Особистості формування курсанта-лідера на курсах професійної військової освіти L-1A, B, C (тактичний рівень військової освіти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистості формування курсанта-лідера на курсах професійної військової освіти L-1A, B, C (тактичний рівень військової освіти)

Козубцов Ігор Миколайович доктор педагогічних наук, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри, Нестеров Олександр Миколайович доктор філософії, начальник кафедри, Кіяновський Костянтин Михайлович викладач кафедри Бойового застосування підрозділів зв'язку, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Слісар Павло Олександрович доктор філософії, доцент кафедри Стратегії національної безпеки і оборони, Національний університет оборони України

Анотація

Найважливішою передумовою бойового потенціалу Збройних сил України є всебічно підготовлений офіцер-лідер, його свідомість, знання, уміння, навички, військово-технічна кваліфікація, творча та інноваційна активність, розвинута емоційно-вольова сфера психіки, переконання, мотивація та ідеали. Вищими військовими навчальними закладами в умовах війни набутий певний неоцінимий досвід з підготовки військових фахівців на засадах лідерства, але він потребує подальшого глибокого вивчення, переосмислення, вдосконалення з урахуванням нових викликів сьогодення. У статті узагальнено результати попередніх досліджень та публікацій щодо потреби та стану розвитку особистості курсанта-лідера. Актуальність представленого дослідження полягає в тому, що в умовах війни, існує необхідність перегляду аспектів розвитку особистості курсанта-лідера (майбутнього офіцера тактичного рівня військової освіти).

Сьогоднішній курсант-лідер - це завтрашній офіцер-лідер здатній інтегрувати знання та розв'язувати складні задачі у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації, бути лідером та авторитетом для особового складу. Тож виникає науково-практичне завдання розглянути аспекти розвитку особистості курсанта-лідера та осучаснити процес його розвитку, на прикладі, курсів професійної військової освіти L-1A, B, C (тактичний рівень військової освіти) в частині дисциплін кафедри бойового застосування підрозділів зв'язку. В статті розглянуто періодизацію адаптації курсантів до нового освітнього простору та службової діяльності, визначено оптимальний період зростання особистості курсанта-лідера та запропоновано сам механізм.

Поштовхом до удосконалення механізму та процесу стало запровадження нової концепції та авторської моделі педагогічного процесу вищого військового навчального закладу на засадах мотивації та лідерства. В статті окреме визначено ключові завдання з відбору науково-педагогічного складу та допуску до освітнього процесу. Порушення означених процесів та ігнорування пропозиції нівелює якісну підготовку курсанта-лідера у вищому військовому навчальному закладі.

Ключові слова: аспекти, розвиток, особистість, курсант-лідер, кафедра, курси професійної військової освіти, L-1B, тактичний рівень військової освіти.

Abstract

Personality formation of a cadet leader in the courses of professional military education L-1A, B, C (tactical level of military education)

Kozubtsov Igor Mykolaiovych Doctor of Pedagogical Sciences, Candidate of Technical Sciences, Senior researcher, Professor of the Department; Nesterov Oleksandr Mykolaiovych PhD, Head of the Department; Kiianovskyi Kostiantyn Mykhailovych Lecturer at the Department of Combat Use of Communication Units, Heroes of Kruty Military Institute of Telecommunications and Informatization, Slisar Pavlo Oleksandrovych PhD, Associate Professor of the Department National Security and Defense Strategy, National Defence University of Ukraine

The most important prerequisite for the combat potential of the Armed Forces of Ukraine is a comprehensively trained officer-leader, his consciousness, knowledge, skills, military and technical qualifications, creative and innovative activity, developed emotional and volitional sphere of the psyche, beliefs, motivation and ideals. Higher military educational institutions have gained some invaluable experience in training military professionals on the basis of leadership in wartime, but it requires further in-depth study, rethinking, and improvement in view of the new challenges of today. The article summarises the results of previous studies and publications on the need and state of development of the cadet leader's personality. The relevance of the presented study is that in the conditions of war, there is a need to revise aspects of the personality development of a cadet leader (future officer of the tactical level of military education).

Today's cadet-leader is tomorrow's officer-leader who is able to integrate knowledge and solve complex problems in new or unfamiliar environments in the presence of incomplete or limited information, to be a leader and authority for the personnel. Therefore, there is a scientific and practical task to consider aspects of the development of the personality of a cadet leader and to modernise the process of his development, for example, the courses of professional military education L-1A, B, C (tactical level of military education) in terms of the disciplines of the Department of Combat Use of Communication Units.

The article examines the periodisation of cadets' adaptation to the new educational space and service activities, determines the optimal period of growth of the cadet leader's personality and proposes the mechanism itself. The impetus for improving the mechanism and the process was the introduction of a new concept and the author's model of the pedagogical process of a higher military educational institution based on the principles of motivation and leadership. The article separately identifies the key tasks of selection of scientific and pedagogical staff and admission to the educational process. Violation of these processes and ignoring the proposal levels the quality of training of a cadet-leader in a higher military educational institution

Keywords: aspects, development, personality, cadet leader, department, courses of professional military education, L-1B, tactical level of military education.

Постановка проблеми

Найважливішою передумовою бойового потенціалу Збройних сил України є всебічно підготовлений офіцер-лідер, його свідомість, знання, уміння, навички, військово-технічна кваліфікація, творча та інноваційна активність, розвинута емоційно-вольова сфера психіки, переконання, мотивація та ідеали. Тому державна програма розбудови і розвитку Збройних Сил України висуває нові сучасні вимоги до системи підготовки майбутніх військових фахівців. Вищими військовими навчальними закладами в умовах війни набутий певний неоцінимий досвід роботи з підготовки майбутніх військових фахівців, але він потребує подальшого глибокого вивчення, переосмислення, вдосконалення і пристосування до гіпершвидких динамічних кіберсоціалізованих умов, проте і на далі залишається ключовим завданням науково-педагогічного та командирського складу забезпечення лідерської особистості курсанта у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) [1; 2]. Слід зазначити, що розвиток курсантів у військовому виші іноді випереджає навчання і виховання, завдяки специфічним можливостям цього вікового періоду. Прояв індивідуальних рис особистості стає досить стійким, відкрито виступає і, отже, більш помітним. Тому, на наш погляд необхідний глибший диференційований підхід, врахування здібностей і потенційних можливостей, потрібна опора на індивідуальні особливості.

Переважну частину навчального часу (75-85% від загального бюджету навчального часу) курсанти навчаються у складі навчальних груп. Що повніше вивчено особливості кожного курсанта в кореляційному плані від специфіки військового вишу, то продуктивніше здійснюється педагогічна та виховна робота. Знання командиром курсантського підрозділу і викладачами індивідуальних потенційних можливостей курсантів дає їм змогу здійснювати і прогнозувати особистісно-орієнтоване навчання, домагатися максимальних результатів у службовій і навчальній діяльності майбутнього офіцера-лідера-захисника батьківщини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У процесі дослідження методом історичного аналізу та узагальнення проаналізована наукова література за предметом дослідження - вивчення теоретичних підходів до розвитку лідерської особистості в проміжок навчання у ВВНЗ. Були враховані відомі наукові напрацювання з цієї проблематики тих авторів, у наукових роботах яких розкрито особистісно орієнтований підхід до навчання (К. Абульханова-Славська, Г. Балл, І. Бех, С. Гончаренко, В. Давидов, І. Зязюн, В. Краєвський, В. Моляко, А. Петровський, В. Рибалка, К. Роджерс, О. Савченко та ін.); компетентнісний підход (Н. Авдєєва, Н. Бібік, О. Діденко, Е. Зеєр, І. Зимня, В. Краєвський, А. Маркова, Л. Мітіна, О. Овчарук, Л. Петровська, О. Пометун, Дж Равен, І. Родигіна, Г. Селевко, О. Савченко, С. Сисоєва, А. Хуторський та ін.); діяльнісний (Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, І. Козубцов, О. Леонтьєв, В. Шадриков, В. Юдін та ін.); культурологічний (В. Артемов, В. Балабушевич, О. Діденко, А. Гурський, Н. Замотаєва, І. Козубцов, Л. Петренко, Ю. Хлапонін, та ін.).

Окремо варто відзначити, на перший погляд, інноваційні роботи націлені на докорінної зміни системи підготовки офіцерів на засадах лідерства (Д. Вітер, О. Мітягін [3; 4] та інновацій А. Сиротенко [5], І. Руснак, В. Мірненко [6].

«Золоті слова» Ю. Пунда викарбувані на сторінках наукового журналу «Наука і оборона» [7], що освіта - головна інвестиція в розвиток людського капіталу сектору безпеки і оборони України. Однак, не вирішеним є осучаснена робота викладача, при розвитку лідерської особистості курсанта у ВВНЗ, як реакція на потреби сучасної гібридної війни.

Мета статті - осучаснення аспектів розвитку лідерської особистості курсанта у вищому військовому навчальному закладі, як реакція на потреби сучасної гібридної війни.

Виклад основного матеріалу. Вивчення особливостей курсанта, навчального колективу проводиться з дотриманням низки педагогічних умов [8], основними з яких є:

підпорядкування процесу навчання особистості того, хто навчається, і військового колективу підвищенню якості навчання та виховання; вдосконаленню керівництва їхньою навчально-пізнавальною та службовою діяльністю;

вивчення має бути послідовним, систематичним і цілеспрямованим у всіх видах діяльності курсантів, у дні та години відпочинку, у військовому виші та поза його межами;

вивчати необхідно, як окремі риси особистості курсанта, так і його особистість загалом, а навчальний колектив як єдиний, згуртований, цілеспрямований організм, що розвивається.

У період навчання у ВВНЗ головним чином відбуваються значні зміни в системі міжособистісних відносин курсантів. Становлення первинного військового колективу, як правило, закінчується протягом першого року навчання. Відносини між курсантами набувають сформованого, стійкого характеру. На цей процес, безсумнівно, впливає стабільність перебування особистості в одній навчальній групі. У колі одних і тих самих курсантів протікає військова служба, побут і дозвілля. Усе це разом із відірваністю від сім'ї, рідних і близьких створює передумови для постійного впливу колективу на формування особистості.

На цьому етапі зазвичай змінюються вимоги до особистості як майбутнього офіцера. Якщо в період відбору до ВВНЗ і перші місяці навчання найбільш значущим у колективному знанні курсантів виступає знання специфіки військової служби, то на другому курсі воно поступається місцем загальній ерудиції, науково-технічному кругозору, здібностям до навчання, розумній ініціативі, як індивідуальний прояв лідерства. Самоствердження в цій ситуації слугує одним із найважливіших соціально-психологічних стимулів розвитку особистості. Воно спонукає до активної самооцінки, постановки конкретних завдань із самовдосконалення і прагнення виконувати їх. Мотивами самоствердження у курсанта виступають досягнення високих результатів у навчанні, спорті, товариська взаємодопомога.

Все це створює сприятливі об'єктивні та суб'єктивні передумови для включення курсантів в активний освітній процес і служби з позитивним урахуванням специфіки ВВНЗ. При цьому в процесі організації навчальної роботи та службової діяльності важливо знайти оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм роботи курсантів, як на заняттях, так і в позааудиторний час [9]. Щоб кожен із них мав можливість якнайповніше проявити свої лідерські здібності та розвинути ті якості, які будуть йому необхідні при виконанні військово-професійних обов'язків у майбутньому.

Важливим у формуванні лідерської особистості курсанта є період стабілізації, який, як правило, характерний для III - IV курсів. Він вирізняється загальним підйомом тонусу життя курсантів, стабілізацією інтересу до навчання і військової служби. Даний період проявляється в подоланні труднощів, у зміцненні засвоєних фахових компетенцій, їх кваліфікованому застосуванні в різних формах навчальної роботи, об'єктивній самооцінці накопиченого досвіду навчання і служби. Саме в цей період раціональним є проведення фахових курсів лідерства.

Викладачеві необхідно терпляче, але аргументовано надавати допомогу курсантам у подоланні труднощів і помилок, активізувати самоосвіту. Велику роль у розв'язанні цих завдань відіграють військове стажування, практика і проведення тактичних навчань, які є справжньою школою перевірки військово-професійної підготовленості кожного курсанта [10].

Напружене навчання, глибоке оволодіння системою знань, навичок і вмінь, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю, - ось що, насамперед, визначає цей період. На III-IV курсах значно збільшується значення самостійної роботи курсантів, яка має пошуковий, дослідницький характер та характеризується вмінням самостійно опановувати матеріал. В цей період раціонально залучати курсантів до виконання науково-дослідних робіт, що виконуються на кафедрах в межах визначеної науково-дослідної роботи курсантів.

Аналізуючи шляхи розвитку самостійного, продуктивного мислення, формування прийомів пошукової, творчої діяльності, військова педагогіка наголошує на тому, що на старших курсах навчання, здебільшого, навчальну роботу з курсантами необхідно будувати, як самостійний пошук неосвітлених аспектів проблеми [11]. Озброєння курсантів активними формами самоосвіти значною мірою сприятиме вдосконаленню їхньої пізнавальної діяльності, виробленню компетенцій дослідницької роботи, вміння орієнтуватися у величезному потоці інформації.

Керівництво викладачами самостійним пізнанням курсантів поєднується з їхнім самоконтролем і самоорганізацією, які в сукупності сприяють формуванню творчих здібностей у курсантів та дозволить сформувати необхідні soft skill, що є необхідними в подальшій професійній діяльності.

У науково-педагогічній та психологічній літературі [8] творчі здібності розуміють, як властивості особистості, від яких залежить не тільки успішність оволодіння військово-професійними компетенціями, а й розв'язання проблемних завдань, ситуацій у новому оптимальному варіанті.

До творчих здібностей відносять (див. рис. 1) [8].

