Комунікативна компетентність іноземних студентів технічних спеціальностей: педагогічні умови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативна компетентність іноземних студентів технічних спеціальностей: педагогічні умови

Драгомирецька Ольга Олександрівна здобувачка вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, м. Ізмаїл

Анотація

В статті проаналізовано поняття «умова» та «педагогічна умова», висвітлено сутність окреслених понять у контексті педагогічної діяльності під час навчально-виховного процесу. Акцентується увага на тому, що педагогічні умови мають вплив на успішність підготовки фахівця, у тому числі інженерної спеціальності. Визначені педагогічні умови та напрямки формування комунікативної компетентності студентів-іноземців в технічних університетах. Розглянуті різні підходи вчених до професійної підготовки студентів-іноземців та насамперед розвитку їх комунікативної компетентності. Окрему увагу вчені приділяють труднощам адаптації студентів-іноземців, їх впливу на навчання та комунікативним вправам та засобам, що сприяють вирішенню їх комунікативних проблем. Проаналізовано, систематизовано та окреслено найбільш важливі наукові позиції до визначення педагогічних умов. Визначено чинники підвищення ефективності формування комунікативної компетентності у студентів- іноземців. Описано та проаналізовано їх ранжування викладачами-науковцямя із закладів вищої технічної освіти. Сформульовано рейтинг чинників формування окресленої компетентності. Для відстежування рівня зміни якості володіння комунікативною компетентністю студентів-іноземців після проведення експерименту з упровадженням педагогічних умов систематизовано результати в контрольній та експериментальній групах за рівнем успішності відповідно до трьох рівнів: високого, середнього, початкового. Підтверджено, що у результаті експерименту експериментальна група продемонструвала кращі результати ніж контрольна група.

Ключові слова: комунікативна компетентність, іноземний студент, педагогічна умова, чинники, технічний.

Dragomyretska Olga Oleksandrivna a third (educational-scientific) level graduate, Izmail State University of Humanities, Izmail

COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FOREIGN STUDENTS OF TECHNICAL SPECIALTIES: PEDAGOGICAL CONDITIONS

Постановка проблеми

В умовах необхідності відбудови країни та забезпечення конкурентноспроможності випускників одним з найважливіших питань розвитку вищої освіти України є ефективна система підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців інженерних спеціальностей. Опанування комунікативною компетентністю є одним з пріоритетних завдань для фахівця, оскільки вона є зв'язуючою ланкою між професійною діяльністю та знаннями та навичками фахівця. Вона сприяє порозумінню з колегами, виконанню професійних обов'язків на високому професійному рівні, працевлаштуванню, професійному зростанню та розвитку. Отож забезпечення формування комунікативної компетентності у студентів-іноземців є актуальною проблемою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ця проблема досліджувалася в аспекті визначення педагогічних умов формування комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти [1], [2], [3], [4], підвищення результативності професійної підготовки майбутніх фахівців [5], [6], [7].

Утім проблема визначення педагогічних умов та їх упровадження з метою ефективного оволодіння студентами-іноземцями комунікативною компетентністю потребує більш ґрунтовного дослідження.

Мета статті - розкрити наукові позиції щодо визначення педагогічних умов формування комунікативної компетентності іноземних студентів у закладах вищої технічної освіти, дослідити чинники підвищення ефективності формування окресленої компетентності, відстежити рівень зміни якості володіння комунікативною компетентністю студентів-іноземців після проведення експерименту.

Виклад основного матеріалу

З метою визначення педагогічних умов формування комунікативної компетентності іноземних студентів у технічних університетах є необхідним проаналізувати насамперед такі ключові поняття, як-от «умова» та «педагогічна умова». Дослідження лінгвістичних довідкових джерел дозволяє стверджувати, що умовою є певна обставина, котра дозволяє здійснити, створити що-небудь; умовами називають й особливості оточуючої дійсності, за яких щось відбувається. До того ж умови відображають правила, котрі встановлені в певній сфері життя, що сприяють нормальному функціонуванню чогось. Це є також сукупність положень, які лежать в основі чого-небудь [4, с. 1295].

Висвітлюючи сутність поняття «педагогічна умова» у контексті підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в багатонаціональному середовищі, Ю. Рябова небезпідставно наполягає, що це поняття відображає особливості організації навчально-виховного процесу, зокрема особливості його змісту, методів, прийомів та форм навчання [13, с. 39].

