщини, які зробили вагомий внесок у дослідження історії краю. Основну увагу працівники музею приділяють соціальній мережі, де представлено інформацію про діяльність музею в межах проєкту «Скарби Уманщини», представлені окремі матеріали про експонати, що зберігаються у фондах музею. Наприклад, за 3 лютого 2022 р. розміщено допис проте, що в Уманському краєзнавчому музеї знаходиться найстаріша поштова скринька міста, яка датується 1902 р.

У 2019 р. у рамках проєкту «Археологічна пектораль» за підтримки Українського культурного фонду були оцифровані фонди Борщівського обласного комунального краєзнавчого музею та Державного історикокультурного заповідника «Трипільська культура» [14]. У ході виконання проєкту був розроблений онлайн-ресурс «Трипільська культура. Перша відкрита онлайн-платформа». На сайті представлено розділи: «База артефактів», «Музеї», «Карта поселень», «Цікаві події», «Корисна інформація», «Відпочинок». Для дослідників є цікавим розділ «База артефактів», де розміщено зображення експонатів із їх детальним описом (назва експонату, на якій території він був знайдений і в межах роботи якої археологічної експедиції). Всі зображення трипільських експонатів у розділі «База підрозділів» поділена на тематичні рубрики: кераміка, предмети з міді, знаряддя праці, зброя, поселення трипільців, пластика, ткацтво, житлобудування. Функція масштабування дозволяє розглянути зображення експонатів з надзвичайною деталізацією [2].

Висновки

Отже, у сучасних умовах освітня система України потребує реформування, постає питання щодо нових підходів до організації і змісту навчально-виховної діяльності. Завданням вітчизяних музеїв є використання історичної та культурної спадщини нашого народу у системі навчально-виховної роботи. У Черкаській області станом на 2022 р. діє близько 61 музеїв, із них мають власний сайт лише 7. Очевидно, що більшість Інтернет-представництв музеїв Черкаської області не підтримуються, інформація, що оприлюднена на їх сайтах, є в більшості випадків застарілою. На відміну від розробки та підтримки сайту, створення якого потребує значних матеріальних ресурсів, залучення фахівців у галузі інформаційно-комунікаційних технологій для створення та адміністрування Інтернет-представництв приєднання до соціальних мереж музейних установ відбувається досить легко й швидко. Тому музеї Черкаської області більш активно просувають інформацію про свою діяльність у соціальних мережах, зокрема як Instagram,

Facebook тощо. Створення профілів у соціальних мережах для налагодження діалогу із потенційними відвідувачами є цілком корисним, бо соціальні мережі насамперед є середовищем для популяризації діяльності, а функціонал сайту дозволяє не лише інформувати потенціальних відвідувачів про заходи, що плануються чи проведені на базі музею, а й містить широкий вибір інструментів для видання власних інформаційних продуктів - електронних каталогів, інтерактивних путівників по музею тощо.

У перспективі подальших досліджень з означеної тематики можна визначити розробка методичних рекомендації щодо використання інформаційного наповнення музейних сайтів у навчально-виховному процесі закладів освіти.

Література

1. Боднарець О. В. Освітні моделі музею та специфіка освітньої діяльності на сучасному етапі. Магістерум, Випуск: Культурологія. 2018. № 71. С. 36-42.

2. Валенкевич О. В. Огановлення та розвиток музейної педагогіки. Проблеми освіти: науково-методичний збірник. 2015. Вип. 85. С. 48-52.

3. Васютіна Т. Дидактичні можливості музейної педагогіки та віртуальних екскурсій у навчанні молодших школярів. Актуальні питання гуманітарних наук. Випуск 29. Том 1. 2020. С. 236-242.

4. Горська Н., Можаровська Т. Інтернет-ресурс та просування вітчизняного музейного продукту на світовий ринок послуг. Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. 2013. Т. 140. С. 120-І26.

5. Змішане навчання: як організувати якісний освітній процес в умовах війни. Державна служба якості освіти України. URL: https://sqe.gov.ua/zmishane-navchannya-yakorganizuvati-yaki/ (дата звернення: 10.12.2022).

6. Караманов О., Сурмач О., Шукалович А. Музейна педагогіка в умовах онлайннавчання. Український педагогічний журнал. 2021. №3. С. 58-65.

7. Кількість користувачів Інтернету у світі сягнула 4,66 млрд. Root-Nation.com. URL: https://root-nation.com/ua/news-ua/it-news-ua/ua-new-internet-records/ (дата звернення: .

8. Музейна педагогіка в умовах воєнного стану. Київська Мала академія наук. URL: https://kman.org.ua/ua/novyny/Muzeina-pedahohika-v-umovakh-voennoho-stanu (дата звернення: .

9. Олена Зеленська розповіла, скільки українських шкіл зруйнувала росія. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/mbric-society/3588134-olena-zelenska-rozpovilaskilki-ukrainskih-skil-zrujnuvala-rosia.html (дата звернення: 05.12.2022).

10. Пономарьова В., Олефіренко Н. Освітній потенціал сучасних музеїв. Інноваційні педагогічні технології в цифровій школі: тез доп. учасників IVВсеукр. (з міжнар. участю) наук.-практ. конф. молод. учених. Харків, 11-12 трав. 2022 р. С. 144-145.

11. «Приклад для інших регіонів»: Digital Cherkasy про підсумки 2021. Офіційний портал Черкаської обласної державної адміністрації. URL: https://ck-oda.gov.ua/novynycherkaskoyi-oblasti/priklad-dlya-inshix-regioniv-digital-cherkasy-pro-pidsumki-2021/ (дата звернення: .

12. Рябчук С. Як музеї наповнюють життя дітей. Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2016/06/16/214036/ (дата звернення: 05.12.2022).

13. Стратегія розвитку Черкаської області». офіційний портал «Черкаська обласна державна адміністрація». URL: https://ck-oda.gov.ua/strategiya-rozvitku-cherkaskoyi-oblasti/ (дата звернення: 01.12.2022).

14. «Трипільська пектораль». Український культурний фонд. URL: https://ucf.in.ua/ archive/61cc16e888d43519bb19de53 (дата звернення: 01.12.2022).

15. Україна. Incognita. Он-лайн музеї з віртуальними екскурсіями. Газета «День». URL: http://incognita.day.kyiv.ua (дата звернення: 01.12.2022).

16. Українські музеї під відкритим небом - онлайн мандрівка. Журнал «Рівнянин». URL: https://my.rv.ua/hotnews/ukrayinski-muzeyi-pid-vidkritim-nebom-onlayn-mandrivka/ (дата звернення: 01.12.2022).

17. Цибко С. Музейна педагогіка в навчально-виховному процесі. Директор школи. (Шкільний світ). №3, березень 2011. С.91-93.

References

1. Bodnarets O. V. (2018). Osvitni modeli muzeiu ta spetsyfika osvitnoi diialnosti na suchasnomu etapi. Mahisterum, Vypusk: Kulturolohiia -Magisterium, Issue: Culture Studies, 71, 36-42. [in Ukrainian].

2. Valenkevych O. V. (2015). Ctanovlennia ta rozvytok muzeinoi pedahohiky. Problemy osvity: naukovo-metodychnyi zbirnyk - Problems of education: scientific and methodical collection, 85, 48-52. [in Ukrainian].

3. Vasiutina T. (2020). Dydaktychni mozhlyvosti muzeinoi pedahohiky ta virtualnykh ekskursii u navchanni molodshykh shkoliariv. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Topical Issues of Humanities, 29, 1, 236-242. [in Ukrainian].

4. Horska N., Mozharovska T. (2013). Internet-resurs ta prosuvannia vitchyznianoho muzeinoho produktu na svitovyi rynok posluh. Naukovi zapysky NaUKMA. Teoriia ta istoriia kultury - Scientific notes of NaUKMA. Theory and history of culture, 140, 120-126. [in Ukrainian].

5. Zmishane navchannia: yak orhanizuvaty yakisnyi osvitnii protses v umovakh viiny. Derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrainy. URL: https://sqe.gov.ua/zmishane-navchannya-yakorganizuvati-yaki/ [in Ukrainian].

6. Karamanov O., Surmach O., Shukalovych A. (2021). Muzeina pedahohika v umovakh onlain-navchannia. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Educational Journal, 3, 58-65. [in Ukrainian].

7. Kilkist korystuvachiv Internetu u sviti siahnula 4,66 mlrd. Root-Nation.com. URL: https://root-nation.com/ua/news-ua/it-news-ua/ua-new-internet-records/ [in Ukrainian].

8. Muzeina pedahohika v umovakh voiennoho stanu. Kyivska Mala akademiia nauk. URL: https://kman.org.ua/ua/novyny/Muzeina-pedahohika-v-umovakh-voennoho-stanu [in Ukrainian].

9. Olena Zelenska rozpovila, skilky ukrainskykh shkil zruinuvala rosiia. Ukrinform. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3588134-olena-zelenska-rozpovila-skilki-ukrainskihskil-zrujnuvala-rosia.html [in Ukrainian].

10. Ponomarova V., Olefirenko N. (2022). Osvitnii potentsial suchasnykh muzeiv. Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii v tsyfrovii shkoli: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kharkiv, 144-145. [in Ukrainian].

11. «Pryklad dlia inshykh rehioniv»: Digital Cherkasy pro pidsumky 2021. Ofitsiinyi portal Cherkaskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. URL: https://ck-oda.gov.ua/novynycherkaskoyi-oblasti/priklad-dlya-inshix-regioniv-digital-cherkasy-pro-pidsumki-2021/ [in Ukrainian].

12. Riabchuk S. Yak muzei napovniuiut zhyttia ditei. Ukrainska pravda. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2016/06/16/214036/ [in Ukrainian].

13. Stratehiia rozvytku Cherkaskoi oblasti». ofitsiinyi portal «Cherkaska oblasna derzhavna administratsiia». URL: https://ck-oda.gov.ua/strategiya-rozvitku-cherkaskoyi-oblasti/ [in Ukrainian].

14. «Trypilska pektoral». Ukrainskyi kulturnyi fond. URL: https://ucf.in.ua/archive/ 61cc16e888d43519bb19de53 [in Ukrainian].

15. Ukraina. Incognita. On-lain muzei z virtualnymy ekskursiiamy. Hazeta «Den». URL: http://incognita.day.kyiv.ua [in Ukrainian].

16. Ukrainski muzei pid vidkrytym nebom - onlain mandrivka. Zhurnal «Rivnianyn». URL: https://my.rv.ua/hotnews/ukrayinski-muzeyi-pid-vidkritim-nebom-onlayn-mandrivka/ [in Ukrainian].

17. Tsybko S. (2011). Muzeina pedahohika v navchalno-vykhovnomu protsesi. Dyrektor shkoly. (Shkilnyi svit) - School director. (School world), 3, 91-93. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru