Показники соматичного здоров’я майбутніх поліцейських

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Показники соматичного здоров'я майбутніх поліцейських

Римик Владислав Романович аспірант

м. Івано-Франківськ

Анотація

У нашому дослідженні було визначено рівень соматичного здоров'я курсантів Національної Академії Внутрішніх Справ першого, другого та третього років навчання. Метою роботи було визначення рівня показників фізичного здоров'я майбутніх поліцейських в закладі вищої освіти МВС під час навчання. В процесі дослідження було показано динаміку показників фізичного здоров'я від першого до третього року навчання. У дослідженнях були використані теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики, медико-біологічні методи, для визначення рівня фізичного здоров'я, ми використовували діагностичну експрес-систему Г.Л. Апанасенка.

Результати обстеження курсантів академії внутрішніх справ свідчать, що вагозростовий індекс у більшості обстежених відповідає середньому рівню. Показники життєвого індексу показали, що у 80% обстежених курсантів недостатній рівень розвитку та функціональних можливостей дихальної системи. Аналізуючи результати силового індексу можемо констатувати, що цей показник у 2/3 обстежених курсантів (74%) розвинутий недостатньо. Показники індексу Робінсона свідчить, що у більшості (92%) обстежених на всіх курсах курсантів діяльність серцево-судинної системи за цим показником є недостатньою. Аналіз показників реакції пульсу на навантаження свідчить що 1 \2 обстежених (52%) курсантів мають недостатній рівень функціональних резервів серцево-судинної системи. Ми виявили що переважна більшість обстежених курсантів (85%) академії внутрішніх справ мають слабке фізичне здоров'я та перебувають за межами безпечного рівня (низький та нижче середнього рівні соматичного здоров'я).

Ключові слова: соматичне здоров'я, рівень соматичного здоров'я, майбутні поліцейські, курсанти МВС.

Abstract

In our research, the level of somatic health of cadets of the National Academy of Internal Affairs of the first, second and third years of study was determined. The aim of the research was to determine the level of physical health indicators of future police officers at the institution of higher education of the Ministry of Internal Affairs during training. The research showed the dynamics of physical health indicators from the first to the third year of study.

The research used theoretical analysis and generalization of scientific and methodical literature, pedagogical testing, metho ds of mathematical statistics, medical and biological methods. We used diagnostic express system of H.L. Apanasenko to determine the level of physical health.

The results of the examination of the cadets of the Academy of Internal Affairs indicate that the body mass index of most of the examined corresponds to the average level. Lung volumes indicators showed that 80% of the examined cadets had an insufficient level of development and functional capabilities of the respiratory system. Analyzing the results of the strength index, we can sta te that this indicator is insufficiently developed in 2/3 of the examined cadets (74%). The indicators of the Robinson index show that in most (92%) of the cadets examined at all courses, the activity of the cardiovascular system according to this indicator is insufficient. The analysis of indicators of pulse response to load shows that 1/2 of the examined (52%) cadets have an insufficient level of functional reserves of the cardiovascular system. We found that the vast majority of examined cadets (85%) of the Academy of Internal Affairs have poor physical health and are outside the safe level (low, below average and average levels of somatic health).

Keywords: somatic health, level of somatic health, future police officers, cadets of the Ministry of Internal Affairs.

Вступ

Постановка проблеми. Одним із важливих складників здоров'я людини, а також основою її високої життєздатності та працездатності є соматичне здоров'я. Соматичне здоров'я - це стан організму людини, який характеризується можливостями адаптуватися до різноманітних факторів життєвого середовища, рівнем фізичного розвитку, фізичної та функціональної підготовки організму до виконання фізичних навантажень [8]. За останніх 20 років в Україні частка чоловічого населення, що знаходиться у «безпечній зоні» здоров'я, знизилася з 8 до 1%,як визначено в дослідженнях Г.Л. Апанасенка [1]. Як зазначено у працях В. Толубка, О. Білостоцької [5,7], кількість студентів, що мають низький і нижчий від середнього рівні соматичного здоров'я, збільшилась з 59% у 2007 році до 83% у 2014 році відповідно. У дослідженнях О. Завидівської та В. Ульянової [4, 6] зазначається, що низький рівень здоров'я та фізичної підготовленості студентів ЗВО та курсантів МВС зумовлений їх недостатньою підготовкою під час навчання у загальноосвітній школі.

Мета роботи. Дослідити рівень показників соматичного здоров'я курсантів академії внутрішніх справ України у процесі навчання.

Методи й організація дослідження. Були використані теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури, медико-біологічні методи, тестування, методи математичної статистики. Для визначення рівня соматичного здоров'я, ми використовували діагностичну експрес-систему Г.Л. Апанасенка. Рівень соматичного здоров'я оцінювався за наступними показниками: індекс маси тіла, життєвий, силовий індекси, індекс Робінсона, час відновлення частоти серцевих скорочень (ЧСС) після 20 присідань за 30 секунд. До експерименту було залучено 184 курсанти Прикарпатського факультету Національної Академії внутрішніх справ м. Івано-Франківська.

Виклад основного матеріалу дослідження

В контексті основних видів здоров'я, саме соматичне здоров'я розглядається як специфічний спосіб функціонування організму і стан діяльності кожної його системи. Тому, соматичне здоров'я - це стійкий функціональний стан організму, що забезпечує успішну життєдіяльність людини (життєдіяльність як окремих тканин, органів і систем, так і всього організму в цілому) [3]. Дослідження виявило, що середній показник ваго-зростового індексу курсантів I курсу знаходиться в межах норми і становить 23,08±1,65 кг/м2, що перевищує нормативні значення для даного вікового контингенту (нормативні значення 18,6-- 24,9 кг/м2), а на ІІ курсі цей показник становить 22,76±1,56 кг/м2, що також вище нормативного значення. На ІІІ курсі у курса нтів академії внутрішніх справ середні показники цього індексу ще вищі і становлять 24,02±2,18 кг/м2.

Як показано в таблиці 1, у 83,33% курсантів І курсу показник ваго -зростового індексу відповідає середньому рівню, у 14,58% - вище середного рівня та 2,08% курсантів показали нижчий за середній рівень даного індексу. Низкий і високий рівень з цього показника не спостерігався.

Це засвідчує, що більшість обстежених курсантів не мають надмірної ваги тіла, бо інакше високий показник індексу маси тіла спричиняв би підвищені ризики роботи сердцево-судинної системи і призводив би до захворювань різного типу і діабету.

На ІІ курсі 6,67% курсантів показали нижче за середній рівень ваго -зростового індексу, така ж кількість показала і за вищим за середнім рівнем (6,67%). У 86,67% обстежених курсантів виявили середній рівень ваго-зростового індексу. У курсантів ІІ курсів не виявлено жодного з низьким та високим рівнем даного індексу. Це свідчить, що 3 \4 курсантів академії внутрішніх справ, які нами обстежувались мають гармонійний розвиток.

Таблиця 1

Показники індексу маси тіла курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

На ІІІ курсі даний показник ще вищий ніж у попередніх курсах. У 4,44% курсантів ваго-зростовий індекс виявився нижчий за середній рівень, 67,33% обстежених курсантів мають середній рівень і 28,23% курсантів отрим али вищий за середній рівень ваго-зростового індексу. Також на ІІІ курсі не виявлено жодного курсанта який би мав низький чи високий рівень ваго-зростового індексу.

За показником життєвого індексу в курсанти академії внутрішніх справ І курсу (табл. 2) показник виявився 54,34± 10,38 мл/кг, що є нижчим від нормативного значення для даного вікового контингенту (нормативне значення 56 -60 мл/кг). На ІІ курсі середній показник в курсантів становить 55,57±4,93 мл/кг, у ІІІ курсу - 54,45±7,30 мл/кг.

Таблиця 2

Показники життєвого індексу курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

Курсанти І курсу 33,33% осіб показали низький рівень життєвого індексу, 20,84% мають нижчий за середній рівень з даного показнику, 27,08% обстежених показали середній рівень,10,42% курсанта показали вищий за середній рівень і тільки 8,33% показали високий рівень життєвого індексу (таблиця 2).

Це свідчить про недостатній рівень розвитку та функціональних можливостей дихальної системи обстежених курсантів (81,25%).

На ІІ курсі низький рівень життєвого індексу отримали 22,22% курсантів, нижчий за середній рівень показали 33,33% обстежених, середній рівень мають 35,56%, вищий за середній рівень показали 6,67% курсантів і тільки 2,22% мають високий рівень. Характеристика даного показника свідчить про недостатні функціональні можливості дихальної системи, ще нижчі чим у курсантів І курсу (91,11%).

Серед курсантів ІІІ курсу низький рівень виявили у 35,11% обстежених, нижчий за середній рівень життєвого індексу показали 24,22% курсантів, середній рівень мають 20,22% курсантів, вищий за середній рівень мають 16,25% і високий рівень в даному показнику має тільки один (4,20%) курсант третього курсу. Це також свідчить про недостатній рівень розвитку та функціональних можливостей дихальної системи обстежених курсантів (80%).

Дослідження силового індексу (табл. 3) на І курсі, що визначає відношення динамометрії сильнішої руки до маси тіла) показав, що середній показник у курсантів усіх курсів становить 63,67 ± 9,10 %. На ІІ курсі середній показник є вищим, а саме 66,31±10,26 %. Третій курс має подібні результати середнього показника 65,67 ±10,91% в курсантів академії внутрішніх справ.

На першому курсі 47,92% курсантів з показника силового індексу мають низький рівень, 18,75% - нижчий за середній рівень, середній рівень показали 10,42% курсантів, вищий за середній рівень виявився у 18,75% курсантів і високий рівень отримали всього 4,17% курсантів (табл. 3). Це також свідчить про недостатній рівень розвитку сили кисті у 77,09% обстежених курсантів.

Таблиця 3

Показники силового індексу курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

Серед представників ІІ курсу ситуація наступна: низький рівень силового індексу мають 33,33% курсантів, нижчий за середній рівень виявили в 22,22% курсантів, середній рівень показали 13,33% обстежених, вищий за середній рівень мають 22,22% і високий рівень показали 8,9% обстежених курсантів академії внутрішніх справ. Характеристика даного показника свідчить про недостатній розвиток сили кисті у 68,88% обстежених курсантів.

В обстежених курсантів на ІІІ курсі ситуація подібна 31,22% мають низький рівень даного індексу, по 20,33% мають нижчий та вищий за середній рівень силового індексу, середній рівень показало 24,12% курсантів і високий рівень мають тільки 4,02% обстежених. Даний показника свідчить про недостатній розвиток сили кисті у 76% обстежених курсу.

Аналізуючи результати силового індексу можемо констатувати, що цей показник у 2/3 обстежених курсантів (74%) розвинутий недостатньо.

Індекс Робінсона («подвійного добутку» у спокої) є показником резерву й економічності діяльності серцево-судинної системи та опосередковано характеризує аеробні можливості організму людини (табл. 4). Середній показник індексу Робінсона в курсантів І курсу склав 95,1 ум.од, що вказує на середній рівень розвитку цього показника. На ІІ курсі середній показник - 102,07 ум.од., а на ІІІ курсі у курсантів академії внутрішніх справ показник Індексу Робінсона становить 103,78 ум. од.

Аналіз досліджень Індексу Робінсона у курсантів академії внутрішніх справ виявив (таблиця 4), що 22,92% курсантів першого курсу мають нижчий за середній рівень індексу Робінсона, 64,58% обстежених мають середній рівень, 10,42% показали вищий за середній рівень і 2,08% курсантів показали високий рівень стану серцево-судинної системи за Індексом Робінсона. Тільки у 12,50% курсантів мають достатній рівень аеробних можливостей організму, іншим курсантам (87,5%) необхідно підвищувати свої показники у витривалості.

Курсанти ІІ курсу показали наступні результати: низький рівень виявили в 24,44% курсантів, нижчий за середній рівень показали 31,11% обстежених, середній - 26,67%, вищий за середній - 17,78% курсантів і не виявлено жодного курсанта який би мав високий рівень даного показника. Отже на ІІ курсі 88,22% курсантів мають недостатній рівень резерву й економічності діяльності серцево-судинної системи за Індексом Робінсона.

На третьому курсі низький рівень мають 20,22% курсантів чоловіків,44,33% обстежених мають нижчий за середній рівень і середній рівень мають 36,45% курсантів чоловіків. Не було виявленого жодного курсанта з вищим за середній та високим рівнем стану серцево-судинної системи. На ІІІ курсі усі обстежені курсанти мають недостатній рівень резерву й економічності діяльності серцево-судинної системи за Індексом Робінсона.

Це свідчить, що у більшості (92%) обстежених на всіх курсах курсантів діяльність серцево-судинної системи за цим показником є недостатньою і їм необхідно працювати над покращенням своїх аеробних можливостей, що є опосередковано показникам розвитку витривалості.

Таблиця 4

Показники індексу Робінсона курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

За середніми показниками із тестування реакції пульсу на фізичне навантаження курсантів І курсу академії внутрішніх справ результат становить 1,98±0,76 хв, у курсантів ІІ курсу цей показник не рівні 1,85±0,76 хв, на ІІІ курсі після обстеження курсантів становить 1,64±0,7 хв. Результати обстежених нами курсантів академії внутрішніх справ на усіх курсах відповідають рівню нижчому за середній.

Оцінка даного індексу свідчить (табл. 5), що 27,08% курсантів І курсу мають низький рівень реакції пульсу на навантаження, 43,75% обстежених показали нижчий за середній рівень, вищий за середній рівень 29,17% курсантів, середній так як і високий рівень не було виявлено у жодного курсанта. Це свідчить що 70,83% обстежених курсантів і курсу мають низькі резервні можливості серцево-судинної системи.

Аналіз результатів ІІ курсу виявив, що 22,22% курсантів мають низький рівень реакції пульсу на фізичне навантаження, 42,22% - показник нижчий за середній, 35,56% курсантів отримали вищий за середній рівень, не було виявлено жодного курсанта який би мав середній або високий рівень реакції пульсу на фізичне навантаження. На ІІ курсі 64,44% курсантів мають недостатній рівень функціональних резервів серцево-судинної системи та пристосувальних процесів адаптації до фізичного навантаження.

Таблиця 5

Показники реакції пульсу на навантаження курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

На ІІІ курсі низький рівень показали 12,40% курсантів, нижчий за середній рівень - 40,13% обстежених і вищий за середній рівень мають майже половина обстежених (47,47%). Із середнім та високим рівнем на показник реакції пульсу на фізичне навантаження не було виявленого жодного курсанта. Це свідчить що половина обстежених (52%) курсантів мають недостатній рівень функціональних резервів серцево-судинної системи та пристосувальних процесів адаптації до фізичного навантаження.

Взявши до уваги результати отримані після визначення п'яти індексів, ми отримали загальну оцінку рівнів соматичного здоров'я курсантів академії внутрішніх справ за допомогою діагностичної експрес-системи Г.Л. Апанасенка.

Проаналізувавши результати обстежень ми виявили (рис. 1), що на І курсі рівень фізичного здоров'я у 72,92% курсантів є на низькому рівні, нижчий за середній рівень виявлено у 10,42%, середній рівень показали 14,58% курсантів і вищий за середній рівень мають всього 2,08%. Високого рівня соматичного здоров'я не виявлено.

На ІІ курсі курсанти показали наступні результати: низький рівень фізичного здоров'я мають 60% обстежених, нижчий за середній рівень виявили в 24,44% і середній рівень показали 15,56%.

Рис. 1. Загальна оцінка фізичного здоров'я курсантів академії внутрішніх справ, % (n=184)

фізичний соматичний здоров'я стресостійкість поліцейський

Серед обстежуваних курсантів ІІ курсу академії внутрішніх справ не виявлено з вищим за середній та високим рівнем фізичного здоров'я.

Курсанти ІІІ курсу в процесі дослідження показали наступні результати. Серед обстежених низький рівень фізичного здоров'я мають 59,45%, нижчий за середній рівень мають 32,33% і середній рівень показали 8,22% курсантів. Це свідчить, що переважна більшість обстежених курсантів (85%) академії внутрішніх справ мають слабке здоров'я та перебувають в зоні ризику розвитку соматичних захворювань.

Висновки

1. Результати обстеження курсантів академії внутрішніх справ показали, що вагозростовий індекс у більшості обстежених відповідає середньому рівню. Це означає що 3\4 обстежених курсантів не мають надмірної ваги таким чином в них знижені ризики захворювань серцево-судинної системи. Після опрацювання показників життєвого індексу ми виявили, що у 80% обстежених курсантів недостатній рівень розвитку та функціональних можливостей дихальної системи.

Аналізуючи результати силового індексу можемо констатувати, що цей показник у 2/3 обстежених курсантів (74%) розвинутий недостатньо. Показники індексу Робінсона свідчить, що у більшості (92%) обстежених на всіх курсах курсантів діяльність серцево-судинної системи за цим показником є недостатньою і їм необхідно працювати над покращенням своїх аеробних можливостей, що є опосередковано показникам розвитку витривалості.

Аналіз показників реакції пульсу на навантаження свідчить що 1 \2 обстежених (52%) курсантів мають недостатній рівень функціональних резервів серцево-судинної системи та пристосувальних процесів адаптації до фізичного навантаження.

2. Проаналізувавши результати п'яти індексів ми отримали загальну оцінку соматичного здоров'я курсантів академії внутрішніх справ. Ми виявили що переважна більшість обстежених курсантів (85%) академії внутрішніх справ мають слабке фізичне здоров'я та перебувають за межами безпечного рівня.

Отримані результати доводять необхідність пошуку шляхів та дієвих методів підвищення рівня соматичного здоров'я курсантів національної академії внутрішніх справ.

Перспективи подальших досліджень. Свої подальші роботи плануємо пов'язати з досліджень фізичної підготовленості та виявлення рівня кардіореспіраторної витривалості (VO2max), та розробки програми для покращення рівня соматичного здоров'я та кардіореспіраторної витривалості.

Література

1. Апанасенко Г. Л. Книга о здоровье. Киев: Медкнига, 2007. 132 с.

2. Грибан Г.П. Особл-ті фіз.. підготовленості студентів вищих навчальних закладів України/ Г. П. Грибан // Вісн. Чернігів. нац.. педагог. університету імені Т. Г. Шевченка: зб. наук. пр. - Чернігів : ЧНПУ, 2014. - Вип. - С.88-93.

3. Москаленко Н. В. Вплив інноваційної технології зміцнення здоров'я на фізичний стан старшокласників / Москаленко Н. В., Єлісєєва Д. С. // В: Арзютов ГМ, редактор. Науковий часопис Нац пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Зб. наук. пр. - Київ;2016. 3К(70). - с. 109-113.

4. Prontenko, K., Griban, G., Dovgan, N., Loiko, O., Andreychuk, V., Tkachenko, P., et al. (2019). Students' health and its interrelation with physical fitness level. Sport Mont, 17 (3), 41-46. doi 10.26773/smj.191018.

5. Prysiazhniuk S., Tolubko V., Oleniev D., Parczevskyy Yu., Prontenko K., Griban G., et al. (2018). The influence of physical activities on biological age parameters of the first-year female students from the special medical department. Journal of Physical Education and Sport, 18(2). 561-564. doi:10.7752/jpes.2018.02081.

6. Zavydivska, O., Zavydivska, N., & Khanikiants, O. (2016). Self-management as a condition for creating a health culture among students. Journal of Physical Education and Sport, 16(1), 592-597. doi: 10.7752/jpes.2016.s1093.

7. Zhamardiy, V., Shkola, O., Ulianova, V., Bilostotska, O., Okhrimenko, I., Okhrimenko, S., et al. (2019). Influence of fitness technolog. on the student youth's physical qualities develop. Revista Dilemas Contemporaneos: Education, Politica y Valores. Ano: VII, Numero: Edition Especial, Articulo no.: 49.

8. Загальна теорія здоров'я та здоров'я збереження. За заг ред проф. Ю. Д. Бойчука.Харків: Вид-во Рожко С.Г.; 2017. 488 с.

Reference

1. Apanasenko G. L. "Kniga o zdorove". Kiev: Medkniga, 2007. 132 s.

2. Griban G.P. (2014) Analysis of the state of health of entrants and students living in negative environmental conditions // Theory and practice of physical education, DNU. - №3. - Р. 145-149.

3. Moskalenko N. V. (2016) Vplyv innovatsiinoi tekhnolohii zmitsnennia zdorov'ia na fizychnyi stan starshoklasnykiv / Moskalenko N. V., Yelisieieva D. S. // V: Arziutov HM, redaktor. Naukovyi chasopys Nats ped. un-tu imeni M. P. Drahomanova. Zb. nauk. pr. - Kyiv. 2016. 3K(70). - s. 109-113.

4. Prontenko, K., Griban, G., Dovgan, N., Loiko, O., Andreychuk, V., Tkachenko, P., et al. (2019). Students' health and its interrelation with physical fitness level. Sport Mont, 17 (3), 41-46. doi 10.26773/smj.191018.

5. Prysiazhniuk S., Tolubko V., Oleniev D., Parczevskyy Yu., Prontenko K., Griban G., et al. (2018). The influence of physical activities on biological age parameters of the first-year female students from the special medical department. Journal of Physical Education and Sport, 18(2). 561-564. doi:10.7752/jpes.2018.02081

6. Zavydivska, O., Zavydivska, N., & Khanikiants, O. (2016). Self-management as a condition for creating a health culture among students. Journal of Physical Education and Sport, 16(1), 592-597. doi: 10.7752/jpes.2016.s1093.

7. Zhamardiy, V., Shkola, O., Ulianova, V., Bilostotska, O., Okhrimenko, I., Okhrimenko, S., et al. (2019). Influence of fitness technologies on the student youth's physical qualities development. Revista Dilemas Contemporaneos: Educat., Politica y Valores. Ano: VII, Numero: Edicion Especial, Articulo no.: 49.

8. Zagalna teoriya zdorov'ya ta zdorov'yazberezh. [General theory of health]. Za zag red prof YuD Boychuka. Kharkiv: Vyd-vo Rozhko S.G.; 2017. 488 s. [Ukr.]

Размещено на Allbest.ru