Експериментальна перевірка ефективності педагогічної моделі формування природничо-наукової екомпетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський інститут бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ Й ЕРГОТЕРАПІЇ

Фастівець А. кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

та фізичної терапії, ерготерапії

Полтава

Анотація

компетентність підготовка терапія ерготерапія

У статті представлено хід та результати формувального експерименту з перевірки ефективності обґрунтованої на теоретичному рівні педагогічної моделі формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії. Обґрунтовано зміст, технології та механізми організації експериментального дослідження природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців, проведено аналіз ефективності розроблених методик на відповідних етапах природничо-наукової підготовки, проаналізовано динаміку кількісних і якісних показників сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії на професійно-орієнтувальному, фундаментальному професійному і спеціалізувальному професійному етапах підготовки.

Поняття «компетентність фізичного терапевта, ерготерапевта», що засвідчується документом про професійну освіту, передбачає: компетентність у галузі теорії фізичної терапії та ерготерапії; компетентність у сфері сучасних реабілітаційних технологій і методик; компетентність у проєктуванні й реабілітаційних системах; компетентність у професійній взаємодії з учасниками реабілітаційного процесу (члени мультидисциплінарної команди, пацієнти, члени родини/опікуни пацієнтів); компетентність у галузі теорії і практики дослідження у сферах фізичної терапії та ерготерапії; компетентність в у медичних інноваціях; компетентність в організації та управлінні; компетентність у професійному самовдосконаленні.

Ефективність пропонованої моделі перевірено через систему критеріїв (особистісно-мотиваційний, когнітивний, інтеграційно-змістовий, інформаційно-комунікативний, операційно-діяльнісний, здоров'язберігальний і професійно-рефлексивний); для кожного критерію виокремлено низку показників та рівнів (елементарний, базовий, достатній і творчий) сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців. З використанням статистичних методик підтверджено достовірність отриманих результатів і правильність сформульованої гіпотези.

Ключові слова: майбутній фахівець із фізичної терапії та ерготерапії природничо-наукова підготовка, природничонаукова компетентність, етапи формування компетентності, критерії, показники та рівні сформованості.

Annotation

Fastivets Anna. Experimental verification of the effectiveness of the pedagogical model of the formation of natural and scientific competence of future specialists in physical therapy and ergotherapy.

The article presents the course and results of a formative experiment to test the effectiveness of a theoretically substantiated pedagogical model of forming the natural and scientific competence of future specialists in physical therapy and ergotherapy. The content, technologies, and mechanisms of the organization of the experimental study of natural and scientific training of future specialists are substantiated, an analysis of the effectiveness of the developed methodics at the relevant stages of natural and scientific training is conducted. The dynamics of quantitative and qualitative indicators of the formation of natural and scientific competence of future specialists in physical therapy and ergotherapy is analyzed on professional and orientative, fundamental professional and specialized professional stages of training. The concept of «competence of a physical therapist, ergotherapist», certified with a document on professional education, includes: competence in the field of theory in physical therapy and ergotherapy; competence in the field of modern rehabilitation technologies and methodics; competence in designing and rehabilitation systems; competence in professional interaction with participants of the rehabilitation process (members of the multidisciplinary team, patients, family members / caregivers of patients); competence in the field of theory and practice of research in the fields of physical therapy and ergotherapy; competence in medical innovations; competence in organization and management; competence in professional self-improvement.

The effectiveness of the proposed model is verified through a system of criteria (personal and motivational, cognitive, integrative and substantial, informational and communicative, operational and activity orientated, health-keeping, and professional and reflexive); for each criterion, a number of indicators and levels (elementary, basic, sufficient and creative) of the formation of natural and scientific competence of future specialists are distinguished. Using statistical methods, the reliability of the obtained results and the correctness of the formulated hypothesis are confirmed.

Keywords: future specialist in physical therapy and ergotherapy, natural and scientific training, natural and scientific competence, stages of competence formation, criteria, indicators and levels of formation.

Постановка проблеми

Сучасний соціально-економічний, військово-політичний, екологічний і, як наслідок, демографічний стан в нашій країні спричинили суттєве погіршення стану здоров'я різних груп населення, особливо дітей, підлітків та молоді. Ураховуючи демократизацію в сучасному суспільстві і право кожного громадянина України незалежно від його соціального статусу й рівня здоров'я на повноцінну фізкультурно-оздоровчу діяльність, держава сьогодні потребує компетентних, висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців з фізичної терапії та ерготерапії, безпосередні професійні обов'язки яких будуть охоплювати організацію і проведення занять фізичними вправами з оздоровчою, відновлювальною й лікувальною метою [1; 2]. Досягнення цих завдань потребує розробки ефективної педагогічної моделі формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії у сучасному ЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню та вдосконаленню процесу професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії й ерготерапії присвячено наукові праці багатьох дослідників. Зокрема, науковцями розкрито ключові аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної терапії та ерготерапії (В. Кукса, Р. Маслов, Л. Сущенко та ін.), вивчено закордонний досвід підготовки фахівців цієї галузі (О. Базильчук, А. Герцик, С. Гук, Ю. Лянной та ін.), узагальнено поняттєвий апарат у галузі фізичної терапії, ерготерапії, фізичної реабілітації (А. Герцик, О. Гузій, О. Мерзлікіна та ін.) й досліджено проблему формування готовності до різних видів професійної діяльності (Н. Бєлікова, О. Міхеєнко, М. Співак та ін.).

Мета статті (постановка завдань) - здійсити експериментальну перевірку ефективності педагогічної моделі формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії у навчальному процесі сучасного ЗВО України.

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою педагогічної діагностики стану природничо-наукової підготовки та виявлення рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії нами було проведено констатувальний експеримент, у якому взяли участь 961 респондентів-майбутніх фахівців фізичної терапії, ерготерапії і 42 працюючих викладачів природничо-наукових дисциплін.

Завдання експерименту полягали у: розробці педагогічно-професійної програми підготовки майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії; обґрунтуванні на основі раніше визначених критеріїв (особистісно-мотиваційний, когнітивний, інтеграційнозмістовий, інформаційно-комунікативний, операційно-діяльнісний, здоров'язберігальний і професійно-рефлексивний), показників і рівнів (елементарний, базовий, достатній і творчий) сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії; проведені еталонних рівневих характеристик сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії; доборі комплексу адекватних та інформативних методик діагностики сформованості компетентності за визначеними рівнями; здійсненні діагностувального обстеження учасників експерименту за обраними методиками відповідно до розроблених критеріїв і показників; оформленні результатів діагностувального зрізу стану природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії [3; 4].

На етапі констатувального зрізу нами встановлено, що за особистісно-мотиваційними показниками більшість респондентів (375 осіб, що становить 39% всієї групи) виявили базовий рівень розвитку природничо-наукової компетентності; 36 % досліджуваних (346 осіб) виявили елементарний рівень сформованості компетентності за особистісно-мотиваційним критерієм; за достатнім і креативним рівнями означений критерій сформовано у 134 осіб (14%) і 106 осіб (11%) відповідно.

Отже, констатувальне оцінювання стану сформованості показників природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії дозволило встановити, що більшість із них знаходяться на елементарному та базовому логічних рівнях; креативний рівень сформованості виявлено у незначної кількості респондентів. Покомпонентний аналіз результатів констатувального експерименту дозволив встановити, що найвищі узагальнені показники сформованості відмічаються за операційно-діяльнісним і здоров'язберігальним критеріями, а найнижчі показники - за інтеграційно-змістовим та інформаційно-комунікативним критеріями.

За результаттами констатувального зрізу нами на цьому етапі визначено контрольну й експериментальну групи. Для досягнення надійності формувального експерименту та однорідність експериментальної і контрольної груп із загальної кількості респондентів - студентів перших курсів експериментальних ЗВО були виведені по 10 % (96 осіб) респондентів, що мали найвищі і найнижчі показники сформованості компонентів досліджуваної компетентності. Надалі контрольна та експериментальна групи були рівномірно розподілені за рівнями сформованості природничо-наукової компетентності шляхом довільного вибору учасників.

У формувальному експерименті з розвитку природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії прийняли участь 385 здобувачів експериментальних навчальних закладів України, зокрема - 93 здобувача Полтавського державного медичного університету (46 КГ - 47 ЕГ), 194 респонденти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (98 КГ - 97 ЕГ), 98 здобувачів Полтавський інститут бізнесу (51 КГ - 47 ЕГ), 137 студентів Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) - (69 КГ - 67 ЕГ), 170 здобувачів Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (м. Київ) - (83 КГ - 87 ЕГ) та 78 осіб Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна» (37 КГ - 41 ЕГ).

Дослідження динаміки кількісних і якісних показників розвитку природничо-наукової компетентності проводилось упродовж 2019-2023 рр. Початок формувального етапу експерименту - вересень 2019 року та його завершення - червень 2023 року.

Планування формувального експерименту враховувало поетапну реалізацію авторської інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії, яка містила початковий (теоретичний) (1-2 курси першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), базовий (практико-орієнтований) ((3-4 курси першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) та підсумковий (професійно-адаптативний) (1-2 курси другого (магістерського) рівня) етапи підготовки.

Найвищу динаміку зростання на початковому (теоретичному) етапі формувального експерименту констатовано за особистісно-мотиваційним і когнітивним показниками сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців терапії а ерготерапії - 14,75 % і 14,0 % відповідно. Позитивна динаміка приросту також відмічається за операційно-діяльнісним ( - 11,50 %), здоров'язберігальним ( - 10,75 %) й інформаційно-комунікативним ( - 10,75) критеріями сформованості.

Найнижчі результати приросту констатовано за інтеграційно-змістовим і професійно-рефлексивним показниками - динаміка приросту становить 9,00 % і 6,00 % відповідно (рис. 1 а).

Як підсумок базового (практико-орієнтованого) етапу формувального експерименту нами констатовано найвищий приріст результатів за здоров'язберігальним показниками сформованості природничо-наукової компетентності фахівця фізичної культури, що виражається у середньому прирості - 21,25 %; високі показники приросту відмічаються також за особистісномотиваційними та когнітивними показниками - по 17,75 %; середні показники виявлено за інформаційно-комунікативними ( - 14,5 %), інтеграційно-змістовими та операційно-діяльнісними (по - 13,25 %) показниками; як і на попередньому етапі найнижчі прирости спостерігалися за професійно-рефлексивними показниками - - 9,75 % (рис. 1 б).

Констатовано, що найвищий приріст результатів на цьому етапі формувального експерименту виявлено за професійно-рефлексивними показниками сформованості природничо-наукової компетентності фахівців фізичної терапії та ерготерапії, що виражається у середньому прирості - 31,75 %; стабільно високі показники також відмічено за інтеграційнозмістовим ( - 29,75 %), операційно-діяльнісним ( - 24,75 %) та здоров'язберігальним критеріями ( - 24,00 %); найнижчий приріст на підсумковому (професійно-адаптативному) етапі за особистісно-мотиваційним ( - 19,90 %), когнітивним ( - 17,25 %) та інформаційно-комунікативним ( - 18,50 %) критеріями (рис. 1 в).

Рис. 1 Динаміка показників сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії за результатами початкового (теоретичного) етапу (а), базового (практико-орієнтованого) (б), підсумкового (професійно-адаптативного) (в) етапів формувального експерименту 1 - особистісно-мотиваційний критерій; 2 - когнітивний критерій; 3 - інформаційно-комунікативний критерій; 4 - інтеграиійно-змістовий критерій; 5 - операційно-діяльнісний критерій; 6 -здоров'язберігальний критерій; 7 - професійно-рефлексивний критерій

Узагальнення та порівняння результатів впровадження педагогічної моделі формування природничо-наукової компетентності у експериментальній групі майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії засвідчили стабільно високі показники приросту за всіма критеріями сформованості: найвищі за здоров'язберігальним ( - 56 %), особистісно-мотиваційним та інтеграційно-змістовим (по - 52 %) критеріями. Дещо нижчу, але стабільну динаміку відмічено за когнітивним ( - 49 %), операційно-діяльнісним ( - 48,25 %) та професійно-рефлексивним ( - 47,00 %) критеріями. Найнижчі показники приросту в експериментальній групі констатовано за інформаційно-комунікативним критерієм - середній приріст на рівні - 43,75 % (рис. 2).

Рис. 2 Узагальнені дані середнього приросту критеріїв сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії. 1 - особистісно-мотиваційний критерій; 2 - когнітивний критерій; 3 - інформаційно-комунікативний критерій; 4 - інтеграиійно-змістовий критерій; 5 - операційно-діяльнісний критерій; 6 -здоров'язберігальний критерій; 7 - професійно-рефлексивний критерій

Аналіз кількісних узагальнень формувального експерименту засвідчив, що показники контрольної і експериментальної груп на контрольному зрізі суттєво не відрізняються; також констатуємо відсутність змін у показниках контрольної групи до та після експерименту, що було наслідком підготовки фахівців за традиційними методиками вивчення природничо-наукових дисциплін; високі позитивні зміни спостерігаються у динаміці показників експериментальної групи до і після впровадження розробленої методики.

У експериментальній групі відмічається суттєве зменшення кількості респондентів, що виявили елементарний рівень сформованості природничо-наукової компетентності на 104 особи, що відповідає 27 %. На 73 здобувача (19 %) у експериментальній групі зменшилася кількість респондентів, які виявили базовий рівень природничо-наукової компетентності. У той же час, відмічається збільшення кількості респондентів, що виявили достатній (96 осіб - 25 %) та креативний (81 досліджуваний - 21 %) рівні (табл. 1).

Таблиця 1

Узагальнені результати впровадження експериментальної методики (абсолютні одиниці/кількість осіб)

Достовірність отриманих результатів та правильність сформульованої гіпотези доведено шляхом статистичних розрахунків критерію Крамера-Уелча та критерію Вілкоксона-Манна-Уітні. Результати завершеної дослідницько-експериментальної роботи дозволяють стверджувати, що мета дослідження досягнута, поставлені завдання реалізовані, гіпотези дослідження підтверджені.

Висновки

Отже, нами представлено хід та результати формувального експерименту з перевірки ефективності обґрунтованої на теоретичному рівні авторської інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії. Обґрунтовано зміст, технології та механізми організації експериментального дослідження, проведено аналіз ефективності розроблених методик на відповідних етапах природничо-наукової підготовки, проаналізовано динаміку кількісних і якісних показників сформованості природничо-наукової компетентності фахівців фізичної терапії та ерготерапії на початковому (теоретичному), базовому (практико-орієнтованому) та підсумковому (професійно-адаптативному) етапах підготовки. З використанням статистичних методик (розрахунків критерію Крамера-Уелча та критерію Вілкоксона-Манна-Уітні) підтверджено достовірність отриманих результатів і правильність сформульованої гіпотези.

Якісний аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив переваги розробленої нами інтеграційно-функціональної моделі та відповідної наскрізної міжпредметної матриці природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної терапії та ерготерапії у навчальному процесі сучасних ЗВО України. Встановлено, що практична реалізація цієї моделі і використання положень компетентнісного, контекстного, логіко-структурного, інтегрованого, діяльнісного і технологічного підходів сприяли підвищенню рівнів сформованості показників природничо-наукової компетентності, а тому їх можна переносити на генеральну сукупність.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в адаптації розробленої педагогічної моделі формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії до системи підготовки фахівців за спеціальностями 227 Терапія та реабілітація першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

Література

1. Беспалова О. Методологічні підходи до професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної терапії та артотерапії. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2019. № 1 (18). С. 62-66.

2. Бєлікова Н. О. Основні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у Польщі. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 3. С. 7-10.

3. Фастівець А. В. Природничо-наукова підготовка майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії: методологія, теорія, практика. Монографія. Полтава. 2023. 240 с.

4. Anna V Fastivets, Valentyna V. Onipko, Anatoliy V. Emetc, Yevheniia O. Skrinnik Medical aspects of specialist training in physical therapy and ergotherapy in the system of higher education of Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2019. Tom LXXII. nr 5. cz II. pp. 1098-1103.

Reference

1. Bespalova O. Metodolohichni pidkhody do profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi terapii ta erhoterapii. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika. 2019. № 1 (18). S. 62-66.

2. Bielikova N. O. Osnovni aspekty profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi reabilitatsii u Polshchi. Problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2010. № 3. S. 7-10.

3. Fastivets A. V. Pryrodnycho-naukova pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi terapii ta erhoterapii: metodolohiia, teoriia, praktyka. Monohrafiia. Poltava. 2023. 240 s.

4. Anna V Fastivets, Valentyna V. Onipko, Anatoliy V. Emetc, Yevheniia O. Skrinnik Medical aspects of specialist training in physical therapy and ergotherapy in the system of higher education of Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2019. Tom LXXII. nr 5. cz II. pp. 1098-1103.

Размещено на Allbest.ru