Окрім цього О. Сагач, яка вивчає педагогічні умови професійного зростання вчителів, визначає сутність цього поняття як елементів системи, що є базовими для впровадження педагогічного процесу та які передбачають досягнення конкретної мети [14, с. 34].

До того ж Т. Постоян, А. Кінєшева небезпідставно наполягають на тому, що під змістом педагогічних умов, наприклад, формування прогностичної компетентності майбутніх магістрів початкової освіти слід розглядати результат цілеспрямованого вибору, розробки, впровадження певних складових змісту, технологій та організаційних форм навчання, що й дозволить досягти цілі дослідження [9, с. 126].

О. Потапчук, яка висвітлює організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності, в зазначеному контексті пропонує визначати їх як сукупність чинників у процесі підготовки майбутнього фахівця, що передбачають формування у нього певних професійно важливих якостей, компетентностей, готовності до діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій [10, с. 141].

Натомість О. Пономаренко розкриває організаційно-педагогічні умови крізь призму сукупності обставин підготовки, що відносяться до параметрів організації, форм, методів й змісту цього процесу. Водночас вони є необхідними та достатніми у сприянні ефективної підготовки, наприклад, магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти. Організаційно-педагогічні умови доцільно розглядати як обставини, котрі відповідають особливостям досліджуваних феноменів. Неабиякого значення для нашого дослідження має позиція науковця про те, що саме сукупність педагогічних умов може впливати на ефективний перебіг підготовки майбутніх фахівців та професіоналів та забезпечувати її дієвість, успішність, результативність [8, с. 199].

На цілком доречну думку О. Дімоглової, яка досліджувала педагогічні умови формування професійного іміджу майбутніх суднових механіків, це поняття має сенс висвітлювати як чинник, котрий, з одного боку, залежить від потреб ринку праці, з іншого - знаходиться в постійному розвитку [5, с. 99].

Отже, аналіз наукових праць, в розрізі яких вивчалися педагогічні умови підготовки не лише фахівців-гуманітаріїв, а й фахівців у технічних галузях, переконує в тому, що педагогічні умови формування комунікативної компетентності студентів-іноземців в технічних університетах слід розуміти як чинники, що визначають вибір та створення у освітньому процесі форм, методів, методичних прийомів, засобів ефективного формування заявленої компетентності у ході професійної підготовки майбутніх будівельників та архітекторів.

Визначення педагогічних умов формування цієї компетентності у студентів було організоване у таких важливих напрямах, як-от

- дослідження наукових джерел, що дозволило сформулювати педагогічні умови, за яких професійна підготовка іноземних студентів відбувається більш ефективно;

- анкетування викладачів-науковців, які залучені до освітнього процесу з професійної підготовки саме іноземних здобувачів вищої технічної освіти, зокрема було запропоновано обрати й оцінити ті педагогічні умови, котрі найбільше, на їхню думку, впливають на формування у здобувачів вищої освіти комунікативної компетентності.

Наголосимо, що дослідження наукових праць з питань професійної підготовки дозволяє констатувати наявність різних підходів учених.

Зокрема Г. Мацюк наполягає на створенні атмосфери колективного спілкування, яка впроваджується через створення комунікативних ситуацій, що стимулюють висловлювання іноземних студентів відповідно до їхнього контексту. Дослідниця наголошує, що такий підхід дозволяє усвідомлено запам'ятовувати лексику та граматику української мови [6, с. 69].

Поряд з цим О. Вдовіна небезпідставно наполягає на тому, що результативність формування комунікативної компетентності студентів- іноземців суттєво залежить від того, яким чином організовано раціонально- взаємозалежну систему викладання іноземної мови; чи забезпечується інтенсифікація самостійної роботи здобувачів вищої освіти; наскільки повно в різних формах використовується потенціал комунікативних завдань проблемного характеру; як часто іноземні студенти залучаються до позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності, наприклад, моделюючої, пошукової тощо [3, с. 50].

Натомість А. Приходько акцентує на важливості формування комунікативної компетентності студентів-іноземців на базі впровадження педагогічних умов, як-от більш активне використання мобільних технологій; підвищення рівня володіння викладачами та студентами інформаційно- комунікативною компетентністю; організація навчально-виховного процесу, виходячи з вимог комунікативно-діяльнісного підходу [12, с. 107].

До того ж Л. Бондаренко, І. Князєва принципову увагу приділяють проблемам адаптації іноземних студентів до навчання в закладі вищої освіти. Дослідниці підкреслюють, що ці проблеми пов'язані як з труднощами спілкування мовою, яка не є рідною для студентів, так і з національними, дидактичними, психологічними особливостями системи навчання в Україні. Окрім цього адаптація має відбуватися і до кліматичних умов, культури, різного віросповідання. Стресовим фактором для студентів-іноземців є й відірваність від своєї сім'ї в достатньо ранньому віці [2, с. 148].

За нашими спостереженнями іноземні здобувачі вищої освіти опиняються в середовищі, мовою якого вони не володіють достатньо, до того ж мають не дуже широкі знання про культуру та традиції нашої країни. Окрім цього вони змушені витрачати рік на вивчення української мови на підготовчому відділенні. З іншого боку, перевагою такої ситуації є те, що студенти-іноземці мають змогу вивчати державну мову у тісній взаємодії та співпраці з викладачами - носіями української мови, причому викладання відбувається з урахуванням професійної спрямованості. Однак не всі іноземні студенти користуються цією можливістю в повній мірі. Наголосимо й на тому, що в гуртожитках, де мешкають іноземні студенти, вони мають змогу спілкуватися з представниками інших країн англійською мовою, проте час від часу значна частина по причині мовного бар'єра спілкуються своєю рідною мовою із співвітчизниками, що гальмує динаміку оволодіння українською та англійською мовами.

Аналогічне явище спостерігали британські дослідники А. Фернхем та С. Бочнер. Науковці вказують на те, що причиною подекуди низької мотивації та успішності іноземних студентів є необхідність долати певні труднощі. Викликає інтерес позиція дослідників (А. Фернхем, С.Бочнер, Ж. Хорвей, С. Цвінгманн, А. Ганн), які вважають, що рівень труднощів адаптації, оволодіння мовами (наприклад, українською, англійською) залежить від специфіки, яка існує між культурою іноземця та культурою країни перебування студента. До того ж здобувачі вищої освіти час від часу відчувають побутові та фінансові проблеми, зістикаються з нерозумінням, відчувають самотність.

Підкреслимо, що К. Хуанг запропонував класифікацію труднощів, що виникають у студентів-іноземців у процесі навчання: комунікаційні бар'єри, зміна культурних цінностей, незвичне соціальне оточення, численна звітність (перед сім'єю, урядом, викладачами та імміграційними службами).

Узагальнюючи окреслене вище, наголосимо на тому, що адаптація у новому середовищі до особливостей навчання та соціального життя для студентів-іноземців виходить на перший план; при цьому, відчуваючи труднощі у комунікації, іноземні студенти втрачають інтерес до освітнього процесу, його змісту, вони можуть замкнутися суто на своїх проблемах. Отже, забезпечення спеціальної адаптації іноземних студентів до освітнього та соціального середовища набуває пріоритетного характеру.

Слід акцентувати й на важливості наукового підходу, який запропонувала М. Шленьова щодо використання інноваційних технологій задля розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів- іноземців, котрі опановують українську мову. Дослідниця зокрема наголошує на значущості впровадження комунікативного методу як такого, що сприяє взаємодії студентів та передбачає застосування ситуативно-орієнтованих вправ і завдань [15, с. 213].

Цілком погоджуємося з науковою позицією дослідниці й про необхідність уведення в освітній процес інтерактивного навчання із залученням відео та аудіоматеріалів, віртуальних турів, онлайн-ігор тощо [15, с. 213].

М. Шленьова правомірно наполягає на більш цілеспрямованому використанні й інноваційних технологій, насамперед онлайн-платформ, мобільних додатків для вивчення мови, що дасть змогу виконувати за індивідуально відповідною траєкторією навчання вправи, тести, покращить самопідготовку через прослуховування та перегляд відео- та аудіо матеріалів [15, с. 213].

У цьому контексті І. Мельничук, М. Пашко зазначають про важливість формування у іноземних студентів - майбутніх фахівців, наприклад медичного профілю, україномовної професійної компетентності, ефективність чого посилюється з впровадженням у освітній процес технологій інтерактивного навчання. Зокрема науковці небезпідставно рекомендують застосовувати методи перегляду фрагментів фільмів з їх наступним обговоренням, організовувати групові дискусії та професійно-комунікативні дидактичні ігри. Окрім цього І. Мельничук, М. Пашко правомірно закликають викладачів застосовувати більше інформаційних, технічних засобів навчання, що посилить взаємодію іноземних студентів на заняттях з української мови. Викликає інтерес заклик більш активно використовувати потенціал телекомунікації, насамперед технології «Телеміст» [7, с. 31-32].

На значимість телекомунікаційних технологій указує й А. Приходько в аспекті формування професійно-комунікативної компетентності іноземних студентів технічних закладів. Науковець зауважує, що варто більш активно використовувати чат-конференції, вебінари, програму Skype [11, с. 94]. Зокрема чат-конференцію пропонується застосовувати з метою перевірки рівня сформованості знань, комунікативних умінь, організації обміну думками в дискусійній формі, обговорення проблем, звітування про виконану роботу, надання викладачем консультацій здобувачам вищої освіти [11, с. 94].

Дослідження методів формування здатності до іншомовної комунікації у майбутніх фахівців, зокрема професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх судноводіїв, переконує в тому, що успішність оволодіння цією компетентністю залежить від доцільного впровадження самостійних завдань (наприклад, аналітичних, репродуктивних), творчих завдань (індивідуального та колективного характеру), організації олімпіад, зустрічей з відомими фахівцями, ігрового моделювання. Важливим, на думку Є. Бондаренко, є й утілення методів телекомунікації (насамперед проведення телемостів із студентами з інших закладів вищої освіти), проєктування, кейс-стаді. Науковець цілком доцільно наголошує на важливості реалізації методичного інструментарію із самоаналізу, само оцінювання, самокорекції здобувачами вищої освіти власного рівня розвиткупрофесійно-мовленнєвої

компетентності [1, с. 118].

Отже, на основі проаналізованих наукових позицій нами були систематизовані різні наукові позиції до визначення педагогічних умов, що дозволило окреслити такі принципово важливі з них, як-от: залучення студентів-іноземців до творчості; використання засобів проєктної діяльності; забезпечення спеціальної адаптації студентів-іноземців до особливостей освітнього процесу та соціального життя, що відображаються в комунікації; використання сучасних технологій вебтелебачення з метою формування компонентів комунікативної компетентності; створення творчого освітнього середовища з впровадженням ігрової інтерактивної діяльності професійного спрямування; підвищення ефективності самостійної роботи іноземних студентів; уведення ситуацій комунікування в різних сферах; організація студентським самоврядуванням навчальної та дозвіллєвої діяльності (екскурсії, концерти, ярмарки тощо); театралізація фрагментів творів іноземною мовою; впровадження методів активізації рефлексії з наступним коригуванням комунікативної компетентності.

Після цього, використовуючи підхід, запропонований О. Дімогловою, було запропоновано експертам, а саме викладачам-науковцям із закладів вищої технічної освіти (16 респондентів) ранжувати окреслені вище чинники підвищення ефективності формування комунікативної компетентності у іноземних студентів. Тому фактору, який, на думку викладача-науковця, був найбільш дидактично потужним, мав найбільший уплив на формування цієї компетентності, присвоювався ранг «1». Найменш впливовий чинник отримував ранг «10». Експерти були зорієнтовані на те, щоб присвоїти один ранг одному чиннику серед таких, як-от: 1. залучення студентів-іноземців до творчої діяльності; 2. використання потенціалу колективної та індивідуальної проєктної діяльності; 3. забезпечення спеціальної адаптації студентів- іноземців до особливостей освітнього процесу та соціального життя, що відображаються в комунікації; 4. забезпечення участі іноземних студентів у заходах з навчально-виховної діяльності, котру організує студентське самоврядування (екскурсії, концерти, конкурси, ярмарки тощо); 5. використання сучасних технологій вебтелебачення з метою динамічного формування компонентів комунікативної компетентності; 6. активізація самостійної роботи іноземних студентів з оволодіння іншомовним спілкуванням; 7. уведення комунікативних ситуацій, що відображають ситуації спілкування в побутовій, освітній, соціальній та професійній сферах; 8. створення творчого освітнього середовища з впровадженням ігрової інтерактивної діяльності професійного спрямування; 9. залучення здобувачів вищої освіти до театралізації фрагментів творів іноземною мовою; 10. впровадження методів та методичних прийомів, що передбачають систематичну рефлексію та коригування комунікативної компетентності.

Усі отримані результати були занесені нами у матрицю (таблиця 1).

Таблиця 1.

Матриця ранжування чинників формування комунікативної компетентності студентів-іноземців у технічних університетах

За результатами було підраховано загальну кількість балів за відповіді кожного експерта (55х16=880), що в цілому склало 880. Так само було вичислено суму кожного чинника для визначення його рангу серед усіх запропонованих та загальну суму (120+126+18+143+33+135+77+46+80+102= 880), яка також дорівнювала 880.

Проведене експериментальне дослідження дозволило сформулювати рейтинг чинників формування окресленої компетентності (таблиця 2).

Таблиця 2.

Чинники формування комунікативної компетентності студентів- іноземців у технічних університетах: результати ранжування

Для того, щоб відстежити, наскільки змінилася якість володіння комунікативною компетентністю студентів-іноземців після експериментальної діяльності з упровадження педагогічних умов, систематизуємо результати в контрольній та експериментальній групах за рівнем успішності відповідно до трьох рівнів: високого, середнього, початкового (табл.3).

Таблиця.3

Розподіл студентів за рівнем сформованості ККСІ за особистісним, крос-культурним, знанієво-процесуальним, рефлексивним критеріями

Розглянемо гістограми з результатами сформованості ККСІ за кожним критерієм окремо.

Рис.1. Результати сформованості ККСІ за особистісним критерієм за рівнями

Рис.2. Результати сформованості ККСІ за крос-культурним критерієм за рівнями

Рис.3. Результати сформованості ККСІ за знанієво-процесуальним критерієм за рівнями

Рис.4. Результати сформованості ККСІ за рефлексивним критерієм за рівнями

Оскільки багатофункціональні критерії засновані на наявності ефекту, вони не можуть повністю замінити інші методи, які передбачають можливість використання більшої кількості градацій ознаки і, відповідно, дозволяють відстежити більш тонкі нюанси зміни ознаки в досліджуваних вибірках. Одним з методів, який дозволяє зрозуміти закономірність різниці в частоті виникнення кількісних значень ознаки у двох вибірках (в контрольній та експериментальній групі) є критерій Пірсона, що позначається /².

Розглянемо умови застосування критерію Пірсона. Експериментальна та контрольна групи є незалежними одна від одної, студенти належать тільки до однієї з груп, тому відповідні вибірки є незалежними та випадковими. Кількість студентів у вибірках 104 та 100 відповідно. Кількість студентів, які належать до одного рівня володіння ККСІ за кожним критерієм є більше п'яти. Сума кількості елементів вибірки за рівнями (низький, середній, високий) за кожним критерієм дорівнює загальній кількості елементів вибірки, тобто загальній кількості студентів у групах, всі студенти були оцінені, немає студентів рівень знань яких не був оцінений. Отже, умови застосування критерію Пірсона /² виконані.

Оскільки в нашому випадку розподіл частот виникнення ознаки в кожній вибірці є випадковим, спочатку розрахуємо частоти в кожній вибірці окремо. Чим більше розбіжність між розподілами, що порівнюються, тим більше Х²_кс (емпіричне значення) перевищує хіф (що визначається за таблицею для конкретних умов експерименту).

Критерій Пірсона дозволяє порівняти два експериментальні розподіли шляхом перевірки двох гіпотез. У нашому випадку сформулюємо гіпотези:

Но: Рівень знань в контрольній та експериментальній групах не відрізняється.

Ні: Рівень знань в контрольній та експериментальній групах значно відрізняється.

Розподіли, що були отримані в контрольній і в експериментальній групах, є незалежними і апріорі невизначеними, які є результатами експериментальної діяльності, оскільки контрольну групу, що навчалась за традиційною програмою, можна вважати статистично експериментальною.

Обчислимо критерій Пірсона за наступною розрахунковою формулою:

Де /j⁶ та fjK - частоти появлення елементів вибірок, що відповідають кількості високого, середнього та низького рівнів знань ( і= 1, 2, 3) в експериментальній та контрольній групах.

Критичне значення хїф визначається кількістю ступенів свободи (що позначається v), яка на одиницю менше градацій ознаки. Число ступенів свободи при порівнянні двох емпіричних розподілів визначається за формулою:

V = (ш-1)-(с-1),

де m - кількість розрядів ознаки. Ознакою, що розглядається у даному випадку, є рівень сформованості ККСІ за мовленнєвим, аналітичним, продуктивним та рефлексивним критеріями. Ми маємо три розряди цієї ознаки, тобто три рівня:високий, середній та низький. У таблиці їм

відповідають три рядка, тому m = 3;

с - кількість розподілів, що порівнюються. У нашому випадку це 2 групи: експериментальна та контрольна, які розташовані у таблиці у двох стовпчиках, тому с=2.

Отже число ступенів свободи v = (ш-1)-(с-1) = (3-1) (с-2) = 2. Далі за таблицею критичних значень х² критерію Пірсона для рівня значущості р- 0,05 за числом ступенів свободи v= 2 знаходимо критичне значення Х²р = 5,991, яке ми будемо використовувати для подальших оцінок ознаки.

Наступний крок полягає в обчисленні х^с за формулою критерію Пірсона х² та порівняння його з хїф за таким принципом:

Якщо обчислені значення х²_кс - Х²_р , то приймається гіпотеза Ні.

Якщо обчислені значення xL_c - Х²_р , то приймається гіпотеза Но.

Обчислимо х²_кс за кожним критерієм. Обчислення подані у таблиці.

Таблиця 4

Література:

1. Бондаренко Є. В. Формування професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх спеціалістів судноводіння у процесі фахової підготовки : дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04. Ізмаїл. 2018. 232 с.

2. Бондаренко Л. М., Князєва І. О. Формування комунікативної компетентності в іноземних студентів інженерних спеціальностей технічних ЗВО України. Вісник ХНАДУ. 2020. Вип. 89. C.147-151 DOI: 10.30977/BUL.2219-5548.2020.89.0.147

3. Вдовіна О.О. Особливості формування комунікативної компетенції іноземних студентів. «Молодий вчений». 2019. № 5.1 (69.1). C.47-50

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 c.

5. Дімоглова О. В. Педагогічні умови формування професійного іміджу майбутніх суднових механіків морського транспорту: дис. докт. філософії: 011. Ізмаїл. 2022. 274 с.

6. Мацюк Г. Особливості формування українськомовної комунікативної компетентності іноземних здобувачів вищої освіти. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2022. Вип. 40. С. 67-79. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2022-40-05

7. Мельничук І. М., Пашко М. З. Формування україномовної професійної компетентності іноземних студентів медичних спеціальностей засобами інтерактивних технологій. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2020. № 189. С.29-33 DOI: 10.36550/2415-79882020-1-189-29-33

8. Пономаренко О. В. Поняття «організаційно-педагогічні умови в контексті дослідження професійної освіти майбутніх магістрів психології. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70, Т. 3. C.197-200 DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-3.36

9. Постоян Т. Г., Кінєшева А. Ю. Педагогічні умови формування прогностичної компетентності майбутніх магістрів початкової освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 7 (51) С. 124-130

10. Потапчук О. І. Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка, соціальна робота“. 2015. Випуск 37. С.141-143

11. Приходько А.М. Відеоконференція як засіб формування професійно-комунікативної компетентності іноземних студентів вищих технічних навчальних закладів. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2015. № 32 (365). С.92-96

12. Приходько А.М. Формування комунікативної компетентності іноземних студентів засобами мобільних технологій. Збірних наукових праць. Педагогічні науки. 2016. Вип. 83, Том 2. C.104-108

13. Рябова Ю. М., Педагогічні умови як складова підготовки до професійної діяльності в багатонаціонльному середовищі. Наукові праці. Педагогіка. 2017. Випуск 291. Том 303. C.38-41

14. Сагач О. Теоретичний аналіз поняття педагогічні умови у контексті професійного зростання вчителів. Освітні обрії. 2020. № 1(50). C.32-35

15. Шленьова М. Г. Аналіз ефективних методів формування україномовної комунікативної компетентності в іноземних студентів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія», серія «Філологія». 2023. Вип. 17(85). С.211-213

References:

1. Bondarenko Ye. V. Formuvannia profesiino-movlennievoi kompetentnosti maibutnikh spetsialistiv sudnovodinnia u protsesi fakhovoi pidhotovky : dys. ...kand. ped. Nauk [Formation of Professional and Speech Competence of Future Specialists in Navigation in the Process of Professional Training]: 13.00.04. Izmail. 2018. 232 s.

2. Bondarenko L., Knjazeva I. (2020). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti v inozemnykh studentiv inzhenernykh spetsialnostei tekhnichnykh ZVO Ukrainy. Visnyk KhNADU [Formation of communicative competence of foreign students of engineering specialties at technical universities of Ukraine] Vyp. 89. S.147-151 [in Ukrainian]

3. Vdovina O.O. (2019). Osoblyvosti formuvannia komunikatyvnoi kompetentsii inozemnykh studentiv. «Young Scientist» [Features of formation of communicative competence of foreign student] №5.1 (69.1) S.47-50 [in Ukrainian]

4. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K. ; Irpin : VTF «Perun», [Large Explanatory Dictionary of the Modern Ukrainian Language] 2004. 1440 c. [in Ukrainian]

5. Dimohlova O. V. (2022). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoho imidzhu maibutnikh sudnovykh mekhanikiv morskoho transportu: dys. dokt. filosofii: 011. [Pedagogical Conditions for the Formation of the Professional Image of Future Marine Transport Engineers] Izmail. 274 s. [in Ukrainian]

6. Matsiuk H. (2022). Osoblyvosti formuvannia ukrainskomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti inozemnykh zdobuvachiv vyshchoi osvity. Teaching languages at higher educational establishments at the present stage. Intersubject relations. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University [The peculiarities of formation of Ukrainianlanguage communicative competence of foreign students]. Vyp. 40, S. 67-79. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379- 2022-40-05 [in Ukrainian]

7. Melnychuk I. M., Pashko M. Z. (2020). Formuvannia ukrainomovnoi profesiinoi kompetentnosti inozemnykh studentiv medychnykh spetsialnostei zasobamy interaktyvnykh tekhnolohii. Naukovi zapysky. Seriia «Pedahohichni nauky». [Formation of Ukrainian language professional competence of foreign students of medical specialties by means of interactive technologies.]. Vyp.189. S.29-33 [in Ukrainian]

8. Ponomarenko O. (2020). Poniattia «orhanizatsiino-pedahohichni umovy v konteksti doslidzhennia profesiinoi osvity maibutnikh mahistriv psykholohii. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. [Concept “organizational and pedagogical conditions in the context of the professional education of future masters of psychology] № 70, Т. 3. S.197-200 DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-3.36 [in Ukrainian]

9. Postoyan T., Kynesheva A. (2015). Pedahohichni umovy formuvannia prohnostychnoi kompetentnosti maibutnikh mahistriv pochatkovoi osvity. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. [Pedagogical conditions of formation of predictive competence of future masters of primary education] № 7 (51) S. 124-130 [in Ukrainian]

10. Potapchuk O. I. Orhanizatsiino-pedahohichni umovy formuvannia hotovnosti maibutnikh inzheneriv pedahohiv do profesiinoi diialnosti z vykorystanniam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Pedahohika, sotsialna robota“. [Organizational and pedagogical conditions for the formation of readiness of future engineersteachers for professional activity using information and communication technologies] 2015. Vypusk 37. S.141-143 [in Ukrainian]

11. Prikhodko A. (2015) Videokonferentsiia yak zasib formuvannia profesiino-komunikatyvnoi kompetentnosti inozemnykh studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky» [Videoconference as a means of formation of professional communicative competence of foreign students of higher technical educational establishments]. № 32 (365). S.92-96 [in Ukrainian]

12. Prikhodko A. M. (2016). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti inozemnykh studentiv zasobamy mobilnykh tekhnolohii. Zbirnykh naukovykh prats. Pedahohichni nauky. [Forming communicative competence pf foreign students based mobile technologies] Vyp. 83, Tom 2. S.104-108 [in Ukrainian]

13. Ryabova Yu. M., (2017). Pedahohichni umovy yak skladova pidhotovky do profesiinoi diialnosti v bahatonatsionlnomu seredovyshchi.naukovi pratsi. Pedahohika. [Pedagogical conditions as a component of preparation for professional activity in a multinational invironment] Vypusk 291. Tom 303. S.38-41 [in Ukrainian]

14. Sahach O. (2020). Teoretychnyi analiz poniattia pedahohichni umovy u konteksti profesiinoho zrostannia vchyteliv. Osvitni obrii. [Theoretical analysis of the concept of pedagogical conditions due to teachers' professional growth] № 1(50). S.32-35 [in Ukrainian]

15. Shlenova M. H. (2023). Analiz efektyvnykh metodiv formuvannia ukrainomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti v inozemnykh studentiv. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», seriia «Filolohiia» [Analysis of effective methods of forming ukrainian-language communicative competence in foreign students]. Vyp. 17(85). S.211-213 DOI: 10.25264/2519-2558-2023-17(85)-211-213 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru