Наукова складова професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту

Abstract

The article emphasizes the need for emphasizing the scientific component during the professional training of future specialists in physical education and sports. The increasing flow of scientific information, its rapid «aging», and the need for knowledge renewal require higher education institutions to prepare highly qualified professionals - researchers who have high theoretical and professional training and are capable of independent creative work. It is noted that the professional activity of a modern specialist in physical education and sports involves quality organization of the work process, defining the requirements for their level ofprofessional training. In this context, the emphasis is placed on the scientific component of the professional training of these specialists, as the improvement of the work process in various positions in the field of physical education is achieved, in part, through the introduction of modern technologies and scientific approaches aimed at ensuring the effectiveness and quality of professional activity in the field. Using the example of the discipline «Methodology and Methods of Scientific Research in Physical Education and Sports», taught to second-year (master's) students of the National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic» in the specialty 017 Physical Education and Sports, the professional training is characterized, taking into account the scientific component. The described number of ECTS credits, hours allocated for lectures and practical classes, proposed topics of classes, and so on are outlined. The tasks of the mentioned discipline are specified, which include training master's students to justify the relevance of the chosen research topic, select optimal ways to achieve the goal and solve tasks set in scientific research, determine the object and subject of research, analyze scientific and methodological information sources, as well as leading experience in the field, scientifically and technically formalize research results, determine their practical significance and scientific novelty, and prepare for the main stages of defending their qualification work, and so on. It is concluded that the discipline described in the article, «Methodology and Methods of Scientific Research in Physical Education and Sports», provides the necessary theoretical and methodological foundations and technologies for organizing scientific research activities of future specialists in physical education and sports. Specifically, it forms a theoretical and practical basis for effective and qualified conduct of scientific research work in the chosen research direction.

Key words: scientific component, master's students, professional training, scientific research activity, physical education and sports.

Вступ

Постановка проблеми. Наразі визначальною соціальною функцією закладів вищої освіти є ефективна й якісна підготовка компетентного фахівця, у тому числі і його підготовки як науковця. Пролонговане зростання наукової інформації та швидке відновлення знань людства вимагає підготовку висококваліфікованих фахівців - науковців, які мають високу теоретичну й професійну підготовку та здатні до самостійної творчої роботи.

Професійна діяльність сучасного фахівця з фізичної культури і спорту передбачає якісну організацію робочого процесу, що окреслює вимоги до його рівня професійної підготовки. У цьому контексті вагомим є і наукова складова професійної підготовки зазначених фахівців у вищій школі, адже вдосконалення робочого процесу на тій чи іншій посаді у галузі фізичного виховання відбувається, зокрема, й через упровадження новітніх технологій і наукових підходів, що покликані забезпечити ефективність та якість професійної діяльності у галузі. В освітньо-професійній програмі підготовки фахівців з фізичної культури і спорту зазначено, що: «Мета освітньої програми полягає в підготовці фахівців, здатних розв'язувати задачі і практичні проблеми інноваційного та/або наукового характеру у сфері фізичної культури і спорту» (Освітньо-професійна програма, 2023), що у свою чергу підтверджує необхідність акцентування уваги на науковій складовій професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова складова професійної підготовки майбутніх фахівців була предметом вивчення багатьох дослідників. Так, Г. Білецька опікувалася питанням природничо-науковою підготовки майбутніх екологів (Білецька, 2015); Н. Горбунова наголошувала, що концепція підготовки конкурентоспроможного фахівця на сучасному етапі розвитку суспільства, де відбуваються постійні стрімкі зміни, потребує чіткого усвідомлення, нових підходів та нової філософії (Горбунова 2013); Т. Плачинда акцентувала на важливості формувати наукову компетентність у майбутніх викладачів закладів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні (Плачинда, 2020); В Прошкін звертав увагу на готовність майбутніх учителів до науково-дослідної роботи (Прошкін, 2011); науковці М. Шут, Т. Січкар, Л. Благодаренко у своєму науковому доробку зазначали, що підготовка компетентного вчителя фізики неможлива без залучення його до науково-дослідної роботи (Шут, Січкар, Благодаренко, 2019); Н. Уйсімбаєва вивчала вплив науково-дослідної діяльності студентів на формування їхнього творчого потенціалу (Уйсімбаєва).

Численні дослідження демонструють необхідність наукового підходу до якісної підготовки майбутніх фахівців, зокрема наукова складова професійної підготовки у закладі вищої освіти спроможна підготувати висококомпетентного фахівця. Проте, наукова складова у професійній підготовці майбутнього фахівця фізичної культури і спорту не була предметом спеціального дослідження.

Метою дослідження є актуалізація необхідності професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у контексті наукової складової.

Виклад основного матеріалу дослідження

У Законі України «Про вищу освіту» передбачено, що наукова та науково-технічна діяльність у закладах вищої освіти є невід'ємною складовою освітньої діяльності й здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної та виробничої діяльності в системі вищої освіти (Закон України). У цьому контексті та, зважаючи на швидкоплинний науково-технічний прогрес, розвиток цифрових та інформаційних технологій, наукова складова професійної підготовки майбутніх фахівців є невід'ємною її частиною.

На кафедрі фізичної культури та спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провадять професійну підготовку майбутніх фахівців за освітньо-професійною програмою 017 «Фізична культура і спорт» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях. Здобувачі і першого і другого рівня вивчають дисципліни, що спрямовані на наукові підвалини професійної освіти, метою яких є ознайомлення майбутніх фахівців фізичної культури і спорту з методологією та методами наукових досліджень, специфікою організації та виконання науково-дослідницької роботи тощо.

Обов'язковим освітнім компонентом у циклі професійної підготовки для здобувачів першого (бакалаврського) рівня є «Основи науково-дослідної роботи». Силабус даного освітнього компоненту інформує здобувачів про кількість запланованих годин в обсязі 3 кредитів ЄКТС та передбачає вивчення наступних тем: 1) предмет і сутність науки як сфери людської діяльності; 2) історія формування наукових знань; 3) методологія досліджень, види і функції наукових досліджень; 4) методи та методика наукових досліджень; 5) організація наукових досліджень; 6) підведення підсумків наукових досліджень (Силабус, 2023). Здобувачам на першому рівні вищої освіти надаються знання з основ наукової роботи з метою їх всебічного розвитку та підготовки до виконання курсових і кваліфікаційних робіт.

Зосередимо увагу на другому (магістерському) рівні вищої освіти, оскільки здобувачі даного рівня зобов'язані оволодіти певними компетентностями науково-дослідної діяльності з метою якісного виконання власного дослідження та впровадження набутих навичок наукового пошуку у подальшій професійній діяльності.

В освітньо-професійній програмі зазначено, що ціллю навчання є підготовка фахівців, здатних розв'язувати задачі і практичні проблеми інноваційного та/або наукового характеру у сфері фізичної культури і спорту. З метою формування необхідних навичок науково-дослідної діяльності у здобувачів другого (магістерського) рівня передбачене вивчення освітнього компоненту «Методологія та методика наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті». Метою даного освітнього компоненту є надання здобувачам систематизованого уявлення щодо теоретичного та практичного підґрунтя для ефективного проведення наукових досліджень, ознайомлення із методологією і методами дослідження й інформаційним забезпеченням науково-дослідної роботи, повідомлення про основні вимоги щодо написання кваліфікаційних робіт ознайомлення зі специфікою організації та виконання науково-дослідницької роботи з фізичного виховання та спорту.

Завданням даного освітнього компонента навчити здобувачів магістерського рівня обґрунтовувати актуальність обраної теми дослідження, обирати оптимальні шляхи досягнення мети та розв'язання поставлених у науково-дослідній роботі завдань, визначати об'єкт і предмет дослідження, аналізувати науково-методичні джерела інформації, а також провідний досвід у галузі, літературно і технічно оформлювати наукові результати, визначати їх практичну значущість і наукову новизну, підготувати до основних етапів захисту кваліфікаційної роботи тощо.

Силабус пропонованого освітнього компоненту розрахований на 4 кредити ЄКТС, 20 годин відведено на лекційний матеріал, 22 години на практичні заняття та складається з тем, що передбачають підготовку майбутніх фахівців до наукової діяльності, зокрема: формулювання теми наукового дослідження та визначення робочої гіпотези; бібліографічний апарат наукових досліджень; види наукових публікацій; реферати, курсові та кваліфікаційні роботи магістра; послідовність виконання курсових і кваліфікаційних робіт магістра; підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів тощо.

Кожна тема висвітлює необхідну складову науково-дослідної діяльності здобувача освіти. Насамперед під час вивчення даної дисципліни здобувач навчається аналізувати вже існуючі напрями досліджень, виокремлювати не вирішені раніше наукові питання, обґрунтовувати обрану тему кваліфікаційної роботи тощо. Також акцентується увага на особливостях пошуку, накопичення й обробки наукової інформації; роботи із джерелами інформації; пошуку та вивчення наукових доробок з обраного напряму дослідження тощо.

Однією з вимог підготовки здобувачів освіти на магістерському рівні є публікації за обраним напрямом науково-дослідної роботи. Тому у контексті вивчення пропонованих тем освітнього компоненту розкривається питання щодо оприлюднення здобувачами освіти результатів власної наукової діяльності. Пояснюються умови участі у науково-практичних конференціях різного рівня; особливості оформлення тез і доповідей; структура написання статей, що подаються до друку у фахові видання України; особливості оформлення статей, що подаються до друку у наукометричні видання; вимоги до написання навчально-методичної літератури; пояснюються категорії плагіату та наукової доброчесності тощо.

Враховуючи той факт, що здобувачі другого (магістерського) рівня передбачувано можуть будуть педагогами закладів освіти різного рівня, їм пояснюються особливості підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Акцентується увага на вимоги до науково-викладацького складу у процесі фахової діяльності.

Загалом здобувачам магістерського рівня наголошується, що науково-дослідна робота - це насамперед творча робота вченого. Особистість науковця передбачає наступні якості: високий інтелект, незалежність суджень, дотепність, оригінальність без вульгарності, неспішність у винесенні остаточних суджень, життєлюбство, широту інтересів і допитливість, величезну працьовитість, критичність тощо. Ці загальні типологічні риси дозволяють зрозуміти і деякі загальні закономірності, умови наукової творчості (Плачинда, 2020).

Описуючи наукову діяльність, яка призвела до успіху, пропагується позитивний зразок, а опис невдалої діяльності звучить як застереження або попередження. Будь яке об'єктивне знання служить людям двічі - спочатку як пояснення навколишньої реальної дійсності, а потім як засіб, метод чи форма під час вирішення тих чи інших наукових проблем. Фактично будь яка наукова теорія виконує методологічні функції, коли вона використовується за межами її власного предмету, а наукове знання в цілому відіграє роль методології стосовно сукупної практичної діяльності людини.

Спілкуючись із здобувачами магістерського рівня, акцентується увага, що наука це далеко не тільки діяльність. Діяльність завжди персоніфікована, можна говорити про діяльність конкретної людини чи групи людей, а наука виступає як деяке надіндивідуальне, надособистісне явище. Це не просто діяльність Галілея, Максвелла чи Дарвіна. Праці цих учених уплинули на науку, але кожний з них працював у рамках науки свого часу і підкорявся її вимогам і законам. Пояснюючи здобувачам зміст виразів: «працювати в науці», «впливати на науку», «підкорятися вимогам науки», обґрунтовувалося, що відбувається протиставлення наукової діяльності окремої людини (чи групи людей) до науки загалом, тобто знеособлене ціле до індивідуального представника (Плачинда, 2022).

Під час спілкування зі здобувачами, ми акцентуємо увагу й на наукових традиціях, у контексті яких працює вчений і потужність яких усвідомлюють дослідники. Наукова діяльність можлива лише завдяки традиції, точніше, безлічі традицій, у контексті яких вона здійснюється. І говоримо ми не лише про наукові традиції, а й про донаукові та позанаукові. Наука як така може бути розглянута як особливий тип традицій, переданих у людській культурі. Два відмінних, хоча й нерозривно пов'язаних аспекти науки - жива діяльність і традиції, що вимагають різних підходів і методів дослідження. Жодна діяльність не може відбуватися поза традицій, але й традиції, так само, не існують поза діяльністю. Пізнаючи традиції, ми так би мовити, описуємо певний об'єктивний процес, разом з тим акти діяльності завжди цілеспрямовані.

Здобувачам пояснюється, що розглядаючи науку як традиції і як діяльність можна стверджувати, що це два способи аналізу, що доповнюють один одного. Кожний з них виділяє особливий аспект складного цілого, яким і є наук, а їхнє сполучення дозволяє виробити більш повне уявлення про науку. Вивчаючи науку як діяльність, що направлена на створення нового знання, і, разом з тим, як традицію, важливо врахувати історичну несталість самої наукової діяльності та наукової традиції. Можна констатувати, що кожне суспільство у кожну епоху створює «власну» науку. У процесі розвитку науки відбувається не лише накопичення нового знання та перебудова раніше сформованих уявлень про світ, у цьому процесі змінюються усі компоненти наукової діяльності: досліджувані нею об'єкти, засоби та методи дослідження, особливості наукових комунікацій, форми поділу та кооперації наукової праці тощо (Плачинда, 2022).

Очевидно, що одна дисципліна на кожному рівні вищої освіти, що спрямована на формування здобувача як науковця є недостатнім складником професійної підготовки. Тому, чимала відповідальність покладається на наукового керівника під час роботи над науковим дослідженням зі здобувачем та протягом оформлення кваліфікаційного проєкту у відповідності до вимог, що висуваються до даного виду роботи.

Висновки

науковий професійний підготовка фахівець

Таким чином, наукова складова під час професійної підготовки здобувачів вищої освіти сприяє: формуванню розвинутого наукового світогляду; становленню високої культури мислення; розумінню основних закономірностей розвитку науки, культури, суспільства в цілому і людській особистості в ньому; оволодінню основними універсальними методологічними принципами, нормами, підходами в процесі наукового пошуку; орієнтації на високі моральні принципи та на розвинутий естетичний смак; на загальнолюдські гуманістичні духовні цінності; критичному аналізу, оцінці та синтезу нових і складних ідей; розв'язанню значущих соціальних, наукових, культурних, етичних та інших проблем.

Схарактеризовані освітні компоненти «Основи науково-дослідної роботи» та «Методологія та методика наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті» надають необхідні теоретичні та методичні основи й технології щодо організації науково-дослідної діяльності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, а саме формує у них теоретичне та практичне підґрунтя для ефективного, кваліфікованого проведення науково-дослідної роботи під час обраного напряму дослідження. Проте, на думку авторів, вивчення по одній дисципліні на кожному рівні вищої освіти є не достатнім, що у свою чергу, перекладає відповідальність за наукову складову професійної підготовки на наукового керівника під час роботи здобувача над обраним напрямом дослідження.

Перспективами подальшої наукової розвідки автори вбачають у розробці методичних рекомендацій щодо особливостей і вимог провадження науково-дослідної роботи для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня.

Джерела і література