Педагогічні аспекти формування професійної компетентності майбутніх фахівців середня освіта (біологія) та туризм (на матеріалах Української Бессарабії)

Постановка проблеми

В Україні ще до початку епідемії коронавірусу SARS-CoV-2 була започаткована реформа системи освіти на різних рівнях: реформа дошкільної та середньої освіти; постало питання про реформу в системі професійної та вищої освіти. А після 24 лютого 2022 року, коли почалася інтенсивна фаза російської агресії, ці аспекти стали відігравати ключове значення в питанні збереження та розвитку людського потенціалу. Поряд з цим повсюди відбувається руйнування природного та антропогенного середовища (довкілля) життєдіяльності населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали атмосфера, літосфера, ноосфера тощо. Для збереження того що зазнало невеликого впливу, його відновлення за умов адаптації до змін клімату, природоорієнтованого містобудування, циркулярної економіки та відповідної динаміки структури сівозмін, специфіки розвитку агропромислового комплексу тощо.

При цьому, потрібно розуміти щодо негативні тенденції динаміки природно - кліматичних умов в Українській Бессарабії спостерігалися ще задовго цих катастрофічних для нашої держави події. Вже добре прослідковується поява в межиріччі Дунаю та Дністра напівпустельних ландшафтів, а степові - вже стають автохтонними для південних районів Черкащини. Такі зміни на ландшафтній карті України, в поєднанні з новітніми наслідками руйнування дамби Каховської ГЕС, які ще не достатньо вивчені, та зумовлені варварським відношенням країни-агресора до людей та довкілля значно актуалізують питання цілей, завдань та методики викладання дисциплін, які формують екологічні аспекти засад сталого розвитку регіонів та країн.

В зв'язку з тим, слід відзначити що серед ключових напрямків науково-педагогічної діяльності природничого, соціально-економічного, геополітичного спрямування, наразі пріоритетним є природнича. Загальне землезнавство, біогеографічна характеристика території як об'єкта вивчення, набуває ключового значення в процесі вивчення передумов сталого розвитку регіону. Тому, основна увага, на наш погляд, повинна приділятися питанням природно-ресурсного потенціалу території, рівня освоєнності та перспектив його раціонального використання, його системоутворюючої ролі, проектування на соціально-економічні проблеми, а також на підвищення статусу регіону Української Бессарабії.

В цьому контексті перспективи впливу через сучасні педагогічні технології на свідомість дітей та молоді неможливо переоцінити. Екологічна свідомість громадянина формується змалку, з дитячого садка та початкової школи і проходить невидимою ниттю через все його життя. Від правильно закладених та обґрунтованих в цьому віці основ поводження з умовами і ресурсами довкілля задля їх збереження для наших нащадків. Зокрема для дітей молодшого шкільного віку значну ефективність показало використання методу навчальної екскурсії. В її ході діти ознайомилися з різноманіттям деяких сфер нашої планети - атмосфери, гідросфери, ноосфери.

Метою цієї статті є виявлення особливостей методико-методологічного апарату наукових дисциплін та напрямків, які займаються аналізом процесів стійкого розвитку довкілля (навколишнього середовища) Української Бессарабії та специфіка їх викладання в закладах вищої освіти для фахівців різних спеціальностей.

Матеріали і методи дослідження. В дослідженні використані результати експедиційного дослідження центральної та південної частини Української Бессарабії, а також літературні джерела науковців, які працюють в сфері суспільної географії, екології та інших дисциплін, і історико-географічний метод. Ключове значення відводиться історико-географічному методу за допомогою якого були визначені ключові особливості динаміки екологічного різноманіття середовища життєдіяльності населення Української Бессарабії, основні причини та наслідки відповідних змін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Довкілля (навколишнє середовище) в цілому та окремих його компонентів є предметом дослідження абсолютної більшості наукових дисциплін та напрямків. Однак найбільшим методико-методологічним апаратом для комплексного аналізу процесів в навколишньому середовищі має географія. Ця дисципліна, в супереч переважаючій думці, є дуже розгалуженою науковою дисципліною, більшість напрямків якої вже давно сформувалися в повноцінні самостійні напрямки.

В найбільш загальному вигляді за часів Радянського Союзу географію поділяли на:

- природничу (фізико-географічну);

- соціально-економічну (в більшості країн Європи соціальна, економічна, політична та рекреаційна географія).

На сучасному етапів Україні продовжується інтеграція цих двох напрямів в єдину суспільну географію. Це стало можливе завдяки краху комуністичного режиму, за часів якого домінував діалектичний матеріалізм.

Ключовими напрямами суспільно-географічних досліджень є такі:

- природно-географічні чинники розвитку території (природні ресурси та умови, в т.ч. характеристика ландшафту, клімат, рельєф, гідрологія, геологія, орографія місцевості);

- історико-географічні особливості заселення та господарського освоєння території;

- людський потенціал: геодемографічна ситуація, працересурсний потенціал, рівень освіти тощо;

- соціокультурні особливості розвитку суспільства;

- економічний потенціал та сучасні тенденції його розвитку;

- особливості збереження екологічної рівноваги в різних сферах оболонки Землі (Topchiev, Malchykova, Pylypenko, Yavorska, 2017).

Ці характеристики просторового розвитку території значною мірою визначають особливості довкілля (навколишнього середовища), в т.ч. екологічні компоненти всіх сфер земної оболонки, які входять до предметної області загального землезнавства. Для формування засад збалансованого розвитку території необхідно максимально зменшити негативні чинники впливу людини на сферу життя. Це сприятиме підвищенню якості життя населення, яка тісно пов'язана зі зростанням місця та ролі індивіда в розвитку навколишнього середовища.

Дуже важливим завданням педагогічної роботи в навчальному процесі є сприяння формуванню у студентів гуманітарних, природничих та економічних спеціальностей закладів вищої освіти психології лідера-першовідкривача, чому сприятиме географічний світогляд - більш об'єктивний погляд на довкілля, сучасний світ, незалежність від галузевих наукових, педагогічних, групових, корпоративних інтересів. Такий результат має забезпечити збереження якості людського потенціалу нашої держави, що особливо актуально за умов інтенсивної фази російсько-української війни, депопуляції населення та катастрофічного міграційного сальдо тощо (Lappo, 2016). геодемографічний екологічний довкілля український бессарабія

Суспільний розвиток у сучасному вимірі ставить вимоги для фахівців глибокого знання закономірностей розвитку сучасної науки, володіння фундаментальними науковими знаннями, досвідом та здатності самовдосконалення. Така реалія вимагає від майбутнього педагога намагатися досягнути максимального розвитку в умінні самостійної дослідницької діяльності, використовувати сучасні напрацювання науковців, фахівців в процесі освітньої практичної діяльності. Важливим є знатність і готовність реалізовувати власні здобутки, напрацювання, інновацій та відкриття.

В системі сучасних наук, на межі природничих та суспільних реалії відбувається розвиток нових галузей і в системі суспільних наук педагогіка здатна зайняти і вже займає ключову позицію. Сучасна педагогіки позиціонує себе як наука, яка вивчає процеси виховання та навчання, їх взаємодію та поєднання. З точки зору розвитку особистості як суб'єкта педагогічної освіти підготовка людини до життя це дуже складний процес якій досліджує педагогічна наука з точки зору сутності, закономірності, тенденції та перспектив.

В процесі розвитку сучасної педагогічної науки особливості об'єкта навчання та виховання призвели до відокремлення галузі педагогічних знань в напрям якому властиві власні методологічні принципи та методичні концепції, об'єктивний науковий погляд на проблеми розгляду суспільного розвитку як неодмінну умову прогресу людства в цілому.

Виходячи з концепції розвитку Вищої освіти в Україні, вирішення задач педагогічних досліджень повинно сприяти впровадженню ключових принципів підготовки високопрофесійних кадрів за різними напрямами та профілями підготовки до майбутньої діяльності.

В географічній освіті до пріоритетних задач належать:

- підготовка науково-педагогічних кадрів, які будуть спроможні створювати, накопичувати та передавати свої знання та досвід послідовникам;

- підготовка спеціалістів-географів для освітянського середовища в якості вчителів природничого та соціально-гуманітарного циклів в навчальних закладах різних ступенів та рівнів (загальноосвітні школи, коледжі, ліцей, університети) де впроваджена географічна складова в навчальному процесі;

- популяризація географічних знань з врахуванням досвіду географів провідних географічних шкіл інших країн;

- формування сучасного географічного світогляду у суспільстві на державному, загальнонаціональному, загальнокультурному та громадському рівнях.

Природне середовище виконує важливі соціальні функції. Насамперед ідеться про забезпечення сталого відтворення та розвитку населення (Багров, 2000). Стан ландшафтного середовища визначається як рівнем сучасного антропогенного навантаження, так і історико-географічними особливостями природокористування. Природне середовище визначає характер економічного освоєння території, специфіку сучасного землекористування, особливості відтворення і розселення населення тощо.

Взаємовплив населення та навколишнього середовища визначаються двома основними чинниками: антропогенним впливом людини на середовище життєдіяльності або його зміна в результаті переселення всій спільноти або окремої її частини. Кожна етнічна спільнота виробляла свої специфічні методи взаємодії з середовищем життєдіяльності. Це, значною мірою, визначало особливості трансформації культури та зумовлювало особливості новоотриманих елементів матеріальної та духовної культури (Todorov, 2018).

Розглянемо вплив особливостей природокористування на життєдіяльність населення Дунай-Дністровського межиріччя. Етнонаціональні групи регіону за 200-літній період пережили декілька екологічних криз місцевого масштабу. Серед них відзначимо переселення колоністів з попередніх місць мешкання в Придунайський регіон, знищення природного різнотрав'я, випрямляння русел річок, перехід близько 90% сільськогосподарських угідь в категорію орних, часті зміни форм власності на землю та засоби виробництва в сільському господарстві тощо.

Особливості впливу природокористування на життєдіяльність населення необхідно аналізувати через стан навколишнього середовища на період переселення та визначити його відмінності від середовища в якому вони мешкали до цього. В першій половині XIX століття на території сучасної Української Бессарабії переважав типчаково-ковиловий степ з чагарниками. Це призвело до формування скотарсько-рослинницької структури сільськогосподарського виробництва.

Після генерального розмежування земель межиріччя Дунаю та Дністра встановилася сівозміна з чергуванням рілля - багаторічних трав (сінокосів) - пасовищ. Дві треті циклу земля знаходилася під сінокосами та пасовищами. Екстенсивне ведення тваринництва негативно вплинуло на якість ґрунтового покриву. В середині XIX століття на десять сімейств доводилося 22 коня, 62 КРС, 46 овець (Antsupov, 1978).). Неконтрольоване збільшення поголів'я худоби призвело до зниження природної родючості ґрунтів та перехід частини пасовищних угідь в розряд орних земель. Це обумовило початок скорочення поголів'я худоби, а пізніше і до зміни структури сільськогосподарського виробництва. Збільшилася роль рослинництва, виноградарства та овочівництва.

Етнічні спільноти, які заселяли регіон в кінці XVIII - першій половині ХІХ століття, вирізнялися специфічним характером господарювання, земельних відносин. Так, наприклад, у болгар та гагаузів сформувався зрівняльно-перерозподільний тип землекористування. Виробничий ресурс сільськогосподарського виробництва перерозподілявся між родинами в залежності від динаміки їх вікового та статевого складу.

Різке зменшення площ природних пасовищ призвело до скорочення поголів'я тварин. Це відбулося, насамперед, завдяки випрямленню русел річок, що стало причиною падіння продуктивності пасовищ. Ще одним чинником деградації ґрунтового покриву стала відсутність контролю за тривалістю вигону, насамперед, овець. В другій половині 1990-х рр. до них додалася велика рогата худоба. Завдяки тому, що в останні 20 - 25 років спостерігалася дуже м'яка зима, випас худоби здійснюється фактично цілорічно. В першій половині ХХ-го століття фактично спостерігається така ж сама за генезисом ситуація що і в 1870-х роках. На даний час складається ситуація, подібна тієї, що мала місце в 1870-х роках: деградований ґрунтований покрив лугових земель не в змозі прогодувати все зростаючу кількість худоби в приватному секторі.

Випрямлення русел малих річок Дунай-Дністровського межиріччя негативно позначилося на їх водному балансі. Вони залишилися без безлічі джерел, які поповнювали їх водою. До того ж, для зрошення сільськогосподарських угідь необхідно було все більше і більше води. З метою вирішення цього питання практично в кожному селі були сформовані на малих річках гідротехнічні споруди, які затримували природний рух води. Зарегулювання призвело до щорічного пересихання більшості малих річок. Частина лугових земель отримала, завдяки значний засоленості, білий колір. Відзначимо, що ще в середині 1960-х рр. в усіх балках були водотоки, які забезпечували високу продуктивність природного рослинного покриву (Todorov, 2010).

У період зміни характеру суспільних відносин значно знизився контроль за використовуванням земельних ресурсів. Спостерігається різке збільшення в структурі посівних площ частки ґрунтовиснажуючих культур, інтенсивна господарська діяльність на схилах, недотримання технології сільськогосподарського виробництва. В цьому контексті особливо актуальною стає проблема переходу до контурного і адаптивного землеробства. Контури полів повинні узгоджуватися з межами природно-територіальних комплексів.

Серед іншого треба відзначити, що розораність земель, знищення лісопосадок, розміщення тваринницьких ферм у водозахисних зонах, недотримання агротехнології та ряд інших чинників призвели до пересихання значної кількості малих річок. Відбувається збільшення фітопланктону в низинах і місцях розміщення тваринницьких комплексів. У верхів'ї озера Ялпуг швидкими темпами збільшується площа, займана очеретом і іншою неспецифічною водною рослинністю (Odesa region, 2012).

Динаміка характеристик природокористування спричиняє значні зміни в матеріальній та духовні культурі етнічних спільнот. Глибина цієї динаміки та період часу після якого настає відчутна трансформація культури визначається особливостями впливу на систему цінностей. Дія чинників, які впливають безпосередньо на екологічний стан ландшафтів або опосередковано через господарювання населення, скоріше, ніж тих, що впливають через стан здоров'я населення. Аналіз процесів в Дунай-Дністровському межиріччі показав, що найбільш значуща трансформація матеріальної та духовної культури задунайських переселенців була пов'язана з входженням регіону до складу Радянського Союзу. Ланцюг негативних процесів породжений ліквідацією особистого землекористування.

Більш докладно розглянемо динаміку ландшафтної оболонки в Криничненській сільській територіальній громаді Болградського району. Територія громади характеризується середнім рівнем антропогенно-техногенного навантаження на довкілля.

На території громади поєднується Причорноморська тектонічна западина та Придобруджинський прогин, де давньо-кристалічний палеозойський цоколь занурений на 2,5 км і перекритий потужним мезозойським чохлом осадових порід.

Завдяки малій площі та субмеридіональному розташуванню громада відрізняється за особливістю рельєфу від сусідніх. Більша частина території знаходиться на плато з висотами 80-95 м. Максимальна позначка знаходиться на північному сході від села Криничне. Водночас відсутня значна розчленованість долинами і балками. Єдина річка Карасулак (загальна довжина близько 35 км) проходить у межах громади по плато.

При загальному піднятті плато на території громади виділяються дві ділянки зі значно меншою висотою над рівнем моря (своєрідні мікрокотловини), які концентруються в прибережній зоні озера Ялпуг. В центрі однієї з них знаходиться село Коса, а інша прилягає до північної окраїни та озерного мису в районі центральної частини Криничного.

Найбільші за площею низинні території знаходяться ближче до кордонів з Василівською громадою Болградського району та Саф'янівською громадою Ізмаїльського району.

За геологічною будовою територія формується неогеновими покладами (міоценовими і пліоценовими), які на поверхні перекриті більш молодими антропогенними покладами. Поширені еолово-делювіальні ліси та лесоподібні породи.

Її місцезнаходження у степовій ландшафтній зоні зумовило практично суцільне поширення чорноземів. У заплавах переважають болотні та дернові замулені ґрунти на пісках. У цілому чорноземи мають високу родючість та є головним природним багатством регіону. В долині річки Карасулак розвинені лучно-чорноземні, лучні та чорноземно-лучні солонцюваті ґрунти. На жаль, унаслідок інтенсивного і не завжди правильного використання значна частина ґрунтового покриву помітно деградує. Ґрунти на схилах потерпають від водної та вітрової ерозії, тому зменшується вміст гумусу та їх потужність. Ґрунти на зрошуваних землях, через недосконалу технологію поливу заболочуються і засолюються. Значна частина земель забруднена нітратами внаслідок незбалансованого внесення мінеральних добрив, а також пестицидами - хімічними препаратами для боротьби з бур'янами.

Надійний захист та збереження ґрунтового покриву - одна з найбільш актуальних проблем. Для захисту ґрунтів від ерозії необхідно впроваджувати нові системи організації землекористування - ландшафтно-контурну та контурно-меліоративну. Йдеться про нарізку полів з урахуванням ландшафтних особливостей території і насамперед рельєф. Донедавна нарізалися великі поля, недостатньо узгоджені з рельєфом та іншими природними властивостями території, які були зручні для механізованого обробітку.

Ще один напрямок збереження ґрунтового покриву та відновлення родючості земель полягає у виведенні з обробітку еродованих, засолених і заболочених земель і відновленні на них природних угідь - степів, луків, чагарників, лісів. Сучасний рівень розораності наших степових земель є рекордно високим, і від таких великих показників треба відмовлятися.

Характеристики різних сфер життя людини на нашій планеті безпосередньо впливає на його господарську діяльність. Так, Криничненська громада знаходиться на 40 паралелі північної широти, що відповідає основним виноробним районам Європи. За рахунок природно-географічних умов території тут формується унікальний мікроклімат, який надає громаді значні конкурентні переваги на цьому ринку. Він створюється за рахунок поєднання орографічних характеристик та впливу найбільшого прісноводного озера України на довкілля. Місцеві вітри, бризи, які дмуть удень з озера на сушу, а вночі - навпаки, в поєднанні з роллю водного дзеркала Ялпугу, яке і в темну частину доби позитивно впливає на вегетацію винограду, створюють умови для його дозрівання з високими органолептичними характеристиками. Ці особливості території також позитивно впливатимуть на перспективу культивування в промисловому обсязі різних видів фруктів та овочів (Todorov, Rusev, Kichuk, (2023).

Для кращого розуміння та засвоєння навчального матеріалу по профільними предметам студенти та аспіранти можуть бути долучені до участі до наукової роботи в різних формах. Серед них основними є:

- публікація наукових статей у фахових наукових виданнях;

- підготовка наукових звітів;

- виступ з доповідями під час наукових заходів;

- конструювання оригінальних дидактичних засобів навчання

- укладання навчально-виховних програм для шкільних закладів;

- створення методичних розробок з навчальної та виховної роботи;

- обрання та виконання курсових та магістерської роботи педагогічного спрямування тощо.

Всі ці особливості педагогічного впливу на здобувачів вищої освіти для досягнення максимального ефекту мають носити комплексний інтегрований характер.

Висновки

Виходячи з наведеного огляду можемо зробити наступні висновки. Географія, зокрема суспільна географія, яка зараз формується в Україні, має найбільший та найкращий методологічний апарат з розробленою методикою вирішення різних проблем територіального розвитку (наприклад, від особливостей геодемографічних процесів або соціокультурного розвитку до комплексного підходу до сталого розвитку громад та регіонів). Для збереження перспектив відновлення України на нових інноваційно-інвестиційних засадах в системі освіти необхідно зробити кардинальні зміни - впроваджувати комплексний просторово-орієнтований підхід в різних шкільних навчальних дисциплінах та, відповідно, реалізовувати зміни в підготовці фахівців в університетах. Автори регулярно впроваджують такій підхід в процесі своєї науково-педагогічної роботи. Зокрема, мова іде про викладання в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті та Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова таких дисциплін як регіональна економіка, міжнародна економіка (для спеціальності «менеджмент» та «економіка»), землезнавство (середня освіта «біологія»), підприємництво в туризмі, організація туризму (туризм та рекреація) тощо.

Джерела та література

1. Анцупов. І.А. Аграрные отношения на юге Бессарабии (1812 - 1870 гг.). Кишинёв: Штиинца, 1978. 258 с.

2. Багров М.В. Землезнавство. К.: Либідь, 2000. 464 с.

3. Лаппо В.В. Основи педагогічних досліджень: навчально-методичний посібник. Івано- Франківськ: НАІР, 2016. 284 с.

4. Одеський регіон: передумови формування, структура та територіальна організація господарства. Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 2012. 336 с.

5. Тодоров В.І. Деякі особливості використання екологічного підходу в етногеографічних дослідженнях. Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. № 12 (24). С. 43-48.

6. Тодоров В.І. Етногеографічне середовище: суспільно -географічні аспекти. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки. Одеса, 2018. Т. 23. Вип. 1. С. 132-144.

7. Тодоров В.І., Русєв І.Т., Кічук А.В. Звіт про стратегічну екологічну оцінку стратегії розвитку Криничненської сільської територіальної громади до 2027 р. Ізмаїльський державний гуманітарний університет. 2023. 57 с.

8. Топчієв О.Г., Мальчикова Д.С., Пилипенко І.О., Яворська В.В. Концепція довкілля - сучасний напрям інтеграції природничо- та суспільно-географічних досліджень. Український географічний журнал. 2017. №3. С. 64-70.

References

1. Topchiev O.G., Malchykova D.S., Pylypenko I.O., Yavorska V.V. (2017). Kontseptsiia dovkillia - suchasnyi napriam intehratsii pryrodnykh- ta suspilno-heohrafichnykh doslidzhen [The concept of environment is a modern direction of integration of natural and social geographical studies]. Ukrainian geographical journal. №3. Р. 64-70. [in Ukrainian].

2. Lappo V.V. (2016). Osnovy pedahohichnykh doslidzhen [Fundamentals of pedagogical research]. Study guide. 284 р. [in Ukrainian].

3. Bagrov M.V. (2000). Zemleznavstvo [Earth science]. 464 p. [in Russian].

4. Todorov V.I. (2018). Etnoheohrafichne seredovyshche: suspilno-heohrafichni aspekty [Ethnogeographical environment: socio-geographical aspects]. Bulletin of ONU. Series: Geographical and geological sciences. T. 23. №1. Р. 132-144. [in Ukrainian].

5. Antsupov I.A. (1978). Ahrambie otnoshenyia na yuhe Bessarabyy (1812-1870 hh.). [Agrarian relations in the south of Bessarabia (1812 - 1870 hh.)]. 258 p.

6. Todorov V.I. (2010). ДєшН osoblyvosti vykorystannia ekolohichnoho pidkhodu v etnoheohrafichnykh doslidzhenniakh [Some peculiarities of using the ecological approach in ethnogeographical research]. Geography and Modernity. Collection of scientific works of the National Pedagogical Dragomanov University. №12 (24). P. 43-48. [in Ukrainian].

7. Odeskyi rehion: peredumovy formuvannia, struktura ta terytorialna orhanizatsiia hospodarstva [Odesa region: prerequisites for the formation, structure and territorial organization of the economy] (2012). Study guide. Odessa. 336 p.

8. Todorov V.I., Rusev I.T., Kichuk A.V. (2023). Zvit pro stratehichnu ekolohichnu otsinku stratehii rozvytku Krynychnenskoi silskoi terytorialnoi hromady do 2027 r. [Report on the Strategic Environmental Assessment of the Development Strategy of Krynychne Rural Territorial Community until 2027].

Размещено на Allbest.Ru