Особливості формування іншомовної аудитивної компетентності здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування іншомовної аудитивної компетентності здобувачів вищої освіти

Іванова Інна Леонідівна старший викладач кафедри іноземних мов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Сазанова Лариса Сергіївна старший викладач кафедри іноземних мов факультету №4, Харківський національний університет внутрішніх справ

Анотація

В статті розглядаються деякі аспекти формування іншомовної аудитивної компетентності здобувачів вищої освіти. Мета навчання аудіювання - розвиток здатності розуміти на слух іншомовне мовлення. Зміст навчання аудіювання включає три важливі компоненти: лінгвістичний, психологічний та методологічний, сутність яких розкривається в статті.

На основі аналізу наукової літератури виділено ряд труднощів аудіювання іноземної мови, з якими зіштовхуються здобувачі вищої освіти і запропоновані способи їх подолання. Досліджуються психофізіологічні механізми аудіювання з орієнтацією на удосконалення процесу формування аудитивної компетентності як невід'ємного елементу успішної організації комунікативної взаємодії. У статті робиться висновок про те, що аудитивна здатність здобувача вищої освіти вимагає не лише подолання проблем, зумовлених об'єктивними особливостями аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та специфікою сприйняття і розуміння іноземної мови, але й усунення психологічних бар'єрів, підґрунтям для яких є індивідуальні особистісні характеристики кожної людини. У навчанні аудіювання виділені три етапи: передтекстовий, текстовий та післятекстовий; представлені різні типи вправ та критерії відбору аудіо- та відеоматеріалу з метою розвитку навичок та вмінь сприйняття і розуміння іноземної мови на слух. Розвиток навичок та вмінь аудіювання можливий лише за рахунок комплексного та системного підходу і регулярної практики. Процес розуміння аутентичної іноземної мови індивідуальний та досить тривалий. Сучасний світ поринув у масове застосування Інтернет ресурсів, подкастів і комп'ютерних програм, що, звичайно, приводить до усунення деяких проблем, пов'язаних з якістю аудіювання. аудіювання освіта іноземний

Сформована аудитивна компетентність сприяє вирішенню завдань міжкультурної взаємодії, допомагає створити атмосферу ефективного безконфліктного спілкування з представниками різних країн світу,

Ключові слова: аудіювання, іноземна мова, візуальні та звукові образи, автентичні матеріали, розуміння на слух, уміння, навички, пам'ять, сприйняття, психологічні бар'єри.

Ivanova Inna Leonidivna Senior lecturer of the department of foreign languages, Kharkiv National Automobile and Highway University

Sazanova Larysa Serhiivna Senior lecturer of the department of foreign languages of faculty No.4, Kharkiv National University of Internal Affairs

PECULIARITIES OF DEVELOPING FOREING LANGUAGE LISTENING COMPETENCE OF STUDENTS

Abstract. The article deals with some aspects the formation of foreign language listening competence of students. The goal of teaching listening is to develop the students' ability to perceive a foreign language by ear. The process of teaching listening includes linguistic, psychological and methodological components, the essence of which is revealed in the article.

Based on the analysis of scientific literature, a number of difficulties in listening comprehension faced by students are identified. Psychophysiological mechanisms of listening comprehension are studied. The article concludes that the auditory ability of a student requires not only overcoming the problems caused by the objective features of listening comprehension in a foreign language, but also the elimination of psychological barriers, the basis for which is the individual characteristics of each person. Three stages are distinguished in teaching listening effectively: pre-listening; while-listening; post-listening. They are thoroughly examined by the authors and various types of exercises required for developing the auditory competence of students are presented. The criteria for selecting authentic audio and video materials aimed at the formation of students' foreign language listening skills are determined. The development of listening skills and abilities is possible only due to a complex and systematic approach and regular practice. The process of understanding an authentic foreign language is individual and quite long. The modern world has plunged into the massive use of Internet resources, podcasts and computer programs, which undoubtedly leads to the elimination of some problems related to the quality of listening.

Auditory competence, if developed, contributes to solving problems of intercultural interaction and helps to create an atmosphere of effective, conflict-free collaboration with representatives of different countries of the world.

Keywords: listening, foreign language, visual and sound images, authentic materials, listening comprehension, ability, skills, memory, perception, psychological barriers.

Постановка проблеми. У ситуації реального спілкування багато часу займає прослуховування та розуміння інформації, що надходить від співрозмовника. Різні дослідження говорять про те, що з чотирьох комунікаційних вмінь, якими користується людина у своєму повсякденному житті, найбільший відсоток має саме сприйняття мови на слух (43 %), потім говоріння (31%), читання (15%) та письмо (11%). Аудіювання - це складний багаторівневий процес, пов'язаний з купою лінгвістичних, соціокультурних і, відповідно, психологічних труднощів, тому формування аудитивної компетентності є однією з найважливіших цілей навчання в закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема аудіювання постійно цікавить вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких психологи, лінгвісти і методисти.

Вітчизняні науковці розглядають аудіювання як рецептивний вид мовленнєвої діяльності, процес слухання і розуміння усного мовлення для здійснення комунікації в різних сферах життя [1, 3, 8, 9]. Але ж аудіювання - це не тільки сприйняття інформації на слух, а й формування внутрішнього мовлення у відповідь на почуте. Можна сказати, що аудіювання як би породжує висловлювання, яке набуває озвучення під час говоріння, тоді як власне говоріння допомагає краще сприймати іноземну мову на слух. Питання навчання аудіювання іноземної мови розглядається в дослідженнях І.П. Задорожної, Р.Б. Коцюби, Р.І. Віковий, О.Ю. Захарової, С.Ю. Ніколаєвої, О.С. Дворжец, Є.Ю. Малушко, В.В. Черниш, О.І. Вовк та багатьох інших.

Зарубіжні дослідники дають різні визначення поняття "listening": Аудіювання розглядається як процес сприйняття, в основі якого лежить концентрація уваги та вплив різного роду стимулів - зорових та слухових (Wolvin A.D., Coakley C.G.) [17]; аудіювання являє собою активний, динамічний процес, спрямований на концентрацію уваги і проходить кілька стадій - сприйняття, інтерпретація, запам'ятовування і реакція на зовнішню інформацію, подану вербально та не вербально, основна мета якого - розуміння того, що хоче висловити людина з приводу подій, які відбуваються в цей самий момент (Purdy M. Rubin J.) [18,19].

Незважаючи на значну кількість публікацій щодо питання формування адитивної компетентності здобувачів вищої освіти методична компонента даної проблеми потребує подальшого наукового дослідження.

Мета статті полягає в розгляді деяких методичних аспектів навчання аудіювання і особливостей формування та розвитку аудитивної компетентності під час іншомовної підготовки у закладах вищої освіти на основі аналізу сучасних науково-методичних джерел.

Виклад основного матеріалу. Процес іншомовної освіти зазвичай розглядається вітчизняними і зарубіжними дослідниками з точки зору формування компетенцій. Під компетенціями більшість вчених розуміють комплексні характеристики здобувачів вищої освіти, які є результатом навчання (знання, уміння, навички, особистісні якості) і допомагають їм бути конкурентоспроможними на ринку праці та успішно вирішувати завдання у різних сферах життя [3, 5, 7, 9]. Відповідно, ступінь набутої іншомовної аудитивної компетентності характеризується здатністю і готовністю до сприйняття іноземної мови на слух після проходження навчання аудіювання. Українські дослідники характеризують компетентність у аудіюванні як спроможність розуміти мовлення і реагувати вербально [2, c. 32-45], підготовленість до слухання різножанрових автентичних текстів з різним рівнем розуміння змісту [1, с. 19-20] систему мовних знань, соціокультурних і мовленнєвих навичок і умінь, разом з досвідом оперувати ними з метою досягнення комунікативного результату, який відображається в адекватному розумінні іноземної мови [8, с. 30-34].

Міжкультурне спілкування передбачає сформованість навичок та вмінь аудіювання поряд з іншими видами мовленнєвої діяльності. Однак практика показує, що саме аудіювання викликає найбільші труднощі у здобувачів вищої освіти. Без аудіювання неможливо вивчити мову так, щоб вільно нею користуватися.

Процес аудіювання пов'язаний з певними труднощами мовного характеру, а саме фонетичними, лексичними, граматичними.

Безумовно, що звуки в іноземній мові мають пряме відношення до її сприйняття і розуміння людиною. Науковці виділяють два типи слуху: фонематичний та мовний [5].

Фонематичний слух - це здатність розрізняти та розпізнавати фонеми, які є мінімальними фонетичними одиницями в мові і можуть впливати на значення слів. Фонематичний слух має певні аспекти, що позначаються на продуктивності вивчення іноземної мови. По-перше, це розпізнання фонем. Наприклад, в англійській мові є два звуки /p/ та /b/, які вимовляються відмінно і впливають на значення слів ("pat" і "bat"). Фонематичний слух допомагає розрізнювати ці фонеми. По-друге, це сприйняття фонем в різних контекстах. Фонематичний слух допомагає розпізнавати фонеми в мовних контекстах та різницю у вимові фонем в залежності від їхнього місця у слові. По-третє, це виділення смислових одиниць в мовленні, оскільки зміна фонеми може змінювати значення слова. Отже, фонематичний слух необхідно розвивати здобувачам вищої освіти.

Мовний слух (або аудіальний мовний слух) визначається як здатність розуміти, аналізувати та відрізняти різні аспекти мови, такі як звуки, інтонацію, ритм, акцент та інші мовні параметри в їх сукупності. Мовний слух грає важливу роль у контексті сприйняття та вільного використовування іноземної мови, тому процес його формування потребує особливої уваги. Слухаючи аудіозаписи і переглядаючи відеоматеріали здобувачі вищої освіти мають намагатися відтворювати вимову, наголоси та інтонацію носіїв мови тим самим поліпшуючи свої навички. У позаудиторний час доречними є кіно та серіали з субтитрами або без них, щоб слухати мовлення і намагатися зрозуміти зміст діалогів. Розвиток мовного слуху в іноземній мові вимагає систематичної практики.

Практика показує, що наявність значної кількості незнайомих слів - інша суттєва причина нерозуміння тексту. Основна проблемність сприйняття іноземної мови полягає в тому, що мовна форма впродовж певного часу виступає ненадійною опорою для смислового прогнозування, тому що саме на ній концентрується увага здобувача освіти, хоча змінити її він не може. Тому необхідно генерувати в нього здатність розуміти усне повідомлення навіть за наявності в ньому незнайомих мовних явищ шляхом їх фільтрації та приблизного осмислення. Здобувачів освіти треба спеціально навчати вмінню розуміти на слух мову, що містить незнайому лексику. Несприйняття чи неправильне сприйняття частини мовного повідомлення (слова, словосполучення, фрази) відновлюються реципієнтом завдяки дії ймовірнісного прогнозування, що полягає в здатності передбачати щось нове з опорою на вже відоме, при цьому форма і зміст створюють повну єдність. Але над розширенням словникового запасу здобувачів вищої освіти необхідно постійно працювати, пропонуючи їм цілісну систему вправ та завдань, спрямованих на запам'ятовування значень багатозначних слів та фразових дієслів, підбір синонімів та антонімів, вивчення термінологічної лексики.

Знання граматики також конче потрібне під час аудіювання. Правильне розуміння граматичних структур у тексті допомагає зрозуміти суть висловлювання. Наприклад, наявність гарних навичок щодо вживання часових форм (простий, продовжений, доконаний) сприяє миттєвому безпомилковому визначенню часу коли відбуваються події. Граматичні структури можуть впливати на інтонацію та контекст розмови. Розуміння цього унеможливлює неправильну інтерпретацію мети та настрою спілкування. Спираючись саме на граматику можна виділити важливу інформацію з тексту, що є корисним, наприклад, під час лекції або бізнес-переговорів чи просто слухання новин. Тож підвищення рівня граматичної компетенції здобувачів вищої освіти має буди однією з першочергових задач викладача іноземної мови.

Спираючись на власний досвід можна сказати, що кількість навчального часу, передбаченого для вивчення дисципліни "Іноземна мова" закладами вищої освіти, досить обмежена, і приділяти багато уваги завданням для полегшення сприйняття на слух неможливо. Однак доречно скористатися матеріалами, що націлені на активізацію умінь читання. В процесі опрацювання вокабуляра для читання відбувається формування у тому числі і звукового образу слова. За умови повторюваності лексичних одиниць в текстах для читання поступово з'являється навичка розпізнавати і розуміти на слух знайомі слова та їх граматичні форми.

Значну роль в аудіюванні відіграють навички осмисленого виявлення часових, логічних та причинно-наслідкових зв'язків між окремими реченнями та їх складовими. Найчастіше ці зв'язки виражаються службовими словами, які також можуть бути активізованій під час читання. Здатність зрозуміти на слух такі слова дозволяє швидко орієнтуватися в структурі речень, а згодом і всього аудіотексту.

У науковій літературі зустрічаються різні види аудіювання [7, 9, 10].

Активне аудіювання передбачає уважне слухання співрозмовника або аудіоматеріалу, залишаючи осторонь відволікаючі фактори, з метою повного розуміння інформації. Воно сприяє успішності професійної або побутової комунікації та вирішенню конфліктів. Тому здобувач вищої освіти має навчитися розуміти не лише слова повідомлення але й невербальні сигнали, як-от кивання голови або міміка обличчя і підтримувати зоровий контакт. В ситуації реального спілкування активний слухач повинен вміти задавати питання, спрямовані на поглиблення свого розуміння теми та з'ясування деталей і висловлювати зацікавленість чітко показуючи, що на даний момент нічого важливішого, ніж слухати, для нього немає. Під час роботи з аудіоматеріалом слід записувати важливі факти, нові слова та фрази і намагатися переказувати те, що було прослухано, використовуючи почуту лексику. Це допомагає поліпшити розуміння іноземної мови.

Пасивне аудіювання відбувається шляхом слухання співрозмовників або аудіоматеріалів без активного зосередження на них або без конкретних намірів зрозуміти чи реагувати на прослухане. Воно допомагає звикнути до звучання іноземної мови. Пасивне слухання може використовуватися як попередній етап перед активним слуханням, коли здобувач вищої освіти спочатку слухаєте матеріал, щоб отримати загальне уявлення про нього, а потім переходите до більш активного аналізу інформації. Однак активне аудіювання, коли концентрація уваги свідомо зосереджується на слуханні, щоб зреагувати на прослухане, є більш корисним способом навчання.

Критичне аудіювання являє собою такий підхід до слухання, при якому слухач не тільки розуміє основний зміст прослуховуваного тексту, будь то реальна розмова чи аудіоматеріал, але й спроможний аналізувати і критично оцінювати аргументи та докази, які там представлені і визначатися, наскільки вони об'єктивні та обґрунтовані. Здобувачам вищої освіти потрібна навичка критичного аудіювання різних видів іншомовної інформації в сучасному суспільстві, щоб формувати свою думку.

Емпатійне аудіювання - це навичка прослуховування та взаємодії з іншими людьми, проявляючи емпатію або співчуття до їхніх почуттів, потреб і думок. Воно допомагає стати більш відкритим і ефективним співрозмовником в іншомовному середовищі під час спілкування з носіями іноземної мови, оскільки сприяє покращенню взаєморозуміння та побудові позитивних міжособистісних відносин. Емпатійне аудіювання важливо не лише в особистому житті, але і в професійному спілкуванні.

Дискримінаційне аудіювання пов'язане з розпізнаванням звуків слів, фраз, або мовленнєвих рис. Цей вид аудіювання є важливим під час вивчення іноземної мови, коли необхідно ідентифікувати правильну вимову, розрізняти діалекти, акценти та варіації мови, адаптуючись до різних лінгвістичних ситуацій.

Вітчизняні методисти розглядають аудіювання одночасно як мету і як засіб навчання іноземній мові [1, 2, 5, 12]. Як засіб навчання цей вид мовленнєвої діяльності знайомить здобувачів вищої освіти з новим мовним матеріалом, формує навички і вміння читання, говоріння, письма та власне аудитивні навички та вміння. При роботі з аудіотекстами одночасно відпрацьовуються фонетичні, лексичні, граматичні навички.

Слід зазначити, що готуючи аудіоматеріал до заняття викладач повинен враховувати, що мета аудіювання може бути різною:

- аудіювання з концентрацією на основному змісті, ігноруючи деталі;

- аудіювання з повним розумінням, в якому важливий і основний зміст, і деталі;

- аудіювання з вибірковим розумінням, спрямоване на виділення та осмислення тільки цікавої інформації або тієї, що вказана у завданні;

- аудіювання з наступним критичним осмисленням почутого.

Аналіз літератури [1; 5; 11; 12; 16] дозволяє узагальнити критерії підбору матеріалу для аудіювання:

- рівень володіння іноземною мовою здобувачів вищої освіти;

- обсяг аудіотексту;

- тематика аудіотексту;

- інтереси здобувачів вищої освіти.

При організації процесу навчання аудіюванню доцільно пам'ятати деякі його особливості:

- матеріал повинен бути автентичним;

- обирається природній темп мовлення;

- поєднання зорового та слухового каналу створює кращу можливість для отримання необхідної інформації;

- якщо джерело мовлення видно, відсоток розуміння іноземної мови на слуху набагато вищий, ніж за його відсутності;

- коли говорить чоловік, його мова, сприймається легше, порівняно з мовою жінки або дитини;

- якщо основна інформація подається на початку повідомлення, вона розуміється на 100%, в кінці повідомлення - на 70 %, у середині повідомлення - на 40 %;

- рівень надмірності інформації не повинен бути високим, а значуща інформація має бути представлена відомою для здобувачів вищої освіти лексикою;

- чим складніший аудіотекст, тим важливішими стають візуальні опори та вправи на подолання мовних труднощів, які готують добувачів вищої освіти до прослуховування тексту.

Говорячи про психофізіологічні основи аудіювання як процесу зорового та слухового сприйняття тексту, важливо звернути увагу на те, що воно пов'язане з діяльністю пам'яті. Як відомо, короткочасна пам'ять відповідає за утримання інформації, що надходить до людини на всіх етапах її сприйняття. Довготривала пам'ять відповідає за збереження слухоартикуляційних образів слів, завдяки чому відбувається більш точне розуміння фразової структури [10, с. 13]. Формування навичок аудіювання сприяє розвитку мислення через зорові та звукові образи, допомагаючи відтворити цілісну картину того, що відбувається. У процесі спілкування та сприйняття інформації на слух часто використовуються невербальні опори, наприклад, жести та міміка, які покликані підкріпити слухові відчуття та полегшити процес перцепції та обробки інформації [18, с. 11]. Проте інтонація найяскравіше забарвлює висловлення і таким чином допомагає точніше зрозуміти та розкрити його зміст. Високий тон може сигналізувати радість або збудження, тоді як низький тон може виражати сум або серйозність. Ритм може впливати на темп спілкування та виділяти деякі слова або фрази. Акцент може підкреслити важливість або обрану точку зору.

Однак необхідно зауважити, що розуміння інформації на слух багато в чому залежить від того, наскільки добре здобувач вищої освіти знає закони семантико-синтаксичної компонентів іноземної мови. Семантика (значення) та синтаксис (структура) взаємодіють у мовленні. Ці аспекти співпрацюють для створення мовлення, яке має певне значення та логічну структуру. Семантико-синтаксичний аналіз вивчає, як смислові одиниці організовані в рамках граматичних правил і допомагає розуміти, як слова, фрази та речення взаємодіють у мовленні та як вони передають інформацію. Тому саме наявність мовної компетенції у здобувачів вищої освіти є підґрунтям розуміння аудіювання і забезпечення якісного взаєморозуміння з іншими людьми під час іншомовного спілкування.

Сучасний світ поринув у масове застосування Інтернет ресурсів, подкастів, комп'ютерних програм, аутентичних аудіо та відеоматеріалів. Викладачі закладів вищої освіти цілеспрямовано працюють над навчанням аудіювання з використанням інноваційних технологій та різних технічних засобів навчання. Відбір аудіоматеріалів до заняття здійснюється з урахуванням рівня володіння іноземною мовою здобувачів вищої освіти (ситуативно-тематичні, інформаційно-довідкові, інформаційно-рекламні, аудіо- та відеотексти, тексти аудіо- та відеопідкастів користувачів Інтернету) і типу тексту (монологічні, діалогічні, полілогічні; розмовний чи офіційний стиль викладу інформації; особливості тексту з погляду синтаксичної структури, логіки та композиції тексту).

Беручи за основу розглянуті літературні джерела [1; 2, 11; 12; 13, 14, 16] можна виділити наступні види вправ, спрямованих на розвиток навичок та вмінь аудіювання та формування аудитивної компетентності здобувачів вищої освіти:

- що готують до сприйняття тексту (передтекстові вправи), метою яких є замотивувати та зняти труднощі лінгвістичного та психологічного характеру, пов'язані зі сприйняттям та розумінням, насамперед автентичного матеріалу; мобілізувати вже існуючий мовленнєвий досвід і допомогти запам'ятати інформацію та зорієнтуватися у структурі та змісті;

- що супроводжують сприйняття тексту на слух (слухання тексту), перед виконанням яких викладачеві необхідно дати установку на прослуховування і озвучити комунікативну задачу, наприклад, зрозуміти основний зміст та відповісти на запитання або заповнити в процесі прослуховування таблицю, чи вказати тип тексту, визначити тему та ідею і сформулювати їх;

- що базуються на прослуханому тексті (репродуктивно-продуктивного характеру), спрямовані на розвиток умінь інтерпретувати, коментувати, аналізувати почуте та відтворювати шляхом переказу або продовження тексту, відповідей на запитання з опорою на заповнену під час прослуховування таблицю та інших завдань;

- що породжуються прослуханим текстом (суто продуктивного характеру), до яких відносяться дискусія, рольові ігри, драматизація, висловлення власних думок з приводу проблематики тексту.

Процес формування аудитивної компетенції-багаторівневе явище і передбачає втілення певних методичних підходів. Мотиваційна складова має велике значення і залежить певною мірою від викладача та підібраного ним матеріалу. Треба пам'ятати, що занадто складний текст може, навпаки, демотивувати здобувача вищої освіти, який вивчає іноземну мову, і викликати відчуття сумніву у своїх силах або навіть призвести до повного розчарування. Використання легких текстів теж негативно впливає на результат тому, що здобувач вищої освіти буде швидко справлятися з ними, практично не докладаючи зусиль, а це спричинить втрату інтересу, без якого неможливе ефективне навчання. Існує точка зору, що у здобувача вищої освіти має виникати мотиваційна спрямованість у вигляді внутрішнього устремління на придбання ним суб'єктного досвіду аудіювання інформації з автентичних джерел в ході продуктивної навчальної діяльності, що активізує пізнавальний процес, націлений перспективу професійного зростання. Одночасно функціонує і змістовно-діяльнісний компонент, який передбачає співпрацю викладача і здобувача вищої освіти, результатом якої є формування аудитивної компетенції. При цьому потрібно враховувати можливості здобувача вищої освіти і особистісні якості викладача. Ще доцільно згадати евристику у контексті активного навчання і розвитку творчого потенціалу та прагнення до самоосвітньої діяльності в освоєнні іншомовної культури [8, 13].

Психологи стверджують, що успішність процесу аудіювання залежить від емоційного стану реципієнта, який впливає на сприйняття, увагу, запам'ятовування та інтерпретацію прослуханого. Позитивні емоції, такі як цікавість або захоплення, можуть підвищити рівень уваги та сприяти кращому сприйняттю інформації. Навпаки, негативні емоції, такі як втома або роздратованість, можуть знизити рівень уваги і ускладнити аудіювання. Емоції також впливають на спосіб, у який реципієнт сприймає інформацію. Наприклад, позитивні емоції можуть призвести до більш оптимістичного сприйняття інформації, тоді як негативні емоції можуть активізувати схильність до критики чи негативної оцінки. Емоційний стан реципієнта здатний підсилити мотивацію слухати та розуміти інформацію або призвести до бажання відштовхувати інформацію. До того ж емоційне забарвлення інформації безумовно сприяє її кращому запам'ятовуванню. Чим сильнішими емоціями насичений текст, тим на довший проміжок часу він залишається в пам'яті слухача.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що слухове сприйняття тексту значно складніше сприйняття зорового. В процесі аудіювання здобувачі вищої освіти стикаються з вже розглянутими вище труднощами, які повинні бути враховані при розробці вправ та завдань орієнтованих на розвиток і вдосконалення аудитивних умінь з поетапним формуванням психофізіологічних механізмів слухання. В результаті навчання у здобувача вищої освіти мають сформуватися та активізуватися навички та вміння сприймати і розуміти іноземну мову на слух. Удосконалення аудитивної компетенції на рівні загального розуміння, детального розуміння, повного та критичного розуміння досягається виконанням комплексу вправ, що враховують специфіку реалізації дидактичних можливостей в навчанні, способи подачі навчального матеріалу, його складність і темп подачі, індивідуальні особливості здобувачів вищої освіти. Виходячи з власного досвіду слід зазначити, що наявність аудитивної компетентності служить стимулом до підвищення готовності та здатності працювати у напрямку саморозвитку, переходу до самоосвіти і дозволяє вести комунікацію засобами іноземної мови для вирішення завдань міжособистісної та міжкультурної взаємодії.

Література

1. Бочкарьова О.Ю. Методика навчання майбутніх учителів англійської мови професійно спрямованого аудіювання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 К., 2007. С 281

2. Бігич О.Б. Методика формування іншомовної компетентності в аудіюванні. Іноземні мови. 2012 (70). № 2. С. 19-30.

3. Дячук Н. Особливості формування англомовної аудитивної компетентності старшокласників. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка 2017. № 4. С. 27-33

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: підручник. Київ: Академія, 2009. 334 с.

5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів: Київ: ВІД Академія, 2001. 368 с.

6. Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень. Курс лекцій. Тернопіль, 2005. 124 с.

7. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, пед. і лінгвіст. ун-тів / О.Б. Бігич, Н.Ф. Бориско, Г.Е. Борецька та ін.; за заг. ред. С.Ю. Ніколаєвої. К.: Ленвіт, 2013. 590 с.

8. Крапчатова Я.А. Методика організації само- і взаємоконтролю рівня сформованості англомовної компетенції в аудіюванні у майбутніх філологів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2014. 266 с.

9. Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов. Київ: Ленвіт, 2008. 285 с.

10. Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу Іноземні мови. 2010. № 2. С. 11-17.

11. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: Навч. посібник. К.: Фірма "ІНКОС", 2006. 248 с

12. Щербина О.О. Особливості підготовки студентів немовних вищих навчальних закладів до міжкультурної комунікації./ Наукові записки. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. Вип. 123. С. 221-229.

13. Юдіна О.В. Методика навчання майбутніх менеджерів міжкультурного спілкування німецькою мовою: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2012. 23 с

14. Cohen A. D. Studying strategies: how we get the information / Cohen A. D. // Learner strategies in language learning. - New York, etc.: Prentice Hall, 1987. P. 31-40.

15. Dudley-Evans T. Developments in English for Specific Purposes. A Multidisciplinary Approach / T. Dudley-Evans, M. Jo St John. - Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 301 p.

16. Ellis R. Understanding Second Language Acquisition / R. Ellis. - Oxford: Oxford University Press, 1986. 327 p.

17. Wolvin A.D., Coakley C.G. Listening. Boston, M.A.: McGraw-Hill, 1996. 228 p.

18. Purdy, M. What is listening // Listening in everyday life: a personal and professional approach. Lanham: University Press of America, 1991. P. 3-19.

19. References:

20. Bochkarova O. Yu. Metodyka navchannia maibutnikh uchyteliv anhliiskoi movy profesiino spriamovanoho audiiuvannia [Method of training future teachers of the English language in professionally directed listening]. Candidate's thesis: [in Ukranian].

21. Bihych O.B.(2012 (70)). Metodyka formuvannia inshomovnoi kompetentnosti v audiiuvanni [Method of formation of foreign language competent in listening] Inozemni movy- Foreing languages, 2, 19-30 [in Ukranian].

22. Diachuk N. (2017) Osoblyvosti formuvannia anhlomovnoi audytyvnoi kompetentnosti starshoklasnykiv [Peculiarities of formation of English auditory competence of high school students] Naukovi zapysky-Proceedings Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser : Pedahohika, 4, 27-33 [in Ukranian].

23. 4.. Karpenko Yu. O.(2009) Vstup do movoznavstva [Introduction to linguistics]. Kyiv : Akademiia, [in Ukranian].

24. Kocherhan M. P.(2001) Vstup do movoznavstva : [Introduction to linguistics]. Kyiv : VID Akademiia [in Ukranian].

25. Kustovska O. V.(2005) Metodolohiia systemnoho pidkhodu ta naukovykh doslidzhen [Methodology of the system approach and scientific research]. Ternopil. [in Ukranian].

26. O. B. Bihych, N. F. Borysko, H. E. Boretska et al.(2013) Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka: [Methods of teaching foreing languages and cultures:theory and practice] [in Ukranian].

27. Krapchatova Ya.A.(2014) Metodyka orhanizatsii samo- i vzaiemokontroliu rivnia sformovanosti anhlomovnoi kompetentsii v audiiuvanni u maibutnikh filolohiv [Method of organizing self- and mutual monitoring of the level of formation of English language competence in listening among future philologists] Candidate's thesis. Kyiv [in Ukranian].

28. Nikolaieva S. Yu.(2008) Osnovy suchasnoi metodyky vykladannia inozemnykh mov [Basics of modern methods of teaching foreign languages] Kyiv : Lenvit,. [in Ukranian].

29. Nikolaieva S. Yu.(2010) Tsili navchannia inozemnykh mov v aspekti kompetentnisnoho pidkhodu [Goals of learning foreign languages in the aspect of competence approach] Inozemni movy.-Foreing languages, 2, 11-17 [in Ukranian].

30. Tarnopolskyi O.B. (2006) Metodyka navchannia inshomovnoi movlennievoi diialnosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity [Method of teaching foreign language speech activity in a higher language educational institution] K.: Firma "INKOS".[in Ukranian].

31. Shcherbyna O. O.(2015) Osoblyvosti pidhotovky studentiv nemovnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv do mizhkulturnoi komunikatsii [Peculiarities of training students of non-linguistic higher educational institutions for intercultural communication]/ Naukovi zapysky-Proceedings, Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova,123, 221-229. [in Ukranian].

32. Yudina O.V.(2012) Metodyka navchannia maibutnikh menedzheriv mizhkulturnoho spilkuvannia nimetskoiu movoiu [А method of training future managers of intercultural communication in German]:Extended abstract ofcandidate's thesis. Kyiv [in Ukranian].

33. Cohen A. D. Studying strategies: how we get the information / Cohen A. D. // Learner strategies in language learning. - New York, etc.: Prentice Hall, 1987. P. 31-40.

34. Dudley-Evans T. Developments in English for Specific Purposes. A Multidisciplinary Approach / T. Dudley-Evans, M. Jo St John. - Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 301 p.

35. Ellis R. Understanding Second Language Acquisition / R. Ellis. - Oxford: Oxford University Press, 1986. 327 p.

36. Wolvin A.D., Coakley C.G. Listening. Boston, M.A.: McGraw-Hill, 1996. 228 p.

37. Purdy. M. What is listening // Listening in everyday life: a personal and professional approach. Lanham: University Press of America, 1991. P. 3-19.

Размещено на Allbest.ru