Аналіз ставлення студентів факультету комп'ютерних наук до здорового способу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Запорізька політехніка»

Придніпровська державна академія фізичною культури і спорту

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

АНАЛІЗ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ КОМП'ЮТЕРНИХ НАУК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Кабацька О.В., доктор педагогічних наук, доцент

Шуба Л.В., кандидат педагогічних наук, доцент

Шуба В.В., кандидат педагогічних наук

Свергун А.Р., бакалавр

м. Харків, м. Запоріжжя, м. Дніпро

Анотація

Збереження та покращення здоров'я є ключовою проблемою майже всіх країн світу. Стан національного здоров'я розглядається як індикатор рівня розвитку країни, який відображає її соціально -економічний стан. Головною метою сучасної освіти є формування конкурентоздатного та професійно -компетентного фахівця. Дослідження проходило на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. В дослідженні взяли участь 16 студентів 2 курсу, 18-20 років (факультет комп'ютерних наук). Для збору даних нами був обраний опитувальник «Ставлення до здоров'я» (Р. А. Березовська). Який містить 10 питань (9 закритих і 1 відкрите). дослідженні респондентам були задані тільки закриті питання. Кожному питанню відповідає набір тверджень-відповідей, з якими респондент можете погодитися, не погодитися або погодитися частково. На підставі отриманих висновків варто зазначити, що важливою метою навчання студентів є формування компетентності щодо застосування комплексної діагностики мотивацій та основ здорового способу життя, що сприятиме покращенню якості життя у всіх сферах діяльності.

Ключові слова: університет, анкетування, студенти, рівень здоров'я.

Annotation

Kabatska O. V., Shuba L. V., Shuba V. V., Svergun А. R. Attitudes towards Health among Students of Computer Science Faculty. Preserving and enhancing health is a key concern for virtually every country worldwide. Nowadays, a nation's health is regarded as a measure of its level of civilization, which mirrors the socio-economic conditions prevailing in society. Adopting a healthy lifestyle involves building a self-constructed system that shields an individual from risks throughout their active life, particularly during their education. The strategic objective of contemporary education is to develop professionally competent and competitive specialists whose personal qualities are defined not only by their professional skills but also by their own lifestyle. Studentship is an independent social group that has been a subject of particular interest. Given the uniqueness of modern student life, especially among students of the Computer Science Faculty, it is important to conduct a comprehensive study and examine their attitudes towards their own heal th. The study was performed at the V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv. It was attended by 16 students aged 18-20, the second course (students of the Computer Science Faculty). All students were classified in the main medical group. To collect empiric al data, we chose the questionnaire "Attitude to health", authored by R. A. Berezovs'ka. The questionnaire contains 10 questions (9 closed and 1 open). In the research, respondents were asked only closed questions. Each question corresponds to a set of statements-answers with which the respondent can agree, disagree or partially agree. Each statement was rated according to the degree of agreement on the scale. Given the conclusions, it is important to emphasize that students should be taught to utilize a comprehensive motivational assessment and the fundamentals of a healthy lifestyle during the educational process, as this will yield positive outcomes i n all areas of their daily lives.

Key words: high educational institutions, questionnaire, students, level of health.

Постановка проблеми та аналіз літературних джерел

Студенти являють собою важливу динамічну ланку суспільства, що відіграє важливу роль у формуванні майбутнього нашої країни. Це соціальна група, яка знаходиться в періоді становлення особистості та адаптації до нового середовища, що дозволяє розвиватися та досягати своїх цілей. Студентство - це час формування особистості, засвоєння знань та отримання практичного досвіду, який в подальшому використовується у професійній діяльності. Вони добре адаптуються до соціальних та природних умов і одночасно належать до високоризикової групи в плані погіршення здоров'я. Серед різних досліджень [4, 7, 9, 12, 13], що проводилися на тему стану здоров'я студентської молоді, можна виділити деякі спільні результати. Зокрема, виявлено, що студенти мають схильність до погіршення стану здоров'я внаслідок збільшення навантажень під час навчання, недостатнього фізичного навантаження та неправильного харчування. Деякі дослідження останніх десятиліть показали, що студентська молодь має низький рівень фізичної активності та низький рівень фізичної підготовленості. Також було виявлено, що значна частина студентів має проблеми зі сном та відчуває стресове напруження, що негативно впливає на загальний стан та мотивацію до отримання нових знань протягом навчального періоду у закладі вищої освіти [3, 5, 10]. За результатами першого етапу Всеукраїнського моніторингу фізичного здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей, учнів, студентів та молоді віком від 6 до 29 років, яки й проводився у 20182019 роках, серед студентів 18-29 років 50 % мають зайву масу тіла, 22% - ожиріння, 23 % - недостатню масу тіла. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2016 році в Україні було зареєстровано 166000 випадків депресії серед студентів вищих навчальних закладів. За даними дослідження стану здоров'я студентів Українського науково -дослідного інституту медицини транспорту, проведеного у 2019 році, серед студентів вищих навчальних закладів України 70 % мають порушення в роботі серцево-судинної системи, 38% - порушення психічного стану, 25 % - порушення в роботі органів дихання.

Це пов'язано, перш за все, з недооцінкою оздоровчої та виховної діяльності, що відбувається в суспільстві. На даний момент здоров'я нації викликає занепокоєння у зв'язку зі збільшенням кількості споживачів алкоголю, тютюну, наркотиків і є серйозною проблемою в Україні. Згідно зі статистикою Міністерства охорони здоров'я України, у 2020 році понад 3 млн. українців вживали психоактивні речовини, з них майже 1 млн. - регулярно (65-75 % це молоді люди віком від 19 до 30 років). Також відзначається тенденція зростання кількості хворих на онкологію та серцево -судинні захворювання, які пов'язані зі шкідливими звичками. Для боротьби з цією проблемою в Україні діють різноманітні програми та ініціативи, спрямовані на зменшення шкідливих звичок та підвищення освітньої та свідомої культури населення. Тому дуже важливо саме у період студентського життя закласти основи здорового способу життя та вміння нівелювати стреси оточуючого середовища [1, 7-9, 12].

Одним із напрямків вирішення даної проблеми є використання фізичного виховання, як унікальної сфери буття. Основні принципи фізичного виховання і спорту для здоров'я студентської молоді базуються на розумінні того, що фізична активність є ключовим чинником для збереження та покращення здоров'я. Основні принципи фізичного виховання включають у себе такі аспекти:

1. Регулярність фізичної активності. Фізичні вправи повинні проводитись регулярно та систематично, відповідно до фізичних можливостей кожної людини.

2. Індивідуальний підхід. Фізична активність повинна бути підібрана відповідно до віку, статі, фізичних та психологічних характеристик кожної людини.

3. Поступовість. Фізичне навантаження повинно збільшуватись поступово, дотримуючись принципу поступового нарощування навантажень.

4. Різноманітність фізичних вправ. Фізичні вправи повинні бути різноманітними, щоб уникнути монотонності та надокучливості, а також забезпечити комплексний розвиток фізичних якостей.

5. Оцінка результатів. Після проведення фізичних вправ необхідно оцінювати результати, щоб коригувати навантаження відповідно до досягнутого прогресу.

6. Безпека. Під час фізичних вправ необхідно дотримуватись правил безпеки, виконувати вправи правильно та уникати можливих травм [6, 9, 11, 13].

Організована фізична активність, здоровий спосіб життя та грамотне використання різноманітних засобів фізичної культури є найбільш ефективними методами вирішення цих проблем здоров'я сучасної молоді [2, 4, 5, 10].

Актуальність проведення дослідження щодо стану здоров'я студентської молоді обумовлена необхідністю забезпечення найбільш ефективної корекції стану здоров'я при різних захворюваннях, а також створенням умов для активного професійного та суспільного життя.

Все вищевикладене дозволяє вважати проблему здоров'я пріоритетним напрямом глибоких наукових досліджень. Питаннями здорового способу життя молоді займалася велика кількість дослідників. Так, Г. М. Бевз, О. П. Главник [2] запропонована технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді; О. А. Захаріною [6] розглянуті комплексні підходи до формування мотивації до рухової активності студентів закладів вищої освіти.

Мета статті - оцінити стан здоров'я і рівень фізичного розвитку у студентів факультету комп'ютерних наук.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження проходило на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. В дослідженні взяли участь 16 студентів 2 курсу у віці 18 -20 років (студенти факультету комп'ютерні науки) Всі студенти віднесені до основної медичної групи. Для збору емпіричних даних нами був обраний опитувальник «Ставлення до здоров'я», автор якого Р. А. Березовська [2, 4]. Опитувальник містить 10 питань (9 закритих і 1 відкрите). У нашому дослідженні респондентам були задані тільки закриті питання. Кожному питанню відповідає набір тверджень-відповідей, з якими респондент можете погодитися, не погодитися або погодитися частково. Кожне твердження оцінювали відповідно до ступеня згоди за шкалою:

1. зовсім неважливо (ніколи);

2. не важливо (практично ніколи);

3. скоріше не важливо, ніж важливо (рідко);

4. не можу відповісти;

5. скоріше важливо, ніж ні (іноді);

6. дуже важливо (часто);

7. безумовно важливо (завжди).

Перед початком опитування респонденти отримали наступну інструкцію: «Обрану Вами відповідь зазначте будь -яким кольором або шрифтом. Будьте уважні, для твердження повинна бути обрана лише одна відповідь. Відповідайте на всі питання поспіль, не пропускаючи. Не витрачайте багато часу на обдумування відповідей. Дайте ту відповідь, яка першою приходить на думку».

Проаналізувавши відповіді опитаних студентів, результати дослідження були систематизовані.

Враховуючи задачі нашого дослідження особливий інтерес для нас представляє цінність «здоров'я». Цінність здоров'я є однією з ключових цінностей, яка є важливою для забезпечення благополуччя та щасливого життя людей. Здоров'я є невід'ємною частиною нашого життя і без нього ми не можемо насолоджуватися життям в повному обсязі. Нажаль у досліджені 18,75 % опитуваних не змогли визначитися чи важлива ця цінність, чи ні. Але більшість опитуваних - 56,25 % вважають цю цінність важливою, тому що цінність здоров'я розуміється як фізичний, психічний та соціальний стан людини, який дає можливість працювати, навчатися, спілкуватися та насолоджуватися життям. Здоров'я допомагає бути продуктивними, займатися спортом та розвиватися у всіх сферах життя. Решта респондентів (25 %) відповіли, що здоров'я скоріше важливе, ніж ні. Здоров'я є важливою цінністю не тільки на рівні індивідуальної людини, але й на рівні суспільства в цілому. Здорові громадяни є ключовим чинником для економічного розвитку та процвітання держави, а також допомагають зменшити навантаження на медичну систему та соціальну сферу.

Наступне питання звучало таким чином: «Оцініть, який вплив на вашу обізнаність в області здоров'я надає інформація, отримана з наступних джерел». Відповіді, отримані на це питання, ми систематизували в таблицю 1.

Таблиця 1

Розподіл відповідей респондентів на питання: «Оцініть, який вплив на вашу обізнаність в області здоров'я надає інформація, отримана з наступних джерел»

Отже, як бачимо, більшість респондентів більше довіряє інформації, яка стосується проблеми здоров'я, що надається лікарями. Менше всього довіри респонденти висловили наступним джерелам інформації: ЗМІ, Інтернет, друзі та знайомі.

Особливо цікава була відповідь на питання: «Як ви себе найчастіше відчуваєте, коли зі здоров'ям у вас все благополучно?». Ця цікавість пов'язана із прямою залежність здоров'я та прояву позитивних емоцій. Відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

- з твердженням «я спокійний» погодилися - 56,25 %, не згодні з цим твердженням - 6,25 % респондентів;

- з твердженням «я щасливий» погодилися - 18,75 % опитуваних, не вважають себе щасливими люди у яких зі здоров'ям все благополучно - усього 6,25 % респондентів;

- з твердженням «мені це байдуже» згодні - 12,5 %, не згодні з цим твердженням - 25 %;

- з твердженням «я відчуваю впевненість у собі» згодні - 18,75 % опитуваних, не згодні з цим твердженням - 6,25 % респондентів.

Зазначаємо, що коли зі здоров'ям все в порядку, люди можуть відчувати підвищення енергії, бадьорості, зосередженості, більшої самодостатності та задоволення від життя. Також, це дозволяє бути більш активними та брати участь у багатьох різних справах. Тому отримані результати підтвердили дані попередніх досліджень [1, 3, 8, 11].

На питання: «Чи робите Ви що-небудь для підтримки вашого здоров'я і наскільки регулярно?». 37,5% респондентів відповіли, що займаються фізичними вправами, 6,25 % опитуваних сказали, що дотримуються дієти, 12,5 % студентів сказали, що дбають про режим задля того, щоб підтримувати здоров'я. Уникають шкідливі звички - 50 % респондентів.

Також під час нашого дослідження студенти сформували ряд простих, але важливих рекомендацій для підтримки здоров'я, які вони впровадили у своє повсякденне життя: студент здоров'я фізичний руховий

1. Здоровий спосіб життя. Включає правильне харчування, регулярну фізичну активність, достатній відпочинок та відсутність шкідливих звичок, таких як куріння та вживання алкоголю.

2. Регулярний медичний огляд. Допомагає виявити захворювання на ранніх стадіях, коли лікування ще може бути ефективним.

3. Дотримання правил особистої гігієни. Включає регулярне миття рук, використання індивідуальних засобів гігієни, зокрема зубної щітки та зубної пасти.

4. Психологічний комфорт. Включає уникнення стресу та збереження позитивного настрою.

5. Дотримання безпечної поведінки. Включає використання індивідуального захисту під час занять спортом та відпочинку на природі, використання безпечних засобів транспорту, дотримання правил дорожнього руху.

6. Здоровий сон. Включає регулярний та достатній за часом сон.

Регулярність дотримання цих рекомендацій може значно покращити стан здоров'я та знизити ризик розвитку захворювань.

Висновки

Здоров'я студентів є необхідною складовою сучасного суспільства, тому це питання потребує постійного моніторингу з боку вчених як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

Формування у студентів потреби у гарному фізичному та ментальному здоров'ї є важливою педагогічною проблемою. Відсутність навичок відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих є чинником, що підсилює актуальність цієї проблеми. У процесі освіти студентів варто використовувати комплексну діагностику мотивацій та навчати їх основам здорового способу життя, що може стати мотивацією для них дотримуватися вимог здорового способу життя протягом багатьох років.

Перспективами подальших досліджень наукової проблеми формування мотивації щодо ведення здорового способу життя студентів, які вивчають комп'ютерні науки, може стати вивчення ставлення студентської молоді до питань здоров'я в університетах Європейських країн.

Література

1. Бойко, Ю. (2014). Шляхи формування ціннісного ставлення до здоров'я та здорового способу життя у студентської молоді. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 3, 50-56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2014_3_9

2. Бевз, Г. М., Главник, О. П. (2005). Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молодію. К.: Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді.

3. Гінзбург, В. Г., Полішко, Т. М., Полушкін, П. М., Гальченко, Д. В. (2011). Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя. Педагогіка здоров'я: зб. наук. пр. ВНПК. Арт-прес, 46-52.

4. Єжова, О. О. (2010). Здоровий спосіб життя. Суми: Університетська книга, 2010.

5. Єфімова, В. М. (2010). Здоров'язбережувальні технології у контексті педагогічних досліджень. Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi проблеми фізичного виховання і спорту, 1, 57-60.

6. Захаріна, Є., Глоба, Т., & Пацалюк, К. (2022). Використання спортивно -орієнтованих технологій у професійно-прикладній фізичній підготовці студентів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (6(151), 74-78. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.6(151).15

7. Кабацька, О. В. Шуба, Л. В., Шуба, В. В. (2020). Здоров'язбережувальне освітнє середовище у вищому навчальному закладі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць, 5 (125) 20, 85-89. DOI 10.31392/NPUnc.series 15.2020.5(125).16

8. Максименка, С. Д. (Ред.). (2013). Психологічні чинники самодетермінаиії особистості в освітньому просторі. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

9. Міхеєнко, О. І. (2015). Підготовка майбутніх фахівців зі здоров'я людини до застосування здоров'язміцрювальних технологій: теоретико-методичні аспекти: монографія. Суми: Університетська книга.

10. Garcy, A. M. & Berliner, D. C. (2018) A critical review of the literature on the relationship between school quality and health inequalities, Review of Education, 6, (1), 40-66 https://doi.org/10.1002/rev3.3106

11. Hall, С. (2014) Developing a competent global health promotion work force: pedagogy and practice. Caroline Hall. Research Fellow. Centre for Health Research. School of Health Sciences, University of Brighton, UK.

12. Prisyajnyuk, S. I. (2017). Use of recreational facilities during students' educational activities. Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov, 15. (3 K 84), 385-389.

13. World Health Organization (2017). Prevalence of insufficient physical activity. Retrieved from http://www.who.int/gho/ncd/risk_factors/physical_activity_text/en/.

References

1. Bojko, Yu. (2014). Shlyaxy' formuvannya cinnisnogo stavlennya do zdorov'ya ta zdorovogo sposobu zhy'ttya u students'koyi molodi [Ways of forming a valuable attitude to health and a healthy lifestyle among student youth]. Zbirny'k naukovy'x pracz' Umans'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy'tetu imeni Pavla Ty'chy'ny', 3, 50-56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu 2014 3 9 [In Ukrainian].

2. Bevz, G. M., Glavny'k, O. P. (2005). Texnologiya provedennya treningiv z formuvannya zdorovogo sposobu zhy'ttya molodiyu [The technology of conducting trainings on the formation of a healthy lifestyle for young people]. K.: Derzh. in-t problem sim'yi ta molodi [In Ukrainian].

3. Hinzburh, V. H., Polishko, T. M., Polushkin, P. M. & Halchenko, D. V. (2011). Psikholohopedahohichni zasady formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Psychological-pedagogical bases of formation of a healthy way of life]. Zbirnyk naukovykh prats VNPK. Pedahohuka zdorovia [Collection of scientific works of VNPK. Pedagogy of health]. Art-pres Publ., 46-52 [In Ukrainian].

4. Ezhova, O. O. (2010). Zdorovyi sposib zhittia [Healthy Lifestyle]. Sumy: Universytetska kniha Publ. [In Ukrainian].

5. Yefimova, V. M. (2010). Zdorov'jazberezhuvaljni tekhnologhiji u konteksti pedaghoghichnykh doslidzhenj.[ Health protecting technologies in the context of pedagogic investigations] Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 1, 57-60 [In Ukrainian].

6. Zakharina, E., Globa, T., & Patsalyuk, K. (2022). Use of sports-oriented technologies in professional applied physical training of students. Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), (6(151), 74-78. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.6(151).15 [in Ukrainian].

7. Kabatska, O. V., Shuba, L. V., Shuba, V. V. (2020). The health saving educational environment at the institutional higher educational. Scientific journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series № 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports): Sb. scientific works, 5 (125) 20, 85-89. DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2020.5(125).16 [in Ukrainian].

8. Maksymenko, S. D. (Ed.), (2013). Psykhologhichni chynnyky samodeterminaciji osobystosti v osvitnjomu prostori [Psychological factors of self-determination for the individual in the educational space]. Kirovoghrad: Imeks-LTD [in Ukrainian].

9. Mikhejenko, O. I. (2015). Pidghotovka majbutnikh fakhivciv zi zdorovja ljudyny do zastosuvannja zdorovjazmicnjuvaljnykh tekhnologhij: teoretyko-metodychni aspekty: monoghrafija [Training of future specialists in human health for the use of health-promoting technologies: theoretical and methodological aspects: monograph]. Sumy: Universytetsjka knygha [in Ukrainian].

10. Garcy, A. M. & Berliner, D. C. (2018) A critical review of the literature on the relationship between school quality and health inequalities, Review of Education, 6, (1), 40-66 https://doi.org/10.1002/rev3.3106

11. Hall, С. (2014) Developing a competent global health promotion work force: pedagogy and practice. Caroline Hall. Research Fellow. Centre for Health Research. School of Health Sciences, University of Brighton, UK.

12. Prisyajnyuk, S. I. (2017). Use of recreational facilities during students' educational activities. Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov, 15. (3 K 84), 385-389 [in Ukrainian].

13. World Health Organization (2017). Prevalence of insufficient physical activity. Retrieved from http://www.who.int/gho/ncd/risk_factors/physical_activity_text/en/. [in Switzerland].

Размещено на Allbest.ru