До питання про модель підготовки майбутніх учителів в університетах України на основі австрійського досвіду

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

До питання про модель підготовки майбутніх учителів в університетах України на основі австрійського досвіду

Оксана Костенко кандидат історичних наук, доцент

Володимир Сіропол, кандидат історичних наук, доцент

Переяслав, Україна



Abstract

On the question of the model of training future teachers at Ukrainian universities on the basis of Austrian experience

Oksana Kostenko

PhD of Historical Science, Associate Professor Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Ukraine

Volodymyr Siropol

PhD of Historical Science, Associate Professor Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Ukraine

In the article, based on the analysis of the scientific research on the subject of pedagogical models, the authors summarize the Ukrainian and Austrian experience of implementing the ideas of pedagogical models in the higher education system, mentioning both their common and distinctive features. Among the differences, the authors include: the possibility of admission to Austrian universities without knowledge of German and entrance exams, as opposed to the mandatory passing of the external exam in Ukraine for admission to higher education institutions; the cult of higher education in Ukraine, as opposed to its absence in Austria; the different organization of the educational system at universities in Ukraine and Austria, the difference in terms of obtaining a higher education and taking exams.

Common features include compliance with the basic requirements of the Bologna Process in terms of the organization of the educational process; a comprehensive system of higher education, the existence of state and private universities; a broad profile of education in universities; the standardization of pedagogical training through a set of modern state documents; the two-subject specialization in the structure of training future teachers, etc. The results of the analysis suggest that pedagogical modeling, as a general scientific method, involves the reproduction of the properties of one object onto another in the research process, and the model is a system of elements that are mentally imagined and reflect certain characteristics, relationships, andfunctions of the object under study. The authors have found that work in these areas opens new opportunities in the formation of professional competence of future teachers as a complex integrative personal education, characterized by a set of values, theoretical, linguistic, methodological knowledge and skills, psychological and pedagogical skills in the organization of the educational process, which will allow you to successfully teach students and gain experience in practical activities in the process of selfimprovement in a multilingual educational environment. Thus, the developed model of teacher education at Ukrainian universities based on the Austrian experience consists of such components as the goal, methodological approaches, principles of organization of professional education, common and distinctive features of the experience of Ukraine and Austria, ways of implementing the Austrian experience in teacher education, and the outcome of education. All components of the model are interconnected and provide an opportunity to create a holistic system for improving the education of future teachers at Ukrainian universities based on the Austrian experience.

Key words: pedagogy, Ukraine, Austria, pedagogical model, higher education, university.



Вступ

Актуальність теми та постановка проблеми. В умовах розвитку сучасної педагогічної науки відбувається її перехід на новий ступінь - від описовості до моделювання та проектування нової реальності з урахуванням досвіду організації освітніх процесів у різних країнах світу. Для консолідованого об'єднання знань науковці розробляють різні педагогічні моделі, що є надскладними утвореннями з численними структурно-функціональними зв'язками. Сьогодні метод моделювання посідає особливе місце з-поміж методів науково-педагогічного дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Р Моделювання як метод пізнання досліджувався в педагогіці багатьма вченими (Атаманчук, 2011: 3-8), (Кух, 2005: 87-93), (Лодатко, 2010: 148; Лодатко, 2011: 339-344), (Штофф, 1966). Для нашого дослідження особливе значення у процесі вивчення педагогічного моделювання мали праці таких науковців як Н. Брюханова, Н. Корольова (Брюханова & Корольова, 2015: 64-71), О. Малихін (Маліхин, 2016: 26-29), О. Пономарьов, Н. Середа, М. Чеботарьов (Пономарьов, Середа & Чеботарьов, 2015: 58), А. Теплицька (Теплицька, 2015: 181-191), О. Шайкіна (Шийка, 2016: 276) та ін.



Виклад основного матеріалу

Поняття «модель» і «моделювання» хоча й набули поширення в сучасній психолого-педагогічній літературі, однак їх сутність та особливості по-різному тлумачаться науковцями. Так, А. Теплицька на основі результатів термінологічного аналізу узагальнює підходи вчених, котрі розглядають поняття «модель». Вони пропонує таке його розуміння:

1) у широкому значенні: як систему, що мисленнєво уявляється або матеріально реалізується і, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт;

2) у вузькому значенні: зображення певного явища за допомогою іншого, краще вивченого, яке легше зрозуміти;

3) як спрощені теорії, що дають змогу вивчати взаємозв'язки між різними індикаторами в суспільстві;

4) як схему, графік будь-якого об 'єкта, процесу або явища, що використовується як його спрощена заміна (Теплицька, 2015: 184).

Отже, автор визначає модель як уявну систему (у широкому значенні), зображення певного явища (у вузькому значенні), спрощені теорії, схему, графік будь-якого об'єкта або процесу. А. Теплицька доводить, що модель у педагогічному процесі може бути образом не тільки теперішньої чи минулої педагогічної реальності, а й майбутньої. У такому розумінні, як зазначає автор, модель виконує функцію прогнозування, планування, цілеутворення майбутньої діяльності педагога (Теплицька, 2015: 184).

Н. Брюханова, Н. Корольова вважають, що «модель - це допоміжний об'єкт, який знаходиться у певній відповідності до об'єкта, що вивчається (оригіналу), і є більш зручним для дослідження оригіналу.

Відображаючи окремі особливості поведінки об'єкта-оригіналу, модель має деякі риси, ідентичні з оригіналом, і використовується для одержання такої інформації про оригінал, яку складно або неможливо одержати шляхом безпосереднього дослідження оригіналу. Модель представляє собою особистісне уявлення про досліджуваний об'єкт, своєрідну форму кодування інформації про об'єкт» (Брюханова & Корольова, 2015: 65). Отже, автори роблять висновок, що модель - це об'єкт будь-якої природи, який при дослідженні заміщує реальний об'єкт з метою отримання нової інформації про нього. освіта україна студент педагогічний

Цікавою для нашого дослідження є думка цих же авторів про моделювання як побудову (або вибір) такого об'єкта будь-якої природи (моделі), що здатний замінити собою досліджуваний об'єкт (оригінал) і вивчення якого дає нову інформацію про досліджуваний об'єкт. Науковці доводять, що суб'єктом моделювання є дослідник; об'єктом - складова педагогічної системи чи процесу; продуктом - модель, що визначає (відображає) стосунки суб'єкта й пізнаваного об'єкта (Брюханова & Корольова, 2015: 68). Н. Брюханова і Н. Корольова зауважують, що моделюється в педагогіці все: зміст освіти, цілі, зміст навчання й виховання, методи, засоби, форми підготовки на різних рівнях, особистість педагога і особистість учня, етапи і взаємодія учасників навчально-виховного процесу тощо; дослідники виводять рівні педагогічного моделювання (стратегічне, тактичне, оперативне) (Брюханова & Корольова, 2015: 67). Отже, розробка будь-якої педагогічної моделі характеризується численними структурно-функціональними зв'язками, що уособлює як загальні для всієї системи, так і відмінні властивості.

О. Малихін доводить, що науковою основою методу моделювання слугує теорія подібності. При цьому виконуються такі процедури як умовисновок за аналогією, абстрагування, ідеалізація та інтерпретація. Єдиним критерієм істинності відповідності модель-об'єкт є практика (Маліхин, 2016: 28). Отже, результати моделювання перевіряються на практиці шляхом апробації уявно створеної моделі.

Сутність моделювання, на думку О. Пономарьова, Н. Середи, М. Чеботарьова, полягає у побудові моделі як спрощеного аналога об'єкта дослідження, подібного оригіналу за його властивостями, зв'язками й характеристиками, істотними з позицій дослідження. Неістотні ж знову-таки з позицій певного дослідження зв'язки і властивості, як зауважують автори, можуть при цьому ігноруватися, а то і взагалі бути відсутні. Це робиться з метою вилучення чинників, які вносять зайве ускладнення при дослідженні певних властивостей об'єкта.

Науковці вказують на доречність побудови моделі фахівця та моделі його професійної діяльності, що набуває особливої значущості у таких випадках:

по-перше, коли зміна обставин, умов і характеру його діяльності вимагає визначити відповідні напрями і шляхи подальшого вдосконалення професійної підготовки та особистісного розвитку майбутнього фахівця;

по-друге, коли виникає суспільна потреба в організації підготовки фахівців зі спеціальностей принципово нового профілю;

по-третє, коли для цих спеціальностей необхідне розроблення нормативної документації та визначення змісту й характеру підготовки студентів (Пономарьов, Середа & Чеботарьов, 2015. 6-7).

Погоджуємося із висновками цих авторів про особливу актуальність побудови моделі професійної діяльності фахівця, коли зміна умов і характеру його діяльності вимагає визначення відповідних напрямів і шляхів подальшого вдосконалення професійної підготовки, особливо на основі врахування прогресивних тенденцій та передового досвіду (Пономарьов, Середа & Чеботарьов, 2015: 7).

Результати проведеного аналізу дали підстави зробити висновок, що педагогічне моделювання як загальнонауковий метод передбачає відтворення характеристик одного об'єкта на іншому у процесі дослідження, а модель є системою елементів, що мисленнєво уявляються та відображають певні особливості, взаємозв'язки та функції досліджуваного об'єкта.

Моделювання педагогічних процесів складається з етапів. Узагальнення наукових підходів різних авторів (Б. Грудинін, С. Мельник, Г. Матушанський, О. Пономарьов, Н. Середа, М. Чеботарьов, О. Шапран та ін.) щодо етапності процесу моделювання надало можливість визначити послідовність технології створення моделі підготовки майбутніх фахівців на основі вивчення зарубіжного досвіду, а саме:

- постановка мети розв'язання педагогічної проблеми за допомогою моделі;

- вибір методологічних засад для моделювання;

- встановлення основних компонентів педагогічної системи, які обумовлюють її сутність;

- визначення принципів, спільних та відмінних рис систем професійної підготовки майбутніх учителів у досліджуваних країнах;

- конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного феномену;

- окреслення шляхів вивчення зарубіжного досвіду у вітчизняній системі професійної підготовки;

- визначення результату підготовки;

- апробація моделі у практиці роботи;

- змістова інтерпретація результатів моделювання.

Згідно з виділеними етапами була побудована модель підготовки вчителів в університетах України на основі австрійського досвіду (див таблицю у тексті).

Метою розроблення означеної моделі стало вдосконалення процесу підготовки вчителів в університетах України на основі австрійського досвіду. Основними методологічними підходами дослідження обрано компетентнісний (формування набору компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень тощо), якими мають оволодіти майбутні фахівці), комунікативний (вивчення мови через спілкування, засвоєння правил оперування іншомовними моделями разом із комунікативно-мовленнєвою функцією), полікультурний (взаємоповага й усвідомлення внеску інших культур до спільного культурного надбання цивілізації ) підходи.

У порівняльному аспекті подано принципи університетської освіти Австрії і України. У Законі України «Про вищу освіту» визначаються наступні принципи організації професійної підготовки в закладах вищої освіти:

1) сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя;

2) сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, вихованню патріотизму, формуванню оборонної свідомості;

3) доступності вищої освіти;

4) незалежності здобуття вищої освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім закладів вищої духовної освіти);

5) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи;

6) наступності процесу здобуття вищої освіти;

7) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності, напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної, мистецької та педагогічної діяльності;

8) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної, мистецької та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг із сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів закладам вищої освіти, що провадять таку діяльність;

9) сприяння здійсненню державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;

10) відкритості формування структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою (Про вищу освіту..., 2014: ст. 3).

Австрійські університети, як зазначає О. Шийка, у своїй діяльності керуються такими принципами: свободи навчання; зв'язку наукових досліджень та навчання; свободи викладання; активної участі студентів у питаннях, пов'язаних із навчанням; інтернаціоналізму; активної взаємодії усіх співробітників університету; гендерної рівності; соціальної рівності шансів; урахування потреб людей із особливими потребами (Університетський закон, ст. 5) (Шийка, 2016: 68).

Рис. 1. Модель підготовки вчителів в університетах України на основі австрійського досвіду.



Порівняння українських і австрійських принципів організації навчання у закладах вищої освіти доводить, що в Україні робиться акцент на державній підтримці підготовки фахівців із вищою освітою, її доступності й наступності, тоді як в Австрії декларуються принципи свободи навчання, гендерної і соціальної рівності.

Особливості підходів до організації вищої освіти в цих країнах визначають їхні спільні і відмінні риси.

До спільних рис досвіду України і Австрії в процесі дослідження віднесено:

- дотримання основних вимог Болонського процесу щодо організації освітнього процесу (бакалавр - магістр - PhD; кредитна трансферно-накопичувальна система - ЄКТС);

- розгалужена система вищої освіти, наявність державних і приватних університетів;

- широкий профіль підготовки в університетах;

- нормування педагогічної підготовки низкою сучасних державних документів;

- двопредметна спеціалізація у структурі підготовки майбутніх учителів;

- сумісність різновидів підготовки майбутніх учителів;

- університетська автономія в розробленні освітніх програм.

Відмінними рисами досвіду України і Австрії є.

- можливість вступу до університетів Австрії без знання німецької мови та вступних випробувань на відміну від обов'язкового складання ЗНО в Україні для зарахування до закладів вищої освіти;

- культ вищої освіти в Україні на відміну від його відсутності в Австрії;

- різна організація системи навчання в університетах України і Австрії, відмінність в термінах отримання університетської освіти та складанні іспитів;

- свобода в університетах Австрії у виборі дисциплін, розробленні індивідуального графіка навчання, розкладу іспитів на відміну від уніфікації вимог до професійної підготовки в Україні.

Означені компоненти моделі підготовки майбутніх учителів в університетах України на основі австрійського досвіду надали можливість виокремити шляхи реалізації досвіду підготовки вчителів Австрії, а саме:

- удосконалення освітніх програм, навчальних планів і технологій професійної підготовки майбутніх учителів на основі узагальнення австрійського досвіду;

- можливість працювати за фахом ще до завершення навчання в університеті (особливо в магістратурі), запровадження дуальної освіти;

- розширення навчального стажування майбутніх учителів у європейських країнах;

- зміни в обсягах проходження педагогічної практики, впровадження після завершення навчання в університеті однорічної педагогічної інтернатури.

Проведення роботи у цих напрямках відкриває нові можливості у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів як складного інтегративного особистісного утворення, що характеризується сукупністю цінностей, теоретичних, лінгвістичних, методичних знань і навичок, психолого-педагогічних умінь організації освітнього процесу, що дозволяють успішно навчати учнів та набувати досвіду практичної діяльності в процесі самовдосконалення у багатомовному освітньому середовищі.

У процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів в університетах потрібно враховувати її структурні компоненти і показники, а саме:

- ціннісно-мотиваційний (ціннісне ставлення до навчання за профільним спрямуванням; позитивна мотивація майбутньої професійної діяльності);

- професійно-змістовний (наявність у студентів знань, умінь, навичок за фахом, комунікативного контролю за процесом спілкування);

- особистісно-рефлексивний (здатність майбутніх учителів до прогнозування і планування, до самоаналізу та самовдосконаленню власної професійної діяльності).

Різні прояви показників професійної компетентності вчителів зумовили рівні досліджуваного феномену, а саме:

- високий рівень - усвідомлення цінностей процесу вивчення; мотивація - набуття знань (прагнення до навчання) або «оволодіння професією» (прагнення сформувати професійно важливі якості); системність знань, умінь і навичок за фахом, здатність до комунікативного контролю за спілкуванням, прогнозування і планування, самоаналізу та самовдосконалення власної професійної діяльності;

- середній рівень - епізодичне усвідомлення цінностей процесу вивчення; мотивація - оволодіння професією (прагнення сформувати професійно важливі якості); фрагментарність знань і недостатній розвиток умінь і навичок, часткова здатність до комунікативного контролю за спілкуванням, прогнозування і планування, самоаналізу та самовдосконалення власної професійної діяльності;

- низький рівень -- неусвідомлення цінностей процесу вивчення матеріалу; мотивація -- отримання диплома (орієнтація на формальне навчання); несформованість знань, умінь і навичок за фахом; нерозвиненість здатностей до комунікативного контролю за спілкуванням, прогнозування і планування, самоаналізу та самовдосконалення власної професійної діяльності.



Висновки

Отже, розроблена модель підготовки вчителів в університетах У країни на основі австрійського досвіду складається з таких компонентів як мета, методологічні підходи, принципи організації професійної підготовки, спільні та відмінні риси досвіду України і Австрії, шляхи реалізації австрійського досвіду підготовки вчителів, результат підготовки. Усі компоненти моделі взаємопов'язані між собою, надають можливість створити цілісну систему вдосконалення підготовки майбутніх учителів в університетах України на основі австрійського досвіду.



Джерела і література

Атаманчук П.С., Семерня О.С. Моделювання як засіб компетентнісного ставлення майбутнього фахівця у методиці навчання фізики. Вісник Чернігів.нац.. пед.. універс. Серія: Педагогічні науки. Вип. 89. 2011. С. 3-8.

Брюханова Н.О., Корольова Н.В. Педагогічне моделювання: стан і тенденції розвитку. Теорія і практика управління соціал. сист.. 2015. № 3. С. 64-71.

Кух А.М. Моделювання системи фахової підготовки викладача фізики. Наукові записки. Випуск 66. Серія: Педагогічні науки. 2005. С.87-93.

Лодатко Є.О. Пед. моделі, пед.. моделювання і пед.. вимірювання: that is that? Пед-ка вищої школи: методологія, теорія, технології. Вища освіта України: Теор. та науково-методичний часопис. У 2-х тт. Вип. 3. 2011. Т.1. С. 339-344.

Лодатко Є.О. Моделювання педагогічних систем і процесів. Слов'янськ: СДПУ, 2010. 148 с.

Маліхин О.В. Гносеологічне визначення сутності моделі та процесу моделювання. Молодь і ринок. 2016. №9 (140). С.26-29.

Пономарьов О.С., Середа Н.В., Чеботарьов М.К. Моделювання діяльності фахівця: навч.-метод. посіб. Харків: НТУ «ХПІ», 2015. 58 с.

Про вищу освіту: Закону України від 1 липня 2014 р. Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text

Теплицька А.О. Модель і моделювання в професійній освіті майбутніх учителів. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015. № 6 (69). С. 181-191.

Шийка О.І. Сист. забезпеч.якості університ. освіти в Австрії: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2016. 276 с.

Штофф В.А. Моделювання і філософія. 1966. URL: https://ibib.ltd.ua/ modelirovanie- filosofiya.html



References

Atamanchuk P.S., Semernia O.S. (2011). Modeliuvannia yak zasib kompetentnisnoho stavlennia maibutnoho fakhivtsia u metodytsi navchannia fizyky [Modeling as a means of competence attitude of the future specialist in the method of teaching physics]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky. [News of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical science]. № 89. Р. 3-8. [in Ukrainian].

Briukhanova N.O., Korolova N.V. (2015). Pedahohichne modeliuvannia: stan i tendentsii rozvytku. [Pedagogical modeling. state and tendencies of development]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy. [Theory and practice of managing social systems]. № 3. Р. 64-71. [in Ukrainian].

Kukh A.M. (2005). Modeliuvannia systemy fakhovoi pidhotovky vykladacha fizyky. [Modeling the system of professional training of a physics teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. [Proceedings. Issue 66. Series: Pedagogical Sciences]. № 66. Р. 87-93. [in Ukrainian].

Lodatko Ye.O. (2010). Modeliuvannia pedahohichnykh system i protsesiv. [Modeling of pedagogical systems and processes.]. Sloviansk: SDPU. [in Ukrainian].

Lodatko Ye.O. (2011). Pedahohichni modeli, pedahohichne modeliuvannia i pedahohichni vymiriuvannia: that is that? [Pedagogical models, pedagogical modeling and pedagogical measurements: that is that?]. Pedahohika vyshchoi shkoly: metodolohiia, teoriia, tekhnolohii. Vyshcha osvita Ukrainy: Teoretychnyi ta naukovo-metodychnyi chasopys. [Higher school pedagogy: methodology, theory, technologies. Higher education of Ukraine: Theoretical and scientific-methodical journal]. № 3. (Vol. 1). Р. 339-344. [in Ukrainian].

Malikhyn O.V. (2016). Hnoseolohichne vyznachennia sutnosti modeli ta protsesu modeliuvannia. [Epistemological definition of the essence of the model and modeling process]. Molodi rynok. [Youth and the market]. № 9 (140). Р. 26-29. [in Ukrainian].

Ponomarov O.S., Sereda, N.V. & Chebotarov, M.K. (2015). Modeliuvannia diialnosti fakhivtsia. [Modeling the activity of a specialist]. Kharkiv: NTU «KhPI». [in Ukrainian].

Shtoff V.A. (1966). Modeliuvannia i filosofiia. [in Ukrainian]. URL: https://ibib.ltd.ua/modelirovanie-filosofiya.html

Shyika O.I. (2016). Systema zabezpechennia yakosti universytetskoi osvity v Avstrii. [The system of ensuring the quality of university education in Austria]. Kandydats'ka dysertatsiiaю [Candidate's dissertation]. Lviv: Nats. un-t «Lvivska politekhnika». [in Ukrainian].

Teplytska A.O. (2015). Model i modeliuvannia v profesiinii osviti maibutnikh uchyteliv. [Model and modeling in professional education of future teachers]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka [Personal spirituality: methodology, theory and practice]. № 6 (69). Р. 181-191. [in Ukrainian].

Verkhovna Rada of Ukraine (2014, July 1). Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine «On Higher Education»]. [in Ukrainian]. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text



Анотація

У статті автори на основі аналізу наукових досліджень по темі педагогічного моделювання узагальнюють український да австрійський досвід реалізації втілення ідей освітніх моделей в системі вищої освіти, де наводяться як спільні так і відмінні їх риси.

Серед відмінностей - автори наводять: можливість вступу до університетів Австрії без знання німецької мови та вступних випробувань на відміну від обов'язкового складання ЗНО в Україні для зарахування до закладів вищої освіти; культ вищої освіти в Україні на відміну від його відсутності в Австрії; різна організація системи навчання в університетах України і Австрії, відмінність в термінах отримання університетської освіти та складанні іспитів.

До спільних рис - дотримання основних вимог Болонського процесу щодо організації освітнього процесу; розгалужена система вищої освіти, наявність державних і приватних університетів; широкий профіль підготовки в університетах; нормування педагогічної підготовки низкою сучасних державних документів; двопредметна спеціалізація у структурі підготовки майбутніх учителів тощо.

Результати проведеного аналізу дали підстави зробити висновок, що педагогічне моделювання як загальнонауковий метод передбачає відтворення характеристик одного об'єкта на іншому у процесі дослідження, а модель є системою елементів, що мисленнєво уявляються та відображають певні особливості, взаємозв'язки та функції досліджуваного об'єкта. Авторами було з'ясовано, що проведення роботи у цих напрямках відкриває нові можливості у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів як складного інтегративного особистісного утворення, що характеризується сукупністю цінностей, теоретичних, лінгвістичних, методичних знань і навичок, психолого-педагогічних умінь організації освітнього процесу, що дозволяють успішно навчати учнів та набувати досвіду практичної діяльності в процесі самовдосконалення у багатомовному освітньому середовищі. Отже, розроблена модель підготовки вчителів в університетах України на основі австрійського досвіду складається з таких компонентів як мета, методологічні підходи, принципи організації професійної підготовки, спільні та відмінні риси досвіду України і Австрії, шляхи реалізації австрійського досвіду підготовки вчителів, результат підготовки. Усі компоненти моделі взаємопов'язані між собою, надають можливість створити цілісну систему вдосконалення підготовки майбутніх учителів в університетах України на основі австрійського досвіду.

Ключові слова: педагогіка, Україна, Австрія, педагогічне моделювання, вища освіта, університет.

Размещено на Allbest.ru

...