Азербайджан в інтернаціоналізації історико-сходознавчої освіти в Rиївському університеті

Відоме прислів'я каже, що «друзі пізнаються в біді». З початку російського повномасштабного воєнного вторгнення Азербайджан надає Україні чималу гуманітарну допомогу. Погляди азербайджанців з приводу російсько-української війни на боці українців. Чимало азербайджанців відважно боронять Україну від російського агресора.

Організовані в межах розвитку освітньої програми «Сходознавство» історичного факультету вебінари та інтерв'ю на азербайджанознавчу тематику стали не лише реакцією вдячності за підтримку Азербайджаном України, але й водночас мали за мету привернути увагу наукової та освітньої громадськості до актуальних проблем минулого й сьогодення Азербайджанського народу. Цей народ нині розділений кордоном Ісламської Республіки Іран. Витоки цього ще з XIX ст. і пов'язані з імперською політикою Росії та Персії'/Ірану. Сьогодні іранці постачають РФ ударні безпілотні літальні апарати, якими та убиває українців і готує дестабілізацію ситуації загалом у Східній Європі. Натомість росіяни постачають ІРІ сучасні військові літаки і допомагають у розвитку власної «ядерної програми», а та, у свою чергу, прагне дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході. Зрештою обидві країни прагнуть завадити налагодженню мирного співіснування на Південному Кавказі - Республіки Вірменія та Азербайджанської Республіки. Закономірно, що нині ІРІ та РФ разом із КНДР цивілізований світ зараховує до т.зв. «вісі зла». А самі події сучасної російсько-української війни, вірменсько-азербайджанського протистояння, питання демократизації політичного режиму в ІРІ, з подальшим урегулюванням статусу Південного Азербайджану, фахівці розглядають в контексті геополітики та геоісторії.

Тому 10 липня 2023 р. відбувся науковий вебінар «Азербайджан в історії та політиці». У ньому головним спікером виступив Муса Джафар оглу ГАСИМЛИ¹, директор Інституту кавказознавства, член-кореспондент НАНА, професор, доктор історичних наук, депутат Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки. Під час семінару пан Муса висвітлив маловідомі сторінки історії Азербайджанської Демократичної Республіки (1918-1920), сучасний внутрішній розвиток Азербайджану, його зовнішню політику.

Окремо М. Гасимли зупинився на проблемах азербайджансько - вірменських відносин та азербайджансько -іранських відносин. Він також розповів про Інститут кавказознавства НАНА, мету і завдання його діяльності, структуру, журнал «Кавказознавство», організовані наукові конференції та форуми. Зі студентами професор обговорив тематику їх курсових і магістерських робіт. Він запросив студентів до публікації наукових робіт у виданнях Інституту, а також до участі в азербайджанських наукових заходах для студентів, аспірантів та молодих вчених.

А вже 20 липня ц.р. відбувся науковий вебінар «Південний Азербайджан в історії та політиці». У ньому головним спікером виступив Ільгар НІФТАЛІЄВ², заступник директора Інституту історії ім. А. Бакіханова НАНА, доктор наук в галузі історії, доцент. Він зазначив, що в радянський період «тема Південного Азербайджану була заборонена, зокрема й для академічного дослідження», а з відновленням у 1991 році незалежності ця тема стала однією з провідних в Азербайджанській Республіці.

Надалі І. Ніфталієв охарактеризував Південний Азербайджан як історичний регіон, площа якого складає 120 тис. кв. км., де проживають бл. 20 млн. азербайджанців. Нині цей історичний регіон поділений адміністративними межами кількох іранських останів/провінцій (Західний Азербайджан, Східний Азербайджан, Зенджан, Ардебіль, частина Казвіна). Опісля було висвітлено економічне життя Південного Азербайджану, його багатство на корисні копалини, а також охарактеризовано окремі періоди його історії (Мана, Атропатена, в складі Мідійського царства, Ахеменідської, Сельджуцької та Сефевідської імперій, імперії Каджарів).

Доповідач зауважив, що у Сефевідській імперії правила азербайджанська династії. Азербайджанська мова була мовою офіційного діловодства. Столицями були такі азербайджанські міста як Тебриз, Казвін. Опісля на початку XIX ст. виникло 20 незалежних ханств (9 у Пд. Азербайджані і 11 у Пн. Азербайджані).

І. Ніфталієв також розкрив місце Південного Азербайджану в політиці Персії та Російської, Османської імперій. Він зазначив, що «до XIX ст. історія Південного Азербайджану була нерозривно пов'язана з Північним Азербайджаном». Тоді територія Південного Азербайджану стала територією, за яку протистояли Сефевідська, Османська і Російська імперії. Після того, коли Сефевідська імперія ослабла Південний Азербайджан став територією протистояння Османської і Російської імперій. Повернуто цей регіон було за Надір-шаха (Гянджинський договір, 1735 р.). Надалі він належав Персії династії Каджарів. Впродовж першої третини XX ст. азербайджанці Пд. Азербайджану приїжджали на роботу у Пн. Азербайджан (в радянський період АзРСР) на його нафтові промисли.

Щодо становища азербайджанців в Ісламській Республіці Іран, то І. Ніфталієв проінформував, що азербайджанці не мають там національних шкіл, газет, телебачення. Влада ІРІ проводить політику національної дискримінації по відношенню до азербайджанців. І ця політика реалізується в контексті політики паніранізму, метою якої є створення «єдиного іранського народу». Це обумовлене тим, що іранці побоюються зростання національної самосвідомості азербайджанців. Офіційний Тегеран пам'ятає, що Південний Азербайджан був центром антишахського руху, а азербайджанці були активними учасниками революції 1905-1911 рр. та ісламської революції 1978-- 1979 рр. Нині ж в Південному Азербайджані час від часу відбуваються масові акції протесту з вимогами демократизації ІРІ, захисту прав людини і національних прав азербайджанців. У сприйнятті політичного керівництва ІРІ сусідство з Азербайджанською Республікою зумовлює загрозу для внутрішніх політичних процесів в Ірані. Після збройного нападу в січні 2023 року на посольство Азербайджанської Республіки в Тегерані, коли загинув азербайджанський дипломат, ірансько-азербайджанські відносини взагалі мають напружений характер. Більше того, на ці відносини впливає військово- технічне співробітництво Ірану з Вірменією.

На завершення І. Ніфталієв розповів про вже реалізовані дослідження історії Південного Ірану (монографії,статті, конференції, виставки), а також заплановані проекти. Указав, що в структурі Інституту сходознавства імені академіка Зії Буніятова НАНА як окремий структурний підрозділ функціонує «Відділ Південного Азербайджану».

1 серпня 2023 р. відбулось інтерв'ю на тему «Сучасний Південний Азербайджан» із Салехом КАМРАНІ³, азербайджанським юристом та політиком. Пан Салех розповів про становище азербайджанців в ІРІ, а також про те, що спонукало його зайнятись правозахисною діяльністю. Він також ознайомив із Азербайджанським національним рухом, його метою, завданнями, організаційними формами та методами роботи. Пан Салех охарактеризував діяльність очолюваної ним Центральної партії Азербайджану, її програмними засадами. Він також розповів про те, що азербайджанці Пд. Азербайджану знають про російсько-українську війну, а саме як азербайджанці Пд. Азербайджану та азербайджанська політична еміграція у Європі оцінюють голосування «українських резолюцій» представником ІРІ в ООН, за яким та не визнає територіальної цілісності України, а також постачання ІРІ БпЛА Росії, якими та убиває українців.

На часі організація за участі знаного азербайджанського історика наукового вебінару про Південний Азербайджан в умовах радянсько -західного протистояння в часи «холодної війни».

Размещено на Allbest.ru