Проблемні питання міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Проблемні питання міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу

Ольга Федорова

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається проблемні питання міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу. Визначається роль міжпредметної інтеграції, яка виступає важливим засобом формування цілісного уявлення особистості про світ, розуміння глибинних зв'язків явищ та процесів, підготовки випускника до вирішення складних проблем повсякденного життя. Аналіз праць вітчизняної та зарубіжної наукової літератури в аспекті досліджуваної проблеми показує, що: фізика готує інформаційну основу для вирішення міжпредметних проблем, а також поглиблює та розширює знання про застосування узагальнених умінь чи дій, озброює учнів досвідом реалізації. В цьому полягають особливості міжпредметної інтеграції фізики коїться з іншими природничими науками. Уточнюється, що здійснення міжпредметної інтеграції сприяє формуванню у здобувачів освіти уяви про явища природи і взаємозв'язків між ними, що робить пізнання важливим і застосовним. Визначається специфіка інтеграції фізики з іншими дисциплінами природничого циклу. Розкриваються способи здійснення міжпредметної інтеграції фізики з іншими природничими дисциплінами. Обґрунтовується модель підготовки здобувачів освіти до реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу. Визначаються компоненти готовності педагога до міжпредметної інтеграції фізики з іншими природничими предметами, за якими можна судити про володіння способами діяльності забезпечення успішної інтеграції змісту фізики з іншими дисциплінами, на аксіологічному (орієнтаційному), змістовно-процесуальному та рефлексивно-результативному щаблях. Пропонуються принципи реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу. Доводиться необхідність зв'язку між навчальними предметами, що диктується дидактичними принципами навчання, його виховними завданнями, зв'язком навчання із життям, підготовкою здобувачів освіти до практичної діяльності. Робиться наголос, на те що робота з реалізації міжпредметної інтеграції була системною, постійною, цілеспрямованою та загальною для всіх природничих предметів.

Ключові слова: міжпредметна інтеграція, дисципліни природничого циклу, полідисциплінарні знання.

PROBLEM ISSUES OF THE INTERSUBJECTIVE INTEGRATION OF PHYSICS WITH THE DISCIPLINES OF THE NATURAL CYCLE

Olga Fedorova PhD of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor Izmail State University of Humanities

ABSTRACT

The article examines problematic issues of interdisciplinary integration of physics with the disciplines of the natural cycle. The role of interdisciplinary integration is determined, which is an important means of forming a holistic view of the individual about the world, understanding the deep connections of phenomena and processes, preparing the graduate to solve complex problems of everyday life. The analysis of the works of domestic and foreign scientific literature in the aspect of the researched problem shows that: physics prepares an informational basis for solving interdisciplinary problems, as well as deepens and expands knowledge about the application of generalized skills or actions, equips students with implementation experience. This is the peculiarity of the interdisciplinary integration of physics with other natural sciences. It is specified that the implementation of interdisciplinary integration contributes to the formation of students ' imagination about the phenomena of nature and the interrelationships between them, which makes knowledge important and applicable. The specifics of the integration of physics with other disciplines of the natural cycle are determined. Methods of interdisciplinary integration of physics with other natural sciences are revealed. The model of training students for the implementation of interdisciplinary integration of physics with the disciplines of the natural cycle is substantiated. The components of the teacher's readiness for the interdisciplinary integration ofphysics with other science subjects are determined, by which it is possible to judge the mastery of methods of activity to ensure the successful integration of the content of physics with other disciplines, at the axiological (orientational), substantive-procedural, and reflective-resultative levels. The principles of implementing the interdisciplinary integration of physics with the disciplines of the natural cycle are proposed. The need for a connection between educational subjects is proved, which is dictated by the didactic principles of education, its educational tasks, the connection of education with life, and the preparation of education seekers for practical activities. Emphasis is placed on the fact that the work on the implementation of interdisciplinary integration was systematic, permanent, purposeful and general for all science subjects.

ВСТУП

Постановка проблеми. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в країні, сприяли зміні вимог до готовності випускників для вирішення професійних завдань, оскільки в умовах переважання ринкових відносин актуалізуються проблеми адаптації до нового середовища, наявності умінь та соціально-значущих якостей, здатність до прийняття рішення в нестандартних ситуаціях.

Звернення до проблеми міжпредметної інтеграції, одного з найважливіших напрямів сучасної дидактики, викликано відображенням у змісті дисциплін природничого циклу сучасних тенденцій розвитку науки, що характеризуються появою в навчальному пізнанні загальнонаукових ідей, методів і проблем, що виникають на стику суміжних областей. природних явищ.

Необхідність здійснення міжпредметної інтеграції у навчанні обумовлена існуючою предметною системою викладання природничих дисциплін у закладах загальної середньої освіти. Кожен навчальний предмет, розглядаючи притаманне йому певне коло об'єктів та явищ навколишнього світу, відображає лише одну зі сторін об'єктивної дійсності і цим порушує діалектичний зв'язок різних сторін цілого.

Актуальність теми. Система освіти на сучасному етапі зазнає докорінних змін, викликаних входженням у загальноєвропейський образотворчий простір, запровадженням державних стандартів освіти нового покоління, орієнтованих на підготовку здобувачів освіти за багаторівневою системою на основі компетентнісного підходу, що вимагає впровадження педагогічних інновацій, спрямованих на вдосконалення процесу підготовки освітян.

У цих умовах міжпредметна інтеграція виступає важливим засобом формування цілісного уявлення особистості про світ, розуміння глибинних зв'язків явищ та процесів, підготовки випускника до вирішення складних проблем повсякденного життя. Отже, виникає потреба створення системи цілеспрямованої підготовки до реалізації міжпредметної інтеграції під час навчання фізики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час опрацювання дослідження щодо проблемних питань міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу були використані наукові праці як закордонних так і вітчизняних дослідників, серед яких Абрамович В., Бугайов О., Михальчук. В., Галатюк Ю., Діндулевич Н., Іванчук М., Капарнік Б., Полєвська Л., Мендерецький В., Дмитрук С., Шуліка В., Повар С., Сергеєва О. та ін.).

Мета роботи. Розглянути особливості міжпредметної інтеграції під час навчання фізики. Розкрити способи здійснення міжпредметної інтеграції фізики з іншими природничими дисциплінами. Обгрунтувати модель підготовки здобувачів освіти до реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу. Довести необхідність зв'язку між навчальними предметами, що диктується дидактичними принципами навчання, його виховними завданнями, зв'язком навчання із життям, підготовкою здобувачів освіти до практичної діяльності.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Навчання точним і природничим наукам немислимо без міжпредметної інтеграції. Міжпредметні зв'язки між навчальними предметами диктуються дидактичними принципами навчання, виховними завданнями загальної середньої освіти, зв'язком навчання із життям, підготовкою здобувачів освіти до практичної діяльності.

Аналіз відповідної наукової літератури дозволяє зробити висновок, що немає точного єдиного визначення даного поняття. Тому що це поняття є загально-дидактичним. Психологи, дидакти та методисти дають визначення «міжпредметної інтеграції» спираючись на специфіку свого предмета.

Міжпредметна інтеграція - це метод навчання, який дозволяє під час вивчення певних тем курсу, надати урокам нового змісту, урізноманітнити їх цікавими фактами з суміжних наук, цим сприяючи розвитку комплексного мислення, творчих здібностей і підвищення мотивації здобувачів освіти.

Міжпредметна інтеграція навчальних предметів диктуються дидактичними принципами навчання, виховними завданнями засобів загальної середньої освіти, зв'язком навчання із життям, підготовкою здобувачів освіти до практичної діяльності.

Міжпредметна інтеграція у навчанні є конкретним виразом розділових дій, що відбуваються зараз у науці та у житті співтовариства. Це відіграє ключову роль підвищення практичного і теоретичного навчання здобувачів освіти (Абрамович, 2013: 21).

У педагогічній літературі є досить багато визначень категорії «міжпредметна інтеграція», є найрізноманітніші підходи до її педагогічної оцінки та класифікації.

Так, група авторів пропонує міжпредметну інтеграцію розглядати як дидактичне обмеження, при цьому зазначається, що міжпредметна інтеграція відіграє роль дидактичного коефіцієнта підвищення ефективності навчального процесу; міжпредметна інтеграція як дидактичне обмеження, що забезпечує послідовне відображення у змісті шкільних природничих дисциплін неупереджених взаємозв'язків, які працюють у природі.

Серед науковців, які вивчали проблему міжпредметної інтеграції навчальних дисциплін існує думка, що міжпредметну інтеграцію слід розглядати, як зв'язок що відображений в курсі, побудованому з урахуванням його логічної структури, ознак, думок, що розкриваються на уроках інших дисциплін, як відображення у змісті навчальних дисциплін тих діалектичних взаємозв'язків, які об'єктивно діють у природі та пізнаються сучасними науками.

Уточнимо, що здійснення міжпредметної інтеграції сприяє формуванню у здобувачів освіти уяви про явища природи і взаємозв'язків між ними, що робить пізнання важливим і застосовним. Міжпредметна інтеграція дозволяє застосовувати вміння, які учні отримали раніше під час вивчення інших дисциплін, застосовуючи їх у навчальній та у позаурочній діяльності, а також у виробничій і науковій праці.

Актуальність міжпредметної інтеграції у навчанні в закладах загальної середньої освіти очевидна. Вона обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому ясно демонструється поєднання суспільних та природничо-технічних знань. Злиття наукових знань, у свою чергу, пред'являє нові запити до фахівців. Зростає роль знань у сфері суміжній з кваліфікацією наук та умінь використовувати їх у вирішенні різних завдань.

Провадження міжпредметної інтеграції на практиці викликає багато труднощів: як визначити пізнавальну активність здобувачів освіти, щоб вони хотіли та вміли ставити зв'язки між різними навчальними предметами; як визначити їхній пізнавальний інтерес до світоглядних питань науки; як поєднати прагнення педагогів різних дисциплін у придбанні виховного ефекту навчання (Абрамович, 2013: 22).

Вивчення подібних питань на уроках з фізики дозволяє здобувачам освіти зрозуміти отримані знання та проведені експерименти, поглиблено вивчити поняття, явища та процеси.

Спираючись на практичний досвід, слід зазначити, що вибудовування міжпредметних зв'язків у навчанні курсу фізики сприяє розвитку логічного мислення та підвищенню наукового рівня знань учнів, підвищує ефективність практичної та політехнічної спрямованості навчання, усуває дублювання у вивченні матеріалу з предмету, економить час.

Інтеграція - це певна система у діяльності вчителя, яка підвищує рівень знань учнів з предмета за рахунок багатогранної інтерпретації з допомогою відомостей інтегрованих наук.

Інтегрованими уроками можуть бути урок-лекція, урок-подорож, урок-експедиція, урок-дослідження, урок-інсценування, урок-екскурсія, мультимедіа-урок, проблемний урок, урок-практикум, урок-гра, урок-конференція, урок творчого пошуку, урок -сюрприз. Однак, не слід забувати, що в основі будь-якого уроку лежить системно-діяльнісний підхід, який виявляє міжпредметні зв'язки між дисциплінами та загальні принципи побудови наукового знання, що формує науковий світогляд (Абрамович, 2013: 24).

Міжпредметна інтеграція фізики з дисциплінами природничого циклу виступає важливим засобом формування цілісного уявлення особистості про світ, розуміння глибинних зв'язків явищ та процесів, підготовки випускника до вирішення складних проблем повсякденного життя. Отже, виникає потреба створення системи цілеспрямованої підготовки учителів спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки), до реалізації міжпредметної інтеграції під час навчання фізики.

