Внесок Харківського національного університету радіоелектроніки у досягнення Цілі сталого розвитку 16 - "Мир та справедливість"

Вплив впровадження результатів проєкту "Академічна протидія гібридним загрозам". Просування Харківського національного університету радіоелектроніки на вищу позицію у рейтингу THE Impact Rankings за Ціллю сталого розвитку 16 - "Мир та справедливість".

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2024
Размер файла 183,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет радіоелектроніки

ВНЕСОК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ У ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 16 - «МИР ТА СПРАВЕДЛИВІСТЬ»

Бєлянінова Ганна Георгіївна провідний фахівець

відділу бенчмаркінгу та веб-менеджменту

Тітова Людмила Володимирівна координатор

міжнародного співробітництва кафедри штучного інтелекту

Анотація

мир справедливість харківський університет

Наведено внесок Харківського національного університету радіоелектроніки у досягнення Цілі сталого розвитку 16 - «Мир та справедливість» завдяки міжнародному партнерству і участі кафедр штучного інтелекту та економічної кібернетики та управління економічною безпекою у проекті Erasmus - . Досліджено вплив на інституційному рівні впровадження результатів проєкту «Академічна протидія гібридним загрозам» (напрям розвиток потенціалу вищої освіти). Реалізація проєкту сприяла просуванню Харківського національного університету радіоелектроніки на вищу позицію у рейтингу THE Impact Rankings за Ціллю сталого розвитку 16 - «Мир та справедливість».

Ключові слова: Цілі сталого розвитку ООН, рейтинг впливу, гібридні загрози, міцні інституції

Виклад основного матеріалу

З моменту затвердження Цілей сталого розвитку (ЦСР) Організацією Об'єднаних Націй у 2015 році [1] до глобального процесу досягнення ЦСР приєдналися понад 190 країн по всьому світу, в яких політика і практика в державних та приватних установах спрямована на досягнення сімнадцяти визначених глобальних цілей [2].

Вища освіта є ключовим сектором для протидії глобальним викликам і ризикам і має на меті належну підготовку майбутніх лідерів у сфері сталого розвитку. Університети відіграють важливу роль у сприянні трансформації суспільства, навчаючи людей для побудови сталого і безпечного майбутнього. Тому університети включають ЦСР у свої стратегії через викладання, дослідження та проєкти, що пропонують багато рішень і вимірюють їхній вплив. Це демонструє значний прогресу кращому розумінні соціального впливу університетів [3].

Але до 2019 року метою світових рейтингів університетів була переважно оцінка академічної та дослідницької репутації університетів, або їхньої ефективності для промоції закладів, що не обов'язково означає створення університетами будь-якого суспільного внеску. Фактично, використовуючи як частину моделі управління показниками, включеної в систему вищої освіти в усьому світі, керівники університетів ретельно приділяли увагу кількісним показникам, що враховуються міжнародними рейтингами, тоді як інші якісні виміри, наприклад, суспільний внесок ЗВО, залишались поза увагою [4].

У 2019 році впливове британське видання Times у відповідь на прийняття ООН Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, започаткувало рейтинг впливу Times Higher Education Impact Rankings з метою демонстрації і виміру зусиль університетів по досягненню 17-ти Цілей сталого розвитку (ЦСР) [5].

Цей рейтинг дозволяє отримати уявлення про рівень прогресу університетів через кількісну міру їх ефективності щодо реалізації ЦСР. Цікаво відзначити, що рейтинг The Impact Rankings збільшує охоплення з кожним роком, оскільки все більше університетів прагнуть продемонструвати свою відданість досягненню ЦСР. З іншого боку, зростання кількості університетів, що беруть участь у рейтингу, загострює конкуренцію і змушує запроваджувати нові політики у закладах вищої освіти та надавати більш чіткі та відкриті докази свого прогресу [3].

Харківський національний університет радіоелектроніки, як і інші провідні університети, є джерелом знань, несе відповідальність за сприяння соціально-економічним перетворенням, повністю розділяє і підтримує нові орієнтири розвитку на благо суспільства та виконує особливу місію лідерства в реалізації Цілей сталого розвитку. Тому ХНУРЕ одним з перших українських університетів увійшов до рейтингу впливу ТНЕ Impact Rankings.

Ціль сталого розвитку 16 - «Мир та справедливість» в умовах повномасштабної агресії рф проти України є головною метою суспільства, без миру не може бути досягнення інших Цілей сталого розвитку. Гасло ЦСР 16 - сприяння побудові мирного та інклюзивного суспільства задля сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях [1].

Рейтинг за ЦСР 16 - ТНЕ Impact Rankings SDG 16: Peace, Justice and Strong Institutions зосереджений на тому, як університети можуть підтримувати сильні інституції у своїй країні та сприяти миру та справедливості. Він вимірює дослідження університетів щодо миру та справедливості, їх діяльність як радників уряду, їх політику щодо академічної свободи.

У 2022 році ХНУРЕ посів місце у групі 401 -600 у рейтингу за ЦСР 16-«Мир та справедливість». У порівнянні з позицією 1001 - у загальному рейтингу THE Impact Rankings це найкращий результат (рис.1).

Рис. 1 Позиція ХНУРЕ у рейтингу за ЦСР 16 у 2022 р.

Розглянемо внесок Харківського національного університету радіоелектроніки у досягнення ЦСР 16.

Згідно з методикою рейтингу, виміру підлягають чотири метрики:

- дослідження - 27%;

- управління університетом - 26,6%;

- частка випускників відповідних напрямів - 23,2%;

- співпраця з урядовими органами - 23,2%.

Дослідження науковців питань миру та справедливості мають найбільшу вагу. Дані надає компанія Elsevier на основі публікацій у виданнях, індексованих у Scopus^ допомогою запиту по ключових словах, пов'язаних із ЦСР 16, і доповнених додатковими публікаціями, що ідентифіковані штучним інтелектом. За кількістю публікацій, що стосуються ЦСР 16, ХНУРЕ займає 30 місце серед українських університетів, за кількістю цитувань - 21 місце, за показником цитувань, нормованим по галузі знань (FWCI) - 7 місце. Кількісні показники за даними Scopus SciVal SDG 16: Peace, Justice and Strong Institutions для метрики досліджень наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Кількісні наукометричні показники за ЦСР 16

Університет

Кількість публікацій

FWCI

Кількість

Цитат

1

YaroslavMudryi National Law University

180

0,58

260

2

Kyiv National Taras Shevchenko University

137

0,54

264

3

Sumy State University

60

1,28

525

4

National Aviation University

53

0,5

92

5

Ivan Franko National University of Lviv

46

0,37

85

6

Lviv Polytechnic National University

45

0,71

88

7

V. N. Karazin Kharkiv National University

44

0,42

102

8

National University of Kyiv Mohyla-Academy

40

0,92

209

9

Ternopil National Economic University

36

0,55

98

10

Uzhhorod National University

36

0,06

11

11

National University "Odessa Law Academy"

34

0,22

28

12

Kyiv National University of Trade and Economics

32

1,3

135

13

Vasyl StefanykPrecarpathian National University

28

1,14

159

14

National University of Life and Environmental Sciences

26

1,29

111

15

University of the State Fiscal Service of Ukraine

26

0,18

16

16

Chernivtsi National University

23

0,54

72

17

Kyiv National Economic University named after V. Hetman

21

0,26

48

18

Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics

20

0,22

29

19

Odessa National University

18

1,31

68

20

NTU "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

17

1,8

78

21

BorysGrinchenko Kyiv University

16

0,16

12

22

Sumy National Agrarian University

16

0,57

58

23

Zaporizhzhya National University

16

0,73

32

24

Donetsk National University

15

0,51

33

25

V.I. Vernadsky Crimean Federal University

15

0,42

23

26

O.M. Beketov National University of Urban Economy

13

1,36

67

27

Volodymyr Dahl East Ukrainian National University

13

0,91

61

28

Lviv University of Trade and Economics

12

0,42

51

29

Bogomolets National Medical University

11

0,19

38

30

Kharkiv National University of Radio Electronics

11

1,18

42

Індикатори, що відображають якість і прозорість управління університетом, не є числовими, а потребують доказів у вигляді документів та релевантних посилань. Рейтинг оцінює виборне представництво в керівному органі університету; наявність та визнання студентських спілок; політики та органи щодо виявлення та залучення місцевих зацікавлених сторін, стейкхолдерів; наявність та оприлюднення політик університету щодо корупції, хабарництва та підтримки академічної свободи; наявність на сайті документів фінансової звітності університету.

Усі докази відповідних заходів та нормативні документи оприлюднені на офіційному сайт ХНУРЕ і надані рейтингу безпосередньо університетом.

Як профільний технічний університет, ХНУРЕ не готує фахівців з права, юридичних дисциплін і не має даних для показника «частка випускників у галузі права та правоохоронних органів» [6].

Показник співпраці з урядовими організаціями має на увазі проведення досліджень, орієнтованих на політику, надання експертних консультацій уряду, забезпечення нейтральної платформи для обговорення політичних проблем.

Яскравим прикладом таких досліджень стала участь ХНУРЕ у міжнародному проєкті за програмою Erasmus - «Academic Response to Hybrid Threats / Академічна протидія гібридним загрозам - WARN» [7], завдяки якій розпочалася співпраця з урядовими і неурядовими організаціями (Міністерствами України і країн партнерів, Консультативною місією ЄС Україна з підтримки реформ правоохоронної та судової системи) саме з питань безпеки з метою поширення і широкого впровадження результатів проєкту.

Партнерами українських університетів, де ХНУРЕ виступає національним координатором проєкту, є університети Фінляндії, Португалії, Франції та Естонії, які вже мають певний досвід і експертизу в міждисциплінарному підході до питаннь безпеки і стійкості суспільства до непередбачуваних гібридних викліиків.

Мета проєкту полягає в підвищенні національної безпеки та подоланні нестачі сервісів безпеки, яка виникла через появу гібридних загроз. Безпековий сектор не має достатніх можливостей та ресурсів для самостійної протидії складним гібридним загрозам, він повинен спиратися на обізнаність в питаннях безпеки професіоналів критичних галузей та суспільства в цілому. Розуміння комплексної взаємозалежності та критичної вразливості в ключових секторах є життєво важливим для підвищення стійкості нації до гібридної війни, а отже, - особистої безпеки та добробуту громадян.

Проєкт з розвитку потенціалу вищої освіти фокусується на створенні комплексної системи безпеки і підвищенні стйкості суспільства до безпекових загроз через отримання фахівцями різних галузей відповідних навичок ідентифікувати та протидіяти гібридним загрозам, що безпосередньо впливає на трансформацію українського суспільства до стійкості в протидії непердбачуваним викликам миру і справедливості.

Результатом виконання проєкту є модернізація магістерських освітніх програм у контексті протидії гібридним загрозам через впровадження нових курсів, що забезпечують набуття компетентностей з розпізнавання і протидії гібридним загрозам сучасними методами, розробленими в транснаціональному міжгалузевому академічному середовищі дослідницьких хабів WARN.

Наразі у Харківському національному університеті радіоелектроніки відкрито дві лабораторії, оснащених потужним комп'ютерним обладнанням для забезпечення магістерських програм «Системи штучного інтелекту» і «Управління фінансовою і економічною безпекою», а також досліджень протидії гібридним загрозам у відповідних галузях, результати яких стануть основою освітньо-наукової і освітньо-професійної програм магістерської підготовки.

Першим якірним результатом співпраці міжнародного середовища WARN став Глосарій гібридних загроз, який розроблено у двох форматах: електронного документу для академічної спільноти [8] і в інтерактивній формі для неакадемічних користувачів (https://wam-erasmus.eu/glossary/) з метою якомога ширшого розповсюдження знань щодо гібридних загроз та їх проявів серед широких верств суспільства.

Статті, індексовані в наукометричних базах, які напрацьовані в середовищі WARN стають доказом успішного розвитку співпраці, просувають вперед дослідження досить нового явища гібридних загроз і сприяють розробці методів боротьби із ними. Дослідження демонструють, що сьогодні гібридні загрози націлені на різні сфери життя і рівні прийняття рішень в демократичному суспільстві, різні галузі економіки, особливо критичної інфраструктури та, зокрема, на вразливі місця, пов'язані як з людським, так і зі штучним інтелектом, що має важливе значення для злагодженого і стійкого до зовнішніх атак функціонування економіки та суспільства.

Суспільство загалом і його критична інфраструктура особливо останнім часом стикаються зі стресами різного характеру (гібридні війни, глобальні хакерські атаки, терористичні атаки, штучні катастрофи, кризи біженців, пандемії тощо), які загрожують підприємствам і галузям і виявляють нові вразливості в бізнес-процесах. Цілями для зовнішніх атак сьогодні є не лише інфраструктури, а головним чином інтелект тих, хто приймає рішення.

Через використання прийняття рішень, як рушійного фактора, кіберфізичні розумні системи (Індустрія 4.0 / 5.0 і критична інфраструктура) є вразливими до гібридних атак. З одного боку штучний інтелект може стати запобіжником гібридних впливів на прийняття рішень, а з іншого може бути використаний для посилення гібридних впливів і може сам створювати нові вразливості для розумних систем.

Виявлена аналогія між когнітивною стійкістю людини та штучного інтелекту проти когнітивних зламів (спеціальна змагальна гібридна діяльність) дозволила запропонували підходи у навчальному процесі для навчанню стійкості до гібридних атак за допомогою спеціальних методів змагального навчання [9].

Таким чином, проєкт WARN досліджує та створює нові методи протидії гібридним атакам і тренувальну методику, генерує нові академічні результати, впроваджує їх в освітній процес і надає студентам додаткові до основних навичок в технічних галузях знання і вміння в галузі безпеки і зміцненні стійкості суспільства в протидії непередбачуваним викликам безпеці і стійкості державних інституцій. В результаті багатовимірної діяльності університету в межах проєкту на зміцнення стійкості суспільства посилюється співпраця з різними державними і недержавними інституціями.

Висновки

Харківський національний університет радіоелектроніки - технічний університет і у порівнянні із класичними не має великої кількості публікацій, що стосуються політичних наук, миру, справедливості та не готує фахівців у галузі права. Але, завдяки міжнародній співпраці кафедр штучного інтелекту та економічної кібернетики та управління економічною безпекою і участі у важливому проєкті, спрямованому на подолання гібридних загроз, результати ХНУРЕ у рейтингу 2022 року за ЦСР 16 ТНЕ Impact Rankings: peace, justice and strong institutions є одними з кращих. На рис. 2 і 3 наведено кращі ЦСР, за якими ХНУРЕ увійшов до світового рейтингу впливу у 2021 і 2022 роках.

Рис. 2 Кращі ЦСР ХНУРЕ у рейтингу THE Impact-2021

Рис. 3 Кращі ЦСР ХНУРЕ у рейтингу THE Impact-2022

Для представлення заходів і політик ХНУРЕ щодо виконання Цілей сталого розвитку на офіційному сайті створено відповідний розділ [10].

Згідно із європейськими дослідженнями звітність про сталий розвиток у вищий освіті недостатньо дослідженачерез відсутність достатньої кількості кейсів, що обумовлено невеликим проміжком часу застосування рейтингу [3]. На прикладі ХНУРЕ ми продемонстрували прямий зв'язок між позицією в рейтингу та репутацією закладу, які корелюють з прозорістю їх звітування про досягнення ЦСР (у тому числі про свою діяльність щодо сталого розвитку). Це дослідження дозволяє менеджменту закладів вищої освіти використовувати зроблені висновки у стратегічному плануванні для посилення інтеграції ЦСР у різні ключові сфери університету. Таким чином, застосування принципів сталого розвитку до всіх аспектів діяльності університету, від викладання та досліджень до інтернаціоналізації, комунікації та звітності, дозволяє просуватись у рейтингу впливу навіть, якщо профіль закладу не покриває всі ЦСР.

Список використаних джерел

1. Резолюція 70/1 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року». UN General Assembly. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. 2015, A/RES/70/1. Вилучено з https://www.refworld.org/docid/57b6e3e44.html (дата звернення: 20.02.2023).

2. Munoz-Suarez, M., Guadalajara, N., & Osca, J. M. (2020). A Comparative Analysis between Global University Rankings and Environmental Sustainability of Universities. Sustainability, 12(14), 5759. https://doi.org/10.3390/su12145759

3. Lopez, B. (2023). Social Impact through the SDGs: Case Studies in Higher Education. Education and Human Development. https://doi.org/10.5772/intechopen.109811.

4. De la Poza, E., Merello, P., Barbera, A., & Celani, A. (2021). Universities' Reporting on SDGs: Using THE Impact Rankings to Model and Measure Their Contribution to Sustainability. Sustainability, 13(4), 2038. https://doi.org/10.3390/su13042038.

5. The Times Higher Education Impact Rankings Вилучено з https://www.timeshighereducation.com/impactrankings.

6. Бєлянінова Г.Г, Драз О.М., Ткачов В.М. & Чала Л.Е. (2021) Особливості досягнення Цілей сталого розвитку у профільних закладах вищої освіти на прикладі Харківського національного університету радіоелектроніки. Proceedings I International Scientific and Theoretical Conference European Scientific Platform, (3), 2931.

7. Розвиток потенціалу вищої освіти: проєкт Академічна протидія гібридним загрозам. Вилучено з https://warn-erasmus.eu/ua/ (дата звернення: 20.02.2023).

8. Гришко С. В. та ін. (2021) Глосарій з гібридних загроз. Вилучено з https://openarchive.nure.ua/handle/document/16258 (дата звернення: 20.02.2023).

9. Kaikova, O., Terziyan, V., Tiihonen, T., Golovianko, M., Gryshko, S., & Titova, L. (2022). Hybrid threats against industry 4.0: Adversarial training of resilience. E3S Web of Conferences, 8th International Conference on Energy and City of the Future, EVF 2021 353, 03004. doi:10.1051/e3sconf/202235303004.

10. Цілі сталого розвитку ХНУРЕ Харків, 2023. Вилучено з https://nure.ua/konferencii -ta-workshops/seminar-cili-stalogo-rozvitku-zavdannja-hnure-shhodo-ih-realizacii (дата звернення: 20.02.2023).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.