Розвиток умінь та навиків культури здоров'язбереження студентів на засадах міждисциплінарної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток умінь та навиків культури здоров'язбереження студентів на засадах міждисциплінарної інтеграції

Олег Мартинів ¹,

Оксана Шукатка ²

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Леся Борисевич 3,

Роман Кушнір 4 Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

Анотація

У статті здійснено аналіз проблем професійної підготовки майбутніх фахівців до здоров'язбережувальної діяльності. Аналіз сучасних наукових досліджень свідчить, що більшість зарубіжних науковців більшу увагу приділяють питанням пропаганди здорового способу життя на робочих місцях, в малих і середніх трудових колективах. Припущено, що розвиток умінь та навиків культури здоров'язбереження студентів необхідно починати з першого курсу навчання у закладах вищої освіти. У цьому контексті ми погоджуємося з думкою науковців, що оcвітній аcпект прoблеми фoрмування здорового cпocoбу життя є актуальним на сучасному етапі розвитку освіти, особливо для студентів, в яких спеціальності пов'язані з такими здоров'яруйнівними факторами, як гіподинамія, висока емоційна затратність і стресовість, напруженість органів зору внаслідок відповідальної роботи з фінансовими документами, роботи з комп'ютерною технікою, а також недостатньою підготовленістю до здоров'язбережувальної діяльності в процесі здобуття вищої освіти. З'ясовано, що фoрмування ocнoв здорового cпocoбу життя може здійснюватися шляхом міждисциплінарної інтеграції та використання інноваційних технологій. Запропоновано використання можливостей різних дисциплін, які не дотичні до проблем здоров'я, із здоров'язбережувальним змістом. Здійснено перевірку рівня вмінь та навиків студентів до формування культури здоров'язбереження на засадах міждисциплінарної інтеграції шляхом використання авторської методики підготовки майбутніх фахівців з таких дисциплін, як: "Безпека життєдіяльності", "Філософія", "Історія української культури", "Фізичне виховання". Отримані дані свідчать про доцільність і необхідність використання міждисциплінарної інтеграції в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Підсумовано, що здобуття вмінь та навиків культури здоров'язбереження на засадах міждисциплінарної інтеграції, необхідне молоді для здорового способу життя.

Ключові слова: уміння та навики; культура здоров'язбереження; міждисциплінарна інтеграція; студенти; здоровий спосіб життя.

Oleh MARTYNIV¹, Oksana SHUKATKA²

Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine

Lesia BORYSEVYCH3, Roman KUSHNIR4 Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ukraine

DEVELOPMENT ABILITIES AND SKILLS A CULTURE OF HEALTH CARE A STUDENTS ON THE BASIS OF INTERDISCIPLINARY INTEGRATION

Abstract. The article deals with the analysis of the problem of vocational training of future specialists for health saving activities. The analysis of modern scientific studies shows that the majority of foreign scientists pay more attention to the issues of promoting a healthy lifestyle at workplaces, in small and medium -sized labor groups. It has been assumed that the development of students' abilities and skills of health saving culture is necessary to begin from the first course of study in institutions of higher education. In that context, we agree with the scientist's thought that educational aspect of the problem of formation of healthy lifestyle is relevant at the current stage of education development, especially for students whose specialities are related to such health-damaging factors as hypodynamia, high emotional spendings and stress, tension of the organs of vision due to responsible work with financial documents, work with computer technology, as well as insufficient preparation for health saving activities in the process of obtaining higher education. It has been found that formation of the fundamentals of healthy lifestyle can be carried out through interdisciplinary integration and the use of innovative technologies. The use of possibilities of different disciplines, which are not related to the problem of health and health saving issue, has been proposed. Examination of the level of students' abilities and skills for the formation of health saving culture on the basis of interdisciplinary integration through using the author's methods of training of future specialists in such disciplines as: "Life Safety", "Philosophy", "History of Ukrainian Culture", "Physical Training". The obtained data indicate the expediency and necessity of using interdisciplinary integration in the process of vocational training of future specialists. It has been concluded that the acquisition of abilities and skills of health saving culture on the basis of interdisciplinary integration is necessary for young people for a healthy lifestyle.

Keywords: skills and abilities; health care culture; interdisciplinary integration; students; healthy lifestyle.

Постановка проблеми. Сучасні соціально-економічні умови, екологічна ситуація в Україні, низький рівень харчування, валеологічних знань, культури безпечної життєдіяльності, безконфліктного спілкування, малорухливий спосіб життя та ін. зумовлюють виникнення функціональних порушень в організмі, хронічних захворювань внутрішніх органів, порушення постави, що водночас є результатом низького рівня культури здоров'язбереження [6]. За таких умов актуалізується проблема формування культури здоров'язбереження мабутніх фахівців, спеціальності яких пов'язані з такими здоров'яруйнівними факторами, як гіподинамія, висока стресовість, напруженість органів зору внаслідок відповідальної роботи з фінансовими документами, роботи з комп'ютерною технікою.

Тому очевидним є той факт, що у процесі навчання у ЗВО студент має оволодіти вміннями і навиками здорового способу життя на основі сформованої культури здоров'я, що мінімізує вплив здоров'яруйнівних факторів на організм майбутнього фахівця [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність формування культури здоров'язбереження як складника фізичної культури майбутніх фахівців, знаходить відображення у дослідженнях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. професійний підготовка інноваційний

Зокрема, G. Sorensen з колективом авторів зосередили дослідження на вдосконаленні професійної підготовки бакалаврів сестринської справи [13], J. Williams та інші, вбачають перспективи для збереження здоров'я на робочих місцях [14]. Про взаємозалежність поведінки підлітків та здорового стилю життя наголошує у наукових працях D. McDaid та ін. [11], N. Pronk визначає проблеми і перспективи здоров'язбереження в умовах економічної кризи в Європі [12], аргументуючи впровадження нових методик для дослідження в малих і середніх трудових колективах. Вчена Н. Ашиток розглядала оcвітній аспект прoблеми фoрмування здорового cпocoбу життя [2], О. Алєксєєв для формування здорового способу життя використовував традиції українського козацтва [1], R. Jessor, M. Turbin, & F. Costa для формування у студентів культури здоров'я пропонують використовувати міждисциплінарну інтеграцію [10]. У своїх дослідженнях вітчизняні автори визначають важливість міждисциплінарного зв'язку у підготовці фахівців з фізичного виховання до здоров'язбережувальної діяльності через використання рухливих і національних ігор [3J та до організації здоров'язбережувального навчально-виховного середовища основою якого повинен стати інтегрований підхід та інноваційні технології організації фізичної підготовки [8; 9]. Водночас, проблема розвитку вмінь та навиків студентів до культури здоров'язбереження на засадах міждисциплінарної інтеграції залишається актуальною.

Метою дослідження є перевірка рівня вмінь та навиків студентів до формування культури здоров'язбереження на засадах міждисциплінарної інтеграції.

Методи дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз наукової літератури; порівняння, класифікація, систематизація теоретичних та емпіричних даних, теоретичне прогнозування, проектування; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, констатуючий експеримент; формуючий експеримент; метод математичної статистики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як об'єкт дослідження ми розробили методики для розвитку умінь та навиків культури здоров'язбереження студентів на засадах міждисциплінарної інтеграції. У дослідженні брали участь 208 студентів Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Студенти розподілялися на контрольні (86 осіб) та експериментальні групи (122 студенти).

Ми виявили і порівняли рівень умінь та навиків студентів контрольних та експериментальних груп до формування культури здоров'язбереження на засадах міждисциплінарної інтеграції. Цифрові показники отриманих результатів свідчать про доцільність використання авторської методики.

Учасниками були студенти Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, а також викладачі, які проводять заняття з вищеозначених дисциплін.

Дослідження було проведено у два етапи. Констатувальний етап експериментального дослідження передбачав поділ груп на контрольні (КГ - 86 студентів) та експериментальні (ЕГ - 122 студенти), проведено діагностику розвитку умінь та навиків студентів до культури здоров'язбереження шляхом анкетування. Студентам запропоновано обрати відповідь на запитання, що віддзеркалює їхнє ставлення до проблеми здоров'язбереження. За результатами визначаємо сформованість діяльнісно-операційного компонента культури здоров'язбереження.

1. Активна фізична підготовка у мене відбувається під час занять фізичним вихованням, а також під час відвідування тренажерних залів, фітнес-клубів, басейнів, спортивних секцій, в туристичних походах, спортивних іграх тощо: а) систематично; б) достатньо часто, проте інколи людська лінь перемагає мене; в) епізодично; г) мені достатньо занять з фізичного виховання.

2. Я дотримуюся здорового стилю життя: а) так; б) мій стиль життя не є зразковим, але я намагаюсь дотримуватись правил ведення здорового способу життя; в) не завжди; г) ні, у мене достатній "запас міцності" здоров'я.

3. Чи використовуєте Ви творчий підхід до визначення мети активного фізичного навантаження з вирішення проблемних ситуацій у напрямі вибору здорового стилю життя: а) так; б) так, але мені важко це вдається; в) інколи, це буває цікаво; г) мене це не цікавить.

4. Чи здійснюєте Ви моделювання та використання різних форм і методів здоров'язбереження?: а) так; б) епізодично; в) інколи це буває цікаво; г) мене це не цікавить.

5. Чи брали Ви участь у соціально-психологічних тренінгах з проблем безпеки життєдіяльності?: а) так, це дає змогу вдосконалити мою програму здоров'язбереження; б) ні, але якщо буде така нагода - думаю, що це сприятиме вдосконаленню програми здоров'язбереження; в) інколи це буває цікаво; г) ні, вважаю, що це дитячі ігри.

6. Чи здійснюєте аналіз існуючих програм з фізичного вдосконалення: а) так, це дає змогу покращувати мою програму здоров'язбереження; б) періодично, коли виникає потреба (позбутись зайвої ваги тощо); в) інколи це буває цікаво; г) мене це не цікавить.

7. Ваша участь у соціальних акціях в організації здорового способу життя (забігах, кросах, змаганнях тощо): а) завжди беру активну участь; б) беру участь в тих випадках, якщо отримаю з цього якусь особисту вигоду.

Результати опитування свідчать про рівень сформованості діяльнісно-операційного компонента культури здоров'язбереження майбутніх фахівців, зокрема:

а) - 4 бали (високий рівень); б) - 3 бали (достатній рівень);

в) - 2 бал (задовільний рівень); г) - 1 бал (низький рівень).

Діяльнісно-операційний компонент культури здоров'язбереження студентів розглядаємо як складний і цілеспрямований процес культурного зростання студентів, розвиток їхньої фізичної активності, опанування навичок ведення здорового способу життя й уникнення ризиків у майбутній професії. Діяльнісно-операційний компонент визначає активність студентів у придбанні досвіду використання загальних і прикладних знань збереження і зміцнення здоров'я, відображає ступінь фізичної активності. Критерієм діяльнісно-операційного компонента є володіння студентами уміннями і навичками ведення здорового способу життя, що є основою здоров'язбереження. Показниками сформованості цього компонента визначено:

- наявність умінь щодо критичної оцінки свого фізичного здоров'я і вад власної життєдіяльності;

- уміння підтримувати фізичну активність;

- наявність умінь з організації власної здоров'язберігаючої поведінки (раціональне харчування, дотримання режиму дня тощо).

Виходячи з вищенаведених критеріїв та показників сформованості діяльнісно-операційного компонента культури здоров'язбереження майбутніх фахівців були визначені такі рівні: усвідомлювано-діяльнісний (високий), виконавчо-продуктивний (достатній), відтворювально- репродуктивний (задовільний), початково-формувальний (низький).

Усвідомлювально-діяльнісний (високий) рівень. Суб'єкти навчання володіють високим рівнем умінь щодо критичної оцінки свого фізичного здоров'я і вад власної життєдіяльності. У студентів розвинені уміння, пов'язані з підтримкою фізичної активності. Майбутні фахівці, котрим притаманний високий рівень досконало володіють уміннями з організації власної здоров'язбережувальної діяльності (дотримуються режиму дня тощо).

Виконавчо-продуктивний (достатній) рівень. Студенти володіють певними філософськими та історичними аспектами здоров'язбереження, розуміють значимість ведення здорового способу життя і підтримки безпечної життєдіяльності, проте не вважають, що успіх у майбутній професійній діяльності корелює зі станом здоров'я. Студенти критично оцінюють свій фізичний стан здоров'я і вади власної життєдіяльності, однак не усувають їх. У майбутніх фахівців достатньо розвинені вміння з підтримки власної фізичної активності, вони здатні застосувати уміння з організації власної здоров'язберігаючої діяльності на практиці. Студенти під керівництвом викладача виявляють здатність продуктивно використовувати засоби, методи, форми, технології здоров'язберігаючої діяльності, при цьому виявляють стабільні навички й уміння, а суб'єкти часто проявляють ініціативу й елементи раціональності.

Відтворювально-репродуктивний (задовільний) рівень. Студенти, котрі володіють задовільним рівнем сформованості культури здоров'язбереження, не усвідомлюють значущості превентивних оздоровчих заходів, а тому не використовують здоров'язбережувальних заходів. Майбутні фахівці не здатні критично оцінити своє фізичне здоров'я і вади власної життєдіяльності, їхня фізична активність має епізодичний характер.

Початково-формувальний (низький) рівень. Студенти не вміють критично оцінювати стан фізичного здоров'я і вади власної життєдіяльності; уміння підтримувати власну фізичну активність, фактично відсутні.

Результати констатувального етапу відображені у таблиці 1 (де КС - кількість студентів, СП - середній показник)

Таблиця 1.