Особливості становлення комунікативної сфери студентів-психологів в умовах закладу вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди у Переяславі

Особливості становлення комунікативної сфери студентів -психологів в умовах закладу вищої освіти

Грейліх Ольга Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

м. Переяслав

Анотація

Статтю присвячено проблемі особливостей становлення комунікативної сфери студентів - майбутніх психологів. Здійснено аналіз наукових досліджень з означеної проблеми. Стверджується, що особливістю комунікативної сфери студентів є її мінливість у процесі навчання у освітньому закладі. Важливим компонентом успішної професійної діяльності майбутнього психолога є вміння встановлювати міжособистісні зв'язки, мати високий рівень сформованості компонентів комунікативної сфери.

Констатовано, що комунікативну сферу особистості слід розглядати як складне системне утворення, що сприяє встановленню взаємовідносин з оточуючими людьми і втілення особистості системі соціальних відносин.

Встановлено, що в структурному відношенні комунікативна сфера особистості представлена п'ятьма основними складовими: комунікативною мотивацією, комунікативними рисами характеру, комунікативними здібностями, комунікативними властивостями особистості, що залежать від темпераменту та емоцій особистості і виконують комунікативну функцію.

Виявлена своєрідність комунікативної сфери студентів -психологів зумовлює необхідність перетворення системи професійного становлення студентів через підготовку та впровадження спеціальних програм та перспективних комунікативних технологій навчання.

Визначено, що механізми становлення комунікативних знань і навичок важливо впроваджувати як у період підготовки майбутніх психологів, так і в процесі підвищення їх кваліфікації. Доведено, що сформовані комунікативні уміння студентів сприяють успішному обміну знаннями, моральними цінностями, установками, що впливає на емоційну, вольову й інтелектуальну сфери особистості, через які проявляється культура, рівень професійного розвитку, виховання та освіченість.

Ключові слова: комунікативна сфера, психолог, комунікативні уміння, комунікативні здібності, професійна компетентність, професійний розвиток, мотивація.

Abstract

Greylikh Olga Oleksiivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology, Hryhoriy Skovoroda University of Pereyaslav, Pereyaslav

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF THE COMMUNICATIVE SPHERE OF PSYCHOLOGIST STUDENTS IN THE CONDITIONS OF AN INSTITUTION OF HIGHER EDUCATION

The article is devoted to the problem of the peculiarities of the formation of the communicative sphere of students - future psychologists. An analysis of scientific research on the specified problem was carried out. It is claimed that the peculiarity of the communicative sphere of students is its variability in the process of learning in an educational institution. An important component of the successful professional activity of the future psychologist is the ability to establish interpersonal relationships, a high level of formation of the components of the communicative sphere.

The communicative sphere of the personality should be considered as a complex systemic formation that contributes to the establishment of relationships with the surrounding people and the embodiment of the personality in the system of social relations.

It was found that in structural terms, the communicative sphere of the personality is represented by five main components: communicative motivation, communicative character traits, communicative abilities, communicative personality properties that depend on temperament and emotions, which perform a communicative function.

The revealed originality of the communicative sphere of psychology students necessitates the transformation of the system of professional development of students through the preparation and implementation of special programs and promising communicative learning technologies.

It was determined that it is important to implement the mechanisms of formation of communicative knowledge and skills both in the period of training of future psychologists and in the process of improving their qualifications. It is proven that the formed communication skills of students contribute to the successful exchange of knowledge, moral values, and attitudes, which affects the emotional, volitional, and intellectual spheres of the individual, through which culture, the level of professional development, education, and education are manifested.

Keywords: communicative sphere, psychologist, communicative skills, professional pcompetence, professional development, motivation.

Постановка проблеми

Однією з найважливіших якостей майбутнього психолога, запорукою його успішного становлення як професіонала, є готовність до успішного спілкування, ефективної міжособистісної взаємодії , тобто високого розвитку комунікативної сфери ще на перших курсах навчання у закладах вищої освіти. Інакше кажучи, докорінні зміни, що відбуваються в світі й сучасному суспільстві, потребують підвищення вимог до професійної діяльності майбутнього психолога, які все більше ускладнюються за змістом в умовах військових дій та вимагають творчого підходу до їх реалізації.

Проблема розвитку комунікативної сфери особистості є однією з найактуальніших у сучасній психології. Випускники вузів повинні мати професійні компетенції, завдяки яким молодий фахівець буде конкурентоспроможним на ринку праці, який прагне постійно підвищувати професійну кваліфікацію. комунікативний професійний знання навичка

Сукупність професійно важливих якостей та особистісних особливостей майбутнього психолога, серед яких важливе місце займають комунікативні здібності, відображає рівень його професійної підготовленості та зрілості і є критерієм успішності у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Особливості формування компонентів комунікативної сфери студентів в умовах навчання у закладі вищої освіти висвітлено у працях вітчизняних вчених, зокрема Ф.Бацевича, І.Беха, В.Бондаря, О.Бульвінської, Г.Ващенка, Л.Єнотова, І.Зязюна, В.Киричука, Т.Лубенця, С.Русової, О.Савченко, В.Сухомлинського, І.Огієнка та ін.

Проблема комунікативної культури привертала увагу дослідників різних наукових напрямів, серед яких - А. Богуш, В. Бондар, Н. Волкова, Л.Орбан- Лембрик, І.Цимбалюк, С. Дорошенко, А. Мудрик, Н. Путільовська, Т. Туркот. Питання комунікативної підготовки студентів розглядали у своїх працях М. Василик, Є. Кравченко, Г. Почепцов, Т. Чмут, В. Федорчук; аналізу дефініції «комунікативна культура викладача вищої школи» у науковому обігу присвячено праці С. Батишева і Г. Соколової. Окремі сторони процесу розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів аналізуються в роботах Л.В. Долинської, М.В. Шевченко, Л.Г. Терлецької, Н.В. Чепелєвої, Т.І. Федотюк, Л.І. Уманець та ін. дослідників, однак низка аспектів цієї проблеми ще залишаються нерозкритими [2; 5: 7;10].

Мета статті передбачає визначити особливості становлення комуніка - тивної сфери студентів -психологів в умовах навчання у закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Питання розвитку комунікативної сфери особистості є надзвичайно важливими у системі професійної підготовки студентів [4]. Спираючись на системно -особистісний підхід, ми розглядаємо комунікативну сферу як інтегративну систему, яка властива суб'єкту спілкування, тобто з позицій внутрішніх (мотиваційних, когнітивних, емоційних та поведінкових) складових особистості. Згідно з цим підходом, у поняття комунікативної сфери включається характерна для неї єдність відображення, відношення та поведінки, що виявляються при прямих чи опосередкованих контактах індивіда з різними людьми.

Сформованість у студентів у процесі навчання комунікативних компетенцій - найважливіша передумова формування професійних компетенцій. Комунікативна компетентність є сукупністю знань принципів соціальної взаємодії, особистих комунікативних якостей, а також умінь і навичок взаємодії в різних ситуаціях.

Ми погоджуємось із вітчизняними дослідниками і в тому, що професійна діяльність психолога передбачає проведення розмов, інтерв'ю, задля успішної реалізації яких необхідні знання про комунікативну сферу особистості, добрі комунікативні здібності, вміння встановлювати міжособис - тісні зв'язки, виділяти найбільш значущі елементи міжособистісного спілкування і творчо застосовувати їх, мати у своєму розпорядженні себе людей. У психолога має бути сформовано правильне, безоціночне сприйняття інших людей, тому важливе значення має формування у майбутніх психологів досвіду ефективної міжособистісної комунікації в умовах навчання у закладі вищої освіти.

У світлі культурологічного підходу становлення комунікативної культури та професійної підготовки майбутнього психолога, в просторі міжособистісної взаємодії є поетапне оволодіння змістом комунікативної культури в якому студент і викладач реалізують себе як суб'єкти професійно - комунікативної культури.

За нашим переконанням, що базується на результатах аналізу дослід - жень провідних науковців (Л.Орбан-Лембрик, І.Цимбалюк, С. Дорошенко), до важливих аспектів міжособистісної комунікації належать: комунікативна компетентність, тобто розвивається та усвідомлюваний досвід спілкування між людьми, товариськість, контактність, ініціативність та комунікативно - мовленнєва активність. Наявність розвинених комунікативних навичок дає легкість у спілкуванні та встановлення контакту. До таких навичок належать уміння слухати, висловлюватися до місця, підтримувати розмову, вибирати правильну форму звернення до співрозмовника.

Складність, багатоаспектність структурних характеристик комунікативної сфери студентів-психологів, їхнє пріоритетне значення в системах взаємодії, пізнання та поведінки зумовлюють необхідність вивчення комунікативної сфери студентів в нерозривному зв'язку з системою їх міжособистісних відносин в умовах навчання.

Раціональною, на нашу думку, є позиція Н.Г. Іванової, згідно з якою доречно відносити комунікативні якості до базових і вважати, що їх повинен мати кожен випускник вищого навчального закладу [2].

Дослідження наукових джерел дозволяють визначити, що особливості комунікативної сфери студентів чітко визначають часовий діапазон розвитку їхніх комунікативних якостей. Особливістю комунікативної сфери студентів є її змінність в процесі навчання.

Так, першій курс визначається початком формування комунікативних структур; з другого до четвертого курсу відбувається закріплення основних комунікативних структур, посилення внутрішніх зв'язків між параметрами, але з існуванням певної варіативності розвитку комунікативних характе - ристик.

Найбільш показовим у цьому плані є третій курс, зміст та можливості якого забезпечують психолого-педагогічні умови для цілеспрямованого розвитку комунікативних особливостей студентів.

Ми визначаємо, що виявлені особливості безумовно пов'язані з введенням у навчальний процес спеціальних дисциплін, які сприяють формуванню уявлення у студентів про професійно важливі комунікативні якості психолога.

У структурному відношенні слід виділяти в комунікативній сфері студентів-психологів п'ять складових, які включають комунікативну мотивацію, комунікативні риси характеру, комунікативні здібності, комунікативні властивості особистості, що залежать від темпераменту та емоцій і виконують комунікативну функцію.

Н. Іванова пропонує розглядати комунікативні та емпатійні здібності у якості критеріїв розвитку психологічної готовності студентів до професійної діяльності психолога на етапі навчання у вищому навчальному закладі [4].

Найбільш значущим компонентом комунікативних умінь студентів є соціально-перцептивна компетентність, змістовними характеристиками якої є: гуманістична спрямованість, яку ми розуміємо як систему позитивних (особистісних, партнерських) відносин студента. Рефлексивно -перцептивні знання, уміння, навички, що дозволяють викладачеві здійснювати дії, пов'язані з адекватним пізнанням, розумінням та прийняттям особистості іншої людини. Також професійна «Я -- концепція» - відносно стійка система уявлень студента-психолога про себе, особистісні особливості студента -психолога: його інтелект, особливості емоційної, вольової сфери.

Дослідження доводять, що для студентів -психологів характерними є такі комунікативні якості як скритність, спокій, стриманість у поєднанні з наївністю, прямолінійністю та безпосередністю у поведінці[5].

У світлі зазначеного нам імпонує точка зору В.А Лабунскої, на думку якої, важливим змістовним компонентом у структурі комунікативної сфери психолога є емпатія, визначення якої є як властивість особистості.

А.В. Кунцевська зазначає емпатію як особистісну здатність до співчуття і співпереживання, яка є засобом досягнення взаєморозуміння, згоди, прихильності, тобто стрижнем міжособистісної комунікації [5].

На думку вчених, значною комунікативною особливістю, що характеризує комунікативну сферу студентів-психологів, є високий рівень вимогливості[7].

Виділення мотиваційно-ціннісного, змістовного та процесуального компонентів у структурі комунікативної сфери визначає системне вивчення особистості через призму її комунікативних відносин. Таке бачення проблеми дозволяє більш глибоко проникнути у суть співвідношення комунікативної сфери з мотиваційною, когнітивною та ціннісно -смисловою сферами особистості.

Комунікативна мотивація студентів -психологів виникає на основі глибоких людських потреб у спілкуванні і є важливим у діяльності і поведінці особистості. Комунікативні мотиви, що є складовою частиною діяльності, входять в структуру мотивації студента і здатні допомогти досягти успіху в різних видах діяльності і, тим самим, розвиваючи здібності до цих напрямків діяльності. Тому на розвиток комунікативних та професійних здібностей студентів у навчальній діяльності має свій вплив і комунікативна мотивація, яку можна цілеспрямовано формувати.

Аналіз вище названих праць науковців дав нам підставу констатувати, що контактність студентів - ще один важливий аспект у вмінні спілкуватися. В основі цього соціального вміння лежить природна товариськість і здатність вступати в психологічний контакт, формувати в ході спілкування довірливі відносини, засновані на взаємному прийнятті[8].

Н.Г. Іванова теоретично обґрунтувала й експериментально довела, що чинником розвитку професійно -комунікативних здібностей майбутніх психологів є креативність і становлення комунікативної компетентності майбутніх практичних психологів в системі освіти [6].

Важливим аспектом у становленні комунікативної сфери майбутнього психолога є комунікативно-мовленнєва активність студентів-психологів, яка проявляється у вольових зусиллях та внутрішній готовності їх діяти, виходячи з конкретної комунікативно-мовленнєвої ситуації. До того ж вона відноситься до динамічної, інтегральної властивості особистості, яка змінюється в процесі навчання та набуває прояву творчого характеру.

Н.М. Фалько у ході дослідження психологічних особливостей особистісно-професійного становлення студентів психолого -педагогічних спеціальностей з'ясувала, що одним із чинників, який сприяє цьому становленню, є комунікативна компетентність [9].

Згідно з особистісно-діяльнісним підходом, комунікативна компетентність студентів-психологів відноситься до групи ключових компетентностей, тобто мають особливу значущість у житті кожного, тому її формуванню слід приділяти пильну увагу.

Значення комунікативної компетентності студентів в освітньому процесі наступне: вона впливає на навчальну успішність; від комунікативної компетентності багато в чому залежить процес адаптації студента, зокрема його емоційне благополуччя у колективі; комунікативна компетентність студентів може розглядатися в освітньому процесі не лише як умова сьогоднішньої ефективності та її благополуччя, але і як ресурс ефективності та благополуччя його майбутньої дорослої життя.

Більшість вітчизняних учених наголошують, що комунікативна компетентність є певною психологічною характеристикою особистості, без якої успішне спілкування у всіх сферах життя неможливо, особливо у професійній діяльності психолога.

Всі перераховані вище аспекти комунікативної сфери мають величезне значення у становленні студентів як професійних психологів.

Отже, комунікативну сферу особистості слід розглядати як складне системне утворення, що сприяє встановленню взаємовідносин з оточуючими людьми і втілення особистості системі соціальних відносин. Узагальнення категорій, що визначають зміст комунікативної сфери, дозволило виділити як її основу - комунікативні якості особистості. Вони, будучи стійкими особистісними утвореннями визначають стабільність поведінки людини, які структурно представлені комунікативним ядром особистості.

Аналіз досліджень вітчизняних вчених дає змогу констатувати наявність відмінностей у змістовних характеристиках комунікативної сфери студентів - психологів та дозволило виділити три її типи. В основу комунікативної сфери першого типу увійшли такі якості студентів як скритність, мовчазність, емоційна витримка, поєднання прагнення незалежності з наївністю та безпосередністю і є домінантними тенденціями у стилі взаємодії з оточуючими[2].

До другого типу належить соціальна активність, сміливість, рішучість, яскраво виражена спрямованість на спілкування, емоційна лабільність та лідерські тенденції у спілкуванні з людьми[6].

До комунікативної сфери третього типу були віднесені такі якості як стриманість, мовчазність, відстороненість від спілкування, емоційна нестійкість, прагнення домінування та контролю, низький рівень проникливості та наївність[2].

Характеристики кожного типу комунікативної сфери дають підстави стверджувати про необхідність диференційованого підходу до розвитку комунікативних особливостей студентів-психологів у процесі навчання в умовах закладу вищої освіти. Наявність тих чи інших якостей у кожному типі вказує на недостатні ланки в системі загального комунікативного розвитку студента-психолога.

Аналіз результатів наукових досліджень і публікацій дає нам підставу констатувати, що становлення комунікативних здібностей студентів- психологів в умовах навчання визначає три рівні сформованості комунікативної сфери студентів -психологів: високий, середній та низький.

Віднесення студентів до того чи іншого рівня сформованості комуніка - тивної сфери зумовлено наявністю таких критеріїв: прагнення контактів з іншими людьми; вміння слухати; розвиток емпатії; наявність самоконтролю у спілкуванні; використання різноманітних засобів спілкування.

Аналіз та узагальнення теоретичних положень про процес спілкування студентів, неможливо розглядати без труднощів, що виникають у цьому процесі, тобто без комунікативних бар'єрів.

Комунікативні бар'єри у міжособистісному спілкуванні студентів виявляються як соціально-психологічні труднощі, що знижують результати обміну інформацією між студентами -психологами, що призводять до порушення узгодженості їхньої взаємодії, а також перешкоджають досягненню між ними ефективного сприйняття, розуміння та оцінювання один одного та професійного значущих аспектів взаємодії.

Зміст комунікативних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні студентів-психологів розкривається через зовнішньо -виражені і внутрішньо - виражені форми прояву зазначених труднощів у взаємодії студентів між собою та з іншими людьми, і мають позитивну і негативну функцію даного явища.

Особистісними якостями студентів, які зазнають комунікативних бар'єрів у спілкуванні є замкнутість, стриманість, боязність, тривожність та конформність. Наявність зазначених труднощів у студентів-психологів сприяє зниженню результатів їхньої навчальної діяльності, а також призводить до звуження кола спілкування.

Формування та розвиток компонентів комунікативної сфери студентів передбачає розробку та реалізацію спеціальної програми в освітньому процесі вищого навчального закладу При цьому зміст досліджуваного матеріалу і процес навчання повинні відображати закономірності, зміст, структуру та логіку процесу формування і розвитку комунікативної сфери студентів.

Одним із шляхів пошуку реальних механізмів розвитку комунікативної компетенції студентів-психологів може стати майстер-клас у вигляді тренінгу та супровід на основі спеціально розробленої програми оптимізації комуніка - тивної сфери студентів, що ініціює її позитивну динаміку і сприяє становленню. Програму соціально-психологічного тренінгу з елементами рольової гри з подолання комунікативних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні студентів визначаємо як комплекс заходів, спрямованих на розвиток комунікативної компетентності і оволодіння механізмами, технікою та процедурою подолання зазначених труднощів.

В результаті проведеного дослідження нами було запропоновано принципи становлення та розвитку комунікативної сфери у студентів - психологів, а саме: цілісна системна стратегія. Використання у процесі розвитку комунікативних якостей студентів сукупності засобів, методів, організаційно-методичних форм, що являють собою цілісну психолого - педагогічну систему, що охоплює своїм впливом складну структуру комунікативної діяльності з урахуванням обсягу та рівня значень показників та факторів, що впливають на її формування.

Соціально-групова та індивідуально-особистісна диференціація.

Визначення змісту та складу педагогічних засобів, методів розвитку комунікативних здібностей студентів, показників та факторів, що використовуються для моніторингу, залежно від особливостей конкретного контингенту студентів. Наступною є культурно -комунікативна інтеграція. Визначення організаційно-методичних форм та педагогічних умов розвитку комунікативних якостей.

Важливою є також позитивна мотивація знання. Напрямок на систематичне та цілеспрямоване формування мотиваційної основи розвитку комунікативних якостей.

Цінним є безперервність та наступність. Забезпечення системної організації розвитку комунікативних якостей студентів.

Важливою складовою комунікативної діяльності є проблематизація, що передбачає потенційну надмірність освітньої інформації та забезпечення максимального стимулювання рефлексивної діяльності студентів, активізацію пізнавальних процесів.

Не менш важливою складовою комунікативної діяльності психолога є діалогізація, як перетворення суперпозиції викладача та субординованої позиції студента в особистісно рівноправні позиції людей, які співпрацюють один з одним.

Одним із важливих компонентів комунікативної діяльності майбутнього психолога є індивідуалізація та соціалізація, які забезпечують створення на заняттях умов, що дозволяють студенту вибрати стратегію розвитку комунікативних якостей і визначають досягнення результатів.

Отже, становлення комунікативної сфери студентів є досить важливим процесом і може бути розвиненим за наявності позитивної мотивації та правильному орієнтованому навчальному процесі.

Висновки

Отже, на наш погляд, існує позитивний зв'язок між становленням комунікативної сфери студентів-психологів та їх успішною професійною самореалізацією, тому цілеспрямовано організована робота з розвитку комунікативної сфери студентів у процесі навчання може мати позитивний вплив на їх успішне професійне становлення.

Комунікативно-спрямоване навчання, орієнтоване на вироблення прикладних, практичних умінь психолога, підкріплених відповідними теоретичними знаннями, дозволяє здійснити особистісний та професійний розвиток студентів у єдиній системі.

Пропонована стаття не вичерпує усіх аспектів названої нагальної теми. Перспективним напрямом подальшого дослідження вважаємо визначення ролі інтерактивних технологій навчання щодо становлення комунікативної сфери студентів-психологів.

Література

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2014. 344 с.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. Київ: Академвидав, 2014. 352 с.

3. Євтух М.Б. Культура взаємин: підручник. 3-тє вид., переробл. і допов. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2012. 340 с

4. Іванова Н.Г. Професійно-важливі якості -- важлива складова психологічних основ підготовки фахівця [Текст] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: зб. наукових праць / за ред. С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової. Т. 2.Вип. 5. Миколаїв, 2010. С. 129 -132.

5. Карамушка Л.М. Психологія управління : Навч. посіб. Київ : Міленіум, 2013. 344 с.

6. Киричук В.О., Миронова Л.М., Єнотова Л.Є. Комунікативна компетентність у спілкуванні вчителя з обдарованою дитиною. Дидактичний посібник. Київ. 2010. 158 с.

7. Кунцевська А.В. Емпатія у системі професійних здібностей фахівців соціономічних професій [Текст // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О Сухомлинського: зб. наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. Т. 2. Вип. 7.Миколаїв, 2011. С. 193 -- 197

8. Тимченко І. Формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Харків : Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2011. 20 с.

9. Фалько Н.М. Психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічної спеціальності: автореф. дис.. канд. психол. наук: 19.00.07; Харьковський нац.. ун -т ім. В.Н. Каразіна. Х., 2019. 19 с.

10. Шевченко Н.Ф. Особливості формування компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів [Текст] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського: зб. наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. Т. 2.Вип. 8. Миколаїв, 2012. С. 344 -- 350

References

1. Bacevych F.S. (2014). Osnovy komunikatyvnoji lingvistyky[Basics of communicative linguistics] :pidruchnyk. K.: Vydavnychyj centr «Akademija».[in Ukrainian].

2. Dychkivs'ka I.M. (2014). Innovacijni pedagogichni tehnologiji[Innovative pedagogical technologies] : Navchal'nyjposibnyk. K.: Akademvydav, [in Ukrainian].

3. Jevtuh M.B. (2012). Kul'tura vzajemyn[Culture of relationships]: pidruchnyk. 3-tje vyd., pererobl. i dopov. Cherkasy: Vydavec' Chabanenko Ju.A..[in Ukrainian].

4. Ivanova N.H. (2010). Profesiino-vazhlyvi yakosti -- vazhlyva skladova psykholohichnykh osnov pidhotovky fakhivtsia [Professionally important qualities are an important component of the psychological foundations of specialist training]// Naukovyi visnykMykolaivskoho derzhavnoho universytetu meni V.O. Sukhomlynskoho: zb. naukovykh prats / za red. S.D. Maksymenka, N.O. Yevdokymovoi.- T. 2. Vyp. 5. Mykolaiv, pp.129- 132. [in Ukrainian].

5. 5..Karamushka L.M. (2013).Psyhologija upravlinnja[Psychology of management]: Navch. posib..[in Ukrainian].

6. Kyrychuk V.O., Myronova L.M., JenotovaL.Je. (2010). Komunikatyvna kompetentnist' u spilkuvanni vchytelja z obdarovanoju dytynoju[Communicative competence in the teacher's communication with the gifted]. Dydaktychnyjposibnyk. K.[in Ukrainian].

7. Kuntsevska A.V. (2011).Empatiia u systemi profesiinykh zdibnostei fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Empathy in the system of professional abilities of specialists in socionomic professions] // Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu meni V. O Sukhomlynskoho: zb. naukovykh prats / za red. S. D. Maksymenka, N. O. Yevdokymovoi. T. 2.Vyp. 7. Mykolaiv, pp. 193- 197[in Ukrainian].

8. Tymchenko I.(2011) Formuvannia komunikatyvnoi kultury studentiv u protsesi vyvchennia predmetiv humanitarnoho tsyklu[Formation of communicative culture of students in the process of studying subjects of the humanities cycle] : avtoref. dys. ... kand.ped. nauk : 13.00.04. Kharkiv : Kharkivskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. H.S. Skovorody [in Ukrainian].

9. Falko N.M. (2019) Psykholohichni osoblyvosti osobystisnoprofesiinoho stanovlennia studentiv psykholohopedahohichnoi spetsialnosti[Psychological features of the personal and professional development of students of the psychology-pedagogical specialty]: avtoref. dys.. kand. psykhol. nauk: 19.00.07; Kharkovskyi nats.. un-t im. V.N. Karazina. Kh., [inUkrainian].

10. Shevchenko N.F.(2012) Osoblyvosti formuvannia komponentiv profesiinoi spriamovanosti maibutnikh psykholohiv [Peculiarities of the formation of components of the professional orientation of future psychologists] // Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu meni V. O. Sukhomlynskoho: zb. naukovykh prats / za red. S. D. Maksymenka, N. O. Yevdokymovoi. T. 2. Vyp. 8.Mykolaiv, pp. 344 -350 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru