Використання дискусійних методів навчання під час проведення практичних занять у сфері цивільного захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Використання дискусійних методів навчання під час проведення практичних занять у сфері цивільного захисту

Гайович Галина Василівна кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проектами, Дишкант Олена Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проектами, Бойко Оксана Анатоліївна кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проєктами

Анотація

Освіта дорослих останнім часом набуває все більшого значення через ускладнення робочих процесів. Постійне отримання нової інформації, вмінь і навичок є невід'ємною складовою сучасного суспільства. Перехід освіти в онлайн простір також вносить свої правки до методів і засобів викладання. Так в статті проаналізовані дослідження, які говорять про те, що більшість слухачів не вважає ефективною традиційну лекцію, а перевагу надає практичним заняттям. Практичні заняття в інтернет-просторі мають певні особливості, не всі традиційні форми і методи можуть ефективно застосовуватись під час дистанційного або онлайн підвищення кваліфікації. Найкраще показують себе методи і форми, які не лише підвищують рівень знань, але й дозволяють розвинути певні особистісні вміння та навички, необхідні не лише для роботи, але й для повсякденного життя. Зважаючи на те, що метод викладання найкраще засвоюється під час активної участі в заняттях, які його демонструють, заняття з викладачами також мають ряд методичних особливостей. Під час проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи цивільного захисту бажано організовувати заняття в тому форматі та з застосуванням тих методів, які вони зможуть використовувати і у власній викладацькій діяльності.

В статті докладно розглянуто метод дискусії, який є інтерактивними і дозволяє не лише засвоювати навчальний матеріал, але й сприяє розвитку організаторських, комунікативних, лідерських якостей, необхідних, як під час викладання предметів з цивільного захисту, так і під час виконання дій за призначенням щодо профілактики надзвичайних подій (ситуацій), а також в ході ліквідації наслідків у разі їх виникнення.

Автори докладно розглядають круглий стіл і конференцію, як різновиди дискусії. Застосування цих методів в навчальному процесі істотно підвищує інтерес до теми, що вивчається та дозволяє в навчальній обстановці удосконалити власне ораторське мистецтво.

Ключові слова: освіта дорослих, цивільний захист, інтерактивні заняття, дискусія, практичне заняття.

Abstract

Haiovych Halyna Vasylivna Candidate of Philology, Assistant professor, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Dyshkant Olena Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Assistant professor, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Boiko Oksana Anatoliivna Candidate of Sciences in Government Administration, Senior Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Babiichuk Iryna Viktorivna Lecturer Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

Romaniuk Nataliia Mykolaivna Lecturer Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection

THE USE OF DISCUSSION TEACHING METHODS WHEN CONDUCTING PRACTICAL TRAINING IN THE FIELD OF CIVIL PROTECTION

Adult education has recently become increasingly important due to the increasing complexity of work processes. Constantly receiving new information, skills and abilities is an integral part of modern society. The transition of education to the online space also makes changes to teaching methods and means. Thus, in the article analyzes studies that show that the majority of students do not consider a traditional lecture effective, and preference is given to practical training. Practice training in the Internet space have certain characteristics; not all traditional forms and methods can be effectively used during distance or online upgrade qualifications. The best thing declares oneself method and form, who not only increase the level of knowledge, but allow you to develop certain personal skills and abilities necessary not only for work, but also for everyday life. Considering that the teaching method is best learned through active participation in classes that demonstrate it, classes with teachers also have a number of methodological features. When upgrading the qualifications of teaching staff in the civil protection system, it is advisable to organize classes in a format and using methods that they can use in their own teaching activities.

In the article discusses in detail the method of discussion, which is interactive and allows not only to assimilate educational material, but also contributes to the development of organizational, communicative, leadership skills necessary both when teaching subjects on civil protection, and when carrying out preventive actions as intended. emergency events (situations), as well as during the liquidation of consequences when they occur.

The authors examine in detail the round table and conference as types of discussion. The use of these methods in the educational process significantly increases interest in the topic being studied and allows you to improve your own oratory in a learning environment setting.

Keywords: adult education, civil protection, interactive classes, discussion, practical class.

Постановка проблеми

В умовах суттєвих змін, які відбуваються в світі, знання, які отримує людина впродовж життя мають тенденцію до швидкого старіння. Як і раніше, новітня інформація має величезне значення. Тому вміння її швидко отримати і використовувати надає можливість людям (організаціям) займати лідерські позиції. Освіта дорослих сьогодні направлена саме на забезпечення слухачів найсучаснішою інформацією, а також на формування вміння її одержувати, опрацьовувати, зберігати і застосовувати. Окрім того освіта сьогодні набуває ознак неперервного процесу, тобто фахівець зорієнтований на навчання протягом всієї професійної кар'єри [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На думку вчених, освіта дорослих є феноменом, що характерний для розвинених країн, досвід яких показує, що «освіта дорослих є чинником, який забезпечує безпосередній процес розвитку особистості й визначає шляхи реалізації й оновлення цього процесу» [2].

Згідно досліджень, традиційний лекційний формат проведення навчання є застарілим і потребує заміни. Слухачі сьогодні є набагато більш технічно розвиненими і потребують диджиталізації освіти. Крім того, у зв'язку з останніми подіями в країні і світі, завданням навчального закладу є організація оптимального режиму навчання, який би задовольняв освітні потреби кожного слухача. На думку опитаних слухачів, більшість вважає, що найбільш цікавими для них є практичні заняття, друге місце посідає самоосвіта, лише незначна кількість респондентів (2,6% від опитаних) визнали найбільш інформативними та цікавими лекції [3].

Підвищення кваліфікації дозволяє подолати розрив між здобутою освітою та потребами, що висуває розвиток науки, освіти, техніки і суспільства. Найважливішими функціями системи підвищення кваліфікації, на думку вчених, що досліджують особливості функціювання освіти дорослих є обов'язковість випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відповідно до вимог сучасності та мотивування безперервного професійного зростання [4].

Метою статті є огляд практичних занять, що проводяться у рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту.

У нашій роботі ми будемо вважати практичне заняття формою організації освітнього процесу, що дає можливість поєднати теоретичні знання з практичними вміннями та навичками повсякденного життя, шляхом вирішення різних завдань [5].

Виклад основного матеріалу

З розвитком науки і техніки практична діяльність та практичні заняття у навчальному процесі зазнали значних змін. Також змінилися засоби їх проведення.

Розглянемо деякі методи, що дозволяють не лише засвоїти навчальний матеріал, але й сприятимуть відпрацюванню навичок ефективного та конструктивного спілкування, розвитку ораторських здібностей та вмінню висловлювати, обґрунтовувати і захищати власну точку зору:

Групова дискусія у педагогічному процесі - це інтерактивний метод навчання, який дозволяє проаналізувати думки, позиції й установки учасників групи в процесі безпосереднього спілкування і використовується з метою надання можливості учасникам різносторонньо побачити проблему та виробити спільну оптимальну позицію. Дискусія дозволяє узгоджувати різні позиції, залучати таку кількість інформації, що не може бути представлена однією людиною. Крім того, застосування групового зусилля скорочує час на досягнення результату.

Інтерес фахівців до феномену дискусії бере початок з 30-х років. Першими звернули увагу на дискусію в своїх роботах психологи, вказуючи, що людина завдяки механізму дискусії відходить від симетричного мислення і вчиться ставати на точку зору інших. Групова дискусія підвищує мотивацію та залученість її учасників до вирішення проблемних питань, які обговорюються. навичка педагогічний комунікативний викладання

Низка дослідників розглядає дискусію як метод, що сприяє засвоєнню слухачами нових знань, удосконаленню їх умінь та навичок, розвитку ключових компетентностей, стимулює й мотивує слухачів до навчання, сприяє розвитку психічних функцій, творчих здібностей і особистісних якостей. До навчальних дискусій, як окремої групи інтерактивних методів, відносять такі:

оцінювальна дискусія, каскадна дискусія, круглий стіл, панельна дискусія, групова дискусія, структурована академічна дискусія, «тиха» дискусія, ток-шоу тощо. [7]

Класифікувати форми групової дискусії можна за різними ознаками [6].

За структурованістю:

структуровані дискусії - в них задається тема для обговорення, а іноді і чітко регламентується осередок проведення дискусії (організовані за принципом «мозкового штурму»);

неструктуровані дискусії - в них ведучий пасивний, теми обираються учасниками самостійно, час дискусії формально не обмежується.

Переваги групової дискусії:

дозволяє членам групи виробляти власну позицію і уточнювати взаємні позиції учасників групи;

допомагає виявляти різноманіття підходів і точок зору до поставленої діагностичної проблеми;

дає всебічне бачення предмета обговорення.

Завдання, які допомагає вирішувати метод групових дискусій:

набуття досвіду аналізу реальних ситуацій;

вміння вислухати думки колег і взаємодіяти з іншими учасниками;

формування навичок формулювання проблеми і здатності відрізняти основне від другорядного;

вчитися долати прихильність до старих уявлень;

здатність побачити багатозначність можливих рішень проблеми;

розвиває вміння долати невпевненість, недовіру до себе, до власних думок, уявлень.

В основу навчальної дискусії покладено спільні для будь-яких її видів організаційно-педагогічні умови, за яких вона буде ефективною.

По-перше, проведення дискусії слід починати з формулювання (постановки) конкретного дискусійного питання (яке не має однозначної відповіді й допускає різні варіанти вирішення, зокрема, протилежні).

По-друге, всі висловлювання й міркування учасників дискусії мають відбуватись в площині визначеної дискусійної теми й супроводжуватися аргументацією й обґрунтуванням.

По-третє, навчальна дискусія може закінчуватися як консенсусом, так і збереженням наявних розбіжностей між її учасниками з обговорюваного проблемного питання.

По-четверте, відповідальність за модерування дискусії несе викладач (ведучий дискусії).

Завдяки дискусії її учасники у міру накопичення досвіду обговорень набувають багато необхідних умінь та навичок: формувати і викладати свою позицію, сприймати чужу, виробляти на цій основі спільне, найбільш доцільне рішення. Сумарно все це виражається в набутті такого складного уміння, як вирішення проблем в умовах групової діяльності.

Мистецтво дискусії - це важке ремесло. Викладач повинен не тільки сам уміти брати участь у дискусії, а й модерувати групову дискусію.

Одна з найбільш частих помилок, що заважає ефективності дискусії - небезпека обмежитися тільки обміном думок (демонстрацією своєї позиції). Ніхто не пояснює, чому дотримується тієї або іншої думки, не ставить під сумнів своєї позиції, не намагається зрозуміти, чому опонент думає інакше, нічого нового не народжується, кожен залишається при своїй думці та глухий до інших думок. У разі розбіжності думок можуть виникати конфлікти, які виконують мотивуючу роль, стимулюють бажання учасників групи висловитися, заявити свою позицію. Суперечка може набувати конфліктного характеру, але висловлені думки можуть послужити матеріалом для серйознішої роботи. Дискусія стане більш продуктивною, якщо від суперечки про думки група перейде до вислову обґрунтованих суджень. Обґрунтоване судження від думки відрізняється наявністю аргументів. З аргументами вже можна працювати. Можна оцінювати їх значущість і ступінь відповідності дійсності, порівнювати їх переконливість.

Отже, для викладача є важливим постійно відстежувати, на якому рівні проходить групова дискусія, досягти продуктивності дискусії, не дозволивши групі впасти у крайності.

У ході дискусії формується загальноприйнята думка, що дає професійно-психологічний поштовх до подальшої пошукової активності учасників. Групова дискусія в педагогічному процесі - це спільне обговорення будь-якого складного питання, що дозволяє не лише прояснити, а можливо і змінити думки, позиції й установки учасників групи в процесі безпосереднього спілкування. Вона може бути використана, як з метою надання можливості учасникам побачити проблему з різних сторін, так і в якості способу вироблення спільної оптимальної позиції у прийнятті діагностичного рішення. Між цими двома основними задачами є цілий ряд інших, проміжних, цілей, зокрема, надання можливості учасникам проявити свою компетентність і спонукати більш глибоко вивчати певну проблему [6].

Одним з різновидів дискусії є круглий стіл. Метод «круглого столу» був запозичений педагогікою зі сфери політики й науки. Він застосовувався для обговорення будь-якої проблеми представниками різних політичних і наукових напрямків.

У навчанні метод «круглого столу» використовується з метою підвищення ефективності засвоєння теоретичних питань шляхом розгляду їх особливостей за участю фахівців різного профілю.

Метод круглого столу використовується, як правило, для проведення занять з метою обговорення складних теоретичних проблем і обміну досвідом. На це заняття запрошуються певні компетентні особи - спеціалісти різних галузей знань. Учасники заздалегідь готують доповіді та виступи. Після виступів починається їх обговорення, аналіз, коментування, обмін думками.

Характерним для круглого столу є: визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорювання проблеми); виступи всіх учасників круглого столу мають характер персоніфікації (кожний повинен висловлювати особисту точку зору, а не загальну, навіть якщо вона спонтанна і не до кінця точно сформульована); всі сучасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення.

Застосування дистанційних технологій дає змогу проводити віртуальні круглі столи. На сучасному етапі модернізації системи освіти набувають важливості круглі столи, як метод експертної оцінки.

Учасники спочатку висловлюються в певній послідовності, а потім переходять до вільної дискусії. Зазвичай ціллю такого круглого столу є виявлення спектру думок з поставленої проблеми. Інколи, для додання гостроти дискусії, на засіданні круглого столу навмисно запрошують представників різних поколінь. Це також зменшує небезпеку здобуття однобічних знань і отримання помилкових рішень.

Таким чином, круглі столи - це демократичний варіант проведення інтенсивних дискусій. Вони організовуються для винесення колегіальних ухвал з низки проблеми [8].

Варіанти проведення «круглих столів»:

Перший варіант - учасники виступають із доповідями, потім проводиться їх обговорення. При цьому ведучий приймає у засіданні щодо скромну участь - розподіляє час виступів, надає слово учасникам обговорення.

Другий варіант - ведучий інтерв'ює учасників круглого столу або висуває тези для обговорення. У цьому випадку він стежить за тим, щоб висловились усі учасники, «тримає» хід обговорення у руслі головної проблеми, заради якої організовано зустріч за «круглим столом». Такий спосіб проведення круглого столу викликає більший інтерес у аудиторії. Але він вимагає від провідної більшої майстерності і глибокого знання «нюансів» проблеми, що обговорюється.

Третій варіант «методичні посиденьки». Організація такого круглого столу має особливості. Для обговорення пропонуються питання, суттєві на вирішення якихось ключових завдань навчально-виховного процесу. Тема обговорення заздалегідь не оголошується. У цьому випадку майстерність ведучого Круглого столу полягає в тому, щоб у невимушеній обстановці викликати слухачів на відверту розмову з питання, що обговорюється, і підвести їх до певних висновків. Метою таких «посиденьок» є формування правильної точки зору щодо певної педагогічної проблеми; створення сприятливого психологічного клімату у цій групі слухачів.

Четвертий варіант - «методичний діалог». У рамках такої форми Круглого столу слухачі наперед знайомляться з темою обговорення, отримують теоретичне домашнє завдання. Методичний діалог ведеться з певної проблеми між провідним та слухачами чи між групами слухачів. Рушійною силою діалогу є культура спілкування та активність слухачів. Велике значення має загальна емоційна атмосфера, що дозволяє викликати почуття внутрішньої єдності. На закінчення робиться висновок на тему, приймається рішення про подальші спільні дії [9].

При дистанційній формі навчання круглі столи набувають своїх переваг. Зокрема для їх проведення використовуються популярні платформи для проведення відео конференцій (Zoom, Google Meet тощо), що дає можливість персонального запрошення учасників через особисті акаунти. Онлайн формат проведення круглих столів стає більш зручним для організаторів і учасників, що в свою чергу дозволяє залучати більшу кількість учасників [10].

До дискусійних методів навчання також можна віднести навчальну конференцію.

Ефективність даного виду навчання підтверджують вчені Г. Онкович, О. Мельник, О. Острянська, описуючи в своїх наукових творах конкретні приклади успішно проведених заходів, які мали велике значення для розвитку наукової думки з обговорюваних питань [11].

Даний метод доцільно використовувати в процесі навчання дорослих через його інтерактивність - можливість заохочення і залучення до процесу всіх слухачів групи, надання їм можливості брати участь в обговореннях, давати зворотній зв'язок та уточнювати незрозумілі питання саме тоді, коли вони безпосередньо виникають. Конференція дозволяє в безпечному навчальному просторі застосовувати засоби ефективної комунікації, через що відбувається колективне занурення в обговорювану проблему.

Для ефективного проведення конференції необхідна чітка організація і модерація процесу.

Організація конференції включає в себе вибір теми, підготовку плану проведення, організацію підготовки доповідей за визначеною тематикою, доведення плану до учасників.

Під час проведення заняття викладач бере на себе функцію модератора, надаючи слово для доповіді згідно плану, слідкуючи за регламентом і заохочуючи всіх присутніх до запитань і активного обговорення виступу.

У випадку застосування даного методу навчання, попередня підготовка доповідачів до заходу дозволяє знизити нервове напруження виступаючих, що позитивно відображається на емоційному забарвленні заняття.

Висновок

Застосування дискусійних методів навчання під час організації та проведення занять в межах проведення підвищення кваліфікації дорослих фахівців сприяє активній позитивній взаємодії і співробітництву у процесі пізнання, актуалізації наявного досвіду слухачів, та на його базі - більш ефективному засвоєнню нових знань, побудові співтворчих взаємин між тими, хто навчається і тими, хто навчає. Ці методи також дозволяють викликати інтерес до теми, що вивчається через стимулювання пізнавальної активності, самостійності та творчості, що спонукає до удосконалення знань в рамках самоосвіти навіть після закінчення навчання.

Література

1. Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С.О.; НАПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих. - К.: ВД «ЕКМО», 2011. - 324 с.

2. Маслянікова І.В., Сучасні підходи навчання дорослих: теоретичні та емпіричні аспекти. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: психологія УДК 159.9 DOI Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського.

3. Шевченко О. С., Говардовська О. О., Погорєлова О. О., Степаненко Г. Л., Овчаренко І. А., Малахова Д. О. Особливості проведення лекцій у дистанційному режимі: погляд студентів. Актуальні питання лінгвістики, професійної лінгводидактики, психології і педагогіки вищої школи: збірник статей VI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 25-26 листопада 2021 р.). - Полтава : Вид-во “Астрая”, 2021. - 355 c.

4. Саюк В.І. Теоретичні засади якості підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти / В. І. Саюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 7 (50). - Рівне: РДГУ, 2013. - с. 162-166.

5. Гайович Г.В., Дишкант О.В., Бабійчук І.В., Романюк Н.М. Практичні методи навчання в сфері ЦЗ, «Наука і т ехніка сьогодні» (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія«Техніка»)»: журнал. 2023.No7(21) 2023.С. 516 «Наукові перспективи», №7 (21), с. 561, Ст.272-282

6. Сорокіна С. І. Групова дискусія як один з ефективних інтерактивних методів практичної підготовки майбутніх лікарів / С. І. Сорокіна, Т. І.Шевченко // Матеріали Х ювілейної Всеукраїнської навчально-наукової конференції з міжнародною участю : «Кредитно-модульна система організації навчального процесу у ВМ (Ф) НЗ України на новому етапі». - 2013. -Ч. 1. - с. 488-490.

7. Киричок І., Серпухова В., Озеркіна О., Заговора М. «Круглі столи як дієвий формат комунікації університетської бібліотеки і студентства» Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі. IV Науково-практична конференція, Харків, НБ ХНМУ, 26-27 жовтня 2021 р.

8. Онкович Г. Наукова конференція як інтерактивна медіаосвітня технологія / Г. Онкович // Вища освіт а України : Теорет ичний т а науково-мет одичний часопис. - 2014. - № 4. - с. 85-92. - Бібліогр.: с. 92-93

References

1. Sisoeva, S.O.(2011). Interaktivn tehnologn navchannja doroslih [Interactive technologies for teaching adults]. K.: VD «EKMO» [in Ukrainian].

2. Masljanikova, I.V. (2020). Suchasni pіdhodi navchannja doroslih: teoretichni ta empіrichnі aspekti [Modern approaches to teaching adults: theoretical and empirical aspects]. Vchen/ zapiski TNU ітепі V.I. Vernads'kogo. Ser(ja: psihologbja - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: psychology.

3. Shevchenko, O. S., Govardovs'ka, O. O., Pogorelova, O. O., Stepanenko, G. L., Ovcharenko, І. A., Malahova, D. O. (2021). Osoblivosti provedennja lekcij u distancijnomu rezhimi: pogljad studentiv [Peculiarities of conducting lectures remotely: the view of students]. Proceedings from MIIM'12: VI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Aktual'm pitannja lіngvіstiki, profescjnot Imgvodidaktiki, psihologn і pedagogіki vishhot shkoli» - The Sixth International Scientific and Practical Conference «Current issues of linguistics, professional linguistic didactics, psychology and pedagogy of higher education».(p. 355). Poltava : Vid-vo “Astraja” [in Ukrainian].

4. Sajuk, VI. (2013). Teoretichm zasadijakosti pіdvishhennja kvalіfіkacії naukovo- pedagogichnih kadriv u sistemі pіsljadiplomnoї pedagogіchnoї osvhi [Theoretical principles of quality improvement of scientific and pedagogical personnel in the system of post-graduate pedagogical education]. Onovlennja zmіstu, form ta melod/v navchannja і vihovannja v zakladah osvdi Updating the contentforms and methods of teaching and upbringing in educational institutions, 7 (50), 162-166.

5. Gajovich, G.V., Dishkant, O.V., Babijchuk, I.V., Romanjuk, N.M. (2023). Praktichni metodi navchannja v sferi CZ [Practical methods of teaching in the field of social sciences]. «Nauka і tehmka s'ogodm» (Serija «Pedagogіka», Serja «Pravo», Serija «Ekonomіka», Serja «Fіziko-matematichnі nauki», Serija^ehmka»)» - "Science and technology today" ("Pedagogy" series, "Law" series, "Economics" series, "Physical and mathematical sciences" series, "Technology" series), 7(21) 2023, 272-282.

6. Sorokina, S. І. (2013). Grupova diskusija jak odin z efektivnih interaktivnih metodiv praktichnoi pіdgotovki majbutnih hkariv [Group discussion as one of the effective interactive methods of practical training of future doctors]. Proceedings from H '10: XjuvUejna Vseukratns& apos;ka navchal'no-naukova konferenda z mіzhnarodnoju uchastju «Kreditno-modul& apos;na sistema organizacii navchal'nogo procesu u VM (F) NZ Ukraini na novomu etapi» - The Tenth 10th anniversary All-Ukrainian educational and scientific conference with international participation «Credit-module system the organization of the educational process in the Ministry of Education (F) of the National Academy of Sciences of Ukraine at a new stage». (pp. 488-490).

7. Kirichok, I., Serpuhova, V., Ozerkina, O., Zagovora, M. (2021). «Krugli stoli jak dievij format komunikacii universitets'koi b^HoleM і studentstva» Biblioteki і suspil'stvo: ruh u chasi ta prostori [Round tables as an effective format of communication between the university library and students]. Proceedings from IV Naukovo-praktichna konferencija «Kreditno-modul'na sistema organizacii navchal'nogo procesu u VM (F) NZ Ukraini na novomu etapi» - The Fourth International Scientific and Practical Conference «Libraries and society: movement in time and space». Harkiv: NB HNMU (pp. 488-490).

8. Onkovich, G. (2014). Naukova konferencija jak interaktivna mediaosvitnja tehnologija / G. Onkovich [Scientific conference as an interactive media educational technology]. Vishha osvita Ukrami - Higher education of Ukraine, 4, 85-92.

Размещено на Allbest.ru