Види сучасних інноваційних технологій в логопедичній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Види сучасних інноваційних технологій в логопедичній роботі

Дрозд Лариса Василівна

Старший викладач кафедри спеціальної освіти і соціальної роботи

Україна

Анотація

В статті розглянуто особливості інновацій в логопедичній роботі з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку; активізуються наукові уявлення про використання інноваційних логопедичних технологій.

Ключові слова: тяжкі порушення мовлення, інновація, інноваційні освітні технології, інноваційні логопедичні технології.

Тяжкі порушення мовлення призводить до порушення саморегуляції поведінки, довільної уваги, різних способів мислення та психічної діяльності в цілому, а отже, ведуть до порушення соціалізації дитини. Порушення мовної діяльності перебудовують загальну поведінку дитини. Зміна парадигми в освіті від ціннісної до гуманістичної потребує перегляду змісту та технологій освіти, у зв'язку з чим особливої актуальності набуває питання використання інновацій в освітньому процесі.

Надійні статистичні дані про поширеність важких мовних розладів дитячої популяції відсутні. Однак опитування батьків та педагогів показує значну народжуваність дітей з важкими порушеннями мовлення. Група дітей з тяжкими порушеннями мовлення неоднорідна, до неї входять діти з тимчасовою затримкою мовного розвитку, експресивною та ефектною алалією, анартрією, діти з розладами аутистичного спектру та із порушеннями інтелектуальної діяльності. Для всіх цих дітей характерні відсутність мотивації до мовної діяльності, відсутність основних уявлень (понять) про значення предметів та явищ навколишньої дійсності, відсутність комунікативної, регулятивної та плануючої функцій мови, відсутність сенсомоторного рівня мовної активності. Тому на початкових етапах роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення, її цілі та завдання будуть схожими, незалежно від етіопатогенезу та механізмів порушення мови. Комплексна система роботи на початковому етапі спрямована на формування механізмів мовної діяльності, її мотиваційного та сенсомоторного рівнів [1; 2; 3; 4].

Аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що в останні роки увага суспільства зосереджено на інноваційних освітніх технологіях. Дослідники по - різному трактують термін «технологія» стосовно освіти. Одні виходять із розуміння технології як конкретної техніки, методу, методики, інші вкладають у це поняття осмислену техніку, за допомогою якої здійснюється навчальне завдання чи інше педагогічне завдання, і розглядають технологію як опис процесу досягнення результатів [1; 2; 3; 4].

Інноваційні освітні технології завжди відповідають пріоритетним напрямам науки, які визначає держава, хоча термін «інновація» спочатку відносився до галузі економіки. Прагнення всіх педагогів, особливо логопедів, надати своїй професійної діяльності інноваційний характер зумовлено передусім переходом освіти до позицій особистісно-орієнтованої педагогіки. Логопеди, застосовуючи інновації, прагнуть розвивати у дітей із порушеннями мовлення індивідуальні здібності, зокрема мовні, які не обмежуються формуванням «програмних» знань, навичок та умінь.

Термін «інновація» з одного боку тісно пов'язаний з терміном «новий», що означає щось нещодавно введене, або маловідоме, з іншого боку, походить від латинського слова «inovatis» (ін - в, novus - новий) і перекладається як «оновлення, новизна, зміна»; отже у перекладі з англійської - «нововведення». Інновація - це запровадження чогось нового. З погляду педагогічного процесу під інноваціями розуміється внесення нововведень у цілі, зміст, методи та форми навчання, організація спільної діяльності педагога та дитини. Основним критерієм «інноваційності» технології є підвищення ефективності навчального процесу за рахунок її використання. Кожне нововведення у логопедичній практиці називається «мікроінновація», оскільки її застосування не змінює основну організацію логопедичної допомоги, а лише локально модифікує її методичні елементи [1; 2; 3; 4].

Інноваційна діяльність в освіті настільки тісно переплітається з іншими видами діяльності, що інноваційними технологіями можна вважати ті технології логопедичної роботи, які найефективніші під час реалізації завдань з формування мовленнєвої діяльності, але водночас де вони не представлені (чи представлені недостатньо) у традиційних методиках.

На нашу думку, інноваційною логопедичною технологією можна вважати продуману до дрібниць технологію, засновану на впровадженні сучасних, нових методів та прийомів корекційної роботи для підвищення її якості.

Можна виділити такі види інноваційних логопедичних технологій у логопедії:

інформаційні та комунікаційні технології;

технології дистанційного навчання (використовуються при організації роботи з батьками);

інноваційні психокорекційні технології: арт -терапія, казкотерапія та ін.;

педагогічні технології з використанням нетрадиційних для дефектології прийомів: ароматерапії, хромотерапії, бібліотерапії та ін.;

здоров'язберігаючі технології (планування харчування, режим дня та ін.); логопедичний психосоматичний гімнастика мовленнєвий

змішані технології: традиційні логопедичні технології із застосуванням інновацій: сенсомоторне виховання дітей, з елементами методики Р. Штейнера та М. Монтессорі та ін.;

організаційно-інноваційні технології: визначення нових форм логопедичної допомоги дітям з тяжкими порушеннями мовлення, наприклад дистанційна підтримка.

Аналіз наукових джерел [1; 4] дозволяє стверджувати, що у сучасному розумінні інформаційна технологія навчання (ІТН) - це педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо - та відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) роботи з інформацією.

Поняття комп'ютерна технологія навчання часто використовується в тому ж значенні, що й ІТН. Інформаційні технології можуть використовувати комп'ютер як один із можливих засобів, не виключаючи при цьому застосування інших технічних засобів навчання (ТЗН).

Ще кілька років тому точилися суперечки щодо доцільності впровадження інформаційних технологій (ІТ) у корекційно-освітній процес. Нині це питання вирішено однозначно позитивно. Дослідниками доведено переваги розвитку інформаційних технологій та широкі можливості їх застосування. Перспектива використання ІТ у спеціальній педагогіці полягає у розробці спеціальних, адекватних можливостям дітей технологій, що дозволяють їм вивчати закономірності навколишнього світу у вигляді моделювання знайомих фрагментів дійсності за заданими дорослими правилами.

ІТ вносять нові ігрові моменти в процес корекції мовленнєвих порушень, дозволяють багаторазово дублювати необхідний тип вправ і мовний матеріал, не пригнічуючи цим інтерес дитини до занять. Комп'ютерні ресурси дозволяють: використовувати різноманітний стимульний матеріал; працювати на різних рівнях складності, одночасно з логопедичною роботою здійснювати корекцію сприйняття, уваги, пам'яті, мислення дитини; створювати власний дидактичний матеріал з огляду на вимоги корекційної програми, рівень підготовки дітей та структуру порушення. Використання комп'ютерних технологій у корекційно-педагогічному процесі дозволяє раціонально поєднувати традиційні та сучасні засоби та методи навчання, збільшуючи тим самим інтерес до матеріалу, що вивчається [1].

Більшість дітей з тяжкими порушеннями мовлення, мають певні особливості емоційно-особистісної сфери: надмірну стомлюваність, що поєднується з підвищеною збудливістю; непосидючість, запальність, замкнутість, схильність до неврозів.

Одним із методів корекційної роботи з метою психофізичної розрядки є психосоматична гімнастика або психогімнастика, яка сприяє мовленнєвому розвитку дитини. Психогімнастика допомагає дітям вивчати різні емоції, вчить ними управляти, удосконалює комунікативні навички, сприяє розвитку емоційної лексики дітей; а це в свою чергу забезпечує моральний розвиток дитини.

Психогімнастичні вправи сприяють розвитку психічних функцій (уваги, пам'яті, уяви), нормалізації м'язового тонусу. Чергування м'язового розслаблення та напруження у вправах впливає на нормалізацію процесів коркової нейродинаміки [4].

Арттерапія - сукупність методик, побудованих на застосуванні різних видів мистецтва у своєрідній символічній формі. Арттерапевтичні технології в логопедичній роботі з дітьми з порушеннями мовлення дозволяють за допомогою стимулювання креативних проявів дитини, здійснити корекцію порушень психосоматичних та психоемоційних процесів [4].

Одним із напрямків арт-терапії є лялькотерапія. Ляльки можуть використовуватися для діагностики емоційного стану дитини: дитині пропонують вибрати ляльку, що сподобалася: наприклад, вибір зайця може сказати про наявність страхів у дитини; вибір вовка - агресії. Ляльки-рукавички допомагають викликати позитивні емоції або поступово послаблювати нервову напругу у дітей. Лялька на руці логопеда допомагає у подоланні комунікативних обмежень, мовного негативізму, стимулює мовну активність дитини, що має порушення мовлення. Опосередковане спілкування логопеда з дитиною через ляльку дозволяє запобігти негативній реакції дитини на зауваження логопеда, використання ляльки дозволяє «замаскувати» допомогу логопеда.

Доцільно включати до корекційно-розвивальних занять з дітьми вправи, що ґрунтуються на образотворчій діяльності дитини, яка посідає в житті дитини друге місце після ігрової. На значення творчості у розвитку дитини, її особистості вказували багато дослідників. Опора на різні види діяльності дитини надає логопеду різноманітні можливості щодо підвищення мотивації до занять, подолання негативізму. Малювання розвиває зорово-моторну координацію, узгоджує міжпівкульну взаємодію, ізотерапевтичні заняття сприяють розвитку діяльності та самооцінки дітей.

Одним із видів арттерапії є казкотерапія. її використання дозволяє зняти емоційну напругу, подолати негативізм, розвиває мислення дитини, готує її до сприйняття символічних образів, надає дитині зразок зв'язного мовлення. Казкові образи відіграють основну роль поступового переходу дитини від реалістичних образів до символічних. Дитина, позбавлена в ранньому дитинстві казок, відстає у майбутньому у засвоєнні букв, цифр тощо. Доцільно частину логопедичних занять проводити у формі казки, для цього використовуються маски, театральні костюми, відповідні атрибути. Використання казкотерапії та казкової атрибутики на заняттях сприяє встановленню контакту.

Фізіологічною основою сприйняття та мовлення є умовно-рефлекторна діяльність міжаналізаторних (асоціативних) комплексів нервових зв'язків. Отже, логопедичні заняття, що включають елементи сенсорного виховання (залучення всіх збережених аналізаторів), виявляться плідними. При нормальному сенсомоторному розвитку, цілісний образ предмета складається з урахуванням комплексу зорових, слухових, тактильних, кінетичних, кінестетичних, смакових та інших відчуттів.

Заняття в сенсорних кімнатах та куточках, проведення сенсорних ігор сприяють встановленню емоційно-позитивного контакту між дитиною та дорослим, сенсорні ігри - важливий інструмент подолання негативізму дитини з мовними порушеннями.

Більшість дітей з порушеннями мовлення у розвитку легше пізнають нове, якщо логопедом застосовується полісенсорний підхід, тобто в роботу включаються всі органи чуття дитини [2; 4]. При цьому недостатньо просто показати дитині дію, вона має спробувати виконати її самостійно, або разом із дорослим: способом «рука в руці».

Сенсорні ігри, як правило, є привабливим видом діяльності для дитини, забезпечуючи, таким чином, емоційно насичене тло логопедичних занять. Сенсорними вважаються ігри, які допомагають дітям отримувати чуттєві відчуття. У дітей з мовними порушеннями запам'ятовується лише частина тематичної лексики, але сенсорний досвід, набутий при спеціально організованому навчанні дозволяє не заучувати мову механічно, а сприяє її спонтанному формуванню.

Результати вивчення механізму впливу рослинних ароматів на людину підтвердили можливості аромотерапії та значно розширили області її профілактичної, реабілітаційної та лікувальної дії. Аромотерапія - мистецтво лікування з використання ароматів рослин. Аромотерапія може надавати стимулюючу, тонізуючу та заспокійливу дію на нервову систему. Наприкінці курсу аромотерапії нормалізується сон, вимикається нервова напруга, усуваються стійкі патологічні осередки збудження у корі головного мозку.

Діти з тяжкими порушеннями мовлення найчастіше отримують медикаментозне лікування, яке нормалізує діяльність нервової системи. У практику корекційного впливу вже міцно увійшла аромотерапія, яка повинна використовуватися під наглядом лікаря, особливо якщо застосовуються види ароматичних ванн, інгаляцій. Якщо батьки впевнені у відсутності у дитини алергії, індивідуальної непереносимості того чи іншого аромату, то можна використовувати ароматичне розпилення, ароматичний масаж, наприклад пальців рук. У логопедії використовуються ефірні олії, що впливають на нервову систему: залежно від стану дитини та цілей заняття -- розслаблююча або активізуюча. У людини запахи лежать в основі спогадів та емоцій, що впливають на її настрій.

До нетрадиційних методів, що використовуються останнім часом у логопедії, відноситься кольоротерапія. На її основі можна оформити логопедичний кабінет, запропонувати батькам оформити дитячу кімнату відповідно до психологічного значення кольору, використовувати різнокольорові «логопедичні аксесуари» (наприклад, чудовий мішечок, скриньку для призів, різні папки для зберігання ігор тощо).

Бажано уникати в оформленні білого кольору (через недостатню стимуляцію зору, у великій кількості викликає смуток). Червоний колір стимулює емоційність, фізичну активність, самооцінку, функцію уваги. Помаранчевий колір стимулює товариськість. Зелений заспокійливо впливає на нервову систему. Синій колір викликає зниження електричної активності мозку, має релаксуючу дію. Сірий та коричневий кольори сприяють виникненню депресії та стресу.

Отже, вищесказане дозволяє зробити висновок, що логопедична робота з дітьми, що мають тяжкі порушення мовлення, потребує постійного педагогічного пошуку та гнучкості у використанні освітніх технологій. Сучасні інноваційні технології охоплюють широкий спектр для розвитку дітей з порушеннями, забезпечуючи ефективність корекційної та логопедичної роботи. Пошук нових прийомів, методів і методик в логопедичній практиці з корекції мовлення не втрачають своєї актуальності.

Список використаних джерел

1. Гета А. В., Заіка В. М. & Коваленко В. В. (2018) Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання : навчальний посібник. Полтава : ПУЕТ.

2. Дичківська І. М. (2015) Інноваційні педагогічні технології. 3-тє видання, виправлене. К.: Альма-матер: Академвидав.

3. Марченко І. С. (2016) Педагогічні технології комунікативного розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Київ: ДІА.

4. Пахомова Н. Г. Використання інноваційних технологій в корекційній роботі з дітьми із особливими освітніми потребами // Сучасні проблеми логопедії та реабілітації: матеріали VN Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції (с. 152-156). 15 лютого, 2018 року, м. Суми, Україна: ФОП Цьома С.П.

Размещено на Allbest.ru