В контексті нашого дослідження, була розроблена модель методичної системи з підготовки вчителів спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки), до реалізації міжпредметної інтеграції під час навчання фізики (рис. 1).

Рис. 1. Структура моделі методичної системи до реалізації міжпредметної інтеграції під час навчання фізики

міжпредметна інтеграція фізика природничий

У запропоновану нами структуру моделі підготовки здобувачів освіти до реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу включені блоки: цільовий, змістовний, процесуальний та контрольно-діагностичний. Також, до моделі увійшли зовнішні та внутрішні фактори та функції. Ці поняття характеризують середовище метасистему, з якої виділена аналізована дидактична система і яка знаходиться під впливом цієї середовища у стані відносної стійкості. Цілі задають результати професійної підготовки та реалізуються через завдання. Роль системотворчих зв'язків грають: зі змістовної сторони - мета навчання (у системі - реалізація міжпредметної інтеграції), з процесуальної - діяльність учнів (по встановлення міжпредметних зв'язків). Цільові установки системи визначають основні принципи та ідеї, які, у свою черга, задають умови її реалізації Учасники освітнього процесу та мотиви їхньої спільної діяльності включені до процесуального блоку.

Структура курсу фізики дозволяє поетапно формувати в учнів уявлення про міжпредметні зв'язки: в основній школі можлива їх реалізація на міжпонятійному фактологічному рівні, старшої - формування системних міжпредметних знань (загальні поняття та закони, загальні шляхи пізнання) та інтегративних умінь. Вищою формою знання визнано наукову картину світу та її окремий випадок - природнича картина світу. Фізична наука як система знань відбивається у всіх елементах курсу фізики (і у змістовній, і в процесуальної частини), а також має тісні зв'язки з іншими предметами. Багато в чому (як зразок наукового пізнання світу і як зразок системи знань) забезпечує інші науки основними поняттями та законами (хімію, астрофізику), загальними методами, виступає базою для виникнення інтегративного знання та інтегрованих наукових галузей. При вивченні курсу фізики достатньо легко встановлювати міжпредметні зв'язки різного рівня (Михальчук, 2014: 43).

Основними сторонами діяльності вчителя є забезпечення мотиваційно-цільової, структурно-змістовної, процесуальної та контрольної складових процесу навчання предмету.

У Державному освітньому стандарті вищої педагогічної освіти названі функції вчителя фізики: навчальна, розвиваюча, виховна, комунікаційна, організаційна, управлінська, орієнтаційна та інформаційна.

Міжпредметні зв'язки курсу фізики дозволяють реалізувати розвиваючу, виховну та орієнтаційну функції та навчальну функції.

В процесі реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу пропонуємо спиратися на такі принципи:

- цілісності та наступності процесу підготовки (курси природничих наук (хімія, біологія) та предметної (загальна фізика) підготовки повинні цілеспрямовано та послідовно створювати базу на вміння здійснювати міжпредметну інтеграцію природничих знань у навчанні фізики;

- змістовності та додатковості (вивчення курсів загальної фізики, хімії, біології у взаємозв'язку та взаємодії, що має забезпечувати формування інтегративних знань);

- активності та професійного самовдосконалення (у процесі підготовки до реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу акцент має бути зроблено на самостійність та ініціативу здобувачів освіти);

- дієвості та практичної значущості результатів (розроблені матеріали та прийоми реалізації міжпредметної інтеграції курсу фізики з іншими природничими предметами повинні апробуватися на практиці та впроваджуватись у процес навчання у закладах загальної середньої освіти) (Полевська, 2013).

Про готовність педагога до міжпредметної інтеграції фізики з іншими природничими предметами можна судити з володіння способами діяльності, що забезпечують успішну інтеграцію змісту фізики з іншими дисциплінами, на аксіологічному (орієнтаційному), змістовно-процесуальному та рефлексивно-результативному щаблях.

Аксіологічний компонент включає ціннісні відносини до реалізації міжпредметної інтеграції фізики з дисциплінами природничого циклу - розуміння єдності природи, значущості міжпредметної інтеграції, прагнення та вміння обґрунтувати її необхідність, прагнення реалізації.

Змістовно-процесуальний компонент - знання основ міжпредметної інтеграції та основних взаємозв'язків природничих наук, уміння реалізовувати міжпредметну інтеграцію.

Рефлексивно-результативний компонент - уміння регулювати та контролювати свою діяльність та діяльність здобувачів освіти щодо встановлення міжпредметних зв'язків.

Для фіксації результатів підготовки за даними критеріями можна використовувати наступну сукупність ознак:

- розуміння цінності міжпредметної інтеграції, уміння мотивувати її здійснення;

- знання сутності міжпредметної інтеграції, основних міжпредметних зв'язків природничих наук;

- вміння виділяти міжпредметні зв'язки, підбирати необхідний матеріал;

- вміння реалізовувати міжпредметну інтеграцію фізики з дисциплінами природничого циклу (Мендерецький, 2011: 118).

Специфіку інтеграції фізики з іншими дисциплінами природничого циклу можна визначити за допомогою аналізу змісту курсу, рекомендованих методистами форм, методів та засобів навчання, що використовуються при здійсненні інтеграції.

Аналіз зв'язків змісту предмета зі змістом інших природничих дисциплін встановлює, що курс фізики має практично весь спектр типів зв'язків, як з іншими природничими науками, так і з гуманітарними, математикою, технологією.

Зв'язок між викладанням фізики та хімії (розділ хімії - фізична хімія - по суті містить переважно фізичні знання), в основному, понятійна - атом та його будова, багато загальних величин - кількість речовини, молярна маса та ін. вивчаються в хімії раніше, ніж у фізиці, електронна структура речовини, взаємодія електричних зарядів, електроліз - щодо фізики.

Курси фізики та хімії тісно переплетені - те, що починає вивчатися у одному предметі, продовжує в іншому, а потім знову поглиблюється у першому (будова атома, періодична система).

При вивченні біології (ботаніки та зоології) учні використовують такі фізичні поняття, як температура, світло, вологість та ін., розглядають прояви властивостей газів, рідин та твердих тіл, капілярні явища, дифузію, осмос (яке сьогодні не розглядається у фізиці), отримують початкові вміння користуватися вагами, лупою, мікроскопом та іншими приладами та інструментами. Фізичні знання дозволяють здобувачам освіти глибше зрозуміти роль електричних зарядів та електричного поля у життєдіяльності клітин. Цікавим є матеріал з біоніки, агрофізики (Мендерецький, 2011: 118).

Міжпредметні зв'язки, зазвичай, встановлюються лише на рівні фактів - прикладів використання знань із фізики у біології.

Вивчення географії також вимагає звернення до інших наук - вплив водойм (штучних та природних) на клімат та мікроклімат, погодні явища в основі своїй - фізичні, пов'язані з поняттями теплоємності, атмосферного тиску, випаровування конденсації, конвекції тощо.

Полідисциплінарними є екологічні проблеми - вони розглядаються у всіх природничих предметах і фактично об'єднують їх під час пошуку рішень.

Одним з найважливіших завдань навчання фізики є формування у здобувачів освіти уявлень про сучасну фізичну картину світу, яка є частиною наукової картини світу. Формування уявлень про сучасну наукову картину світу можливе лише на міжпредметній основі, оскільки кожен предмет робить внесок у вирішення цієї проблеми (Мендерецький, 2011: 120).

Аналіз наявного практичного досвіду, дозволив виділити такі основні форми реалізації зв'язків фізики з іншими предметами природничого циклу:

- розкриття взаємозв'язку фізичних явищ та закономірностей з біологічними, хімічними та іншими явищами під час вивчення чи закріплення матеріалу на традиційному,

- розкриття взаємозв'язку природничих наук на вбудованих уроках;

- використання при виконанні практичних робіт з фізики (вирішення завдань, виконанні експериментів, проектуванні) знань та вмінь, які здобувачі освіти отримали під час вивчення інших предметів, з обов'язковим посиланням на спільність цих знань;

- проведення комплексних екскурсій;

- проведення позакласних занять комплексного характеру (організація роботи гуртків, які використовують знання учнів з двох або кількох предметів, проведення конференцій, вечорів);

- розробка інтегрованих курсів - за вибором (основна школа, передпрофільна підготовка), елективних (старша школа), факультативних (на будь-який щаблі).

Названі форми визначають набір методів та засобів міжпредметної інтеграції - бесіда чи розповідь з використанням матеріалу інших предметів, повідомлення учнів, відеофрагменти, вирішення міжпредметних проблем, задач з міжпредметним змістом, лабораторні роботи, проекти міждисциплінарного характеру, ігрові методи (під час проведення міжпредметних вікторин, конкурсів) тощо (Сергеєва, 1979: 19).

Дослідження навчальних посібників дозволяє відзначити, що відсутня розроблена система міжпредметної інтеграції фізики з іншими дисциплінами природничого циклу. Наявні програми та підручники не реалізують поставлену проблему.

При розробці поурочних планів, педагогу необхідно знати, що учні вже отримали інформацію, на уроках з інших предметів, а, отже, потрібна корекція, уточнення питань та завдань з викладачами, (зокрема фізики, хімії, біології) суміжних дисциплін встановлення питань та завдань, щоб уникнути дублювання та досягти розвитку спільних ідей та понять, їх поглиблення та збагачення. Цьому допомагає взаємовідвідування уроків та вивчення складених педагогами робочих програм реалізуються внутрішньо-і міжпредметні зв'язки (Галатюк, 2010: 35).

В сучасних умовах впровадження міжпредметних зв'язків є дуже проблематичним у контексті навчальної програми та навчальних посібників. Залишається принципово сподіватися на педагогів, які глибоко розуміють подібність природи та підтримують інтерес до дослідження фізики та природничих наук.

ВИСНОВКИ

Ефективність уроків заснованих на міждисциплінарній інтеграції насамперед залежить від продуманого та педагогічно обґрунтованого вибору форм організації навчання. Принцип інтеграції сьогодні закладено у поняття функціональної грамотності. Сенс, який у метапредметності, в усвідомленому виході межі конкретного предмета, а точніше - синтезуванні всіх предметних знань на вирішення конкретної задачі. З цього випливає, що інтеграція виступає способом пізнання, занурення та розширення світу знань здобувачів освіти, збільшуючи їх творчий потенціал для вільних та осмислених дій, цілісного та відкритого сприйняття та усвідомлення навколишньої дійсності.

Фізика готує інформаційну основу для вирішення міжпредметних проблем, а також поглиблює та розширює знання про застосування узагальнених умінь чи дій, озброює учнів досвідом реалізації. В цьому полягають особливості міжпредметної інтеграції фізики з іншими природничими науками.

Важливо, щоб робота з реалізації міжпредметної інтеграції була системною, постійною, цілеспрямованою та загальною для всіх природничих предметів.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Абрамович В. Теоретичні аспекти міжпредметних зв'язків у шкільній освіті. Управління освітою. 2013. № 6. С. 21-25.

Бугайов О.І. Проблеми структури курсів фізики та астрономії та їх інтеграція. Фізика та астрономія в школі. 1998. №4. С. 5-8.

В. М. Михальчук. Міжпредметні зв'язки. Фізика в школах України. 2014. № 11. C. 255.

Галатюк Ю.М. Міжпредметні зв'язки у навчанні фізики в основній школі: навчально- методичний посібник. Рівне: РВВ РДГУ, 2010. 122 с.

Діндулевич Н.М. Інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі фізики. Зб. наук. праць Кам 'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактика природничо-математичних дисциплін та освітніх технологій. Кам'янець-Подільський: ДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 1999. Вип. 5. С. 117-119.

Іванчук М.Г. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. Початкова школа. 2004. № 5. С.10-13.

Капарнік Б. Міжпредметні зв'язки. Сутність поняття. Шкільний світ. 2012. № 6. С. 4249.

Полєвська Л. О.. Про інтегровані уроки. Фізика в школах України. 2013. № 11. C. 231.

Мендерецький В.В. Реалізація можливостей міжпредметних зв'язків при вивченні курсу фізики. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О. Чернігів: ЧДПУ, 2011. Вип. 89. С. 118-121.

Повар С. В. З досвіду інтеграції знань з фізики у позаурочній роботі зв'язків. Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. Кривий Ріг: Вид. відділ Нац Мет АУ, 2002. С. 258-263.

Сергеєва О.В. Міжпредметні зв'язки під час вивчення фізики в середній школі. Посібник для вчителів. К.: Рад. школа, 1979. 118 с.

REFERENCES

Abramovych V. (2013). Teoretychni aspekty mizhpredmetnykh zv'yazkiv u shkil'niy osviti. Upravlinnya osvitoyu. № 6. Р. 21- 25. [in Ukrainian].

Buhayov O.I. (1998). Problemy struktury kursiv fizyky ta astronomiyi ta yikh intehratsiya. Fizyka ta astronomiya v shkoli. №4. Р. 5-8. [in Ukrainian].

Dindulevych N.M. (1999). Intehratsiya predmetiv pryrodnychoho tsyklu v shkil'nomu kursi fizyky. Zb. nauk. prats' Kam'yanets'-Podil's'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: Seriya pedahohichna: Dydaktyka pryrodnycho-matematychnykh dystsyplin ta osvitnikh tekhnolohiy. Kam'yanets'-Podil's'kyy: DPU, informatsiyno-vydavnychyy viddil. Vyp. 5. Р. 117119. [in Ukrainian].

Halatyuk Yu.M. (2010). Mizhpredmetni zv'yazky u navchanni fizyky v osnovniy shkoli: navchal'no-metodychnyy posibnyk.Rivne: RVV RDHU. 122 p. [in Ukrainian].

Ivanchuk M.H. (2004). Intehrovanyy urok yak spetsyfichna forma orhanizatsiyi navchannya. Pochatkova shkola. № 5. Р. 10-13. [in Ukrainian].

Kaparnik B. (2012). Mizhpredmetni zv'yazky. Sutnist' ponyattya. Shkil'nyy svit. № 6. Р. 4249. [in Ukrainian].

Menderets'kyy V.V. (2011). Realizatsiya mozhlyvostey mizhpredmetnykh zv'yazkiv pry vyvchenni kursu fizyky. Visnyk Chernihivs 'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka. Chernihivs'kyy natsional'nyy pedahohichnyy universytet imeni

T.H. Shevchenka; hol. red. Nosko M.O. Chernihiv: ChDPU. Vyp. 89. Р. 118-121. [in Ukrainian].

Mykhal'chuk V. M. (2014). Mizhpredmetni zv'yazky. Fizyka v shkolakh Ukrayiny. 2014. № 11. Р. 255. [in Ukrainian].

Polyevs'ka L. O. (2013). Pro intehrovani uroky. Fizyka v shkolakh Ukrayiny. № 11. Р. 231. [in Ukrainian].

Povar S. V. (2002). Z dosvidu intehratsiyi znan' z fizyky u pozaurochniy roboti zv'yazkiv. Teoriya ta metodyka navchannya matematyky, fizyky, informatyky. Kryvyy Rih: Vyd. viddil Nats Met AU. Р. 258-263. [in Ukrainian].

Serheyeva O.V. (1979). Mizhpredmetni zv'yazky pid chas vyvchennya fizyky v seredniy shkoli. Posibnyk dlya vchyteliv. K.: Rad. shkola. 118 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru