Стан сформованості валеологічних знань серед студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фаховий коледж технологій, бізнесу та права ВНУ, м. Луцьк

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

Стан сформованості валеологічних знань серед студентів

Тесунова О.Г.

старший викладач

Розтока А.В.

кандидат педагогічних наук

Мельник С.А.

кандидат біологічних наук, доцент

Анотація

валеологічний знання студент уміння

У статті розглянуто стан сформованості валеологічних знань серед студентської молоді. Вказується, що якість сформованих знань валеологічного характеру серед студентів з різним рівнем навчальних досягнень істотно відрізняється. 15-річні студенти з високим і достатнім рівнями навчальних досягнень мають значно вищу теоретичну підготовленість, ніж студенти із середніми й початковими досягненнями. 16-річні студенти краще засвоїли матеріал щодо рухового режиму та правил формування правильної постави. У студентів 17 років краще сформовані знання зі способів регулювання фізичних навантажень. Отримані результати вказують на негайну потребу формування валеологічних знань серед студентів та умінь їх використовувати в повсякденному житті.

Ключові слова: студентська молодь, здоров'я, здоровий спосіб життя, навчальні досягнення, теоретична підготовленість.

Tesunova O.G., Roztoka A.V., Melnyk S.A.

The state of formation of valeological knowledge among students

Abstract

The article examines the state of formation of valeological knowledge among student youth. It is indicated that the quality of th e formed knowledge of a valeological nature among students with different levels of educational achievements differs significantly. 15-year-old students with high and sufficient levels of educational achievements have significantly higher theoretical preparation than s tudents with average and elementary achievements. 15-year-old students better learned the material related to the role of morning hygienic gymnastics, the basic rules of tempering, compliance with safety rules during physical exercises. 16 -year-old students better learned the material regarding the motor mode and the rules for forming the correct posture. 17-year-old students have better knowledge of ways to regulate physical activity. Teenagers have worse knowledge of disease prevention through physical education and compliance wi th the basic rules of self-control. Such a state can be explained not only by the focus of the educational material in classes on the discipline «Fundamentals of hygiene, theory of health and a healthy lifestyle», but also by the general educational activities of the co llege and the influence of mass media on students. Students have a better command of information that is widely used, widely covered in mass me dia, advertising, during sports competitions and sports holidays. Narrowly focused knowledge among young people is formed worse, w hich is due to the specifics and features of conducting classes on «Fundamentals of hygiene, theory of health and a healthy lifestyle ». The obtained results indicate the immediate need for the formation of valeological knowledge among students and the abili ty to use them in everyday life.

Keywords: student youth, health, healthy lifestyle, educational achievements, theoretical preparation.

Постановка проблеми

Специфічною особливістю фізичного виховання, що відрізняє його від розумової освіти й виховання є його переважна спрямованість на біологічну сферу людини: спрямована зміна її форм, функціональних можливостей окремих систем організму (м'язової, серцево-судинної, дихальної й ін.), розвиток рухових якостей, навчання рухових дій, підвищення опірності зовнішнім чинникам [7, 9, 11, 14].

Одним з визначних досягнень української гуманітарної науки є створення в останньому десятиріччі нашого століття нової галузі знань - валеології як науки про здоров'я, можливості й методи його збереження та зміцнення. Майже від самого початку формування валеологічних знань була визнана необхідність розглядати ці знання як елементи системи безперервної освіти [3, 6].

Понад дві третини респондентів-викладачів вищої школи висловились за те, що у процесі формування фізичної культури студентів домінантними повинні виступати знання про здоровий спосіб життя, тобто валеологічні знання. Другу і третю позицію займають знання техніки безпеки під час виконання вправ і правила поведінки на воді [13].

Аналіз літературних джерел

Аналіз та узагальнення даних наукових праць зумовили виділення декількох напрямів досліджуваної проблеми, як-от: особливості свідомого та ціннісного ставлення до здоров'я розкриваються у роботах М. Авдєєва, С. Алексєєнко, О. Васюк, Н. Денисенко, Г. Нікіфорова, О. Сапожник, В. Смірнова; окремим аспектам формування культури здоров'я студентів присвячені дослідження С. Козуб, В. Назарук, Л. Новакової, І. Шостак. Питання валеологічної підготовки студентів висвітлена у працях Б. Максимчука, Н. Сєдової. У контексті піднятої проблеми важливими є результати робіт В. Азаренко, В. Бобрицької, О. Бондаренко, В. Єлізарова, В. Нестеренко, Я. Остафійчука, Г. Презлятої, Н. Самойлової, В. Сидоренко, які акцентують увагу на питанні щодо визначення суті та розвитку валеологічної компетентності студентів.

Мета статті (постановка завдань) виявити рівень валеологічних знань серед студентів з дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя» для формування свідомого ставлення до занять фізичною культурою і спортом.

Виклад основного матеріалу дослідження

Формування активної пізнавальної діяльності студентів можливе лише за умови забезпечення належної теоретичної підготовленості в галузі здорового способу життя [1, 4]. Для оцінки рівня сформованості у студентів валеологічних знань проводили усне опитування за темами, передбаченими робочою програмою з дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя» (табл. 1-3).

Таблиця 1. Особливості навчальних досягнень із дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя» у 15-річних студентів (X + Sx), балів

Результати тестування показали, що якість валеологічних знань студентів перебуває на низькому рівні. При цьому дівчата мають дещо кращі показники, ніж юнаки. Проте ця різниця статистично не значима.

У процесі навчання теоретична підготовленість підвищується від 15 до 16 років, а в 17 років - знижується. Таке зниження, очевидно, спричинене недоліками методики навчання та складністю навчального матеріалу.

Таблиця 2. Особливості навчальних досягнень із дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя» у 16-річних студентів (X + SX), балів

Результати контрольних робіт свідчать, що якість сформованих знань валеологічного характеру серед студентів з різним рівнем навчальних досягнень істотно відрізняється.

15-річні студенти з високим і достатнім рівнями навчальних досягнень мають значно вищу теоретичну підготовленість, ніж студенти із середніми й початковими досягненнями. 15-річні студенти краще засвоїли матеріал, пов'язаний із роллю ранкової гігієнічної гімнастики, основними правилами загартування, дотриманням правил безпеки під час занять фізичними вправами. 16- річні студенти краще засвоїли матеріал щодо рухового режиму та правил формування правильної постави. У студентів 17 років краще сформовані знання зі способів регулювання фізичних навантажень. Гірше підлітки володіють знаннями із запобігання захворювань засобами фізичної культури та дотримання основних правил самоконтролю.

Таблиця 3. Особливості навчальних досягнень із дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя» у 17-річних студентів (X + SX), балів

Такий стан можна пояснити не лише спрямованістю навчального матеріалу на заняттях із дисципліни «Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя», а й загальною освітньою діяльністю коледжу та впливом засобів масової інформації на студентів. Студенти краще володіють тією інформацією, яка загальновживана, широко висвітлюється в засобах масової інформації, рекламі, під час спортивних змагань і спортивних свят. Вузькоспрямовані знання у молоді сформовані гірше, що зумовлена специфікою та особливостями проведення занять з «Основ гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя».

Узагальнені ж результати опитування студентів свідчать про низький рівень теоретичної підготовленості (табл. 4).

Таблиця 4. Стан теоретичної підготовленості студентів 15-17 років (X + Sx), балів

Обсяг і якість програмних знань обмежується, як правило, фрагментарними знаннями. Важливі валеологічні знання: правильне дихання під час виконання фізичних прав, оздоровчий вплив фізичних навантажень на організм людини, вплив рухової активності на формування правильної постави демонструють низький рівень освіченості студентів.

Основи гігієни, теорія здоров'я та здорового способу життя - інваріативна частина й базовий компонент вищої освіти, їх доповнює фізкультурно-оздоровча й спортивно-масова робота за планом навчально-виховного процесу ВЗО [2, 10, 12]. Проте, незважаючи на валеологічну спрямованість, ефективність цього курсу низька. Особливо в напрямі протидії різноманітним зловживанням в студентському середовищі [5, 8].

Висновки

Таким чином, отримані результати вказують на негайну потребу формування валеологічних знань серед студентів та умінь їх використовувати в повсякденному житті.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначені рівня теоретичної підготовленості серед студентів у галузі фізичної культури й спорту.

Література

1. Бережна Т., Карленко Н. Формування здоров'язбережувального освітнього середовища: обґрунтування стратегії.

2. Рідна шк. 2017;9/10:96-99. 2. Вознюк О.В. Психолого-педагогічні основи формування у суб'єктів освітнього процесу здорового способу життя [Електронний ресурс]: [лекція]. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/26524/1/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8E%D 0%BA%20%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F.pdf.

