Практика психолого-педагогічного супроводу дітей з обмеженими можливостями здоров’я в умовах закладу дошкільнох освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практика психолого-педагогічного супроводу дітей з обмеженими можливостями здоров'я в умовах закладу дошкільнох освіти

Оксана Мондич

кандидат педагогічних наук, доцент

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

THE PRACTICE OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF CHILDREN WITH LIMITED HEALTH OPPORTUNITIES IN PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS

Oksana Mondich

PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Izmail State University of Humanities, Ukraine

ABSTRACT

This article examines the psychological and pedagogical support of preschoolers with limited health opportunities in the organization of upbringing and education in the ZDO. Inclusive education allows children with special educational needs to actively participate in the life of society, to be brought up and learn together with their peers. This ensures the success of their socialization and integration into the modern social environment. Inclusion also contributes to the formation of a tolerant, empathetic attitude of healthy children towards children with special educational needs who are raised and educated together. Psychological-pedagogical support involves the use of various forms, methods, methods, techniques, means that contribute to solving educational, educational, correctional and developmental tasks, conducting questionnaires, conversations, trainings, lectures and consultations for parents. This type of support can be considered as a system of activities of the team of the ZDO team, aimed at providing preventive and operational assistance to those who study with limited health opportunities in solving their individual problems related to: physical and mental health; successful advancement in education and training, education and development; effective interpersonal communication; life and professional self-determination. It provides for raising the level ofpsychophysical development in preschoolers with limited health opportunities, stabilizing the emotional background of children with age, socializing children, and normalizing parent-child relations. The article analyzes the main tasks of complex psychological and pedagogical support of a preschooler. An individual program ofpsychological and pedagogical support for preschool children with health disabilities was developed, which was carried out taking into account the results of the conducted diagnostics and recommendations presented by the educational program of preschool education. During the experiment, significant progress was noted in the upbringing and education of children with health disabilities. Their adaptive capacity to stay in the after-school program has increased, relations with their parents have improved, there have been changes in the correction of speech defects, and general development.

Key words: psychological and pedagogical support, preschoolers with health disabilities, preschool education institutions, escort team, forms, methods, ways, techniques, means of education and training

АНОТАЦІЯ

У даній статті розглянуто психолого-педагогічне супроводження дошкільників з обмеженими можливостями здоров 'я в організації виховання та освіти в ЗДО. Інклюзивна освіта дозволяє дітям з особливими освітніми потребами активно брати участь в житті соціуму, виховуватися та вчитися разом з однолітками. Це забезпечує успішність їх соціалізації та інтеграції в сучасне соціальне середовище. Інклюзія також сприяє формуванню толерантного, емпатичного ставлення здорових дітей до діток з особливими освітніми потребами які виховуються та навчаються разом. Психолого-педагогічне супроводження передбачає використання різноманітних форм, методів, способів, прийомів, засобів, які сприяють вирішенню освітніх, виховних, корекційно-розвивальних завдань, проведенню анкетування, бесід, тренінгів, лекцій та консультацій для батьків. Цей вид супроводу можна розглядати як систему діяльності команди колективу ЗДО, спрямовану на надання превентивної і оперативної допомоги тим, хто навчаються з обмеженими можливостями здоров 'я в рішенні їх індивідуальних проблем, пов 'язаних з: фізичним і психічним здоров 'ям; успішним просуванням в вихованні та навчанні, вихованні та розвитку; ефективною між особистою комунікацією; життєвим і професійним сомовизначенням. Він передбачає підвищення рівня психофізичного розвитку у дошкільнят з обмеженими можливостями здоров'я, стабілізацію емоційного фону у дітей з віком, соціалізацію дітей, нормалізацію батьківсько-дитячих відносин. В статті проаналізовано основні завдання комплексного психолого-педагогічного супроводу дошкільника. Розроблена індивідуальна програма психолого-педагогічного супроводу для дітей дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров'я яка здійснювалася з урахуванням результатів проведеної діагностики та рекомендацій, які пред'являються освітньою програмою дошкільної освіти. Під час проведення експерименту, було відзначено значні успіхи у вихованні та навчанні у дітей з обмеженими можливостями здоров 'я. Підвищена їх адаптивна спроможність до перебування в ЗДО, покращилися стосунки з батьками, відбулися зміни в корекції вад мовлення, загальному розвитку.

Ключові слова: психолого-педагогічне супроводження, дошкільники з обмеженими можливостями здоров 'я, заклади дошкільної освіти, команда спроводу, форми, методи, способи, прийоми, засоби виховання та навчання.

Актуальність теми

Сучасний етап розвитку українського суспільства вимагає першочерговим завданням забезпечення дітям, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей та стану здоров'я, можливості отримати якісну освіту та вести максимально повноцінне життя. Тому питанню дітей з обмеженими можливостями здоров'я приділяється все більше уваги. Воно привертає увагу різних фахівців, зокрема психологів, педагогів і лікарів. Особливості навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами вимагають переходу до особистісно-орієнтованої моделі освіти. Це передбачає дотримання принципу «дитиноцентризму» в виховному та освітньому процесі, що сприяє створенню розвивального середовища, для реалізації особистісного та інтелектуального потенціалу дитини, проведення навчальних занять з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку, пізнавальних потреб і здібностей.

Інклюзію, на наш погляд, слід розглядати не як доповнення до організації виховання та навчання, але як невід'ємний компонент виховної та освітньої парадигми, тому що вона спрямована на гуманізацію як виховання, так і освіти, розвиток особистості дитини, інтелектуальні, психологічні та фізичні здібності. психологія педагогічне супроводження дошкільник

Психолого-педагогічний супровід дітей з обмеженими можливостями здоров'я - це комплексна методика психолого-педагогічної допомоги і підтримки з боку фахівців різного профілю, як дитині, так і її батькам в рішенні спеціальних завдань, пов'язаних з навчанням, вихованням, розвитком, соціалізацією. Інклюзивна освіта дозволяє дітям з особливими освітніми потребами активно брати участь в житті соціуму, виховуватися та вчитися разом з однолітками. Це забезпечує успішність їх соціалізації та інтеграції в сучасне соціальне середовище. Інклюзія також сприяє формуванню толерантного, емпатичного ставлення здорових дітей до дітей з особливими освітніми потребами які виховуються та навчаються разом. Звичайно, важливу роль у цьому процесі відіграє особистість вихователя. Власний позитивний приклад повинен привчати дітей до взаємодопомоги і співпраці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом зростає кількість досліджень, у яких дошкільний етап дитинства розглядається в контексті проблеми реформування системи дошкільної освіти в умовах інклюзії (М. М. Малофєєв, О.В. Самсонова, Т. О. Соловйова, С. М. Сорокоумова, Н. Д. Шматко та ін.). Розвиваючи ідеї Л. С. Виготського про первинні та вторинні відхилення у розвитку, ці вчені обґрунтували думку про необхідність використання сенситивних періодів у становленні вищих психічних функцій вченими розроблено та експериментально апробовано комплексні програми ранньої психолого-педагогічної корекції відхилень у розвитку та на цій основі ранній інклюзії дитини у соціальне та загальноосвітнє середовище. Аналіз наукових джерел та практичний досвід (І. В. Бєлякова, В. І. Бондар, Л. С. Вавіна, В. В. Засенко, Є.М. Ішмуратова,А. Колупаєва, М. М. Малофєєв, Н. М. Назарова, М. І. Нікітіна, В. Г. Петрова, В. Постовий, Б. П. Пузанов, Т. В. Сак, Т. П. Свиридюк, В. М. Синьов, Л. І. Солнцева, Н. М. Стадненко,В. Тарасун, О. П. Хохліна, М. К. Шеремет, Л. М. Шипіцина, М. Д. Шматко та ін.) свідчать про те, що на сучасному етапі становлення інклюзивної освіти варто спиратись на існуючий досвід інтеграції у закладах дошкільної освіти. Адже тут є відповідні фахівці, створені спеціальні умови та методики, що враховують індивідуальні особливості кожної дитини. Тобто, ці заклади є своєрідним стартовим ресурсом для інклюзії. Відповідні публікації досліджень показують, що інклюзивна освіта - це спеціально організована взаємодія педагогів з дітьми із психофізичними вадами та нормативним рівнем розвитку (Н.В. Борисова, М. Кінг-Сірс, І. І. Лошакова, М. М. Малофеєв, Л. М. Шипіцина, Є. Р. Ярська- Смірнова), яка передбачає використання організаційних (нормативно-правова база, комплексна діагностика, поетапне включення дітей із особливими освітніми потребами у загальноосвітній дошкільний заклад) та педагогічних умов навчання (створення адаптивного освітнього середовища, психолого-медико-педагогічний супровід, формування інклюзивної культури у дітей, педагогів та батьків).

Метою нашого дослідження було розробити модель психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку з обмеженими можливостями на базі дитячого садка та надати практичні напрацювання для створення нових форм, методів та технологій для організації виховання та освіти дітей з обмеженими можливостями здоров'я в ЗДО.

Виклад основного матеріалу дослідження

Провідною ідеєю психолого- педагогічного супроводу виступає положення про необхідну самостійність можливості дитини у вирішенні актуальних для її розвитку проблем, саме тому логіка супроводу диктує необхідність відмовитися від «законодавчих» рішень, всі рішення центру супроводу можуть мати лише рекомендаційний характер. Відповідальність за вирішення проблеми залишається за дитиною, її батьками або особами, які їх замінюють, педагогами, близьким оточенням. Психологічний супровід може здійснюватись в індивідуальній та груповій формах роботи.

Психолого-педагогічний супровід завжди був спрямований на забезпечення двох узгоджених процесів: супровід розвитку дитини та супровід процесу її навчання, виховання, корекції наявних відхилень. Він включає корекційну роботу, спрямовану на виправлення або ослаблення наявних порушень, та розвиваючу роботу, спрямовану на розкриття потенційних можливостей дитини, досягнення оптимального рівня розвитку. Психолого- педагогічий супровід представлений не сумою методів корекційно-розвивальної роботи з дітьми. Це комплексна технологія, особливий шлях підтримки дитини, допомоги їй у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання, соціалізації (Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, 2018).

Психолого-педагогічна підтримка дітей з особливими освітніми потребами здійснюється командою. Це насамперед вихователь, асистент вихователя інклюзивної групи в закладах дошкільної освіти, практичний психолог, соціальний педагог, викладач- дефектолог, медичні працівники, батьки дітей та ін. Без сумніву, ефективність цієї команди залежить від злагодженої роботи. Дії всіх професіоналів повинні бути скоординовані і спрямовані на досягнення спільної мети - розвиток дитини, адаптація до освіти з урахуванням його індивідуальних особливостей і здібностей, інтеграція в навколишнє середовище і суспільство (Лалак, 2018).

Важливу роль відіграють інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), фахівці яких надають психолого-педагогічну підтримку дітям з особливими освітніми потребами. Основними функціями інклюзивно-ресурсних центрів є проведення комплексної психолого- педагогічної оцінки розвитку дітей, консультування батьків та педагогів з питань організації навчання та догляду.

Отже, психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами можливий лише за умови співпраці школи, сім'ї, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та команди супроводу ЗДО.

Завданнями психолого-педагогічного супроводу є:

• вивчення індивідуальних особливостей дітей;

• ефективна інтеграція в колектив та сприяння встановленню позитивних міжособистісних стосунків з однолітками;

• надання допомоги дітям, які потребують особливих навчальних програм;

створення емоційно сприятливого клімату у педагогічному складі та дитячому

колективі, позитивних міжособистісних стосунків з однолітками;

• своєчасна діагностика та корекція порушень у розвитку;

• підвищення психологічної та педагогічної компетентності батьків та вчителів з питань, що стосуються навчання та виховання дитини (Гречко, 2018).

Метою такого супроводу дитини є створення умов для успішного розвитку, навчання дитини шляхом реалізації комплексу діагностичних, корекційних та просвітницьких заходів. Для досягнення цієї мети існують спеціальні напрямки роботи, такі як профілактика, діагностика, корекційно-розвиваюча робота, консультування педагогів, батьків та адміністрації ЗДО, розвиток у них компетентності у питаннях виховання та навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Все перераховане дозволяє зробити висновок, що для включення дитини в навчально-виховний процес, необхідний індивідуальний підхід, а навчання має бути організовано так, щоб з'явилася можливість задовольнити всі потреби кожної дитини.

У дослідженнях виділяють декілька етапів психолого-педагогічного супроводу (Колупаєвої, 2009):

Діагностичний етап. На цьому етапі здійснюється збирання необхідних відомостей про дитину. При цьому застосовуються такі методи як: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності дитини, анкетування батьків та ін.

Пошуковий етап. Він полягає у аналізі отриманої інформації про розвиток дитини. Тут обговорюються способи вирішення проблем та визначаються спеціальні умови навчання, виховання та розвитку дитини.

Консультативно-проективний етап. Цей етап орієнтований на договір між батьками та фахівцями психолого-педагогічного супроводу, один із батьків пише згоду з вибором форми, методів вибору поведінки вихователів у вихованні та навчанні. Після цього фахівці спільно визначають план супроводу, який складає стратегію щодо корекційно-розвивального процесу у вигляді індивідуального освітньо-виховного маршруту

Діясний етап. Він спрямований на цілеспрямований психолого-педагогічний процес, в якому здійснюватиметься взаємодія всіх спеціалістів, батьків і дітей. В його основу входить уже реалізація комплексної корекційно-розвивальної програми індивідуального психолого-педагогічного супроводу дитини, а для цього необхідно враховувати такі фактори: вік дитини, найбільш сформовані навички, сильні та слабкі сторони розвитку, рівень комунікації, характер соціальної поведінки дитини, обсяг корекційних занять, можливості ЗДО.

Рефлексивний етап. Тут проводиться аналіз усіх можливостей виконання завдань супроводу. Цей етап може стати заключним у реалізації індивідуальної програми супроводу.

Слід зазначити, що дошкільний вік є найбільш сприятливим періодом для інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров'я в колектив здорових однолітків (Березіна, Цимбалюк, 2018).

На початку експериментального дослідження нами було організовано та проведено глибокий аналіз даних літератури з метою вивчення стану психолого-педагогічного супроводу сімей дітей дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров'я на базі ЗДО. Ми вивчали дані, спрямовані на основні орієнтири психолого-педагогічного супроводу: освітній, педагогічний, самоаналіз, щоб з'ясувати напрями: просвітницький, діагностичний, консультативний, профілактичний, корекційний, розвивальний. Аналіз отриманих результатів показав, що в дитячих садках складно організувати роботу за цими напрямами.

Ми провели дослідження при проходженні практики студентів ІДГУ в ЗДО. Використовувалися такі форми роботи: консультативна та просвітницька робота з батьками; організація спільних занять для сім'ї адаптація дитини з обмеженими можливостями здоров'я у середовище здорових однолітків; індивідуальні корекційно-розвиваючі заняття з дитиною логопеда, дефектолога, психолога; гурткова діяльність; дозвільна діяльність. Застосовувалися такі методи як демонстрація, спостереження, бесіда, пояснення, гра, консультації.

Проведені фахівцями дослідження показали, що сім'я, яка виховує дитину з обмеженими можливостями здоров'я, стикається з величезною кількістю проблем психологічного, педагогічного та соціального характеру, з якими вони не завжди можуть впоратися самостійно (Березіна, Цимбалюк, 2018). Батьки зазначали, що вони мають недостатньо знань і умінь надання кваліфікованої психологічної та педагогічної допомоги своїй дитині. В результаті експерименту з'ясувалося, що у багатьох сім'ях, які виховують дитину з обмеженими можливостями здоров'я, порушено дитячо-батьківські стосунки. Батьки зазначили, що і вони самі, поряд зі своїми дітьми, потребують психолого- педагогічної підтримки. Виявлені особливості зумовили необхідність розробки програми психолого-педагогічного супроводу дитини з обмеженими можливостями здоров'я в організації виховання та освіти.

Основними завданнями комплексного психолого-педагогічного супроводу сім'ї дошкільника були:

• створення психолого-педагогічних умов для розвитку та соціалізації дитини з обмеженими можливостями здоров'я;

• реалізація системи психолого-педагогічних заходів під час виховно-освітнього процесу;

• активізація взаємодії з батьками (законними представниками) для нормалізації взаємин у сім'ї.

Напрями навчального експерименту: психолого-педагогічне супроводження сім'ї дитини з обмеженими можливостями здоров'я в ЗДО; взаємодія з батьками (бесіди, консультації, анкетування тощо); корекційно-розвиваюча робота з дитиною. Очікуваними результатами комплексного психолого-педагогічного супроводу сім'ї дошкільника передбачає підвищення рівня психофізичного розвитку у дошкільнят з обмеженими можливостями здоров'я, стабілізація емоційного фону у дітей з віком, соціалізація дітей, нормалізація батьківсько-дитячих відносин.

При організації комплексного психолого-педагогічного супроводу сім'ї дошкільника з обмеженими можливостями здоров'я в умовах ЗДО використовувалися такі методи та форми роботи: знайомство з сім'єю, розмова з батьками, анкетування, діагностика дитини з метою виявлення основних проблем у розвитку, розробка індивідуального освітнього маршруту для дитини, проведення індивідуальних корекційно-розвивальних занять з дитиною, проведення індивідуальних та групових занять з батьками, включення дитини до здорових однолітків (проведення спільних заходів, свят), спільні заняття дитини з батьками. Розробка індивідуальних програм психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров'я здійснювалася з урахуванням результатів проведеної діагностики та рекомендацій, які пред'являються освітньою програмою дошкільної освіти (Богуш, 2014).

Зміст індивідуальної програми:

1. Загальні відомості про дитину, її батьків та фахівців, які працюють з нею (вихователь, психолог). Ці дані необхідні організації подальшої роботи: діагностики дитини та батьків, корекційно-педагогічної роботи з ними.

2. Психолого-педагогічна характеристика дитини та її батьків. Складання характеристики з урахуванням результатів діагностики.

3. Корекційно-педагогічна робота з дитиною із соціального розвитку відповідно до параметрів діагностики соціального розвитку щодо формування у дитини уявлень про себе та своїх батьків; умінь встановлювати контакт із дорослим; основних способів засвоєння суспільного досвіду (діяти спільно з дорослим, за показом, зразком, за мовленнєвою інструкцією); навичок самообслуговування (охайність, їжа, одягання, роздягання, умивання).

4. Корекційно-педагогічна робота з дитиною з пізнавального розвитку. На основі результатів діагностики дефектологом визначаються цілі та завдання роботи з кожним дошкільником.

5. Корекційно-логопедична робота з дитиною.

6. Робота з батьками. Аспект роботи з батьками полягає у кваліфікованій психолого- педагогічній підтримці; створення умов активної участі батьків у супроводі дитини; виявленні та розкритті позитивних особистісних якостей батьків, необхідних для успішної співпраці з ним.

Багато уваги приділялося основним напрямкам, за якими ми працювали з сім'ями в освітній роботі ЗДО. Робота з сім'ями включала: загальну інформацію про ЗДО; організацію освітнього процесу в ЗДО за адаптованими освітніми програмами; знайомство з педагогічним колективом ЗДО: вихователями, вчителями, психологами, дефектологами, логопедами.

Ми надавали батькам інформацію про нормативно-правові акти:

- права та обов'язки батьків;

- пільги та соціальні виплати для сімей.

- система державної підтримки сімей, які виховують дітей з вадами дошкільного віку (Колупаєва, 2009).

Допомагали з медичною інформацією про особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Фахівці розповідали етіологію та профілактику порушень фізичного і психічного здоров'я дітей дошкільного віку; здоровий спосіб життя сім'ї, фізичну культуру в сім'ї.

Вихователі надавали психолого-педагогічну інформацію про особливості розвитку та корекції дітей з обмеженими можливостями здоров'я:

- Особливі освітні потреби дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- Особливі освітні умови у вихованні дітей з особливими освітніми потребами;

- Методи і прийоми роботи з дітьми вдома;

- Формування знань про особливості досягнення освітніх завдань в усіх освітніх галузях: соціальній, комунікативній, соціокультурній.

Звертали увагу на соціально-комунікативне, пізнавальне, мовленнєве, художньо- естетичне і фізичне виховання; особливості розвитку мови, вербальної та невербальної комунікації. Надавали психологічну інформацію про особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я та особливості сімейного виховання.

Психологічна інформація про особливості сімейного виховання:

- особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- особливості сімейного виховання дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- адекватні способи роботи з дітьми вдома;

- подолання психологічного стресу та неврозів.

Для підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків нами використовувалися форми навчання: тренінги, бесіди, дискуси. Це активна взаємодія з батьками, які хочуть більш відкритого та довірчого спілкування з дитиною. Наведемо деякі теми тренінгів: «Батьківська компетентність», «Як упоратися зі стресом?», «Біологічні ритми. Режим дня дошкільника»; анкетування батьків з метою отримання інформації про дитину, сім'ю; консультування - диференційований підхід до кожної сім'ї, яка має «особливу» дитину Головне, щоб батьки вірили у своїх дітей та були помічниками для фахівців центру; присутність батьків на індивідуальних корекційних заняттях з метою навчання їх прийомів та способів роботи з особливою дитиною; проведення спільних свят, де батько може бачити досягнення своєї дитини, брати участь у святі спільно з дитиною (мама поряд); індивідуальні консультації спеціалістів: логопеда, дефектолога, психолога. Основним напрямом роботи було: формування у батьків знань, умінь і навичок з питань догляду, виховання, розвитку та корекції дітей з обмеженими можливостями здоров'я; навчання, розвиток та корекція дітей з особливими потребами; формування знань про особливі умови, необхідні для дітей з вадами розвитку, сімейне виховання; розвиток емоційного прийняття дитини з обмеженими можливостями здоров'я в сім'ї, подолання психологічного стресу і депресії батьків (законних представників). Психологічний стрес і депресія батьків (законних представників); розвиток у батьків навичок, необхідних для адекватної взаємодії та ефективної комунікації з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я. Ефективна комунікація з дітьми; активізація виховного та реабілітаційного потенціалу сімей.

Логопеди команди розглядали особливості вад мовлення вихованців та їх структуру. Зокрема, розвиток імпресивної (дуже важливо для дітей, які не розмовляють) та експресивної мови, вимови, формування зв'язного мовлення, розвиток уваги, розвиток пам'яті, просторових і часових уявлень, сенсомоторної координації, активності та розумових операцій (аналіз, синтез). Робота над артикуляцією, перемиканням між артикуляційними позами, диханням, дрібною та загальною моторикою (Богуш, 2014). Роботу з мовленнєвого розвитку легше здійснювати у спільній діяльності, використовуючи жести та міміку, експресивну мову, привертаючи та контролюючи увагу дитини. Надавались рекомендації бітькам та вихователям для подальших занять з дитиною (Лисенко, 2011).

Так як у більшості діток з вадами розвитку відзначається недостатній рівень пізнавальної активності, незрілість мотивації до навчальної діяльності, знижений рівень працездатності та самостійності, недоліки у розвитку особистості (невпевненість, занижена самооцінка, песимізм та ін.), нами застосовувалися спеціальні методи та прийоми корекційного впливу на емоційну та пізнавальну сферу дітей з обмеженими можливостями здоров'я:

• ігрові ситуації, які є психотерапевтичним засобом;

• дидактичні ігри, пов'язані з пошуком видових та родових ознак предметів, дозволяють розвивати у дітей довільність психічних процесів, таких як увага, сприйняття, пам'ять;

• ігрові тренінги, що сприяють розвитку вміння спілкуватися з іншими;

• психогімнастика та релаксація, що дозволяють зняти м'язові спазми та затискачі, особливо в області обличчя та кистей рук;

• пісочна ігротерапія - чудова можливість висловити своє ставлення до навколишнього світу, знайти те, що турбує;

• казкотерапія - метод, який використовує казкову форму для інтеграції дитині в навколишній світ, спрямований на цілісний розвиток дитині;

• динамічні вправи та пальчикові ігри - сприяють розвитку пальчикової моторики, мови, уваги, пам'яті, просторового сприйняття, уяви.

Взагалі при роботі в ЗДО нами були сформульовані ряд порад для членів команди педагогічного супроводу:

для педагогів:

- ставитися до дітей з обмеженими можливостями здоров'я доброзичливо і турботливо, бути прикладом для інших дітей;

- планувати та реалізовувати індивідуальний підхід у всіх видах діяльності, враховуючи діагноз дитини з обмеженими можливостями здоров'я;

- залучати дітей з зобмеженими можливостями здоров'я до малих групових ігор, загальних хороводів та імітаційних ігор, парних завдань тощо, щоб зацікавити їх у спілкуванні з однолітками та збагатити їхній досвід як такий;

- навчати дітей з обмеженими можливостями здоров'я елементарним навичкам самообслуговування та гігієни, вчити їх мити руки та обличчя, витиратися рушником, роздягатися, доглядати за своїм одягом, правильно сидіти за обіднім столом, користуватися столовими приборами, прибирати іграшки та тримати речі в чистоті;

- практична діяльність з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я (наприклад, спільні ігри, трудові доручення, догляд за тваринами та рослинами), що сприяють розвитку пізнавальної активності та допомагають дитині засвоїти нові способи та методи виконання завдань через спільну діяльність;

- розвиток вправності, артикуляції та загальної моторики через пальчикову та суглобову гімнастику, розчісування, масаж, загальнорозвиваючі вправи, ігри та завдання.

Для логопеда та дефектолога:

- приділяти увагу дітям і створювати умови для здоров'я та активності;

- проводити комплексний мовленнєвий розвиток, включаючи ігри та завдання на розвиток усіх елементів мовлення (фонологічних процесів, лексико-граматичної будови, зв'язного мовлення) в роботі з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я;

- розвивати слухові (нефонематичні, мовленнєві та фонематичні процеси), зорові/просторові та моторні функції (загальні, артикуляційні та артикуляційні);

- розвиток розумової активності, емоційної та особистісної сфери (Лисенко, 2011).

Практикуючим психологам:

- приділяти особливу увагу психічному благополуччю дітей з обмеженими можливостями здоров'я та підтримці психічного здоров'я;

- підвищувати активність та самостійність дітей через індивідуальні групові заняття, спрямовані на розвиток комунікативних навичок;

- розвиток інтелектуальних, соціально-психологічних та емоційно-вольових якостей

дітей.

Інструктору з фізичного виховання:

- здійснювати диференційований підхід при підготовці занять;

- покращувати самопочуття дітей з обмеженими можливостями здоров'я та запобігати перевтомі;

- розвивати загальну моторику дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- розвивати рухові навички дітей з обмеженими можливостями здоров'я та розвивати різні види самостійної рухової активності;

- розвивати фізичні якості та рухові навички, такі як швидкість реакції, спритність, гнучкість, м'язову силу, витривалість та координацію;

- базові навички в різних іграх та вправах; формувати елементи техніки виконання всіх основних рухів у дітей з інвалідністю.

Музичний супровід:

- створювати умови для вираження позитивних емоцій та зміцнення здоров'я дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- здійснювати індивідуальний підхід у роботі з дітьми (зменшувати навантаження та давати посильні завдання);

- забезпечувати музичний розвиток, використовуючи рухливі ігри, ігрові завдання, рухи під музику, хороводні ігри, співи та слухання музики;

- залучати дітей з обмеженими можливостями здоров'я до участі у святкових заходах, розвагах та театралізованих дійствах для розвитку їхніх творчих здібностей.

Під час проведення експерименту, було відзначено значні успіхи у вихованні та навчанні у дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Підвищена їх адаптивна спроможність до перебування в ЗДО, покращилися стосунки з батьками, відбулися зміни в корекції вад мовлення, загальному розвитку.

Висновки. Таким чином, можна сказати, що психолого-педагогічне супроводження спрямоване на забезпечення двох нерозривних процесів: супровід процесу виховання, навчання дитини; особливий шлях підтримки дитини, комплексна технологія допомоги йому для вирішення завдань, корекції порушень та супровід у його розвитку команди фахівців та сім'ї. З усього вищевикладеного слід зазначити, що комплексне психолого- педагогічне супроводження дошкільника з обмеженими можливостями здоров'я в організації виховання та освіти передбачає використання різноманітних форм, методів, способів, прийомів, засобів, які сприяють вирішенню освітніх, виховних, корекційно- розвивальних завдань, проведенню анкетування, бесід, тренінгів, лекцій та консультацій для батьків. Цілеспрямоване психолого-педагогічне супроводження сім'ї дошкільника в організації виховання та освіти забезпечить умови для корекції порушень та розвитку у дітей з обмеженими можливостями здоров'я, психічних процесів; гармонізації внутрішньо сімейних відносин, корекції батьківсько-дитячих відносин; усунення причин, які перешкоджають адекватному розвитку дитини. Не зважаючи на те, що процес психолого- педагогічного супроводу дитини з обмеженими можливостями здоров'я в умовах інклюзії - це складний багаторівневий динамічний процес, грунтований на тісній мотивованій взаємодії фахівців різних профілів, педагогів і сім'ї «особливої» дитини. Цей вид супроводу можна розглядати як систему діяльності команди колективу ЗДО, спрямовану на надання превентивної і оперативної допомоги тим, хто навчаються з обмеженими можливостями здоров'я в рішенні їх індивідуальних проблем, пов'язаних з: фізичним і психічним здоров'ям; успішним просуванням в вихованні та навчанні, вихованні та розвитку; ефективною між особистою комунікацією; життєвим і професійним сомовизначенням. Він передбачає підвищення рівня психофізичного розвитку у дошкільнят з обмеженими можливостями здоров'я, стабілізацію емоційного фону у дітей з віком, соціалізацію дітей, нормалізацію батьківсько-дитячих відносин.

Усе це свідчить про необхідність проведення також психолого-педагогічної та медико- соціальної просвіти усього населення, а також спеціального навчання батьків, дітей із нормативним рівнем розвитку та педагогічного персоналу загальноосвітніх ЗДО, спрямованого на зміну у них негативних соціальних стереотипів щодо дітей із психофізичними порушеннями. Адже позитивне ставлення, розуміння та прийняття всіма учасниками навчально-виховного процесу таких дітей активно впливає на їхній розумовий, емоційний та соціальний розвиток.

Дане дослідження відкриває перспективи для більш глибокого розвитку творчої активності фахівців у створенні нових форм, методів і прийомів психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами в умовах ЗДО.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

1. Березіна О. М., Цимбалюк О. Л. Організована навчально-пізнавальна діяльність дітей молодшого дошкільного віку. Тернопіль: Мандрівець, 2018. 304 с.

2. Богуш А. М. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: навчальнометодичний комплект : посібник та предметні картки. 2-ге вид. Київ: Генеза, 2014. 160 с.

3. Гречко Л. М. Психологічний супровід дітей молодшого шкільного віку з вадами психофізичного розвитку в умовах інтегрованого навчання: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.08 / Ін-т спец. педагогіки АПН України. К., 2018. 20 с.

4. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: монографія. К.: «Саміт- Книга», 2009. 272 с.

5. Лалак Н.В. Інклюзивна освіта в контексті сучасних викликів суспільства. Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск XXXVIII. Івано-Франківськ, 2011. С. 62-65.

6. Лисенко ГМ. Логопедична робота у дитячому садку. К.: Шк. Світ, 2011.120 с.

7. Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти: Наказ МОН України від 08 червн. 2018 р. № 609. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandupsihologo- pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladizagalnoyi- serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti

REFERENCES

1. Berezina O. M., Tsymbalyuk O. L. (2018). Orhanizovana navchal'no-piznaval'na diyal'nist' ditey seredn'oho doshkil'noho viku: rozrobka zanyat' [Organized educational and cognitive activity of children of middle preschool age: development of classes]. Ternopil': Mandrivets'. 304 p. [in Ukrainian].

2. Bohush A. M. (2014). Rozvytok movlennya ditey starshoho doshkil'noho viku: navchal'nometodychnyy komplekt: posibnyk ta predmetni kartky [Development of speech of older preschool children: educational and methodological kit: manual and subject cards]. 2-he vyd. Kyyiv: Heneza. 160 р. [in Ukrainian].

3. Hrechko L. M. (2018). Psykholohichnyy suprovid ditey molodshoho shkil'noho viku z vadamy psykhofizychnoho rozvytku v umovakh intehrovanoho navchannya: avtoref. dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.08 [Psychological support of children of primary school age with disabilities of psychophysical development in the conditions of integrated education: autoref. thesis Ph.D. psychol. Sciences: 19.00.08]. In-t spets. pedahohiky APN Ukrayiny. K. 20 р. [in Ukrainian].

4. Kolupayeva A. A. (2009). Inklyuzyvna osvita: realiyi ta perspektyvy: monohrafiya [Inclusive education: realities and prospects: monograph]. K.: «Samit-Knyha». 272 p.

5. Lalak N.V (2011). Inklyuzyvna osvita v konteksti suchasnykh vyklykiv suspil'stva [Inclusive education in the context of modern societal challenges]. Visnyk Prykarpats'koho universytetu. Pedahohika [Bulletin of the Carpathian University. Pedagogy]. Ivano-Frankivs'k. Vypusk XXXVIII. P. 62-65. [in Ukrainian].

6. Lysenko H.M. (2011). Lohopedychna robota u dytyachomu sadku [Speech therapy work in kindergarten]. K.: Shk. Svit.120 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru