Європейська практика підтримки ідей STEM-освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА ПІДТРИМКИ ІДЕЙ STEM-ОСВІТИ

Рогоза Валентин Володимирович кандидат

педагогічних наук, завідувач відділу STEM-освіти

Київ

Анотація

Тема розвитку STEM-освіти нині є однією з найбільш актуальних у контексті модернізації національної освіти, підвищення її ефективності та відповідності сучасним запитам суспільства й національної економіки. У зв'язку з цим доцільно особливу увагу звернути на практику впровадження й популяризації ідей STEM-освіти у країнах Євросоюзу. Такий підхід є перспективним з методологічної точки зору, а також у контексті перспективи інтеграції української освіти у європейський освітній простір.

Зважаючи на вказане, метою роботи є систематизація досвіду Європейського Союзу щодо розвитку STEM-освіти на рівні формалізації відповідних ініціатив у спеціальних документах, а також на організаційному рівні шляхом створення інституцій, які системно займаються розвитком STEM-освіти.

У роботі показано, витоки концепції STEM-освіти, її значення як важливого інструменту конвергенції освітніх досліджень, новітніх освітніх технологій та інноваційних способів організації освітнього простору. Наголошується, що загальна увага до STEM-освіти продиктована прагматичними міркуваннями, оскільки STEM-освіта сприяє формуванню нових моделей партнерських зав'язків між освітніми інституціями і виробничою та бізнесовою сферами. Водночас вказується на те, що STEMосвіта, що нині набула значення ключового фактору міжнародної економічної конкурентоспроможності та необхідного рушія економічного зростання. освіта дослідження технологія інноваційний

Відповідно до заявленої мети, в роботі показано як європейські партнери системно підходять до розвитку STEM-освіти, в якій спосіб забезпечують нормативну та інституційну підтримку цьому процесу. На підставі узагальненого матеріалу сформульована позиція про необхідність врахування європейського досвіду розвитку STEM-освіти у національній освітній практиці.

Ключові слова: STEM-освіта, інноваційна освіта, модернізація освіти, європейська інтеграція.

Abstract

Rogoza Valentyn Volodymyrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Head of STEM education department, The Institute Of Pedagogy of The National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv

EUROPEAN PRACTICE OF SUPPORTING STEM EDUCATION IDEAS

The topic of STEM education development is currently one of the most relevant in the context of modernizing national education, increasing its efficiency and meeting the modern needs of society and national economy. In this regard, it is advisable to pay special attention to the practice of implementing and popularizing STEM education ideas in EU countries. This approach is promising from a methodological point of view, as well as in the context of the prospects for the integration of Ukrainian education into the European educational space.

Considering the above, the aim of the paper is to systematize the experience of the European Union in the development of STEM education at the level of formalization of relevant initiatives in special documents, as well as at the organizational level by creating institutions that systematically deal with the development of STEM education.

The paper shows the origins of the concept of STEM education, its importance as a major tool for the convergence of educational research, the latest educational technologies and innovative ways of educational space organization. It is emphasized that the general attention to STEM education is dictated by pragmatic considerations, since STEM education contributes to the formation of new models of partnerships between educational institutions and both industrial and business sectors. At the same time, it is pointed out that STEM education has now become a key factor in international economic competitiveness and a necessary driver of economic growth.

In accordance with the topic, the paper shows how European partners systematically approach the development of STEM education and how they provide regulatory and institutional support for this process. On the basis of the generalized material, the author formulates a statement regarding the necessity of taking into account the European experience of STEM education development in national educational practice.

Keywords: STEM education, innovative education, modernisation of education, European integration.

Постановка проблеми

Розвиток STEM-освіти нині можна вважати одним з пріоритетів української національної освіти. Така постановка питання пов'язана з чітким усвідомленням того, що стратегія сталого розвитку в умовах глобалізації ґрунтується на амбітній меті досягнення європейських стандартів життя, а це нині не можливо без розвитку IT-галузі, що зумовлює потреби у фахівцях, здатних до комплексної науково-інженерної діяльності [1].

Прикметно, що Європейська Комісія також пов'язує поступ європейської спільноти саме з розвитком IT-галузі та поширенням цифрової грамотності, у зв'язку з чим для європейського об'єднання була ухвалена стратегія «Цифровий компас 2030: європейський шлях до цифрового десятиліття» («2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade») [2]. Поява цього документу вочевидь пов'язана з тим фактом, що у країнах ЄС відчувається брак фахівців з навичками у галузі STEM - науки, технологій, інженерії та математики, а також у сфері інформаційно-комунікаційних технологій [3]. З іншого боку, спеціальні дослідження доводять прямий зв'язок між науковою та технічною освітою, структурою виробництва, доходом на людину та зростанням продуктивності в країні. Крім того експерти вказують на значний внесок працівників, які навчалися у галузі STEM у загальне зростання країни-членів ЄС [4].

Треба визнати, що європейські партнери системно підходять до розвитку STEM-освіти. Крім згаданої вище стратегії «Цифровий компас 2030: європейський шлях до цифрового десятиліття», освітні експерти ЄС напрацювали низку документів (зокрема, «Європейську програму навичок» («The European Skills Agenda»)), що сприяли появі інституцій, які системно займаються популяризацією ідей STEM-освіти, наприклад варто згадати таку інституцію як-от ЄС STEM коаліція (EU STEM Coalition) [3]. Очевидно, українській освіті варто врахувати досвід ЄС щодо розвитку STEM-освіти, на чому надалі і буде зосереджена наша увага.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Акронім STEM або утворені на його основі поняття STEM-освіта і STEM-підхід нині є одними з найбільш вживаних у педагогічній літературі у контексті модернізації національної освіти, підвищення її ефективності та відповідності сучасним запитам суспільства й національної економіки.

Як особливе педагогічне явище інноваційного дискурсу феномен STEMосвіти постає на початку 1990-х років у США, де ініціатива надати особливої уваги в освітньому процесі формуванню компетентностей науково-технічного, інженерного й математичного профілю здобула підтримки Національного наукового фонду США. Підґрунтям такої освітньої ініціативи, як і її підтримки можна вважати концептуальну позицію, що зростання освіченості та наукового потенціалу і економічне зростання є пов'язаними явищами, що підтверджується працями відповідного періоду авторства С. Беккера, М. Мерфі і Р. Тамура [5], Дж. Гроссмана і Е. Хелпмана [6], Дж. Дрорі [7].

Відтоді тема STEM-освіти набула свого осмислення у чисельних педагогічних працях серед яких нашу увагу привернули дослідження таких авторів як-от: 1) групи австралійських дослідників на чолі з Р. Тайтлер, які здійснили аналіз особливостей та перспектив залучення STEM-підходу до системи шкільної освіти [8]; 2) американського вченого Р. В. Байбі, який зосередився на процесах адміністрування й впровадження STEM-освіти на різних рівнях освітньої системи [9]; 3) американського педагога-практика Б. Е. Пенпраза з ґрунтовним аналізом перспектив STEM-освіти у реаліях ХХ ст. [10]. Водночас, для нашого дослідження методологічне значення мають праці українських дослідників, об'єктом досліджень для яких стала STEM-освіта, зокрема відзначимо: 1) класичну працю В. Бикова, в якій розглянуто моделі організаційних систем відкритої освіти [11]; 2) роботу О. Стрижака, І. Сліпухіної, Н. Полісун, І. Чернецького присвячену основним дефініціям STEM-освіти [12]; 3) аналітику В. Юрженка щодо феноменів технологічної освіти й STEM-освіти [13]; 4) міркування С. Доценко про методичний супровід впровадження STEM-освіти в України на рівні початкової, базової й профільної школи [14].

Думки та ідеї згаданих українських та зарубіжних авторів сприяли формуванню авторського уявлення про феномени STEM-освіти й STEM-підходу, їхнього змістовного наповнення й понятійного оформлення. Водночас, аналіз літератури за обраною проблематикою надає підстави стверджувати про необхідність спеціальної уваги до досвіду Європейського Союзу щодо розвитку STEM-освіти, що корисно і з методологічної точки зору, і у контексті перспективи глибокої інтеграції української освіти у європейський освітній простір.

Метою статті є систематизація досвіду Європейського Союзу щодо розвитку STEM-освіти на рівні формалізації відповідних ініціатив у спеціальних документах, а також на організаційному рівні шляхом створення інституцій, які системно займаються розвитком STEM-освіти.

Методологічна основа запропонованого дослідження визначена його теоретичним характером, що зумовило доречність використання в роботі загально-теоретичних і аналітичних методів наукового дослідження.

Виклад основного матеріалу

Одразу відзначимо, що досі загального визнання набуло положення, що навички й знання, що їх формує STEM-освіта є необхідними для адекватної відповіді на виклики ХХ століття, адже така освіта ґрунтується на актуальних наукових досягненнях, розумінні технологічних інновацій та володінні математикою як важливим інструментом сучасного пізнання світу [8]. При цьому STEM-освіта з точки зору змістовної характеристики (дидактичної) характеризується поєднанням міждисциплінарних практико орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін [12, с. 18].

Американський педагог-практик Браян Едвард Пенпраз акцентує увагу на змісті STEM-підходу в організації сучасної освіти. Сутність такого підходу, на думку дослідника, полягає у конвергенції освітніх досліджень, новітніх освітніх технологій та інноваційних способів структурування освітнього простору. Організація освітнього процесу із залученням актуальних педагогічних ідей, з використанням технологій активного навчання та нових типів освітніх програм, змінює спосіб викладання фізики, біології та інших галузей та рівень засвоєння здобувачами освіти відповідного матеріалу [10]. Професор Пенпраз також обстоює позицію про актуальність STEM-освіти й відповідного підходу у зв'язку з очевидним прогресом сучасних технологій, передусім штучного інтелекту, що не може не означитися на змісті сучасної освіти.

Зауважимо, що актуальність ідей STEM-освіти засвідчує і Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development). Зокрема цією поважною організацією на підставі вивчення думок та позицій представників національних урядів, лідерів думок, експертів, освітніх закладів, здобувачів освіти інших зацікавлених осіб був сформований програмний документ «Майбутнє освіти та навичок: Освіта 2030» («The future of education and skills: Education 2030»). Автори цього документу наголошують, що наукові знання створюють нові можливості та рішення, які водночас можуть збагатити наше життя і с зруйнувати усталений порядок речей. «Безпрецедентні інновації у науці та техніці, особливо в біотехнологіях і штучному інтелекті, викликає фундаментальні питання про те, якою має бути людини» [15, с. 3].

Як відзначалося, ідеї STEM-освіти артикулюються на початку 1990-х років. Своєю чергою у якості галузі дидактики, STEM-освіта виокремилася в США 2009 року з програми «Educate to Innovate», втім особливої популярності набуває з 2011 року з ініціативи керівник Інституту природничих наук США Джудіт Рамалі, яка опікувалася розроблення нових освітніх програм [12 ; 14]. При цьому відомий американський науковець Роджер В. Байбі вказує на те, що STEM-освіти передував інший освітній проєкт - «Супутник» («Sputnik»), який у США був реакцією на запуск СРСР супутника, що мовляв засвідчувало важливість суспільної й урядової уваги до інженерно-технічної й математичної освіти. Щодо власне STEM-освіти, то Байбі у своїх працях доводить, що у Сполучених Штатах успіх організації та реалізація цього проєкту пов'язаний з системним підходом до відповідного проєкту, адже ідеї STEM-освіти реалізувалися і на рівні федерального уряду, і на рівні штатів, округів і окремих закладів освіти [9].

Увага до STEM-освіти передусім продиктована прагматичними міркуваннями як американських урядовців та освітян, так і європейських. Зокрема перспективність STEM-освіти підтверджується показовим дослідженням 1994 року, що його було проведено Радою дослідних і технологічних інститутів Великобританії на предмет необхідності знань у галузі науки, техніки та/або математики у різних професіях. На підставі відповідного дослідження також було виокремлено групи професій з різними рівнями «критичності» необхідності відповідних знань і навичок. Отже, до групи Основні (MAIN occupations) були віднесені професії, де наука, технології та/або математика є основною діяльністю (наприклад, хіміки, лаборанти, техніки усіх профілів); до групи Критичні (CRITICAL occupations) - професії, де основною професійною функцією є не наука, технології чи математика, а де навички й знання, що їх формує STEM-освіта є критично важливими для професійної компетентності (фахівці ІТ-сфери, інженери, лікарі, тощо); групу Розширені професії (ENHANCED occupations) складають професії, навички й знання STEM-освіти підвищують професійну компетентність (наприклад, менеджери у різних сферах). Водночас, дослідження наочно показало, що навички й знання STEM-освіти мають велике значення практично у всіх секторах економіки, а працівники з відповідними компетентностями є життєво важливим для майбутнього суспільного добробуту [8, с. 9].

Окремо необхідно відзначити, що STEM-освіта передбачає інноваційну модель взаємин закладів освіти, зокрема університетів з державою і бізнес-структурами. Мається на увазі трансферт знань через підготовку фахівців, реалізацію спільних науково-дослідних проєктів, проведення громадських заходів, інноваційне підприємництво [12, с. 21]. Іншими словами, проєкт STEM-освіти орієнтований як на модернізацію самої освітньої системи, так і формування нових моделей партнерських зав'язків між освітніми інституціями і виробничою та бізнесовою сферами. Австралійський дослідник Рассел Тайтлер наголошує, що інноваційний характер STEM-освіти є головним аргументом уваги до неї уряду і бізнесу. Така позиція стимулюється прикладом сучасних економічно успішних країн, в яких, як правило, сильна STEM-освіта, що надає їй статусу ключового фактору майбутньої міжнародної економічної конкурентоспроможності національної держави та необхідним рушієм економічного зростання [16].

Не дивно, що претендуючи на статус одного з геополітичних й економічних лідерів світу, Європейський Союз також не обійшов увагою тему STEM-освіти. Додатковими стимулами для цього стали показники динаміки сектору STEM-освіти у США та Китаї у період 2000-2010 рр., що були значно позитивнішими, ніж у Євросоюзі, а спеціальні дослідження доводили, що здобувачі освіти у країнах-членах ЄС мали знижений інтерес до науково-технічних знань, інженерії та математики [17]. Як відзначають експерти, зміна такого стану речей для європейського інтеграційного об'єднання набуло характеру комплексної проблеми, вирішення якої було пов'язане з подоланням цілої низки перешкод - інституційних, структурних, процедурних, мотиваційних й культурних [18].

Для усунення цих перешкод щодо утвердження ідей STEM-освіти, а також для надання відповідному процесу комплексного характеру Європейська Комісія здійснила низку принципових кроків. Так, ще у 2010 році Європейська Рада схвалила Стратегію «Європа 2020» (Europe 2020-strategy) [19]. У документі поряд з пріоритетами сталого зростання (сприяння більш ефективній, екологічній та конкурентоспроможній економіці) і інклюзивного зростання (сприяння економіці з високим рівнем зайнятості, що забезпечує соціальну та територіальну єдність) проголошувалась важливість інтелектуального зростання (розвиток економіки, заснованої на знаннях та інноваціях). Вже наступного року - 2011, Європейська Комісія ухвалила програмний документ «Підтримка зростання та робочих місць - порядок денний модернізації європейських систем вищої освіти» («Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems»). Серед іншого у цьому документі наголошувалося про необхідність забезпечення більш ефективних зв'язків між освітою, наукою та бізнесом на тлі збільшення потоків знань і нових типів співпраці між навчальними закладами, дослідницькими організаціями та бізнесом [20]. Втім загальність положень цього документу й практика реалізації спонукала оновити програму модернізації європейського освітнього простору.

У 2017 році було ухвалено «Оновлений порядок денний для вищої освіти» («A renewed EU agenda for higher education»). У цьому документі наголошувалося про надзвичайну актуальність здатності людей бути підприємливими, керувати складною інформацією, мислити автономно та креативно, розумно використовувати ресурси, зокрема цифрові, ефективно спілкуватися та бути стійкими: «Європа також потребує більше успішних людей, які можуть розвивати передові технології та рішення, від яких залежить наше майбутнє процвітання» [21]. На відміну від попереднього «Порядку денного модернізації європейських систем вищої освіти» (2011 р.) у новому документі подолання невідповідності майбутніх навичок і сприяння досконалості у розвитку актуальних навичок високого рівня прямо пропонувалося шляхом звернення до концепту STEM-освіти. Європейська комісія, серед іншого, брала на себе зобов'язання, започаткувати розширену ЄС STEM коаліцію, яка об'єднає різні сектори освіти, бізнес і державних роботодавців для сприяння засвоєнню відповідних предметів з переліку STEM та модернізації STEM та інших навчальних програм, у тому числі завдяки більшій кількості мультидисциплінарних програм і співпраці між відповідними факультетами та закладами вищої освіти.

Керуючись настановами Стратегії «Європа 2020», «Оновленого порядку денного для вищої освіти» експерти Європейської комісії двічі оновлювали «Європейський порядок денний навичок для сталої конкурентоспроможності, соціальної справедливості та стійкості» («European Skills Agenda for Sustainable Competitiveness, Social Fairness and Resilience»). Нині цей документ включає 12 різноманітних заходів щодо формування відповідних навичок, зокрема у блоці «Дії для забезпечення того, щоб люди мали необхідні навички для роботи» вказується на необхідність збільшення кількості випускників STEM та розвиток підприємницьких і трансверсальних навичок [22]. Зауважимо, що практична реалізація Європейський порядок денний навичок орієнтований на практичну реалізацію першого принципу Європейського стовпа соціальних прав: доступ до освіти, професійної підготовки та навчання протягом усього життя для всіх.

У контексті нашого дослідження окремої уваги заслуговує ЄС STEM коаліція (EU STEM Coalition) - загальноєвропейська мережа, яка працює над реалізацією ідей STEM-освіти в Європі. Коаліція об'єднує усіх зацікавлених у якісній освіті - урядові структури, освітянську громаду і бізнес, задля промоції нових способів надання освіти та пошуку і обміну передовим досвідом в освітній сфері. Метою цієї інституції проголошено формування освітньої політики та практики у сфері STEM-освіти, які сприятимуть економічному зростанню, створенню можливостей і добробуту для громадян ЄС [23].

Функціонально EU STEM Coalition є центром загальноєвропейської співпраці між національними STEM-платформами. При цьому національними STEM-платформами - це національні або регіональні організації, які займаються координацією та впровадженням національних і регіональних стратегій і політики STEM. Важливо наголосити, що національні STEMплатформи можуть включати окремі проєкти неформального характеру, а також такі інституції як-от національні освітні міністерства, регіональні органи влади, дослідницькі ради, інноваційні агенції та університетські мережі.

Практичне забезпечення промоції STEM-освіти та обмін досвіду з цієї проблематики забезпечуються: 1) інформаційними брифінгами щодо політики STEM-освіти (індивідуальні рекомендації, зосереджені на одній проблемі чи проблемі в країні чи регіоні); 2) робота з цільовими групами (за допомогою серії заходів підтримки, спрямованих на допомогу країні, регіону чи іншим зацікавленим сторонам у розробці нових стратегій STEM-освіти, організації платформ і програм впровадження новітніх освітніх технологій); 3) круглі столи (об'єднують зацікавлені сторони (наприклад, організації роботодавців, асоціації інженерів, навчальні заклади тощо), щоб виявити проблемні місця у впровадженні STEM-освіти і розробити рекомендації на основі наявних передових практик) [23].

Сукупно системна діяльність за означеними напрямами забезпечує і ефективну співпрацю усіх зацікавлених у розвитку STEM-освіти, і сприяє творенню нових ефективних економічних моделей в ЄС, зрештою, зміцнює європейський фундамент реалізації соціальних прав й функціонування демократичного суспільства. Таким чином вирішується і проблема нових джерел зростання й сталого розвитку. Як відзначено у документах вже згаданої Організації економічного співробітництва та розвитку, щоб відповідати вимогам майбутнього «люди повинні мати можливість творчо мислити, розробляти нові продукти та послуги, нові робочі місця, нові процеси та методи, нові способи мислення та життя, нові підприємства, нові сектори, нові бізнес-моделі та нові соціальні моделі» [15, с. 5].

Висновки

Актуальність й перспективність розвитку STEM-освіти зумовили нашу увагу до практики впровадження й популяризації її ідей у країнах Євросоюзу. Опрацьований нами матеріал надає підстави для таких узагальнень і висновків:

1. STEM-освіта нині набула значення ключового фактору міжнародної економічної конкурентоспроможності та необхідного рушія економічного зростання. Крім того, актуальність STEM-підходу в освіті детермінована безпрецедентними інноваціями у науці та техніці, що потребують нового рівня навичок від людини. Увага до STEM-освіти також продиктована прагматичними міркуваннями, оскільки спеціальні дослідження доводять, що навички й знання, які формуються засобами STEM-освіти мають велике значення практично у всіх секторах економіки.

2. Увага Європейського Союзу до теми STEM-освіти також у своїй основі мала концептуальні й прагматичні міркування. Водночас, розвиток цього освітнього напрямку має і ціннісний вимір у тому сенсі, що навички і знання, що їх формує STEM-освіта, з точки зору європейських експертів, зміцнює фундамент реалізації соціальних прав й функціонування демократичного суспільства.

3. Розвиток STEM-освіти в ЄС здобув формальне обґрунтування у таких документах як-от Стратегія «Європа 2020» (Europe 2020-strategy), «Оновлений порядок денний для вищої освіти» («A renewed EU agenda for higher education»), «Європейський порядок денний навичок для сталої конкурентоспроможності, соціальної справедливості та стійкості» («European Skills Agenda for Sustainable Competitiveness, Social Fairness and Resilience»). Водночас популяризація ідей STEM-освіти підтримується ЄС STEM коаліцією (EU STEM Coalition), як особливої платформи для обміну передовим досвідом в освітній сфері.

Водночас, необхідно визнати, що практична реалізація ідей STEMосвіти має свої особливості у кожній з держав, що є членом ЄС - це, зокрема, засвідчується мережею національних STEM-платформам, які займаються координацією та впровадженням національних й регіональних стратегій і політики STEM. Цей досвід очевидно потребує спеціальної дослідницької уваги, що стане предметом наших подальших досліджень.

Література

1. Колегія МОН розглянула стан і перспективи розвитку STEM-освіти. Міністерство освіти і науки України. 08.12.2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/kolegiya-mon-rozglyanulastan-i-perspektivi-rozvitku-stem-osviti (дата звернення: 3.08.2023).

2. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. The European Commission. Brussels, 9.3.2021. 27 р. URL: https://eufordigital.eu/wp-content/uploads/2021/03/2030Digital-Compass-the-European-way-for-the-Digital-Decade.pdf (дата звернення: 25.11.2021).

3. Relevant and high-quality higher education. European Commission, DirectorateGeneral for Education, Youth, Sport and Culture. 11.10.2023. URL: https://education.ec.europa.eu/ education-levels/higher-education/relevant-and-high-quality-higher-education (дата звернення: 11.10.2023).

4. Bacovic M., Andrijasevic Z., Pejovic B. STEM Education and Growth in Europe. Journal of the Knowledge Economy. 2022. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 352488619_STEM_Education_and_Growth_in_Europe (дата звернення: 3.08.2023).

5. Becker S. G., Murphy M. K., Tamura R. Human capital, fertility, and economic growth. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education / Ed. S. G. Becker. The University of Chicago Press, 1993. Pp. 323-350.

6. Grossman, G. M., and E. Helpman. Innovation and Growth in the Global Economy. Cambridge, Mass.: MIT Press, 1991. 359 p.

7. Drori G. S. A Critical Appraisal of Science Education for Economic Development. Socio-CulturalPerspectives on Science Education / Ed. W. W.Cobern. Dordrecht: Springer.1998. Pp. 49-74.

8. Tytler R., Osborne J., Williams G., Tytler K., Cripps Clark J. Openingup pathways: Engagement in STEM across the Primary-Secondary schooltransition. Canberra: Australian Department of Education, Employment and Workplace Relations, 2008. 183 p.

9. Bybee R. The Case for STEM Education: Challenges and Opportunities. VA: National Science Teachers Association (NSTA Press), 2013. 113 p.

10. Penprase B. E. STEM Education for the 21st Century. Springer Cham, 2020. 133 p.

11. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти. Київ: Атіка, 2008. 684 с.

12. Cтрижак О. Є., Сліпухіна І. А., Полісун Н. І., Чернецький І. С. STEM-освіта: основні дефініції. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 62. № 6. С. 16-33.

13. Юрженко В. В. Технологічна освіта і STEM-освіта: їх протилежності й феноменологічні паралелі. Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 177 (2). С. 163-167.

14. Доценко С. STEM-освіта: науковий дискурс та освітні практики. Рідна школа. 2021. № 3. С. 31-35.

15. The future of education and skills: Education 2030. Paris: OECD,2018. 21 p.

16. Tytler R. STEM Education for the Twenty-First Century. Integrated Approaches to STEM Education / Ed. Judy Anderson, Yeping Li. Cham, Switzerland: Springer, 2020. Pp. 1-25.

17. Roungos G. STEM Education in Europe & the PISA Test. Scientific Educational Journal “educ@tional.2020. Vol. 8, Issue 3. Pp. 177-187.

18. Joyce A. Stimulating interest in STEM careers among students in Europe: Supporting career choice and giving a more realistic view of STEM at work. London, England: Education and Employers Taskforce, 2014, 12 p. URL: https://www.voced.edu.au/content/ngv%3A63949 (дата звернення: 3.08.2023).

19. Europe 2020-strategy: A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. 3.3.2010. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET% 20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf (дата звернення: 3.08.2023).

20. Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems. 20.9.2011. European Commission. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=COM:2011:0567:FIN:EN:PDF (дата звернення: 3.08.2023).

21. Communication from The Commission to The European Parliament, the Council, The European Economic and Social Committee and The Committee of The Regions on a renewed EU agenda for higher education. 30.5.2017. European Commission. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?qid=1496304694958&uri=COM:2017:247:FIN (дата звернення: 3.08.2023).

22. European Skills Agenda. 2023. Directorate-General for Employment, social affairs and inclusion. URL: https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1223 (дата звернення: 3.08.2023).

23. EU STEM Coalition. 2023. URL: https://www.stemcoalition.eu/about (дата звернення: 3.08.2023).

References

1. Колегія МОН розглянула стан і перспективи розвитку STEM-освіти. Міністерство освіти і науки України [The MES board presented the state and prospects for the development of STEM education. Ministry of Education and Science of Ukraine]. 08.12.2021. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/kolegiya-mon-rozglyanula-stan-i-perspektivi-rozvitku-stem-osviti [in Ukrainian].

2. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. The European Commission. Brussels, 9.3.2021. 27 р. Retrieved from https://eufordigital.eu/wp-content/uploads/ 2021/03/2030-Digital-Compass-the-European-way-for-the-Digital-Decade.pdf.

3. Relevant and high-quality higher education. European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. 11.10.2023. Retrieved from https://education.ec.europa.eu/ education-levels/higher-education/relevant-and-high-quality-higher-education.

4. Bacovic M., Andrijasevic Z., Pejovic B. STEM Education and Growth in Europe. Journal of the Knowledge Economy. 2022. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publication/352488619_STEM_Education_and_Growth_in_Europe.

5. Becker, S. G., Murphy, M. K., & Tamura, R. (1993). Human capital, fertility, and economic growth. In S. G. Becker (Ed.), Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education (pp. 323-350). The University of Chicago Press.

6. Grossman, G. M., and E. Helpman (1991). Innovation and Growth in the Global Economy. Cambridge, Mass.: MIT Press.

7. Drori, G. S. (1998). A Critical Appraisal of Science Education for Economic Development. In W. W.Cobern, Socio-Cultural Perspectives on Science Education. (pp 49-74). Dordrecht: Springer.

8. Tytler, R., Osborne, J., Williams, G., Tytler, K., & Cripps Clark, J. (2008). Openingup pathways: Engagement in STEM across the Primary-Secondary schooltransition. Canberra: Australian Department of Education, Employment and Workplace Relations.

9. Bybee, R. (2013). The Case for STEM Education: Challenges and Opportunities. VA: National Science Teachers Association (NSTA Press).

10. Penprase, B. E. (2020). STEM Education for the 21st Century. Springer Cham.

11. Bykov V. Yu. (2008). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of organizational systems of open education]. Kyiv: Atika. [in Ukrainian].

12. Ctryzhak O. Ye., Slipukhina I. A., Polisun N. I., Chernetskyi I. S. (2017). STEMosvita: osnovni definitsii [STEM education: basic definitions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 62 (6), 16-33. [in Ukrainian].

13. Iurzhenko V. V. (2019). Tekhnolohichna osvita i STEM-osvita: yikh protylezhnosti y fenomenolohichni paraleli [Technological education and STEM education: their opposites and phenomenological parallels]. Naukovi zapysky [Tsentralnoukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific notes [of Volodymyr Vinnichenko Central Ukrainian State Pedagogical University]. Series: Pedagogical sciences, 177 (2), 163-167. [in Ukrainian].

14. Dotsenko S. (2021). STEM-osvita: naukovyi dyskurs ta osvitni praktyky [STEM education: scientific discourse and educational practices]. Ridna shkola - Native school, 3, 31-35. [in Ukrainian].

15. OECD (2018). The future of education and skills: Education 2030. Paris: OECD.

16. Tytler R. (2020). STEM Education for the Twenty-First Century. In Integrated Approaches to STEM Education, (Ed.) Judy Anderson, Yeping Li. (pp. 1-25). Cham: Springer.

17. Roungos G. (2020). STEM Education in Europe & the PISA Test. Scientific Educational Journal «educ@tional», 8 (3), 177-187.

18. Joyce A. (2014). Stimulating interest in STEM careers among students in Europe: Supporting career choice and giving a more realistic view of STEM at work. London, England: Education and Employers Taskforce, 12 p. URL: https://www.voced.edu.au/content/ngv%3A63949

19. Europe 2020-strategy: A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. 3.3.2010. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/ C0MPLET%20EN%20BARR0S0%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN% 20version.pdf.

20. Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems. 20.9.2011. European Commission. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=C0M:2011:0567:FIN:EN:PDF.

21. Communication from The Commission to The European Parliament, the Council, The European Economic and Social Committee and The Committee of The Regions on a renewed EU agenda for higher education. 30.5.2017. European Commission. Retrieved from https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1496304694958&uri=C0M:2017:247:FIN.

22. European Skills Agenda. 2023. Directorate-General for Employment, social affairs and inclusion. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1223.

23. EU STEM Coalition. 2023. Retrieved from https://www.stemcoalition.eu/about.

Размещено на Allbest.ru