Компетентнісний підхід як методологічний принцип формування у майбутніх фахівців готовності до фізичного удосконалення різних груп населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТОВНОСТІ ДО ФІЗИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Войчун Олена Вікторівна кандидат педагогічних

наук, старший викладач кафедри фізичного

виховання факультету фізичного виховання і спорту

Анотація

Автором актуалізована проблема формування готовності фахівців фізичного виховання і спорту до діяльності з фізичного удосконалення різних груп населення на засадах компетентнісного підходу.

У статті визначені концептуально значущі положення компетентнісного підходу, окреслено сучасні вектори розвитку освіти (самовизначення, самоактуалізація, розвиток індивідуальності), які, своєю чергою, дозволяють готовність до фізичного удосконалення різних груп населення розуміти як сукупність інтегративних фундаментальних знань, узагальнених умінь, здібностей та професійно значущих особистісних якостей, необхідних у фізкультурно-спортивній діяльності, що відображають рівень професіоналізму, готовності виконувати професійні функції та досягати високих результатів. Конкретизовано основні принципи реалізації компетентнісного підходу, які уточнюють його сутність та багатовимірність: міждисциплінарність та інтегративність, змістовно-технологічна наступність навчання, діагностичність.

Актуалізовано необхідність такої побудови освітнього процесу зі спортивно-педагогічних дисциплін, що дозволить забезпечити оптимізацію функціональної, фізичної та психофункціональної підготовленості, стану здоров'я як найважливіших складових професійної готовності майбутніх фахівців.

Схарактеризовано особливості організації та проведення навчальних занять з майбутніми фахівцями фізичного виховання у контексті їх спрямованості на формування цілісного уявлення про завдання, форми, методи фізичного удосконалення населення.

Обгрунтовано, що провідною методичною вимогою щодо організації процесу підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту до фізичного вдосконалення різних груп населення є його професійно орієнтована спрямованість. Методом, який забезпечує поєднання навчання з майбутньою професійною діяльністю, допомагає розвивати творчі та креативні здібності студентів, логічне мислення, можливості індуктивного й дедуктивного аналізу визначено кейс-стаді, основною відмінністю якого є активне залучення студентів до самостійного пошуку знань через розв'язання конкретної проблемної ситуації.

Ключові слова: професійна підготовка, фізичне удосконалення, компетентнісний підхід, професійна компетентність фахівця з фізичного виховання, кейсметод фізичний виховання навчальний фахівець

Abstract

Voichun Olena Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Physical Education, Faculty of Physical Education and Sports, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

COMPETENCE APPROACH AS A METHODOLOGICAL PRINCIPLE FOR THE FORMATION OF FUTURE SPECIALISTS READINESS FOR THE PHYSICAL IMPROVEMENT OF DIFFERENT GROUPS OF THE POPULATION

The author actualized the problem of forming the readiness of physical education and sports specialists for physical improvement activities of various population groups based on the competence approach.

The article defines conceptually significant provisions of the competence approach, outlines modern vectors of education development (self-determination, self-actualization, development of individuality), which, in turn, allow the readiness for physical improvement of various population groups to be understood as a set of integrative fundamental knowledge, generalized skills, abilities and professionally significant personal qualities necessary in physical culture and sports activities, which reflect the level of professionalism, readiness to perform professional functions and achieve high results. The main principles of the implementation of the competence approach are specified, which clarify its essence and multidimensionality: interdisciplinary and integrative, content-technological continuity of education, diagnosticity.

The necessity of building such an educational process in sports and pedagogical disciplines, which will allow to ensure the optimization of functional, physical and psycho-functional readiness, health status as the most important components of the professional readiness of future specialists, has been updated.

The peculiarities of the organization and conducting of training sessions with future physical education specialists are characterized in the context of their focus on the formation of a holistic idea of the tasks, forms, and methods of physical improvement of the population.

It is substantiated that the leading methodological requirement for the organization of the process of training future specialists in physical education and sports for the physical improvement of various population groups is its professionally oriented focus. A method that provides a combination of learning with future professional activity, helps to develop creative and creative abilities of students, logical thinking, the possibilities of inductive and deductive analysis is defined as a case study, the main difference of which is the active involvement of students in the independent search for knowledge through the solution of a specific problem situation.

Keywords: professional training, physical improvement, competence approach, professional competence of a specialist in physical education, case study method

Постановка проблеми

У сучасному світі освіта є провідним ресурсом і фактором, що забезпечує стабільний розвиток цивілізації та людства в цілому. Вища освіта нині переживає значні зміни, пов'язані із науково-технічною модернізацією, соціальними трансформаціями. Динаміка сучасного технічного оновлення, комп'ютеризація, розширення комунікативних каналів та потоків у сфері виробництва, освіти і науки супроводжується такою ж динамічною зміною суспільних потреб у рівні та якості професіоналізму сучасних фахівців.

У вітчизняній педагогіці є велика кількість різних підходів, які є основою підготовки сучасного фахівця. Провідним з них є компетентнісний підхід.

Поняття «компетентність» виступає як загальне визначення такого соціально-особистісно-поведінкового феномена як результат освіти. У світовій освітній практиці поняття «компетентність» є головним і поєднує в собі інтелектуальну та операційну складову освіти. У ньому закладено інтерпретацію змісту освіти, що формується «від результату» («стандарт на виході»).

В умовах підвищення соціального значення фізичної культури та розширення її функцій змінюються погляди на підготовку фахівця для цієї сфери. Орієнтуючись на сучасні вимоги, необхідно забезпечити готовність випускників до діяльності щодо зміцнення здоров'я населення, профілактики захворювань, підвищення продуктивності праці, організації дозвілля, формування навичок здорового способу життя та інших здоров'язберігаючих технологій. У зв'язку з цим значно розширюються вимоги до професійної компетентності фахівця фізичної культури у контексті його готовності до фізичного удосконалення різних груп населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Концептуальні основи компетентнісного підходу як методологічної основи удосконалення вищої освіти розробляли як західні (М. Дж. Равен, С. Маслач, М. Лейтер, Е. Тоффлер, Р. Уайт, Р. Хайгерті, А. Мейхью та ін.), так і вітчизняні (Н. Бібік, Г. Гаврищак, І. Гудзик, С. Ніколаєнка, О. Овчарук, Л. Пильгун, О. Пометун, О. Ситник та ін.) дослідники.

Теоретико-методологічні засади компетентнісного підходу обґрунтовано такими науковцями, як В.Байденко, Н.Бібік, О.Овчарук, Н.Нагорна, С.Ніколаєнко, О.Овчарук, В.Петрук, О.Пометун, О.Савченко, Ю.Татур та ін..

Теоретико-методологічні аспекти фізичної культури як педагогічного процесу і процесу професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту розкрито в працях Л. Сущенко, Ю. Шкребтій та ін.

У дослідженнях М. Віленського, М. Зубалія, В. Лесика, О. Остапенка, В. Столітенка, А. Турчака, В. Щербини та ін. представлені основи формування у студентів потреб фізичного вдосконалення.

Мета статті - аналіз теоретичних і практичних засад реалізації компетентнісного підходу як методологічний принцип формування у майбутніх фахівців фізичного виховання готовності до фізичного удосконалення різних груп населення.

Виклад основного матеріалу

Компетентнісний підхід має практичну, прагматичну та гуманістичну спрямованість та характеризується особистісним та діяльнісним аспектами. Тому мета професійної підготовки змінюється з отримання кваліфікації на оволодіння цілісною процедурою вирішення професійних завдань. Як слушно стверджує Н. Литвин, «навіть за умов воєнного часу освітній процес має забезпечувати: - високий рівень здобуття особою професійних знань; - розвиток особистості студента, який є патріотом України» [10, с.270].

Відтак, саме компетентнісний підхід, як сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу (викладання та навчання) та оцінки освітніх результатів, задовольняє означеним вимогам та завданням вищої професійної освіти.

Концептуально значущими виступають, на нашу думку, такі положення компетентнісного підходу:

- мета та зміст професійної освіти полягають у розвитку у майбутніх фахівців здатності самостійно вирішувати проблеми у своїй сфері діяльності на основі використання наявного соціального досвіду;

- зміст професійної освіти є дидактично адаптованим соціальним досвідом вирішення пізнавальних, світоглядних, моральних, політичних та інших проблем;

- організація освітнього процесу має на меті забезпечення оптимальних умов для формування у майбутніх фахівців досвіду самостійного вирішення проблем професійної освіти;

- оцінка освітніх результатів ґрунтується на аналізі рівнів освіченості, досягнутих студентами на певному етапі навчання.

Як диференціальну характеристику компетентнісного підходу Н. Бібік визначає переорієнтацію «з процесу на результат у діяльнісному вимірі» [1]. Відповідно основними принципами реалізації компетентнісного підходу, які уточнюють його сутність та багатовимірність, є:

- взаємозв'язок із гуманізацією освітнього процесу, що забезпечує особистісно-розвивальний характер професійної підготовки та ефективну самореалізацію та саморозвиток студента [12];

- міждисциплінарність та інтегративність, що передбачає змістовно-технологічну інтеграцію дисциплін соціально-гуманітарного, природничого, загальнопрофесійного та спеціального блоків професійної підготовки та їх зв'язок з майбутньою соціально-професійною діяльністю педагога;

- змістовно-технологічна наступність навчання та виховання майбутніх педагогів, що забезпечує єдність та узгодженість педагогічних вимог та засобів, спрямованих на розвиток у студентів продуктивного мислення та діяльності, особистісних якостей, що визначають сутність формованих компетенцій.

Як зауважує С.Саяпіна, діяльність сучасного викладача ЗВО багатогранна та багатоаспектна відповідно до безлічі виконуваних ним ролей. Збереглося (і навіть посилилося) значення його традиційної ролі - професійний педагог, який організовує та забезпечує процес засвоєння знань і становлення умінь [10, с.402].

Таким чином, концептуальна основа компетентнісного підходу проявляється у оновленому навчально-методичному супроводі, міжпредметній спрямованості, нових оцінних засобах, нових функціях та ролях викладача; посиленні відповідальності студентів, удосконаленні організаційних форм; запровадженні системи залікових одиниць, взаємодії вищої освіти зі сферою праці, студенто і особистісно орієнтованому характері освітнього процесу, власному категоріальному апараті [12].

Н.Махиня додає, що «викладач тепер повинен забезпечувати формування широкого кола компетенцій, що передбачає реальне привласнення знань особистістю студента (і, відповідно, здатність компетентно використовувати ці знання в процесі практичної діяльності)» [8, с. 32-33].

Проте, як доводить С.Саяпіна, під час професійної діяльності викладачі, у тому числі фізичного виховання, стикаються із численними проблемами. Загалом ці проблеми можна розподілити на такі:

1) аксіологічні: викладачі не мотивовані до освоєння суб'єктної позиції щодо освітньої діяльності ЗВО (активне осмислення проблем, що виникають в освітній діяльності ЗВО; участь в ініціюванні та проєктуванні системних змін у ЗВО; управління якістю власної діяльності; участь в управлінні якістю діяльності ЗВО тощо);

2) системні: у галузі науково-дослідної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти реалізується ситуаційне управління традиційного типу; кафедри недостатньо беруть участь у науково-дослідній діяльності;

3) психологічні: більшість викладачів не усвідомлюють необхідність переходу від позиції репродуктивного відтворення наявних знань, ідей, цінностей та смислів, до позиції джерела нових знань, ідей, цінностей і смислів [10, с.401].

Все вище викладене підтверджує необхідність підвищення вимог до якості навчання та практичної спрямованості професійної підготовки студентів - майбутніх фахівців фізичного виховання, формування їхньої готовності до фізичного удосконалення різних груп населення на основі компетентнісного підходу.

Фізичне вдосконалення правомірно розглядати як динамічний стан, що характеризує прагнення особистості до цілісного розвитку у вигляді обраного виду спорту чи фізкультурно-спортивної діяльності. Тим самим забезпечується вибір засобів, що найбільш повно відповідають її морфофункціональним і соціально-психологічним особливостям, розкриттю та розвитку індивідуальності. При цьому А.Волинець стверджує, що «у підготовці студентів - майбутніх фахівців фізичної культури і спорту слід застосовувати системний підхід до використання всіх засобів, методів і форм, за допомогою яких рівень розвитку професійно значущих якостей тих, хто навчається на момент закінчення закладу вищої освіти, буде максимально наближений або доведений до необхідних параметрів» [5, с.26].

Тому науково обгрунтованою вважаємо позицію А. Молдован, яка вважає, що «при розробці навчальних програм професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання необхідно враховувати визначення логічної структури та змісту розділів програми, що характеризують види діяльності майбутнього фахівця; забезпечувати інтеграцію навчальних тем і послідовність їх вивчення; оптимізувати розподіл навчального часу» [9, с.215].

Відтак, як доводить А.Волинець, «актуалізується необхідність такої побудови освітнього процесу зі спортивно-педагогічних дисциплін, що дозволить забезпечити оптимізацію функціональної, фізичної та психофункціональної підготовленості, стану здоров'я як найважливіших складових професійної готовності майбутніх фахівців» [5, с.26].

На основі досліджень Т.Круцевич і Т. Матвійчук [6 ] авторами Г.Гончар та Г.Безверхньою було розроблено організаційно-методичні умови, які сприяють підвищенню рівня мотивації до професійної та спортивної підготовленості майбутніх фахівців фізичної культури [3]. Серед них:

- орієнтація на професіограму фахівця з фізичного виховання та спорту;

- активізація творчої діяльності студентів при освоєнні теоретичних профільних дисциплін навчального плану;

- активізація практичної діяльності студентів для вдосконалення спортивної майстерності [3, с.12].

Автори розробили і комплекс заходів з забезпечення реалізації виокремлених умов. Зокрема, професіограма фахівця з фізичного виховання й спорту передбачає виконання таких завдань: - складання переліку фахових якостей спеціаліста з фізичного виховання та спорту; - визначення їх необхідності; - визначення того, що подобається в професії вчителя фізичної культури (в професії тренера з виду спорту) та що не подобається [3].

Активізації творчої діяльності студентів, своєю чергою, може посприяти: - визначення характерних ознак індивідуальної фізичної культури людини; - урахування спортивних досягнень особистості; - участь студентів у спортивних змаганнях усіх рангів залежно від рівня кваліфікації; - ведення щоденників самоконтролю свого фізичного стану та фізичної підготовленості тощо.

Ефективність реалізації виокремлених умов, на наше переконання, залежить від організації освітнього процесу у ЗВО та виробничої практики. У ході виробничої практики створюється можливість формувати у студентів постійну потребу здобувати нові теоретичні знання та отримувати практичний досвід, вводити їх у проблеми сучасної педагогічної науки та практики, вчити використовувати отримані теоретичні знання та одночасно засвоювати передовий практичний досвід кращих учителів та тренерів, опановувати професійні компетенції.

Науковими дослідженнями доведено, що професійна компетентність фахівця з фізичної культури має включати комплекс умінь: - реалізовувати систему відбору та спортивної орієнтації у вибраному виді спорту; - розробляти оперативні плани та програми конкретних занять у сфері спорту; - самостійно проводити навчальнотренувальні заняття з обраного виду спорту; - організовувати та проводити масові фізкультурні заходи та спортивні змагання; - проводити наукові дослідження щодо визначення ефективності різних сторін діяльності у сфері фізичної культури та спорту та представляти узагальнення та висновки; - володіти прийомами агітаційної роботи із залучення до занять спортивною діяльністю.

З метою формування визначеного комплексу умінь має використовуватися потенціал дисциплін як обов'язкового, так і професійного блоків. При цьому теоретичні завдання мають вирішуватися з актуалізацією знань, здобутих у курсі фізіології, анатомії, психології, а практичні - із залученням знань, здобутих під час вивчення спортивних дисциплін (гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор). Практичні заняття мають бути спрямовані на формування у майбутніх фахівців фізичної культури цілісного уявлення про завдання, форми, методи фізичного удосконалення шляхом: - підвищення мотивації навчальної діяльності та орієнтацію на особистісно орієнтовану модель навчання, забезпечення активного та свідомого засвоєння студентами знань анатомо-валеологічних та психолого-педагогічних дисциплін та їх трансформації у професійні вміння; - теоретико-методичне вдосконалення на основі взаємозв'язку мети, змісту, форм та методів навчання, організації наукових досліджень з проблем фізичного вдосконалення на рівні курсових та дипломних робіт; - налагодження міжпредметних зв'язків, диференціації інформаційного та навчального навантаження під час проходження спортивно-професійних, анатомо-валеологічних та психолого-педагогічних дисциплін; - самовизначення студентів у формуванні особистісно-гуманістичної позиції щодо фізичного удосконалення та його місця у сучасній освітній системі.

Провідною методичною вимогою щодо організації процесу підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту є його професійно орієнтована спрямованість. Зокрема О.Ходань наголошує, що «доцільно віддати перевагу тим методам навчання, які містять комунікативно-ситуативні завдання, потребують залучення досвіду студентів, наближені до життя, майбутньої професійної діяльності, стимулюють їх активну розумову діяльність [11, с.234]. Про доцільність використання інтерактивних технологій навчання зауважують В.Вишківська, О.Шикиринська [2].

Означеним характеристикам відповідає метод кейс-стаді, за якого студент стикається з певною проблемою. Її аналіз сприяє вивченню реальної проблеми в професійному контексті, використовуючи різноманітні джерела інформації.

К.Дригола підкреслює, що «основною відмінністю методики кейс-стаді є активне залучення студентів у навчальний процес. Викладач перестає бути одностороннім джерелом подання інформації, яку студенти сприймають в об'єктивному вигляді, а навпаки залучає студентів до самостійного пошуку знань через розв'язання конкретної проблемної ситуації. Такий підхід підвищує комунікацію між викладачем та студентом, допомагає розвивати творчі та креативні здібності останнього, його логічне мислення та можливості індуктивного й дедуктивного аналізу» [4, с.17].

Відтак, метод кейс-стаді відображає тенденцію поєднання навчання з майбутньою професійною діяльністю, а інтеграція навчання, науки та виробництва допомагає вирішувати проблему формування професійних знань, навичок та умінь фахівця з фізичного виховання.

Висновки

Отже, компетентнісний підхід можна вважати концептуальною основою модернізації професійної освіти і основою результативно-цільового проєктування процесу підготовки майбутніх фахівців до фізичного вдосконалення різних груп населення.

Література

1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування// Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українські перспективи / За ред. О. В. Овчарук. К., 2004. 111 с.

2. Вишківська В., Шикиринська О. Інтерактивні методи навчання: ознаки та особливості використання. Грааль науки, 2021. Вип. 2-3. С.502=504.

3. Гончар Г., Безверхня Г. Проблеми вдосконалення підготовки фахівців у галузі фізичної культури й спорту. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць... № 4 (55), 2015. С.9-14.

4. Дригола К.В., Глущенко А.В. Метод кейс-стаді як сучасна методика викладання, що сприяє покращенню морально-психологічного стану здобувачів освіти в період війни / Освіта в умовах війни: реалії, виклики та шляхи подолання: матеріали ІІ Форуму академічної спільноти (20-24 червня 2022 року, м. Дніпро; Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури») / Упоряд. М. В. Савицький, І. П. Мамчич. Дніпро: ДВНЗ «ПДАБА», 2022. 152 с.

5. Інноваційні технології в системі підвищення кваліфікації фахівців фізичного виховання і спорту: тези доповідей ІХ Міжнародної науково-методичної конференції. Суми, 10-11 листопада 2022 р. Суми: Сумський державний університет, 2022. 171 с.

6. Круцевич Т. Ю. Формування фізичної культури студентів у системі фізичної освіти / Т. Ю. Круцевич, О. Ю. Марченко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. К.: Олімп. л-ра, 2009. № 2. С. 78-81.

7. Матвійчук Т. В. Формування і виховання студента як суб'єкта фізичної культури. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури Сер. 15: «Фізична культура». К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 13. С. 362-366.

8. Махиня Н.В. Освіта дорослих: навчання на робочому місці як один із методів ефективного набуття кваліфікації / Розвиток соціально-гуманітарної освіти і науки в контексті модернізації вітчизняної вищої освіти: матеріали ІІ всеукр. наук.практ. конф. м. Дніпропетровськ, 26 груд. 2014 р. Дніпропетровськ, ДНУ імені Олеся Гончара, 2014. С. 32-33.

9. Молдован А.Д. До проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до професійної діяльності у вищих навчальних закладах. Молодий вчений. 2017. № 3.1 (43.1). С.213-217.

10. Освітній процес в умовах воєнного стану в Україні: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 3 травня13 червня 2022 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 504 с.

11. Ходань О. Компетентнісний підхід до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ. Науковий вісник Ужгродського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». Випуск 29. С.232-235.

12. Шпак О., Вишківська В., Примаченко Н. Використання особистісно орієнтованих технологій в професійній підготовці майбутніх педагогів. Молодь і ринок. 2014. №5. С.6-11.

References

1. Bibik N. M. Kompetentnisnyi pidkhid: refleksyvnyi analiz zastosuvannia [Competency approach: reflective analysis of application ]// Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti. Svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy / Za red. O. V. Ovcharuk. K., 2004. 111 s.

2. Vyshkivska V., Shykyrynska O. Interaktyvni metody navchannia: oznaky ta osoblyvosti vykorystannia [Interactive learning methods: signs and features of use]. Hraal nauky, 2021. Vyp. 2-3. S.502=504.

3. Honchar H., Bezverkhnia H. Problemy vdoskonalennia pidhotovky fakhivtsiv u haluzi fizychnoi kultury y sportu [Problems of improving the training of specialists in the field of physical culture and sports]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi: zbirnyk naukovykh prat/ № 4 (55), 2015. S.9-14.

4. Dryhola K.V., Hlushchenko A.V. Metod keis-stadi yak suchasna metodyka vykladannia, shcho spryiaie pokrashchenniu moralno-psykholohichnoho stanu zdobuvachiv osvity v period viiny [The case-study method as a modern teaching method, which contributes to the improvement of the moral and psychological state of education seekers during the war] / Osvita v umovakh viiny: realii, vyklyky ta shliakhy podolannia: materialy II Forumu akademichnoi spilnoty (20-24 chervnia 2022 roku, m. Dnipro; Derzhavnyi vyshchyi navchalnyi zaklad «Prydniprovska derzhavna akademiia budivnytstva ta arkhitektury») / Uporiad. M. V. Savytskyi, I. P. Mamchych. Dnipro: DVNZ «PDABA», 2022. 152 s.

5. Innovatsiini tekhnolohii v systemi pidvyshchennia kvalifikatsii fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia i sportu [Innovative technologies in the system of professional development of physical education and sports specialists]: tezy dopovidei IKh Mizhnarodnoi naukovo-metodychnoi konferentsii. Sumy, 10-11 lystopada 2022 r. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet, 2022. 171 s.

6. Krutsevych T. Yu. Formuvannia fizychnoi kultury studentiv u systemi fizychnoi osvity [Formation of physical culture of students in the system of physical education] / T. Yu. Krutsevych, O. Yu. Marchenko // Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu. K.: Olimp. l-ra, 2009. № 2. S. 78-81.

7. Matviichuk T. V. Formuvannia i vykhovannia studenta yak subiekta fizychnoi kultury [Formation and education of a student as a subject of physical culture]. Naukovopedahohichni problemy fizychnoi kultury Ser. 15: «Fizychna kultura». K.: NPU im. M. P. Drahomanova, 2011. Vyp. 13. S. 362-366.

8. Makhynia N.V. Osvita doroslykh: navchannia na robochomu mistsi yak odyn iz metodiv efektyvnoho nabuttia kvalifikatsii [Adult education: on-the-job training as one of the methods of effective qualification acquisition] / Rozvytok sotsialno-humanitarnoi osvity i nauky v konteksti modernizatsii vitchyznianoi vyshchoi osvity: materialy II vseukr. nauk.-prakt. konf. m. Dnipropetrovsk, 26 hrud. 2014 r. Dnipropetrovsk, DNU imeni Olesia Honchara, 2014. S. 32-33.

9. Moldovan A.D. Do problemy pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi kultury ta sportu do profesiinoi diialnosti u vyshchykh navchalnykh zakladakh [To the problem of training future specialists in physical culture and sports for professional activity in higher educational institutions]. Molodyi vchenyi. 2017. № 3.1 (43.1). S.213-217.

10. Osvitnii protses v umovakh voiennoho stanu v Ukraini [The educational process in the conditions of martial law in Ukraine]: materialy vseukrainskoho naukovopedahohichnoho pidvyshchennia kvalifikatsii, 3 travnia-13 chervnia 2022 roku. Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 2022. 504 s.

11. Khodan O. Kompetentnisnyi pidkhid do pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv u VNZ [A competent approach to the training of future specialists in universities]. Naukovyi visnyk Uzhhrodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pedahohika, sotsialna robota». Vypusk 29. S.232-235.

12. Shpak O., Vyshkivska V., Prymachenko N. Vykorystannia osobystisno oriientovanykh tekhnolohii v profesiinii pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv [The use of personally oriented technologies in the professional training of future teachers]. Molod i rynok. 2014. №5. S.6-11.

Размещено на Allbest.ru