3. Дехтієвська О. Здоров'язбережувальні технології. Зберігаємо здоров'я молодших школярів. Початкова освіта. 2017;13:29-38.

4. Єжова О. До питання трактування понять педагогіки здоров'я. Рідна шк. 2017;1/2:23-26.

5. Каленіченко Л.Г. Здоров'язбережувальні технології в практиці викладання різних навчальних дисциплін. Основи здоров'я. 2017; 6:20-25. 6. Красова І. Шляхи вирішення проблем здорового способу життя школярів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/26276/1/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0 %B2%D0%B0.pdf.

6. Кременчуцька С. Здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні технології: упровадження в навчально-виховний процес. Директор шк. 2оі7; 21/22:64-73.

7. Кумпан І. Здоров'язбережувальні технології в сучасній школі. Завуч. 2017; 22:27-30.

8. Мостіпака Т.П. Роль здоров'язберігаючої компетентності педагога в умовах сучасного освітнього простору [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/26077/1/%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%20%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf.

9. Нікітенко О. Формування культури здоров'я молодших школярів шляхом впровадження здоров'язбережувальних освітніх технологій. Поч. шк. 2018; 1:36-40.

10. Огороднійчук М.В. Вплив здорового способу життя на конкурентоспроможність особистості у сучасному суспільстві [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/26860/1/%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%9C.%D0%92..pdf.

11. Різник Л. Організація здоров'яспрямованої діяльності закладу освіти. Рідна шк. 2018; 3/4:41- 44.

12. Ткачук В. Здоров'язберігаючий компонент діяльності вчителя початкових класів. Інноваційні процеси в розвитку дошкільної та початкової освіти: зб. наук. пр. М-во освіти і науки України, Житомир. держ. ун -т ім. І. Франка. Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2018; 294-297.

13. Anderson E, Durstine JL. Physical activity, exercise, and chronic diseases: a brief review. Sports Med Health Sci. 2019;1(1):3-10. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.006.

References

1. Berezhna T., Karlenko N. Formation of a healthpreserving educational environment: justification of the strategy. Home school 2017;9/10:96-99.

2. Vozniuk O.V. Psychological and pedagogical foundations of the formation of a healthy lifestyle in the subjects of the educational process [Electronic resource]: [lecture]. Access mode: http://eprints.zu.edu.ua/26524/1/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8E%D 0%BA%20%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F.pdf.

3. Dekhtievska O. Health-saving technologies. We preserve the health of younger schoolchildren. Primary education. 2017;13:29-38.

4. Yezhova O. To the question of interpreting the concepts of health pedagogy. Home school 2017;1/2:23-26.

5. Kalenichenko L.G. Health-saving technologies in the practice of teaching various educational disci plines. Health Basics. 2017;6:20-25.

6. Krasova I. Ways to solve the problems of a healthy lifestyle of schoolchildren [Electronic resource]. Access mode: http://eprints.zu.edu.ua/26276/1/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf.

7. Kremenchutska S. Health-preserving and healthforming technologies: implementation in the educational process. School director 2017;21/22:64-73.

8. Kumpan I. Health-saving technologies in modern school. Head teacher 2017;22:27-30.

9. Mostipaka T.P. The role of the teacher's healthpreserving competence in the conditions of the modern educational space [Electronic resource]. Access mode: http://eprints.zu.edu.ua/26077/1/%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%20%D1%84%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf.

10. Nikitenko O. Formation of the health culture of younger schoolchildren through the implementation of health - preserving educational technologies. Start sh. 2018;1:36-40.

11. Ogorodniychuk M.V. The influence of a healthy lifestyle on the competitiveness of an individual in modern society [Electronic resource]. Access mode: http://eprints.zu.edu.ua/26860/1/%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%9C.%D0%92.pdf.

12. Riznyk L. Organization of health-oriented activities of an educational institution. Home school 2018;3/4:41-44.

13. Tkachuk V. Health-preserving component of primary school teacher's activity. Innovative processes in the development of preschool and primary education: coll. of science Ave. Ministry of Education and Science of Ukraine, Zhytomyr. state University named after I. Franko. Zhytomyr: Publishing House of I. Franko State University, 2018; 294-297.

14. Anderson E, Durstine JL. Physical activity, exercise, and chronic diseases: a brief review. Sports Med Health Sci. 2019;1(1):3-10. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2019.08.006.

Размещено на Allbest.ru