Використання технології критичного мислення в освітньому процесі початкової школи

Размещено на http://allbest.ru

Використання технології критичного мислення в освітньому процесі початкової школи

Луців Світлана Ігорівна Луців Світлана Ігорівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкової освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Савицька Галина Петрівна Савицька Галина Петрівна вчитель початкових класів вищої категорії, Гімназія № 17 Дрогобицької міської ради Львівської області

Анотація

Початкова освіта ставить перед собою завдання розвивати у молодших школярів навички критичного мислення та готовність вирішувати життєві питання.

Це відбувається через використання спеціальних методик та підходів, які сприяють розвитку критичного мислення та аналізу. Розвиток критичного мислення є важливою складовою особистісного розвитку. Критичне мислення дозволяє людям не тільки засвоювати нові знання, але й розвивати креативність, самостійність та вміння аналізувати і розв'язувати проблеми.

Критичне мислення дозволяє аналізувати інформацію, оцінювати інші думки та твердження, інтерпретувати оточуючий світ та робити розумові висновки. Це важлива навичка, яка допомагає людям розвивати свою обґрунтовану, власну точку зору і критичний підхід до оточуючого світу.

З'ясовано, що вміння критично мислити є надзвичайно важливою навичкою для учнів і може бути корисним у їх майбутньому житті. Ця навичка розвиває аналітичне мислення, сприяє вирішенню проблем, розв'язуванню конфліктів і приймає обґрунтовані рішення. Критичне мислення також допоможе уникнути запитань і маніпуляцій у сфері інформації та розвиває навички самостійного оцінювання.

Визначено, що розвиток критичного мислення учнів початкової школи є вирішальним аспектом не лише для їхнього навчання, а й для повсякденного життя.

Учні, які мислять критично, можуть ставити правильні запитання, робити висновки та робити обґрунтовані судження.

У педагогіці критичним мисленням вважається вміння логічно мислити і міркувати, сперечатися, дискутувати, правильно висловлювати свою думку. Провідні педагоги розглядають критичне мислення як свідомий контроль за ходом виконання певного інтелектуального завдання, під час якого відбувається оцінка роботи та думки, а також висування гіпотез.

Зазначається, що навчання у початковій школі - це чудовий час для початку цього процесу, після чого молодших учнів можна навчитися поступово розуміти і обробляти інформацію. Важливо створити сприятливе навколишнє середовище, де учні можуть вільно висловлювати свої думки та поставити питання.

Доведено, що використання технології розвитку критичного мислення на уроках має відповідати віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку. Діти в цьому віці розвиваються швидко і мають свої особливості, які повинні бути враховані. Молодші діти часто мають конкретне мислення, і їх здатність до абстрактного мислення буде обмежена. Тому завдання та завдання для розвитку критичного мислення повинні бути орієнтовані на їхні можливості.

Використання ігрових елементів та захоплюючих інтерактивних завдань може бути дуже ефективним для молодших учнів. Граючись, вони можуть розвивати критичне мислення. Інструкції та матеріали повинні бути зрозумілими і доступними для дітей цього віку. Вони повинні бути легко сприйняті і зрозумілі. Для розвитку критичного мислення важливо надавати конкретні приклади і положення, з якими діти можуть ідентифікувати і розуміти. Вчитель повинен бути готовий надавати підтримку, пояснення та допомогу учням у розвитку їхнього критичного мислення. Загальний підхід повинен бути адаптованим до особливо молодших учнів, щоб забезпечити ефективний розвиток їхніх навичок критичного мислення.

Ключові слова: технології навчання, мислення, критичне мислення, учні початкових класів, судження, висновки.

Abstract

Utilization of critical thinking technology in the elementary school educational process

Elementary education aims to develop critical thinking skills and readiness to address life's questions in young students. This is achieved through the use of specialized techniques and approaches that promote the development of critical thinking and analysis. The development of critical thinking is an essential component of personal growth. Critical thinking allows individuals not only to acquire new knowledge but also to foster creativity, independence, and problem-solving abilities. Critical thinking enables the analysis of information, evaluation of other opinions and statements, interpretation of the surrounding world, and making logical conclusions. It is an important skill that helps individuals cultivate their well-founded, independent perspective and a critical approach to the world around them. It has been established that the ability to think critically is an extremely important skill for students and can be valuable in their future lives. This skill fosters analytical thinking, problem-solving, conflict resolution, and informed decision-making. Critical thinking also helps individuals navigate questions and manipulations in the realm of information and develops skills for independent evaluation.

It is recognized that the development of critical thinking in elementary school students is a crucial aspect not only for their education but also for their everyday life.

Students who think critically can pose the right questions, draw conclusions, and make informed judgments.

In education, critical thinking is considered the ability to think logically, reason, debate, and express one's opinions correctly. Leading educators view critical thinking as a conscious control over the progress of completing a specific intellectual task, during which the evaluation of work and ideas takes place, as well as the formulation of hypotheses.

It is noted that elementary education is an excellent time to initiate this process, after which younger students can gradually learn to understand and process information. It is important to create a supportive environment where students can freely express their thoughts and ask questions.

It has been proven that the use of critical thinking development technology in lessons should correspond to the age-specific characteristics of younger schoolchildren. Children at this age are developing rapidly and have their own peculiarities that need to be taken into account. Younger children often have concrete thinking, and their ability for abstract thinking is limited. Therefore, tasks and activities for developing critical thinking should be tailored to their capabilities.

The use of gamification elements and engaging interactive tasks can be highly effective for younger students. By playing, they can develop critical thinking. Instructions and materials should be clear and accessible to children of this age. They should be easy to grasp and understand. To develop critical thinking, it is important to provide specific examples and statements that children can identify and comprehend. The teacher should be prepared to offer support, explanations, and assistance to students in developing their critical thinking. The overall approach should be adapted to the specific needs of younger students to ensure effective development of their critical thinking skills.

Keywords: learning technologies, thinking, critical thinking, elementary school students, judgments, conclusions.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна початкова освіта спрямована на розвиток у молодших школярів навичок розв'язування життєвих завдань. У такому контексті стає питання використання технологій критичного мислення в навчальному процесі початкової школи.

Розвиток критичного мислення є важливою складовою особистісного розвитку. Критичне мислення дозволяє людям не тільки засвоювати нові знання, але й розвивати креативність, самостійність та вміння аналізувати і розв'язувати проблеми. Критичне мислення дозволяє аналізувати інформацію, оцінювати інші думки та твердження, інтерпретувати оточуючий світ та робити розумові висновки. Це важлива навичка, яка допомагає людям розвивати свою обґрунтовану, власну точку зору і критичний підхід до оточуючого світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток критичного мовлення був предметом дослідження таких вчених та педагогів, як Н. Архипкіна, Ю. Бабанський, І. Барташнікова, О. Пометун, О. Савченко, Н. Талізіна, О. Яковлєва та інші. Вони внесли значний внесок у вивчення та розвиток методик та підходів, спрямованих на підвищення рівня критичного мислення серед учнів початкових класів.

Мета статті - обґрунтувати значення використання критичного мислення в освітньому процесі початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Сучасна початкова школа ставить перед собою завдання розвивати критичне мислення учнів. Важливо відзначити, що в критичне мислення не обов'язково включає в себе негативне судження або критику, але це означає здатність розглядати проблему з різних сторін і робити об'єктивні висновки.

Критичне мислення посилено дозволяє учням дивитися на проблеми та питання об'єктивно, аналізувати їх з різних сторінок, робити обґрунтовані висновки та рішення на основі об'єктивних фактів та логічних аргументів. Ця навичка є дуже важливою для успішного навчання та життя, після чого вона розвиватиме критичне та аналітичне мислення, що необхідно в сучасному світі.

Вміння критично мислити є надзвичайно важливою навичкою для учнів і може бути корисним у їх майбутньому житті. Ця навичка розвиває аналітичне мислення, сприяє вирішенню проблем, розв'язуванню конфліктів і приймає обґрунтовані рішення.

Критичне мислення також допоможе уникнути запитань і маніпуляцій у сфері інформації та розвиває навички самостійного оцінювання. Таким чином, ця навичка відіграє важливу роль у підготовці учнів до подальшого життя і навчання.

Навичка критичного мислення є ключовою для аналізу інформації, її використання в повсякденному житті та в різних аспектах життя. Вона дозволяє людям бути більш самостійними в оцінці інформації, розробці власних точок зору, аргументації своїх поглядів і рішень. Критичне мислення також дозволяє виявляти підробки, спотворення та недостовірну інформацію, що стає все важливим у світі, де інформація стає все доступнішою та різноманітнішою. Ця навичка корисна і важлива як для учнів, так і для дорослих [2, С. 147].

Важливо зазначити, що розвиток критичного мислення учнів початкової школи є вирішальним аспектом не лише для їхнього навчання, а й для повсякденного життя. Учні, які мислять критично, можуть ставити правильні запитання, робити висновки та робити обґрунтовані судження.

У педагогіці критичним мисленням вважається вміння логічно мислити і міркувати, сперечатися, дискутувати, правильно висловлювати свою думку. Провідні педагоги розглядають критичне мислення як свідомий контроль за ходом виконання певного інтелектуального завдання, під час якого відбувається оцінка роботи та думки, а також висування гіпотез [1,С.45].

Ведучі психологи і педагоги вказують на такі характеристики, які вказують на учня, здатного критично мислити:

1. Здатність до аналізу: учні вміють детально аналізувати інформацію, виділяти головні пункти і розуміти взаємозв'язки між ними.

2. Постановка запитань: учні активно залишають запитання, щоб краще розібратися в темі та розв'язати проблеми.

3. Усвідомлення альтернативи: учні, які мислять критично розглядають різні точки зору та альтернативні рішення, перш ніж прийняти рішення.

4. Системність: учні вміють укладати інформацію в системи або схеми, які разом з ними легше розуміють складні поняття.

5. Спроможність до аргументації: учні можуть обґрунтовано висловлювати свою думку і переконливо аргументувати свою позицію.

6. Спроможність до самоконтролю: молодші школярі контролюють свої емоції та уникають упередженості під час прийняття рішень.

7. Відкритість до нових ідей: учні, які вміють критично мислити завжди відкриті для нових знань.

Виділяють такі фази на уроці, спрямовані на розвиток критичного мислення:

1. Фаза активізації. У цій фазі вчителю слід активізувати інтерес учнів до сприймання нової теми, навчити їх ставити запитання та створити контекст для подальшої роботи. Це може включати приклади, історії, відео або обговорення теми.

Отже, фаза евокації (актуалізації) є дуже важливою на етапі розвитку критичного мислення з численними перевагами:

Самостійний вибір цілей: Учень має можливість вибрати, що саме він хоче дізнатися на уроці, що сприяє активній участі та саморозвитку.

Ефективність навчання: Нова інформація, пов'язана з власним досвідом учня, краще засвоюється і запам'ятовується, після чого вона має особистий зв'язок з учнем і стає більш значущою.

Збільшення ролі учня: цей етап виконує активну роль учнів на уроці, що сприяє їх більшій взаємодії з матеріалом і розвитком критичного мислення, після чого вони є власним вкладом у формування та обговорення теми уроку.

2. Фаза розвитку критичного мислення. На цьому етапі учні навчаються аналізувати інформацію, ставити запитання, виявляти аргументи та контраргументи, та висловлювати власну думку. Вони можуть працювати з текстами, вирішувати завдання, брати участь у дискусіях чи дебатах.

Аналізований етап у навчанні має важливе значення через наступні аспекти: критичний мислення креативність школяр

• Розвиваються навики опрацювання нової інформації, учні вчаться активно визначати, що саме вони хочуть отримати та яким чином здобувати нові знання.

• Учні навчаються працювати самостійно, що розвиває самодисципліну та вміння самостійно розташовувати та аналізувати інформацію.

• У молодших школярів формуються уміння виділити важливе, вони навчаються визначати головні аспекти та деталі, які їм потрібні для подальшого навчання і розвитку.

3. Фаза підсумку. У цій фазі учні підводять підсумки та висновки. Вони можуть обговорювати свої висновки, робити висновки або викладати їх у письмовій формі.

Актуальність аналізованого етапу на етапі розвитку критичного мислення проявляється в наступних аспектах:

• Усвідомлення навчального процесу. Цей етап після учням розуміє, що вони вивчили на уроках, та оцінити свій власний прогрес у навчанні. Це сприяє самооцінці і рефлексії над власними зусиллями.

• Застосування знань на практиці. Учні мають можливість демонструвати, як вони можуть використовувати набуті знання в реальних ситуаціях. Це розвиває практичні навички і показує, що вивчене має прикладне значення.

• Поглиблення знань. Аналіз того, як можна поглибити свої знання, спонукає учнів до дослідження теми далі, дослідження додаткових джерел і розвитку інтересів у конкретній галузі знань.

Використання технології критичного мислення на уроках у початковій школі може бути важким завданням, але воно є місцем для розвитку навичок учнів.

Ось деякі умови: важливо використовувати просту та доступну мову, щоб учні зрозуміти завдання і питання; важливо спонукати учнів пояснювати свої відповіді та думки, задавати запитання, що вимагають аргументації, учитель має використовувати реальні ситуації та завдання, які стимулюють критичне мислення, підтримувати учнів у постановці питання і пошуку відповідей, використовувати групові завдання, які можуть сприяти обміну думками та розвитку критичного мислення [2, С. 130].

Формування критичного мислення включає в себе отримання, переробку, усвідомлення та переосмислення інформації. Ці етапи допомагають учням розвивати навички аналізу і критичного мислення, які є досягненнями для розуміння світу і прийняття обґрунтованих рішень.

Навчання у початковій школі - це чудовий час для початку цього процесу, після чого молодших учнів можна навчитися поступово розуміти і обробляти інформацію. Важливо створити сприятливе навколишнє середовище, де учні можуть вільно висловлювати свої думки та поставити питання.

Педагоги зазначають, що технологія розвитку критичного мислення має за мету виховання творчої особистості. Критичне мислення сприяє розвитку здатностей до творчого мислення, після чого воно підтримує здатність учнів розглядати проблеми з різних сторінок, генерувати нові ідеї та рішення, а також аналізувати можливі альтернативи.

Використання технології розвитку критичного мислення в освіті може базуватися на кількох головних положеннях:

1. Сприяння активному вивченню. Технологія повинна створювати можливості для активного і самостійного вивчення. Вона може надихати учнів активно пошуково досліджувати інформацію, аналізувати її та самостійно приходити до висновків.

2. Розвиток аналітичних навичок. Технологія може надавати інструменти для аналізу інформації, логічного мислення та критичного оцінювання доказів. Вона повністю учням вчитися розпізнавати біаси та прийняти обґрунтоване рішення.

3. Розширення співпраці та обговорення. Технологія дозволяє учням співпрацювати, обмінюватися ідеями та обговорювати різні точки зору, що сприяє розвитку критичного мислення через аналіз різноманітних поглядів.

4. Розвиток креативності. Технологія може створювати засоби для творчого виконання завдань та подолання проблем. Вона підтримує творчість та дозволяє учням розглядати питання з різним током зору і шукати нові рішення.

5. Засіб оцінки та відстеження прогресу. Технологія може допомогти вчителям відстежувати та оцінювати рівень критичного мислення учнів, надаючи інструменти для перевірки та аналізу їхнього розвитку.

Враховуючи ці положення та використовуючи відповідні технологічні інструменти та методи, освітні заклади можуть ефективно сприяти розвитку критичного мислення учнів і підтримувати їх творчий розвиток.

Так, інструментарій технології розвитку критичного мислення може виступати як каталізатор думок в учнів на уроках і стимулювати активну участь у навчальному процесі. Ось деякі способи, які інструменти технології можуть сприяти цьому процесу:

• Інтерактивні вправи: веб-платформи та програми можуть надавати інтерактивні вправи та завдання, які вимагають учнів від аналізу та відповіді на запитання. Це спонукає їх до активного мислення.

• Дискусії в мережі: форуми, чати та інші онлайн-спільноти можуть служити місцем для обговорення та обміну ідеями між учнями та вчителями.

• Віртуальні лабораторії: використання симуляцій та віртуальних лабораторій дозволяє учням вивчати інтерактивні наукові поняття та експериментувати з ними.

* Інтерактивні платформи для відстеження прогресу: вчителі можуть використовувати платформи, які можуть учням відстежувати власний прогрес та розвивати своє вміння самостійно оцінювати свої досягнення.

Ці інструменти не тільки сприяють розвитку критичного мислення, але й створюють стимули для того, щоб учні активно думали, спілкувалися та взаємодіяли з матеріалом та один з одним.

Так, окремі поняття, спрямовані на розвиток критичного мислення, можуть бути дуже корисними для учнів, після чого вони можуть більше концентруватися на розвитку цих навичок. Ці поняття можуть включати в себе спеціально розроблені завдання та вправи, які сприяють аналізу, аргументації і розв'язанню проблеми.

З використанням таких занять можна досягти кількох переваг:

1. Зосередженість: Учні можуть глибше зануритися в розвиток критичного мислення під час спеціальних сеансів.

2. Спрощена оцінка: Вчителі можуть більше зосередити увагу на оцінці та звітності про ефективність критичного мислення.

3. Зацікавлення: Якщо окремі поняття спрямовані на конкретні теми чи проекти, то це може зацікавити учнів та надихнути їх на подальший розвиток.

Проте важливо, щоб розвиток критичного мислення був системним і впроваджувався не лише під час окремих занять, але й у рамках загального педагогічного плану навчального процесу.

Так, критичне сприйняття абстрактних понять може сприяти глибокому розумінню і, відповідно, кращому запам'ятовуванню. Коли учні вміють аналізувати, розглядати з різних сторінок та встановлювати зв'язки між абстрактними поняттями, це допоможе їм розкрити сутність та значення цих понять.

Застосування критичного мислення до абстрактних понять може включати в себе різні методи, такі як:

Порівняння і контрастування: Порівняння абстрактних понять з іншими або контрастування їх може допомогти з'ясувати відмінності та спільні риси.

Аналіз компонентів: Розробка абстрактних понять на компоненти або складові може допомогти краще їх розібрати.

Раціональне обговорення: Обговорення абстрактних понять з іншими учнями, аргументація свого погляду і висловлення запитань може сприяти глибокому розумінню.

Критичне сприймання абстрактних понять розвиває аналітичні навички та успішно учням створює більш концептуальні та структуровані моделі реалістичного світу.

Принцип природовідповідності в контексті розвитку критичного мислення вказує на те, що навчальні методи та підходи повинні відповідати природі людського розвитку, індивідуальним потребам і здібностям учнів. Цей принцип передбачає, що навчання має бути налаштовано на розвиток критичного мислення відповідно до вікових характеристик та психологічних особливостей учнів.

Для забезпечення природовідповідності у навчанні критичного мислення вчителі та освітні спеціалісти повинні виконувати такі аспекти:

1. Розвиток відповідних навичок на різних етапах розвитку учнів. Підходи до навчання критичного мислення можуть варіювати від початкової школи до середньої та старшої школи, після чого діти розвиваються та змінюються з часом.

2. Доступність матеріалу та завдань. Навчальні ресурси і завдання повинні бути доступні та зрозумілі відповідно до рівня розвитку учнів. Вони повинні бути відповідними віковими групами та розвитковими можливостями учнів.

3. Сприяння індивідуальному розвитку. Підхід до розвитку критичного мислення повинен створити індивідуальні потреби та можливості учнів, дозволяючи їм розвивати ці навички у власному темпі та способом.

4. Залучення учнів до активного мислення. Для досягнення природовідповідності учні повинні бути активно задіяні в навчанні та сприянні у своєму розвитку критичного мислення.

Цей принцип забезпечує ефективний розвиток критичного мислення відповідно до особистих потреб та можливостей кожного учня.

Важливо зазначити, що розвиток критичного мислення учнів початкової школи є поступовим процесом. Учні на початковому етапі навчання можуть починатися з базових навичок, таких як можливість аналізувати прості ситуації та формулювати запитання.

З часом і з належним навчанням учні можуть почати розвивати більш складні навички критичного мислення, такі як аналіз абстрактних понять, критичне читання, аргументація своїх думок і прийняття обґрунтованих рішень.

Розвиток критичного мислення в початковій школі вимагає терпіння, практики та підходу, який враховує вікові особливості учнів. Важливо покращувати впровадження завдань і методів, які знижують рівень підготовки та розвитку кожного конкретного учня.

Висновки

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках має відповідати віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку. Діти в цьому віці розвиваються швидко і мають свої особливості, які повинні бути враховані. Молодші діти часто мають конкретне мислення, і їх здатність до абстрактного мислення буде обмежена. Тому завдання та завдання для розвитку критичного мислення повинні бути орієнтовані на їхні можливості. Використання ігрових елементів та захоплюючих інтерактивних завдань може бути дуже ефективним для молодших учнів. Граючись, вони можуть розвивати критичне мислення. Інструкції та матеріали повинні бути зрозумілими і доступними для дітей цього віку. Вони повинні бути легко сприйняті і зрозумілі. Для розвитку критичного мислення важливо надавати конкретні приклади і положення, з якими діти можуть ідентифікувати і розуміти. Вчитель повинен бути готовий надавати підтримку, пояснення та допомогу учням у розвитку їхнього критичного мислення. Загальний підхід повинен бути адаптованим до особливо молодших учнів, щоб забезпечити ефективний розвиток їхніх навичок критичного мислення.

Література / References:

1. Максименко Н. Б., Качак Т. Б. Технології вивчення предметів галузі «Мови і літератури» в початковій школі: Навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2015. 100 с.

2. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. К. : Генеза, 1999. 368 с.

1. Maksymenko N. B., Kachak T. B. (2015). Tekhnolohiyi vyvchennya predmetiv haluzi «Movy i literatury» v pochatkoviy shkoli [Technologies for studying subjects in the field of «Languages and Literature» in primary school]. Navchal'no-metodychnyy posibnyk. Ivano-Frankivs'k: Tipovit [in Ukrainian].

2. Savchenko O. YA. (1999). Dydaktyka pochatkovoyi shkoly [Primary school didactics]. K. : Heneza [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru