Своєрідність підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Кафедра педагогіки

Своєрідність підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти

Ван Вей, аспірантка

м. Одеса

Анотація

У статті розглянуто та проаналізовано своєрідність підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти. Визначені сучасні модернізовані технології під час навчання, які можуть значно підсилити ефект у навчанні. Визначено своєрідність впровадження тренінгових занять з образотворчого мистецтва. Виокремимо такий вид нестандартного заняття як майстер-клас, що формує здатність майбутнього вчителя образотворчого мистецтва чітко формулювати власний задум, визначати шляхи його досягнення та виявляти ефективність проведеної творчої діяльності. Розглянуто інформаційні технології навчання.

Визначено індикатори, які формують критерії мотивації до використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Зазначено, що майбутні вчителі образотворчого мистецтва Нової української школи мають досконало розуміти сутність поняття «художній дизайн в образотворчому мистецтві з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Досліджено, що в умовах сучасного інформаційного суспільства інформаційно-комунікаційні технології мають бути покликані допомогти підготуватися до комплексної художньо-педагогічної діяльності, серед якої образотворча освіта є необхідною та достатньою складовою інноваційної системи навчання STEAM-освіти. Визначено домінуючий принцип STEM- освіти. Зазначено, що арт-компонент STEAM-освіти повною мірою реалізується за умов забезпечення проектної творчості та образотворчої діяльності дослідницького характеру.

Наведено, що інноваційні методи навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва з використанням ІКТ мають базуватися на впровадженні зарубіжного досвіду проектування освітніх систем (ISD: Instructional System Design).

Підкреслено сучасні технології що можуть значно покращити результати навчання та визначено основні групи інформаційних технологій, що забезпечать успішну професійну діяльність.

Ключові слова: інноваційні технології, образотворче мистецтво, етапі модернізація, освіта, нестандартні заняття, тренінг, майстер-класи, STEAM- освіта.

Abstract

The uniqueness of the training of future teachers of fine arts at the current stage of modernization of education

Van Vei Postgraduate student, Department of pedagogy, South Ukrainian K.D. Ushinsky National Pedagogical University State Institution, Odesa

The article examines and analyzes the peculiarity of the training of future teachers of fine arts at the current stage of education modernization. Modern, modernized technologies during training are identified, which can significantly enhance the effect in training. The originality of the implementation of training classes in fine arts was determined. We will single out such a type of non-standard activity as a master class, which forms the ability of a future teacher of fine arts to clearly formulate his own idea, determine the ways to achieve it, and reveal the effectiveness of the creative activity carried out. Information technologies of education will be considered.

It is determined by the indicators that form the motivation criteria for the use of information and communication technologies in the training of future teachers of the fine art of design. It is noted that future teachers of fine arts of the New Ukrainian School should thoroughly understand the essence of the concept of "artistic design in fine arts using information and communication technologies."

It has been studied that in the conditions of the modern information society, information and communication technologies should be used to help prepare for complex artistic and pedagogical activities, among which art education is a necessary and sufficient component of the innovative STEAM education system. The dominant principle of STEM education is defined. It is noted that the art component of STEAM education is fully implemented under the conditions of ensuring project creativity and artistic activity of a research nature.

It is stated that innovative methods of training future art teachers using ICT should be based on the implementation of foreign experience in designing educational systems (ISD: Instructional System Design).

Modem technologies that can significantly improve learning outcomes are emphasized, and the main groups of information technologies that will ensure successful professional activity are identified.

Keywords: innovative technologies, fine arts, stages of modernization, education, non-standard classes, training, master classes, STEAM education.

Постановка проблеми

Модернізація системи педагогічної освіти, перехід усієї системи освіти на новітні стандарти, входження України в європейський освітній простір вимагають нових методів професійного розвитку та формування особистості майбутніх учителів. Підготовка кваліфікованих спеціалістів, які творчо втілюють ці вимоги в практичну діяльність, має бути адаптована до змін, що запроваджуються в освітній сфері, і здійснюватися протягом усього навчального процесу.

Розвиток цифрового середовища, тенденції глобалізації та модернізації, які продовжують розвиватися в усіх сферах суспільного життя, висувають нові вимоги до якості професійної підготовки конкурентоспроможних і затребуваних фахівців, здатних реалізувати свій потенціал у нових сферах. Соціокультурні умови. Системна підготовка майбутніх учителів мистецтва має базуватися на сучасних технологіях навчання, а випускники мають досконало володіти ними.

Актуальність та посилення уваги до проблеми своєрідності підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти є важливою умовою подальшого ефективного навчання учнів на уроках. Аналіз та узагальнення теоретичних аспектів проблеми можуть бути використані в подальших дослідженнях. Отримані практичні результати можуть бути використані студентами, викладачами, учнями та для дослідження своєрідності підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками з'явились праці таких науковців, як А. Карам, С. Лавриненко, О. Макарова, Н. Колесник, О. Сорока, Т. Шмельова, які безпосередньо висвітлюють проблеми навчання та виховання майбутніх учителів образотворчими засобами. Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до навчання та виховання учнів загальноосвітньої школи стала предметом індивідуальних досліджень Т. Мігової, Г. Коцької, О. Ткачука.

У межах загальноосвітніх питань значну увагу приділено зручності та ефективності використання методів активного навчання у підготовці вчителів різних спеціальностей (О. Любашенко, В. Руденко, О. Ємець, М. Пащенко та ін.). Проте цього не можна сказати про систему підготовки вчителів образотворчого мистецтва.

Проблема впровадження сучасних технологій в освіту є актуальною для світової педагогічної та наукової діяльності. Це було предметом дослідження українських та зарубіжних вчених, таких як: А. Алексюк, В. Кремінь, В. Федоров, О. Абдалова, І. Доброскок, В. Коцур, С. Нікітчина, Г. Клімова та ін.

Проте теоретичне узагальнення та поглиблений аналіз все ще вимагають наукових підходів до розкриття підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. За результатами огляду наукових розробок з цієї проблематики слід зауважити, що в наукових працях не достатньо уваги приділяється розгляду саме своєрідності підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти.

Мета статті - дослідження своєрідності підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на сучасному етапі модернізації освіти.

Виклад основного матеріалу

Сучасна художньо-педагогічна освіта характеризується суттєвими модернізаційними змінами, які вимагають від усіх учасників освітнього процесу оволодіння інноваціями. З цієї точки зору все більшого значення набувають вимоги до підготовки майбутніх учителів, особливо вчителів образотворчого мистецтва.

Підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва пов'язана з їх професійно-творчим становленням, потребує добору активних форм і методів роботи. Водночас традиційні форми і методи не можна повністю виключати з практики навчання, оскільки продуктивне навчання завжди базується на відтворенні. Домінуючу позицію в методах і формальних системах розвитку та саморозвитку особистості педагогів-професіоналів мають займати ті педагоги, які чітко спрямовані на підготовку їх до професійної діяльності. В процесі підготовки здійснюється не лише освітня діяльність, а й художня творчість, освітня діяльність засобами мистецтва.

Враховуючи, що важливою ланкою в безпосередньому формуванні професійних здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва є процес оволодіння «Методикою навчання образотворчого мистецтва», нами висунуто ідеї щодо деяких методик застосування, інноваційні методи та форми навчання, які є ефективними в процесі підготовки.

Використання тренінгових методів навчання змінює стереотип про те, що студенти лише копіюють зміст аудиторних доповідей у традиційному навчальному процесі. Реалізація мистецьких тренінгових занять передбачає процес систематичного відпрацювання певних навичок та формування відповідних знань учасниками цілеспрямовано створених тимчасових груп. Розглянуто, що студенти досягають успіху, відпрацьовуючи ці навички в групах, використовуючи індивідуальні та групові методи роботи. Групова робота сприяє процесу самопізнання, самодослідження та самопізнання; відкриття себе іншим і собі може дозволити зрозуміти себе та підвищити впевненість [1, с. 168]. Під час заняття кожен учасник оточений увагою та турботою, лише в тренінговій групі він може активно використовувати різні методи спілкування, навчатися та відпрацьовувати нові комунікативні навички, яких він раніше не мав, і при цьому відчувати психологічний комфорт. Тут основний вплив здійснюється не на когнітивні сфери психіки людини (сприйняття, увага, пам'ять, мислення), а на афективну, чуттєву та мотиваційну сфери.

Використовуючи різноманітні тренінгові методи (рольові ігри, групові дискусії, вербальні та невербальні комунікативні вправи, тренування певних навичок, зворотній зв'язок тощо), студент-слухач набуває вміння переживати певні ситуації, свій психічний стан, записувати та запам'ятовувати, розв'язувати певні емоційне забарвлення під час навчальних завдань. Тому в контексті інноваційних підходів одним із провідних факторів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва є динамічний і діалогічний характер творчого використання студентами засобів самовираження у своїх професійних процесах, а також будь-які нестандартні рішення та можливі спонтанні прояви під час особистісного розвитку. Ці форми навчання не тільки сприяють активізації пізнавальної діяльності, а й дозволяють учням розпізнати та зрозуміти свої творчі можливості.

Нестандартні заняття можуть мобілізувати інтерес усіх студентів, сприяти інтелектуальному розвитку та моральному вихованню, а також мають велике значення для підготовки майбутніх учителів мистецтва. Нестандартні заняття стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу студентів. Нестандартним заняттям може бути майстер-клас, який передбачає підвищення мотивації та зацікавленості. Такий евристичний формат навчання формує вміння майбутніх учителів образотворчого мистецтва чітко висловлювати свою ідею, визначати способи її реалізації та розкривати результативність творчої діяльності. Проведення майстер-класу - це не лише можливість набути професійних умінь та навичок, а й справжнє соціально-психологічне поле, процес утвердження та розвитку професійного «Я» майбутніх учителів. Отже, майстер-клас - це поєднання теоретичних знань з уміннями та навичками, що є основою для формування професіоналізму. Еталоном його розвитку є вміння творчо використовувати набуті знання, уміння та навички для вдосконалення власної майстерності.

Підвищення ефективності організації самостійної роботи може бути досягнуто шляхом активного застосування на всіх етапах навчального процесу професійної підготовки поєднання методів: у ході початкової підготовки та майстер-класів, у досвіді, накопиченому в самостійній творчій діяльності, у навчанні та майбутній кар'єрі. Системний підхід до вирішення поставлених завдань в сучасних умовах є важливим, оскільки він реалізує творчий потенціал для розвитку професійних навичок. У процесі проведення тренінгів, занять, майстер-класів та інших форм виховуються цілеспрямованість, активність, життєвість і продуктивність мислення, пам'ять і працездатність, прагнення до досконалості та впевненість у своїх силах. З педагогічної точки зору тренінгова освіта (проведення майстер-класів) є перспективною, оскільки вона не суперечить сучасній теорії педагогіки і може стати однією з форм інтегрованого навчання.

Ера цифрових технологій визначає створення, впровадження та розвиток комп'ютерних освітніх середовищ на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Впровадження цифрових технологій у навчальний процес покращує якість освіти, покращує технічні навики всіх учасників та забезпечує відкритість до цифрової творчості, оскільки комп'ютери широко використовуються. Відомо, що впровадження інформаційних технологій у навчальний процес створює нову освітню парадигму [2]. Це, у свою чергу, змінює відносини між викладачем та студентами, студентами та навколишнім середовищем, студентами та інформацією. Таким чином змінюється роль викладача з традиційного першоджерела знань на роль організатора, керівника самостійної діяльності студентів. Основним завданням є не передача готових знань, а формування навичок, відкриття та опрацювання нової інформації. Усе це сприяє підвищенню інформаційної культури студентів, спрямованої на розвиток нахилів і здібностей, задоволення вимог і потреб, розкриття творчого потенціалу. інформаційний тренінговий учитель художній образотворчий

Зазначимо, що інформаційні технології - це сукупність засобів і методів для пошуку, зберігання, обробки, представлення та передачі графічних, текстових, цифрових, аудіо- та відеоінформації на основі комп'ютерної техніки та електронних засобів зв'язку.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі допомагає:

- створити наочність навчального процесу;

- отримувати інформацію з різних джерел;

- розвивати індивідуальне навчання;

- мати наявність зворотного зв'язку;

- контролювати навчальні результати.

У професійній підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва важливу роль відіграє виховання професійної компетентності, що відображається через графічний дизайн, живопис і кольорознавство. Варто зазначити, що без глибокого розуміння закономірностей та умов впливу кольору на особистість неможливо використовувати сучасні засоби графічного дизайну для здійснення ефективної професійної діяльності.

Цзю Дутін зазначив, що підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва на етапі модернізації освіти за допомогою новітніх технологій може розширити уявлення майбутніх професіоналів-практиків про закони колірної гармонії та розвинути їхні здібності, допомогти дізнатись про різні поєднання кольорів і гармонійно їх поєднувати [3, с. 134]. Цей прийом успішно використовується під час виконання практичних завдань, таких як живопис, композиція, дизайн-проекти. Відомо, що основними завданнями кольорознавчої підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва є набуття навичок зображення з використанням кольорів, тонів і образів візуального фізичного світу, а також підготовка до вирішення професійних завдань [4]. Завдяки оволодінню образотворчими здібностями у студентів формуються художнє мислення, творча діяльність, основні правила і способи синтезу художніх образів і подальші навички виконання дизайнерських проектів. Майбутні вчителі образотворчого мистецтва навчаються опановувати використання кольору в графічному дизайні, а також з точки зору проектування проекцій, комп'ютерної та промислової графіки.

Індикаторами, які формують критерії мотивації до використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва дизайну, є:

- позитивне особисте ставлення до використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- усвідомлюють необхідність знань і умінь для їх застосування;

- потреба у професійному самовдосконаленні навичок ІКТ.

У процесі професійної підготовки у майбутніх учителів образотворчого мистецтва необхідно пробудити мотивацію до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності, усвідомити їх значення, усвідомити їх роль у навчанні образотворчої діяльності. Мотивація залежить від завдань, які вирішує майбутній фахівець під час навчання:

- вміння користуватися прикладним програмним забезпеченням;

- володіти процедурами тестування, інформаційно-пошуковими системами, електронними підручниками та посібниками, демонстраційними курсами лекцій, версіями програмних продуктів;

- вивчати інформаційно-комунікаційні технології, враховуючи їх зміни та розвиток.

Ці завдання сприяють професійному зростанню майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Додатковими критеріями оцінки методичної підготовленості студентів можуть бути обрані необхідні та достатні відповідні показники та їх вірогідність. На основі цих стандартів і показників визначено рівні підготовленості майбутніх учителів образотворчого мистецтва до методики використання ІКТ для образотворчого проектування: початковий, середній, достатній, поглиблений. Ці рівні методичної готовності визначаються як результат усвідомлення теоретичної моделі, сформованої методичною підготовкою майбутніх учителів мистецтва до використання ІКТ для проектування.

Створюючи сприятливі умови навчання в комп'ютерно-орієнтованому освітньому середовищі, можна задовольнити потребу суспільства у вихованні вчителів образотворчого мистецтва з високим рівнем підготовки до методів проектування інформаційних технологій мистецтва. Майбутні вчителі образотворчого мистецтва Нової української школи мають досконало розуміти сутність поняття «художній дизайн в образотворчому мистецтві з використанням інформаційно-комунікаційних технологій», тобто: це технологія навчання художнього ІТ-дизайну, яка потребує використання міждисциплінарних принципів для побудови мистецтва, ІКТ та графічний дизайн та інший контент, що забезпечує майбутнім студентам бакалаврів та магістрів образотворчих мистецтв здатність успішно застосовувати сучасні мультимедійні технології та системи мультимедійної освіти.

Метою комп'ютеризації викладання образотворчого мистецтва є оволодіння учнями комп'ютером як допоміжним засобом художньої діяльності, підвищення ефективності навчального процесу шляхом розвитку творчих здібностей учнів та здібностей до створення проектів [5]. В умовах сучасного інформаційного суспільства інформаційно-комунікаційні технології мають бути покликані допомогти підготуватися до комплексної художньо-педагогічної діяльності, серед якої образотворча освіта є необхідною та достатньою складовою інноваційної системи навчання STEAM-освіти.

Посилення ролі STEM-освіти є одним із пріоритетів модернізації освіти, невід'ємною частиною національної політики щодо підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, є одним із головних факторів інноваційної діяльності. Це сфера освіти, що задовольняє економічні та соціальні потреби. Використовуючи домінуючий принцип STEM-освіти - інтеграцію, можна здійснити технічну модернізацію методичних принципів, змісту, кількості навчальних матеріалів, процесів навчання та форм мистецьких предметів: навичок, критичного мислення, креативності для вирішення складних завдань, якості та когнітивної гнучкості, здатність оцінювати проблеми та приймати рішення, підготовки до свідомого вибору та освоєння майбутньої кар'єри, ціннісних орієнтацій, всебічного розвитку особистості через виявлення індивідуальних схильностей і здібностей. Ця освіта, спрямована на навчання впродовж життя та розвиток навичок практичного та творчого застосування набутих знань. Істотна роль в інтегративному підході реалізації STEM-освіти приділяється послідовному, ґрунтовному, якісному викладанню образотворчого мистецтва.

Арт-компонент STEAM-освіти повною мірою реалізується за умов забезпечення проектної творчості та образотворчої діяльності дослідницького характеру. Інноваційні методи навчання майбутніх учителів образотворчого мистецтва з використанням ІКТ мають базуватися на впровадженні зарубіжного досвіду проектування освітніх систем (ISD: Instructional System Design). Навчальний дизайн - це метод, який керується освітніми стандартами, орієнтований на артистизм, естетику, простоту та всебічність, використовує мову, графіку та структурні (матеріальні) засоби для передачі інформації та реалізації функції образотворчого навчання.

Хочемо підкреслити, що сучасні технології можуть значно покращити результати навчання. Тому успішне використання інформаційних технологій у навчанні залежить від ефективного вирішення структурованих завдань, пов'язаних із застосуванням комп'ютера в навчальному процесі. Модернізовані освітні інформаційні технології слід розглядати як сукупність, тобто комплекс технологій, призначених для вирішення різноманітних завдань навчального процесу.

Тому, теоретична частина допомагає студентам узагальнити та систематизувати знання з методики викладання образотворчого мистецтва. Наголошуємо, що модернізоване навчання вчителів образотворчого мистецтва забезпечить успішну професійну діяльність в основній групі інформаційних технологій, а саме:

- користуватися електронними підручниками, посібниками, мистецтвознавчими інформаційно-довідковими виданнями;

- віртуальні галереї, віртуальні тури;

- тренажер для формування художніх навичок;

- навчальні та ігрові вправи, відеоуроки, відеокурси;

- тестовий план контролю якості засвоєння знань мистецтва.

З метою формування практичних навичок під час вивчення предмета «Інформаційні технології у професійній діяльності» передбачено виконання самостійних практичних завдань при підготовці до занять мистецького циклу, зокрема:

- розробляти уроки образотворчого мистецтва, підбирати навчальні матеріали та опрацьовувати різноманітні джерела;

- добирати та готувати аудіо- та відеофрагменти до уроків образотворчого мистецтва;

- підбирати та підготовлювати наочні матеріали для занять з образотворчого мистецтва;

- створювати мультимедійні презентації для уроків образотворчого мистецтва в програмі Microsoft PowerPoint;

- підготовувати контрольні роботи для поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань;

- створювати персональні сторінки - портфоліо за допомогою Google Sites.

Отже, впровадження інноваційних технологій у навчальний процес активізує навчання учнів, оскільки змінюється роль вчителя, він уже не передає готові знання, а формує вміння, відкриває та опрацьовує нову інформацію. Курс «Інноваційні технології у професійних сферах» сприяє підвищенню інформаційної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Висновки

Отже, підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва пов'язана з їх професійно-творчим становленням і потребує добору активних форм і методів роботи. У процесі проведення занять, майстер-класів та інших форм виховуються цілеспрямованість, активність, життєвість і продуктивність мислення, пам'ять і працездатність, прагнення до досконалості та впевненість у своїх силах. З педагогічної точки зору тренінгова освіта (проведення майстер-класів) є перспективною, оскільки вона не суперечить сучасній теорії педагогіки і може стати однією з форм інтегрованого навчання.

Інноваційна форма професійної підготовки майбутнього вчителя мистецтва ефективно забезпечує особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на основі внутрішньої художньої творчості, уможливлює саморозвиток, самовираження та самореалізацію вчителя через суб'єктивний вибір особистісної траєкторії, яка відповідає стандартам та потребам сучасної мистецької освіти.

Узагальнюючи всі зазначені аспекти, можна зробити наступні висновки: по-перше, інноваційні технології впроваджуються в навчальний процес - модернізують його; по-друге, інноваційні технології в навчальному процесі значно покращують освітній ефект; по-третє, це створює основу сучасних інновацій майбутніх фахівців для професійної діяльності. З'ясування питань дослідження може засвідчити, що використання графічного дизайну є ефективним для формування професійних компетентностей майбутніх учителів мистецтва та сприяє подальшій продуктивній організації навчального процесу.

Враховуючи вищесказане, зазначаємо, що дуже важливо детальніше вивчити своєрідності підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, оскільки вони мають позитивні результати та вплив на розвиток і становлення особистості в умовах модернізації освіти. Також підкреслимо, що перспективи розвитку сучасної вищої освіти визначаються модернізаційними процесами, що відбуваються у сучасному світі, а бурхливий розвиток науки і техніки зумовлює освітян постійно вдосконалювати існуючі та впроваджувати новітні методи та засоби навчання.

Література

1. Карам А.М. Діагностика сформованості естетичної компетентності майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Молодь і ринок: наук.-пед. жур. 2019. №10(177). С. 167-171.

2. Давидова С. Творча проектна діяльність як дієвий засіб формування професійної компетентності учителя образотворчого мистецтва. Zbior artykulow naukowych pedagogika. Priorytetowe obszary badawcze: od teorii do praktyki: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 28.02.2017 р. Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2017. С. 64-65.

3. Цзю Дутін, Дай Чжен Комплексний підхід у підготовці майбутніх дизайнерів: національні традиції та європейський досвід викладання. Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики: зб. матер. міжнар. наук.-практ. семінару. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2021. С. 132-139.

4. Ковальчук М.О., Колесник Н.Є. Психолого-педагогічні особливості кольору в дизайні: монографія. Житомир: ТОВ «505», 2020. 284 с.

5. Чернявський Б.В. Педагогічні засади використання ІКТ у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Сучасна мистецька освіта: досвід, проблеми та перспективи»: матеріали всеукр. наук-практ. конф. К., 2018. С. 198-203.

References

1. Karam A.M. (2019) Diagnostika sformovanosti estetichnoyi kompetentnosti majbutnih fahivciv obrazotvorchogo mistectva. [Diagnostics of the formation of aesthetic competence of future fine art specialists]. Molod i rinok: nauk.-ped. zhur. No. 10(177). P. 167-171 [in Ukrainian].

2. Davidova S. (2017) Tvorcha proektna diyalnist yak diyevij zasib formuvannya profesijnoyi kompetentnosti uchitelya obrazotvorchogo mistectva [Creative project activity as an effective means of forming the professional competence of a fine arts teacher]. Zbior artykulow naukowych pedagogika. Priorytetowe obszary badawcze: od teorii do praktyki: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 28.02.2017 р. Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», P. 64-65. [in Ukrainian].

3. Jiu Duting, Dai Zheng Comprehensive approach in training future designers: national traditions and European teaching experience. Internationalization of higher education in Ukraine: European context and domestic practices: coll. the mother international science and practice seminar Kharkiv: KhNPU named after H.S. Skovoroda, 2021. P. 132-139.

4. Kovalchuk M.O., Kolesnik N.Ye. (2020) Psihologo-pedagogichni osoblivosti koloru v dizajni [Psychological and pedagogical features of color in design] monografiya. Zhitomir: TOV "505", 284 p. [in Ukrainian].

5. Chernyavskyi B.V. (2018) Pedagogichni zasadi vikoristannya IKT u pidgotovci majbutnih uchiteliv obrazotvorchogo mistectva. [Pedagogical principles of using ICT in the training of future teachers of fine arts] Materiali vseukrayinskoyi naukovo-praktichnoyi konferenciyi zdobuvachiv vishoyi osviti i molodih uchenih «Suchasna mistecka osvita: dosvid, problemi ta perspektivi»: materiali vseukr. nauk-prakt. konf. K, P. 198-203. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru