Особливості застосування ігрових технологій на уроках "Я досліджую світ" у початкових класах НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості застосування ігрових технологій на уроках «Я досліджую світ» у початкових класах НУШ

Хом'як Ольга Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методик початкової освіти, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Міськова Наталія Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методик початкової освіти, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Максимчук Наталія Станіславівна викладач кафедри теорії та методик початкової освіти, ПВНЗ «Міжнародний економіко- гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука», вул. Степана Дем'янчука



Анотація

У статті обґрунтовано важливість застосування інноваційних технологій навчання в Новій українській школі. З'ясовано, що одним із видів інноваційних технологій є ігрові технології. Їх використання на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі відповідає природним потребам дитини, адже за своєю природою гра - найвластивіша форма життєдіяльності дітей молодшого шкільного віку. У грі за власними правилами діти відчувають себе дійсно вільними і усвідомлюють власне життя як свій вибір. Доведено, що гра на уроці «Я досліджую світ» - це не лише навчальна та практична діяльність дитини, але й засіб виховання. Однак, не слід забувати, що ігровою діяльністю в школі керує вчитель. Саме він визначає її мету - розвиток окремих навичок, формування певних компетентностей чи виховання запланованих якостей. Описано методику проведення дидактичних ігор на уроках «Я досліджую світ» у початковій школі. Охарактеризовано види емоційного стимулювання учнів до процесу ігрової діяльності. Зазначено, що гра розвиває психологічну гнучкість, розкутість, комунікабельність, емоційно-вольовий вплив. Дитина має в грі право на помилку. Вона ж є засобом розвитку дитячої уяви, розвиває пізнавальні здібності, емоційний бік особистості, збагачує словниковий запас. Обґрунтовано головні умови ефективності застосування ігор на уроках «Я досліджую світ». Подано класифікацію ігор за характером пізнавальної діяльності та залежно від форми проведення. Доведено ефективність застосування дидактичних ігор на уроках «Я досліджую світ» у початковій школі: гра допомагає моделювати творчий процес, сприяє підвищенню ефективності роботи на уроці, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей учнів, інтересу до самостійних досліджень, є специфічною формою прояву активності та саморозвитку дитини. Гра в навчанні - це спосіб зробити серйозну роботу цікавою.

Ключові слова: інноваційні технології, ігрові технології, молодші школярі, початкова школа, уроки «Я досліджую світ».

ігровий пізнавальний нова школа



Khomiak Olha Anatoliivna Ph. D in Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Miskova Nataliia Mykolaivna Ph. D in Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Maksymchuk Nataliia Stanislavivna teacher of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

FEATURES OF THE APPLICATION OF GAME TECHNOLOGIES IN «I EXPLORE THE WORLD» LESSONS IN PRIMARY CLASSES OF NUSH

Abstract

The article substantiates the importance of using innovative learning technologies in the New Ukrainian School. It was found that one of the types of innovative technologies is game technology. Their use in the lessons of the integrated course «I explore the world» in elementary school corresponds to the natural needs of the child, because by its nature, play is the most characteristic form of life activity of children of primary school age. In the game according to their own rules, children feel really free and realize their own life as their choice. It has been proven that the game in the lesson «I explore the world» is not only an educational and practical activity of the child, but also a means of education. However, it should not be forgotten that the game activity at school is managed by the teacher. It is he who determines its purpose - the development of certain skills, the formation of certain competencies or the cultivation of planned qualities. The method of conducting didactic games in the lessons «I explore the world» in primary school is described. Types of emotional stimulation of students to the process of game activity are characterized. It is noted that the game develops psychological flexibility, looseness, sociability, emotional and volitional influence. A child has the right to make a mistake in the game. It is a means of developing children's imagination, develops cognitive abilities, the emotional side of the personality, and enriches the vocabulary. The main conditions for the effectiveness of the use of games in the lessons «I explore the world» are substantiated. The classification of games according to the nature of cognitive activity and depending on the form of implementation is given. The effectiveness of the use of didactic games in the «I explore the world» lessons in elementary school has been proven: the game helps to model the creative process, contributes to increasing the efficiency of work in the lesson, creates favorable conditions for the development of students' creative abilities, interest in independent research, is a specific form of manifestation of activity and self-development child A game in learning is a way to make serious work interesting.

Keywords: innovative technologies, game technologies, younger students, primary school, lessons «I explore the world».



Постановка проблеми. Необхідність в інноваційній спрямованості педагогічної діяльності в сучасних умовах розвитку суспільства, культури й освіти визначається низкою обставин: соціально- економічними перетвореннями, які приводять до необхідності докорінного оновлення системи освіти, методики і технології організації освітнього процесу в закладах освіти. Інноваційна спрямованість діяльності педагогів, що поєднує у собі створення, освоєння та випробування педагогічних нововведень, є також ефективним засобом оновлення освітньої політики; посиленням гуманітаризації змісту освіти, безперервною зміною обсягу, складу навчальних дисциплін; введенням нових навчальних предметів, які потребують постійного пошуку нових організаційних форм, технологій навчання; зміною характеру ставлення педагогів до самого факту освоєння і застосування педагогічних нововведень, нині інноваційна діяльність в освіті набуває вибіркового, дослідницького характеру; входженням закладів освіти у ринкові відносини, створенням недержавних закладів освіти, що формують реальну ситуацію їх конкурентоспроможності; пандемія короновірусу, що змусила майже всі країни переглянути освітні стратегії.

Одним із завдань освітньої політики держави є формування якісно нової системи освіти. Закономірною і обов'язковою умовою успішної реалізації цього завдання є забезпечення випереджального розвитку загальної середньої освіти, головною ознакою якої стає інноваційність. Інноваційність в освітній сфері є принципово важливою відповіддю на виклики сучасності, передбачає гнучкість системи освіти, її відкритість до нового (як у технологічному, так і в світоглядному аспектах), конкурентоспроможність.

Інноваційна освітня політика в Україні формується на загальнодержавному рівні. Її реалізація забезпечується нормативною базою й інноваційними процесами, пов'язаними зі створенням нової теорії і практики освіти, підтримкою наукових досліджень в галузі педагогічної інноватики як науки про створення педагогічних нововведень (інновацій), їх впровадження, а також освоєння педагогічною спільнотою.

У концепції «Нова українська школа» зазначено, що структура початкової освіти поділяється на два цикли: адаптаційно-ігровий (1-2 класи) і основний (3-4 класи). Такий поділ на цикли обумовлений, насамперед, віковими особливостями молодших школярів та переважанням у цьому віці пізнання через гру, відтак, навчання повинно організовуватися через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами [1]. Тому, залучення учнів молодшого шкільного віку до навчальної діяльності шляхом застосування ігрових технологій, залишається одним з головних і актуальних завдань сучасної школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема застосування ігрових технологій в навчальному процесі була у центрі уваги Н. Бібік, Т. Гільберг, О. Єльникової, Г. Коберник, О. Коберник, О. Комар, Т. Кравченко, М. Крайньої, Г. Крівчикової, В. Крутій, В. Мельник, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометун О. Савченко та ін., які обґрунтовують доцільність застосування дидактичних ігор для посилення ефективності процесу навчання.

Теоретичні аспекти, пов'язані з визначенням сутності ігрових методів, їх класифікації, визначенням найбільш поширених і придатних їх видів для розв'язання навчальних завдань набули висвітлення в працях А. Мартинець, М. Скрипник, Л. Пироженко, О. Пометун та інших вчених.

Аналіз науково-методичних літературних джерел свідчить, що на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики питання застосування ігрових технологій в навчальній діяльності початкової школи є актуальним та неоднозначним. Особливої уваги набувають проблеми впровадження інноваційних технологій, зокрема ігрових, в освітній процес початкової школи, удосконалення методів навчання, як шляхом поновлення методичних надбань новими методами та прийомами навчання, так і шляхом модернізації традиційних.

Мета статті - розкрити теоретичні особливості та методику використання ігрових технологій на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в початкових класах НУШ.

Виклад основного матеріалу. У початковій школі на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» особливе місце займають такі форми роботи, які забезпечують активну участь на уроці кожного учня, підвищують авторитет знань й індивідуальну відповідальність учнів за результати їх праці. Ці завдання можна успішно вирішувати через ігрові технології.

Т. Гільберг вважає, що «гра - теж діяльність, але стосовно освітнього процесу діяльність дуже специфічна. Гра визначається як непродуктивна діяльність, мотив якої не в її результатах, а в самому процесі» [2, с. 57-59]. Ми погоджуємося з дослідницею і вважаємо, що ігрові технології в початковій школі покликані сформувати в учнів інтерес до загальнонавчальної діяльності, прагнення оволодіти певними навчальними уміннями, дозволяють створити високий рівень мотивації, результативності занять та умови для соціалізації молодших школярів, їх всебічного розвитку і виховання. Художньо-творча ігрова діяльність, яка присутня на уроці «Я досліджую світ», сприяє позитивному емоційному стану учнів, стимулює розвиток їх творчих здібностей; образного та логічного мислення; спостережливості, різних видів пам'яті, в тому числі зорової, є ефективним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» дає учителям початкових класів широкі можливості для застосування різноманітних інноваційних технологій, особливо ігрових, які реалізують один з принципів Концепції щодо наступності між дошкільною і початковою освітніми рівнями. В цьому контексті важливо, що навчальні результати гри (знання, уміння) виступають побічним продуктом ігрової діяльності школярів і цілком залежать від закладеного в неї навчального змісту. «Навчальна мета тут визначається й утримується винятково вчителем. Мета школяра зовсім не навчальна, ця мета - перемогти суперника або імітувати когось, перевтілитися в когось, побути артистом» [2, с.178].

Гра посідає помітне місце як в освітньому процесі сучасної початкової школи в цілому, так і у дослідженні навколишнього світу, зокрема. Причина в тому, що на початкових етапах навчання установка на виконання навчальної роботи в молодших школярів ще не сформована і вчителю тут допомагає гра, що містить імітацію тієї чи іншої діяльності, засобами якої і формуються потрібні знання, способи діяльності, взаємини, відбувається розвиток дитини.

У сучасній школі ігрова діяльність використовується як:

самостійна технологія з метою засвоєння понять, теми або розділу навчального предмета;

елемент системної педагогічної технології;

окремий урок або його структурна частина;

технологія позакласної виховної роботи.

Гра на уроці «Я досліджую світ» - це не лише навчальна та практична діяльність дитини, але й засіб виховання. Однак, не слід забувати, що ігровою діяльністю в школі керує вчитель. Саме він визначає її мету - розвиток окремих навичок, формування певних компетентностей чи виховання запланованих якостей. З огляду на це, ігрова діяльність має таку ж структуру, що навчальна: ігрова мета і мотив (зіграти ту чи іншу роль, вибороти приз, перемогти) - ігрові дії (імітація діяльності дорослої людини, тварини або відповіді на запитання ведучого) - результат (схвалення вчителя, приз).

Варто, також пам'ятати і враховувати, що в курсі «Я досліджую світ» інтегруються від п'яти до семи освітніх галузей із залученням елементів змісту математичної та мовно-літературної галузей (залежно від обраної вчителем навчальної програми), тому й арсенал способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів повинен бути відповідним і, обов'язково, спрямованим на розвиток інтелекту дітей, підвищення їх творчого потенціалу.

Через гру і в грі поступово готується свідомість дитини до майбутніх змін умов життя, стосунків із однолітками і з дорослими, формуються позитивні якості особистості школяра. У грі формуються такі якості, як самостійність, ініціативність, організованість, відповідальність за результат, уміння працювати в команді, домовлятися, узгоджувати дії тощо. Гра на уроці «Я досліджую світ» викликає в учня живий інтерес щодо дослідницької діяльності (природознавча освітня галузь), формує навички попереджувати і розв'язувати конфлікти, досягати компромісів, дбати про власне здоров'я і життя (соціальна та здоров'язбережувальна освітня галузь), дозволяє розвивати творчі здібності кожного учня (технологічна освітня галузь), виховує патріотизм і любов до Батьківщини (громадянська та історична освітня галузь), навчає пошуку, обробці, обміну інформацією в школі, в публічному просторі та приватному спілкуванні (інформатична освітня галузь), виявляє прості математичні залежності у навколишньому світі, моделювання процесів і ситуацій за допомогою математичних співвідношень і вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини (математична освітня галузь). Таким чином, один урок «Я досліджую світ» здатен не лише здійснити значний поступ у розвитку предметних компетентностей, а й сформувати наскрізні, підвищити рівень успішності школярів.

Проведення гри чи введення її елементів на уроках «Я досліджую світ» передбачає гнучкість методики впровадження її діяльності, а саме: потребує від учителя знань, умінь, певних навичок, а також творчого підходу до проведення уроку; усвідомлення вчителем ролі змісту навчального матеріалу для формування особистості дитини; знання вікових і психологічних особливостей учнів; творче оволодіння методикою використання ігор на уроці як найраціональнішого способу забезпечення високого рівня знань і вмінь учнів [3, с.69-71].

Кожна дидактична гра повинна проводитися за правилами, які регулюють її хід. Т. Гільберг пропонує поділяти ігри:

за кількісним складом: індивідуальні, групові, колективні;

за тривалістю проведення: ігри-мініатюри (3-5 хв), ігри-епізоди (5-10 хв), ігри-заняття (30-35 хв);

за складністю - елементарні, які складаються з повторюваних ігрових дій, і складні, які містять комплекси елементарних ігор;

за використовуваним матеріалом - предметні, настільно- друковані та словесні;

за характером і формою поведінки - рухливі, сюжетно-рольові, предметно-маніпулятивні, конструктивно-будівельні, ігри-розваги;

за способом проведення - комп'ютерні, імітаційно-моделюючі, інтелектуальні ігри та ін.

Також дослідниця наголошує, що ігри, котрі застосовуються в процесі вивчення навколишнього світу (як «Я досліджую світ»), можна впорядкувати за дидактичним навантаженням.

ігри, які сприяють формуванню вміння класифікації;

ігри, мета яких - перевірка правильності сформованих уявлень;

ігри, спрямовані на виявлення природних зв'язків, сутності явищ;

ігри, які сприяють формуванню умінь орієнтуватися на місцевості, користуватися картою.

Наприклад, гра «Що змінилося?» під час вивчення теми «Пори року» має на меті перевірити вміння помічати зміни, що відбулися, виявляти спостережливість, орієнтуватись у просторі. Гра «Хто це?» з теми «Рослини мого краю» - розвивати вміння дітей складати характеристику рослин, виділяти особливості їх зовнішнього вигляду і характеру [2, с. 180].

Під час вивчення живої і неживої природи можна використовувати наступні ігри:

Гра «Знайди помилку». Учитель розповідає про якесь природне явище і навмисно припускається помилки. Учні уважно слухають і, якщо помітили помилку, плескають у долоні, привертаючи увагу.

Гра «Листочок». У залежності від теми, яку вивчають на уроці «Я досліджую світ» («Квіточка», «Сніжинка», «Краплинка»), відповідає на запитання той учень, на парту якого «впав» листочок (квіточка, сніжинка, краплинка).

Гра «Закінчи речення». Учням пропонується переписати речення і доповнити їх словом із протилежним значенням.

У лісі ростуть дерева великі й....

Восени деякі птахи летять у вирій, а ... повертаються.

Річки бувають глибокі й....

Улітку дні довгі, а взимку

Діти оцінюють свою роботу, враховуючи охайність і правильність.

Гра «Урожай». Учитель готує фішки двох кольорів та 2 кошики. За їх допомогою об'єднує учнів у дві команди. Одна з команд «збирає» в свій кошик овочі, інша - фрукти. Збирати можна макети, реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидше та вірно виконає завдання.

Гра «Рослини». Учитель готує для гри великі малюнки, на яких зображено сад, город, поле, луки, ліс, клумбу (на кожній зображено шість рослин, які знають діти) та 36 маленьких малюнків із цими рослинами з клейкою стрічкою на зворотному боці. Великі малюнки використовують учні, а маленькі - учитель. Учитель демонструє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку на накривають її. Перемагає той учень, який першим повністю заповнить малюнок з відповідними рослинами.

Виховання культури здоров'я та формування установки на безпечний і здоровий спосіб життя в учнів здійснюються за допомогою таких ігор:

Гра «Корисна страва». Учитель називає страву. Якщо вона корисна, то діти плескають у долоні, якщо шкідлива - схрещують руки перед собою. Приклади страв: смажена картопля, капуста, молоко, тістечка, фанта, чіпси, сир, гороховий суп, мед, яблука, гамбургер, сухарики, варене м'ясо, кефір, булочка з джемом, кока-кола, гречана каша, смажена сарделька, морква.

Гра «Вітамінний потяг». Учитель готує для гри зображення вагончиків з назвами вітамінів «А», «В», «С», «D» з порожніми віконечками. Учні повинні вставити картинку, на якій зображено продукти харчування у відповідні віконечка.

Гра «Асоціативний ряд на слово «Здоров 'я»». Учитель на аркуші записує слово «здоров'я» і пропонує учням назвати характеристики, з якими асоціюється це слово і починаються вони з букв вертикального ряду. Наприклад:

З - зібраність, зваженість.

Д - доброзичливість, добропорядність.

О - оптимізм, обов'язок.

Р - розважливість, розум.

О - обережність.

В - відповідальність

Я - якість, ясність.

Гра «Гігієна». Учитель ставить учням запитання, якщо відповідь правильна, то дитина отримує фішку. Виграє той учень, у кого виявиться більше фішок. Приклади запитань:

Назви предмети, які тобі знадобляться для вмивання (мило, рушник).

Назви предмети, які будуть потрібні для того, щоб прийняти душ (шампунь, мило, гель для душу).

Як часто потрібно митися? (Кожен день).

Як часто потрібно чистити зуби? (Вранці і ввечері).

Як часто потрібно мити вуха? (Кожен день).

Гра «Парочки». Дітям роздають картинки із зображенням видів спорту. Учитель дістає по одній піктограмі. Гравці порівнюють її зі своєю картинкою і називають цей вид спорту [5].

В іграх математичного змісту ставляться конкретні завдання. Так, якщо на уроці учні повинні ознайомитися з принципом утворення будь- якого числа, то й дидактична гра підпорядковується цій меті, сприяючи розв'язанню поставленого завдання. Розглянемо деякі з ігор.

Гра «Збільшити і зменшити на 1»

Матеріал гри: картки з числами.

Учитель підносить угору картку з будь-яким числом, а учні піднімають у лівій руці картку з таким числом, яке вийде в результаті збільшення даного числа на 1, а в правій руці - картку з числом, яке утвориться при зменшенні даного числа на 1. Скажімо, учитель піднімає картку з числом 7. Учні повинні в лівій руці піднести картку з числом 6.

У грі перемагає ряд учнів, які жодного разу не помилялися або помилялись найменше.

Гра «Утвори числовий ряд»

Грають дві команди. У кожного учня - картки з цифрами. За сигналом вчителя команди повинні утворити числовий ряд зліва направо (потім справа наліво). Виграє команда, яка швидко і правильно виконає завдання [6].

Складність використання гри у навчанні пов'язана з її особливостями (двопланова поведінка, відсутність персональної відповідальності кожного за результати дій, спрощене уявлення про реальність), що потребує від учня зусиль для входження у гру. Потрібно, щоб учні були орієнтовані на результати гри.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, вони не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Використання на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмета. Отож гра - незмінний важіль розумового розвитку дитини.

Гра потребує від молодшого школяра зібраності, витримки, бажання допомогти слабшому, невимушено виховує адекватне сприймання невдач і помилок.

Справжня гра починається не тоді, коли учні отримують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і спонукає до роботи розум. С. Лозниця виділяє такі види емоційного стимулювання:

Ігрове завдання можна давати як відпочинок.

Вона дається так, ніби не планується педагогом заздалегідь (гра-імпровізація).

Ігрове завдання вводиться з прив'язкою до конкретної ситуації, конкретного учня [4, с. 134-136].

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Гру можна пропонувати на початку уроку (усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку; збагачення уявлень про геометричні фігури; з'ясування і приведення в систему відомостей, набутих завдяки спостереженням за явищами навколишньої дійсності). Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку.

При підборі і розробці дидактичних ігор для інтегрованого курсу «Я досліджую світ» слід враховувати, що темп і ефективність засвоєння змісту освітніх галузей, які в ньому інтегруються, пропорційні інтересам учнів і діяльності, яку вони виконують. Знання починаються з чуттєвого сприйняття, з допомогою уявлень переходить у пам'ять, а потім, через узагальнення одиничного, формується розуміння загального. Діяльність молодших школярів буде успішною, якщо модель дій, яку необхідно виконати, випереджає саму діяльність. На стійкість уваги впливає спрямованість особистості, її інтереси. Необхідно максимально активізувати асоціативну пам'ять і творчий розвиток особистості.

Організація і проведення ігор потребують великої майстерності. Педагогу слід виробити чітку стратегію керівництва груповим спілкуванням.

У ході гри мовно-розумова діяльність учнів стає більш евристичною і творчою, підвищується її мотивація. Обговорення повинно проходити у доброзичливій формі. Активність учнів - головний критерій ефективного проведення гри. Дидактичні ігри на уроках «Я досліджую світ» спонукають молодших школярів до спостереження, порівняння, класифікації предметів за певними ознаками, учні аналізують і синтезують, навчальний матеріал роблять узагальнення. Багато ігор потребують вміння викладати свої думки у зв'язній і зрозумілій формі, використовуючи відповідну термінологію.

Підбираючи ігри, слід враховувати поєднання двох елементів навчального та ігрового. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, педагог повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено завдання, вчитель надає йому ігрового змісту, окреслюючи ігрові дії. Важливо, щоб в учнів виникла особиста зацікавленість в означеній діяльності, тоді з'явиться і активність, і творчі думки, і вболівання за себе, команду, весь колектив. Готуючись до уроку «Я досліджую світ», педагог повинен чітко продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку.

Головні умови ефективності застосування ігрових технологій на уроках «Я досліджую світ»:

органічне включення всіх учнів у навчальний процес;

захоплюючі назви;

наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування;

обов'язковість правил, які не можна порушувати;

використання лічилок;

емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей) тощо.

Учителі початкової школи мають пам'ятати, коли якусь гру використовують надто часто, виникає небезпека втрати інтересу дітей до неї, бо зникає новизна. У цьому разі, лишаючи незмінними ігрові дії, в зміст треба вносити щось нове: ускладнювати правила, змінювати предмети, включати елементи змагання, починати гру з несподіваної лічилки або ігрового зачину. Пояснення вчителя під час проведення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. І чим молодші учні, тим доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити.

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Це - не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом дії, пожвавити процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням виправляють помилки Незнайка, «розмовляють» з Чомусиком, навчаються в «лісовій школі» або діють разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. В іграх-вправах молодші школярі знаходять виходи з числових лабіринтів, розв'язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.

Враховуючи те, що гра проходить за активної участі учнів, можна здійснити класифікацію дидактичних ігор з урахуванням різноманітних видів їхньої діяльності:

з метою розвитку та коригування пізнавальної активності (порівняння, відновлення та доповнення цілого, вилучення зайвого, узагальнення).

для розвитку мовлення (розповідь, опис, пояснення тощо);

для розвитку емоційно-вольової сфери (ігри-інсценізації, ігри з елементами сюжету).

Сюжетно-рольові ігри залежно від конкретної дидактичної мети, їх змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей можна проводити з одним учнем, з групою, чи з усіма учнями класу. Їх організовують тоді, коли потрібно на практиці показати учням, як правильно застосовувати набуті знання; в грі діти, на основі власних вражень, творчо відтворюють відносини у світі природи, людей, стосунки людини з природними або соціальними об'єктами. У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до знань. Навіть пасивні на уроках діти виявляють бажання взяти участь і виконати певну роль. Ці ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, формують у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.

Ефективними на уроках «Я досліджую світ» є ігри-подорожі, де учасники можуть подорожують пішки або ж будь-яким транспортом (наземним, підземним, повітряним, водним тощо) за певним маршрутом, що складається зі станцій. Такими станціями можуть бути природні об'єкти свого краю, історичні об'єкти (подорожі в минуле, подорож на «машині» часу) тощо. На кожній станції школярі виконують завдання, відповідають на запитання та отримують відповідні бали. Перемагає команда, яка набрала більшу кількість балів.

Емоційно проходять ігри-естафети. В цій грі участь беруть всі діти, які поділені на 2-3 команди. Такі ігри сприяють розвитку уваги, мислення, учні вболівають за свою команду, намагаються не підвести товаришів. Однак учителю слід добре контролювати процес гри, адже учні мають різний рівень знань і не всі можуть швидко і легко впоратись із завданням. Тому вчитель завжди повинен знати, чи рівні можливості мають учасники.

Позитивно зарекомендували себе й ігри екологічного характеру, коли діти виступають в ролі екологів, директорів підприємств, які вирішують екологічні проблеми. Наприклад, діалог від імені тварин і рослин. Учні можуть виконувати ролі фахівця сільського господарства чи рибоохорони, ученого (орнітолог, кінолог), продавця магазину тощо. Ролі, які ставлять учнів у позицію дослідника, переслідують не лише пізнавальні цілі, а й професійну орієнтацію. У процесі такої гри створюються сприятливі умови для задоволення широкого кола інтересів, бажань, запитів, творчих прагнень учнів [2, с. 145-147; 7].



Висновки

Таким чином, застосування на уроках «Я досліджую світ» ігрових технологій допомагає моделювати творчий процес, сприяє підвищенню ефективності роботи на уроці, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей учнів, інтересу до самостійних досліджень. Під час гри дитина вчиться аналізувати свої дії, самостійно приймати рішення, мислити творчо, оцінювати власні дії і поведінку. Часто гра вимагає колективного виконання завдань, що забезпечує психологічний комфорт її учасників, прискорює процес творчого пошуку та реалізації ідей. Тому, навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» з організацією ігор перетворюється на творчу навчальну діяльність, за якої діти мислять критично, знаходять альтернативні варіанти вирішення тих чи інших завдань, обґрунтовують прийняті рішення і отримують задоволення від навчання.



Література

Концепція «Нова українська школа». [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola- compressed.pdf

Гільберг Т.Г. Навчально-методичний посібник. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладу загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу. Київ: Гегеза, 2019. 256 с.

Паламарчук В.Ф. Першооснови педагогічної інноватики. Київ: Знання України, 2005. 420 с.

Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: навч. посібник. Київ, 2011. 480 с.

Панчук О.С. Дидактичні ігри та тренінгові вправи на уроках основ здоров'я. Дидактичні ігри. Вінниця, 2018.

Рудницька Н.Ю. Роль сучасних технологій навчання математики у початковій школі у підготовці майбутніх фахівців. Молодь і ринок: наук.-пед. журн. 2016. С. 67-71.

Постіл С. Д., Ярова О. А. Розвиток інформаційної та математичної компетентностей у процесі міждисциплінарного інформаційного моделювання / С. Д. Постіл, О. А. Ярова // Scinecis of Europe. - 2018. -Vol. 4, No 34. - Р. 27-31.



Referenses

Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola». [The «New Ukrainian School» concept]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola- compressed.pdf [in Ukrainian].

Hilberh T.H. (2019) Navchalno-metodychnyi posibnyk. Nova ukrainska shkola: metodyka navchannia intehrovanoho kursu «Ia doslidzhuiu svit» u 1-2 klasakh zakladu zahalnoi serednoi osvity na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [New Ukrainian school: teaching methodology of the integrated course «I explore the world» in grades 1-2 of a general secondary education institution based on the competence approach.]. Kyiv: Heheza. 256 s. [in Ukrainian].

Palamarchuk V.F. (2005) Pershoosnovy pedahohichnoi innovatyky [Basics of pedagogical innovation]. Kyiv: Znannia Ukrainy. 420 s. [in Ukrainian].

Loznytsia V.S. (2011) Osnovy psykholohii ta pedahohiky: navch. Posibnyk [Basics of psychology and pedagogy: teaching]. Kyiv. 480 s. [in Ukrainian].

Panchuk O.S. Dydaktychni ihry ta treninhovi vpravy na urokakh osnov zdorovia. Dydaktychni ihry. Vinnytsia, 2018. [in Ukrainian].

Rudnytska N. Yu. The role of modern technologies of teaching mathematics in elementary school in training future specialists. Youth and the market: science and education. journal 2016. P. 67-71.

Postil S. D., Yarova O. A. Development of information and mathematical competences in the process of interdisciplinary information modeling / S. D. Postil, O. A. Yarova // Scinecis of Europe. - 2018. - Vol. 4, No. 34. - R. 27-31.

Размещено на Allbest.ru

...