Особливості інформаційно-комунікаційних технологій під час професійної підготовки майбутніх викладачів в закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інформаційно-комунікаційних технологій під час професійної підготовки майбутніх викладачів в закладі вищої освіти

Вадим Ребенок

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна

Наталія Носовець

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології і методики технологічної освіти, проректор з наукової роботи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна

Тетяна Белан

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, психології і методики технологічної освіти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна

Анотація

З'ясовано, що підвищення ролі теоретичних знань на заняттях із використанням інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню інтелектуальних і професійних якостей майбутніх викладачів з одночасною орієнтацією на потреби практики. Це пов'язано зі встановленням рівня підготовки у майбутніх викладачів: виявлення тих знань і умінь, які передують новим, і визначення рівня сформованості умінь.

Розкрито особливості вивчення педагогами можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які зумовлені, передусім, тим, що інформаційне середовище, стрімко вдосконалюється, а отже, дає змогу формувати інформаційний потік відповідно до інтересів майбутніх викладачів у сфері інформації, забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів, телестудій, баз даних або копій реальних нормативних документів. Сучасні засоби передавання інформації практично не мають обмежень за обсягом, швидкістю й видом транслювання інформації, а засоби навігації забезпечують можливість звернення майбутніх викладачів до будь-якого віддаленого джерела інформації з метою розв'язання поставленого завдання на заняттях.

Встановлено, що сучасні майбутні викладачі виявляють значний інтерес до інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Відмова від директивного навчання й директивності передбачає надання майбутнім викладачам більшої самостійності, можливостей вільного вибору курсів, форм контролю. Саме програми, які розроблені у форматі гіпертексту, передбачають надання майбутнім викладачам можливості відпрацьовувати в індивідуальному режимі навчальний матеріал, що належить до певного етапу методичного циклу, одержуючи необхідну допомогу, підкріплення та контроль. Вони призначені як для навчальної, так і для самостійної роботи, яку можна здійснювати у спеціально відведений час у комп'ютерному класі або ж у домашніх умовах.

Доведено, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання надає змогу майбутнім викладачам обирати зручний час для вивчення спеціальних дисциплін, самостійно здійснювати дистанційно- модульний контроль, а також аналізувати власну навчальну діяльність, а педагогам - систематично керувати навчальною роботою студентів, контролювати та аналізувати їхню діяльність.

Ключові слова: професійна підготовка, інформаційні-комунікаційні технології, освітній заклад, програмне забезпечення.

Abstract

професійна підготовка викладач освіта

FEATURES OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES DURING PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS IN AN INSTITUTION OF HIGHER EDUCATION

Vadim Rebenok

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, the Head of the Department ofprofessional and life safety protection, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv, Ukraine

Natalia Nosovets

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Psychology and Methodology of Technological Education, vice-rector for research, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium» Chernihiv, Ukraine

Tatiana Belan

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, the Head of the Department of Pedagogy, Psychology and Methodology of Technological Education, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium» Chernihiv, Ukraine

It has been established that increasing the role of theoretical knowledge in classes using information and communication technologies contributes to the formation of the intellectual and professional qualities of future teachers while focusing on the needs of practice. This is due to establishing the level of training of future teachers: identifying knowledge and skills that precede new ones, and determining the level of formation of skills.

The features of teachers' study of the capabilities of modern information and communication technologies are revealed, which are primarily due to the fact that the information environment is rapidly improving, and therefore makes it possible to form an information flow in accordance with the interests of future teachers in the field of information, to provide access to information resources, television studios, databases or copies of real regulatory documents Modern means of information transmission have virtually no restrictions on the volume, speed and type of information broadcast, and navigation tools provide the ability for future teachers to access any remote source of information in order to solve a given problem in the classroom.

It has been established that modern future teachers show significant interest in information and communication technologies of education. Refusal of directive teaching and prescriptiveness implies providing future teachers with greater independence, opportunities for free choice of courses, and forms of control. It is the programs developed in hypertext format that provide future teachers with the opportunity to individually practice educational material related to a certain stage of the teaching cycle, receiving the necessary help, reinforcement and control. They are intended for both educational and independent work, which can be carried out in a specially allocated time in a computer class or at home.

It has been proven that the use of information and communication technologies in the learning process allows future teachers to choose a convenient time to study special disciplines, independently carry out remote-modular control, and also analyze their own educational activities, and teachers - to systematically manage the educational work of students, monitor and analyze their activities.

Keywords: professional training, information and communication technologies, educational institution, software.

Постановка проблеми

Глобалізація, трансформаційні процеси та неперервна інформаційна змінність зумовлюють уведення людини до дуже складної системи суспільних відносин, вимагають від неї здатності до нестандартних і швидких рішень. У сучасних умовах на перший план виходить пошук шляхів і засобів формування інформаційної культури викладачів та студентів, пов'язаної із інформаційною грамотністю, умінням використовувати інформаційно-комунікаційні технології на заняттях у закладі вищої освіти.

Сучасна освіта під впливом науково-технічного прогресу та інформаційного буму, вже тривалий час перебувають у стані неперервного організаційного реформування та переосмислення усталених психолого- педагогічних цінностей. Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу, ще тільки починає усвідомлюватися освітою. В той же час реальні психологічні процеси у житті нинішніх поколінь, особливо молоді, яка стоїть на порозі самостійного професійного життя, свідчать про те, що освіта серйозно відстає від потреб життя. Спостерігається постійне наростання вимог до результатів освіти, виникає потреба в мобільних і висококваліфікованих фахівцях, які вміють самостійно розв'язувати освітні завдання в умовах невизначеності й динамічно змінюваної навколишньої дійсності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Основи професійної підготовки викладачів досліджували: С. Артюх, С. Вітвицька, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, М. Євтух, В. Кононенко, І. Смолюк, Г. Тарасенко, В. Чайка; проблему готовності до інноваційної педагогічної діяльності розглядали: І. Гавриш, М. Кларін, О. Комар, О. Мариновська.

Особливості інформаційних технологій досліджували: Т. Белан, В. Бикова, І. Гевко, Р. Гуревич, М. Жалдак, І. Забара, М. Кадемія, Г. Козлакова, Л. Макаренко, Н. Морзе, Н. Носовець, Т. Олійник, В. Ребенок, В. Сидоренко, С. Ткачук, О. Торубара, А. Фіньков.

Мета статті - розкрити особливості інформаційно-комунікаційних технологій під час професійної підготовки майбутніх викладачів в закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Інформаційно-комунікаційні технології відіграють ключову роль у розвитку та змінах вищої освіти. Їх вплив стає особливо важливим у підготовці майбутніх викладачів професійного навчання, оскільки цей процес потребує актуалізації і синхронізації з вимогами сучасного ринку праці та виробничого прогресу. Розвиток і вдосконалення освітніх практик вимагають нових підходів, а ІКТ стають незамінною складовою цього еволюційного процесу.

Актуальним завданням сучасних навчальних закладів є впровадження компетентнісного підходу в освіті. Основним фокусом цього підходу є формування ключових компетентностей, узагальнених і прикладних предметних умінь та життєвих навичок. Питання активізації навчання студентів належать до найбільш значущих проблем в сучасній педагогічній науці та практиці. Здійснення принципу активності набуває великого значення, оскільки навчання та розвиток мають активний характер, і від якості навчання залежить не лише результат, а й розвиток та виховання самих студентів.

Сучасні підручники та навчально-методичні посібники для викладачів надають можливість побудувати заняття таким чином, щоб розвивати у студентів мислення, увагу та інші види пізнавальної діяльності. Важливо, щоб продуктивне заняття сприяло не лише засвоєнню глибоких знань, а й умінню їх використовувати в різних ситуаціях, самостійно здобувати нові знання та формувати досвід у вирішенні завдань. З цим пов'язано різноманітні інтелектуальні, фізичні, емоційно-вольові та пізнавальні вміння, які необхідно розвивати у студентів. Однак для досягнення найкращих результатів у розв'язанні цього завдання необхідною є активна участь студентів в освітньому процесі.

Під активністю в навчанні розуміється якість діяльності, що характеризується високою мотивацією, усвідомленою потребою у засвоєнні знань та вмінь, результативністю та відповідністю соціальним нормам. Цей вид активності народжується нечасто сам собою, а є наслідком цілеспрямованої взаємодії та організації педагогічного середовища, включаючи застосування педагогічних технологій. У останні роки було розроблено ряд технологій, спрямованих на вирішення проблем, які виникають перед викладачами у процесі навчання.

Освіта повинна спрямовуватися на використання активних і розвиваючих технологій, які сприяють формуванню умінь та навичок студентів, аналізувати і керувати інформацією, швидко приймати рішення та адаптуватися до вимог ринку праці, формуючи при цьому ключові життєві компетенції. Глобальний процес переходу до інформаційного суспільства, а також зміни економічного, політичного і соціального характеру в Україні вимагають прискорення реформування системи освіти.

Сучасне суспільство надзвичайно потребує обробки інформації. Сприятливі умови для виявлення і розвитку здібностей студентів, задоволення їхніх інтересів та потреб, а також активізація навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності, вимагають нових організаційних форм і методик навчання.

Розвиток сучасного суспільства вимагає компетентних особистостей, які можуть активно сприяти економічному, науковому та культурному розвитку. Освіта повинна спрямовуватися на створення сприятливих умов для розкриття і розвитку здібностей студентів, задоволення їхніх інтересів та потреб, а також стимулювати навчально-пізнавальну активність та творчу самостійність.

Якість освітнього процесу (рівень організації, адекватність методів і засобів навчання, кваліфікація викладачів) сама по собі не гарантує якості освіти в цілому, оскільки її цілі можуть не повною мірою відповідати новим потребам суспільства. Багато в чому також змінюється сенс поняття «Освітні результати».

У сучасній педагогічній психології і дидактиці воно визначається як зростання мотиваційних, операційних і когнітивних ресурсів особистості, які в сукупності складають готовність до розв'язання значущих для неї проблем. Розвитку мотиваційного потенціалу (ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів) відповідають особисті освітні результати, операційні ресурси (засвоєні способи діяльності) - метапредметні. Когнітивні можливості (знання) співвідносяться, як правило, з предметними результатами навчання. Сукупність цих результатів можна схарактеризувати в межах прийнятого нині в світовій освітній практиці компетентністного підходу.

Для досягнення перспектив розвитку суспільства необхідно впроваджувати найновітні інформаційні технології в освіту. Створення якісного інформаційного середовища є ключовим завданням у процесі переходу до інформаційного суспільства. Масове застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті вимагає комп'ютеризації навчальних закладів [2].

Кожен освітній компонент може впливати на формування менталітету особистості та методи розв'язання навколишніх завдань. Сучасний випускник повинен володіти компетентністю в інформаційних технологіях, які визначаються як основні технології сучасної індустрії та повсякденного життя. Нові інформаційні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, сприяють творчості та знаходженню нових навичок.

Розвиток ком''ютерних технологій в освіті має довгу історію. Однак, початковий етап використання комп'ютерів був визначений їхньою специфікою - великими розмірами, високою вартістю та фокусом на технічні розрахунки. Спроможність комп'ютерів забезпечити одночасний доступ до ресурсів для багатьох користувачів стала ключовим моментом у створенні справжнього комп'ютерного навчання. Перші спроби використання комп'ютерів для навчання включали завдання з програмування та контролю знань, але успіх був можливий лише при створенні відповідних методичних посібників.

Таким чином, важливим аспектом є впровадження сучасних інформаційних технологій в освітній процес для досягнення перспектив розвитку суспільства. Взаємодія з комп'ютерами та іншими технологіями сприяє підвищенню ефективності навчання та розвитку студентів.

Використання комп'ютерних програм та електронних засобів навчання в суттєвий спосіб підвищує якість освіти. Проте, при впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес стали відчуватися деякі проблеми:

- нестача матеріально-технічного та методичного забезпечення в навчальних закладах;

- недостатньо розроблені методики використання сучасних ІКТ при вивченні різних навчальних предметів;

- недостатня підготовка педагогічних кадрів до ефективного використання ІКТ в освітньому процесі;

- відсутність мотивації у викладачів щодо використання сучасних інформаційних технологій.

Впровадження інформаційних технологій в навчально-пізнавальну діяльність студентів стає важливим напрямом. Комп'ютери мають зайняти більш активну роль у навчальних аудиторіях, адже вони є ключовими інструментами для підготовки студентів до життя в інформаційному суспільстві. Розробка та впровадження розвивальних освітніх програм є надзвичайно важливим завданням для адаптації студентів до сучасних вимог.

Зміни у підходах до навчання призвели до переосмислення ролі педагога. Він вже не тільки передає статичні знання, але й виступає творчим керівником, спрямовуючи студентів на активне засвоєння і застосування знань.

У роботі викладача як консультанта і помічника стали ключовими принципами відкритість, віра в можливості студентів, розуміння їхнього внутрішнього світу та здібностей. Викладачі створюють умови для розвитку студентів, де вони активно залучаються до власного навчання [3].

Роль викладача виконує активну функцію у створенні комунікативних умов, де навчання стає взаємодією між педагогом і студентами. Застосування інтерактивних методів навчання і ІКТ змінює сутність самого освітнього процесу, створюючи сприятливе середовище для обміну знаннями та досвідом.

Зростаюча доступність до інформації через Інтернет дозволяє викладачам та студентам легше знаходити ресурси для навчання, розширювати знання та ділитися ними. Підготовка педагогів у галузі інформаційних технологій стає необхідною, щоб вони могли ефективно використовувати ці засоби в освітньому процесі.

Освітнє суспільство стає все більше зорієнтованим на здатність людини самостійно здобувати, аналізувати та застосовувати знання. Впровадження інноваційних підходів у навчанні потребує викладачів, які володіють навичками використання сучасних ІКТ. Комунікація на заняттях з використанням ІКТ відбувається на рівних учасників, де педагог і студент спільно працюють над розв'язанням проблемного завдання.

Цей підхід позитивно впливає на розуміння матеріалу та розвиток навичок самостійної роботи учнів. Структура уроку з використанням ІКТ змінює фокус навчання, переключаючи його на взаємодію та спілкування, а не просте передавання знань.

Впровадження ІКТ створює освітній інформаційний простір, де можливо здійснювати дистанційне навчання та використання інноваційних підходів [4]. Учасники освітнього процесу мають доступ до різноманітних інформаційних джерел, що допомагає розвивати навички самостійного пошуку, аналізу та застосування інформації.

Загальний напрям освітнього процесу перетворюється на вміння студентів набувати нові знання та навички, здатність критично мислити та застосовувати знання в різних ситуаціях. Такий підхід відповідає вимогам сучасного інформаційного суспільства.

Досягнення цієї мети вирішується активною участю сучасної системи неперервної освіти, в якій важливим компонентом є використання дистанційної форми навчання, що базується на останніх досягненнях педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Протягом останнього десятиліття ця система розкрилася в розвитку, і вона є особливо ефективною для подолання різних завдань [1]. Використання дистанційних форм навчання діє як дієвий інструмент підтримки освітнього процесу. Це надає можливості:

- забезпечити студентам доступ до навчальної інформації різних рівнів;

- створити для всіх рівні умови щодо отримання якісної освіти;

- розширити горизонти освітніх послуг за допомогою ТБ, радіо та веб- ресурсів;

- підвищити рівень інформаційної грамотності серед педагогів та учнів.

Створення єдиного освітнього інформаційного простору є однією з ключових стратегічних мет за розвитку освітньої системи. Це передбачає створення інформаційної мережі, що охоплює всі ланки освіти, навчальні заклади, установи та органи управління ними, а також підготовлених користувачів.

Сьогоднішній профіль сучасного викладача визначають деякі ключові аспекти: організаційні навички, педагогічні здібності, знання сучасних комп'ютерних технологій, відкритість, гнучкість, спроможність до співпраці. Віддавати перевагу комп'ютерній грамотності та засвоєнню інформаційних технологій вважається ключовим для кожного викладача. Висока компетентність у цьому плані відкриває можливості для творчого рішення завдань, використання теоретичних знань і практичних навичок в сфері ІКТ.

Зараз сучасні інструменти надають значні можливості для візуалізації та взаємодії в освітньому процесі. Завдяки зростаючому інформаційному забезпеченню можливе вдосконалення методів освітньої діяльності та раціональне використання зусиль педагогів і адміністрації.

Дедалі більшою стає важливість представлення освітніх закладів в Інтернеті, що передбачає створення офіційних сайтів для навчальних закладів і викладачів. Головною метою цих сайтів є виставлення освітніх закладів на світову арену та формування їх іміджу. Сайти педагогів також несуть важливий зміст: вони є не лише джерелом інформації, а й візитною карткою, що допомагає розкрити професійну діяльність викладача.

Використання комп'ютерів в освіті активно почалося більше десяти років тому. У той час науковці, методисти, викладачі пророкували, що комп'ютери змінять навчання, реалізуючи найкращі методики, створені найкращими спеціалістами, і що система навчання радикально трансформується в найближчому майбутньому. Однак, слід визнати, що ці амбіційні цілі не були досягнуті. Це не означає, що використання комп'ютерів в освіті невірне. Однак більшість фахівців у сфері освіти вважає це питання некоректним для обговорення. Поринувши у світ "нових" ідей, таких як "мультимедіа", "Інтернет", "дистанційна освіта" та "єдиний інформаційний простір", суспільство все ще використовує подібно захоплюючі терміни, які мають свою власну чарівну вагу.

