Дистанційне навчання музики в Китайській Народній Республіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційне навчання музики в Китайській Народній Республіці

Ду Фенін, аспірантка кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Анотація

У статті розкрито проблему дистанційного навчання музики в Китайській Народній Республіці. Указано, що музична освіта позитивно впливає на розвиток емоційної сфери людини, забезпечує оволодіння нею відповідних теоретичних знань, розвиток оцінних умінь, формування духовної сфери й характеру, а також музичного інтелекту, який проявляється в здатності особистості сприймати якість звуку, тон, мелодію, ритм, людські емоції через вивчення музику, а також виражати власні думки й почуття через композицію, гру та спів. Тому питанням музичної освіти в країні приділяється значна увага. Як з'ясовано, у КНР накопичено цінні теоретичні та практичні напрацювання фахівців щодо здійснення дистанційного навчання музики в різних закладах освіти. Мета статті - узагальнити наукові доробки з проблеми дистанційного навчання музики в КНР.

Установлено, що в КНР цифрові технології почали використовувати в царині музики спочатку для її прослуховування, проте пізніше діапазон сфер їх застосування значно розширився. У світлі цього Міністерством освіти КНР було прийнято низку положень про цифровізацію музичної освіти. Причому нагальність цього це завдання значно зросла в часи пандемії COVID.

Дистанційне навчання музики вимагає від педагогів прояву вмінь створювати цифровий контент, відбирати відповідні методи й форми навчання в онлайн форматі, а також здійснювати відповідні професійні дії для досягнення поставлених цілей. Зазначене навчання передбачає підготовленість до такої форми роботи не тільки педагогів, але й самих здобувачів.

Чільне місце серед цифрових технологій займає доповнена реальність, тобто реальне тримірне освітнє середовище, в якому поєднуються та взаємодіють між собою реальні й віртуальні об'єкти в реальному часі. Швидкий розвиток мобільних технологій дав змозі технологіям доповненої реальності стати доступними для використання користувачам на їхніх мобільних пристроях. Заслуговує на увагу також позитивні результати дослідження, присвяченого проблемі вивчення й поширення традиційної китайської музики за допомогою масових відкритих онлайн-курсів, а також досвід міжнародної співпраці в галузі здійснення дистанційної музичної освіти.

Ключові слова: дистанційне навчання, музика, КНР, консерваторія, е-навчання.

Annotation

Distance learning of music in the people's Republic of China

Du Fengying Graduate student of the Department of Educology and Innovative Pedagogy, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

The article reveals the problem of distance learning music in the People's Republic of China. It is indicated that musical education has a positive effect on the development of the emotional sphere of a person, ensures the mastery of relevant theoretical knowledge, the development of evaluative skills, the formation of the spiritual sphere and character, as well as musical intelligence, which is manifested in the ability of the individual to perceive sound quality, tone, melody, rhythm, human emotions through the study of music, as well as express their own thoughts and feelings through composition, play and singing. Therefore, the issues of musical education in the country are given considerable attention. As it turned out, China has accumulated valuable theoretical and practical achievements of specialists in the implementation of distance learning music in various educational institutions. The purpose of the article is to summarize scientific developments on the problem of distance learning music in China.

It is established that in the PRC digital technologies began to be used in the field of music initially for listening to it, but later the range of their applications has expanded significantly. In light of this, the Ministry of Education of the PRC adopted a number of provisions on the digitalization of music education. Moreover, the urgency of this task has increased significantly during the CO VID pandemic. Distance learning of music requires teachers to demonstrate the ability to create digital content, select appropriate methods and forms of education in online format, as well as to carry out appropriate professional actions to achieve the goals. This training involves preparedness for this form of work not only teachers, but also the applicants themselves. A prominent place among digital technologies is occupied by augmented reality, that is, a real three-dimensional educational environment in which real and virtual objects combine and interact in real time. The rapid development of mobile technologies has enabled augmented reality technologies to become available for use by users on their mobile devices. Also noteworthy are the positive results of a study on the problem of studying and disseminating traditional Chinese music through mass open online courses, as well as the experience of international cooperation in the field of distance music education.

Keywords: distance learning, music, PRC, conservatory, e-learning.

Постановка проблеми

Багатостолітня історія розвитку культури в Китаї заклала цінні традиції музичної освіти, що ввібрала в себе самобутність світосприйняття китайського етносу та його трепетне ставлення до музики як невід'ємного складника традиційної філософії. За поглядами Конфуція та його послідовників, побудована на досягненні рівноваги між «інь» та «янь» музика відіграє величезну роль у житті китайців, сприяючи злиттю людини та природи, об'єднанню членів суспільства в згуртовану, гармонійно розвивальну націю, моральному й духовному збагаченню особистості. Тому цілком закономірно, що музика в Китаї користується значною популярністю серед усіх верств населення.

Як констатує Ханлу Чжан, музична освіта не тільки впливає на розвиток емоційної сфери людини, але й забезпечує оволодіння нею відповідних теоретичних знань, розвиток оцінних умінь, формування духовної сфери й характеру особистості, а також музичного інтелекту - здатності особистості сприймати якість звуку, тон, мелодію, ритм, людські емоції через вивчення музику, а також виражати власні думки й почуття через композицію, гру та спів. За результатами наукових досліджень, заняття музикою активізують також загальний особистісний розвиток здобувачів освіти, а як наслідок - сприяють покращенню їхніх академічних досягнень практично з усіх навчальних дисциплін [10].

Генеральний секретар Сі Цзіньпін підкреслив, що в Китаї має бути побудовано таку систему освіти, яка всебічно розвиває моральні, інтелектуальні, фізичні, мистецькі та трудові навички особистості та забезпечує підготовку талантів вищого рівня [12]. Подальше вдосконалення музичної освіти та підвищення музичної грамотності здобувачів, залучення їх до естетики прекрасних мелодій допомагаю є кожній особистості засвоїти провідні соціальні цінності, сприяє її зростанню як гармонійно сформованого громадянина.

У світлі вищевикладеного питання залучення до музики представників різних вікових та соціальних груп обговорюється в КНР на різних рівнях державного управління освітою, що дало змогу досягти на сьогодні вагомих успіхів в окресленій освітній галузі. Водночас фахівці констатують наявність у системі музичної освіти Китаю наявність суттєвих проблем, які викликають широке соціальне занепокоєння та вимагають невідкладного вирішення, зокрема такі: нерівномірний розподіл музичних навчальних і дослідницьких ресурсів на теренах країни, дефіцит висококваліфікованих викладачів у деяких сільських регіонах тощо [там само].

У пошуку нових ефективних шляхів підвищення якості музичної освіти китайські вчені висловлюють різні конструктивні пропозиції, чільне місце серед яких займає наголошення на доцільності подальшого реформування цієї галузі на засадах цифровізації. Зокрема, перспективним напрямом у розвитку музичної освіти є забезпечення її здійснення в змішаному форматі, що вимагає наукове обґрунтоване поєднання методів і форм навчання в режимі офлайн та онлайн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У процесі проведення наукового пошуку з'ясовано, що проблема дистанційного навчання музики в Китайській Народній Республіці вивчалася вченими в таких основних ракурсах: визначення та характеризування основних методологічних підходів до здійснення реформування музичної освіти в КНР на сучасному етапі цифровізації суспільства (Ван Гуан, Цзінлай Дай, Ян Ян та ін.); аналіз можливостей упровадження інноваційних технологій у процес навчання здобувачів освіти різного рівня й, зокрема, професійну підготовку майбутніх учителів музики (Гу Ічен, Сінь Женьлі, Фань Цзои, Чжао Фейлун та ін.); розкриття специфіки організації та реалізації цифрової музичної освіта в КНР (Лінг Лю, А. Соколова, Шаохань Хуан та ін.). У дослідженні в пригоді також стали наукові праці про дистанційне навчання музики таких українських учених, як О. Афонічна, С. Басовська, А. Бондаренко, Л. Васильєва, Л. Гаврилова, Н. Лановенко-Мельник, Л. Остапчук та ін.

Як засвідчують результати наукових розвідок, на відміну від традиційного навчання музики, дистанційна форма здійснення цього процесу досліджено в КНР менше, проте педагогами-дослідниками вже накопичено цінні наукові доробки з окресленої проблеми. Вони можуть стати в пригоді для українських фахівців у галузі музичної освіти, бо в українському науковому просторі зазначена проблема тільки недавно стала предметом для дослідження. Отже, виникає потреба в узагальненні наукових напрацювань у даному напрямі китайських учених, що дозволить творчо застосувати ці напрацювання в українській системі музичної освіти.

Мета статті - узагальнити наукові доробки з проблеми дистанційного навчання музики в КНР.

Виклад основного матеріалу

Як засвідчує аналіз наукової літератури, у КНР обговорення проблеми дистанційного навчання музики проводиться на різних рівнях, зокрема на рівні виявлення й аналізу запитів суспільства в галузі музичної освіти та реальних пропозицій щодо її реалізації на китайському ринку музичних послуг. Для аналізу зазначеної проблеми на вказаному рівні Ханлу Чжан використано PEST-аналіз (STEP-аналіз) [10]. Уточнимо, що первісно вказаний маркетинговий інструмент застосовувався для виявлення й аналізу основних політичних (Political), економічних (Economic), соціальних (Social) і технологічних (Technological) аспектів зовнішнього середовища, що впливають на розвиток обраної бізнес-компанії, проте пізніше цей метод почали застосовувати й в інших професійних галузях, зокрема в царині освіти.

Як підкреслює Ханлу Чжан, інтенсивний розвиток інтернет- технологій зумовив доцільність їх застосування під час викладання різних навчальних дисциплін. Цифрові технології поступово почали впроваджувати й у галузь музичної освіти. Проте активний сплеск у розвитку дистанційного навчання музики в Китаї, як і в західних країнах, відбувся наприкінці 2019 року у зв'язку зі спалахом пандемії COVID-19, коли через карантинні обмеження учні та студенти не могли покидати свої домівки, а тому заклади освіти були вимушені перейти до навчання в дистанційному форматі. Накопичені в цьому напрямі доробки почали застосовувати й після закінчення пандемії, бо навчання музики в режимі онлайн мало дві суттєві конкурентні переваги порівняно з традиційною моделлю навчання: низьку ціну та зручність в організації навчальних занять, які не мали територіальних та часових обмежень. Однією з основних проблем дистаційного навчання музики є забезпечення високого рівня цього процесу, адже педагог має не тільки продемонструвати якісне виконання музичного твору, але й добитися відповідних дій у здобувачів. Одним зі способів успішного виконання цього завдання є впровадження якісного програмного забезпечення й «інтелектуального» технічного обладнення, що дозволяє, з одного боку, значно підвищити якість навчання, а з іншого - зменшити потребу в кількості педагогів-музикантів [10].

Як констатується в науковій літературі, у КНР цифрові технології почали використовувати в царині музики спочатку для її прослуховування, проте пізніше діапазон сфер їх застосування значно розширився. У світлі цього Міністерством освіти КНР було прийнято низку положень про цифровізацію музичної освіти. Причому нагальність цього завдання значно зросла в часи пандемії COVID 19 [3; 4; 9].

Установлено, що цифровізація музичної освіти передбачає заміну способу отримання, зберігання й передачу даних на їх цифровий еквівалент. Так зване е-навчання вимагає від педагогів прояву вмінь створювати цифровий контент (зокрема переводити навчальні матеріали з традиційної паперової форми на віртуальні цифрові), відбирати відповідні методи й форми навчання в дистанційному форматі, а також здійснювати відповідні професійні дії для досягнення поставлених цілей. Водночас слід зауважити, що е-навчання музики передбачає підготовленість до такої форми роботи не тільки педагогів, але й самих здобувачів. Тому вимагається створювати цілісне цифрове середовище, що може використовуватися для досягнення мети навчання впродовж життя [6].

Варто уточнити, що професійну підготовку майбутні вчителі музики можуть отримати в закладах освіти чотирьох типів: музична консерваторія; музичні школи при звичайних університетах чи самих університетах; педагогічні коледжі чи спеціалізовані коледжі. Так, учителів музики для початкових та середніх шкіл здебільшого готують у педагогічних коледжах чи університетах. Консерваторії займаються підготовкою професійних музикантів, а випускники закладу освіти четвертого типу працюють, як правило, у дошкільних закладах. Зауважимо, що в КНР не існує чітко визначених нормативів щодо змісту освітніх програми, тому вони звичайно відрізняється в різних закладах освіти. Проте, згідно з вимогами Міністерства освіти КНР, будь-яка освітня програма має включати такі три модулі: ідеологічні аспекти музичної освіти (наприклад, ознаймлення здобувачів освіти з традиційною національною та класичною західною музикою); розвиток музичних здібностей здобувачів та забезпечення набуття ними досвіду виконавської музичної діяльності (зокрема, танці, спів, гра на піаніно та інших музичних інструментах); використання спеціальних фахових можливостей (застосування цифрових технологій, дизайн, організація позакласних заходів) [6; 8].

Слід відзначити, що чільне місце серед цифрових технологій займає доповнена реальність, тобто реальне тримірне освітнє середовище, в якому поєднуються та взаємодіють між собою реальні й віртуальні об'єкти в реальному часі. Завдяки можливостям доповненої реальності виникають нові можливості чути звуки, бачити та відчувати світ. Зокрема, фахівці на основі врахування технічних особливостей додатків доповненої реальності виокремили такі три категорії її технологій: 1) доповнена реальність на основі маркерів (зокрема QR-коди); 2) доповнена реальність на основі використання датчиків (наприклад датчики геолокації); 3) доповнена реальність на підґрунті застосування різних моделей (наприклад моделі оптичного розпізнавання символів). Як засвідчують сучасні дослідження, на даний момент наявні результати досліджень свідчать про те, що освіта на основі доповненої реальності взнаходиться ще в зародковому стані та має певні проблеми, зокрема наявність технічних проблем, залежність від апаратного та програмного забезпечення, брак освітніх ресурсів. Проте швидкий розвиток мобільних технологій дав змозі технологіям доповненої реальності вийти за межі дослідницьких лабораторій та стати доступними для використання користувачам на їхніх мобільних пристроях. Завдяки зростанню арсеналу доповнених програм та збільшенню їхніх технічних можливостей користувачі мають змогу насолоджуватися розширеними можливостями, що забезпечує доповнена реальність, причому людина не перебуває в спеціально обладнаній зоні. У світлі цього вчені вважають, що технології доповненої реальності мають значний потенціал для використання в галузі музичної освіти [1; 2; 6].

Проведені емпіричні досліження довели, що застосування доповненої реальності дає змогу підвищити ефективність викладання практично всіх дисциплін (музики, мови, математики, природничих наук тощо). Зокрема, використання цієї технології забезпечує створення сприятливого для спільної роботи віч-на-віч освітнього середовища, покращення соціальної взаємодії здобувачів, розвиток у них сильного почуття командного духа. Також було визначено, що організована на основі доповненої реальності навчальна діяльність сприяє зростанню інтересу здобувачів до тем, які вивчаються, поліпшенню їхніх результатів навчання, розвитку інтелектулаьних та іншого виду вмінь та навичок [6].

Загалом можна констатувати, що завдяки зростанню уваги вчених до використання доповненої реальності в освітніх цілях, дослідження музичної освіти за її допомогою почали активно набирати обертів. Зокрема, доведена ефективність навчання здобувачів нотної грамоти за допомогою програми Android під назвою AR Musical. Висновки науковців показують, що ця програма покращує якість навчальної діяльності її суб'єктів, сприяє розвитку їхньої мотивації, а як наслідок - забезпечує зростання навчальних досягнень молоді. Крім того, установлення аудіо- та візуального зворотнього зв'язку, що реалізується за допомогою технології доповненої реальності, дозволяє використовувати одночасно різні канали сприйняття інформації в освітній діяльності (слух, зір, дотик тощо), а також моторику здобувачів [1; 6; 7; 8].

Як констатують Бінг Мей та Шуксія Ян, з популяризацією смартфонів, повсюдним доступом до інтернету та здатністю доповненої реальності забезпечувати дієвий зворотний зв'язок музична освіта за допомогою цієї реальності стає дуже перспективним напрямом дослідження. Зокрема, це дозволяє зменшити проблему нестачі кваліфікованих вчителів музики та загалом підвищити якість музичної освіти в Китаї. Водночас автор констатує, що успішність впровадження цифрових технологій у процес навчання музики значною мірою залежить від сформованості в педагогів переконань щодо доцільності цифровізації музичної освіти. У реальній практиці для багатьох педагогів-музикантів питання організації музичної освіти за допомогою цифрових технологій залишаються малозрозумілими. Це означає, що для інтенсифікації процесу впровадження цифрових технологій у навчання музики необхідно значну увагу приділяти пропагуванню їх можливостей серед пересічних учителів музики, здійнювати системну підготовку їх до реалізації цих технологій у музичній практиці [6].

Заслуговує на увагу також результати дослідження Ренлі Лі, присвяченого проблемі вивчення й поширення традиційної китайської музики за допомогою масових відкритих онлайн-курсів (Massive Open Online Courses). Указане дослідження проводилося на базі таких закладів освіти: Міжнародний коледжу Сіас Чженчжоуського університету (Zhengzhou Sias College), Китайська консерваторія (China Conservatory of Music), Шанхайська музична консерваторія (Shanghai Conservatory of Music), Фуцзянський педагогічний університет (Fujian Normal University). Як довели результати проведеного наукового пошуку, навчальна праця студентів в онлайн форматі дозволила активізувати їхню навчальну мотивацію, отримати здобувачам більш високі академічні досягнення, ніж у навчанні традиційним способом. Як установлено за результатами опитування учасників експерименту, 82,5 % студентів віддали перевагу навчанню з використанням сучасних технологій порівняно з традиційним аудиторним навчанням; 86,9 % студентів зазначили, що MOOC позитивно вплинула на їхні знання з історії традиційної китайської музики; 87,5% студентів зауважили, що MOOCs сприяли вдосконаленню методики викладання народної музики [5].

Заслуговує на інтерес також досвід міжнародної співпраці в галузі здійснення дистанційної музичної освіти. У цьому плані доцільно звернутися до цікавого досвіду реалізації педагогічного парнерства між китайським та американським університетами (а точніше - між Музичною школою Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Центральною консерваторією Китаю), які об'єдналися для проведення спільних навчальних курсів гри на піанино. Зокрема, у цьому цікавому експерименті взяла участь завідуюча кафедрою фортепіано Школи музики Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, професорка Інна Фалікс, яка, знаходившись в американському навчальному музичному центрі, навчала музики студентів Центральної консерваторії КНР за допомогою дистанційної технології цифрового піаніно Yamaha та інтернету. Як засвідчили очевидці, під час дистанційного освітнього процесу викладачка забезпечила, щоб студенти змогли засвоїти всі деталі дотиків клавіш та рухів ніг, а також технологію виконавської діяльності загалом. Викладачі, студенти та інші представники аудиторії змогли на власні очі побачити захоплююче педагогічне дійство. Слід уточнити, що Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі почав використовувати технологію дистанційного навчання грі на фортепіано в США ще з 2012 року. Варто також зауважити, що на заняття в дистанційному форматі для поширення перспективного досвіду роботи були запропошені представники інших закладів вищої освіти КНР, зокрема Сичуаньської консерваторії, Уханьської консерваторії, Сінхайської консерваторії, М'яньянського педагогічного університету та Професійного коледжу літератури та мистецтва Гуандуна [13].

У контексті вищевикладеного варто також зауважити, що зазначені заклади освіти ще в 2018 р. заснували так званий Університетський альянс дистанційної мистецької освіти, спрямований на проведення спільної науково-дослідницької діяльності, а також обмін цінним досвідом та високоякісними ресурсами в галузі музичної освіти. Фахівці констатують, що з розвитком економіки Китаю та підвищенням рівня життя людей все більше китайських дітей, юнаків та дорослих людей починають навчатися грі на фортепіано чи інших музичних інструментів. Зокрема, під час візіту до КНР Інна Фалікс відзначила, що її вразили ентузіазм та сумлінність китайських студентів у здобутті музичної освіти. Педагог також зауважила, що використання в указаній освітній галузі цифрових технологій дає людям можливість відчути справжню «музику без кордонів» [так само].

Визначаючи основні переваги дистанційного формату навчання музики, фахівці також привертають увагу тому факту, що ці технології в більшості випадках мають інтерактивний характер. Сінь Женьлі підкреслює, що сьогодні існує актуальна потреба в упровадженні інтерактивних форм викладання дисциплін усіх циклів: природничо- математичного (фізика, математика, біологія, фізика, хімія), гуманітарного (мова, література, історія, соціологія тощо) та художнього циклу, в якому чільне місце відводиться музиці [12, c. 8].

Продовжуючи розвивати вищенаведені ідеї, Фен Гао наголошує, що інтерактивна технологія передбачає застосування діалогових методів навчання, під час реалізації яких студенти вчаться критично мислити, приймати зважені рішення, брати активну участь у дискусіях. Інтерактивне навчання націлене на розвиток творчої взаємодії викладача зі студентами, у процесі якого активність педагога не пригнічує творчої ініціативи його підопічних [15].

Як відзначає Фань Цзої, у КНР широко застосовують в освітньому процесі такі інтерактивні методи, як «мозковий штурм», круглі столи, метод проєктів, сприяючи розвитку комунікативності студентів та активізуючи їхню спільну творчу діяльність. Причому слід відзначити, що зазначені методи навчання можна використовувати в процесі навчання в режимі як офлайн, так і онлайн [14].

музична освіта дистанційний онлайн-курс

Висновки

На підставі вищевикладеного можна підсумувати, що сучасний стан розвиненості цифрових технологій дозволяє здійснювати процес навчання музики в режимі як офлайн, так і онлайн. Причому дистанційний варіант здійснення музичної освіти навіть певні переваги, адже він дає змогу зменшити матеріальні витрати сімей з не дуже високим доходом, а також забезпечити отримання музичної освіти дітям та іншого віку людям без обмежень щодо місця розташування та часу навчання, а головне - значно підвищити ефективність музичної освіти. У подальшому планується досліднити проблему здійснення дистанційної освіти молоді в педагогічних коледжах.

Література

1. Chang K.-E., Zhang J., Huang Y.-S., Liu T.-C., Sung Y.-T. (2020). Applying augmented reality in physical education on motor skills learning. Interact. Learn. Environ. 28, 685-697.

2. Chen L. (2019). Exploring the trend and reform of music education and vocal teaching in We-media era. DEStech Trans. Econ. Bus. Manag.

3. Ho W.-C. (2014). Music education curriculum and social change: a study of popular music in secondary schools in Beijing. China Music Educ. Res. 16, 267-289.

4. Lee S.-M., Park M. (2019). Reconceptualization of the context in language learning with a location-based AR app. Comput. Assist. Lang. Learn. 33, 1-24.

5. Li R. Chinese folk music: Study and dissemination through online learning courses. Educ Inf Technol (Dordr). 2022; 27(7): 8997-9013. Published online 2022 Mar 21.

6. Mei B., Yang Sh. (2021). Chinese Pre-service Music Teachers' Perceptions of Augmented Reality-Assisted Musical Instrument Learning. Brief research report article. Sec. Performance Science. Vol. 12.

7. Wang J. Preservation and promotion of China's musical cultural heritage on the internet. Heritage Science. 2021;9:135.

8. Wu H.-K., Lee S.W.-Y., Chang H.-Y., Liang J.-C. (2013). Current status, opportunities and challenges of augmented reality in education. Comput. Educ. 62, 41-49.

9. Yu D. (2016). Music Education in China 2016. Shanghai: Shanghai Conservatory of Music Press.

10. Zhang H. Distance music education. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, volume 497. Proceedings of the 2nd International Conference on Literature, Art and Human Development (ICLAHD 2020)

References

1. Chang K.-E., Zhang J., Huang Y.-S., Liu T.-C., Sung Y.-T. (2020). Applying augmented reality in physical education on motor skills learning. Interact. Learn. Environ. 28, 685-697.

2. Chen L. (2019). Exploring the trend and reform of music education and vocal teaching in We-media era. DEStech Trans. Econ. Bus. Manag.

3. Ho W.-C. (2014). Music education curriculum and social change: a study of popular music in secondary schools in Beijing. China Music Educ. Res. 16, 267-289.

4. Lee S.-M., Park M. (2019). Reconceptualization of the context in language learning with a location-based AR app. Comput. Assist. Lang. Learn. 33, 1-24.

5. Li R. Chinese folk music: Study and dissemination through online learning courses. Educ Inf Technol (Dordr). 2022; 27(7): 8997-9013. Published online 2022 Mar 21.

6. Mei B., Yang Sh. (2021). Chinese Pre-service Music Teachers' Perceptions of Augmented Reality-Assisted Musical Instrument Learning. Brief research report article. Sec. Performance Science. Vol. 12.

7. Wang J. Preservation and promotion of China's musical cultural heritage on the internet. Heritage Science. 2021;9:135.

8. Wu H.-K., Lee S. W.-Y., Chang H.-Y.,Liang J.-C. (2013). Current status, opportunities and challenges of augmented reality in education. Comput. Educ. 62, 41-49.

9. Yu D. (2016). Music Education in China 2016. Shanghai: Shanghai Conservatory of Music Press.

10. Zhang H. Distance music education. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, volume 497. Proceedings of the 2nd International Conference on Literature, Art and Human Development (ICLAHD 2020)

Размещено на Allbest.ru