Психологія успішності навчання онлайн: стратегії, мотивації та залучення студентів

Размещено на http://www.allbest.ru

Психологія успішності навчання онлайн: стратегії, мотивації та залучення студентів

Бикова Світлана Валентинівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії, політології, психології та права, Одеська державна академія будівництва та архітектури, м. Одеса

Томченко Марина Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

Волошин Світлана Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич

Анотація

Онлайн-освіта має низку обмежень, пов'язаних насамперед, зі зміною характеру соціальної взаємодії між суб'єктами освітнього процесу, зокрема, між студентом та викладачем. Соціально -психологічний контекст онлайн-навчання виявляється передусім у зміні характеру соціальної присутності викладача та студента в освітньому процесі. Успішність навчальної діяльності є важливим критерієм оцінки загального інтелектуального розвитку. Багато вчених акцентують увагу на ролі самоефективності в процесі навчання. Особливості онлайн-навчання у контексті стимулювання навчальної мотивації, яка є обов'язковою передумовою дистанційного навчання, проявляються в відсутності звичайних мотивуючих чинників, характерних для традиційного навчання, таких як соціальний тиск, звичайна освітня обстановка та інші соціальні фактори.

Для систематизації розробки та використання мотиваційних компонентів навчання, використовували модель ARCS - Attention, Relevance, Confidence, and Satisfaction (увага, релевантність, впевненість та задоволеність). В межах якої, до стратегій утримання уваги належать, зокрема, ті, що використовують неконгруентність, а також варіювання темпу або стилю подання навчального матеріалу, використання гумору, дії з активною участю студентів (симуляції, ігри). Установлено, що релевантність особливо важлива для мотивації студентів, оскільки знання, вміння та навички, отримані в ході навчання повинні бути застосовані на практиці. Ще одним мотиваційним аспектом моделі є формування впевненості студента; можливо, це найбільш важливий із чотирьох компонентів. Пропонується застосувати таку стратегію формування впевненості у собі, як планування на початку програми «шансів успіху». Останнім мотиваційним компонентом моделі ARCS є задоволеність виконанням поставлених завдань та, відповідно, досягненням навчальних цілей.

Аналіз наукової літератури дозволяє виділити ключові мотиваційні аспекти успішності в онлайн -навчанні, які включають:

Мотивація досягнення: Ця мотивація виражається в бажанні досягати максимальних результатів у навчанні та відчувати задоволення в процесі вирішення складних завдань. Студенти, що мають цю мотивацію, часто визнаються своєю працездатністю і прагнуть до сталого підвищення результативності.

Мотивація саморозвитку: Ця мотивація проявляється в бажанні розвивати власні здібності та відкривати потенціал через навчальну діяльність. Студенти, які мають цей тип мотивації, прагнуть до досягнення відчуття майстерності та компетентності в своїй галузі.

Мотивація самоповаги: Ця мотивація виражається в бажанні навчатися для підвищення власної цінності та самооцінки через досягнення, пов'язані з навчанням. Студенти, що рухаються цим мотивом, шукають визнання та самоповагу через навчальні досягнення.

Інтроєцьована мотивація: Цей вид мотивації пов'язаний з соромом та внутрішньою обов'язковістю навчальної діяльності. Студенти, які мають інтроєцьовану мотивацію, виконують навчання через почуття внутрішньої відповідальності перед собою та важливими особами у своєму житті.

Екстральна мотивація: ця мотивація пов'язана з необхідністю навчання через соціальний тиск та зовнішні вимоги. Студенти, що діють під впливом екстральної мотивації, навчаються через соціумові вимоги та обставини.

Ці виявлені мотиваційні аспекти є важливими для розуміння динаміки та успішності онлайн-навчання та можуть слугувати основою для розвитку стратегій стимулювання мотивації учнів у цьому контексті.

Ключові слова: успішність навчання, онлайн навчання, студенти, викладачі, стратегії мотивації, мотивація.

Bykova Svitlana Valentynivna PhD of Psychological Sciences, Associate Professor, Odessa National Academy of Civil Engineering and Architecture, Odesa

Tomchenko Maryna Anatoliivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Preschool and Primary Education, Zaporizhzhia

Voloshyn Svitlana Mykolaivna PhD Pedagogy, Associate Professor of Department of General Pedagogy and Pre-school Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych,

PSYCHOLOGY OF SUCCESSFUL ONLINE LEARNING: STRATEGIES, MOTIVATION, AND STUDENT ENGAGEMENT

Abstract

Online education has several limitations primarily associated with changes in the nature of social interaction between participants in the educational process, specifically between students and teachers. The social-psychological context of online learning is primarily evident in the changes in the social presence of the teacher and the student in the educational process. The success of educational activities is an important criterion for assessing overall intellectual development. Many scholars emphasize the role of self-efficacy in the learning process. The features of online learning in the context of stimulating learning motivation, which is a prerequisite for distance learning, are manifested in the absence of common motivating factors typical of traditional learning, such as social pressure, the usual educational environment, and other social factors.

To systematize the development and use of motivational components of learning, the ARCS model - Attention, Relevance, Confidence, and Satisfaction - has been used. Within this model, strategies for maintaining attention include using incongruities, varying the pace or style of presenting educational material, using humor, and involving students in active participation (simulations, games). It has been established that relevance is particularly important for student motivation because knowledge, skills, and abilities acquired during learning must be applicable in practice. Another motivational aspect of the ARCS model is the formation of student confidence, which may be the most important of the four components. It is proposed to apply a strategy for building self-confidence, such as "chances of success" planning at the beginning of the program. The final motivational component of the ARCS model is satisfaction with task completion and, accordingly, the achievement of educational goals.

The analysis of scientific literature allows for identifying key motivational aspects of success in online learning, which include:

Achievement motivation: This motivation is expressed in the desire to achieve maximum results in learning and to feel satisfaction in solving complex tasks. Students with this motivation are often recognized for their industriousness and strive for continuous improvement.

Self-development motivation: This motivation is expressed in the desire to develop one's own abilities and unlock potential through educational activities. Students with this type of motivation seek to achieve a sense of mastery and competence in their field.

Self-esteem motivation: This motivation is expressed in the desire to learn to increase one's own value and self-esteem through learning-related achievements. Students who follow this motivation seek recognition and self-esteem through their educational accomplishments.

Introjected motivation: This type of motivation is associated with shame and internal obligation to engage in educational activities. Students with introjected motivation pursue learning due to an internal sense of responsibility to themselves and important people in their lives.

External motivation: This motivation is related to the necessity of learning due to social pressure and external demands. Students who act under the influence of external motivation learn based on societal requirements and circumstances.

These identified motivational aspects are important for understanding the dynamics and success of online learning and can serve as the basis for the development of motivation-enhancing strategies for students in this context.

Keywords: learning success, online education, students, instructors, motivation strategies, motivation.

Постановка проблеми. Один із сучасних трендів у системі вищої освіти - це дистанційне навчання з використанням онлайн -технологій, проте питання ефективності онлайн-навчання сьогодні залишається дискусійним. Незважаючи на такі його переваги, як масовість, можливість навчатися в будь -якому місці і в будь-який час, можливість вибору навчальних курсів, доступність для людей з обмеженими можливостями здоров'я та ін. [4], онлайн -освіта має низку обмежень, пов'язаних насамперед, зі зміною характеру соціальної взаємодії між суб'єктами освітнього процесу, зокрема, між студентом та викладачем. Специфіка онлайн -навчання в науковому контексті визначається переважно зміною атрибутів соціальної присутності учасників навчального процесу - викладача та студента. Соціальна присутність, в цьому контексті, розуміється як виражене відчуття включеності суб'єктів до міжособистісної взаємодії, яке дозволяє студентам сприймати свого викладача та співстудентів у віртуальному середовищі як реальних осіб [2]. Взаємодія між викладачем і студентами у сфері онлайн -навчання створює відчуття спільності суб'єктів освітнього процесу, хоча ця взаємодія опосередковується через використання інтернет-технологій [3]. Це завдання актуалізує проблему дослідження психологічних аспектів успішності навчальної діяльності у сфері онлайн - освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження, виконані в логіці теорії соціальної присутності, показують, що студенти, залучені до дистанційних форм навчання, часто зіштовхуються з відсутністю можливості взаємодіяти з викладачем у режимі реального часу та отримувати своєчасний зворотний зв'язок, констатують нестачу контролю з боку викладача, відчувають почуття ізольованості [4] ], що знижує задоволеність навчанням у групах студентів, які навчаються в онлайн -форматі [1]. У сучасних дослідженнях доведено, що студенти вище оцінили формат знань «віч -на-віч», ніж онлайн-курси, в тому числі і за такими характеристиками, як комунікація та взаємодія між викладачем та студентами [5]. Якщо онлайн-технології інтегруються в навчальний процес, більш високу ефективність демонструє змішаний формат навчання, при якому студенти мають можливість і безпосередньо відвідувати заняття в університеті, і дивитися їх записи [2; 4; 5; 7 та ін.]. Таким чином, можна констатувати, що обмеження соціальної присутності викладача та студента у навчальній ситуації в умовах онлайн - навчання є фактором ризику зниження ефективності навчання й демотивуючим фактором. У той же час результати цілого ряду досліджень дозволяють припускати, що обмеження соціальної присутності, які призводять до зниження ефективності навчання, можуть бути компенсовані завдяки особистісним особливостям студентів та, насамперед, характеристикам їхнього мотиваційного потенціалу [6; 8; 9 та ін.], що цілком очікувано і загалом відповідає закономірностям, добре вивченим на матеріалі аналізу навчання в умовах безпосередньої взаємодії студентів та викладачів. Однак на підставі аналізу досліджень, присвячених мотивації до навчання з використанням онлайн-технологій, що передбачають обмеження соціальної присутності суб'єктів у навчальній ситуації, можна резюмувати, що результати не систематизовані і проблема розроблена не в повному обсязі.

Мета статті - загальна характеристика стратегій, мотивації та залучення студентів як факторів успішності навчання онлайн.

Виклад основного матеріалу. Дослідження шляхів підвищення ефективності навчання є важливою проблемою в сучасній освітній практиці. Вплив трансферу поняття "ефективність" з соціально -економічного контексту на педагогічну сферу призвів до переосмислення критеріїв успішності навчання [1]. Цей процес також вніс новий погляд на психолого -педагогічний дискурс, введучи ідею ефективності освітньої інтервенції як оптимального співвідношення між результатами та ресурсами, витраченими на його досягнення (матеріальними, часовими, особистісними, інтелектуальними тощо). Освітні заклади тепер розглядаються як конкурентне середовище, студенти та їх батьки як споживачі, а навчальні курси як продукт [2]. Цей підхід продовжує викликати дискусії серед учасників освітнього процесу.

Онлайн-курси мають численні переваги, включаючи доступність, можливість адаптивного навчання, використання сучасних освітніх технологій [3], що розширює можливості навчання, і економічність. Однак з точки зору студентів, онлайн-формат ще не завжди може забезпечити такий же рівень задоволення від навчання, як традиційний навчальний процес, через відсутність звичайного педагогічного спілкування та ризик деперсоналізації [4].

Спроби зниження витрат на досягнення навчального успіху значною мірою залежать від психологічних особливостей учнів, що підтверджено науковою літературою. Психологічні аспекти виявились більш важливими у порівнянні з академічною активністю та бальною успішністю учнів на онлайн- курсах [5]. До ключових психологічних рис успішного студента в онлайн - середовищі входять внутрішня мотивація, відкритість до нових досвідів, життєвий оптимізм, висока самооцінка, здатність до саморегуляції та почуття спільності [6-10]. З іншого боку, відсутність мотивації може негативно впливати на успішність як в традиційній, так і в онлайн освіті [5].

Психологічні особливості студентів великою мірою впливають на їх успішність в онлайн -навчанні, і тому важливо досліджувати ці аспекти. Когнітивні фактори, такі як педагогічні методи та прийоми, що підвищують інтерес до предметів, важливі для успішності навчання [10]. Самоефективність також грає важливу роль в досягненні навчальних цілей [5]. Враховуючи різноманітність факторів, що впливають на успішність онлайн-навчання, дослідження їх впливу на психологічні особливості студентів та їх суб'єктивну оцінку можуть сприяти покращенню цього виду навчання:

людський: особистісні особливості студента і викладача, технічні компетенції, досвід використання ІКТ, мотивація;

освітній: структура і зміст дисципліни, відповідність змісту цілям і завданням навчання, використання мульти-медіа, оцінка та конструктивний зворотний зв'язок, взаємодія, якість навчальних матеріалів, рівень співпраці, навчальне середовище, якість матеріалів та їх різноманітність;

технологічний: платформа онлайн навчання, інформаційні технології, простота доступу та навігації, дизайн інтерфейсу і екрана, технологічна інфраструктура і якість системи, поширення, простота використання і корисність;

інституційний: менеджмент освіти, освітня політика, культура, фінансування, освітні програми.

Як правило, більшістю дослідників ефективність навчання розглядають як параметр, що знаходиться в функціональній залежності від мотивації студентів. В якості інших факторів ефективності виділяються здібності суб'єкта, рівень його підготовки, відповідність складності обраного курсу можливостям студента, доступність підтримки та допомоги з боку педагога та ін.

Вивчення зв'язку між мотивацією та навчанням онлайн складає важливе завдання для сучасної науки та дає суперечливі результати [9]. Досвідчені педагоги вважають, що «.. .коли мотивація до навчання дуже низька, то можна, не ризикуючи помилитися, припустити, що потенційна успішність у навчанні буде певною мірою знижена» [8].

Специфіка онлайн навчання в розрізі забезпечення мотивації навчання (яка є обов'язковою передумовою дистанційної освіти) проявляється у відсутності стандартних для традиційного навчання мотивуючих моментів, таких, як тиск групи, знайома ситуація навчання, соціальні чинники.

Тому необхідно чітко усвідомлювати мотиваційні стратегії та навмисно інтегрувати у систему методи підвищення мотивації студентів. Для того, щоб систематизувати процес розробки та використання мотиваційних компонентів навчання, доцільно використовувати модель ARCS [4] - Attention, Relevance, Confidence, and Satisfaction (увага, релевантність, впевненість та задоволеність). успішність онлайн освіта навчання

Можна без особливих зусиль привернути спочатку увагу студента, проте завдання утримати її, зберегти стан інтересу та залученості є більш складним і становить генеральну мету проектування змісту онлайн -курсу. До стратегій утримання уваги належать, зокрема, ті, що використовують неконгруентність, а також варіювання темпу або стилю подання навчального матеріалу, використання гумору, дії з активною участю студентів (симуляції, ігри).

Релевантність особливо важлива для мотивації студентів, оскільки знання, вміння та навички, отримані в ході навчання повинні бути застосовані на практиці (здобувачі повинні усвідомлювати «ширший змістовний контекст» навчальних подій/навчальних впливів). Автор онлайн курсів має встановлювати акцент на актуальності курсу шляхом здійснення прив'язки його змісту до індивідуального досвіду та особистих цілей студента. Ефективним методом є також чітке заявлення релевантності навчального матеріалу. Навпаки, недостатнє розуміння релевантності навчального матеріалу може значно знизити мотивацію студента.

Третім мотиваційним аспектом моделі є формування впевненості студента; можливо, це найбільш важливий із чотирьох компонентів. Пропонується застосувати таку стратегію формування впевненості у собі, як планування на початку програми «шансів успіху». Сенс полягає в тому щоб розробити завдання, яке студент майже напевно виконає, але виконання якого, проте, вимагатиме певних зусиль.

Занадто просте завдання не матиме належного ефекту. Крім цього можна також допомагати студентам ставити перед собою реалістичні цілі, надавати їм чіткі та конкретні критерії оцінки їх праці, а у своїх повідомленнях, що посилаються для зворотного зв'язку, наголошувати, що своїм успіхом вони зобов'язані своїм зусиллям.

Останнім додатковим стимулом у моделі ARCS є задоволення виконанням навчальних завдань і, відповідно, досягненням освітніх цілей. Студенти відчувають радість, якщо їх успіх пов'язаний із внутрішньою мотивацією - коли сам процес навчання є бажаним метою самою по собі, або із зовнішньою мотивацією, коли завдання не завжди є цікавими [11]. Студенти, які відсутньо контролюють хід свого навчання на дистанційних курсах, але відчувають серйозну відповідальність за свій успіх, схильні більше цінувати свої досягнення [10].

Після аналізу наукової літератури були виділені ключові мотивації успішності навчання в онлайн-форматі:

Мотивація досягнення, яка виражається у бажанні досягти максимальних результатів у навчанні та відчувати задоволення вирішуючи складні завдання.

Мотивація саморозвитку, яка проявляється у прагненні розвивати власні навички та розкривати внутрішній потенціал через навчальну діяльність, досягаючи відчуття майстерності та компетентності.

Мотивація самоповаги, яка передбачає бажання навчатися для підвищення самооцінки та відчуття власної важливості через досягнення, пов'язані з навчанням.

Інтроєктивна мотивація, що спонукує до навчання через почуття обов'язку і сорому перед самим собою та іншими значущими особами.

Екстральна мотивація, яка пов'язана з необхідністю дотримуватися соціальних вимог, викликаних необхідністю навчання.

Онлайн-навчання передбачає необхідність у студентів особливого підходу та розвитку специфічних навичок для досягнення успішності. Окрім академічних знань, психологічні аспекти грають важливу роль у досягненні успіху в цьому форматі навчання. Давайте розглянемо кілька з них:

Самодисципліна та саморегуляція - онлайн-навчання передбачає більшу ступінь незалежності. Студентам потрібно бути самодисципліно - ваними та здатними керувати своїм часом. Важливо створити розклад, дотримуватися його та вчасно виконувати завдання.

Здатність до самостійного навчання - студенти повинні бути здатні самостійно засвоювати матеріал. Вони повинні вміти робити дослідження, вивчати ресурси та вирішувати проблеми самостійно.

Встановлення мети та мотивація - важливо визначити свої цілі та мотивацію для навчання. Чітко сформульована мета допомагає студентам залишатися сфокусованими та наполегливими навіть у віддаленому навчанні.

Стрес-менеджмент - студенти повинні розвивати навички стрес - менеджменту, оскільки онлайн -навчання може призвести до викликів, таких як ізоляція та перевантаження інформацією. Важливо знаходити засоби розслаблення та зберігати емоційний баланс.

Взаємодія з викладачами та одногрупниками - спілкування з викладачами та одногрупниками важливо для підтримки та розвитку навчального процесу. Створення онлайн -спільноти сприяє обміну ідеями та допомозі один одному.

Онлайн-навчання може бути вдалим, якщо студенти розвивають психологічні стратегії для досягнення успіху. Самодисципліна, саморегуляція, самостійне навчання, мотивація та ефективне керування стресом є важливими складовими успіху у цьому форматі навчання. Працюючи над цими аспектами, студенти можуть досягти високих результатів та отримати задоволення від навчання в онлайн-середовищі.

Завершуючи, відзначимо, що необхідною передумовою ефективності навчання є наявність у суб'єкта когнітивного дисонансу. Явище когнітивного дисонансу було описано Л. Фестінгером у 1950 -х роках. Суть його полягає в тому, що кожен індивід прагне досягнення та збереження внутрішньої гармонії, та його система поглядів, відносин та установок характеризується узгодженістю когнітивних елементів. Так само, як правило, існує узгодженість (консонанс) між його переконаннями та поведінкою.

Однією з невід'ємних передумов для досягнення високої ефективності навчального процесу є психологічний комфорт навчального середовища, яке можна також розглядати як психологічний комфорт у контексті навчальної діяльності. Забезпечення комфортного стану сприяє створенню позитивного сприйняття навколишнього світу, що, в свою чергу, підвищує мотивацію індивіда до активної учби. Ця передумова має загальне застосування як до сучасних методів навчання з використанням інформаційно -комунікаційних технологій, так і до традиційної системи навчання в аудиторіях. Діяльність, в якій відсутня адекватна мотивація, не може досягти очікуваних результатів. Психологічний комфорт включає в себе як умови фізичного комфорту, так і врахування основних психологічних потреб. Можливо розглядати його як внутрішній фактор ефективності навчальної діяльності взагалі, а також навчання, зокрема, який, перш за все, відноситься до організації діалогової взаємодії. Поняття психологічної комфортності можна деталізувати наступними компонентами: 1) задоволення соціальних інстинктів; 2) збереження цілісності особистості; 3) мінімізацію технічних зусиль (спрощення процедур технічної взаємодії і забезпечення чіткого розуміння).

Висновки. Загальною метою даного дослідження було вивчення соціально-психологічної специфіки онлайн-освіти та її впливу на мотивацію навчання. В ході аналізу було виявлено, що онлайн-освіта має свої особливості, які впливають на характер соціальної взаємодії між студентами та викладачами. Найбільш важливими обмеженнями є відсутність фізичного контакту та зміна характеристик соціальної присутності.

Дослідження показало, що мотивація навчання є критично важливим фактором для успішності онлайн-освіти. Використовуючи модель ARCS (Attention, Relevance, Confidence, and Satisfaction), було виявлено, що важливими стратегіями для підтримання мотивації є звернення уваги на незвичність, релевантність матеріалу, підвищення впевненості та задоволеності від навчання. Для формування впевненості в собі, важливо створити план "шансів успіху" для студентів. Аналіз наукової літератури показав, що ключовими мотиваціями успішності навчання в онлайн режимі є мотивація досягнення, саморозвитку, самоповаги, інтроєцьована мотивація та екстральна мотивація. Ці фактори впливають на стимулювання студентів до активного навчання в онлайн -середовищі.

Отже, результати дослідження підкреслюють важливість розуміння соціально-психологічних аспектів онлайн-освіти та мотивації навчання для покращення якості дистанційної освіти. Враховуючи ці фактори, можна розробити більш ефективні педагогічні підходи та підтримувати мотивацію студентів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню якості навчання в онлайн - середовищі та розвитку сучасної освіти.

Література

Лук'яненко В. В., Вадаська С. В., Корбут О. Г., Свиридова Л. Г. Психологічні та педагогічні бар'єри дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 (міжнародний досвід). Інноваційна педагогіка. 2021. № 32 (2). С. 189-193.

Brooker A. et al. A tale of two MOOCs: How student motivation and participation predict learning outcomes in different MOOCs. Australasian Journal of Educational Technology. 2018. Vol. 34. № 1. P. 73-87.

Chen K.C., Jang S.J. Motivation in online learning: Testing a model of self-determination theory. Computers in Human Behavior. 2010. Vol. 26 (4). P. 741-752.

Chiu T.K.F., Lin TJ. & Lonka K. Motivating Online Learning: The Challenges of COVID-19 and Beyond. Asia-Pacific EduRes. 2021. Vol. 30. P. 187-190. https://doi.org/10.1007/ s40299-021-00566-w

Cho M.H., Heron M.L. Self-regulated learning: the role of motivation, emotion, and use of learning strategies in students' learning experiences in a self-paced online mathematics course // Distance Education. 2015. Vol. 36 (1) P. 80-99.

Cleynen O., Santa-Maria G., Magdowski M., & Thevenin D. Peer-graded individualised student homework in a single-instructor undergraduate engineering course. Research in Learning Technology. 2020. Vol. 28. https://doi.org/10.25304/rlt.v28.2339

De Barba P.G., Kennedy G.E., Ainley M.D. The role of students' motivation and participation in predicting performance in a MOOC. Journal of Computer Assisted Learning. 2016. Vol. 32. № 3. P. 218-231.

Liu Q. et al. The effectiveness of blended learning in health professions: systematic review and meta-analysis. Journal of medical Internet research. 2016. Vol. 18 (1). URL: https://www.jmir.org/2016/1/e2/ (дата звернення: 02.11.2023).

Markova T., Glazkova I., Zaborova E. Quality issues of online distance learning. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2017. Vol. 237. P. 685-691.

Milligan C., Littlejohn A. Why study on a MOOC? The motives of students and professionals. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2017. Vol. 18. № 2. URL: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/3033 (дата звернення: 02.11.2023).

Ryan, R. M., & Deci, E. L. Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology. 2020. Vol. 61. P. 101-115. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.1018603.

References

Lukianenko, V., Vadaska, S., Korbut, O., Svyrydova, L. (2021). Psykholohichni ta pedahohichni bar'yery dystantsiynoho navchannya pid chas pandemiyi COVID-19 (mizhnarodnyy dosvid) [Psychological and pedagogical barriers to distance learning during the COVID-19 pandemic (international experience)]. Innovatsiyna pedahohika - Innovative pedagogy, 32 (2), 189-193. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/32-2.38 [in Ukrainian].

Brooker, A. et al. A tale of two MOOCs: How student motivation and participation predict learning outcomes in different MOOCs. Australasian Journal of Educational Technology, 34, 1, 73-87. [in English].

Chen, K. C., Jang, S. J. (2010). Motivation in online learning: Testing a model of selfdetermination theory. Computers in Human Behavior, 26 (4), 741-752. [in English].

Chiu, T. K. F., Lin, T. J. & Lonka, K. (2021). Motivating Online Learning: The Challenges of COVID-19 and Beyond. Asia-Pacific Edu Res, 30, 187-190. https://doi.org/ 10.1007/s40299-021 -00566-w[in Engli sh].

Cho, M. H., Heron, M. L. (2015). Self-regulated learning: the role of motivation, emotion, and use of learning strategies in students' learning experiences in a self-paced online mathematics course. Distance Education, 36 (1), 80-99. [in English].

Cleynen, O., Santa-Maria, G., Magdowski, M., & Thevenin, D. (2020). Peer-graded individualised student homework in a single-instructor undergraduate engineering course. Research in Learning Technology, 28, 67-76. https://doi.org/10.25304/rlt.v28.2339[in English].

De Barba, P.G., Kennedy, G. E., Ainley, M. D. (2016). The role of students' motivation and participation in predicting performance in a MOOC. Journal of Computer Assisted Learning, 32, 3, 218-231. [in English].

Liu, Q. et al. (2016). The effectiveness of blended learning in health professions: systematic review and meta-analysis. Journal of medical Internet research, 18 (1). URL: https://www.jmir.org/2016/1/e2/ (дата звернення: 02.11.2023). [in English].

Markova, T., Glazkova, I., Zaborova, E. (2017). Quality issues of online distance learning. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 237, 685-691. [in English].

Milligan, C., Littlejohn, A. (2017). Why study on a MOOC? The motives of students and professionals. The International Review of Research in Open and Distributed Learning, 18, 2. URL: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/3033 (дата звернення: 02.11.2023). [in English].

Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a selfdetermination theory perspective Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology, 61, 101-115. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.1018603. [in English].

Размещено на Allbest.ru