Компетентність з біології як складова професійної компетентності майбутніх бакалаврів природничих наук

Переваги суб’єктного діяльнісного підходу у ході професійної підготовки майбутнього вчителя Нової української школи. Тенденції посилення еколого-природничої грамотності молоді. Мета професійного становлення майбутнього бакалавра природничих наук.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2024
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетентність з біології як складова професійної компетентності майбутніх бакалаврів природничих наук

Competence in biology as a component of the professional competence of future bachelors of natural sciences

Надія Граматик

кандидат педагогічних наук, доцент

Nadiia Gramatyk

PhD of Pedagogical Science, Associate Professor

Ізмаїльський державний гуманітарний Izmail State University of Humanities, Ukraine університет, Україна

Abstract

The reorientation of education on the subject of learning requires a review of the main approaches to the functioning of the components of the professional training of the future teacher of the New Ukrainian School. In addition, the social demand of modern society is aimed at the literate youth who have a holistic in the field of natural sciences idea of the modern natural and scientific picture of the world, the role and place of man in the surrounding world as an integral part of nature. In addition, we note that the biological component of natural science education ensures the individual's assimilation of the laws of functioning of living systems, the acquisition of experience in world perception and its understanding, the use of methods of activity in the biosphere, the ability to independently solve problems in various spheres of life. That is why a teacher of natural sciences must be a high-level specialist, have a high level of professional competence, in order to implement the strategy of sustainable development of humanity by orienting the educational process in the plane of the new paradigm of natural education of schoolchildren.

Therefore, the main goal of the professional development of the future bachelor of natural sciences is the acquisition of a certain number of competencies that will create a basis for the successful implementation of the biological component in the integrated system of school natural education. In the context of the above, a special role is assigned to the fundamental biological training of future bachelors as a component of their subject competence, aimed at personal assimilation of the regularities of the functioning of living systems at various levels of organization, gaining experience in world perception and its understanding, using methods of activity in the biosphere, the ability to independently solve problems in various spheres of life.

Among the disciplines ofprofessional training aimed at the formation of competence in biology of future bachelors of natural sciences, the course «Biology of plants» appears.

Key words: bachelor of natural sciences, professional competence, competence in biology offuture bachelors of natural sciences, subject-methodical competence.

Анотація

Переваги суб 'єктного діяльнісного підходу полягають у важливості їх врахування у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя Нової української школи. До того ж соціальний запит сучасного суспільства зорієнтований саме на посилення еколого- природничої грамотності молоді, яка має цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в навколишньому світі як невід 'ємної частини природи. Зауважимо, що саме біологічний компонент природничої освіти забезпечує засвоєння особистістю закономірностей функціонування живих систем, набуття досвіду світосприйняття і його осмислення, використання способів діяльності у біосфері, здатність самостійно розв 'язувати проблеми в різних сферах життя. Відтак, вчитель природничих наук має бути фахівцем із високим рівнем, професійної компетентності, адже без цього неуможливлюється реалізація стратегії сталого розвитку людства шляхом орієнтації освітнього процесу у площині нової парадигми природничої освіти школярів. Основною метою професійного становлення майбутнього бакалавра природничих наук постає набуття певної низки компетентностей, які створять базу для успішної реалізації біологічного компонента в інтегрованій системі шкільної природничої освіти. Доведено особливу роль у вищеокресленій площині фундаментальній біологічній підготовці майбутніх бакалаврів як складової їх предметної компетентності, спрямованої на засвоєння особистістю закономірностей функціонування живих систем різного рівня організації, набуття досвіду світосприйняття і його осмислення, використання способів діяльності у біосфері, здатність самостійно розв'язувати проблеми в різних сферах життя. Наведемо обґрунтування того, що з-поміж дисциплін професійної підготовки, спрямованих на формування компетентності з біології майбутніх бакалаврів природничих наук, чільне місце посідає навчальний курс «Біологія рослин». Схарактеризовано деякі ресурси, використання яких у чинному освітньому процесі сучасної вищої школи безпосередньо формує важливу особистісно-професійну якість - компетентності з біології майбутніх бакалаврів природничих наук.

Ключові слова: бакалавр природничих наук, професійна компетентність, компетентність з біології майбутніх бакалаврів природничих наук, предметно-методична компетентність.

Постановка проблеми

бакалавр природничих наук вчитель екологічний

В умовах трансформації української освіти особливого значення набуває проблема якісної підготовки майбутніх учителів природничих наук, у зв'язку з їх майбутньою поліфункціональною діяльністю.

У контексті підвищення якості освіти в цілому і природничої зокрема, назріла необхідність удосконалити професійну підготовку майбутніх бакалаврів природничих наук, наповнити її новими формами, методами та технологіями.

Нагальні вимоги до сучасних освітніх установ були сформульовані в Законі України «Про освіту», конкретизовані в професійному стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Фокусуванням означеного є компетентність майбутнього фахівця. Зокрема, головним показником якості вищої педагогічної освіти є компетентність, що визначається не лише сумою знань, а характеризує здатність особистості реалізувати в конкретній ситуації отримані знання, ставлення до трагічних реалій та досвід. Крім того, забезпечення компетентнісної парадигми професійної підготовки, обумовлено не лише запитом майбутніх фахівців, а й загальною тенденцією щодо постійно зростаючими вимогами до якості вищої педагогічної освіти. Якісна ж професійна підготовка майбутніх бакалаврів саме природничих наук є важливим складником модернізації вітчизняної освіти, рушійною силою інноваційної діяльності вчителя Нової української школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Різні аспекти проблеми професійної підготовки майбутніх бакалаврів природничих наук висвітлено в наукових працях як вітчизняних (Н. Грицай, О. Лаврентьєва, М. Мартинюк, В. Оніпко, С. Рудишин та ін.) так і зарубіжних (H. Firman, S. Redjeki, D. Chandra) науковців. Вчені, небезпідставно вважають, що в умовах євроінтеграційних процесів зміст професійної підготовки, перш за все, має бути спрямований на формування системи практико-орієнтованих знань, відкритість інноваціям в галузі професійно-педагогічної діяльності, що в цілому забезпечують майбутньому педагогу конкурентоздатність.

Звернення до наукових пошуків І. Кореневої, О. Харченко, Ю. Шапрана надало можливість з'ясувати, що професійне становлення майбутнього фахівця природничої освітньої галузі (біологічний компонент) базується на інтегрованій моделі навчання, яка передбачає формування сукупності загальних та спеціальних (фахових) компетентностей, особистісних якостей.

Отже, основними змістовими компонентами фахової підготовки майбутніх бакалаврів природничих наук є не лише знання фундаментальних навчальних дисциплін (фізики, хімії, біології тощо) та міжпредметної їх взаємодії, розуміння методики їх викладання, а й вміння використовувати ці знання в освітній діяльності та готовність застосовувати отримані знання, вміння та навики в педагогічній діяльності.

Разом із тим, дослідники В. Ковальчук, К. Ліневич, І. Сотніченко, О. Тімець, Я. Цимбалюк наголошують на ключових компетенціях, які мають бути сформованими у процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології у контексті забезпечення її якості.

Значним пояснювальним потенціалом характеризується позиція В. Кірмана, Г. Чаус стосовно контекстності щодо розуміння предметно-методичної компетентності вчителя природничої галузі як складової його професійної компетентності. Зокрема вчені вказують на те, що для вчителя є необхідними розуміння та усвідомлення себе як суб'єкта інформаційного простору (Кірман, 2022). Йдеться про відповідні знання предметної галузі, оскільки діяльність вчителя передбачає не лише педагого-методичні функції, але й діяльність, безпосередньо пов'язану з розв'язуванням задач відповідної предметної галузі. У нашому випадку - це предметні знання, уміння, способи мислення, необхідні для результативного виконання педагого-методичних функцій саме в процесі викладання шкільного курсу біології рослин.

Досить переконливим і визначальним для нашого дослідження є обгрунтування моделі професійної компетентності вчителя-природничника крізь призму STEM-освіти Л. Клименко. Зокрема аналіз наукового доробку вченої засвідчує, що суттєвою компонентою професійної компетентності вчителя природничих наук, є предметна компетентність, структуру якої складають такі складові як: спеціальна, інформаційно-технологічна, акме- синергетична, методична, методологічна, компаративна, прогнозувально-рефлексивна (Клименко, 2019: 28).

Вищеокреслені зауваги співзвучні з міркуванням В. Сидоренко, яка визначає предметну компетентність як комплекс фундаментальних знань, умінь, ставлень, цінностей для компетентного опанування метапредметного змісту освіти, що в цілому, забезпечують професійний розвиток фахівця (Сидоренко, 2017).

Отже,формуючи означене інтегральне утворення в майбутніх бакалаврів природничих наук, має бути досягнено належний рівень оволодіння спеціальною галуззю знань та їх системне і компетентне проєктування як детермінуючий процес професійної підготовки.

Аналіз напрацювань учених у цьому відношенні, дозволяє стверджувати, що предметна (біологічна) компетентність майбутнього бакалавра природничих наук представляє собою інтегральну багаторівневу професійну характеристику його особистості.

Попри різноманіття домінуючих концепцій щодо складових професійної компетентності вчителя природничої освітньої галузі, науковці здебільшого єдині у визнанні змісту поняття предметної компетентності, розкриваючи її структуру через систему компонентів, рівнів або елементів. Між тим, більшість вітчизняних наукових праць присвячена вивченню предметної компетентності саме вчителя біології (О.Авксентьєва, С. Генкал, Ю. Шапран, А. Шкуропат та ін.). Проте, зважаючи на пріоритети реформування системи освіти, прийняття нових законодавчо-нормативних документів, які регламентують інноваційний вектор педагогічної діяльності, актуалізують проблему розвитку професійної компетентності майбутніх бакалаврів природничих наук, зокрема її біологічного компоненту.

Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування компетентності з біології майбутніх бакалаврів природничих наук у процесі викладання курсу «Біологія рослин» - важливої освітньої компоненти сучасної університетської підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження

Формування компетентності з біології майбутніх бакалаврів природничих наук постає важливим завданням професійної підготовки майбутніх бакалаврів природничих наук як цілісне, системне, багатовимірне явище, що є за своїм змістом комплексною програмою. Адже, лише якісно підготовлений, компетентний вчитель зможе забезпечити умови для розвитку інтелектуальних здібностей школярів, сприяти формуванню природничо-наукового світогляду.

