Розвиток здібностей до літературної творчості у старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнський національний університет

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ ДО ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

Мудрак Марія Афанасіївна кандидат психологічних наук, доцент,

Коваль Оксана Євгеніївна кандидат педагогічних наук, доцент,

Ярощук Маріанна Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

Обгрунтовано положення щодо психології творчої діяльності, зокрема, літературних здібностей як проявів спеціальних творчих здібностей в структурі загальних.

Літературні творчі здібності є системним утворенням, в якому можна виділити такі визначальні складові: дивергентний тип мислення, емоційно забарвлений інтерес до художньої літератури і мови, лінгвістичні здібності. Своєрідність їх співвідношення визначає індивідуальний рівень розвитку літературної творчості, створює лінгвістичну спрямованість інтересів і установок.

Специфічний прояв літературних здібностей властивий вже дітям молодшого шкільного віку, але найвищого рівня проявів досягає в юнацькому віці і полягає у схильності до літературної творчості (поетичної або прозової). Літературні творчі здібності виявляються на потенційному, актуальному і передпрофесійному рівнях у формі поєднання інтересу до художньої літератури і проявів власної творчості у різних формах.

Розроблено систему діагностуючих засобів різнорівневих проявів творчих літературних здібностей старшокласників. Розвиток творчого потенціалу учнів значно підвищиться, якщо за допомогою відповідних діагностуючих методів своєчасно будуть виявлені творчі літературні здібності учнів, розроблені відповідні діагностичні засоби, за допомогою яких може бути здійснений пошук творчо обдарованих старшокласників, створені умови для творчої співпраці вчителя та учнів у напрямі реалізації розроблених засобів стимулювання та активізації творчої літературної діяльності старшокласників.

Здійснено вивчення прояву допрофесійних форм та рівнів літературної творчості учнів на найбільш відповідному контингенті учнів (ранній юнацький вік), що дозволило визначити відповідні психологічні методики діагностики літературних творчих здібностей учнів. Дістала подальший розвиток система розвиваючих методик творчих літературних здібностей учнів в умовах навчально-виховного процесу на уроках літератури, було удосконалені відповідний концептуальний апарат.

Літературні творчі здібності є складним структурним утворенням, яке забезпечує успішність допрофесійної літературної діяльності учнів. Основними базисними компонентами літературних здібностей є: 1) чутливість до мови; 2) творче мислення; 3) інтерес до художньої літератури; 4) інтерес до мовної діяльності; 5) комплекс особистіснмх властивостей, що сприяють актуалізації специфічних потенційних можливостей суб'єкта.

Ключові слова: літературні творчі здібності, вербальний інтелект, вербальна творчість, базисні компоненти, уроки літератури, прояви літературних здібностей.

Annotation

літературний здібність творчий старшокласник

Mudrak Maria Afanasievna Candidate of psychological sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, West Ukrainian National University

Koval Oksana Evgeniivna Gandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Director of the Educational and Research Institute of Communications, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, West Ukrainian National University

Yaroshchuk Marianna Volodymyrivna Candidate of psychological sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogical and Psychology, Kremenets Regional Humanitarian and Pedagogical Academy named after Taras Shevchenko

DEVELOPMENT OF ABILITIES FOR LITERARY CREATIVITY AT SENIOR PUPILS

The article substantiates the position concerning the psychology of creative activity, in particular, literary abilities as manifestations of special creative abilities in the structure of the general.

Literary creative abilities are system education, in which the following determinants can be distinguished: divergent type of thinking, emotionally colored interest in fiction and language, linguistic abilities. The peculiarity of their relationship determines the individual level of development of literary creation, creates a linguistic orientation of interests and attitudes.

A specific manifestation of literary abilities is characteristic of children of junior school age, but the highest level of manifestations reaches in adolescence and consists in a tendency to literary creation (poetic or prose). Literary creative abilities are revealed on the potential, actual and preprofessional levels in the form of a combination of interest in fiction and manifestations of their creativity in various forms.

The system of diagnosing means of multilevel manifestations of creative literary abilities of senior pupils is developed. Students' creative potential development will significantly increase if, with the help of appropriate diagnostic methods, the creative literary abilities of the students will be discovered in time, appropriate diagnostic tools are developed, with the help of which the search for talented high school students can be searched, conditions for creative cooperation between the teacher and students in the direction of realization of the developed means stimulating and activating the creative literary activity of senior pupils.

The study of the manifestation of preprofessional forms and levels of literary work of students in the most appropriate contingent of students (early adolescence) was studied, which allowed to determine the appropriate psychological methods for diagnosing literary creative abilities of students. Further development of the system of developing methods of creative literary abilities of students in the conditions of the educational process at the lessons of literature, the corresponding conceptual apparatus was improved.

Literary creative abilities are a complex structural formation, which ensures the success of preprofessional literary activity of students. The main basic components of literary abilities are: 1) sensitivity to language; 2) creative thinking; 3) interest in fiction; 4) interest in linguistic activity; 5) a complex of personal properties that promote the actualization of specific potential features of the subject.

Keywords: literary creative abilities, verbal intellect, verbal creativity, basic components, lessons of literature, manifestations of literary abilities.

Постановка проблеми

Одним із стратегічних завдань реформування школи в сучасних умовах духовного відродження України є формування освіченої і творчої особистості, становленню її фізичного і морального здоров'я, виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу. Найважливішим завданням сучасної школи є формування особистості, яка поєднує в собі освіченість і духовність, світоглядну переконаність, художньо - естетичні якості і загальну культуру. Уроки з літератури є тим джерелом, яке живить таку особистість. Психолого-педагогічний аспект цього процесу потребує відповідних методичних розробок, які б допомагали вчителю вирішувати це завдання.

В наш час, коли життя вимагає від людини швидкості і гнучкості мислення, а в непередбачених ситуаціях умінь знайти найбільш раціональний вихід, стає необхідністю давати дітям не лише знання, але й навчити їх мислити, тим більше - мислити нестандартно. Адже лише та людина, яка обирає декілька варіантів вирішення завдання, шукаючи найбільш ефективне, раціональне і економічне, буде більш адаптована до середовища вона не розгубиться, не впаде у паніку, розпач, - буде вірити в себе і свої можливості, знайде собі підтримку, знатиме, що треба розраховувати на свій розум і свій творчий потенціал. Звичайно, що знання - основа розвитку будь-яких здібностей, але самі по собі, без їх втілення у життя при необхідності вирішувати цілий ряд завдань і проблем, без творчого підходу, як добре відомо, стають інколи просто нереалізованими. Навчання, яке орієнтує лише на засвоєння і не дає простору для самостійності і творчості, обмежує можливості дитини, на створює умови для власного пошуку. Цілий ряд досліджень доводить, що коли навчальний процес і відповідна робота сім'ї спрямовані на розвиток у дитини творчого застосування знань, формують пізнавальний інтерес взагалі і вибірковий до певної галузі знань, можна сподіватися, що така дитина, на практиці зрозумівши і відчувши свої можливості, буде в майбутньому готовою до подолання різноманітних життєвих та професійних проблем.

Підлітковий та юнацький вікові періоди є сенситивними для розвитку креативних здібностей, про це свідчать численні дослідження. На тлі сутнісних індивідуально-особистісних трансформацій з'являються якісні утворення в структурі Я-концепції. Самовдосконалення, самореалізація набувають пріоритету, водночас відсутнє стереотипне мислення, конформізм. Такі обставини дають підстави стверджувати, що це саме оптимальний час для розвитку творчості та креативності учнів старших класів.

Питання розвитку креативності є об'єктом дослідження як вітчизняних (В.О. Моляко (Моляко, 1978), В.Б. Шапар (Шапар, 2005), та ін.), так і зарубіжних (Т. Амабіл (Amabile, 2013), Дж. Уолс (Wallas, 1926), Дж. Гілфорд (Guilford, 1967), Р. Стернберг (Sternberg, 2012), Е. Торренс (Torrance, 1990), та ін.) дослідників [1-7].

Інтерес до проблематики творчості у психологічній літературі помітно зріс у XX столітті. Але якщо йдеться про літературну творчість, то вона була об'єктом вивчення лише фахівців-літературознавців або самих письменників більшою мірою, ніж психологів. Фактично важко навести відповідні вітчизняні роботи, які конкретно були б присвячені саме психологічному дослідженню літературної творчості школярів. Враховуючи значення вивчення цього виду творчості, треба визнати, що специфіка літературної творчості неповно визначена, майже відсутні психологічні дослідження цієї проблеми в юнацькому віці. Між тим саме юнацький вік є найбільш характерним у проявах юнацької поетичної і літературної творчості взагалі.

Ми спробували дану проблему дослідити із позиції психолінгвістики та з'ясувати наскільки залежить розвиток творчості та креативності старшокласників, від їх мовленнєвих здібностей.

Метою статті є виявлення домінуючих методів у розвитку креативних, творчих літературних здібностей в учнів старших класів.

Виклад основного матеріалу

Креативність та творчість - це два взаємозв'язних процеси, але вони мають як змістові так і функціональні відмінності. В психологічних дослідженнях, креативність трактується як властивість продукувати нетрадиційні ідеї, думки, оперативно та продуктивно вирішувати нестандартні ситуації. Поняттям творчість, змістово більш наповнено процесуальною ознакою та пов'язане із результативною діяльністю продукування ще неіснуючого, оригінального, нового [2].

Оскільки творчість завжди відбувається як процес, то відповідно в психічній активності проявляються такі стадії: підготовка, виношування (дозрівання), інсайт (осяяння), перевірка на можливість бути [7]. Натомість креативність - це особистісна характеристика, ознака, здібність, схильність, яке є передумовою творчості. Прояв та ідентифікація вище зазначеної властивості відбувається у певних активностях особистості: комунікації з оточенням, навчанні, трудовій діяльності, повсякденному функціонуванні.

Наявність та міру прояву креативності, як однієї із здібностей Е. П. Торренс пропонує оцінювати за присутністю таких характеристик: продуктивність, швидкість (якісно визначається кількістю продукованих ідей за одиницю часу); гнучкість, лабільністю (якісно характрезується у нотовності до змін, вмінню ризикувати та йти на компроміси), оригінальність, нетрадиційність (якісно характеризується інноваційністю мислення, вмінню протистояти рутині та пануючим стереотипам) [5].

Опираючись на вище викладене ми стверджуємо, що креативність є якісною характеристикою особистості та необхідною передумовою творчості. Для прояву та стимулювання функціонування здібності, необхідне створення відповідних обставин, які б формували середовище включення та залучення потенціалу особистості.

Розвиток літературної творчості є саме тим пусковим механізмом прояву та стимулювання креативності у старшокласників. Оскільки генерування нового, інноваційного відбувається не просто автоматично, схематично, а і з залученням аксіологічної складової функціонування людства. Оскільки на уроках є можливість створення дискусійного майданчика стосовно цінностей, традицій, смислів та сенсів сучасного суспільства.

Специфіка літературної творчості - це високий рівень вербального розвитку людини, її здатність створювати нове, що дозволяє втілювати перехід образу в ідею, поняття. Отже, основу літературної діяльності складають не окремі психологічні або психофізіологічні якості, а загальна структурна організація особистості. Різноманітність якостей, якими забезпечується успіх в літературній діяльності, можна розділити на такі: когнітивні (уява, інтелект, образне цілісне сприймання); творчі здібності (пошук нового, нестандартний підхід, нешаблонність мислення); особистісні (мотиваційні і енергетичні). Літературні творчі здібності проявляються у формі оригінальності, нестандартності ідей і суджень, як прагнення до літературної діяльності. Психологічно вони є системним утворенням, в якому можна виділити такі визначальні складові: висока пізнавальна активність щодо художньої літератури, емоційно забарвлений інтерес до художньо-літературних творів і поезії, здатність до логічного мислення на образному матеріалі, синтетичний стиль інтелекту, який переважає над аналітичним. Літературні творчі здібності спираються в своєму розвитку на високий рівень вербального інтелекту, здатність до вербальної творчості, особистісні якості творця, та мотиваційну забезпеченість (інтерес до письменницької діяльності).

Планування і організація експериментального дослідження ґрунтувались на теоретичних засадах щодо сутності творчості, керативних здібностей і, зокрема, літературних, що передбачало розробити експериментальні процедури, релевантні завданням, поставленим у дослідженні.

Задіяння креативного потенціалу особистості, плекання готовності до зміни пануючих традицій та стереотипів - це стратегічні завдання сучасної системи освіти. Нами пропонується особлива методика викладання предметів: українська та зарубіжна література. Навчання на уроках організовується на основі використання методик інтерактивної взаємодії. Навчальний процес вибудовується таким чином, що учень в освітньому процесі набуває характеристик суб'єкта, активно включається у процедуру обговорення, обдумування важливих соцієтальних проблем. Програма навчання є експериментальною, її тривалість 2 роки. Основні завдання згруповані за змістовими напрямками: 1) особистісний розвиток учнів (підвищення комунікативної активності, спонукання та задіяння їх креативного потенціалу); 2) організаційна компетентність (вміння організувати процес творчості, реалізувати задумане, формування вмінь самоорганізації); 3) виховний (аналіз аксіологічного простору сучасного суспільства, формування екологічної культури). На уроках використовувались такі інноваційні методи інтерактивного навчання: сторітеллінг, «філософія для дітей», синектики, піраміди «Мінто», брейн-стормінгу, кейсів, сократичної бесіди. В експерименті брали участь учні однієї із експериментальних шкіл. За характером проведення дослідження лонгітюдне, обстеження проводилось в одній і тій самій групі учасників двічі. До обстеження було залучено два класи (54 учні), один із них був контрольним (9-Б - 26 учнів), другий експериментальним (9-А - 28 учнів). Особистісні характеристики учнів були продіагностовані за такими методиками: тест креативності Е. П. Торренса, методика семантичного диференціала [5].

Результати першого діагностування за методикою тест креативності Е. П. Торренса подано у таблиці 1, 2.

Таблиця 1

Результати діагностування за методикою Тест креативності Е. П. Торренса (вербальна креативність)