Проте потрібно зрозуміти, що слово "комп'ютер" несе в собі не магію, а складний та потужний механізм для обробки інформації. Він може бути успішно включений в існуючі методи навчання, ставши невід'ємною частиною їх, а також слугувати основою для нових навчальних підходів. Проте важливо не механічно переносити старі підходи на цей новий принцип [5].

На сучасному етапі можна виокремити три основні напрями застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

В першу чергу, це охоплює навчання використанню технологій, які вимагають активного застосування комп'ютера (графічні та текстові редактори, робота у комп'ютерних мережах), а також оволодіння спеціалізованими технологіями (створення музики, комп'ютерна конструкція та анімація, макетування та верстка).

Другий напрямок включає вивчення інформатики як науки, яка досліджує інформаційно-логічні моделі.

Третій напрямок полягає в застосуванні комп'ютера як технічного засобу у навчанні основ наук, фундаментальних і технічних дисциплін у закладах професійно-технічної освіти.

Володіючи інформаційною культурою та використовуючи ІКТ у своїй професійній практиці, викладач будь-якої предметної галузі отримує ряд переваг:

- доступ до широкого обсягу навчальної інформації;

- можливість подачі навчального матеріалу у візуальній, наочній формі;

- підтримка активних методів навчання;

- підвищення ефективності навчання;

- інтеграція інформаційних технологій у процес вивчення конкретної освітньої галузі.

Розглядаючи роль інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах, важливо вивчити можливість доступу до них для різних сторін - викладачів та студентів. Цей доступ може варіюватися таким чином:

Тільки викладачі мають можливість використовувати ІКТ. Вони використовують ці технології у своїй роботі з метою поліпшення підходу до навчання та допомоги студентам краще розуміти навчальний матеріал. В цьому випадку викладач може використовувати ІКТ як частину свого особистого робочого інструментарію, не обов'язково дозволяючи доступ учням до цих засобів.

Як студенти так і викладачі мають доступ до ІКТ. Це є найпрогресивнішим варіантом, де використання загального інформаційного середовища дозволяє студентам та викладачам взаємодіяти безпосередньо. Комп'ютерний клас може служити центром навчання в будь-якому освітньому закладі.

Під час такого підходу спостерігаються такі аспекти:

- принцип адаптивності, який передбачає налаштування комп'ютерного середовища під особисті особливості кожного студента;

- можливість коригувати процес навчання в будь-який момент з боку викладача;

- інтерактивність та діалоговий підхід у навчанні;

- можливість взаємодії з комп'ютером як з живою істотою, що може реагувати на дії студента та викладача;

- оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

- підтримка психологічного комфорту студента при взаємодії з комп'ютером;

- необмежені можливості навчання: розширення змісту, його інтерпре¬тація та додаток [6].

Комп'ютер може застосовуватися на різних етапах навчання: від підготовки заняття до процесу навчання. Він виконує різноманітні функції [7]:

- роль викладача може бути сприяючою для використання комп'ютера як джерела навчальної інформації, наочного посібника, тренажера, а також засобу для діагностики та контролю навчальних результатів;

- комп'ютер може використовуватися як робочий інструмент, зокрема для підготовки та зберігання текстів, графічного редагування, створення виступів, а також для вирішення обчислювальних завдань.

Можна виділити п'ять ключових переваг комп'ютера, які сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу:

Розширені можливості подання навчальної інформації: Використання кольорів, графіки, анімації та звуку дозволяє створити живу обстановку, яка перевершує можливості навіть кіно та телебачення.

Збільшена мотивація до навчання: Використання комп'ютера спонукає студентів через новизну та можливість адаптації завдань до рівня складності. Крім того, він допомагає подолати негативне ставлення до навчання через підтримку та пояснення важких моментів.

Активна участь студентів: Комп'ютер допомагає залучити їх до освітнього процесу, що вирішує проблему пасивності під час пояснення матеріалу. Він допомагає кожному студентові зосередитися та зрозуміти навчальний матеріал [8].

Розширений спектр завдань: Комп'ютери дозволяють впроваджувати заняття з моделювання ситуацій, постановки діагнозу тощо, що поглиблює розуміння матеріалу.

Ефективний контроль: Комп'ютер дозволяє контролювати діяльність студентів, надаючи гнучкість у керуванні навчальним процесом.

Програмування: Дозволяє створювати програми для різних етапів занять, хоча для викладачів-предметників це може бути важким завданням.

Готові програмні продукти: Застосування енциклопедій, навчальних програм та інших готових програм допомагає підготувати матеріал до заняття.

Пакет Microsoft Office: Включає текстовий процесор Word, систему баз даних Access та електронні презентації PowerPoint. Ці інструменти допомагають готувати різний матеріал.

Системи баз даних: Допомагають створити універсальну систему навчання та перевірки знань.

Електронні презентації: Забезпечують наочність на занятті та можуть покращити сприйняття інформації студентів.

Додатково, програми, які дозволяють вести дистанційне навчання, такі як Skype, можуть бути використані для взаємодії із студентами та проведення онлайн-занять.

Висновки

Інформаційно-комунікаційні технології у професійній освіті підвищують результативність підготовки майбутніх викладачів, спонукають виникненню принципово нового способу навчання, спрямовують студента на свідоме засвоєння знань у процесі виконання завдань педагогічної спрямованості, формують самостійність уже на початкових етапах навчання у закладі вищої освіти. Педагог має навчити студентів не тільки використовувати готові програмні засоби освітнього призначення, програмного забезпечення та системи в освітньому процесі, а й уміти адаптувати і навіть удосконалювати їх у процесі вивчення спеціальних дисциплін. Роль педагога в умовах використання ІКТ у процесі вивчення спеціальних дисциплін залишається не тільки провідною, але і стає більш складною.

Література:

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти. К.: Атіка, 2009. 684 с.

2. Жалдак М. І. Використання комп'ютера в навчальному процесі має бути педагогічно виваженим і доцільним. Комп'ютер у школі та сім 'ї. 2011. № 3. С. 3-12.

3. Кадемія М. Ю. Інтерактивні засоби навчання. Вінниця: ТОВ «Планер», 2010. 217 с.

4. Леу, С. Комбінове навчання у підготовці робітників на підприємстві: Проф.-тех. освіта. 2015. № 1. С. 50-53.

5. Пальчук, М.І. Дистанційне навчання у професійній освіті. Проф.-техн. освіта. 2013. № 4. С. 42-46.

6. Пальчук, М.І. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України. К. : Педагогічна думка, 2010. 160 с

7. Спірін О.М. Основні напрями і тематика дисертаційних досліджень з інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. № 4 (24). C. 28-34.

References:

1. Bikov V.Yu. (2009). Modell organizatsiynih sistem vidkritoyi osviti. [Models of organizational systems of open education]. K.: Atika, 684 [in Ukrainian].

2. Zhaldak M.I. (2011). Vikoristannya komp'yutera v navchalnomu protsesi mae buti pedagogichno vivazhenim i dotsilnim. [The use of a computer in the educational process should be pedagogically balanced and appropriate]. Komp'yuter u shkoli ta sim'yi. - Computer in school and family. № 3. 3-12 [in Ukrainian].

3. Kademiya M. Yu. (2010). Interaktivni zasobi navchannya. [Interactive learning tools]. VInnitsya: TOV «Planer». 217 [in Ukrainian].

4. Leu, S. (2015). Kombinove navchannya u pidgotovtsi robitnikiv na pidpriemstvi. [Combined training in the training of workers at the enterprise]. Prof.-teh. Osvita. - Prof.-techn. Education. .№ 1. 50-53 [in Ukrainian].

5. Palchuk, M.I. (2013). Distantsiyne navchannya u profesiyniy osviti. [Distance learning in professional education]. Prof.-teh. Osvita. -Prof.-techn. Education. № 4. 42-46 [in Ukrainian].

6. Palchuk, M.I. (2010).Zasobi informatsiyno-komunikatsiynih tehnologiy edinogo informatsiynogo prostoru sistemi osviti Ukrayini. [Means of information and communication technologies of the unified information space of the education system of Ukraine]. K. PedagogIchna dumka. 160 [in Ukrainian].

7. Spirin O.M. (2011). Osnovni napryami i tematika disertatsiynih doslidzhen z Informatsiyno- komunikatsiynih tehnologiy v osviti. [The main directions and topics of dissertation research on information and communication technologies in education]. Informatsiyni tehnologiyi i zasobi navchannya. - Information technologies and teaching aids. № 4 (24). 28-34 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru