Підготовка майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку

Наталія Левінець

кандидат педагогічних наук,

доцент

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Україна)



Preparation of Future Educators for the Formation of Motor Competence of Preschool Children's

ABSTRACT

Objective. The goal is to determine the main approaches to updating the system of training students of the specialty 012 Preschool education to the formation of motor competence of children, the structural and component characteristics of readiness, the stages of mastering by future educators the peculiarities of teaching children motor skills and skills.

Methods and techniques. The research used theoretical methods: analysis of the source base, systematization and generalization of theoretical propositions, comparison, synthesis, abstraction, generalization, modeling of educational processes, retrospective review of own pedagogical experience to model the process of preparing future teachers for the formation of motor competence of preschool children.

The results. The substantiation of the existing need, the analysis of the source base of the problem of preparing future educators for various aspects of physical education of children allowed to outline the content, structure and characterize the stages of preschool-journal.com student preparation for the formation of children's motor competence. Filling each of the specified stages of training with the appropriate content ensures the formation of professional readiness as an integral, dynamic, personal education that combines motivational, cognitive, and procedural-activity components.

Conclusions. The problem of forming the readiness of future educators for the formation of children's motor competence can be solved by integrating the content of the disciplines of general and professionally-oriented training; strengthening of interdisciplinary connections; creation of a special developmental educational environment in which students will be able to improve acquired professional knowledge and skills in various types of educational work; appropriate use of innovative teaching methods, which increases the level of adaptability of students to various professional situations.

Key words: professional training, modernization of the content of higher education, training of future educators, components of readiness for the formation of children's motor competence, stages of training, students of specialty 012 Preschool education.



АНОТАЦІЯ

Мета полягає в визначенні основних підходів до оновлення системи підготовки студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта до формування рухової компетентності дітей, структурно-компонентної характеристики готовності, етапів опанування майбутніми вихователями особливостями навчання дітей руховим умінням та навичками.

Методи і методики. У дослідженні використані теоретичні методи: аналіз джерельної бази, систематизація та узагальнення теоретичних положень, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення, моделювання освітніх процесів, ретроспективний розгляд власного педагогічного досвіду для моделювання процесу підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку.

Результати. Обґрунтування існуючої потреби, аналіз джерельної бази проблеми підготовки майбутніх вихователів до різних аспектів фізичного виховання дітей дозволив окреслити зміст, структуру та схарактеризувати етапи підготовки студентів до формування рухової компетентності дітей. Наповнення кожного з визначених етапів підготовки відповідним змістом забезпечує формування професійної готовності як інтегрального, динамічного, особистісного утворення, яке об'єднує мотиваційний, когнітивний та процесуально-діяльнісний компоненти.

Висновки. Проблема формування готовності майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей може бути вирішена шляхом інтеграції змісту дисциплін загальної та професійно-орієнтованої підготовки; посилення міжпредметних зв'язків; створення спеціального розвивального освітнього середовища, в якому студенти зможуть удосконалювати набуті професійні знання та навички у різних видах освітньої роботи; доцільним використанням інноваційних методів викладання, що підвищує рівень адаптованості студентів до різноманітних професійних ситуацій.

Ключові слова: професійна підготовка, модернізація змісту вищої освіти, підготовка майбутніх вихователів, компоненти готовності до формування рухової компетентності дітей, етапи підготовки, студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта.



Вступ

Сучасні тенденції реформування дошкільної освіти посилюють вимоги до якості підготовки вихователів, здатних забезпечувати умови реалізації державного стандарту. Серед новацій Базового компонента дошкільної освіти є виокремлення рухової компетентності дітей, формування якої відбувається у процесі фізичного виховання (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021). Це потребує окреслення орієнтирів для модернізації змісту підготовки майбутніх вихователів в системі вищої освіти, трансформації наявного досвіду підготовки студентів до вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкільного віку у контексті формування в них рухової компетентності. рухова компетентність професійний вихователь

Дошкільне дитинство є важливим етапом розвитку особистості. Досвід, який дитина отримає у дошкільному віці, його розмаїття, сталість та комплексний характер набутих компетентностей, суттєво впливатиме як на подальше становлення особистості, так і реалізацію потенційних можливостей. Надзвичайного значення в означений період набуває вирішення питання задоволення потреби дитини в руховій діяльності (Вільчковський, 1998; Hestbaek et al., 2017). Оптимальний рівень сформованості рухових умінь і навичок дитини, який відповідає її анатомо-фізіологічним та віковим особливостям, позитивно впливає на розвиток функціональних можливостей зростаючого організму, створює передумови для опанування більш складними видами діяльності, розширює можливості для взаємодії із природним та соціальним довкіллям (Escolano-P6rez et al.,

2020) . Підкреслюється ця особливість і в оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти) (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021). Перелік важливих компетентностей освітнього напряму “Особистість дитини” відкриває рухова, яка розглядається як “здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях” (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021).

Виокремлення рухової компетентності засвідчує інноваційний характер змін в дошкільній освіті і зосередження на ціннісних для дитини дошкільного віку видів діяльностей, серед яких чільне місце займає рухова. Оновлення державного стандарту спонукає систему професійної підготовки фахівців дошкільної галузі гнучко реагувати на зміни, враховуючи їх у змістовому та організаційно-методичному аспектах навчання студентів. Адже сучасний заклад дошкільної освіти існує в постійно мінливих умовах соціального довкілля, що зумовлює зростання вимог до професійної діяльності вихователя, готовність до вирішення різних варіантів психолого-педагогічних ситуацій, пов'язаних із оновленням змісту, принципів побудови освітнього процесу з дітьми різних вікових груп, варіативність використання прийомів, методів та форм організації освітньої роботи з дітьми.

Зазначимо, що проблема підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей започаткована в роботах Е. Вільчковського (1998), В. Кошель (2016), Ю. Коваленко (2008), Н. Левінець (2007), С. Петренко (2007), О. Юрчук (2019) та ін. Науковці розглядають підготовку як цілісний процес набуття студентами професійно значимих теоретико-методичних знань та практичних навичок формування у дітей життєво важливого рухового досвіду.

У сучасних умовах трансформації вищої педагогічної освіти посилюється увага до рівня професійної готовності випускника, якості виконання професіональних функцій в умовах реального освітнього процесу. Тому, на нашу думку, важливо переосмислити зміст, форм та технології підготовки майбутніх вихователів, здатних до реалізації основних засад Базового компонента дошкільної освіти в практичній діяльності.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вихователів у закладі вищої освіти. Предмет дослідження - характеристика структури та етапів формування у майбутніх вихователів готовності до формування рухової компетентності у дітей дошкільного віку.

Мета дослідження полягає у визначенні основних підходів до оновлення системи професійної підготовки студентів спеціальності 012 Дошкільна освіта до формування рухової компетентностей дітей дошкільного віку, структурно-компонентної характеристики готовності, етапів опанування майбутніми вихователями особливостями навчання дітей руховим умінням та навичками.

Методи дослідження

Для досягнення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз джерельної бази, систематизація та узагальнення теоретичних положень, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення, моделювання освітніх процесів, ретроспективний розгляд власного педагогічного досвіду для моделювання процесу підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку.

Результати дослідження та їх обговорення

Визначення основних підходів до оновлення системи фахової підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей потребує окреслення дефініцій “професійна підготовка” та “професійна готовність”. У контексті визначеного завдання цінним є здійснене теоретичне узагальнення наявних наукових досліджень О. Юрчуком (2019) про те, що професійна підготовка є системою і процесом формування особистісно- професійної готовності, де система постає логічно вибудуваним освітнім процесом, спрямованим на здобуття фахових знань і практично-орієнтованих навичок (сукупністю фахових компетентностей), необхідних для продуктивної діяльності у визначеній професійній галузі, які в сукупності утворюють особистісно-професійну готовність. А як процес - передбачає раціональну організацію навчально-практичної діяльності, ґрунтовану на психолого-педагогічній взаємодії викладача зі студентами, кінцевим результатом якої є сформованість у них особистісно-професійної готовності до професійної діяльності (Юрчук, 2019).

Сутність поняття “професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання дітей дошкільного віку” Ю. Коваленко (2008) визначає як педагогічний процес отримання фундаментальних знань у галузі фізичної культури дітей дошкільного віку, формування на їх основі відповідних умінь і навичок, необхідних у майбутній професійній діяльності (Коваленко, 2008). Отже, поняття “професійна підготовка” сучасними науковцями розглядається і як процес (навчання), і як результат (готовність), який зумовлений сукупністю вимог та якістю підготовки майбутніх фахівців.

Формування рухової компетентності дитини відбувається в системі фізичного виховання. Цей процес має свої особливості, що пов'язані не лише з накопиченням дитиною життєво необхідного рухового досвіду, а цілісного впливу на рухову сферу, ознайомлення з елементарними теоретичними знаннями у сфері фізичної культури, здоров'язбереження, прищеплення звички до щоденних занять фізичними вправами тощо. Це відбивається на змістовій складовій професійної діяльності вихователя, який повинен володіти відповідним рівнем рухової підготовки (вміти виконувати основні рухи, спортивні вправи та ігри, стройові та загальнорозвивальні вправи), методикою навчання дітей рухам та технологією управління їхньою руховою активністю.

Оновлення змісту професійної підготовки потребує визначення структурних компонентів готовності. Науковці (Дьяченко & Кандыбович, 1993) у професійні готовності виділяють два взаємопов'язані складники: потенційну та ситуаційну готовність. Потенційна готовність як професійна підготовленість особистості до діяльності охоплює систему знань, умінь, навичок професійної діяльності, професійно важливих якостей, смислів і цінностей особистості, її зв'язків, переваг, тобто загалом визначає рівень професійно необхідного потенціалу особистості. Ситуативна готовність як стан такої мобілізованості, що налаштовує педагога на розв'язання конкретних завдань у певних умовах і обставинах, відзначається високою динамічністю, рухливістю та залежить від ситуативних обставин, стану психічного й фізичного здоров'я педагога, морально-психологічної атмосфери в колективі тощо (Дьяченко & Кандыбович, 1993). Між цими складниками існує постійний зв'язок, причому потенційна готовність актуалізує ситуаційну і є її основою. Тому в процесі професійної підготовки слід забезпечити формування у майбутнього фахівця достатнього для професійної діяльності рівня потенційної готовності його психіки, сталих компонентів професійної підготовленості. Отже, у широкому розумінні професійну готовність можемо розглядати як особистісний вияв самобутності людини, реалізації її особистісного потенціалу в професійній діяльності.

Професійну готовність майбутніх фахівців до фізичного виховання дітей дошкільного віку Ю. Коваленко (2008) визначає як інтегративну професійно-особистісну характеристику майбутнього фахівця, яка відображає його мотивацію до фізичного виховання дітей в дошкільному навчальному закладі та до самостійних занять фізичними вправами; ступінь засвоєння професійних теоретичних і методичних знань; рівень володіння вміннями та навичками щодо впровадження фізкультурно-оздоровчих технологій у роботу дошкільного навчального закладу; рівень розвитку професійно значущих особистісних якостей; рівень стану здоров'я, відповідно вимог професійної діяльності (Коваленко, 2008). Дане визначення дозволяє закцентувати увагу на наявності мотивації до майбутньої професійної діяльності та розвитку особистих якостей, достатнього рівня засвоєння професійно значимих теоретичних знань та практичних умінь та їх реалізації в практичній діяльності.

Поглиблення розуміння поняття професійної готовності знаходимо у характеристиці її структурних компонентів. Досліджуючи проблему формування професійної компетентності майбутнього вихователя Т. Теличко (2021), виокремлює мотиваційний, когнітивний, процесуальний та особистісний компоненти. Кожен із зазначених компонентів забезпечує готовність випускника до реалізації професійних функцій у різних видах закладів дошкільної освіти (Теличко, 2021).

У праці Н. Левінець (2007) виокремлено професійно- змістовий, мотиваційний та діяльнісний компоненти професійної готовності майбутніх вихователів до здійснення фізичного виховання дошкільників на засадах народних традицій. Комплексність у їх формуванні забезпечує успішну професійну діяльність фахівця.

В. Кошель (2016) у структурі готовності майбутніх вихователів до навчання рухам дітей визначає когнітивний, діяльнісний та особистісний. Автор пов'язує когнітивний компонент із наявністю динамічної системи знань; діяльнісний - передбачає сформованість умінь та навичок, а також їх реалізацію в ситуаціях професійного спрямування; особистісний компонент охоплює професійно важливі якості особистості та творчий підхід до вирішення різноманітних педагогічних ситуацій.

Узагальнюючи результати досліджень проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до реалізації завдань фізичного виховання дітей (Богініч, 2000; Вільчковський, 1998; Коваленко, 2008; Кошель, 2016; Левінець, 2007; Петренко, 2007; Теличко, 20021; Юрчук, 2019), схарактеризуємо поняття “готовність майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей” як результат професійної підготовки інтегральне, динамічне, особистісне утворення, яке об'єднує мотиваційний, когнітивний та процесуально-діяльнісний компоненти.

Для поглиблення розуміння поняття розкриємо кожний із зазначених компонентів.

Мотиваційний компонент забезпечує професійно-мотиваційну спрямованість до оволодіння методикою формування рухової компетентності дітей, сприяє підвищенню рівня зацікавленості у розширенні досвіду фізкультурно-оздоровчої діяльності, характеризує стиль взаємодії з дітьми, колегами та батьками, ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності. Зазначимо, що мотиваційно-професійна спрямованість спонукає майбутніх вихователів до самоосвіти у пошуку найефективніших методів формування рухової компетентності дітей, а також стимулює до обміну цінним педагогічним досвідом щодо оптимізації рухової підготовки вихованців.

Когнітивний передбачає сукупність знань про:

* теологічні, науково-методичні та правові, програмно- методичні основи системи фізичного виховання дітей дошкільного віку;

• закономірності формування рухових умінь і навичок, психолого-педагогічні, анатомо-фізіологічні та організаційні засади формування рухової компетентності дітей;

• оцінку рівня сформованості рухової компетентності дітей та використання результатів моніторингу рівня рухової підготовки вихованців у плануванні освітньої діяльності;

• особливості медико-педагогічного контролю системи фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку;

• умови, сприятливі для формування та вдосконалення рухового досвіду дітей у різноманітних ситуаціях;

• запобігання травматизму дітей під час виконання рухових дій як у приміщенні, так і на вулиці;

• взаємодію з колегами та батьками у питаннях дотримання єдності підходів до формування рухової компетентності дітей;

• використання сучасних можливостей (зокрема, із застосуванням інформаційно-комунікативних технологій, соціальних медіа тощо) поширення передового педагогічного досвіду з формування рухової компетентності дітей.

Отже, когнітивний компонент дозволяє систематизувати наявну фахову інформацію в єдину систему, що забезпечує концептуальність та логічність професійної підготовки. Зазначимо, що він передбачає не лише оволодіння системою професійно-орієнтованих знань у сфері формування рухової компетентності дітей, але й сприяє становленню педагогічного світогляду, культури здоров'я, удосконаленню та збагаченню власного педагогічного досвіду.

Процесуально-діяльнісний відображає навички демонстрації змістової основи різних форм роботи з фізичного виховання, спрямовану на ефективне вирішення завдань з рухової підготовки дітей. Тобто це здатність до інтеграції накопичених в процесі підготовки теоретичних знань у вирішення конкретних професійних завдань з формування рухової компетентності дітей. Погоджуємося з думкою Т Теличко (2021) про те, що процесуально-діяльнісний компонент можна розглядати як сукупність проєктувальних, організаційно-педагогічних, операційно-технічних та рефлексивно- оцінних умінь майбутніх вихователів (Теличко, 2021). Оскільки формування рухової компетентності дітей в закладі дошкільної освіти має особливі вимоги щодо визначення змісту та організації рухового режиму, схарактеризуємо означені уміння:

(1) проектувальні забезпечують:

- моделювання процесу формування рухової компетентності дітей з урахуванням наявних матеріально-технічних ресурсів;

- визначення мети та поетапність освітньої роботи;

- прогнозування можливих труднощів у набутті дітьми рухової компетентності та визначення шляхів їх усунення;

- добір найбільш ефективних методів, технологій та форм освітньої роботи з формування рухової компетентності дітей;

(2) організаційно-педагогічні:

- володіння способами організації фізичного виховання з дітьми певної вікової групи на основі урахування вікових, анатомо-фізіологічних та індивідуальних особливостей фізичного розвитку вихованців;

- планування освітньої роботи з формування рухової компетентності в різних вікових групах закладу дошкільної освіти

- добір найбільш ефективних способів формування рухового досвіду дітей, забезпечення результативності;

- організація відповідного розвивального середовища як у приміщенні закладу, так і на його території, забезпечення оптимального використання освітньо-розвивальних можливостей фізкультурної зали, спортивного та групового майданчиків, спортивного куточку групової кімнати;

(3) операційно-технічні:

- володіти технікою виконання фізичних вправ, передбачених програмою розвитку дітей дошкільного віку (стройові, загальнорозвивальні, танцювальні та спортивні вправи, основні рухи);

- демонструвати найбільш раціональні способи виконання рухових дій, адже найбільш дієвим методом є зразок вихователя. Варто пам'ятати, дитина, наслідуючи дії дорослого, відтворюючи їх у самостійних рухливих іграх та руховій діяльності в повсякденному житті, несвідомо накопичує важливі рухові уміння та навички у різних ситуаціях;

- добирати та адаптувати сучасні освітні технології фізичного розвитку дітей і використовувати їх у формуванні рухового досвіду вихованців;

- створювати дидактичне та методичне забезпечення процесу формування рухової компетентності дітей;

- створювати методичний супровід власної професійної діяльності, вести необхідну документацію;

(4) рефлексивно-оцінні:

- здійснювати оцінку рівня рухової підготовленості дітей дошкільного віку;

- визначати результативність формування рухової компетентності та корегувати освітній процес;

- систематично проводити самоаналіз власної педагогічної діяльності щодо ефективності впливів на розвиток рухової сфери дітей;

- конструювати різні форми рухового режиму, акцентуючи увагу на виховання у дітей ціннісного ставлення до активної рухової діяльності.

Отже, процесуально-діяльнісний компонент готовності майбутнього вихователя до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку включає навички діагностування рівня освіченості дітей у питаннях раціонального використання наявного рухового досвіду у забезпечення функціонування організму, моделювання та планування цілісного освітнього процесу, спрямованого на розкриття рухового потенціалу дитини як в організованих видах рухової діяльності, так і в самостійній.

Процес формування у майбутніх вихователів готовності до формування рухової компетентності дітей передбачає поетапність. Дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до різних аспектів освітньої роботи, демонструють різноманітність у визначенні етапів.

Так, Т Теличко (2021) визначає чотири етапи формування фахової компетентності майбутніх вихователів ЗДО на засадах міждисциплінарного підходу: мотиваційний, актуалізаційний, основний, узагальнюючий. Кожний з етапів передбачає вирішення завдання професійної підготовки з використанням методів та технологій, які найбільш ефективно сприяють зануренню студентів у майбутню професію, поглиблюють професійні установки на розширення можливостей здобуття професійно-орієнтованих знань та практичних умінь, забезпечують спрямованість на саморозвиток та самовдосконалення професійних та особистісних якостей (Теличко, 2021).

Цінними для розуміння послідовності етапів професійної підготовки майбутніх вихователів є дослідження О. Юрчука (2019), у якому автор виокремлює професійно-орієнтаційний, навчально- практичний, діяльнісно-творчий етапи підготовки майбутніх вихователів до здійснення рухового режиму в ЗДО. Визначені етапи скоординовані міцними зв'язками та містять пріоритетні методи й форми організації освітнього процес у відповідності із метою і завданнями на кожному з них (Юрчук, 2019). Представлена система розкриває специфіку набуття професійних знань та умінь в окремій сфері майбутньої педагогічної діяльності.

Поглиблення характеристики етапів знаходимо в дослідженні В. Кошеля (2016). Ним розкрита специфіка підготовки майбутніх вихователів до навчання рухових дій дітей дошкільного віку на мотиваційно-особистісному, теоретичному, діяльнісному та імплементаційному етапах. Мотиваційно-особистісний етап був спрямований на формування стійкого інтересу до навчання рухових дій дітей дошкільного віку, позитивного ставлення до майбутньої професії, прагнення до самовдосконалення, розвитку педагогічних здібностей, педагогічної спрямованості, здатності до творчості. Теоретичний етап передбачав формування системи знань психолого-педагогічних, анатомо-фізіологічних та методичних основ навчання рухових дій дошкільників. Діяльнісний етап мав на меті систематизацію набутих знань та формування вмінь, необхідних для навчання рухових дій дітей дошкільного віку, а саме: навчання майбутніх вихователів ЗДО користуватися набутими знаннями в типових ситуаціях та формування вмінь самостійно знаходити варіативні способи застосування знань у змінених умовах; умінь чітко й правильно пояснювати рухи, забезпечувати руховий режим, здійснювати медико-педагогічний контроль і лікувально- профілактичну роботу з дітьми дошкільного віку. У рамках імплементаційного етапу передбачено проходження студентами навчально-методичної практики в ЗДО з метою визначення рівня їхньої професійної вправності шляхом аналізу процесуального й результативного аспектів діяльності, способів професійної самокорекції, стратегії успішної самореалізації. Студенти мали можливість апробувати набуті знання та вдосконалити вміння в реальній професійній діяльності (Кошель, 2016).

На нашу думку, підготовка майбутнього вихователя до формування рухової компетентності дітей передбачає три обов'язкові складові: теоретичну обізнаність (знання про техніку рухової дії), практичні навички виконання рухової дії (володіння технікою виконання) та володіння методикою навчання дітей рухам.

Узагальнюючи результати досліджень (Кошель, 2016; Левінець, 2007; Теличко, 2021; Юрчук, 2019; Teslenko & Sebalo, 2020) та враховуючи сучасні вимоги до засвоєння здобувачами вищої освіти професійної програми спеціальності, визначмо такі етапи підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку: професійно-орієнтаційний, інформаційно- теоретичничний, діяльнісний та імплементаційний.

Професійно-орієнтаційний етап забезпечує спрямованість майбутніх вихователів на майбутню освітню роботу з дітьми дошкільного віку загалом, ознайомлення із професією вихователя, кваліфікаційною характеристикою, особливостями реалізації Базового компонента дошкільної освіти, і зокрема із специфікою формуванням рухової компетентності дітей. Крім цього оволодіння навичками самоосвіти через виконання студентами різних видів самостійної роботи як за формою, так і за рівнем складності забезпечить формування у здобувачів освіти мотиваційної готовності, яка розкриває позитивно-ціннісне ставлення студентів до обраної професії, активної рухової діяльності, усвідомлення важливості забезпечення оптимальних умов для психічного та фізичного розвитку дітей та прагнення до особистісного та професійного самовдосконалення. Завдання професійно-орієнтаційного етапу полягають у:

- забезпеченні мотиваційної готовності до створення та реалізації умов формування у дітей рухової компетентності;

- формуванні здатності до вирішення фахових завдань опанування дітьми рухової компетентності;

- реалізації умов для розвитку професійно значущих особистих якостей.

Інформаційно-теоретичний етап спрямований на формування у студентів системи знань психолого-педагогічних, анатомо-фізіологічних, тактико-технічних та методичних основ формування рухової компетентності дітей, первинних уявлень про зміст та напрями професійної діяльності вихователя дітей дошкільного віку у галузі фізичної культури. Основні завдання інформаційно-теоретичного етапу:

- накопичення у майбутніх вихователів знань про важливість формування у дітей рухової компетентності;

- формування знань про закономірності фізичного розвитку дітей та їх урахування в освітньому процесі закладу дошкільної освіти;

- ознайомлення із вимогами реалізації змісту Базового компонента дошкільної освіти;

- засвоєння змістовних, методичних та практичних аспектів формування рухової компетентності дітей;

- забезпечення міжпредметних зв'язків задля поглиблення професійної спрямованості на реалізацію завдань формування рухової компетентності дітей.

Діяльнісний етап передбачає перетворення теоретичних знань у професійно-практичні уміння, що забезпечують здатність формувати рухову компетентність дітей. Серед завдань діяльнісного етапу визначимо наступні:

- розширення можливостей практичного закріплення і удосконалення навичок забезпечення організаційно- методичного супроводу формування рухової компетентності;

- вправляння студентів у засвоєнні способів навчання дітей руховим умінням та навичкам;

- закріплення навичок запобігання травматизму під час виконання рухових дій;

- здійснення оцінки власних дій та дій інших студентів щодо якості демонстрації техніки виконання фізичної вправи;

- створення умов для вдосконалення практичних та методичних навичок формування рухової компетентності дітей.

Важливість імплементаційного етапу полягає у створенні можливостей реалізувати набуті знання та навички у безпосередній роботі з дітьми різних вікових груп під час навчальної та виробничої практик. Практико-орієнтоване навчання є важливим аспектом підвищення готовність майбутніх педагогів до організації фізичного виховання в закладі дошкільної освіти, оскільки воно це поглиблює можливість моделювати виконання майбутніх професійних функцій в умовах реального освітнього процесу, адаптувати наявні знання до умов освітнього середовища (Maksymchuk et al., 2020). Завдання імплементаційного етапу:

- розробляти та впроваджувати в практичній діяльності елементи планування роботи з формування рухової компетентно сті;

- безпосередньо вправлятися у показі дітям техніки рухових дій відповідно до календарного плану групи;

- здійснювати супровід опанування дітьми рухової компетентності;

- готувати рекомендації для педагогів та батьків щодо забезпечення сприятливих умов формування рухової компетентності дітей;

- визначати подальші шляхи удосконалення професійної підготовки у питаннях формування рухової компетентності дітей.

Реалізація окреслених етапів підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей забезпечуватиме готовність до передачі соціокультурного досвіду щодо удосконалення рухової сфери дитини, а також набуття вихованцями ціннісного рухового досвіду як основи життєвої компетентності.

Дискусії

Фундаментальні дослідження у сфері професійної підготовки майбутніх педагогів презентують різноманітність підходів до моделювання освітнього процесу закладу вищої освіти. Науковці підтверджують необхідність забезпечення змістового наповнення кожного з етапів професійної підготовки майбутніх вихователів.

На сьогодні проблема підготовки студентів до формування рухової компетентності дітей дошкільного віку є новою, оскільки саме поняття “рухова компетентність” залишається мало дослідженим. А це створює додаткові труднощі, оскільки професійна підготовка завжди орієнтована на розуміння майбутньої діяльності і формування відповідних професійних навичок.

У процесі теоретичного узагальнення наявних досліджень з питань підготовки майбутніх вихователів до фізичного виховання дітей (адже формування рухової компетентності відбувається в системі фізкультурно-оздоровчої роботи закладу дошкільної освіти) нами окреслені компоненти готовності та схарактеризовані етапи навчання студентів. Поглиблення розуміння мети і завдань кожного з визначених етапів дозволятиме закладам вищої освіти оновити освітньо-професійні програми з підготовки за спеціальністю 012 Дошкільна освіта.

Сподіваємося, що презентоване в статті авторське бачення процесу підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей відновить дискусію про визначення змістових та організаційно-методичних аспектів підготовки студентів здатних реалізовувати інноваційні підходи в практиці фізичного виховання.



Висновки

Серед важливих завдань вищої освіти особливого значення набуває проблема якісної професійної підготовки як основи конкурентоздатності особистості. Трансформація змісту і концептуальних засад дошкільної освіти в контексті оновлення Базового компонента дошкільної освіти спонукає до пошуку дієвих шляхів підготовки майбутніх вихователів, здатних гнучко реагувати на суспільні та соціальні зміни. Зважаючи на це, заклади вищої освіти мають забезпечити готовність фахівців дошкільного профілю до реалізації Державного стандарту дошкільної освіти (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021). Здійснений аналіз теоретико- методичних засад підготовки майбутніх вихователів дозволив окреслити зміст, компоненти та етапи професійної підготовки до формування рухової компетентності.

Нами визначено, що процес підготовки завжди орієнтований на отримання результату - готовності до реалізації професійних функцій (Teslenko & Sebalo, 2020). Ця готовність забезпечується мотиваційним, когнітивним та процесуально-діяльнісним компонентами. Формування кожного з цих компонентів реалізується в цілісності та єдності освітньо-розвивальних та виховних вплив освітнього середовища закладу вищої освіти на становлення

фахівця і передбачає використання різноманітних методів та форм навчання відповідно до мети і завдань професійно-орієнтаційного, інформаційно-теоретичничного, діяльнісного та імплементаційного етапів підготовки майбутнього вихователя до формування рухової компетентності дітей.

Схарактеризовані компоненти готовності та спрямованість етапів підготовки допоможуть викладачам модернізувати зміст робочих програм професійно-орієнтованих дисциплін освітньої програми спеціальності 012 Дошкільна освіта.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробці моделі процесу підготовки майбутніх вихователів до формування рухової компетентності дітей з урахуванням змін дошкільної та вищої освіти та визначенні можливостей уведення у вибіркову складову навчальних планів підготовки здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта дисциплін, які сприятимуть поглибленню процесуально-технологічного складнику професійної компетентності випускника у напрямі формування рухової компетентності дітей дошкільного віку.



Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. URL: йіір8://топ.доу.иа/8іогаде/арр/тейіа/ rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf

2. Богініч, О.Л. (2000). Зміст фахової підготовки педагога в галузі фізичного виховання в умовах ступеневої освіти. Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства, 1, 117-120.

3. Вільчковський, Е.С. (1998). Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Суми: Університетська книга.

4. Дьяченко, М.И., & Кандыбович, Л.А. (1993). Психология высшей школы: особенности деятельности преподавателя вуза. Минск: Изд-во БГУ

5. Коваленко, Ю.О. (2008). Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання дітей дошкільного віку у вищих навчальних закладах. Автореф. дис. канд. пед. наук. Запоріжжя: Класичний приватний університет. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe /2008/08kyovnz.zip

6. Кошель, В.М. (2016). Підготовка майбутніх вихователів до навчання рухових дій дітей дошкільного віку. Автореф. дис. канд. пед. наук. Глухів: Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. URL: http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3135

7. Левінець, Н.В. (2007). Формування професійної готовності майбутніх вихователів до здійснення фізичного виховання дошкільників на засадах народних традицій. Автореф. дис. канд. пед. наук. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/1447

8. Петренко, С.А. (2007). Підготовка майбутніх вихователів до формування у дітей дошкільного віку основних рухових умінь і навичок. Дис. канд. пед. наук. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

9. Теличко, Т.В. (2021). Формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на засадах міждисциплінарного підходу. Дис. канд. пед. наук. Мукачево: Мукачівський державний університет. URL: https://msu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/

10. Юрчук, О.І. (2019). Педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до здійснення рухового режиму в дошкільних навчальних закладах. Дис. канд. пед. наук. Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет. URL: http://www.rshu.edu.ua/

11. Escolano-Perez, Е., Herrero-Nivela, МЪ., & Losada, J.L. (2020). Association Between Preschoolers' Specific Fine (But Not Gross) Motor Skills and Later Academic Competencies: Educational Implications. Frontiers in Phsychology (Sec. Movement Science and Sport Psychology). https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2020.01044

12. Hestbaek, L., Andersen, S.T., Skovgaard, T et al. (2017). Influence of motor skills training on children's development evaluated in the Motor skills in PreSchool (MiPS) study-DK: study protocol for a randomized controlled trial, nested in a cohort study. Trials, 18, Art. 400. https://doi.org/10.1186/s13063-017-2143-9

13. Maksymchuk, B., Gurevych, R., Matviichuk, T. et al. (2020). Training Future Teachers to Organize School Sport. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(4), 310-327. https://doi.org/10.18662/rrem/12.4/347

14. Teslenko, T., & Sebalo, L. (2020). Preparing Future Physical Education Teachers for Solving Typical Professional Tasks. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(2), 18-37. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2/263

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education}. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. URL: https://mon.gov. ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20 komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

2. Bohinich, O.L. (2000). Zmist fakhovoi pidhotovky pedahoha v haluzi fizychnoho vykhovannia v umovakh stupenevoi osvity [The Content of Professional Training of a Teacher in the Field of Physical Education in the Conditions of Graduate Education]. Psykholoho-pedahohichni problemy pidhotovky vchytelskykh kadriv v umovakh transformatsii suspilstva - Psychological-pedagogical problems of teacher training in conditions of transformation of society, 1, 117-120 [in Ukrainian].

3. Diachenko, M.Y., & Kandubovych, L.A. (1993). Psykholohyia vusshei shkolu: osobennosty deiatelnosty prepodavatelia vuza [Psychology of Higher Education: Features of the Activity of a University Teacher]. Minsk: Izd-vo BGU [in Russian].

4. Escolano-Perez, Е., Herrero-Nivela, M.L., & Losada, J.L. (2020). Association Between Preschoolers' Specific Fine (But Not Gross) Motor Skills and Later Academic Competencies: Educational Implications. Frontiers in Phsychology (Sec. Movement Science and Sport Psychology). https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2020.01044

5. Hestbaek, L., Andersen, S.T., Skovgaard, T. et al. (2017). Influence of motor skills training on children's development evaluated in the Motor skills in PreSchool (MiPS) study-DK: study protocol for a randomized controlled trial, nested in a cohort study. Trials, 18, Art. 400. https://doi.org/10.1186/s13063-017-2143-9

6. lurchuk, O.I. (2019). Pedahohichni umovy pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do zdiisnennia rukhovoho rezhymu v doshkilnykh navchalnykh zakladakh [Pedagogical Conditions for the Training of Future Teachers for the Implementation of the Motor Regime in Preschool Educational Institutions]. The Candidate's Thesis. Rivne: Rivnenskyi derzhavnyi humanitarnyi universytet. URL: http://www.rshu.edu.ua/ [in Ukrainian].

7. Koshel, V.M. (2016). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do navchannia rukhovykh dii ditei doshkilnoho viku [Preparation of Future Teachers for Teaching Motor Actions of Preschool Children]. Extended Abstract of Candidate's Thesis. Hlukhiv: Hlukhivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni Oleksandra Dovzhenka. URL: http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/3135 [in Ukrainian].

8. Kovalenko, Yu.O. (2008). Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Professional Training of Future Specialists in Physical Education of Preschool Children in Higher Educational Institutions]. Extended Abstract of Candidate's Thesis. Zaporizhzhia: Klasychnyi pryvatnyi universytet. URL: http://irbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe /2008/08kyovnz.zip [in Ukrainian].

9. Levinets, N.V (2007). Formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh vykhovateliv do zdiisnennia fizychnoho vykhovannia doshkilnykiv na zasadakh narodnykh tradytsii [Formation of Professional Readiness of Future Educators to Carry out Physical Education of Preschoolers on the Basis of Folk Traditions]. Extended Abstract of Candidate's Thesis. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M.P. Drahomanova. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/1447 [in Ukrainian].

10. Maksymchuk, B., Gurevych, R., Matviichuk, T et al. (2020). Training Future Teachers to Organize School Sport. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(4), 310-327. https://doi.org/10.18662/rrem/12.4/347

11. Petrenko, S.A. (2007). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do formuvannia u ditei doshkilnoho viku osnovnykh rukhovykh umin i navychok [Preparation of Future Educators for the Formation of Basic Motor Skills and Abilities in Preschool Children]. The Candidate's Thesis. Kyiv: Instytut pededahohichnoi osvity i osvity doroslykh APN Ukrainy [in Ukrainian].

12. Telychko, TV (2021). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity na zasadakh mizhdystsyplinarnoho pidkhodu [Formation of Professional Competence of Future Educators of Preschool Education Institutions on the Basis of an Interdisciplinary Approach]. The Candidate's Thesis. Mukachevo: Mukachivskyi derzhavnyi universytet. URL: https://msu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/ [in Ukrainian].

13. Teslenko, T., & Sebalo, L. (2020). Preparing Future Physical Education Teachers for Solving Typical Professional Tasks. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(2), 18-37. https://doi.org/10.18662/rrem/12.2/263

14. Vilchkovskyi, E.S. (1998). Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Theory and Methods of Physical Education of Preschool Children]. Sumy: Universytetska knyha [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...