Методична компетентність вчителя початкових класів на засадах компетентнісного підходу в контексті НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методична компетентність вчителя початкових класів на засадах компетентнісного підходу в контексті НУШ

Стрельбицька Світлана Михайлівна кандидат педагогічних наук (Ph.D), старший викладач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена теоретичному осмисленню та аналізу тенденцій щодо різностороннього висвітлення проблеми визначення сутності поняття «методична компетентність учителя початкових класів», як наукової дефініції. Разом з тим, охарактеризовано різноманіття і протиріччя авторів у його тлумаченні. Відзначено, що незважаючи на наявність великої кількості наукових досліджень з приводу означеного поняття, воно залишається і досі дискусійними та потребує більш детального вивчення. З'ясовано компоненти та складові елементи методичної компетентності учителя початкових класів. Розглянуто теоретичні аспекти методичної компетентності, як невід'ємної складової професійної компетентності особистості педагога. Обґрунтовано важливість формування, розвитку та/або удосконалення методичної компетентності вчителя початкових класів на засадах компетентнісного підходу в контексті НУШ. Наголошено, важливості формування методичної компетентності учителя початкових класів під час професійної підготовки у ЗВО та розвитку або її удосконалення в умовах неперервної освіти. Методична компетентність представлена як інтегративна характеристика вчителя початкових класів, яка відображає його готовність і здатність до здійснення методичної роботи на основі наявних професійних і особистісних якостей, сукупності психологічних, педагогічних, методичних, методологічних і предметних знань, умінь, навичок, досвіду, мотивації та рефлексії необхідних для якісного та ефективного виконання освітньої діяльності. Нині сучасному учителю початкових класів для того, щоб бути професіоналом, необхідно орієнтуватися у різноманітті методичних підходів, способів і прийомів інноваційних педагогічних технологій, бути здатним і готовим не лише використовувати готові методичні матеріали, а й самостійно, а головне - якісно та ефективно виконувати методичну діяльність для організації освітнього процесу. Водночас, бути відкритим для постійного навчання та поглиблення своєї теоретичної бази, досягати якісних результатів у методичній діяльності, завжди бути налаштованим на пошук нових знань, активно впроваджувати інноваційні ідеї та методики в освітній процес і вносити власний внесок у розвиток педагогічної науки та практики через методичну діяльність.

Ключові слова: компетентнісний підхід, методична компетентність, методична компетентність вчителя початкових класів, Нова українська школа.

Abstract

Strelbytska Svitlana Mykhailivna Candidate of pedagogical sciences (PhD), senior lecturer at the department of pedagogy and educational management, communal institution of higher education «Academy of postgraduate education of the Odesa regional council", Odesa

METHODICAL COMPETENCE OF ELEMENTARY SCHOOL TEACHERS ON THE PRINCIPLES OF COMPETENCY-BASED APPROACH IN THE CONTEXT OF THE NUS

The article is devoted to the theoretical understanding and analysis of trends in the multifaceted coverage of the problem of defining the essence of the concept of "methodical competence of primary school teachers" as a scientific definition. At the same time, the diversity and contradictions of the authors in its interpretation are characterized. It was noted that despite the presence of a large number of scientific studies on this concept, it still remains debatable and requires a more detailed study. The components and constituent elements of the methodical competence of primary school teachers have been clarified. The theoretical aspects of methodical competence, as an integral component of the professional competence of a teacher's personality, are considered. The importance of the formation, development and/or improvement of the methodical competence of the elementary school teacher based on the competence approach in the context of NUS is substantiated. The importance of the formation of the methodical competence of primary school teachers during professional training in higher education institutions and its development or improvement in the conditions of continuous education is emphasized. Methodical competence is presented as an integrative characteristic of a primary school teacher, which reflects his readiness and ability to carry out methodical work on the basis of existing professional and personal qualities, a set of psychological, pedagogical, methodical, methodological and subject knowledge, abilities, skills, experience, motivation and reflection of the necessary for high- quality and effective performance of educational activities. Today, in order to be a professional, a modern primary school teacher needs to navigate the variety of methodological approaches, methods and techniques of innovative pedagogical technologies, be able and ready not only to use ready-made methodological materials, but also independently, and most importantly - to perform methodological activities qualitatively and effectively for the organization of the educational process. At the same time, be open to constant learning and deepening your theoretical base, achieve quality results in methodical activity, always be determined to search for new knowledge, actively introduce innovative ideas and methods into the educational process and make your own contribution to the development of pedagogical science and practice through methodical activity.

Keywords: competence approach, methodical competence, methodical competence of primary school teachers, New Ukrainian School.

Постановка проблеми

В останні роки через активну інтеграцію європейських освітніх стандартів відбуваються стрімкі та динамічні зміни в системі освіти та науки України. Предметом цих змін стають державні стандарти нового покоління побудовані на засадах компетентнісного підходу, система оцінювання якості освіти, впровадження інноваційних педагогічних технологій в освітній процес та вимоги до особистості й професіоналізму самого педагога, зокрема вчителя початкових класів. Так, методологічною основою концептуальних змін професійної діяльності вчителя початкових класів постає ідея компетентнісного підходу, що передбачає не тільки засвоєння нових знань, умінь та навичок, але й здатність і готовність використовувати їх на практиці.

За таких умов, реалізація цілей та завдань комплексного оновлення системи освіти багато в чому визначається ефективністю та якістю професійної діяльності вчителя початкових класів, який сьогодні є більше, ніж просто фахівець з дипломом про вищу освіту. Нині професіоналізм вчителя початкових класів повинен відповідати вимогам сучасного інформаційного та цифрового суспільства. Відтак, Концепцією «Нової української школи» передбачено, що вчитель початкових класів повинен бути здатним адекватно реагувати на виклики часу, адаптивним, творчим, умотивованим, володіти уміннями знаходити вихід у складних ситуаціях, приймати нестандартні рішення та бути готовим до ефективної комунікації й активної співпраці з усіма учасниками освітнього процесу [9]. Беззаперечно, це потребує його постійного особистісного та професійного розвитку й саморозвитку, готовності до розробки навчально-методичного забезпечення та здатності до впровадження в освітній процес різних методів, методик, засобів, інноваційних педагогічних технологій і прийомів, адаптуючи їх до вирішення різних педагогічних ситуацій.

Разом з тим, найважливішою вимогою з боку держави, суспільства та роботодавців до особистості сучасного вчителя початкових класів постає його професійна компетентність, під якою розуміємо інтегральну характеристику професійних та особистісних якостей, які відображають рівень знань, умінь, навичок та досвіду, достатніх для ефективного здійснення педагогічної діяльності. Однією з невід'ємних складових професійної компетентності вчителя початкових класів виступає його методична компетентність. Так, урок у закладі загальної середньої освіти має бути методично якісно організований, націлений на системне та комплексне навчання й виховання, результатом якого будуть сформовані ключові компетенції та компетентності здобувачів освіти. Тож, для підготовки та організації такого уроку вчителю початкових класів необхідно досконало опанувати саме методичну компетентність. Вважаємо, що методична компетентність вчителя початкових класів в межах освітнього процесу має ключове значення, оскільки вона вказує на рівень його професійної підготовки, зокрема готовність здійснювати педагогічну діяльність, спрямовану на формування ключових і предметних компетенцій і компетентностей молодших школярів, виховання й передачу накопиченого життєвого та професійного досвіду новому поколінню здобувачів освіти.

З огляду на вищезазначене, у вчителя початкових класів з'явилась гостра необхідність осмислення принципово нових вимог до себе, як до професіонала та до власної професійної діяльності, зокрема нагальною потребою перед ним постала необхідність постійного та систематичного розвитку та вдосконалення своєї методичної компетентності. Це передбачає виконання ним цілеспрямованої роботи над власною методичною діяльністю через здатність і готовність здійснювати вибір тих знань, умінь і навичок, які необхідно формувати, розвивати чи вдосконалювати з метою ефективного виконання майбутніх чи вже наявних професійних обов'язків.

Актуальність даного дослідження обумовлена, з одного боку, потребою української держави і суспільства в соціально й професійно мобільних учителях, які є професіоналами, володіють методичною компетентністю, що підвищує їх адаптивність і конкурентоспроможність в освітній галузі, з іншого боку, великим інтересом до теми дослідження в сучасній педагогічній науці та її недостатньою розробленістю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз поняття методичної компетентності як важливого феномена та складника професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті НУШ передусім виявив його кореляцію з поняттями: «компетентнісний підхід», «компетенція», «компетентність», «професійна компетентність», «професійна компетентність учителя початкових класів» і «предметна компетентність». Так, нині, існує багато наукових розвідок зарубіжних авторів (G. Moskowitz, R. Oxford, R. Scarcella, E. Tarone, G. Yule та ін.) та українських учених-педагогів (І. Бех, Н. Бібік, О. Дубасенюк, О. Овчарук, О. Пехота, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєва, А. Фасоля, В. Шуляр та ін.) які досліджують різні аспекти концептуальних та структурних складових компетентнісного підходу. Однак, наразі відсутні узгоджені трактування його понятійно-категоріального апарату, єдина класифікація компетенцій і компетентностей, компоненти, критерії, рівні та показники їх сформованості. Разом з тим, дослідниками вивчається проблема професійної та методичної підготовки майбутніх педагогів, зокрема вчителів початкових класів (Н. Глузман, Н. Грицай, В. Грицько, С. Вітвицька, Н. Воскресенська, І. Зязюн, О. Комар, С. Литвиненко, Н. Максименко, О. Матвієнко, Т. Молнар, Н. Ничкало, Н. Руденко, Н. Теличко, І. Упатова, Л. Хомич, Л. Хоружа, Н. Черв'якова та ін.). У той же час, ученими також досліджуються питання формування та розвитку професійної, зокрема методичної компетентності педагога, їх сутність та структурні компоненти (В. Берека, О. Біляковська, А. Боярська-Хоменко, В. Ворожбіт-Горбатюк, А. Галас, І. Іщенко, І. Жаркова, В. Заболотний, А. Конох, І. Коробова, Л. Ликтей, А. Мормуль, Л. Прокопів та ін.). Водночас, предметом наукових досліджень різних учених постала проблема формування методичної компетентності вчителів початкових класів (О. Борзенкова, Я. Гаєвець, О. Гунза, О. Жигайло, І. Пальшкова, С. Скворцова, К. Ткаченко, А. Фрумкіна, Н. Цюлюпа та ін.). Попри наявність достатньої кількості наукових праць з означеної проблематики, серед учених досі існує широка дискусія щодо визначення поняття «методична компетентність», зокрема «методична компетентність учителя початкових класів», її складових, етапів, критеріїв та показників її сформованості, а втім загальновизнаного формулювання дотепер не виведено. Хоча вона й визнається важливою складовою професійної компетентності вчителя початкових класів, а зміни у системі освіти, що пов'язані із впровадженням реформи Нової української школи, вказують на неї як на одну з ключових.

Мета статті полягає у аналізі та розкритті поняття «методична компетентність учителя початкових класів» як складової професійної компетентності та визначені її ключових елементів на засадах компетентнісного підходу в контексті Нової української школи.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні все більшого розповсюдження для професійної підготовки та/або перепідготовки вчителя набуває саме компетентнісний підхід, який надає можливість забезпечити формування професійно-значущих якостей, які дозволять повністю реалізувати себе в професійній діяльності та відповідати вимогам держави, суспільства та ринку праці [3]. Компетентнісний підхід скеровує вчителя на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання та формування здатності й готовності діяти в умовах динамічних змін у освітній сфери. Безперервний процес змін та оновлень у системі освіти одним із провідних підкреслює проблему формування професійної компетентності, у тому числі методичної компетентності вчителя початкових класів. У зв'язку з чим виникає необхідність здійснення професійної підготовки та/або перепідготовки вчителя початкових класів на якісно новому, інноваційному рівні. В межах якого простежується необхідність поєднання компетентнісного підходу із практико-орієнтованим дослідницьким підходом щодо вирішення конкретних педагогічних проблем. Разом з тим, прослідковується необхідність формування особистості вчителя, який уміє організовувати та здійснювати освітню діяльність в умовах творчості та інноваційних змін, при цьому бути стресостійким, конфліктостійким і здатним до прийняття конструктивних та компетентних рішень для розв'язання важливих завдань навчання та виховання молодших школярів.

Відтак, на сайті державної служби якості освіти було опубліковано перелік професійних компетентностей учителя початкових класів, який визначений Професійним стандартом та застосовується для оцінювання компетентності педагогів. Державна служба якості освіти стверджує, що ідеальний учитель повинен володіти та демонструвати саме цей перелік професійних компетентностей. Однією з цих компетентностей виступає саме предметно-методична. Заразом, у Концепції Нової української школи [7] та Професійному стандарті вчителя початкових класів [9] було визначено головні вимоги до його професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій).

Зауважимо, що Професійний стандарт ґрунтується на компетентнісному підході при визначені переліку та описі професійних компетентностей учителя початкових класів. Серед яких можна побачити предметно-методичну компетентність, яка полягає у здатності вчителя початкових класів моделювати зміст навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів, формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння, спільні для всіх компетентностей, здійснювати інтегроване навчання учнів, добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів, розвивати в учнів критичне мислення, здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу, формувати ціннісні ставлення в учнів [9]. Реалізація Професійного стандарту вчителя початкових класів, як основного документа, наочно демонструє, що сучасним закладам освіти потрібні вчителі початкових класів, які володіють новими компетенціями та компетентностями, науково-дослідницьким, дивергентним і критичним стилем мислення та діяльності, готові й здатні здійснювати інноваційні процеси, проєктувати та реалізовувати зміст освіти, забезпечуючи його якісним навчально-методичним забезпеченням. За таких умов, якість та ефективність методичної діяльності вчителя початкових класів є важливим завданням при реформуванні загальної середньої освіти. Зі свого боку, це викликає необхідність створення таких умов, які будуть сприяти вирішенню проблеми методичної підготовки та формуванню методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів як сучасних конкурентоздатних фахівців, які усвідомлюють основні цілі педагогічної діяльності, здатні до самоаналізу, самоконтролю, самооцінки самокорекції та готові до активної творчої методичної роботи. За таких обставин, методична компетентність вчителя початкових класів постає невід'ємною частиною всієї системи освіти та основою методичної діяльності з організації освітнього процесу та визначається інтеграцією системи методичних навичок, знань, умінь та готовністю до їх реалізації у його професійній діяльності.

Слід зазначити, що наразі серед учених немає достатньо чітких і одностайних тлумачень дефініції «методична компетентність учителя». Причиною цього вбачаємо систематичний та динамічний розвиток сучасної системи освіти, що постійно вносить нові корективи щодо її розуміння. Зокрема, у наукових розвідках дослідники В. Берека, А. Галас в межах професійної компетентності вчителя визначають саме поняття методична компетенція. Автори розкривають її як оволодіння вчителем знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосовувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції [1]. В свою чергу, розкриваючи сутність дефініції «методична компетентність учителя», А. Мормуль визначає її як систему наукових, психологічних, педагогічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактичних методів, принципів і прийомів та сприяють формуванню всіх компонентів професійної компетентності [6]. Схожою виступає думка Н. Цюлюпи яка зазначає, що методична компетентність представляє систему знань, умінь і практичного досвіду, а також розвинутих загальних здібностей, які спрямовані на реалізацію педагогічної діяльності і здатністю до самореалізації та постійного самовдосконалення [3]. Водночас, Я. Г аєвець зазначає, що методична компетентність вчителя виступає в якості системного особистісного утворення, яке виявляється у здатності до здійснення та організації процесу навчання з предмета на рівні сучасних вимог, спроможності успішного розв'язування методичних задач, що ґрунтується на теоретичній і практичній готовності до викладання предмета [2]. Заразом, С. Толочко відзначає її як професійне утворення, що актуалізується в процесі педагогічної діяльності, у межах якої проявляється система методичних знань, умінь, навичок, здатностей і особистих вольових якостей [12]. Зі свого боку, С. Скворцова розглядає її як властивість особистості, що виявляється у здатності ефективно розв'язувати стандартні та проблемні методичні задачі, яка ґрунтується на теоретичній і практичній готовності до проведення занять за різними навчальними комплектами, що виявляється у сформованості системи дидактико-методичних знань і умінь з окремих розділів та тем курсу, окремих етапів навчання й досвіду їх застосування та наявності емоційно-ціннісного ставлення до діяльності із навчання учнів предмета [11]. Цікавою виступає думка І. Іщенко, котра стверджує, що готовність до проведення навчальних занять та до творчої самореалізації, це система дидактико-методичних знань та вмінь, спроможність результативно діяти, ефективно розв'язувати методичні задачі, що виникають під час навчання здобувачів освіти при вивчені конкретної дисципліни [5].

Відтак, аналіз наукової літератури дає підставу встановити, що методична компетентність учителя початкових класів:

- є важливою складовою професійної компетентності вчителя;

- має прояв через методичну діяльність учителя;

- поєднує теоретичну та практичну здатність і готовність до ефективного здійснення освітньої діяльності;

- ґрунтується на сукупності психологічних, педагогічних, методичних, методологічних і предметних знань, умінь, навичок, досвіду, мотивації, рефлексії, професійних та особистісних якостей, необхідних для якісного та ефективного виконання освітньої діяльності.

Враховуючи означене, після порівняння різних тлумачень дефініції «методична компетентність», будемо розглядати її як інтегративну характеристику вчителя початкових класів, яка відображає його готовність і здатність до здійснення методичної роботи на основі наявних професійних і особистісних якостей, сукупності психологічних, педагогічних, методичних, методологічних і предметних знань, умінь, навичок, досвіду, мотивації та рефлексії необхідних для якісного та ефективного виконання освітньої діяльності. Окремо підкреслимо, важливість аналізу, оцінки та самооцінки. Які дозволяють проаналізувати, надати оцінку та самооцінку отриманого результату у процесі формування, розвитку та/або удосконалення методичної компетентності. Вважаємо, що тільки через всебічний самоаналіз, самооцінювання, цілеспрямоване моделювання умов і засобів удосконалення на підставі синтезу теоретичних знань та емпіричного досвіду можливо ефективно здійснювати формування розвиток методичної компетентності вчителя під час професійної підготовки або в умовах неперервної освіти.

Очевидно, що методична компетентність відіграє важливу роль у професійній діяльності вчителя початкових класів, оскільки визначає його практичну складову та впливає на ефективність освітнього процесу. Позаяк, методична компетентність пов'язана з вибором інноваційних педагогічних технологій навчання та виховання, засобів, форм і методів педагогічного впливу, способів, прийомів і технік формування знань, умінь і навичок здобувачів освіти.

Зауважимо, що методична компетентність передбачає наявність сформованого дивергентного та методичного мислення вчителя початкових класів, його готовність до творчої самореалізації в професійній діяльності, визначає здатність до навчально-методичної рефлексії, уміння критично оцінювати та усвідомлювати якість власної методичної діяльності, аналізувати ефективність використовуваних методів, методик, інноваційних технологій технік і прийомів навчання, гнучкість та швидка адаптивність до змін освітніх стандартів і різних підходів, уміння проводити моніторинг результатів навчання та якості освітньої діяльності.

Виходячи з цього, зазначимо, що методична компетентність виступає в якості своєрідного індикатора рівня готовності та здатності вчителя початкових класів до здійснення педагогічної роботи, зокрема в межах предметної діяльності. Через те, вважаємо, що критеріями оцінки методичної компетентності вчителя початкових класів виступає його предметна зорієнтованість, високий рівень предметної підготовки, володіння різними методиками, технологіями, техніками та прийомами навчання й виховання, готовність і здатність застосовувати їх в освітньому процесі.

Враховуючи вищезазначене, можна визначити компоненти методичної компетентності вчителя початкових класів, які ми відобразили у схемі (рис. 1).

Рис. 1. Компоненти методичної компетентності вчителя початкових

класів

Так, першим компонентом виступає когнітивний, який передбачає володіння предметними та методичними знаннями, розуміння їх важливості та необхідності для успішного виконання педагогічної діяльності. Другим компонентом постає організаційно-діяльнісний, що окреслює здатність використовувати методичні уміння та навички при організації освітнього процесу. Наступним виступає особистісно-мотиваційний, який полягає в усвідомленні мотивів, цілей і цінностей особистості необхідних для виконання методичної діяльності. Насамкінець, рефлексивний компонент, який розкриває готовність здійснювати аналіз, самоаналіз і самооцінку процесу навчання й виховання, здійснювати організацію зворотного зв'язку та корекцію власної методичної діяльності.

В свою чергу, складовими можна визначити: методичну поінформованість (методичні знання про методи, методики, сучасні інноваційні педагогічні технології, техніки та прийоми навчання та виховання), методичне та дивергентне мислення (уміння та навички застосовувати, в тому числі нестандартно, методичні знання при вирішенні методичних завдань для досягнення цілей навчання та виховання), методичну культуру (сформованість цілісних уявлень про методичну діяльність, у тому числі методичне забезпечення та супровід освітнього процесу, що спонукає виникнення нових методичних ідей і шляхів їх вирішення) та методичну творчість (здатність і готовність до вирішення професійних завдань нестандартними педагогічними способами, прийомами та техніками). Разом з тим, методична компетентність передбачає наявність сформованих методичних, аналітичних і проєктивних знань, умінь і навичок методичного спрямування. Позаяк вони є необхідними для проєктування, конструювання, моделювання цілісного освітнього процесу та здійснення самоаналізу й самооцінювання результатів власної методичної діяльності. Наголосимо, усі вищезазначені компоненти та складові виступають як цілісна система, в якій всі елементи тісно взаємопов'язані між собою та визначають методичну готовність і здатність учителів початкових класів і є надважливими для якісної та ефективної організації освітнього процесу. Водночас, методична діяльність учителя спрямована на цій основі здійснювати: розробку змісту навчального матеріалу, планування вибору та методів навчання та виховання, моделювання діяльності здобувачів освіти у процесі проведення різних типів уроку, зокрема методів, форм, способів і засобів подання навчальної інформації, здатності та готовності вирішувати різної складності педагогічні проблеми, формулювання та узагальнення чітких висновків на основі вивчених фактів, уміння спрямовувати себе на саморозвиток і самореалізацію в процесі вирішення педагогічних ситуацій в різних нестандартних умовах. Зауважимо, що володіння методичними уміннями вчителем передбачає його можливість якісно та ефективно здійснювати організацію освітнього процесу, організацію та управління навчально-пізнавальною діяльністю здобувачів освіти, розвиток творчого потенціалу особистості учня, систематично та цілеспрямовано використовувати інноваційні педагогічні технології навчання та виховання.

Все ж таки, варто наголосити на тому аспекті, що формування методичної компетентності вчителя початкових класів здійснюється якраз під час навчання в закладі вищої освіти, зокрема в процесі методичної підготовки, а її розвиток та удосконалення у педагогів-практиків у системі неперервної освіти. Відтак, методична підготовка передбачає формування методичних знань, умінь та навичок, які забезпечать можливість проєктувати, моделювати та конструювати якісний освітній процес. У такому разі, методична підготовка передбачає забезпечення вчителів знаннями принципів, змісту, правил, фактів, форм та дидактичних методів конкретних напрямів навчання та виховання. Не менш важливим є сформовані у вчителя методичні вміння розробляти та застосовувати в освітньому процесі інноваційні педагогічні технології та методики з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти, володіти інтерактивними формами та методами навчання та виховання, впроваджувати різні підходи до навчання, за яких були залучені всі учні, зокрема з особливими освітніми потребами. Адже, як зазначено в статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», організація освітнього процесу у закладах освіти повинна бути спрямована на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами, з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб [10]. Тож, сучасний учитель повинен бути готовим і здатним впроваджувати в освітній процес інноваційний педагогічний інструментарій, методи діагностики та оцінки показників рівня й динаміки розвитку здобувачів освіти, розробляти та реалізовувати індивідуальні освітні маршрути, зокрема індивідуальні програми розвитку. Зауважимо, що це стає можливим саме за наявності сформованої методичної компетентності вчителя. За таких обставин, формування методичної компетентності учителів початкових класів у ЗВО, зокрема її систематичний, цілеспрямований розвиток і удосконалення у ході професійної діяльності педагога-практика в системі неперервної освіти повинні стати найбільш пріоритетними напрямами. Позаяк, вважаємо, що сформована методична компетентність є надважливою складовою професійної діяльності вчителя, в свою чергу запорукою якості та результативності освітнього процесу виступає його професіоналізм.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, наразі приділяється особлива увага до методичної компетентності, що пов'язано з підвищенням вимог до самої особистості сучасного вчителя початкових класів. Вирішити проблеми сучасного закладу загальної середньої освіти може не просто вчитель початкових класів, який формує знання, вміння та навички у здобувачів освіти, а вчитель-професіонал, здатний і готовий ефективно та якісно вирішувати завдання навчання, виховання та розвитку особистості, що дорослішає, способами та засобами предметів початкової школи. Тож, впровадження Професійного стандарту вчителя початкових класів та реалізація Концепції НУШ, актуалізує проблему формування, розвитку та вдосконалення його методичної компетентності. Це обумовлено тим, що сьогодні надважливо, щоб учитель початкових класів орієнтувався у різноманітті методичних підходів, способів і прийомів інноваційних педагогічних технологій, був здатним і готовим не лише використовувати готові методичні матеріали, а й самостійно, а головне - якісно та ефективно виконувати методичну діяльність для організації освітнього процесу. Вважаємо, що в процесі формування, розвитку та вдосконалення методичної компетентності можна розвивати стійку мотивацію та інтерес учителя до методичної діяльності, створення навчально-методичного забезпечення, різного спрямування методичних розробок, сучасних засобів навчання та виховання. Разом з тим, початкова освіта потребує нових методик і способів до навчання та виховання на засадах компетентнісного підходу, швидких та ефективних рішень, інноваційних форм і технологій до організації освітнього процесу в контексті НУШ, адаптованих до умов сьогодення. Це можна досягнути за допомогою сформованої методичної компетентності вчителя початкових класів, яка забезпечує ефективність і результативність та підвищує якість процесу навчання та виховання.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми і тому, відповідно до сучасних тенденцій розвитку системи загальної середньої освіти, зокрема трансформацій, які вона зазнала в умовах повномасштабної військової агресії, відкриваються нові можливості для подальшого вивчення, а разом з тим ставить і ряд нових проблем, які потребують надалі теоретичного і практичного дослідження.

Література

1. Берека В. Є., Галас А. В. Професійна компетентність вчителя початкових класів : навчально-методичний посібник для вчителів. Харків : Ранок, 2018. 496 с.

2. Гаєвець Я. Методична компетентність вчителя початкових класів: компоненти системи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 2(28). С. 212-224.

3. Гоцуляк К. І. Формування професійно-методичної компетентності вчителя початкової школи : зб. матеріалів Міжнародної конференції з онлайн-трансляцією (м. Біла Церква, 20 травня 2021 р.). Запоріжжя : ФОП Мокшанов В. В., 2021. С. 29-33.

4. Дубасенюк О. А. Компетентнісний підхід як чинник професіоналізації вищої освіти. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2017. Вип. 15. С.161-164.

5. Іщенко І. В. Навчально-методична компетентність викладача закладу фахової освіти. Інноваційні моделі розвитку науково-методичної компетентності педагогів професійної і фахової передвищої освіти: досвід, проблеми, перспективи: зб. матеріалів Міжнар. конф. з онлайн-трансляцією (м. Біла Церква, 20 травня 2021 р.). Запоріжжя, 2021. С. 34-36.

6. Мормуль А. Методична компетентність майбутніх вчителів гуманітарного профілю як педагогічна проблема. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2009. Вип. 43. С. 176-179.

7. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

8. Підвищення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи: теоретичний аспект : колективна монографія / авт. : Г. Ф. Пономарьова, А. А. Харківська, І. П. Упатова,

О.О. Бабакіна, С. Б. Бєляєв, О. В. Молчанюк та інші; Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Харків : ФОП Бровин О.В., 2021. Кн.1. 536 с.

9. Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736-20. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v2736915-20#Text (дата звернення: 10.11.2023).

10. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 05.06.2023 № 3051-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 18.11. 2023).

11. Скворцова С. О. Методична компетентність учителя початкової школи. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Херсон : ХДУ, 2014. Вип. 65. С. 254-259.

12. Толочко С. В. Формування методичної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02.

Київ, 2012. 309 с.

References

1. Bereka V. Ye., Halas A. V. (2018) Profesiina kompetentnist vchytelia pochatkovykh klasiv : navchalno-metodychnyi posibnyk dlia vchyteliv [Professional competence of primary school teachers : a teaching and methodical guide for teachers]. Kharkiv : Ranok. 496 s. [in Ukrainian].

2. Haievets Ya. (2013) Metodychna kompetentnist vchytelia pochatkovykh klasiv: komponenty systemy [Methodical competence of primary school teachers: components of the system]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. № 2(28). S. 212-224 [in Ukrainian].

3. Hotsuliak K. I. (2021) Formuvannia profesiino-metodychnoi kompetentnosti vchytelia pochatkovoi shkoly : zb. materialiv Mizhnarodnoi konferentsii z onlain-transliatsiieiu [Formation of professional and methodical competence of the primary school teacher : coll. materials of the International Conference with online broadcast] (m. Bila Tserkva, 20 travnia 2021 r.). Zaporizhzhia : FOP Mokshanov V. V., S. 29-33 [in Ukrainian].

4. Dubaseniuk O. A. (2017) Kompetentnisnyi pidkhid yak chynnyk profesionalizatsii vyshchoi osvity [Competency approach as a factor of professionalization of higher education]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia vzakladakh osvity. Vyp. 15. S. 161-164 [in Ukrainian].

5. Ishchenko I. V. (2021) Navchalno-metodychna kompetentnist vykladacha zakladu fakhovoi osvity [Educational and methodical competence of a teacher of a vocational education institution]. Innovatsiini modeli rozvytku naukovo-metodychnoi kompetentnosti pedahohiv profesiinoi i fakhovoi peredvyshchoi osvity: dosvid, problemy, perspektyvy : zb. materialiv Mizhnar. konf. z onlain-transliatsiieiu (m. Bila Tserkva, 20 travnia 2021 r.). Zaporizhzhia. S. 34-36 [in Ukrainian].

6. Mormul A. (2009) Metodychna kompetentnist maibutnikh vchyteliv humanitarnoho profiliu yak pedahohichna problema [Methodical competence of future humanities teachers as a pedagogical problem]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Zhytomyr. Vyp. 43. S. 176-179.

7. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi osvity [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary education reform]. Retrieved from: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

8. Ponomarova H. F., Kharkivska A. A., Upatova I. P., Babakina O. O., Bieliaiev S. B., Molchaniuk O. V. ta inshi (2021) Pidvyshchennia rivnia edukatsii maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: teoretychnyi aspekt : kolektyvna monohrafiia [Raising the level of education of future primary school teachers: theoretical aspect : collective monograph]. Komunalnyi zaklad «Kharkivska humanitarno-pedahohichna akademiia» Kharkivskoi oblasnoi rady. Kharkiv : FOP Brovyn O.V. Kn.1. 536 s. [in Ukrainian].

9. Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» : Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy [On the approval of the professional standard for the professions «Teacher of primary classes of a general secondary education institution», «Teacher of a general secondary education institution», «Teacher of primary education (with a diploma of junior specialist)» : Order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915- 20#Text [in Ukrainian].

10. Pro povnu zahalnu seredniu osvitu : Zakon Ukrainy [On comprehensive general secondary education : Law of Ukraine]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463- 20#Text [in Ukrainian].

11. Skvortsova S. O. Metodychna kompetentnist uchytelia pochatkovoi shkoly [Methodical competence of the primary school teacher] Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky. Kherson : KhDU. Vyp. 65. S. 254-259 [in Ukrainian].

12. Tolochko S. V. (2012) Formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladachiv spetsialnykh dystsyplin vyshchykh ahrarnykh navchalnykh zakladiv [Formation of methodological competence of teachers of special disciplines of higher agricultural educational institutions]. Candidate's thesis: Kyiv. 309 s. [in Ukrainian].