Цілковито очевидним є те, що формування предметної компетентності майбутнього вчителя має здійснюватися відповідно до вимог навчання біології учнів основної школи, зокрема необхідних знань, умінь, цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання і практичній діяльності, а також наскрізних змістових ліній навчальних програм.

Аналіз змістовного наповнення поняття компетентності з біології, як обов'язкового складника професійної підготовки бакалавра природничих наук, передусім виявив його кореляцію з вихідними поняттями як «компетентність», «професійна педагогічна компетентність», «професійна компетентність бакалавра природничих наук», «предметна компетентність», «методична компетентність», а також їх певну підпорядкованість. А це обумовлює залучення здобувачів вищої освіти до оволодіння трансдисциплінарними та метапредметними знаннями, здатність їх застосовувати для вирішення професійних завдань.

Послуговуючись значною пояснювальною потужністю наукової позиції І. Хижняк щодо підготовки компетентного фахівця початкової школи, уточнимо вищезазначені дефініції через призму предмета нашої дослідницької уваги.

Так, джерелознавчий аналіз засвідчує, що професійна компетентність майбутнього вчителя розглядається через систему усвідомлених знань і вмінь (В. Лоза, Н. Шиян). Змістове наповненняпоняття «професійна компетентність педагога», перш за все пов'язується із сукупністю особистісних та професійних характеристик, сформованістю кваліфікаційних знань, умінь, динамічним збагаченням особистісного досвіду,спрямованого на прогностичність в роботі, а також методичною майстерністю, інтеграція яких постає показником та основним критерієм відповідності професійної діяльності.

Близьким до нашого розуміння, з урахуванням нових акцентів професійної підготовки майбутнього педагога, професійну компетентність педагога О. Раковець характеризує як комплексне поняття, ключовими маркерами якого є професійні знання, уміння, навички, готовність до інноваційної педагогічної діяльності, сукупність професійно важливих особистісних якостей як: мобільність, комунікабельність, креативність, доброзичливість, прагнення до саморозвитку, самореалізації тощо (Раковець, 2021: 52).

Якщо з дослідницькою метою інтерпретувати вищезазначене з огляду на своєрідність процесу професійної підготовки майбутнього бакалавра природничих наук, то вочевидь маємо підстави зазначити, що він набуває виразних ознак професійної компетентності. Приєднуємося до дослідницької позиції Т. Лесіної, що результативність професійної підготовки майбутнього педагога вимірюється й через критерій професійної надійності як своєрідного «стандарту якості» педагогічної діяльності (Лесіна, 2018).

Отож, правомірно припустити, що професійна компетентність бакалавра природничих наук - це багатокомпонентне інтегроване особистісно-професійне утворення, в якому внутрішні ресурси людини, її особисті якості та здібності є результатом фахової підготовки й утворюється шляхом поступового опанування предметних базових, психолого-педагогічних, предметно-методичних компетентностей та набуття навичок їх кореляції в процесі опанування майбутнього фаху та практичного досвіду інноваційно- педагогічної діяльності.

Огляд дисертаційних робіт, де контекстом виступає саме фахова компетентність учителів природничих дисциплін, засвідчує, що дослідники основними змістовими її складниками осмислюють знання, уміння та навички, досвід креативної діяльності, ціннісне ставлення (Шевченко, 2018 : 46). Тобто, зміст професійної компетентності майбутнього бакалавра природничих наук репрезентують знання предмета, методики його викладання, готовність застосування цих знань у педагогічній діяльності.

З огляду на нову парадигму базової середньої освіти, особливої цінності набуває предметно-методична компетентність майбутнього бакалавра природничих наук як складової професійної компетентності. Адже йдеться про особистісно-професійну якість, що є результатом фахової підготовки, який акумулює в собі високий рівень предметних базових знань, фахових умінь і навичок, готовності до формування предметних компетентностей у здобувачів основної школи.

Принагідно зауважимо, що предметна біологічна компетентність - це предметні знання, уміння, способи мислення, необхідні для результативного виконання навчальних дій у межах предмета (Ващенко, 2020 : 288).

В умовах, що нині склалися, майбутній бакалавр природничих наук, щоб бути успішним і затребуваним, повинен уміти реалізовувати зміст біологічного компоненту шкільної природничої освіти, виявляти прагнення бути професіоналом, постійно оновлювати свої знання і вміння, прагнути саморозвитку, тобто бути професійно компетентним.

Дослідники (В. Кірман, Г. Чаус) небезпідставно серед усіх компетентностей майбутнього вчителя природничих дисциплін виокремлюють предметно-методичну компетентність як складову предметної компетентності. Перш за все це обумовлено специфікою педагогічної діяльності саме вчителя природничих наук в умовах НУШ, який виконує не тільки педагого-методичні функції, а й безпосередньо розв'язує задачі відповідної предметної галузі (фізики, хімії, біології).

Поділяємо й погляди А. Гури, який визначає педагогічну компетентність вчителя природничих дисциплін як систему інтегрованих професійно-орієнтованих знань (Гура, 2018: 107).

У розрізі сучасного гуманітарного знання Г. Жирська визначає предметну компетентність як гнучкий спектр знань, умінь, навичок та якостей особистості майбутнього фахівця, необхідний для здійснення компетентнісного навчання інтегрованих курсів природничого спрямування в адаптивному циклі (5-6 класи) нової української школи.

Зауважимо, що сучасні вітчизняні науковці (Н. Міщук, А. Степанюк) розглядають предметні компетенції майбутніх учителів природничої освітньої галузі як сукупність тих знань, умінь, навичок і ставлень, які є по суті відображенням кваліфікаційної характеристики його предметної спеціалізації.

Не менш важливою видається наукова думка Г. Сидоренко та Т. Турицької щодо удосконалення предметних компетентностей вчителя біології шляхом опанування методикою критичного мислення як стратегії розвитку природничо-наукового світогляду особистості (Сидоренко, 2020 : 138).

Отже, контекстність означеного дозволяє стверджувати, що предметно-методичну компетентність майбутнього бакалавра природничих наук доцільно розглядати у площині набуття загальних і предметних знань, які становлять теоретичну основу майбутньої професійної діяльності, а також розвитку його професійної свідомості і рефлексії, професійного самовизначення.

Виходячи із сучасного наукового уявлення про своєрідність професійної компетентності вчителя природничих наук (М. Гриньова, А. Дзябенко), йдеться про такі її складові компоненти як: мотиваційно-ціннісний (потреби, інтереси, цілі професійної діяльності), когнітивний (професійно значимі знання), діяльнісний (професійно необхідні уміння і навички) та особистісно-рефлексивний (значущі психологічні та соціальні якості особистості вчителя).

У контексті нашого дослідження ключовим визначено когнітивний (знаннєвий) компонент предметно-методичної компетентності майбутнього бакалавра природничих наук, якийвключає не лише фундаментальні природничо-наукові знання різних розділів біології, але і зміст навчальних програм предметів, інтегрованих курсів на рівні основної школи базової загальної середньої освіти.

Відтак, вищеокреслені концептуальні позиції було покладено нами в основу, з одного боку, окреслення своєрідного проблемного поля предметної діяльності вчителя природничих наук, що націлена на формування природничо-наукового світогляду школярів, а з іншого - визначення того сегмента в майбутній професійній діяльності, до якого має бути підготовлений студент.

Передусім зауважимо, що природничі предмети як фундаментальна складова системних знань про закономірності природи, підпорядкування їх сутності законам фізики та хімії є важливою компонентою підготовки майбутнього вчителя природничих наук як особистості, здатної вирішувати важливі й необхідні завдання, які постають перед новою українською школою. Спираючись на висновки С. Рудишина, становлення особистості майбутнього педагога природничої галузі передбачає опанування необхідного рівня загальної культури, а також фундаментальної підготовки, побудованої на синтезі наук. На думку вченого вузькопрофільна освіта це шлях до одномірної людини (Рудишин, 2010 : 14 - 15). .... .

Зазначимо, що підготовка майбутніх бакалаврів за спеціальністю «Середня освіта (Природничі науки)» є міждисциплінарною та багатопрофільною і передбачає формування природознавчої компетентностічерез засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Послуговуючись аналізом проведених досліджень (А. Степанюк, Г. Жирська, Н. Міщук) щодо конструювання змісту компетенцій майбутніх учителів біології, виокремимо групи компетенцій, як маркерів компетентності з біології в системі фахової освіти майбутніх бакалаврів природничих наук:

- здатності характеризувати різноманітність представників усіх Царств живої природи, застосовувати принципи їх класифікації для обґрунтування сучасної системи живої природи як результату історичного розвитку органічного світу та пристосувань до різних умов існування;

- готовності аналізувати і пояснювати біологічні факти, визначати зв'язки та взаємовплив фізичних, хімічних, геологічних, біологічних і екологічних явищ і процесів на основі досягнень сучасних природничих наук;

- здатності розрізняти властивості елементів природних біосистем у їх взаємозв'язку, встановлювати ієрархічні взаємодії, структурно-функціональні співвідношення компонентів на всіх рівнях організації природи;

- готовності моделювати структуру біологічних систем різних рівнів їх організації, визначати напрямки розвитку процесів, що відбуваються в них;

- уміння здійснювати збір, обробку та інтерпретацію біологічної інформації для вирішення наукових і практичних завдань професійної діяльності.

Отже, предметна базова (біологічна) компетентність майбутніх бакалаврів природничих наук - це здатність використовувати глибокі теоретичні знання та набуті вміння й навички для реалізації біологічного компонента шкільної природничої освіти.

У розумінні сенсового наповнення поняття «компетентність з біології бакалавра природничих наук» ми спираємося на логіку міркувань Засекіної, В. Ільченко, А. Степанюк щодо необхідності взаємозв'язку природничих наук у процесі вивчення цілісності природного середовища. А це зумовлює використання принципу інтеграції як домінуючого у формуванні змісту освіти майбутніх учителів через предметну складову природничої галузі знань.

Саме в такому сенсі вбачають вектор предметної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін А. Сільвейстр, М. Моклюк. Зокрема, на думку науковців, природничо-наукове мислення студентів формується як диференційно-синтетичне (фізичне, хімічне, біологічне) на основі внутрішньо дисциплінарних та міждисциплінарних узагальнень знань. Йдеться про якісно нове бачення професійної підготовки, яке передбачає формування фундаментальних природничо-наукових знань для майбутньої педагогічної діяльності.

Наголосимо, що фундаментальні положення біології як науки, в системі професійної підготовки майбутніх бакалаврів природничих наук утворюють своєрідне інваріативне інформаційне ядро масиву природничо-наукових знань, які в контексті предметно- методичної підготовки студентів, проєктуються як на природничі, так і гуманітарні науки, в тому числі й педагогіку.

Як засвідчує джерелознавчий аналіз, фахівцям значною мірою бракує не предметних знань, а загальнометодологічних уявлень, здатності інтегрувати ідеї різних галузей науки, оперувати міждисциплінарними категоріями, що не дозволяє повною мірою ефективно виявляти предметно-методичну компетентність (Лаврентьєва, 2014 : 104).

З огляду на зазначене, переосмислення потребує фундаментальна підготовки майбутніх бакалаврів природничих наук, що відповідає цілісному світосприйняттю й мисленню особистості та її адаптації в мінливих соціальних, економічних і технологічних умовах. А це, як наголошує О. Романовський передбачає інтенсифікацію міжпредметних зв'язків між навчальними дисциплінами фахової підготовки із посиленою увагою до світоглядних і соціальних проблем; забезпечення формування у процесі освіти методологічної культури майбутнього фахівця (Романовський, 2009 : 134).

Так, важливу роль у процесі формування компетентності з біології майбутніх фахівців за спеціальністю 014.15 Середня освіта (Природничі науки) відіграє викладання курсу «Біологія рослин», адже, опанування закономірностей розвитку рослин і рослинності є найважливішим біоенергетичним компонентом біосфери. Запланованими програмними результатами виступають такі компетенції:

- володіти термінологією (поняттєвим апаратом) анатомії рослин, знати особливості будови рослинної клітини, її відмінності від тваринної й прокаріотичної клітини;

- знати особливості будови вегетативних та генеративних органів, їхні метаморфози та зміни внутрішньої будови з огляду на екологічні фактори довкілля;

- засвоїти методи дослідження рослинних клітин, тканин за світлової мікроскопії, приготування тимчасових мікропрепаратів із рослинних об'єктів;

- знати загальні ознаки основних систематичних груп рослин, їхньої видової різноманітності та практичної ролі окремих представників;

- знати флористичне та ценотичне різноманіття природних і штучних екосистем.

У процесі опанування навчального курсуу майбутніх бакалаврів природничих наук мають бути сформовані такі предметно-методичні компетентності як от:

- оперувати поняттями, законами, концепціями, вченнями і теоріями біологіїпри вирішенні професійних завдань;

- здатність розкривати загальну структуру біологічної науки на основі взаємозв'язку основних учень біології для характеристики живих систем різного рівня організації;

- здатність використовувати теоретичні та практичні знання, системні методології, з метою формування цілісних уявлень про природу;

- здатність використовувати сучасні методи біологічних досліджень, інтерпретувати та використовувати їх результати в освітньому процесі, формувати в учнів ціннісне ставлення до навколишнього середовища

- розуміти та пояснювати стратегію сталого розвитку людства і шляхи вирішення глобальних проблем, враховуючи позитивний потенціал використання надбань природничих наук, фізики, хімії, біології, техніки і технологій для добробуту людини й безпеки довкілля.

До того ж, засвоєння базових теоретичних знань з біології рослин передбачає здатність майбутніх фахівців встановлювати міжпредметні зв'язки з іншими біологічними навчальними дисциплінами (біохімія рослин, фізіологія рослин, біофізика тощо). Ці процеси призводять, з одного боку, до подальшого зростання кількості навчальних дисциплін, а з іншого - до їхнього зближення і взаємопроникнення.У той же час вивчення в межах курсу загальнобіологічних теорій, концепцій, еволюційної парадигми, біосферного значення рослин, спрямоване на формування як загальнобіологічного, так і екологічного мислення майбутнього педагога.

Загальновідомо, що здобуття якісної вищої освіти передбачає досконале володіння поняттєвою сферою майбутнього фаху. Тому, з-поміж вивчення суто ботанічної термінології важливого значення набуває готовності застосовувати її у практико педагогічній діяльності.

Принагідно зауважимо, якість опанування фахівцем професійною (біологічною) лексикою потребує системної термінологічної роботи. Зокрема сам процес опанування майбутніми бакалаврами «ботанічної» термінології доволі складний, що зумовлено постійним зростанням інформаційного потоку, урізноманітнення термінологічних дефініцій, які знаходяться у постійному розвитку.

Як зауважує у цьому зв'язку Т. Стасюк, майбутні педагоги природничої галузі мають бути термінологічно компетентними у галузі предметної діяльності. А саме, вміти добирати термінологічні категорії відповідно тематики уроків, застосовувати їх відповідно до дефініцій (Стасюк, 2013).

Зваживши на окреслену заувагу, вважаємо, що задля формування належного рівня термінологічної компетентності на першому етапі вивчення навчального курсу «Біологія рослин» майбутні бакалаври природничих наук мають набути термінологічну компетентність як складову професійної компетентності. Так, у нашому досвіді, з метою підвищення результативності осмислення та засвоєння етимології ботанічних термінів, студенти систематично залучаються до складання термінологічних словників, що передбачає опрацювання найрізноманітніших літературних фахових джерел. До того ж через словникову роботу, шляхом використання комплексу наочності (зокрема ілюстрацій, схем, флеш-карт). Як результат, відбувається осмислене набуття спеціальних знань майбутнього вчителя-предметника.

Саме такі типи завдань на теоретичному рівні вивчення курсу, сприяють формуванню та вдосконаленню в студентів системи спеціальних біологічних знань, когнітивних умінь і практичних навичок оперування ними.

На наше переконання, не менш важливим на етапі засвоєння термінології є залучення студентів до фронтальних та індивідуальних форм роботи із використанням інформаційно - комунікаційних засобів (наприклад, інтерактивних онлайн-дошок, Інтернет-сервісу мультимедійних дидактичних вправ Learning Apps, навчальної платформи Wordwal). Досвід засвідчує результативний вплив на формування не лише предметної, а й комунікативної та соціальної компетентностей.

Практично-лабораторний етап вивчення біології рослин характеризується прикладною спрямованістю біологічних знань, які проявляються в уміннях, навичках досвіду, цінностях, ставленні і є не лише обов'язковими елементами компетентності з біології майбутніх бакалаврів природничих наук, але й постає одним із векторів опанування концептуальних положень реалізації біологічної освіти.

Так, діяльнісний компонент предметної компетентності виявляється через конкретні форми навчальної діяльності студентів, що передбачає використання певної групи умінь і навичок, а саме: уміння та навички розпізнавати і визначати об'єкти природи, виконувати досліди, фіксувати результати дослідів і досліджень, працювати з мікропрепаратами (тема «Вступ», «Клітина»); застосування знання дляпрофілактики інфекційних та паразитичних захворювань (тема «Одноклітинні організми»); здатність пояснювати основні процеси життєдіяльності рослин, уміння розмножувати рослини, пророщувати насінини, моделювати біологічні процеси та об'єкти, доглядати і вирощувати рослини, проводити фенологічні спостереження, застосування знання на практиці (тема «Рослини», «Різноманітність рослин», «Гриби»).

Отже, прикладний параметр біологічної компетентності студентів характеризується з одного боку як здатність застосовувати набуті предметні знання, а з іншого - як система різних прийомів, що забезпечує готовність майбутніх фахівців до виконання системи розумових і практичних дій в предметно-методичній діяльності.

До зазначеного додамо, що ефективність формування умінь і навичок в курсі «Біологія рослин» у великій мірі залежить від застосування форм і методів навчання, які й активізують мисленнєву активність студентів, розвиваючи їх інтелектуальну ініціативу.

Так, в нашому досвіді, на практичних заняттях студенти отримують перелік базових питань, як підґрунтя стимулювання міркувань, розмислів, на фіксації думок, тверджень, ідей здобувачів. Робляться акценти на активізацію спеціальної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів природничих наук. Здійснюється впровадження системи вправ і завдань, що формують фундаментальні знання біології рослин і природничо - науковий світогляд в цілому. Зокрема, використання на практичних заняттях особистісно орієнтованих, проєктних технологій, інформаційно-комунікаційних засобів, реалізація контекстного й проблемного підходів до розв'язання навчальних завдань, участь в ділових, ситуативних і рольових іграх, робота в малих групах, використання аукціону презентації нових фактів, широкого спектру інтерактивних вправ, сприяє формуваннюв майбутніх бакалаврів предметних компетентностей з біології.

Лабораторне заняття з біології рослин передбачає проведення студентами дослідів, передбачених шкільною програмою з біології. До кожного лабораторного заняття студенти виконують завдання самостійної роботи. До прикладу: інваріантні (обов'язкові) і варіативні (творчі). Ми спостерігали, що при цьому в студента інтенсивно виробляються вміння доказово й обґрунтовано відстоювати власну думку, вести діалог, пояснювати доцільність тієї чи іншої дії, критично оцінювати різні варіанти розв'язування завдання. Саме такий підхід сприяє зміні акцентів у мотивації навчання майбутнього педагога - з «пасивного слухача» на досягнення ним предметної компетентності, створення умов для максимального розкриття його творчого потенціалу.

Висновки

Отже, що підготовка майбутнього бакалавра природничих наук повинна відповідати сучасним вимогам шкільної природничої освіти. Важливим напрямком щодо вдосконалення підготовки вчителя постає його обізнаність у теоретичній та методологічній основах фундаментальної біологічної освіти. Адже майбутньому вчителю необхідно мати як теоретичні, так і практичні знання, уміння, навички; знати зміст шкільного курсу біології, володіти інноваційними підходами; знати сутність, можливість і доцільність застосування нових технологій у навчальному процесі при формуванні біологічних понять у школярів.

Відтак, формуючи відповідну компетентність, як особистісно-професійну якість педагога, відбувається позитивний вплив на біологічну освітленість школярів. Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з експериментальним доведенням зробленого узагальнення.

Джерела і література

Ващенко Л. С. Предметні компетентності в шкільних підручниках біології [Subject competencies in school biology textbooks]. The world of science and innovation : Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference (September 16-18, 2020, London,

UnitedKingdom). London, United Kingdom : CognumPublishingHouse, 2020. P. 286-293. URL: https://lib.iitta.gov.ua/725996/

Гриньова М.В., Дзябенко А.В. До питання про професійну компетентність майбутнього вчителя біології професійної школи. ХХ Міжнародна науково-практична конференція «Гуманістичні орієнтири професійного становлення вчителя: Макаренківська традиція і місія Нової української школи». С. 50-52. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17956/1/12.pdf

Гура А.М. Рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів природничих спеціальностей. Інноваційна педагогіка. 2018. №4 (1). С. 109-110. URL: http://innovpedagogy.od.ua/archives/2018/4/part 1/25.pdf

Жирська Г. Я., Джердж Н. В. Формування професійної компетентності майбутніх педагогів з вивчення курсів природничої освітньої галузі в адаптивному циклі Нової української школи. Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук у контексті вимог Нової української школи: матеріали XV Міжнародної науково- практичної конференції (26-27 травня 2022 р., м. Тернопіль). Тернопіль: ТНПУ ім.

B. Гнатюка, 2022. С. 316-319.

Кірман В., Чаус Г. Про вимірювання параметрів предметно-методичної компетентності вчителів біології закладів загальної середньої освіти. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти «Філософія. Педагогіка» № 1(2) 2022. С. 45-51. URL:

file:///D:/User/Downloads/48-Article%20Text- 100-1-10-20221018%20(2).pdf

Лаврентьєва О.О. Розвиток методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: теоретико-методичний аспект: [монографія]. Київ : КНТ, 2014. 456 с.

Лесіна Т.М. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх вихователів до розвитку соціальних умінь і навичок у дітей передшкільного віку: монографія. Ізмаїл : Ірбіс, 2018. 352 с.

Модель професійної компетентності вчителя-природничника на засадах STEM- освіти / Упор. Л.О. Клименко. Миколаїв: МОІППО, 2019. 92 с.

Раковець О., Раковець С. Компетентність педагога як основа його професійної майстерності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А.А. Сбруюва. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка. №1 (105). 2021.

C. 50-60. URL :https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/08/7.pdf

Романовський О.Г. Професійна підготовка майбутнього фахівця у контексті фундаменталізації сучасної освіти. Професійна освіта і ціннісні орієнтири сучасності. Київ; Харків: НТУ ХПГ, 2009. С. 132-138.

Рудишин С.Д. Роздуми про європейський вимір української освіти (системний підхід). Науковий світ. 2010. №1. С. 14-15.

Сидоренко В.В. Розвиток професійної компетентності сучасного педагога в умовах відкритої освіти : кластерний аналіз. Професійна компетентність педагога в умовах оновленого змісту освіти та вимог ринку праці: матеріали ІІІ регіональної наук.-практ. конф. (Вінниця, 2017 р.). Вінниця, 2017. С. 8-7.

Сидоренко Г.Г., Турицька Т.Г. Розвиток критичного мислення та рефлексивної культури вчителів біології як невід'ємна складова удосконалення професійних компетентностей. Актуальні питання соціально-гуманітарної середньої та вищої освіти: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (21 квіт. 2020 р., м. Дніпро). Дніпро; Любляна, 2020. С. 137-140. URI: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11980

Сільвейстр А. Підготовка майбутнього вчителя природничих наук з курсу загальної фізики в умовах реформування вищої освіти. Освіта. Інноватика. Практика. 2022. Том 10. №5. URL: file:///D:/User/Downloads/2022-OIP-v10i5+-+Silveistr,%D0%9Cokliuk.pdf

Стасюк Т.В. Нові тенденції розвитку термінознавства : здобутки міжнародної наукової групи Р. Теммеран. Термінологічний вісник: Збірник наукових праць. К.: Інститут української мови НАНУ, 2013. Вип. 2(1). 223 с.

Степанюк А.В. Наступність у формуванні компетенцій майбутніх учителів біології в умовах ступеневої освіти. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2014. Вип. 66. С. 229-235. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2014 _66_41

Шевченко І.А. Розвиток фахової компетентності вчителів природничих дисциплін у післядипломній педагогічній освіті. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти» - (015 - Професійна освіта). Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2018.

Banach Cz. Edukacjanauczycielskadlareformy i rozwojuedukacji w Polsce. E. Salata (Red.), Kompetencjezawodowenauczycieli a problemyedukacji, Radom: ITE-PIB, 2001.

Key Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework. Brussels: European Commission, 2005. URL: http://ec.europa.eu/education/policies/2010/doc/basicframe. pdf.

REFERENCES

Banach Cz. (2001). Edukacja nauczycielska dla reformy i rozwoju edukacji w Polsce. E. Salata (Red.), Kompetencje zawodowe nauczycieli a problemy edukacji, Radom: ITE-PIB. [in Polish].

Hrynova M. V., Dziabenko A. V. (2021). Do pytannia pro profesiinu kompetentnist maibutnoho vchytelia biolohii profesiinoi shkoly. ХХ Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Humanistychni oriientyry profesiinoho stanovlennia vchytelia: Makarenkivska tradytsiia i misiia Novoi ukrainskoi shkoly. P. 50-52. URL:

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17956/1/12.pdf. [in Ukrainian].

Hura A. M. (2018). Rivni sformovanosti profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh spetsialnostei. Innovatsiina pedahohika. 4 (1). P. 10-110. URL:

http://innovpedagogy.od.ua/archives/2018/4/part_1/25.pdf. [in Ukrainian].

Key Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework (2005). Brussels: European Commission. [in English]. URL: http://ec.europa.eu/education/ policies/2010/doc/basicframe.pdf.

Kirman V., Chaus H. (2022). Pro vymiriuvannia parametriv predmetno-metodychnoi

kompetentnosti vchyteliv biolohii zakladiv zahalnoi serednoi osvity. VisnykDniprovskoi akademii neperervnoi osvity «Filosofiia. Pedahohika». № 1(2). P. 45-51. [in Ukrainian]. URL:

file:///D:/User/Downloads/48-Article%20Text- 100-1-10-20221018%20(2).pdf

Lavrentieva O. O. (2014). Rozvytok metodolohichnoi kultury maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiinoi pidhotovky: teoretyko-metodychnyi aspekt : [monohrafiia]. Kyiv: KNT. 456 p. [in Ukrainian].

Lesina T. M. (2018). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do rozvytku sotsialnykh umin i navychok u ditei peredshkilnoho viku : monohrafiia. Izmail: Irbis. 352 p. [in Ukrainian].

Model profesiinoi kompetentnosti vchytelia-pryrodnychnyka na zasadakh STEM-osvity / Upor. L.O. Klymenko. (2019). Mykolaiv: MOIPPO. 92 p. [in Ukrainian].

Rakovets O., Rakovets S. (2021). Kompetentnist pedahoha yak osnova yoho profesiinoi maisternosti. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii: nauk. zhurnal / holov. red. A.A. Sbruiuva. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka. №1 (105). P. 50-60. [in Ukrainian]. URL: https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/08/7.pdf.

Romanovskyi O. H. (2009). Profesiina pidhotovka maibutnoho fakhivtsia u konteksti fundamentalizatsii suchasnoi osvity. Profesiina osvita i tsinnisni oriientyry suchasnosti. Kyiv; Kharkiv: NTU KhPH. P. 132-138. [in Ukrainian].

Rudyshyn S. D. (2010). Rozdumy pro yevropeiskyi vymir ukrainskoi osvity (systemnyi pidkhid). Naukovyi svit. № 1. P. 14-15. [in Ukrainian].

Shevchenko I. A. (2018). Rozvytok fakhovoi kompetentnosti vchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u pisliadyplomnii pedahohichnii osviti. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk (doktora filosofii) za spetsialnistiu 13.00.04 - «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity» - (015 - Profesiina osvita). Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, Vinnytsia. [in Ukrainian].

Silveistr A. (2022). Pidhotovka maibutnoho vchytelia pryrodnychykh nauk z kursu zahalnoi fizyky v umovakh reformuvannia vyshchoi osvity. Osvita. Innovatyka. Praktyka. Tom 10. №5. [in Ukrainian]. URL: file:///D:/User/Downloads/2022-OIP-v10i5+-+Silveistr,%D0%9Cokliuk.pdf

Stasiuk T. V. (2013). Novi tendentsii rozvytku terminoznavstva : zdobutky mizhnarodnoi naukovoi hrupy R. Temmeran. Terminolohichnyi visnyk : Zbirnyk naukovykh prats. K.: Instytut ukrainskoi movy NANU. Vyp. 2(1). 223 p. [in Ukrainian].

Stepaniuk A. V., Zhyrska H. Ya., Mishchuk N. Y. (2014). Nastupnist u formuvanni kompetentsii maibutnikh uchyteliv biolohii v umovakh stupenevoi osvity. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky. Vyp. 66. Р. 229-235. [in Ukrainian]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2014_66_41.

Sydorenko H. H., Turytska T. H. (2020). Rozvytok krytychnoho myslennia ta refleksyvnoi kultury vchyteliv biolohii yak nevidiemna skladova udoskonalennia profesiinykh kompetentnostei. Aktualnipytannia sotsialno-humanitarnoi serednoi ta vyshchoi osvity: materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu (21 kvit. 2020 r., m. Dnipro). Dnipro ; Liubliana. Р. 137-140. [in Ukrainian]. URL: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11980.

Sydorenko V. V. (2017). Rozvytok profesiinoi kompetentnosti suchasnoho pedahoha v umovakh vidkrytoi osvity: klasternyi analiz. Profesiina kompetentnist pedahoha v umovakh onovlenoho zmistu osvity ta vymoh rynku pratsi : materialy III rehionalnoi nauk.-prakt. konf. (Vinnytsia, 2017 r.). Vinnytsia. Р. 8-7. [in Ukrainian].

Vashchenko L. S. (2020). Predmetni kompetentnosti v shkilnykh pidruchnykakh biolohii. The world of science and innovation: Abstracts of the 2nd International scientific and practical conference (September 16-18, 2020, London, United Kingdom). London, United Kingdom: Cognum Publishing House. P. 286-293. [in Ukrainian]. URL: https://lib.iitta.gov.ua/725996/.

Zhyrska H. Ya., Dzherdzh N. V. (2022). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv z vyvchennia kursiv pryrodnychoi osvitnoi haluzi v adaptyvnomu tsykli Novoi ukrainskoi shkoly. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizyky, khimii, biolohii ta pryrodnychykh nauk u konteksti vymoh Novoi ukrainskoi shkoly: materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (26-27 travnia 2022 r., m. Ternopil). Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka. Р. 316-319. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.