Концепт освітньо-розвивального середовища і Stem-освіта

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Концепт освітньо-розвивального середовища і Stem-освіта

Рогоза Валентин Володимирович кандидат педагогічних наук, завідувач відділу STEM-освіти

Abstract

Виклики, які постали перед українською державою зумовлюють додаткову увагу до проблематики STEM-освіти. Здійснений аналіз матеріалів щодо відповідного феномену вказує на необхідність концептуального й комплексного підходу до розвитку STEM-освіти. У зв'язку з цим дослідницька увага зосереджена на концепції розвивального освітнього середовища та її значення для STEM-освіти.

Зважаючи на вказане, метою роботи є концептуалізація ідеї STEM- розвивального середовища й окреслення перспектив її практичної реалізації. Досягнення вказаної мети зумовило вирішення у роботі двох практичних завдань: 1) розкриття змісту ідеї й відповідного їй поняття «STEM- розвивальне середовище»; 2) визначення перспектив означеної ідеї.

У роботі на підставі опрацьованих матеріалів запропоновано авторське визначення поняття «STEM-розвивальне середовище», як складноорганізо- ваного освітнього простору, що охоплює усіх суб'єктів освітнього процесу й систему відносин між ними, а також сукупність освітніх технологій, форми організації й матеріально-технічні умови реалізації освітньої діяльності, вектор і зміст якої детерміновано ідеями й підходами STEM-освіти, а бажаними результатами є сформовані STEM-компетентності. Окремо показано структурну організацію такого середовища й особливості кожної з його складових: когнітивної, мотиваційної, операційно-діяльнісної й організаційно-логістичної.

Обстоюється позиція, що понятійне визначення вказаного феномену STEM-розвивального середовища і його структурної організації надає можливість окреслити конкретні завдання теоретико-методологічного плану, розв'язок яких забезпечуватиме реальне майбутнє STEM-освіти в освітній практиці. Крім цього встановлено, що звернення до ідеї STEM-розвивального середовища має методологічні, організаційні та інноваційні перспективи.

Ключові слова: STEM-освіта, освітнє розвивальне середовище, модернізація освіти, STEM-розвивальне середовище.

Rogoza Valentyn Volodymyrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Head of STEM education department, The Institute Of Pedagogy of The National Academy of Educational Sciences of Ukraine

CONCEPT OF EDUCATION-DEVELOPMENT ENVIRONMENT AND STEM EDUCATION

Abstract

The challenges faced by the Ukrainian state require additional attention to the issues of STEM education. The analysis of materials related to the relevant phenomenon indicates the need for a conceptual and comprehensive approach to the development of STEM education. In this regard, research attention is focused on the concept of a development education environment and its significance for STEM-education.

Taking into account the above mentioned, the purpose of the work is to conceptualize the idea of a STEM development environment and outline the prospects for its practical implementation. Achieving the specified purpose necessitated the solution of two practical tasks in the work: 1) disclosure of the content of the idea and the concept corresponding to it “STEM development environment”; 2) determination of the prospects of the given idea.

The author's definition of the concept of “STEM development environment” as a complex educational space that encompasses all subjects of the education process and the system of relations between them, as well as a set of educational technologies, forms of organization, and material and technical conditions of implementation, is proposed on the basis of the processed materials, education activity, the vector and content of which is determined by the ideas and approaches of STEM education, and the desired results are formed STEM competencies. The structural organization of such an environment and the features of each of its components are shown separately: cognitive, motivational, operational-activity, and organizational-logistical.

The position is argued that the conceptual definition of the specified phenomenon of the STEM development environment and its structural organization provides an opportunity to outline specific tasks of the theoretical and methodological plan, the solution of which will ensure the real future of STEM education in educational practice. In addition, it was established that the appeal to the idea of a STEM development environment has methodological, organizational and innovative perspectives.

Keywords: STEM education, education-development environment, modernization of education, STEM development environment.

Постановка проблеми. «У наступні 10 років найбільш затребуваними будуть інженери та технічні фахівці для відновлення оборонно-промислового комплексу та розвитку вітчизняних військових технологій», - про це на міжнародному форумі «Людський капітал: навички для майбутнього», що відбувся у листопаді 2023 року повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна [1]. При цьому вона окремо наголосила, що держава потребуватиме випускники STEM-освіти. Зокрема, до переліку затребуваних професій в уряді відносять фахівців енергетичної та будівельної галузей, зокрема архітектори, проектувальників, інженерів.

Пріоритетна увага українського уряду до STEM-освіти цілком зрозуміла, адже, по-перше, втрати завдані російською агресією українській економіці потребують надзвичайних зусиль щодо їхньої ліквідації і, передусім. У частині відновлення національної інфраструктури, що зумовлює потреби у фахівцях, здатних до комплексної науково-інженерної діяльності. По-друге, вагомим стимулом уваги до STEM-освіти зумовлюється її інноваційним характером, зокрема у сенсі творення ефективної моделі взаємин закладів освіти, зокрема університетів з державою і бізнес- структурами. Світова практика довела, що сильна STEM-освіта, відграє роли важливого чинника міжнародної економічної конкурентоспроможності держави та є необхідним рушієм економічного зростання [2]. При цьому STEM-освіта нині потрактовується окремою галуззю дидактики, що характеризується поєднанням міждисциплінарних практико орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін [3, с. 18].

У зв'язку з означеними увага до STEM-освіта загалом й практичних питань її організації є цілком обґрунтованою. При цьому відповідні науково- педагогічні дослідження сприяють приросту не лише педагогічного знання, але й забезпечують передумови для розвитку й зміцнення національної економіки, що як ніколи актуально в умовах відкритої й жорстокої російської агресії. Усе вказане, мотивувало нас зосередити увагу саме на проблематиці організації STEM-освіти, зокрема у частині використання потенціалу освітнього розвивального середовища у процесі відповідної освітньої підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виходячи з окресленої загальної проблематики нашого дослідження, обґрунтовано вважати, що його теоретичною основою постають наукові матеріали, які, з одного боку присвячені явищу STEM-освіти, а з іншого, теорії й практиці проєктування й функціонування освітнього розвивального середовища.

Порушуючи тему STEM-освіти є підстави стверджувати про напрацювання досі дослідницького матеріалу за двома основними напрямами: 1) дослідження присвячені загальному уявленню про специфіку, передумови виникнення й перспективи STEM-освіти; 2) дослідження, що зосереджують увагу на організаційно-педагогічному забезпеченні STEM-освіти (методології освітнього процесу), при чому з урахуванням рівня освіти (від дошкілля до вищої освіти). Відзначимо, що зважаючи на понад тридцятирічну історію STEM-освіти станом на сьогодні маємо значний обсяг праць за обома напрямами. Їх повний огляд й аналіз вочевидь потребує спеціального дослідження, ми ж дозволимо собі звернути увагу на публікації, що важливі для нашого дослідження.

Щодо специфіки, передумов виникнення й перспектив STEM-освіти, принциповими для нас є положення, що представлені у працях таких авторів як-от: 1) американського дослідника Р. Байбі, який зосередився на процесах адміністрування й впровадження STEM-освіти на різних рівнях освітньої системи [4]; 2) групи українських дослідників О. Єтрижака, І. Сліпухіної, Н. Полісун, І. Чернецького, які систематизували й розкрили зміст основних дефініцій STEM-освіти [3]; 3) українських дослідниць Н. Балик і Г. Шмигер, які окреслили основні підходи, що притаманні сучасній STEM-освіті [5]; 4) української дослідниці О. Примак, яка систематизувала потенціал STEM- освіти та показала перспективи його реалізації в Україні [6]; 5) групи українських дослідниць Н. Стецули, О. Абрамової, Г. Герасимчук, Т. Крижановської та О. Крусь щодо особливостей інтеграції STEM-освіти у національну систему освіті [7].

У контексті досліджень проблематики організаційно-педагогічного забезпечення STEM-освіти, то тут нашу увагу привернули праці таких науковців як-от: 1) групи дослідників на чолі з Н. Балик щодо впливу STEM- підходу на трансформацію педагогічної освіти [8]; 2) української дослідниці С. Доценко, яка розглянула питання методичного супроводу впровадження STEM-освіти в України на рівні початкової, базової й профільної школи [9]; 3) українських дослідників І. Сліпухіної, А. Поліщука і С. Мєняйлова щодо зв'язку ідей конструктивізму і практики застосування STEM-підходу в сучасній освіті [10]; 4) австралійського дослідника Я. Лю, який проаналізував глобальні тренди й виклики до освітніх систем у зв'язку з впровадженням в освітню практику STEM-підходу [11]; 5) експертів Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України, як узагальнили своє бачення STEM-освіти у методичних рекомендаціях щодо упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів [12].

Результати аналізу матеріалів згаданих та інших авторів за темою STEM-освіти вказує на те, що і досі не сформульовано загальноприйнятої дефініції поняття «STEM-освіти». Крім того, попри тривалу увагу до явища STEM-освіти нині відчутний брак реальних методик її практичної реалізації. «Сьогодні ці практики тільки розвиваються, а остаточної концепції, яка б точно й однозначно визначала межі та рамки STEM-освіти, немає» [8, с. 110]. При цьому загальним місцем для багатьох робіт з означеної проблематики є положення, що «ключовою метою STEM підходів до створення навчальних програм є розширення свідомості учасників освітнього процесу, сприяння активній адаптації до змін різного масштабу, успішній соціалізації у майбутньому» [10, с. 102]. Зрозуміло, що реалізація ідеї STEM-освіти потребує спеціальної фахової підготовки педагогів, які могли працювати у цьому напрямку. Зрештою, практично усі автори, праці яких ми вивчали, висловлювалися у тому дусі, що впровадження STEM-освіти й досягнення її цілей - формування STEM-компетентності, потребує комплексного підходу й системних рішень.

Отже однією з принципових проблем розвитку STEM-освіти обґрунтовано визначити брак системного підходу щодо методик її практичної реалізації, відсутність концептуальних рішень щодо імплементації STEM- підходу й, водночас, досягнення завдань STEM-освіти (або відповідних програмних результатів навчання). Одним з варіантів концептуального підходу до розвитку STEM-освіти вважаємо звернення до такого педагогічного феномену й специфічного навчально-методичного засобу як розвивальне освітнє середовище. Перспективним вбачається залучення методологічного потенціалу концепту розвивального освітнього середовища задля імплементації STEM-підходу в освітній процес різних рівнів. Іншими словами, потребує осмислення перспективності ідеї STEM-розвивального середовища.

Метою статті є концептуалізація ідеї STEM-розвивального середовища й окреслення перспектив її практичної реалізації. Досягнення вказаної мети передбачає вирішення двох практичних завдань: 1) розкриття змісту ідеї й відповідного їй поняття «STEM-розвивальне середовище»; 2) визначення перспектив означеної ідеї. Методологічна основа запропонованого дослідження визначена його теоретичним характером, що зумовило доречність використання в роботі загально-теоретичних і аналітичних методів наукового - дослідження.

Виклад основного матеріалу. Дискусійний характер поняття «STEM- освіти» зумовлює авторське уточнення щодо змісту, яким це поняття наповнене у межах конкретного дослідження. Звернемо увагу, що визначення поняття «STEM-освіти» знаходяться у діапазоні від «педагогічна технологія формування та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей здобувачів освіти, рівень яких визначає конкурентну спроможність особистості на сучасному ринку праці» [12, с. 6] до «підхід до навчання, який поєднує науку, технології, інженерію та математику» [13]. У зв'язку з цим зауважимо, що нам імпонує визначення, відповідно до якого «STEM-освіта - це сучасний освітній феномен, що означає підвищення якості розуміння студентами дисциплін, що відносяться до науки, технології, інженерії та математики, мета якої - підготовка студентів до ефективних змін для вирішення нових завдань та проблем (в тому числі через поліпшення навичок високоорганізованого мислення) і розвиток компетенції в STEM-освіті, тобто розвиток STEM- грамотності [14 , с. 190]. Вказане визначення очевидно не ідеальним, втім надає уявлення і STEM-освіту й про її особливості.

Принагідно, зауважимо, що перелік таких особливостей доволі широкий і нині до нього відносять такі моменти: 1) інтегроване навчання за «темами», а не з предметів; 2) орієнтацію на застосування науково-технічних знань у реальному житті; 3) розвиток навичок критичного мислення і вирішення проблем; 4) сприяння зростання впевненості у своїх силах; 5) активну комунікацію і командна робота; 6) розвиток інтересу до технічних дисциплін;

застосування креативних та інноваційні підходи до створення проєктів;

забезпечення зв'язку між навчанням і кар'єрою; 9) підготовка до технологічних інновацій [5 , с. 28-29].

Як ми вже відзначали, загальною позицією експертів є думка, що розвиток STEM-освіти можливий за умови концептуального й комплексного підходу до проблеми імплементації STEM-підходу в освітній процес різних рівнів. Вважаємо у заявку з цим перспективним звернення до концепції розвивального освітнього середовища.

Наша пропозиція ґрунтується на усталеному у педагогіці положенні, що освітнє середовище є свого роду моделлю соціокультурного простору, у якому формується особистість [15]. Крім того у педагогічній науці утвердилося трактування освітнього середовища як засобу якісної освіти [16], який є одним із найефективніших інтегральних, мультискладних, поліаспектних чинників розвитку особистості [17]. Принциповим для нас є і той факт, що розвивальне освітнє середовище здатне (1) забезпечувати умови включення здобувача освіти у різноманітні комунікативні моделі, відтворюючи модель «великого світу», і (2) мотивувати до життєвої активності, прагнення реалізувати себе у «великому світі» шляхом творення (і перетворення) цього світу [18]. Звернення до концепції розвивального освітнього середовища зумовлено і тим фактом, що воно є предметом проєктної діяльності, зміст якої задається певними освітніми парадигмами, концептуальними ідеями у поєднанні з різноманітними (класичними й інноваційними) методиками освітньої діяльності [19, с. 168-169].

Відзначимо також, що за своєю змістовною організацією розвивальне освітнє середовище «це комплекс умов-можливостей та ресурсів (матеріальних, фінансових, особистісних, технологічних, організаційних, репутаційних) для освіти особистості, що склались цілеспрямовано в установі, яка виконує освітні функції щодо надання вищої фахової освіти, забезпечує можливості для загальнокультурного та особистісного розвитку суб'єктів освітнього процесу» [20, с. 15]. Водночас, структура розвивального освітнього середовища можливо уявити як поєднання (1) інтелектуального забезпечення (зміст навчання, система навчальних комунікацій суб'єктів освітнього процесу) і (2) матеріального забезпечення (навчальні приміщення, навчально- методичне забезпечення освітнього процесу) [21]. Елементи (складові) розвивального освітнього середовища утворюють «інтегровану цілісність соціокультурних, педагогічних, організаційних та інших умов, результатом системної реалізації яких в освітньому закладі є формування певних якостей здобувача освіти (особистісних і/або професійних)» [22, с. 187].

Зважаючи на означене, пропонуємо авторський варіант визначення поняття «STEM-розвивальне середовище» - як складноорганізованого освітнього простору, що охоплює усіх суб'єктів освітнього процесу й систему відносин між ними, а також сукупність освітніх технологій, форми організації й матеріально-технічні умови реалізації освітньої діяльності, вектор і зміст якої детерміновано ідеями й підходами STEM-освіти, а бажаними результатами є сформовані STEM-компетентності, тобто здатності критичного й креативного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію.

Структурна організація STEM-розвивального середовища (з урахуванням методики структурування Н. Шетелі [22, с. 187-188]) включає:

Когнітивний блок (складається з системи педагогічних, організаційних та інших спеціальних умов, що сприяють формуванню STEM- компетентностей та інтегрує змістову складову (освітні стандарти, освітні програми, силабуси, навчально-методичні матеріали тощо) й процесуальну складову (методики організації освітньої й науково-дослідницької діяльності у межах STEM-розвивального середовища)).

Мотиваційний блок (сукупність науково-інформаційних, комунікативних й діяльнісних умов, що актуалізують мотивацію й прагнення до формування навичок й умінь критичного й креативного мислення у науково-технічному й інженерному ключі із застосуванням математичного інструментарію).

Операційно-діяльнісний блок (сукупність методів, прийомів, технологій, форм організації освітньої й науково-дослідницької діяльності, що сприятимуть розвитку (засвоєння й удосконалення) STEM-компетентностей).

Організаційно-логістичний блок (містить систему педагогічних, організаційних та інших спеціально організованих умов, що сприяють формуванню у здобувача освіти здатності діяти із застосуванням STEM- підходу на підставі STEM-компетентностей в освітній, пізнавальній й професійній сферах).

Відзначимо, що кожен з змістовних блоків STEM-розвивального середовища наповнюється реальним змістом з урахуванням ключових аспектів STEM-підходу у навчанні, що окреслені експертами Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України, а саме: «1) інтеграція в єдину парадигму змісту та методології природничих наук, сучасних технологій, зокрема інформаційних, інженерного дизайну та математичного інструментарію; 2) конструювання навчальних планів і програм на міждисциплінарних засадах; 3) інтегроване навчання відповідно до певних тем, а не окремих дисциплін; 4) застосування когнітивних і соціальних технологій, а також трансферу знань; 5) навчання на реальних техніко- технологічних, економічних і соціально значущих проблемах; 6) акцент на комплексному формуванні наукового та інженерного мислення» [12, с. 7].

Зважаючи на описану нами структурну організацію STEM-розвиваль- ного середовища, його проектування й реалізація на практиці очевидно передбачає вирішення низки теоретико-методологічних й практичних питань: освітній розвивальний педагогічний

Визначення системи педагогічних, організаційних та інших спеціальних умов, що сприяють формуванню STEM-компетентностей з подальшою їхньою фіксацією у змістовній складовій (освітні стандарти, освітні програми, силабуси, тощо) і процесуальній складовій (методики організації освітньої й науково-дослідницької діяльності) STEM- розвивального середовища.

Визначення й методичне забезпечення науково-інформаційних, комунікативних й діяльнісних умов, що сприяють актуалізації мотивації й прагнення до розвитку STEM-компетентностей,

Напрацювання методології організації освітньої й науково- дослідницької діяльності, що стимулюють розвиток STEM-компетентностей шляхом критичного узагальнення й використання національного й міжнародного досвіду у сфері STEM-освіти.

Напрацювання методології формування у здобувача освіти здатності діяти із застосуванням STEM-підходу на підставі STEM-компетентностей в освітній, пізнавальній й майбутній професійній сферах. Складність відповідних методик полягає у необхідності побудови ефективної комунікації усіх суб'єктів освітнього процесу (здобувачів освіти, педагогічного корпусу й різноманітних стейкхолдерів).

Принагідно відзначимо, що звернення до ідеї STEM-розвивального середовища щонайменше формує чітке уявлення, які напрями потребують опрацювання, аби перетворити STEM-освіту з теоретичного концепту, що не має системної й перспективної реалізації, у важливий елемент національної системи освіти.

З методологічної точки зору, STEM-розвивальне середовище надає можливість (1) конвергенції освітніх досліджень, новітніх освітніх технологій та інноваційних способів структурування освітнього простору, а також (2) поєднання міждисциплінарних практико орієнтованих підходів до вивчення природничо-математичних дисциплін.

У контексті організації й забезпечення розвитку STEM-освіти варто наголосити, що STEM-розвивальне середовище може реалізуватися на трьох рівнях: 1) загальнонаціональному (система освіти держави); 2) регіональному (освітній простір певного регіону з урахуванням соціально-економічної специфіки); 3) локальному (конкретний заклад освіти). Кожен з вказаних рівнів передбачає напрацювання (1) принципів реалізації STEM-підходу у релевантних певному рівню формах, (2) теоретико-методологічних основ практичної реалізації ідеї STEM-розвивального середовища на відповідному рівні, (3) систематичної моніторингової інформації задля з'ясування різних аспектів функціонування й результативності STEM-розвивального середовища на відповідному рівні.

З практичної точки зору практична реалізація ідеї STEM-розвивального середовища на рівні професійної освіти відкриває шлях до вирішення проблеми забезпечення національної економіки фахівцями з навичками у галузі STEM - науки, технологій, інженерії та математики, а також у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, оскільки забезпечення ефективності функціонування STEM-розвивального середовища зумовлює необхідність побудови ефективної комунікації усіх суб'єктів освітнього процесу (здобувачів освіти, педагогічного корпусу й різноманітних стейкхолдерів), то це сприятиме і реальному формуванню інноваційних моделей взаємин закладів освіти, зокрема університетів з державою і бізнес- структурами. Таким чином вирішується і проблема нових джерел зростання й сталого розвитку національної економіки й творення потенціалу для її міжнародної конкурентоздатності.

Висновки

Формування компетентностей науково-технічного, інженерного й математичного профілю і розвиток STEM-освіти як засобу вирішення відповідного завдання нині є однією з найбільш актуальних тем у контексті модернізації національної освіти. Між тим, в експертному середовищі нині визнано, що концепт STEM-освіти ще не набув загального й комплексного характеру, а на практиці відчувається брак системного підходу щодо методик її практичної реалізації. Означене зумовило нашу увагу до ідеї STEM- розвивального середовища, як варіанту концептуального рішення щодо імплементації STEM-підходу в освітній процес.

На підставі проведеного дослідження (1) матеріалів, які присвячені загальному уявленню про специфіку, передумови виникнення й перспективи STEM-освіти, а також (2) проблематики організаційно-педагогічного забезпечення STEM-освіти та взявши до уваги напрацювання щодо концепту розвивальне освітнє середовище, нами було сформульоване визначення поняття «STEM-розвивальне середовище». Крім того, понятійне визначення вказаного феномену і визначення його структурної організації надало можливість окреслити конкретні завдання теоретико-методологічного плану, розв'язок яких забезпечуватиме реальне майбутнє STEM-освіти в освітній практиці. Крім цього встановлено, що звернення до ідеї STEM-розвивального середовища має методологічні, організаційні та інноваційні перспективи.

Усвідомлюємо, що ідея STEM-розвивального середовища має дискусійний характер і потребує подальшого опрацювання, що і стане предметом наших наступних досліджень.

Література

У наступні 10 років найбільш затребуваними будуть інженери й техфахівці для відновлення ОПК і розвитку військових технологій. Інтерфакс-Україна, 16.11.2023. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/948016.html (дата звернення: 23.11.2023).

Tytler R. STEM Education for the Twenty-First Century. Integrated Approaches to STEM Education / Ed. Judy Anderson, Yeping Li. Cham, Switzerland : Springer, 2020. Pp. 49-74.

Єтрижак О. Є., Сліпухіна І. А., Полісун Н. І., Чернецький І. С. STEM-освіта: основні дефініції. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 62. № 6. С. 16-33.

Bybee R. The Case for STEM Education: Challenges and Opportunities. VA: National Science Teachers Association (NSTA Press), 2013. 113 p.

Балик Н. Р., Шмигер Г. П. Підходи та особливості сучасної STEM-освіти. Фізико- математична освіта. 2017. Вип. 2. С. 26-30.

Примак О. Сутність та потенціал STEM-освіти. Нові технології навчання. 2019. № 92. С. 226-231.

Стецула Н. О., Абрамова О. В., Герасимчук Г. А., Крижановська Т. І., Крусь О. П. Перспективи розвитку STEM-освіти: інтеграція в освіті. Наука і техніка сьогодні. 2023. № 3 (17). С. 428-436.

Balyk N., Shmyger G., Vasylenko Y., Oleksiuk V., Skaskiv A. STEM-approach to The Transformation of Pedagogical Education. E-learning and STEM Education / Scientific Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska. Katowice-Cieszyn 2019. Pp. 109-123.

Доценко С. STEM-освіта: науковий дискурс та освітні практики. Рідна школа. 2021. № 3. С. 31-35.

Сліпухіна І. А., Поліщук А. П., Мєняйлов С. М. Педагогіка Монтессорі і STEM- підхід: розвиток ідей конструктивізму в сучасній освіті. Наукові записки Малої академії наук України. 2022. № 2 (24). С. 100-108.

Liu Y. Current Situation and Analysis of STEM Education Competencies of Education Majors. SHS Web of Conferences. 2023. URL: https://www.shs-conferences.org/articles/shsconf/ pdf/2023/20/shsconf_mhehd2023_03006.pdf (дата звернення: 23.11.2023).

Упровадження STEM-освіти в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти обдарованих учнів: методичні рекомендації / Н. І. Поліхун, К. Г. Постова, І. А. Сліпухіна, Г. В. Онопченко, О. В. Онопченко. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2019. 80 с.

Hom El., Dobrijevic D. What is STEM Education? Live Science, 26.10.2022. URL: https://www.livescience.com/43296-what-is-stem-education.html (дата звернення: 23.11.2023).

Кузьменко О. Сутність та напрямки розвитку STEM-освіти. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Випуск 9 (Ш). С.188-190.

Каташов А. І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею: автореф. дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.01. Луганськ, 2001. 20 с.

Гончарук М. В. Педагогічні умови формування інтегрованого освітнього середовища в початковій школі східних земель Німеччини : дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.01. Умань, 2018. 307 с.

Братко М. В. Управління професійною підготовкою фахівців в освітньому середовищі університетського коледжу: теорія і практика. Кам'янець-Подільський: «Аксіома», 2017. 424 с.

Саух П. Ю., Саух Ю. П. Гуманітарна парадигма як життєдайна платформа сучасної освіти. Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів. Київ: НТУ 2015. С. 483-495.

Марченко О. Г. Теоретичні і методичні засади формування освітнього середовища у вищих військових навчальних закладах авіаційного профілю : дис. ... док. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2020. 553 с.

Братко М. В. Освітнє середовище вищого навчального закладу: функціональний аспект. Педагогічний Процес: теорія і практика. 2015. № 1-2 (46-47). С. 11-17.

Лапінський В. В. Навчальне середовище нового покоління та його складові. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. 2008. № 6 (13). С. 26-32.

Шетеля Н. І. Концептуально-педагогічні засади професійної підготовки майбутнього фахівця у галузі культури і мистецтв в умовах аксіорозвивального середовища. Ужгород: РІК-У, 2022. 316 с.

References

U nastupni 10 rokiv naibilsh zatrebuvanymy budut inzhenery y tekhfakhivtsi dlia vidnovlennia OPK i rozvytku viiskovykh tekhnolohii [In the next 10 years, engineers and technicians will be most in demand for the restoration of the defense industry and the development of military technologies]. Interfax-Ukraine, 16.11.2023. Retrieved from https://interfax.com.ua/ news/economic/948016.html [in Ukrainian].

Tytler R. STEM Education for the Twenty-First Century. Integrated Approaches to STEM Education / Ed. Judy Anderson, Yeping Li. Cham, Switzerland : Springer, 2020. Pp. 49-74.

Stryzhak O. Ye., Slipukhina I. A., Polisun N. I., Chernetskyi I. S. (2017). STEM-osvita: osnovni definitsii [STEM education: basic definitions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 62 (6), 16-33. [in Ukrainian].

Bybee, R. (2013). The Case for STEM Education: Challenges and Opportunities. VA: National Science Teachers Association (NSTA Press).

Balyk N. R., Shmyher H. P. (2017). Pidkhody ta osoblyvosti suchasnoi STEM-osvity [Approaches and features of modern STEM education]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 2, 26-30. [in Ukrainian].

Prymak O. (2019). Sutnist ta potentsial STEM-osvity [The essence and potential of STEM education]. Novi tekhnolohii navchannia - New learning technologies, 92, 226-231. [in Ukrainian].

Stetsula N. O., Abramova O. V., Herasymchuk H. A., Kryzhanovska T. I., Krus O. P. (2023). Perspektyvy rozvytku STEM-osvity: intehratsiia v osviti [Prospects for the development of STEM education: integration in education]. Nauka i tekhnika sohodni - Science and technology today, 3 (17), 428-436. [in Ukrainian].

Balyk N., Shmyger G., Vasylenko Y., Oleksiuk V., Skaskiv A. (2019). STEM-approach to The Transformation of Pedagogical Education. E-learning and STEM Education / Scientific Editor Eugenia Smyrnova-Trybulska (pp. 109-123). Katowice-Cieszyn.

Dotsenko S. (2021). STEM-osvita: naukovyi dyskurs ta osvitni praktyky [STEM education: scientific discourse and educational practices]. Ridna shkola - Native school, 3, 31-35. [in Ukrainian].

Slipukhina I. A., Polishchuk A. P., Mieniailov S. M. (2022). Pedahohika Montessori i STEM-pidkhid: rozvytok idei konstruktyvizmu v suchasnii osviti [Montessori pedagogy and the STEM approach: the development of constructivist ideas in modern education]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy - Scientific notes of the Small Academy of Sciences of Ukraine, 2 (24), 100-108. [in Ukrainian].

Liu Y. (2023). Current Situation and Analysis of STEM Education Competencies of Education Majors. SHS Web of Conferences. Retrieved from https://www.shs-conferences.org/ articles/shsconf/pdf/2023/20/shsconf_mhehd2023_03006.pdf.

Uprovadzhennia STEM-osvity v umovakh intehratsii formalnoi i neformalnoi osvity obdarovanykh uchniv: metodychni rekomendatsii [Implementation of STEM education in conditions of integration of formal and informal education of gifted students: methodical recommendations N. I. Polikhun, K. H. Postova, I. A. Slipukhina, H. V. Onopchenko, O. V. Onopchenko. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy,. [in Ukrainian].

Hom El., Dobrijevic D. (2022). What is STEM Education? Live Science. Retrieved from https://www.livescience.com/43296-what-is-stem-education.html.

Kuzmenko O. (2016). Sutnist ta napriamky rozvytku STEM-osvity [The essence and directions of development of STEM education]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity - Proceedings. Series: Problems of the methodology of physical, mathematical and technological education, 9 (III), 188-190. [in Ukrainian].

Katashov A. I. (2001). Pedahohichni osnovy rozvytku innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha suchasnoho litseiu [Pedagogical foundations of the development of an innovative educational environment of a modern lyceum] (Doctoral thesis, 13.00.01) Luhansk. [in Ukrainian].

Honcharuk M. V. (2018). Pedahohichni umovy formuvannia intehrovanoho osvitnoho seredovyshcha v pochatkovii shkoli skhidnykh zemel Nimechchyny [Pedagogical conditions for the formation of an integrated educational environment in the primary school of the eastern lands of Germany (Doctoral dissertation, 13.00.01). Uman. [in Ukrainian].

Bratko M. V. (2017). Upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v osvitnomu seredovyshchi universytetskoho koledzhu: teoriia i praktyka [Management of professional training of specialists in the educational environment of a university college: theory and practice]. Kamianets-Podilskyi: «Aksioma». [in Ukrainian].

Saukh P. Yu., Saukh Yu. P. (2015). Humanitarna paradyhma yak zhyttiedaina platforma suchasnoi osvity [Humanitarian paradigm as a life-giving platform of modern education]. Kontseptualni zasady profesiinoho rozvytku osobystosti v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv - Conceptual principles of professional development of the individual in the conditions of European integration processes (483-495). Kyiv: NTU [in Ukrainian].

Marchenko O. H. (2020). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia osvitnoho seredovyshcha u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh aviatsiinoho profiliu [Theoretical and methodological principles of formation of the educational environment in higher military educational institutions of the aviation profile] (Doctoral dissertation, 13.00.04). Kharkiv. [in Ukrainian].

Bratko M. V. (2015). Osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu: funktsionalnyi aspekt [Educational environment of a higher educational institution: functional aspect]. Pedahohichnyi Protses: teoriia i praktyka - Pedagogical process: theory and practice, 1-2 (46-47), 11-17. [in Ukrainian].

Lapinskyi V. V. (2008). Navchalne seredovyshche novoho pokolinnia ta yoho skladovi [The educational environment of the new generation and its components]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia - Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU. Series No. 2. Computer-oriented learning systems, 6 (13), 26-32. [in Ukrainian].

Shetelia N. I. (2022). Kontseptualno-pedahohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia u haluzi kultury i mystetstv v umovakh aksiorozvyvalnoho seredovyshcha [Conceptual and pedagogical principles of professional training of a future specialist in the field of culture and arts in the conditions of an axio-developmental environment]. Uzhhorod: RIK-U. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru