Дистанційна освіта у початковій школі: проблеми та можливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційна освіта у початковій школі: проблеми та можливості

Василиків Іван Богданович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін початкової освіти, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті розглядаються методичні аспекти, проблеми та можливості дистанційного навчання у початковій школі. Пропонуються варіанти організації дистанційного навчання при реалізації навчальних програм у рамках Нової української школи, що формується учасниками навчальних відносин. Особлива увага приділяється опису способів реалізації змішаного навчання як форми організації навчальної діяльності.

Охарактеризовано переваги та недоліки дистанційного навчання, визначено основні завдання, які потребують подальшого дослідження. Описано суперечності які посилюють інтерес до вивчення питання організації дистанційного навчання у початковій школі. Виділено характеристики щодо взаємодії «вчитель-учень» у процесі навчання, а також, узагальнено перспективи та можливості використання системи дистанційного навчання у системі початкової освіти.

Події 2020 року привернули увагу всього суспільства до технологій дистанційного навчання. Пандемія СOVID-19 на кілька місяців унеможливила очне навчання, а дистанційне стало єдиною доступною формою в системі середньої освіти. Дистанційне навчання у початковій школі - це виклик для усіх учасників освітнього процесу, оскільки найменші школярі ще не є достатньо організованими, щоб вчитися самостійно. Таким чином, перед педагогами постало непросте завдання - організувати роботу не тільки з учнями, але й налагодити тісний контакт з їхніми батьками.

Дистанційне навчання визначається як одна з форм організації навчального процесу, за якою всі або частина занять здійснюються з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій при територіальній віддаленості вчителя і учнів.

Тобто, при такій формі навчання учень має пройти шлях від сприйняття інформації до її розуміння, запам'ятовування, відтворення.

Варіантами організації дистанційного навчання учнів у асинхронному режимі є використання електронної пошти; Google Диску; соціальних мереж/месенджерів (Facebook, Viber, Telegram); сайту/блогу/ віртуальної дошки (Padlet, Lino it тощо).

Ключові слова: змішане навчання, дистанційне навчання, провідна діяльність, навчальна діяльність, вікові особливості.

Abstract

Distance education in primary school: problems and opportunities

Vasylykiv Ivan Bohdanovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Fundamental Disciplines of Primary Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The article examines methodical aspects, problems and possibilities of distance learning in primary school. Variants of the organization of distance learning are offered during the implementation of educational programs within the framework of the New Ukrainian School, which is formed by the participants of educational relations. Particular attention is paid to the description of methods of implementing blended learning as a form of organization of educational activities.

The advantages and disadvantages of distance learning are characterized, the main tasks that require further research are defined. Contradictions are described that increase interest in studying the issue of distance learning organization in elementary school. The characteristics of the "teacher-student" interaction in the learning process are highlighted, as well as the prospects and possibilities of using the distance learning system in the primary education system are summarized.

The events of 2020 drew the attention of the entire society to distance learning technologies. The Sovid-19 pandemic made face-to-face learning impossible for several months, and remote learning became the only available form in the secondary education system. Distance learning in elementary school is a challenge for all participants in the educational process, since the youngest students are not yet organized enough to learn independently. Thus, teachers faced a difficult task - to organize work not only with students, but also to establish close contact with their parents.

Distance learning is defined as one of the forms of organization of the educational process, according to which all or part of the lessons are carried out using modern information and telecommunication technologies at the territorial distance of the teacher and students.

That is, with this form of education, the student must go from the perception of information to its understanding, memorization, and reproduction.

Options for organizing distance learning of students in asynchronous mode are the use of e-mail; Google Drive; social networks/messengers (Facebook, Viber, Telegram); website/blog/virtual whiteboard (Padlet, Lino it, etc.).

Keywords: blended learning, distance learning, leading activity, educational activity, age characteristics.

Постановка проблеми

Сучасну освіту неможливо уявити без використання засобів навчання, представлених у цифровому форматі: аудіокниги, звукозаписи, графічні та картографічні матеріали, ділова графіка, різні символьні об'єкти, текстові інформаційні матеріали, об'єкти інтерактивного моделювання, електронні програми та електронні форми підручників. Все це - цифрові навчальні ресурси, необхідні та використовуються в навчальному процесі Нової української школи, які практично повністю змінили навчальне середовище.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження проблем дистанційного навчання знайшли відображення в роботах багатьох вчених. Аналіз наукових джерел показав, що більшість дослідників згадують певні принципи організації, складу та реалізації дистанційного навчання (В. Биков, Д. Богоявленська, А. Іванніков та ін.). Окремі аспекти змісту та організації дистанційного навчання досліджували М. Бесєдіна, К. Власенко та В. Гура. Основні вимоги до дистанційного навчання розкрито в працях М. Карпенка, Є. Рибалка та ін.

У галузі психології такі науковці, як М. Смульсон, В. Моляко, Н. Чепелєва, Л. Карамушка та ін., використовували технології дистанційного навчання у своїх навчальних процесах. Інші проблеми дистанційної освіти досліджувалися різними вченими. Психологічні особливості організації навчальних курсів з використанням технологій дистанційного навчання (Є. Підчасовий); психолого-педагогічні особливості проектування віртуальних освітніх середовищ (Л. Боремчук і Т. Варзар); соціально-психологічні аспекти дистанційної освіти (А. Мінаков); організаційна структура та психолого-педагогічні основи (О. Малинко); психолого-педагогічні проблеми дистанційного навчання (С. Сисоєва) та ін.

Дослідження багатьох зарубіжних вчених, таких як Р. Деллінг, Д. Кіган, А. Кларк, Дж. Комі, М. Мур, Г. Рамблер, М. Сімонсон, М. Томпсон та ін., присвячені розвитку дистанційної освіти.

Метою статті є розгляд особливостей та проблем дистанційного навчання учасників освітнього процесу початкової школи в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день у зв'язку з глобальною пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 і воєнними діями на території України, все більшої популярності набуває дистанційне навчання.

Таким чином, було визначено позитивні та негативні сторони дистанційного формату навчання [3].

До позитивних сторін цієї форми навчання ми віднесли таке:

- дистанційне навчання певною мірою знімає соціальну напруженість, забезпечує рівні можливості здобуття освіти незалежно від місця проживання та матеріального становища сім'ї учня;

- дистанційне навчання створює умови для розвитку у дитини творчої та пошукової діяльності;

- дистанційне навчання дає батькам можливість контролювати коло спілкування дитини безпосередньо;

- при дистанційному навчанні мінімізується ризик психологічного тиску вчителів та однолітків на дитину;

- дистанційне навчання надає дитині можливість вибору ресурсів, вчителів та часу навчання;

- дистанційне навчання проходить в індивідуальному навчальному темпі та ін. [4].

Як негативні сторони дистанційного навчання ми зазначаємо наступне:

- дистанційне навчання потребує максимальної участі батьків у навчальному процесі;

- у ситуації дистанційного навчання змінилися ролі учасників навчальних відносин - вчитель дає завдання та контролює рівень його виконання, тоді як батьки навчають дітей, тобто виконують роль вчителя;

- під час дистанційного навчання школярі позбавлені «живого» спілкування з однолітками;

- рівень комп'ютерної грамотності учасників навчальних відносин недостатній для того, щоб у повному обсязі організувати навчання класу у дистанційному форматі з дотриманням усіх психолого-педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог;

- при дистанційному навчанні неможливо проконтролювати рівень самостійності виконання роботи учнями, з одного боку; з іншого - дитина постійно перебуває під контролем як вчителя, і батьків;

- при дистанційному навчанні у школярів знижується рівень володіння базовим змістом освіти;

- при дистанційному навчанні оцінка навчальних досягнень учнів не відбиває дійсного рівня володіння змістом освіти, вона завжди об'єктивна і достовірна;

- при дистанційному навчанні трудомісткість всіх учасників навчальних відносин різко збільшилася;

- програми та курси для дистанційного навчання недостатньо добре розроблені, не збалансовані, не орієнтовані на вікові особливості молодших школярів та ін.

Думка практикуючих педагогів підтверджується аналізом інформаційних, електронно-навчальних ресурсів та платформ, що пропонуються для використання в навчальному процесі на рівні початкової загальної освіти.

Незважаючи на надмірність онлайн-ресурсів, вони не завжди збалансовані, найчастіше не несуть інформативний та/або ілюстративний характер, не створюють умови включення дитини до навчальної діяльності. У ряді випадків зустрічаються фактичні помилки та методичні неточності. У такій ситуації високий рівень ризику повернутися до об'єкт-суб'єктних відносин у процесі навчання [5].

З цього випливає, що вчитель початкових класів повинен самостійно вміти знаходити оптимальні методичні рішення щодо реалізації змісту основної навчальної програми (далі - ОНП) у дистанційному форматі. В основі такого рішення лежить величезний спектр умінь: аналіз існуючих інформаційних ресурсів, вибір платформи навчання, створення власних ресурсів. Усвідомлення рівня володіння цими вміннями визначає ставлення вчителя початкових класів до можливості навчання молодших школярів у дистанційному форматі.

На рівні початкової загальної освіти навчальна самостійність лише формується. У ситуації запровадження такого навчання виникає суперечність між завданням, що висувається перед дитиною, і його пізнавальними можливостями. Для того щоб розв'язати цю проблему, необхідно мати певні навички, і навіть при досить високій напрузі дитина не впорається, якщо вищезазначені навички у неї не сформовані. Подібне навчання не розвиває, а гальмує пізнавальну діяльність молодшого школяра. Безумовно, дистанційне навчання - це навчання на високому рівні складності. Але варто пам'ятати, що для кожної дитини рівень складності в освоєнні навчального матеріалу є різним. Саме вчитель, знаючи індивідуальні особливості розвитку своїх учнів, визначає міру складності.

Таким чином, формуватися навчальна самостійність має не спонтанно, а усвідомлено у спільній діяльності всіх суб'єктів навчального процесу. Вчитель створює навчальну ситуацію, яка вчить дитину приймати, зберігати та визначати (у старшому віці) мету діяльності, планувати свою діяльність, контролювати її процес та результат.

У молодшому шкільному віці далеко ще не всі діти вміють вчитися, тим паче вчитися самостійно. Слід розуміти, що педагогічні технології, різні методики, прийоми, способи навчання, форми організації діяльності та форми реалізації змісту освіти, які чудово діють в основній школі, видаються марними і навіть шкідливими під час навчання першокласників та другокласників.

Розмови з педагогами та батьками учнів у початковій школі, аналіз практичних робіт слухачів програми підвищення кваліфікації, спостереження за процесом першого масового переходу навчальних організацій у дистанційний формат навчання дозволяють виділити деякі позиції для формування умов успішного навчання молодших школярів у період дистанційного навчання [6].

По-перше, постає проблема високої трудомісткості всіх учасників навчальних відносин, що створює стресову ситуацію. Мінімізувати ризики цієї ситуації допоможе скорочення обсягу домашніх завдань.

По-друге, технології проектування уроку, відбір змісту в класно- урочній системі та при дистанційному навчанні різні. Розумно при дистанційному навчанні використовувати технології «перевернутий клас» (про цю технологію див. нижче) та «укрупнення дидактичних одиниць». При цьому на одному уроці не рекомендується одночасно давати нові знання та формувати нові способи дії (особливо на початковому етапі запровадження дистанційного навчання). Важливо розуміти, що саме дистанційне навчання для дитини є новим способом вчення (дії).

Варіантами організації дистанційного навчання учнів у асинхронному режимі є використання електронної пошти; Google Диску; соціальних мереж/месенджерів (Facebook, Viber, Telegram); сайту/блогу/ віртуальної дошки (Padlet, Lino it тощо).

Велику роль під час дистанційного навчання відіграє вибір інформаційного ресурсу. Високим є ризик створення стресової ситуації на першому етапі введення дистанційного формату навчання, якщо щодня, а тим паче щороку, міняти майданчики навчання (Zoom, Google Classroom тощо). Домовленість усередині колективу вчителів, які працюють із дітьми одного класу, про вибір єдиного майданчика для всіх уроків на початковому етапі дистанційного навчання допоможе дитині зорієнтуватися у незвичному для неї форматі освоєння шкільної програми. Надалі майданчики можуть змінитися, які перелік - розширитися [7].

Крім того, не варто використовувати кілька однотипних ресурсів для навчання одного класу. Вибір одного ресурсу, з яким дитина працювала в період очного навчання, збільшує ймовірність того, що дитина зможе працювати самостійно під час дистанційного навчання. До того ж, якісне освоєння одного ресурсу створює умови для освоєння наступного. Таким чином, у період дистанційного навчання бажано продовжувати працювати зі знайомим для дітей електронним додатком до навчально-методичного комплексу (далі - НМК), що використовувався раніше в навчальному процесі.

По-третє, дуже важливо у період дистанційного навчання давати завдання, процес виконання яких для дитини звичний та зрозумілий. Допомогти учню можуть чіткі інструкції до вправ (у форматі навчальних завдань використовуваного НМК) та пам'ятки з алгоритмом виконання завдань. Дитина, навчена наслідувати алгоритм на уроці, діятиме аналогічно і при дистанційному навчанні. При цьому доречними виявляються учням у процесі освоєння ними дистанційного формату навчання пам'ятки.

Ще однією з умов успішного дистанційного навчання є дотримання таймінгу. Навчити цьому молодших школярів допоможе приклад дорослих. Абсолютне дотримання вчителем часу проведення уроку, тривалість якого має бути на 15 - 20 хвилин коротше за урок, що проводиться в очному режимі, є таким прикладом. Також важливо рекомендувати батькам вчити дитину дотримуватися режиму дня.

Наступним важливим фактором є час перебування на дистанційному навчанні.

Якщо час перебування на дистанційному навчанні нетривалий, краще використовувати його для закріплення раніше вивченого матеріалу, відпрацювання деталей предметного змісту. Основні зусилля педагога мають бути спрямовані на привчання дитини до занять в іншому - «віддаленому» режимі.

При тривалому (більше трьох тижнів) форматі дистанційного навчання предметний та міжпредметний зміст необхідно інтегрувати, виділяючи та відпрацьовуючи найбільш важливі чи великі блоки навчальної програми. Слід зазначити, що основні змістовні блоки виділяються відповідно до Прикладної програми з навчальних предметів, а не НМК [5].

Найпростіша модель для створення умов формування навички самостійної навчальної роботи - це "перевернутий клас". У цій моделі навчання учнів всього класу будується на основі тих самих видів діяльності. Відмінною особливістю є те, що репродуктивна діяльність, що вже освоєна, стає самостійною роботою при виконанні домашнього завдання. Наведемо конкретний приклад такого роду завдання:

В даному випадку діти самостійно працюють з добре знайомими для них ресурсами, а на уроці обговорюються результати їх роботи, актуалізуються найважливіші моменти вивченого змісту, розв'язуються навчально-практичні та проектні завдання, проводяться міні- дослідження.

Важливо позначити, що значним етапом при проектуванні уроку моделі «перевернутий клас» є створення інструкції. Для молодшого шкільного віку цей докладний (покроковий) алгоритм виконання завдання розробляє вчитель з урахуванням вікових особливостей учнів та рівня сформованості у них навичок самостійної роботи.

Саме інструкція створює умови, за яких у дитини формуються уявлення про навчальний зміст завтрашнього уроку та удосконалюються вміння працювати з різними інформаційними джерелами.

Технологія «перевернутий клас» є однією із моделей змішаного навчання, яку рекомендується використовувати при проектуванні уроку.

«Змішане навчання - навчальний підхід, який поєднує навчання за участю вчителя (віч-на-віч) та дистанційне навчання. Змішане навчання передбачає елементи самостійного контролю учнем навчального маршруту, часу, місця та темпу навчання, а також інтеграцію досвіду навчання з учителем та онлайн».

До моделі змішаного навчання лише на рівні початкової загальної освіти можна зарахувати і таку, коли онлайн-навчання та очне навчання може бути грамотно об'єднані і взаємопов'язані тематично і логічно у межах одного класу, одного навчального предмету.

Частки очного та онлайн навчання визначаються тільки на основі досвіду роботи молодших школярів в онлайн-середовищі. При даній моделі онлайн-навчання доцільно вводити поступово, щодня включаючи дитину до самостійної навчальної роботи, використовуючи ситуацію вимушеної навчальної дії. Тобто введення елементів онлайн навчання стає не метою, а засобом формування навчальних дій у молодших школярів. Необхідно визначити, яка частина навчального матеріалу (і яким чином) вивчатиметься в очній формі, у класі, а що (і як) можна віддати для самостійного вивчення онлайн [8].

Це положення підтверджують і експерти в галузі змішаного навчання: «структура змішаного навчання може змінюватись, існує безліч форм та способів організації змішаного навчання. Інститутом Клейтона Крістенсена виділено понад 40 моделей змішаного навчання, але не всі вони однаково ефективні» [3] Саме в цей момент стають актуальними старі, давно забуті технології, що не використовуються на практиці або рідко: парна робота, робота в малих групах, робота в колективно-розподіленому середовищі, формує оцінювання, різні способи давати учням зворотний зв'язок та ін.

дистанційний навчання месенджер сайт

Висновки

Таким чином, вводити елементи змішаного навчання в навчальний процес треба поетапно, починаючи з першого класу за умов відсутності домашнього завдання. Доречно у цій ситуації використовувати й іншу технологію - «Зміна робочих зон». Наприклад, під час уроку навчання грамоті клас (1 клас, вересень - лютий) ділиться втричі групи. У першу групу входять діти, що читають, з первинними навичками самостійної роботи. Ця група працює у онлайн-форматі. Друга група (які діти, що добре читають) займаються проектно-дослідницькою діяльністю за інструкцією, запропонованою вчителем. Третя група працює під керівництвом вчителя. Після 10 хвилин роботи здійснюється перехід в іншу «станцію» чи, іншими словами, відбувається зміна робочих зон. Кожен із учнів класу попрацює під керівництвом вчителя, у проектній діяльності та самостійно (або в парі) в онлайн-форматі.

Щоденне проведення одного з подібних уроків створює умови формування навчальної самостійності та підготовки молодших школярів до навчання у дистанційному форматі. При створенні різних моделей змішаного навчання, навчання у дистанційному форматі можуть успішно використовуватись такі педагогічні технології очного навчання, як технологія проблемного навчання, проектні технології, технологія розвитку критичного мислення, технологія дослідницького навчання, технологія індивідуалізованого навчання тощо. Проте сьогодні звичні для вчителя технології , методи, прийоми навчання вимагають адаптації до дистанційного режиму. А обов'язковою умовою підвищення якості освіти у ситуації, що склалася, є відповідне навчання педагогів.

Література

1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні року: постанова Міністерства освіти і науки України від 20 грудня 2000 р.

2. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти: затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115.

3. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. Київ: Атіка, 2008. 684 с.

4. Глуховська Н.А. Проблеми і перспективи дистанційного навчання в системі підготовки майбутніх фахівців в умовах євроінтеграції. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2016. № 2. С. 67-71.

5. Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія. Харків: Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. 409 с.

6. Лавро О.О. Особливості освітнього простору дистанційної професійної підготовки вчителів початкової школи: Матеріали студ. наук. конф. «Актуальні проблеми української освіти». 2020. Вип. 14. С. 67-70.

7. Організація освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання у 2020/2021 навчальному році: методичні рекомендації / за заг. ред. В.І. Шуляра. Миколаїв: ОІППО, 2020. 108 с.

8. Приходько Л.А., Сьомак О.В., Ройко Л.Л. Використання додатків Google для підтримки дистанційного навчання учнів початкової школи / Л.А. Приходько, О.В. Сьомак, Л.Л. Ройко // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції та перспективи розвитку освіти, науки та технології в епоху трансформаційних процесів». - Луцьк: Вежа, 2021. С. 207-210.

9. Толочко В.М. Проблемні аспекти дистанційної форми освіти та можливості її використання в Україні

10. Хмурова В., Гращенко І. Дистанційна освіта в період пандемії COVID-19. Вісник КНТЕУ. 2020. № 3. С. 136.

11. Якубов С. Дистанційне навчання. Організація процесу

References

1. Kontseptsіya rozvitku distantsіynoї osviti v Ukrai.rn roku: postanova Mlmsterstva osvhi і nauki Ukrarni vid 20 grudnya 2000 r. [in Ukrainian].

2. Polozhennya pro distantsiynu formu zdobuttya povno'i' zagal'no'i' serednoiosv zatverdzheno nakazom MON vid 8 veresnya 2020 roku №1115. [in Ukrainian].

3. Bikov V.Yu. (2008). [Models of organizational systems of open education]: monografiya. Ky'i'v: Adka, 684 s. [in Ukrainian].

4. Glukhovs'ka N.A. (2016). [Problems and prospects of distance learning in the system of training future specialists in the conditions of European integration], Aktual'm problemi pedagogiki, psikhologn ta profesiynoї osviti. № 2. S. 67-71. [in Ukrainian].

5. Kukharenko V.M., Bondarenko V.V. (2020). [Emergency distance learning in Ukraine]: Monografiya. Kharkiv: Vid-vo KP «Mis'ka drukarnya», 409 s. [in Ukrainian].

6. Lavro O.O. (2020). [Features of the educational space of distance professional training of primary school teachers]: Materiali stud. nauk. konf. «Aktual'ni problemi ukra'ins'ko'i osviti». Vip. 14. S. 67-70. [in Ukrainian].

7. [Organization of the educational process using distance learning technologies in the 2020/2021 academic year]: metodichni rekomendatsii / za zag. red. V.I. Shulyara. Mikolaiv: OIPPO, 2020. 108 s. [in Ukrainian].

8. Prikhod'ko L.A., S'omak O.V., Royko L.L. (2021). [Using Google applications to support distance learning for elementary school students] / L.A. Prikhod'ko, O.V. S'omak, L.L. Royko // Zbirnik materialiv Vseukrains'koi naukovo-praktichnoi konferentsii «Tendentsii ta perspektivi rozvitku osviti, nauki ta tekhnologii v epokhu transformatsiynikh protsesiv». - Luts'k: Vezha, S. 207-210. [in Ukrainian].

9. Tolochko V.M. (2009). [Problematic aspects of distance education and possibilities of its use in Ukraine]. [in Ukrainian].

10. Khmurova V., Grashchenko I. (2020). [Distance education during the COVID-19 pandemic]. Visnik KNTEU. 2020. № 3. S. 136. [in Ukrainian].

11. Yakubov S. (2015). [Distance Learning. Process organization] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru