Проведення інтегрованих занять з природознавства зі студентами факультету початкової освіти на тему "Нижчі рослини"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії початкового навчання

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Проведення інтегрованих занять з природознавства зі студентами факультету початкової освіти на тему «Нижчі рослини»

Дячук Павло Вікторович

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Динамічний розвиток України на засадах інтеграції та використання передового європейського і світового досвіду передбачає створення національної освітньої системи, основу якої становлять гуманізація та диференціація освіти. Оновлена система вищої освіти потребує нових форм, методів і засобів підготовки людей нової генерації, здатних утілювати гуманістичні принципи добра і справедливості, здійснювати ефективне навчання учнів з урахуванням потреб сучасного суспільства.

Національна доктрина розвитку освіти зосереджує увагу на потребі підготовки людей високої освіченості і моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до професійного розвитку, освоєння і впровадження наукомістких, інформаційних технологій, мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці.

У зв'язку з цим, упровадження нового Державного стандарту в період реформування системи освіти диктує необхідність формування у молодших школярів системи ключових і предметних компетентностей. У концепції Нової української школи визначне місце посідає реформований зміст освіти, націлений на формування компетентностей, що мають забезпечити успішну самореалізацію кожного громадянина в суспільстві.

У статті розкрито етап підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення інтегрованого заняття на тему «Водорості. Практичне значення синьо-зелених водоростей», наведені відомості про палеоботаніку. Нестандартний матеріал подається як доповнення до навчальної програми для вищих навчальних закладів підготовки фахівців зі спеціальності 013 «Початкова освіта».

Стаття пропонується для викладачів та студентів денної та заочної форм навчання вищих навчальних закладів. Читача безсумнівно зацікавить оригінальна гіпотеза науковців щодо прихованого змісту фольклорного сюжету контактів давніх єгиптян із представниками позаземної цивілізації. Це стосується практичного використання синьо- зелених водоростей.

Ключові слова: «Початкова освіта», «майбутні вчителі», «нижчі рослини», «класифікація водоростей», «синьо-зелені водорості», «спіруліна», «хлорела», «лишайники», «практичне значення», ««Старець» - машина манни», «євреї», «священні книги», «Єгипет», «Америка», «Африка», «Сирія», «позаземні цивілізації», «палеоботаніка».

Diachuk Pavlo Viktorovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, the chair of Elementary Education Theory, the Faculty of Primary Education, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

CONDUCTINGINTEGRATEDNATURALSCIENCECLASSESWI THSTUDENTS OF THE FACULTY OF PRIMARY EDUCATION ON THE TOPIC «LOWER PLANTS»

Abstract

The Ukrainian dynamic development on the basis of integration and use of the best European and world experience involves the creation of a national educational system based on the humanization and differentiation of education. In addition, the renewed higher education system requires new forms, methods and means of training people of a new generation who have the potential to embody humanistic principles of goodness and justice, and provide effective teaching for students, taking into account the needs in modern society.

The National Doctrine of Education Development focuses on the need for teaching people of high education and morality, qualified specialists fortheir professional self-improvement, growth and implementation of knowledge-intensive, information technologies, mobility and competitiveness in the labor market.

In this regard, the introduction of the new State Standard in the period of education system reform dictates the need to develop a system of key and subject competencies in primary school students. In the concept of the New Ukrainian School, a prominent place is occupied by the reformed content of education aimed at forming competencies that should ensure the successful self-realization of every citizen in society.

The article deals with the stage of preparation of future primary school teachers for conducting an integrated lesson on the topic «Algae. The practical importance of blue-green algae», provides information about paleobotany. The non-standard material is presented as a supplement to the curriculum for higher education institutions training specialists in the specialty 013 «Primary Education».

Thus the article is intended for teachers and students of full-time and part-time forms of higher education. The reader will undoubtedly be interested in the original hypothesis of scientists regarding the hidden meaning of the folklore plot of contacts between the ancient Egyptians and representatives of extraterrestrial civilization. It concerns the practical use of blue-green algae.

Keywords: «Primary education», «future teachers», «lower plants», «classification of algae», «blue-green algae», «spirulina», «chlorella», «lichens», «practical significance», ««Elder» - the manna machine», «Jews», «holy books», «Egypt», «America», «Africa», «Syria», «extraterrestrial civilizations», «paleobotany».

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні вимоги суспільства щодо суттєвого вдосконалення предметної та методичної компетентностей випускників вищих навчальних закладів, підготовки вчителя як високопрофесійного фахівця, здатного до ефективної педагогічної діяльності, зумовлюють появу нових підходів, форм і методів здійснення процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Одним із завдань вищої освіти є процес формування компетентного фахівця у цій галузі. Відомо, що компетентність - це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Можна стверджувати, що від рівня фахової підготовки вчителя початкових класів, його високого професіоналізму, готовності творчо працювати, самовдосконалюватися, впроваджувати нові підходи до організації і здійснення навчального процесу в початкових освітніх закладах залежить процес формування особистості молодшого школяра та розвиток суспільства в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Успіх навчання природознавству залежить від уміння вчителя використовувати інтеграцію природознавчих дисциплін в інші навчальні дисципліни. У даній статті це історія, археологія (палеоботаніка - наука про викопні рослинні рештки, галузь ботаніки, тісно пов'язана з такими природничими науками як геологія та географія).

З метою впровадження у навчальний процес сучасних систем і засобів, що сприяють прийомам активності молодших школярів на уроках природознавства, вчені-науковці С. Гарбар, Д. Енгельгард, М. Кукалець, М. Чепіков, А. Усова, А. Урсул розробили відповідні методичні засади інтеграції навчального процесу з метою підвищення рівня підготовки майбутніх учителів до викладання природознавчих дисциплін у початкових класах.

Історію природознавства вивчали К. Ільніцька, Ю. Краснобокий, В. Миколайко, С. Совгіра, І. Ткаченко Т. Кузнець, С. Половка, Р. Якимчук та ін.

Фізичні основи сучасного природознавства досліджували: М. Мартинюк, В. Хитрук, М. Декарчук, М. Шут, С. Величко, та ін.

Сучасні дослідники приділяють значну увагу різним аспектам професійної підготовки майбутнього вчителя. Аналіз науково- педагогічної літератури дає змогу стверджувати, що основні характеристики професійної компетентності вчителя початкових класів, а саме: поглиблене знання предмета, постійне оновлення знань для успішного вирішення професійних завдань, наявність змістового, процесуального й особистісного компонентів висвітлено у наукових працях В. Бондаря, Н. Бібік, Т. Байбари, М. Вашуленка, О. Савченко, Л. Хомич, І. Шапошникової та ін. Проблему професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів висвітлюють у своїх працях Н. Бібік та О. Савченко.

Отже, аналіз сучасних наукових досліджень та врахування сучасних вимог початкової освіти переконує в тому, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів була й залишається актуальною.

Мета статті передбачає підготовку майбутніх учителів початкової школи щодо засвоєння ними системи інтегрованих знань про природу і людину. Досягнення поставленої мети природної освітньої галузі передбачає вирішення таких завдань як формування у студентів знань про об'єкт, предмет та завдання в процесі вивчення природничої освітньої галузі та ознайомлення з коротким історичним нарисом практичного використання синьо зелених водоростей.

Виклад основного матеріалу

Основними формами та методами організації діяльності майбутніх учителів початкової школи під час підготовки ми використовували: педагогічний тренінг (відпрацювання вмінь і навичок застосування елементів педагогічних технологій у роботі з учнями), ділову професійно орієнтовану гру (проектування та викладання фрагментів уроків природознавства на основі використання сучасних навчальних технологій), інтерактивні вправи «мозковий штурм», «коло ідей» (прийняття конкретних рішень з певної проблеми, які спонукають студентів розвивати свою уяву і творчість, уможливлюють вільне висловлювання ними власних думок), робота у малих групах, колективна творча робота (розв'язання складних проблем, що потребують колективного обговорення, і використовується з метою формування умінь і навичок діалогічного спілкування, співробітництва, співтворчості).

В процесі викладання в університеті природничої освітньої галузі в початковій школі майбутні вчителі вивчають предмет «Природознавство та екологія», де першим модулем є ботаніка. Ботаніка включає інформацію про нижчі та вищи рослини. Із нижчих рослин - «Водорості та лишайники» ми подаємо матеріал про практичне значення найбільш цікавої групи синьо-зелених водоростей.

Інформацію викладаємо починаючи із зображень водоростей, які знаходимо на давньогрецьких амфорах, і зазначаємо, що сама назва «водорості» запропонована давньоримським істориком Плінієм Старшим (автором «Природничої історії» найбільшого твору античності).

Водорості - це давні представники енциклопедичного рослинного світу, що виникли приблизно 3,5 млрд. років тому. Загальна кількість відомих нині видів становить майже сорок тисяч, реально їх кількість у 250 разів більша. Різноманіття водоростей в Україні представлено п'ятьма тисячами видів.

Не всі рослини, що ростуть у воді, - водорості і не всі водорості живуть у воді. Їх тіло - талом - не має справжніх листків, стебел і коренів. Розмножуються водорості за допомогою спор, часто рухливих, а також вегетативно та статево. Це одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні організми, які досягають десятків метрів завдовжки. Гранична довжина їх невідома. Живуть недовго - не більше 10 років. Водорості, як і бактерії, зустрічаються скрізь, світ їх безмежний. Крім води, живуть на землі, деревах, камінні, і навіть на снігу. Всі водорості містять у своїх клітинах фотосинтезуючий пігмент хлорофіл, який знаходиться в хроматофорах, дуже різноманітних за формою. Більшість водоростей здатні змінювати тип живлення залежно від зовнішніх умов.

У водоймах водорості утворюють фітопланктон, що складається з мікроскопічних водоростей, які знаходяться в підвішеному стані, і фітобентос, це коли водорості прикріплені до будь-якого субстрату, або до дна водойм. Водорості - одні з найдавніших організмів, що заселяють нашу планету. Водорості - планктонні, і бінтосні, наземні і ґрунтові - відіграють важливу роль у природі. Від них виникли наземні рослини. Збагативши атмосферу киснем, вони зумовили можливість існування різномаїття світу рослин та тварин і сприяли розвитку аеробних бактерій. Завдяки їх діяльності в атмосфері з'явився озоновий екран, який захищає Землю від радіаційного випромінювання. Органічні речовини, які створюють водорості в процесі фотосинтезу, стають їжею для бактерій та тварин, зокрема і риб.

Разом з іншими водяними рослинами вони виробляють близько 80 % усієї маси органічних речовин, що утворюються на Землі. Серед них найпродуктивнішими є планктонні, які швидко розмножуються.

Класифікація водоростей, яка подається студентам для вивчення: синьо-зелені водорості - найдавніші з рослин, які ростуть на Землі, є дуже примітивними і не мають навіть ядер у клітинах.

Найчисельніші з водоростей - зелені, понад 13 тис. видів. Живуть у прісних водоймах, але є й морські. Є одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні.

Діатомові водорості - нараховують 10 млн. видів. Це основа планктону («планктос» з грецької - блукаючий) морів і океанів, і частково берегової частини водойм. Живуть переважно в прохолодній воді. Деякі види зустрічаються в верхніх шарах ґрунту, на вологих скелях, та навіть у гарячих джерелах (+ 85 °С), на снігу і льодах полярних областей.

Найбільші водорості - бурі, бувають від 10 і до 50 метрів, а деякі, навіть, довші ніж 100 метрів. Пігменти - хлорофіл, каротиноїди, фукоксантин. Суміш різних пігментів зумовлює характерне забарвлення слоєвищ різних відтінків: від оливкового-жовтого до темно-зеленого.

Червоні водорості або багрянки також морські жителі, але іноді зустрічаються і в прісних водах. Розміри їх менші, однак живуть глибше. Їх біля 4 тис. видів, які мають багатоклітинну слань у вигляді простих або розгалужених ниток, кущиків, пластинок. У хроматофорах містяться пігменти: хлорофіл, каротиноїди, фікоеритрин (червоного забарвлення), фікоцианін і ілофікоцианін (синього забарвлення). Від співвідношення цих пігментів залежить колір водоростей: від малинового-червоного до блакитно-металевого.

Але у статті ми приділяємо увагу синьо-зеленим водоростям: носток, хроокок, спіруліна, хлорелла, осциляторія, формідіум, мікроколеус, афанокапса, сцитонема та інші. Найбільш відомі і мають практичне значення це спіруліна та хлорела.

На півдні пустелі Сахара, біля солоного озера Чад, в оазисі Кебир, є низини - русла тимчасових річок, де застоюється вода. Вона набуває сизуватого, малахітового відтінків, покриваючись тонкою плівкою синьо-зелених водоростей спіруліни. Ниточки звернуті спіраллю і мають вигляд телефонного шнура аналогового зв'язку. Кожна ниточка менша міліметра. Місцеві жінки приходять за спіруліною із великими, туго сплетеними корзинами. В корзини наливають воду, яка виходить через пори, а сірий наліт залишається. Коли його назбирається повна корзина, викладають на пісок. Вода усмоктується в ґрунт, а сонце «допікає» малахітовий млинець. «Їжа» готова, вона дуже поживна, має більше половини найціннішого білку - протеїну. Африканці роблять зі спіруліни надзвичайно смачний соус і поливають ним соргові млинці.

У світі не дуже багато місць, де росте така «їжа», бо спіруліна обирає такі низини, де накопичується лужна вода і де інші водорості не ростуть. Крім Африки спіруліна є ще в Мексиці. Її називають «їжею майбутнього покоління».

В Америці спіруліну добували і їли ще ацтеки. Цій диво- водорості під силу впоратись більш, як з трьома сотнями розладів в організмі людини. Серед більш як 20-ти амінокислот, з яких складаються білки, вісім є незамінними, вони не утворюються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність навіть однієї з амінокислот погіршує засвоєння інших для побудови білків в організмі. У спіруліни білок повний і кожна амінокислота, зазвичайзадіяна у різних напрямках одночасно: лізин дуже важливий для синтезу гемоглобіну, метіонін - для регулювання жирового обміну, разом з цистеїном він стимулює ріст і розвиток молодого організму, знижує токсичність продуктів обміну речовин; дефіцит метіоніну спричиняє порушення функції печінки і нирок. За такого дефіциту розвивається анемія, ожиріння, атрофуються м'язи. Мінеральні речовини, на які багата спіруліна, відзначаються легкою для засвоєння формою.

Інша водорость хлорелла. Про себе хлорела заявила зовсім недавно. При лабораторному вивченні вона проявила себе як безкоштовний хліб, генератор кисню, найзручніша модель живого!

Потім думки розділились. Ззовні хлорела дуже проста. Зелена кулька і все. Згусток життя в одній клітині. Розмір кульки 5-6 мікронів. У 1 см³ приблизно 40 мільйонів клітин хлорели. Розмножується зелена кулька також просто. Всередині кожної клітини утворюється до 8 мініатюрних копій. Оболонка материнської клітини розривається і вони випливають у світ. Однак зовнішній вигляд хлорели оманливий. Проста на вигляд клітина насправді виявляється дуже складною. Особливо її оболонка. Вона зіткана із міцних волокон целюлози, які переплетені дуже міцними ниточками геміцелюлози. Щоб зруйнувати волокна, потрібно кілька годин травити їх концентрованою кислотою. Тому багаті білком і вітамінами зелені кульки дуже погано засвоюються організмом (органами травлення) через міцні волокна целюлозної оболонки.

П'ятимікронні клітини проходять через шлунок і кишківник, не втративши й половини білка протеїну. Група вчених зі штату Небраска зробили висновок: наш травний тракт не в змозі зруйнувати клітинні оболонки хлорели і взяти все корисне, що за ними сховане. Є, звісно, способи зруйнувати целюлозу. Можна заморозити, кип'ятити, травити каустичною содою, або механічно зруйнувати - перемоловши.

При обробці, протеїну звільнялось вдвічі більше. Але ці операції дуже дорогі. Дешевше тримати звичайну корову або ловити рибу в океані. Була ще думка використовувати руйнівну силу грибів.

Поки що хлорела принесла світові більше клопоту, ніж користі. Вона загіпнотизувала світ шаленою швидкістю розмноження. Біомаса подвоюється що три години!

Лікарське застосування спіруліни, що містить усі, потрібні людському організмові біологічно активні речовини, перевищує вік єгипетських пірамід.

Так, у 1978 році два англійські інженери дослідника - Джордж Сассун і Родні Дейл, написали надзвичайно цікаву книгу «Машина манни». Згадаймо, що в найдавніших біблійних текстах «П'ятикнижжя Мойсея» йдеться про загадкову їжу - манну небесну, якою Бог годував євреїв під час їхніх 40-річних мандрівок пустелею в пошуках землі обітованої. Що ж збирали і їли люди племені Мойсея протягом їхніх 40-літніх мандрівок у близькосхідній пустелі?

В біблійних текстах знаходимо, що: - «вранці на поверхні пустелі побачили Ізраїлеві сини щось дрібне, як іній на землі. Мойсей сказав їм: «це хліб, який Господь дав вам на їжу». Він наказав: «збирайте його кожен за гомором на людину. (Гомор - давньоєврейська міра об'єму сипучих речовин, що дорівнює 2,2 л). Шість днів збирайте його, а сьомого дня субота: не буде її в цей день...» І нарекли Ізраїлів хліб манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, смаком же, як корж із медом.(«Ісход», 16. 4.5,13--16, 26.31)»

Ростислав Фурдуй - педагог, еколог вважав, що таки «щось» було, і це «щось» не було дивом. У пошуках раціонального пояснення «феномена манни» деякі вчені висловлювали припущення, що манна була природним продуктом рослинного походження: можливо застигли на повітрі дрібні кульки солодкого соку рослини тамариск або висохлі, відламані і зім'яті в кульки шматочки пустельних лишайників, можливо роду леканора (лат. Lecanora).

Відомо, що араби-бедуїни часом збирають і їдять, як ласощі, дрібні цукристі кульки соку тамариску. Однак, по-перше, ніде на Близькому Сході тамариск не утворює таких «плантацій», які могли б прогодувати велику масу людей, по-друге, самі ці кульки з'являються на кущиках тамариска дуже рідко, і по-третє, застиглий сік тамариска -- це, власне кажучи, цукор, а ніякий не «коржик з медом», і на такій їжі не можна прожити і місяць, не кажучи вже про 40 років.

Є й інші суперечності в біблійному тексті, які ніяк не можна узгодити з версією «підніжного корму»: якби цей продукт справді з'являвся на поверхні пустелі, то Мойсею не було б потреби, щоб його збирали чітко обумовленими порціями; по гомору на споживача.

Складається враження, що манну євреям видавало якесь джерело, яке відміряло її строгими порціями п'ять днів на тиждень.

Більше інформації з канонічного тексту Біблії отримати не можна, а явно недостатньо для вирішення питання про манну. Однак англійські дослідники Дж. Сассун та Р. Дейл знайшли додаткове джерело надзвичайно цікавої інформації про манну небесну. Таким джерелом виявилася давня священна книга віруючих євреїв - «Зохар». Вона сотні років передавалася з вуст у вуста як таємний коментар до Талмуда і Каббалли. Яку ж таємницю так старанно зберігають євреї?

Темою цих оповідей був опис «чогось», що у книзі «Зохар» пов'язується з манною небесною і називається «Віковим Старцем».

Це було «створіння» чоловічої статі. Будова його тіла була більш ніж дивною: «Старець» складався з великої голови з двома обличчями, бородою, трьома очима та одним вухом. Внизу розташовувалися шість ніг і значних розмірів чоловічий статевий орган. І саме з останнього надходила манна небесна!

Будучи вченим, а головне інженером, Дж. Сассун раптом усвідомив, що у цьому тексті, у цьому описі «Старця» йдеться насправді про опис машини - але про опис, виконаний незвичайною мовою.

І саме цей додатковий текст стверджує, що манна походила з роси, що збиралася у верхньому черепі (резервуарі?) «Старця». Звідти вона стікала через його тіло зверху вниз і потрапляла в «ядра» (очевидно, резервуари), звідки в міру накопичення випускалася через «святе начало» (пеніс) «Старця», яке, ймовірно, було краном.

Основна ідея авторів полягає в тому, що можливо плем'я Мойсея отримало від представника позаземної цивілізації (якого вони сприйняли як Бога) складну портативну переносну машину для виробництва продукту харчування - манни. Машина протягом 40 років забезпечувала синів Ізраїлю щоденною порцією поживного продукту, що розподілявся між людьми жерцями-левітами. Вони ж обслуговували машину, здійснювали профілактичну чистку, переносили з місця на місце під час тривалих переходів, і можливо здійснювали радіозв'язок з прибульцями, які, найімовірніше, весь цей час перебували на космічній земній орбіті і час від часу передавали Мойсеєві керівні вказівки.

Яка була манна і якою була технологія її приготування? Автори вважають, що манна була продуктом переробки мікроскопічних одноклітинних синьо-зелених водоростей типу хлорелі, що живуть у воді та швидко розмножуються. Сьогодні технологія вирощування хлорелі добре відома, є промислові установки для виготовлення харчових добавок у корм худобі, а також продуктів, які вживаються людьми. Наприклад, у Китаї з хлорелою готують багато харчових страв, отримують пектини для фармацевтичної промисловості тощо; таке устаткування з'являється і в Україні.

Хлорела невибаглива. Для її зростання та розмноження необхідні резервуар з водою, джерело світла, приплив повітря з вуглекислим газом та незначна кількість мінеральних солей, розчинених у воді. Водорості найкраще ростуть при температурі від 20° до 40° С. У процесі розмноження клітина водорості ділиться на 2, 4, 8 або 16 спор, які виходять у воду з оболонки материнської клітини, що лопнула. Потім вони починають швидко рости у воді, поглинаючи вуглекислий газ та виділяючи кисень, і цикл повторюється.

За даними довідників, з одного гектара поверхні водойми можна зібрати за рік 120 т. органічної речовини, що містить близько 50% білка, 35% вуглеводів та 5% жирів.

Збір хлорели повинен бути чітко збалансованим: збирати занадто мало не можна, бо водорості «задихнуться» від кисню, що виділяється ними; не можна також збирати дуже багато, бо тоді порушиться баланс відтворення клітин.

Виходячи із вищезазначеного, студенти повинні знати, що зібрана водоростева маса безпосередньо в їжу не придатна, все необхідно попередньо переробити - підсушити, обсмажити, обробити спеціальними ферментами, такими, що перетворюють целюлозну оболонку клітин на цукор і крохмаль. Такі технології сьогодні відомі. Крім хлорели, використовуються інші види одноклітинних водоростей, наприклад спіруліна.

Отже, в принципі нічого особливо загадкового у діяльності «Старця» немає. Вчені сьогодення та технологи, як вважають Сассун і Дейл, могли б створити подібну установку, щоправда, вона мала б набагато більші розміри в порівнянні з біблійною машиною, мала б інше енергетичне харчування, не була б переносною і навряд чи змогла б безперебійно опрацювати 40 років. Виходить, що техніка та технологія можливих позаземних прибульців 3300 років тому перевершувала сьогоднішній земний рівень.

Згідно з розрахунками авторів, машина манни мала масу не більше 300 кг - шість жерців цілком могли все переносити. Хоча з Біблії також відомо, що євреї під час подорожі пустелею мали тяглових тварин та візки, на яких машина могла перевозитися.

Сассун і Дейл стверджують, що загальна кількість євреїв, яких потрібно було годувати манною, становила 600 сімей, тобто всього близько 3000 чоловік.

Далі, автори вважають, що наказ Мойсея збирати манну «по гомору на голову» треба розуміти «по гомору на голову сім'ї », тобто по гомору на сім'ю, бо важко уявити, що кожна людина, включаючи немовлят, могла щодня з'їдати більше двох літрів (у сухій вазі) висококалорійної їжі. Таким чином, машина мала щодня видавати 600 гоманів манни. Крім того, вона мала виробляти ще одну шосту частину, тобто 100 гоморів, які накопичувалися в другому резервуарі протягом шести днів і видавалися в п'ятницю, коли народ отримував подвійну порцію - на п'ятницю та на суботу.

Зупинка машини в суботу була необхідна для її чищення та стерилізації. Справа в тому, що в умовах нестерильної атмосфери Землі в резервуари, де можливо відбувалося зростання водоростей та їх переробка, потрапляли бактерії, грибки, різні мікроорганізми, які могли б порушити процес виробництва, занапастити культуру водоростей, забруднити манну токсичними речовинами тощо.

Левити, які обслуговували машину, старанно її очищали, тому в цей день вона не працювала і не видавала продукції. Субота у євреїв - день священного відпочинку. А на івриті «святий» («кадош») одночасно означає «чистий».

На основі копітких розрахунків Сассун і Дейл дійшли висновку, що необхідну кількість хлорели можна було вирощувати в резервуарі об'ємом близько 5000 літрів. Такий резервуар повинен був мати діаметр близько 2,15 м. Ці розрахунки засновані на тому, що в машині вирощувалася вже знайома нам водорість хлорела. Але ж це міг бути якийсь інший вид (скажімо, продуктивніший який давав більш поживну їжу). У такому випадку розміри резервуара були б ще менше.

Так, у частині «Талмуда», з назвою «Агад», міститься інформація яка стверджує, що після того, як людина з'їдала хліб, випечений з манни, у неї не було екскрементів, тобто це була їжа, що повністю засвоювалася організмом!

Про те, що машина манни могла мати відносно невеликі розміри, свідчить і давнє зображення останньої, виявлене на фресці синагоги III ст. до н.е., розкопаної нещодавно в Сирії. Якщо на цій фресці зображена справді машина манни, то її висота не перевищувала росту людини. Що ж стосується розмірів кулястих резервуарів, в яких накопичувалася манна (у тексті «Зохара» вони називаються «ядрами»), то їх діаметр, за розрахунками Сассуна і Дейла, становив 1,62 м.

Підсумовуючи матеріал, як альтернативні дані, які можуть зацікавити аудиторію і навести на думки, не потрібно забувати що професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків природознавства не може здійснюватися без поєднання дисциплін: ботаніки, зоології, землезнавства та ряду інших технічних дисциплін, і які назагал дають можливість зазирнути у майбутнє переосмислюючи минуле і дати поштовх до вдосконалення і модернізації сучасності. Вивчення цих дисциплін допоможе майбутнім учителям початкової школи оволодіти теоретичними знаннями про об'єкти живої і неживої природи.

Висновки

учитель початкова школа природничий

Отже, аналіз літературних джерел та власний досвід роботи переконує в тому, що важливими в процесі формування педагогічної компетентності майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків природознавства є один з основних етапів: теоретичний. На нашу думку, врахування цього етапу забезпечить професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків природознавства.

З альтернативного поєднання Святих книг природи і сучасних технологій ми можемо припустити, що замкнута група євреїв, що жили в Єгипті, цілком підходила для експерименту. 40 років у пустелі, яку можна легко перетнути за 3 тижні, можливо потрібні були для того, щоб побачити генетичні наслідки вживання хлорели в кількох поколіннях, без впливу зовнішніх факторів.

Література

1. Методика викладання природознавства у початковій школі: навч.-методичний посіб. / М. В. Кукалець. Л.: Новий Євіт-2000, 2018. - 222 с.

2. Фурдуй Р. С. Чарівність тайни - 2: Космічне перехрестя. / Р.С. Фурдуй. - К.: «Либідь», 2001. - 472 с.

1. Kukalets, M. V. (2018). Metodyka vykladannia pryrodoznavstva u pochatkovii shkoli: navch.-metodychnyi posibnyk. Lviv: Novyi Cvit-2000 [in Ukrainian].

2. Furdui R. S. (2001). Charivnist tainy - 2: Kosmichne perekhrestia. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru