Використання завдань для розвитку логічного мислення майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університету імені Михайла Коцюбинського

Використання завдань для розвитку логічного мислення майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки

Григорчук Тетяна Вікторівна аспірант

Анотація

Логічне мислення є ключовою складовою професійної компетентності вчителя початкової школи, а його розвиток є пріоритетним завданням фахової підготовки, оскільки ця категорія педагогів працює з дітьми на початковому етапі їхньої освіти. Вчителю початкових класів потрібно аналізувати і розуміти різні методики навчання та вибирати ті, які найкраще відповідають особливостям розвитку дітей. Логічне мислення вчителя сприяє розвитку критичного мислення учнів. Він вчить дітей аналізувати інформацію, виділяти ключові аспекти, висловлювати свої думки та аргументувати їх. Це важливо для формування самостійних особистостей з критичним підходом до різних аспектів життя. Логічне мислення вчителя також сприяє розвитку проблемного мислення учнів. Він створює ситуації, в яких діти повинні розв'язувати завдання та знаходити рішення. Це розвиває їхню здатність аналізувати проблеми, використовувати логічні моделі думок та приймати обґрунтовані рішення. Логічне мислення вчителя допомагає підвищити рівень засвоєння знань учнями. Він навчає їх структурувати інформацію, розуміти логічні зв'язки та будувати систематичні знання. Це полегшує процес навчання та допомагає дітям краще розуміти предметну область.

Отже, дослідження спрямоване на вивчення сучасних підходів до розвитку логічного мислення майбутніх вчителів початкової школи у їхній фаховій підготовці. Методологія дослідження пов'язана з аналізом освітньо-професійних програм підготовки майбутніх вчителів початкової школи, позитивних педагогічних практик, що реалізуються у закладах вищої освіти щодо розвитку логічного мислення майбутнього вчителя початкової школи.

Ключові слова: початкова школа, логічне мислення, фахова підготовка, педагогічна діяльність, вища освіта.

Abstract

Hryhorchuk Tetyana Viktorivna Graduate student, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

USING TASKS FOR THE DEVELOPMENT OF LOGICAL THINKING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING

Logical thinking is a fundamental component of a primary school teacher's professional competence. Its development is a top priority in teacher education, given that this category of educators works with children in the early stages of their education. Primary school teachers need to analyze and comprehend various teaching methodologies, selecting those that best suit the developmental needs of their students.

A primary school teacher's logical thinking fosters the development of critical thinking in students. They teach children to analyze information, identify key aspects, express their thoughts, and substantiate their viewpoints. This is crucial for nurturing independent individuals with a critical approach to various aspects of life.

Additionally, a primary school teacher's logical thinking promotes the development of problem-solving skills in students. Teachers create situations in which children must solve problems and find solutions. This encourages their ability to analyze issues, use logical thought models, and make well-founded decisions.

A teacher's logical thinking contributes to improving students' knowledge acquisition. They teach students to structure information, understand logical connections, and build systematic knowledge. This simplifies the learning process and helps children better grasp subject matter.

In conclusion, the significance of logical thinking in the training of primary school teachers cannot be overstated. Its development contributes to the education of children, fostering critical and problem-solving skills while improving knowledge acquisition. Teachers who enhance their logical thinking abilities play a pivotal role in preparing the younger generation for the challenges of the modern world.

Therefore, this research is aimed at studying contemporary approaches to developing the logical thinking of future primary school teachers during their professional training. The research methodology is associated with an analysis of educational and professional training programs for future primary school teachers and positive pedagogical practices implemented in higher education institutions concerning the development of logical thinking in future primary school teachers.

Keywords: primary school, logical thinking, professional training, pedagogical activities, higher education.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний світ вимагає від педагогічних працівників широкого спектру навичок, зокрема вміння логічного мислення. Логічне мислення є однією з основних компетенцій, які мають мати вчителі, оскільки воно допомагає аналізувати, розв'язувати завдання та навчати учнів критично мислити.

Використання завдань для розвитку логічного мислення майбутніх учителів початкової школи є важливою складовою професійної підготовки педагогів. Цей підхід сприяє розвитку навичок, які є необхідними для виконання сучасних вимог освіти та підготовки учнів початкових класів до життя в інформаційному суспільстві. Дослідження та розвиток методів навчання логічного мислення у майбутніх учителів початкової школи може сприяти покращенню якості освіти та розвитку учнівських навичок. Завдання, спрямовані на розвиток логічного мислення, можуть бути включені в навчальні програми для майбутніх учителів початкової школи. Такі завдання вимагають від студентів розв'язування проблем, аналізу ситуацій, та використання логіки для прийняття рішень. Прикладами можуть бути завдання з математики, філософії, логіки та педагогіки.

Мета статті - проаналізувати використання завдань для розвитку логічного мислення майбутніх вчителів початкової школи у фаховій підготовці.

Серед методів наукового дослідження використано методи збирання, опрацювання та аналізу даних, метод експертної оцінки, системного аналізу об'єкта та предмета дослідження, поєднання історичного й логічного методів у дослідженні проблеми й способів її розв'язання тощо.

Виклад основного матеріалу

Стандартом вищої освіти України першого (бакалаврського рівня вищої освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 013 Початкова освіта, затвердженого наказом МОН України від 23.02.2021 р. № 357 регулюється розроблення освітньо-професійних програм підготовки майбутніх вчителів початкової школи у ЗВО України. Серед програмних результатів навчання, зазначених у цьому документі, вказано ПР-02 «Управляти складною професійною діяльністю та проєктами в умовах початкової школи, виробляти та ухвалювати рішення в непередбачуваних робочих та навчальних контекстах». логічний мислення вчитель

Погоджуємося з твердженням проф. І. Осадченко, що «процес становлення майбутнього фахівця в умовах освітнього процесу ЗВО має забезпечити не лише засвоєння ним ґрунтовних професійних знань і умінь, набуття досвіду застосування їх на практиці, а й створити умови для критичного осмислення свого власного досвіду та досвіду інших представників професії, формування готовності до розвитку, подальшого навчання, гнучкості та адаптації до будь-яких змін і ситуацій. Це значною мірою стосується підготовки майбутніх учителів початкової школи, адже їхні якості, що сформуються в умовах навчання у вищій школі, зокрема динамізм, креативність, комунікативність, надалі стимулюватимуть становлення аналогічних якостей особистості молодшого школяра як підґрунтя подальшого ступеневого шкільного навчання [1, с. 5].

До освітньо-професійної програми підготовки вчителів початкової школи, що реалізується у Вінницькому державному педагогічному університеті Імені Михайла Коцюбинського включені навчальні дисципліни курсу «Психологія»: «Психологія загальна вікова, «Психологія педагогічна» та курсу «Педагогіка»: «Вступ до спеціальності з основами загальної педагогіки», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Основи науково-педагогічних досліджень», «Педагогічна майстерність», «Історія педагогіки», «Педагогічні технології у початковій школі», а також «Навчальна (психолого-педагогічна) практика», «Інструктивно-методична, «Позашкільна практика», «Педагогічна практика в закладах загальної середньої освіти» на вивчення яких відведено 54 кредити ЄКТС, що складає майже 23% її загального обсягу. Вивчення цих навчальних дисциплін призначено для формування компетентностей проведення занять, спілкування з учнями та їхніми батьками, організації комунікації з колегами та іншими учасниками освітнього процесу. Всі ці компетентності пов'язані із розвитком критичного та логічного мислення майбутніх вчителів початкової школи.

Одним із методів підготовки майбутніх вчителів початкової школи є ситуаційне навчання, яке передбачає набуття студентами досвіду аналізу професійних ситуацій, прийняття самостійних рішень, тобто пошуку відповідей на суперечливі питання майбутньої реальної професійної діяльності з окремо взятої дисципліни на основі застосування теоретичних знань і засвоєння, таким чином, професійних нових знань, умінь і компетенцій. Технологія ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи є спеціально організованою системою інтерактивного навчання студентів, за якої гарантований рівень прогнозованого результату (певний аспект кваліфікаційної підготовки вчителя початкової школи) досягається шляхом аналізу і розв'язання ними широкого спектру педагогічних ситуацій (ситуаційних завдань), характерних для початкової школи [2, с. 4].

З цією метою науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку педагогічних кадрів, в тому числі і вчителів початкової школи розроблено низку навчально-методичних посібників, у яких зібрано реальні педагогічні ситуації з варіантами їх вирішення.

Наприклад, у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського під час вивчення освітніх компонент з курсу педагогіки активно використовується навчальний посібник «100 складних ситуацій на уроках та поза уроками: шукаємо рішення», розроблений професором В. Каплінським [3]. Робота з посібником практикується на заняттях з педагогіки, основ педагогічної майстерності, під час підготовки до проходження педагогічної практики, атестації здобувачів освіти.

В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова та Центральноукраїнському державному університеті користується популярністю навчальний посібник «Теорія і технологія розв'язання педагогічних задач», доцента Л. Мільто, яка розробила і впровадила однойменний авторський спецкурс [4]. У навчальному посібнику обґрунтовуються теоретичні і технологічні засади підготовки вчителя до розв'язання педагогічних задач з позицій сучасної педагогічної науки і накопиченого досвіду практичної роботи.

В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини для студентів спеціальності 013 Початкова освіта розроблений і активно використовується в освітньому процесі навчально-методичний посібник «Ситуаційні завдання, кейси, збірки педагогічних ситуацій: початкова школа», автором якого є професор І. Осадченко [2], у якому схарактеризовано ситуаційні завдання, кейси, збірки педагогічних ситуацій у контексті застосування технології ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи. Посібник використовується у викладанні навчальних дисциплін «Основи педагогічної творчості», «Теорія та методика виховання», «Дидактика» на основі міждисциплінарного, компетентнісного та інших підходів, комплексного застосування методів інтерактивного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи.

Під час використання педагогічних ситуацій у підготовці майбутніх учителів початкової школи, важливим для роботи над виконанням ситуаційного завдання є активне використання цифрових технологій: перегляд і демонстрація відеосюжетів, Інтернет-ресурсів тощо. Значний педагогічний ефект дає залучення самих майбутніх вчителів початкової школи до підготовки таких навчальних елементів. Наприклад, під час проходження різного роду практик вони можуть створювати відеозаписи уроків учителів- керівників практики, власно проведені уроки, уроки, проведені іншими студентами тощо.

Як зазначає І. Осадченко, «важливим етапом алгоритму розв'язання педагогічної ситуації є прийняття рішення, отриманого шляхом її аналізу - методу як процесу здійснення пошуку правильного рішення. Правильність рішення характеризується як уміння оперативно виокремити у ній ситуаційну проблему, сформулювати та розв'язати ситуаційну задачу на засадах педагогічної етики. Прийняття рішення - це кінцевий результат аналітичної діяльності майбутніх учителів початкової школи щодо розв'язання педагогічної ситуації [5, с.28].

Погоджуємося із твердженням Л. Мільто, що «велике значення має освоєння студентами основ прикладного, теоретико-практичного педагогічного аналізу, мета якого полягає в одержанні інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих рішень у педагогічних ситуаціях. Учитель постійно вирішує педагогічні задачі, аналізує їх і на цій основі ставить нові цілі, визначає шляхи досягнення мети виховання. У процесі розв'язання педагогічних задач проявляється педагогічна спрямованість і ціннісні орієнтації вчителя, його інтелектуальні, емоційні і вольові якості. Ефективність розв'язання педагогічних задач -- найважливіший показник творчої ініціативи студента і рівня розвитку його педагогічної майстерності. Успішність їх розв'язання перевіряється відповідно до критеріїв ефективності, своєчасності і економічності у часі [6, с. 429].

Проаналізувавши зібрані у вище зазначених посібниках педагогічні ситуації ми переконалися, що їх розв'язання потребує не лише знань з педагогіки і психології, а й передбачає високий рівень розвитку педагогічного, логічного і творчого мислення майбутнього вчителя початкової школи.

Використання педагогічних задач і ситуацій на практичних заняттях сприяє підготовці до майбутньої професійної діяльності, активізує розвиток креативного і логічного мислення майбутніх вчителів початкових класів.

Традиційно однією з навчальних дисциплін, яка надзвичайно сприяє розвитку логічного мислення, є математика. Сучасний світ невпинно змінюється, і наше розуміння та використання математики стає важливішим, ніж будь-коли раніше. Математика не лише є основою для розуміння фізичних та природних явищ, а й має значущий вплив на розвиток логічного мислення. Дослідження впливу вивчення математики на логічне мислення показують, що ця наука не лише надає інструменти для розв'язання математичних завдань, а й активно сприяє розвитку абстрактного та логічного мислення. Математика вимагає від здобувачів освіти розуміння абстрактних концепцій та символів. Поняття, такі як числа, функції, та геометричні форми, не завжди мають явні фізичні відповідники. Вивчення математики навчає розуміти та працювати з абстрактними об'єктами. Це розвиває у здобувачів освіти здатність розуміти та аналізувати концепції, які не завжди очевидні або прямо сприймаються у реальному світі.

Вивчення математики майбутніми вчителями початкової школи розвиває і удосконалює їхні вміння аналізувати, порівнювати та вирішувати складні завдання, що поєднує розв'язування різноманітних математичних проблем, доведення теорем і використання різних методів для розв'язування задач. Вивчення математики надає студентам можливість розвивати навички логічного мислення, які можуть бути застосовані в інших аспектах життя, в тому числі й у майбутній педагогічній діяльності.

До освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів спеціальності 013 Початкова освіти у різних ЗВО включають математику у складі різних навчальних дисциплін. Наприклад, у Львівському національному університеті імені Івані Франка навчальна дисципліна називається «Математика з практикумом розв'язування задач», на її вивчення відведено 11 кредитів ЄКТС впродовж двох перших років підготовки, а в робочій програмі серед загальних компетентностей навчальної дисципліни зазначено «здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу»[7].

У освітньо-професійних програмах, за якими здійснюється підготовка здобувачів освіти зі спеціальності «Початкова освіта», що реалізуються у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Криворізькому державному педагогічному університеті, Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди зазначено освітній компонент «Математика», на вивчення якого відведено від 6 до 9 кредитів ЄКТС, а в робочих програмах навчальних дисциплін серед загальних компетенцій навчальної дисципліни зазначено розвиток логічного і критичного мислення у здобувачів освіти, здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу [8, 9].

В освітніх програмах низки ЗВО, які здійснюють підготовку майбутніх вчителів початкової школи вказано освітні компоненти: «Методика навчання математики в початковій школі», «Методика навчання освітньої галузі «Математика»» або ж «Математика з методикою формування компетентності в математичній освітній галузі», на які відводиться не менше 6 кредитів ЄКТС.

Аналізуючи зміст робочих програм із вище зазначених навчальних дисциплін ми встановили, що студенти вивчають як елементи вищої математики, так і розширені теми шкільного курсу математики («Множини та операції над ними», «Відповідності», «Елементи комбінаторики», Елементи логіки, Системи числення, Подільність чисел, Величини та їх вимірювання, Подільність чисел, Функції та їх графіки, Рівняння і нерівності, розширення поняття про число тощо).

Вивчення математики майбутніми вчителями початкової школи, в першу чергу, впливає на розвиток логічного, критичного та абстрактного мислення, розвиває здатність розуміти та працювати з абстрактними ідеями. Це, у свою чергу, підсилює здатність аналізувати складні концепції та розв'язувати завдання, які можуть вимагати логічного та абстрактного мислення. Під час вивчення математики студентам доводиться аналізувати, порівнювати та вирішувати складні завдання, розв'язувати математичні задачі, шукати розв'язки та доводити теореми. Це навчає майбутніх вчителів початкової школи критичному підходу до проблем та здатності розробляти різні стратегії для досягнення мети, в тому числі і в майбутній педагогічній діяльності. Крім цього, вивчення математики сприяє розвитку навичок розв'язування проблем. Математика, по суті, є наукою про розв'язування проблем, вивчення цієї навчальної дисципліни навчає майбутніх вчителів початкової школи аналізувати, впорядковувати інформацію, розкладати складні задачі на менші складні і розробляти ефективні стратегії для вирішення цих завдань.

Отже, вивчення математики майбутніми вчителями початкової школи у фаховій підготовці здійснює значний вплив на розвиток їхнього логічного мислення, адже стимулює абстрактне мислення, розвиває критичний підхід та навички розв'язування проблем. Вивчення математики не лише допомагає краще розуміти світ, а й розвиває інтелектуальний потенціал та здатність до розв'язання складних завдань.

Висновки

Використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів початкової школи завдань для розвитку логічного мислення не тільки дозволяє підвищити розумову активність здобувачів освіти, а й розвиває критичне мислення, навички прогнозування діяльності, структурування та систематизації інформації, розвиває логічне мислення студента.

Підготовка майбутнього учителя початкової школи до педагогічної діяльності, розвитку логічного мислення учнів не можлива без розвинутих навичок мислення самого учителя і в першу чергу без високого рівня його логічного мислення, що досягається різними методами, одним із яких є використання завдань для розвитку логічного мислення у фаховій підготовці майбутніх вчителів початкових класів.

Література

1. Осадченко І. І. Теорія і практика ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи: монографія. Умань: ПП Жовтий, 2012. 414 с.

2. Осадченко І. І. Ситуаційні завдання, кейси, збірки педагогічних ситуацій: початкова школа: навч.-метод. посіб. 3-е вид., доповн., виправл. Умань: ФОП Жовтий О. О., 2016. 184 с.

3. Каплінський В. В. 100 складних ситуацій на уроках та поза уроками: шукаємо рішення: навч. посіб. для майбут. вчителів. 6-е вид. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 80 с.

4. Мільто Л. О. Теорія і технологія розв'язання педагогічних задач: навч. посіб. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 156 с.

5. Осадченко І. І. Дидактичні умови застосування технології ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкових класів на заняттях курсу «Методика виховної роботи». Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки. Луцьк, 2010. Випуск 14. С. 25-31.

6. Мільто Л. О. Педагогічна майстерність і технологія як чинники ефективного розв'язання комунікативних задач. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вінниця: ТОВ «Планер». Вип. № 31. 2012. С. 427-432.

7. Сірант Н. П. Математика з практикумом розв'язування задач: робоча програма для студентів спеціальності 013 Початкова освіта. URL: https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp- content/uploads/2021/02/Rob.prohrama-Matematyka-z-praktykumom-rozvliazuvannia-zadach- 2021-22-n.r..pdf.

8. Довгий О. Я. Робоча програма навчальної дисципліни «Математика» для студентів спеціальності «Початкова освіта». https://kppo.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/72/2020/02/ Математика.pdf

9. Освітньо-професійна програма «Початкова освіта. Інформатика в початковій школі». URL: https://drive.google.eom/file/d/1XqCE77TS1M5j KpR1EJ572y2JZhIsPrf8/view.

References

2. Osadchenko I. I. Situational tasks, cases, collections of pedagogical situations: elementary school: teaching-method. manual 3rd ed., additions, corrections. Uman: FOP Zhovtyi O. O., 2016. 184 p.

3. Kaplinskyi V.V. 100 difficult situations in lessons and outside of lessons: we are looking for a solution: educ. manual for the future teachers 6th edition Vinnytsia: Nilan-LTD LLC, 2015. 80 p.

4. Milto L. O. Theory and technology of solving pedagogical problems: teaching. manual Kirovohrad: Imex-LTD, 2013. 156 p.

5. Osadchenko I. I. Didactic conditions for the application of situational learning technology in the training of future primary school teachers in the classes of the "Methodology of educational work" course. Scientific bulletin of Lesya Ukrainka Volyn National University. Series: Pedagogical sciences. Lutsk, 2010. Issue 14. P. 25-31.

6. Milto L. O. Pedagogical skill and technology as factors of effective solution of communicative tasks. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. Vinnytsia: "Planer" LLC. Vol. No. 31. 2012. P. 427-432.

7. Sirant N. P. Mathematics with a problem-solving workshop: work program for students of specialty 013 Elementary education. URL: https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/ 2021/02/Rob.prohrama-Matematyka-z-praktykumom-rozv1iazuvannia-zadach-2021-22-n.r..pdf.

8. Dovgiy O. Ya. Work program of the educational discipline "Mathematics" for students of the specialty "Primary Education". https://kppo.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/72/2020/02/ MaTeMaTOKa.pdf

9. Educational and professional program "Primary education. Informatics in primary school". URL: https://drive.google.com/file/d/1XqCE77TS1M5j KpR1EJ572y2JZhIsPrf8/view.

Размещено на Allbest.ru