Рис. 1. Творчі здібності

Проведені нами дослідження під час викладання освітньої компоненти «Основи методології наукових досліджень», виявили, що рівень сформованості творчих здібностей у курсантів випускних курсів залишається недостатньо високим. Так, достатній рівень сформованості творчих умінь у курсантів коливався в діапазоні від 3-7 % (інтерес до дослідницької діяльності), 17-22 % (уміння творчо читати й аналізувати навчальну літературу, документи) від числа опитаних курсантів. Хоча за результатами анкетування практично всі вони зарахували себе до творчих особистостей, що свідчить про їхню недостатню самокритичність і самооцінку.

Це означає, що творчість в основній формі наукової діяльності не є домінуючою і потребує особливої уваги з боку науково-педагогічних працівників. Використовуючи природне прагнення курсантів до самовираження і творчості, необхідно всіма заходами підтримувати їхні творчі починання у сфері навчально-пізнавальної та професійної практичної діяльності, унеможливити факти не реалізації або лише часткової реалізації творчих припущень ентузіастів.

На основі неформального анкетного опитування курсантів випускних курсів і викладачів, нами виявлено основні причини, що перешкоджають розвитку творчих здібностей курсантів, які наведені в табл. 1 у ранжованому порядку.

Таблиця 1. Основні причини, що перешкоджають розвитку творчих здібностей курсантів

Аналіз даних таблиці показує достовірність основних причин, що перешкоджають розвитку творчих здібностей курсантів, оскільки викладачі та курсанти вказали багато в чому одні й ті самі причини. Особливо турбує пасивність окремої частини викладацького складу, особиста зразковість якого у творчості винятково велика.

При цьому переважна більшість викладачів і командирів курсантських підрозділів працюють активно і творчо.

Тривалі дослідження цього напряму дали нам змогу виявити такі основні форми роботи офіцерів:

проведення навчальних занять за активною, інтенсивною методикою з використанням різних технічних засобів навчання;

постановка і розв'язання проблемних завдань і ситуацій; проведення різних видів професійно-ділових ігор; проведення "мозкових атак";

керівництво науковими, творчими роботами курсантів, вивченням та узагальненням досвіду їхньої патентно-пошукової, раціоналізаторської та винахідницької роботи; проведенням експериментальних досліджень;

керівництво роботою військово-наукових гуртків;

створення наукового та культурно-спортивного центру у військовому виші, в якому функціонують різноманітні творчі гуртки та спортивні секції; театральний та поетичний гуртки.

У всіх формах роботи неодмінною умовою успішності є:

надання курсантам більшої самостійності, свободи у творчих проявах;

всебічна підтримка і позитивна оцінка розумної ініціативи та творчості курсантів;

посилення стимулювання творчої праці;

вивчення, узагальнення та впровадження в практику передового досвіду творчої діяльності.

Розглянемо яким чином можна посилити потребу у розвитку лідерської особистості курсанта в ході професійної підготовки курсантів на прикладі кафедрі бойового застосування підрозділів зв'язку.

Концепція розвитку системи військової освіти України [12] передбачала в новій модель підготовки у ВВНЗ [6] курсів професійної військової освіти L-1A, B, C (тактичний рівень військової освіти) [13].

Під час здобуття вищої освіти за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у ВВНЗ, ВНП ЗВО за різними спеціальностями, зокрема і так званих цивільних галузей знань, на курсах професійної військової освіти L-1A та L-ІВ тактичного рівня здійснюється підготовка осіб до проходження військової служби на посадах молодшого офіцерського складу.

На базовому курсі тактичного рівня професійної військової освіти (L-1A) курсанти проходять загальновійськову підготовку.

На фаховому курсі тактичного рівня професійної військової освіти (L-ІВ) здійснюється підготовка осіб на первинні посади офіцерського складу за відповідною військово-обліковою спеціальністю (групою військово-облікових спеціальностей) за процедурами планування та прийняття військових рішень. Така підготовка дає змогу випускнику в подальшому обіймати первинні посади командира взводу, заступника командира роти.

З метою набуття нових компетентностей, які забезпечують подальше просування по службі здійснюється підготовка на командному курсі тактичного рівня L-1C (входить до магістерської підготовки на тактичному рівні військової освіти) та командно-штабному курсі тактичного рівня L-2 професійної військової освіти.

В дійсному дослідженні об'єктом огляду становить фаховий курс тактичного рівня професійної військової освіти (L-ІВ). Основним двигуном процесу освоєння знань є їхнє практичне застосування. Нерідко курсанти відчувають серйозні труднощі в практичному застосуванні знань. Важливо навчати курсантів застосування знань на практиці, сформувати в них прийоми поєднання розумових і практичних дій. Для цього потрібно створити умови, щоб курсанти в процесі занять на фаховому курсі тактичного рівня професійної військової освіти (L-Ш), наприклад, з дисципліни «Бойового застосування систем та комплексів військового зв'язку» переконалися, що теоретичні знання одержані на технічних кафедрах є основою їхньої практичної діяльності та дати конкретний матеріал для свідомого засвоєння теоретичних знань, що є обов'язковою умовою оволодіння ними. Включення курсантів в навчальну діяльність слід за ідеєю роботи [14] на основі методики викладання ділової професійної гри «виконання курсантами обов'язків за відповідною офіцерською посадою» [15]. Викладач виступає в ролі наставника-режисера, створюючи курсантам типові навчальні завдання. Така навчальна діяльності сприяє збагаченню їхнього соціального та морального досвіду, вихованню почуття високої відповідальності, що допомагає курсантам, правильно поєднувати громадські та особисті інтереси, формує основу дисциплінованості, активності та лідерської ініціативи.

Це має велике значення ще й тому, що на старших курсах у вимогах до особистості, що пред'являються їй колективом, на перший план виступає громадська активність, ступінь віддачі себе спільній справі.

Безумовно, що нова модель підготовки офіцерів потребує і підвищення вимог до науково-педагогічних кадрів. Викладачі ВВНЗ не повинні бути формальними виконавцями. На кожному занятті вони повинні бачити не просто звичайного курсанта, а конкретного майбутнього офіцера.

Сучасні викладачі ВВНЗ мають бути взірцем (франтом) для наслідування курсантів, які стануть такими в майбутньому [16].

Викладачі повинні ставитися до кожного курсанта з повагою і ніколи не підвищувати голос. Підвищення голосу, образи в бік курсантів є чітким свідченням особистої неповаги та моральної слабкості викладача. Такі викладачі не відповідають вимогам моделі модернізованого ВВНЗ [17].

Останнім часом в ВВНЗ відбувається процес омолодження науково-педагогічного складу, за рахунок істотно зниження вимог, шо висуваються до кандидатів на заміщення вакантних посад науково-педагогічного складу з вигаданим пріоритетом офіцерів з досвідом АТО/ООС, тенденція прослідковується 2001 [18] - 2021 [19].

По-перше, всі офіцери з досвідом АТО/ООС до початку викладацької роботи в обов'язковому порядку зобов'язані пройти підвищення кваліфікацію через ад'юнктуру або курси підвищення кваліфікації з питань методичної майстерності.

По-друге, необхідно створити систему організації занять з такими викладачами-початківцями, яка включає в себе комплексну програму підвищення професійної кваліфікації.

По-третє, має бути розроблено організаційно-методичні вказівки з підготовки початківців викладачів, затверджено тематику занять з ними у ВВНЗ, сплановано на період їх становлення (до двох років), щорічні збори на початку та по закінченні навчального року.

Серед визначених завдань домінуючим і на далі залишається професійний та мотиваційний відбір офіцерів в кандидати на викладачів і підвищення їх кваліфікацію через навчання в ад'юнктурі [20].

Для стимулювання викладачів до роботи над собою треба періодично практикувати оцінку їхньої науково-педагогічної діяльності та особистісних якостей. З метою вдосконалення їх методичної майстерності передбачається у ВВНЗ створити навчально-методичний комплекс, який включав б методичний кабінет, кабінет лекторської майстерності, що дозволяє надавати практичну допомогу викладачам у оволодінні новими педагогічними технологіями навчання та виховання.

Весь комплекс зазначених вимог сприяє посилення ролі професійної підготовки офіцерів сектору безпеки та оборони до управлінської діяльності, через якісну систему викладання науково-педагогічними кадрами.

Висновки

Таким чином, розширення загальноосвітніх і військово- професійних знань курсантів, розвиток їхніх творчих здібностей і збагачення досвіду діяльності, перехід на вищий рівень організаційних умінь створює для викладачів військових вишів сприятливі умови для подальшого формування військово-професійної спрямованості особистості курсанта-лідера, вихованню в нього вольового прагнення до постійного удосконалення наявних знань і формування компетенцій, до самовиховання, вироблення рис характеру. Великі сподівання в сприянні розвитку курсанта, як лідера покладаються на курси професійної військової освіти L-1B (тактичний рівень військової освіти).

Найближчою перспективою подальшого дослідження. Теоретичні результати, що одержані в процесі наукового пошуку, становлять підґрунтя для подальшого її вивчення, а результати використати при вдосконаленні методики навчання курсантів за допомогою професійно-ділових ігор.

Література

1. Kozubtsov I. Problems of failure of the existing model of personnel management of the armed forces of Ukraine in the conditions of external military aggression. The 1-st International Scientific and Practical Conference "Law and Public Administration - New Development Trends" «LPA-NDT», (Ukraine-Iraq-Poland, March 30th-31st 2022). 2022. Pp. 22-24.

2. Остапчук В.М. Вибір професії військовослужбовця сучасною молоддю: усвідомлене рішення чи випадковість? Суспільство. Держава. Армія. Збірник наукових праць (Гуманітарні та соціально-економічні науки). 2022. Випуск 26. С. 4-7.

3. Вітер Д., Мітягін О. Професіоналізація військової освіти в Україні: головні напрямки, зміст та перспективи. Збірник наукових праць “Військова освіта”. 2020. №1(41). С. 81-90.

4. Вітер Д., Мітягін О. Стратегічні пріоритети підвищення боєздатності Збройних Сил України в контексті професіоналізації військової освіти: політики і процедури. Збірник наукових праць ЦВСД. 2020. №1(68). С. 133-137

5. Сиротенко А.М., Богунов С.О., Приходько Ю.І. Інновації в системі підготовки військових фахівців з вищою освітою: поняття, сутність, спрямованість. Наука і оборона. 2018. № 3. С. 38-46.

6. Руснак І., Мірненко В., Кас'яненко М., Оліферук В., Вітер Д. Інноваційна військова освіта: стан та перспективи розвитку. Збірник наукових праць “Військова освіта”. 2021. №2 (44). С. 9-20.

7. Пунда Ю. Освіта - головна інвестиція в розвиток людського капіталу сектору безпеки і оборони України. Наука і оборона. 2018. №1. С. 34-40.

8. Саєнко О.Г., Козубцов І.М., Ступеньков С.О., Логвіненко Н.М. Військова педагогіка та психологія (у тому числі лідерство): навчальний посібник. К.: ВІТІ, 2023. 255 с.

9. Козубцов І., Ступеньков С., Скидан Р., Манзя Є. Перспективність застосування змішаного навчання у системі військової освіти в умовах війни. The II International Scientific and Practical Conference "Education, Law and Public Administration - New Development Trends" «ELPA-NDT», (Ukraine-Iraq-Poland, March 30th-31st 2023.). 2023. Pp. 65-69.

10. Капля А.М. Роль викладача-наставника в процесі соціалізації курсантів вищих навчальних закладів МНС України. Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія педагогічні науки. 2006. № 6(123). С.127-131.

11. Замотаєва Н.В. Військова педагогіка: історія, теорія, практика : навч. посіб. Київ: Альфа Реклама, 2021. 364 с.

12. Вітер Д., Оліферук В. Концепція розвитку системи військової освіти України. Збірник наукових праць “Військова освіта”. 2021. №2 (44). С. 29-42.

13. Що таке професійна військова освіта? Офіційний сайт Міністерство оборони України. https://www.mil.gov.ua/diyalnist/vijskova-osvita-na-tauka/shho-take-profesijna-vijskova- osvita.html.

14. Козубцова Л.М., Козубцов І.М., Ліщина В.О., Штаненко С.С. Концепція навчально-тренувального комплексу підготовки військових спеціалістів інформаційної та кібербезпеки на засадах комп'ютерної гри (гейміфікації). Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2022. Том 2. № 18. С. 49-б0.

15. Пономарьов О.А., Пивоварчук С.А., Козубцов І.М. Про застосування комп'ютерної гри «Стати начальником польового інформаційно-комунікаційного вузла» у ході вивчення тактико-спеціальних дисциплін. Збірник доповідей та тез доповідей матеріалів ІІ Міжнародної науково-технічної конференції “Системи і технології зв'язку, інформатизації та кібербезпеки: актуальні питання і тенденції розвитку", (Київ, 1 грудня 2022 р.). ВІТІ, 2022. С. 174 - 175.

16. Козубцов І.М., Козубцова Л.М., Хлапонін Ю.І. Сучасна теорія та практика підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у вищих військових навчальних закладах на засадах методологічної культури. Збірник наукових праць „Військова освіта”. 2022. №1(45). С. 102 - 111.

17. Діденко О.В., Козубцов І.М. Осучаснена модель професійної підготовки офіцерів сектору безпеки та оборони на засадах потреб бойової практики. Збірник доповідей та тез доповідей матеріалів ІІ Міжнародної науково-технічної конференції “Системи і технології зв 'язку, інформатизації та кібербезпеки: актуальні питання і тенденції розвитку"", (Київ, 1 грудня 2022 р.). ВІТІ, 2022. С. 93.

18. Наказ Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України «Про затвердження Інструкції про порядок заміщення вакантних посад командування (керівного складу), наукових, науково-педагогічних (педагогічних) працівників у вищих [...]» від 20.08.2001 № 285/602.

19. Наказ Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку заміщення на конкурсній основі вакантних посад науково-педагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах, військових [...]» від 25.08.2021 № 251/926.

20. Козубцова Л.М., Козубцов І.М., Саєнко О.Г., Шаціло П.В. Персоніфікована модель підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників Збройних Сил України. Збірник наукових праць „Військова освіта”. 2022. №2(46). С. 127-137.

References

1. Kozubtsov I. (2022). Problems of failure of the existing model of personnel management of the armed forces of Ukraine in the conditions of external military aggression. The 1-st International Scientific and Practical Conference "Law and Public Administration - New Development Trends" «LPA-NDT», (pp. 22-24). Ukraine-Iraq-Poland.

2. Ostapchuk V.M. (2022). Vybir profesii viiskovosluzhbovtsia suchasnoiu moloddiu: usvidomlene rishennia chy vypadkovist? [Choosing a military profession by modern youth: a conscious decision or an accident?] Suspilstvo. Derzhava. Armiia. Zbirnyk naukovykh prats (Humanitarni ta sotsialno-ekonomichni nauky) - Society. State. Army. Collection of scientific papers (Humanities and socio-economic sciences), 26, 4-7. [in Ukrainian].

3. Viter D., Mitiahin O. (2020). Profesionalizatsiia viiskovoi osvity v Ukraini: holovni napriamky, zmist ta perspektyvy[Professionalization of military education in Ukraine: main directions, content and prospects]. Zbirnyk naukovykh prats “Viiskova osvita” - Collection of scientific papers "Military Education", 1(41), 81-90. [in Ukrainian].

4. Viter D., Mitiahin O. (2020). Stratehichni priorytety pidvyshchennia boiezdatnosti Zbroinykh Syl Ukrainy v konteksti profesionalizatsii viiskovoi osvity: polityky i protsedury [Strategic priorities for improving the combat capability of the Armed Forces of Ukraine in the context of professionalization of military education: policies and procedures]. Zbirnyk naukovykh prats TsVSD - Collection of scientific works of the CISS, 1(68), 133-137. [in Ukrainian].

5. Syrotenko A.M., Bohunov S.O., Prykhodko Yu.I. (2018). Innovatsii v systemi pidhotovky viiskovykh fakhivtsiv z vyshchoiu osvitoiu: poniattia, sutnist, spriamovanist [Innovations in the system of training military specialists with higher education: concept, essence, focus]. Nauka i oborona - Science and Defense, 3, 38-46. [in Ukrainian].

6. Rusnak I., Mirnenko V., Kas'ianenko M., Oliferuk V., Viter D. (2021). Innovatsiina viiskova osvita: stan ta perspektyvy rozvytku [Innovative military education: state and prospects of development]. Zbirnyk naukovykh prats “Viiskova osvita” - Collection of scientific papers "Military Education", 2 (44), 9-20. [in Ukrainian].

7. Punda Yu. (2018). Osvita - holovna investytsiia v rozvytok liudskoho kapitalu sektoru bezpeky i oborony Ukrainy [Education is the main investment in the development of human capital of the security and defense sector of Ukraine]. Nauka i oborona - Science and Defense, 1, 34-40.

8. Saienko O.H., Kozubtsov I.M., Stupenkov S.O., Lohvinenko N.M. (2023). Viiskova pedahohika ta psykholohiia (u tomu chysli liderstvo) [Military Pedagogy and Psychology (including Leadership)]: navchalnyi posibnyk. K.: VITI. [in Ukrainian].

9. Kozubtsov I., Stupenkov S., Skydan R., Manzia Ye. (2023). Perspektyvnist zastosuvannia zmishanoho navchannia u systemi viiskovoi osvity v umovakh viiny [Prospects for the use of blended learning in the system of military education in wartime]. The IIInternational Scientific and Practical Conference "Education, Law and Public Administration - New Development Trends" «ELPA-NDT» - The II International Scientific and Practical Conference "Education, Law and Public Administration - New Development Trends" "ELPA-NDT", (^p. 65-69), Ukraine-Iraq-Poland. [in Ukrainian].

10. Kaplia A.M. (2006). Rol vykladacha-nastavnyka v protsesi sotsializatsii kursantiv vyshchykh navchalnykh zakladiv MNS Ukrainy [The role of the teacher-mentor in the process of socialization of cadets of higher educational institutions of the Ministry of Emergencies of Ukraine]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia pedahohichni nauky - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University. Series of Pedagogical Sciences, 6(123), 127-131. [in Ukrainian].

11. Zamotaieva N.V. (2021). Viiskova pedahohika: istoriia, teoriia, praktyka [Military pedagogy: history, theory, practice]: navch. posib. Kyiv: Alfa Reklama. [in Ukrainian].

12. Viter D., Oliferuk V. (2021). Kontseptsiia rozvytku systemy viiskovoi osvity Ukrainy [The concept of development of the military education system of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats “Viiskova osvita”- Collection of scientific papers "Military Education", 2 (44), 29-42. [in Ukrainian].

13. Shcho take profesiina viiskova osvita? [What is professional military education?]. Ofitsiinyi sait Ministerstvo oborony Ukrainy, [in Ukrainian].

14. Kozubtsova L.M., Kozubtsov I.M., Lishchyna V.O., Shtanenko S.S. (2022). Kontseptsiia navchalno-trenuvalnoho kompleksu pidhotovky viiskovykh spetsialistiv informatsiinoi ta kiberbezpeky na zasadakh komp'iuternoi hry (heimifikatsii) [Concept of the training complex for training military information and cybersecurity specialists based on a computer game (gamification)]. Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika - Cyber security: education, science, technology, 2, 18, 49-60. [in Ukrainian].

15. Ponomarov O.A., Pyvovarchuk S.A., Kozubtsov I.M. (2022). Pro zastosuvannia komp'iuternoi hry «Staty nachalnykom polovoho informatsiino-komunikatsiinoho vuzla» u khodi vyvchennia taktyko-spetsialnykh dystsyplin [On the use of the computer game "Become the Head of the Field Information and Communication Hub" in the study of tactical and special disciplines]. Zbirnyk dopovidei ta tez dopovidei materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii “Systemy i tekhnolohii zv'iazku, informatyzatsii ta kiberbezpeky: aktualni pytannia i tendentsii rozvytku” - Collection of reports and abstracts of the materials of the II International Scientific and Technical Conference "Systems and Technologies of Communication, Informatization and Cybersecurity: Topical Issues and Development Trends", (рр. 174-175). Kyiv, VITI. [in Ukrainian].

16. Kozubtsov I.M., Kozubtsova L.M., Khlaponin Yu.I. (2022). Suchasna teoriia ta praktyka pidhotovky zdobuvachiv vyshchoi osvity stupenia doktora filosofii u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh na zasadakh metodolohichnoi kultury [Modern theory and practice of training of higher education applicants for the degree of Doctor of Philosophy in higher military educational institutions on the basis of methodological culture]. Zbirnyk naukovykh prats „ Viiskova osvita” - Collection of scientific papers "Military Education", 1(45), 102 - 111. [in Ukrainian].

17. Didenko O.V., Kozubtsov I.M. (2022). Osuchasnena model profesiinoi pidhotovky ofitseriv sektoru bezpeky ta oborony na zasadakh potreb boiovoi praktyky [Modernized model of professional training of officers of the security and defense sector based on the needs of combat practice]. Zbirnyk dopovidei ta tez dopovidei materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii “Systemy i tekhnolohii zv'iazku, informatyzatsii ta kiberbezpeky: aktualni pytannia i tendentsii rozvytku ” - Collection of reports and abstracts of the materials of the II International Scientific and Technical Conference "Systems and Technologies of Communication, Informatization and Cybersecurity: Topical Issues and Development Trends", (рр. 93). Kyiv, VITI. [in Ukrainian].

18. Nakaz Ministra oborony Ukrainy ta Ministra osvity i nauky Ukrainy (2001). «Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok zamishchennia vakantnykh posad komanduvannia (kerivnoho skladu), naukovykh, naukovo-pedahohichnykh (pedahohichnykh) pratsivnykiv u vyshchykh [...]» [Order of the Minister of Defense of Ukraine and the Minister of Education and Science of Ukraine "On Approval of the Instruction on the Procedure for Filling Vacant Positions of Command (Senior Staff), Scientific, Scientific and Pedagogical (Pedagogical) Employees in Higher [...]"] [in Ukrainian].

19. Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy, Ministerstva osvity i nauky Ukrainy (2021). «Pro zatverdzhennia Poriadku zamishchennia na konkursnii osnovi vakantnykh posad naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh, viiskovykh [...]» [Order of the Ministry of Defense of Ukraine, Ministry of Education and Science of Ukraine "On Approval of the Procedure for Competitive Filling of Vacant Positions of Scientific and Pedagogical Staff in Higher Military Educational Institutions, Military [...]"]. [in Ukrainian].

20. Kozubtsova L.M., Kozubtsov I.M., Saienko O.H., Shatsilo P.V. (2022). Personifikovana model pidvyshchennia kvalifikatsii naukovykh ta naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv Zbroinykh Syl Ukrainy [Personalized model of advanced training of scientific and scientific- pedagogical workers of the Armed Forces of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats „ Viiskova osvita” - Collection of scientific papers "Military Education", 2(46), 127-137. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru