Соціально-громадянська компетентність дошкільників: досвід та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Соціально-громадянська компетентність дошкільників: досвід та перспективи

Лілія Циганенко, доктор історичних наук, професор

Анотація

Розбудова незалежної Української держави нерозривно пов'язана з формуванням громадянського суспільства, найпотужнішою силою якого є національно свідома людина, патріот своєї Батьківщини. Особливої актуальності це набуває в сучасному світі протистояння тиранії й демократії, варварства і цивілізації, коли ворог намагається використати не лише військові засоби для знищення українського народу, а й ідеологічні. Спекуляція та цілеспрямоване спотворення історії, нав'язування чужої історичної пам'яті та наративів несуть із собою загрозу розвитку національної ідентичності. Тому одним з найважливіших завдань є виховання почуття гідності та поваги до своєї держави вже на рівні дошкільної освіти. Найсприятливішим для початку цілеспрямованого та систематичного національно-патріотичного виховання є середній дошкільний вік. Саме в цей час відбувається становлення майбутнього громадянина, дитина виявляє інтерес до соціального світу, громадсько-суспільних явищ, що в ньому відбуваються. До основних видів діяльності, в процесі яких формується соціально-громадянська компетентність, відносяться ігрова, комунікативна, художньо-естетична, здоров'язберігальна, пізнавально-дослідницька складова. Соціально-громадянська компетентність має стати стрижнем майбутнього громадянина України.

Ключові слова: дошкільна освіта, виховання, соціально-громадянська компетентність, історична пам'ять, патріотизм, поліетнічність.

Social-civic competence of preschoolers: experience and perspectives

Liliia Tsyganenko

Doctor of History (Dr. habil), Professor Izmail State University of Humanities, Ukraine

Abstract

The development of an independent Ukrainian state is inseparably linked to the formation of civil society, the most powerful force of which is a nationally conscious individual, a patriot of their homeland. This is of particular relevance in the contemporary world, where the struggle between tyranny and democracy, barbarism and civilization is ongoing, and the enemy seeks to exploit not only military means to destroy the Ukrainian people but also ideological ones. Speculation and deliberate distortion of history, the imposition of foreign historical memory and narratives pose a threat to the development of national identity. Therefore, one of the most important tasks is to instill a sense of dignity and respect for one 's country from an early age, even in preschool education. The mostfavorable stage for initiating purposeful and systematic national- patriotic education is the middle preschool age. It is during this time that the future citizen begins to take shape, and the child shows an interest in the social world and the public phenomena that are taking place within it. The main types of activities that contribute to the development of social- civic competence include play, communication, artistic and aesthetic, health-preserving, and cognitive-research components. Social-civic competence should become the core of the future Ukrainian citizen.

Вступ

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. На початку 2023 р. в Україні набув чинності Закон «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», який визначив загальнодержавні напрями реалізації національно-патріотичного виховання, як наскрізного процесу формування національної та громадянської ідентичності. Окрім того, в умовах розв'язаної проти України війни особливого значення набувають питання протистояння не лише військовій, а й ідеологічній агресії. Загально відомо, що держава-терорист намагається використати історію в якості «доказової» бази своїх претензій на українські землі. Розповсюдження радянських і російських історичних наративів, підміна «історичної пам'яті» та нав'язування власних «героїв» - ось далеко не повний перелік інструментів, що використовує країна-агресор у боротьбі з Україною. Пріоритетними для нашого сьогодення є необхідність формування не лише у дітей шкільного віку та дорослих, а й у дошкільників відчуття своєї національної ідентичності, етнічної самосвідомості, гордості за Українську державу та її людей з поступовою активізацією власної громадянської позиції. Становлення громадянського суспільства напряму залежить від рівня національно - патріотичного виховання малюків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження наукового доробку означеної проблеми дозволило нам виокремити декілька напрямів. Значну увагу питанням формування громадянської компетентності приділено в працях І. Беха, П. Рогальської-Яблонської; соціальної активності - О. Косенчук, Н. Пономарчуук; соціальній адаптації - Т. Ушакова, О. Литовченко.

Аналізу загальних особливостей та перспектив розвитку дошкільної освіти присвячено статтю І. Луценко, яка виокремлює пріоритетні напрями виховання дошкільнят в новому, більш інтегрованому та глобалізованому світі (Луценко, 2016: 2-5).

У 2016 р. було розроблено та схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах парціальну програму «Україна - моя Батьківщина», яка увібрала найсучасніші підходи та методи організації національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Серед завдань програми її автори виділяють наступні: ознайомлення з історією рідного краю, життям і побутом народу України; виховання любові до рідного краю (рідного дому, сім'ї); формування толерантного ставлення до представників інших народів, культур і традицій; культивування кращих рис української ментальності тощо (Каплуновська, 2016: 9).

Важливою знахідкою українських фахівців стала розробка в 2022 р. програми для дошкільників «Моя країна - Україна», в рамках якої було видано хрестоматію для використання в ЗДО (Моя країна, 2022).

Знаний спеціаліст в галузі дошкільної освіти, одна зі співавторок Державного стандарту О. Косенчук серед іншого приділяє значну увагу питанням введення дитини «в світ людських взаємин», пропонуючи чіткі орієнтири в реалізації оновленого Державного стандарту дошкільної освіти (Косенчук, 2021: 3). «Патріотичне виховання має починатися з дошкільного віку, - переконана дослідниця, - саме коли починається процес усвідомлення себе в навколишньому світі, національно-культурної самоідентифікації» (Косенчук, 2023: 8). Питанням формування етнічної самосвідомості та національної ідентичності як основі національно-патріотичного виховання присвячена стаття І. Луценко (Луценко, 2023: 3-7).

Фахівці з дошкільної освіти та науковці приділяють чимало уваги питанням формування соціально-громадянської компетентності дошкільників. Влітку 2023 р. всеукраїнський науково-методичний журнал «Дошкільне виховання» організував і провів серію онлайн практикумів та вебінарів з курсу «Патріотичне виховання дошкільнят: поради для щоденної роботи». Під час роботи було презентовано практикум з віртуальної мандрівки Україною, інтерактивна дитяча мапа та цілий комплекс інтерактивних ігор, пазлів, пізнавальних відео та інших матеріалів проєкту «Дітям про Україну». Було також проведено вебінар «Плекаємо в дошкільнят любов до України засобами мистецтва».

Виклад основного матеріалу дослідження

Однією з світових тенденцій, що характеризує розвиток дошкільної освіти є реалізація в освітньому процесі ЗДО компетентнісного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, інклюзивного підходу, що ґрунтується на принципах дитиноцентризму, культуровідповідності, багатоманітності тощо (Косенчук, 2021: 45). Нова редакція Базового компоненту дошкільної освіти (Освітній напрям, 2021: 9-10) в якості одного з важливих напрямів передбачає формування соціально - громадської компетентності у дитини. В чому полягає означена компетентність?

Соціально-громадянська компетентність - це здатність дитини виявляти особистісні якості, соціальні почуття, любов до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються в дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на поліпшення спільного життя (Косенчук, Куземко, 2021: 9).

Логічно вона поділяється на два компетентнісні алгоритми. По-перше, це сформованість емоційно-ціннісного ставлення до себе та до оточуючих людей. Тут ми пропонуємо виокремити два важливих кола: внутрішнє і зовнішнє. До внутрішнього відноситься здатність прояву дитиною особистих якостей і соціальних почуттів до найближчого оточення - членів родини, товаришів по групі, сусідів та знайомих. А ось друге коло - це вже доєднання дитини та сприйняття нею загальнолюдських цінностей, що серед іншого включають любов і повагу до свого народу, Батьківщини, толерантне ставлення до представників інших національних культур і народів.

По-друге, сформованість вище означеної компетентності допоможе дитині краще проявити свої особисті якості (самостійність, лідерство, людяність, спостережливість), ідентифікувати свою національну приналежність та виявляти зацікавленість і відвертість у спілкуванні з дорослими та однолітками - представниками інших культур і націй.

Результат сформованості соціально-громадянської компетентності засвідчує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім'ї, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил у соціально-громадському просторі, а також ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу і представників національних культур.

На перший погляд може здатися, що знайомство дитини дошкільного віку з історією є передчасним. Але світова та вітчизняна практики демонструють інші підходи.

Важко не погодитися з О. Косенчук, яка виділяє та аналізує процес формування соціально-громадянської компетентності дитини дошкільного віку в різних видах діяльності (Косенчук, 2021: 3-6), виокремлюючи чотири складових, що впливають на цей процес. Це емоційно-ціннісне ставлення, сформованість знань, життєві навички, участь батьків. При чому, кожна з цих складових має свою площину в різних видах діяльності: ігровій, комунікативній, здоров'язбережувальній, художно-естетичній, пошуково- дослідницькій.

Зрозуміло, що всі чотири складових є важливими й дозволяють лише в комплексі говорити про формування соціально-громадянської компетентності дитини. Але хотілося б більш детально зупинитися на складовій, що має назву «сформованість знань». Саме в цій площині, на наш погляд, «ховається» первинне знайомство дитини з історією, що об'єктивно сприятиме формуванню уявлення про Батьківщину, звичаї і традиції народу; збагаченню словника дітей та вмінню вербалізації основних понять з життя людини в соціумі; набуттю навиків спілкування та взаємодії з представниками інших (відмінних від дитини) національностей та культур; розумінню культурного розмаїття та толерантному ставленню до проявів етнічних та культурних відмінностей, а відтак - дотриманню морально-етичних норм поведінки.

Як відомо, сьогодні в Україні існують три чинні парціальні програми Парціальні програми - це програми, спрямовані на поглиблену розробку якогось одного напрямку. Вони є додатковими і є основою для організації діяльності закладів дошкільної освіти за певним пріоритетним напрямом та надання дітям освітніх послуг через функціонування творчих студій чи гуртків., спрямовані саме на реалізацію завдань формування соціально-громадянської компетентності дитини. Нагадаємо, це:

«Україна - моя Батьківщина», парціальна програма, науковий керівник - О. Рейпольська, авторський колектив: О. Каплуновська, І. Кичата, Ю. Палець;

«Моя країна - Україна», парціальна програма, авторський колектив - Н. Гавриш, О. Косенчук, Т. Піроженко;

«Лідер живе у кожному», парціальна програма, авторський колектив - О. Безсонова, В. Воронов, О. Воронова, Н. Гавриш.

Програма «Україна - моя Батьківщина» була розроблена в 2016 р., а програма «Моя країна - Україна» в 2022 р. Запропоновані програми розраховані на дітей середнього і старшого дошкільного віку та побудовані з використанням низки принципів:

* національної спрямованості;

* системності;

* науковості змісту

* доступності (врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей);

* наочності;

* усвідомленості та дієвості результатів навчання і виховання;

* саморегуляції і самоактивності;

* культуровідповідності;

* полікультурності;

* соціальної відповідності;

* колективного характеру національно-патріотичного виховання (Каплуновська, 2016: 9-11).

Найсприятливішим для початку цілеспрямованого та систематичного національно- патріотичного виховання є середній дошкільний вік. Саме в цей час відбувається становлення майбутнього громадянина, дитина виявляє інтерес до соціального світу, громадсько-суспільних явищ, що в ньому відбуваються. Діти легко сприймають та засвоюють колядки, щедрівки, народні рухливі ігри тощо. Спостерігається зацікавленість до розповідей дорослих про звичаї і традиції рідного краю, а відтак - жвава участь у підготовці народних свят. Для ознайомлення з історією рідного краю /Батьківщини найбільш підходящим є старший дошкільний вік: дитина вже сприймає інформацію про події, які віддалені в часі; виявляє більшу орієнтацію в соціальних зв'язках. Розширення уявлень про довкілля, активізація розумової діяльності сприяють оволодінню навичками мислення та засвоєнню складної інформації.

Виконання програм відбувається в певній послідовності: від простого (найближчого) до більш складного і загального. Від інформації про свою родину, товаришів по дитячому садку, рідне місто до первинних знань з історії та культури свого народу, держави та сусідніх народів і національних культур.

Формування соціально-громадянської компетентності у дошкільників відбувається на спеціально організованих заняттях (екскурсій, бесід, ігор тощо), під час яких діти отримують певні уявлення про історію України, слухають розповіді про своїх національних героїв та видатних діячів. Важливим елементом є наведення ілюстративних прикладів з діяльності близьких їм дорослих (дідусів - бабусь, батьків).

Професор К. Крутій запропонувала структуру сучасного зайняття, що складається з 4 компонентів:

I- й - заохочення до сприйняття пізнавальної інформації;

II- й - безпосередній виклад нового матеріалу з обов'язковою демонстрацією яскравих прикладів з життя українського народу чи країни;

III- й - активне відтворення отриманої інформації в практичних діях;

IV- й - підведення підсумку та налаштування на подальше пізнання (Каплуновська, 2016: 17).

В рамках програми «Моя країна - Україна» було видано спеціальну хрестоматію для дошкільнят, яка покликана допомогти в реалізації Державного стандарту дошкільної освіти в напрямі національно-патріотичного виховання (Моя країна, 2022). Хрестоматія вміщує тематичну добірку фольклорних і літературних творів відповідного спрямування, можливих для використання як в родинному колі, так і в закладах дошкільної освіти. Важливою рекомендацією від авторів програми є, на наш погляд, ідея звернення до особистого досвіду дітей, їх активне залучення до обговорення суспільних явищ та комунікації з однолітками, використання різних інформаційних та мистецьких джерел (Моя країна, 2022: 6).

В процесі організації національно-патріотичного виховання застосовуються різноманітні методи, такі як: проведення екскурсій (відвідування музеїв, виставок тощо); організація і залучення дітей до проведення народних традиційних свят з використанням фольклору (загадки, міфи, легенди) та народної пісенної творчості; ознайомлення з народно-ужитковим мистецтвом, одягом і побутом українського народу та різних етнічних груп.

Для підвищення ефективності національно-патріотичного виховання, у дитячому садку бажано мати своє музейно-освітнє середовище, з використанням репродукцій картин, фотокарток, листівок, державної символіки, вбрання, національних іграшок тощо. Як зазначають українські фахівці, щоб виховати майбутнього громадянина, потрібні ігри відповідного змісту. Важливо пропонувати дітям ігри, спрямовані на розвиток усіх складових соціально-громадянської компетентності дошкільників: емоційно-ціннісного ставлення, знань і навичок (Косенчук, Куземко, 2021: 10). Одним із показників успішної соціалізації дошкільників є поява та безпосередня участь у сюжетно-рольових іграх, що допомагає саме розвитку соціальної взаємодії, формує знання про взаємодопомогу, чуйність тощо.

Якщо проаналізувати форми проведення занять національно-патріотичного спрямування, більшість з них організовані у вигляді так званих подорожей (мандрівок), сюжетно-рольових ігор, екскурсій.

Цікавим, на наш погляд, є розробка креативного заняття краєзнавчого і патріотичного спрямування «Все, що про Україну знаємо, ми у мандрівці пригадаємо» (Курпіль, 2021: 16- 18). Авторкою розробки є вихователька одного з дитячих садків м. Володимир-Волинський Валентина Курпіль. Під час уявної мандрівки діти роблять «зупинки», під час яких знайомляться з історією України, рідного міста, традиціями, стравами та вбранням українського народу. Авторкою вдало підібрані ігри, весела руханка, пісні. Важливою частиною заняття є безпосередня участь дітей у приготуванні традиційної української страви - вареників. Не менш цікавим виглядає ідея заняття для дітей старшої групи «Багатства України», що також побудоване за принципом мандрівки рідним краєм (Міщанчук, 2021).

Доволі креативною виглядає розробка інтегрованого заняття для дітей старшої групи «Ласкаво просимо до України!» від працівників ЗДО з міста Суми (Куриленко, Решетнік В, 2023). Під час заняття передбачається використання мультимедійної дошки, мобільного зв'язку, фліпчарту, а також фарб для виконання практичних завдань. Ідея заняття побудована на несподіваному телефонному дзвінку від колишньої вихованки дитсадка (Софійки), яка з початком війни виїхала з батьками до США й просить розповісти її новим американським друзям про Україну.

Наступна популярна форма занять національно-патріотичного виховання часто відбувається у вигляді сюжетно-рольових ігор. В якості прикладу розглянемо розробку вихователів Вінницького закладу дошкільної освіти (Гаріпова Л. та інш., 2023: 15-18). Цікаво зазначити, що в ЗДО зусиллями педагогів та батьків було облаштовано етнографічну кімнату-музей «Бабусина світлиця», серед експонатів якої є вироби з кераміки, декоративно-ужиткового мистецтва, національного одягу, глиняного і дерев'яного посуду тощо. Під час заняття діти «приміряють» на себе різні ролі: доглядають за «дитиною» в люльці, «розпалюють» піч тощо. Фіналом гри є участь у приготуванні української страви. Під час заняття діти освоюють нові комунікативні навички, розвивають дрібну моторику, зв'язне мовлення, увагу, пам'ять, мислення.

Розширенню уявлення про професії людей, що працюють в музеях; закріпленню правил поведінки на виставках і музеях; розвитку морально-етичних взаємин між дітьми під час ігрової діяльності, формуванню лідерського потенціалу дітей сприяє сюжетно - рольова гра «У музеї», автором ідеї якої є Наталія Яцук (вихователь з міста Луцьк) (Яцук, 2021: 18-21).

Організація екскурсій для дошкільнят також є однією із розповсюджених форм проведення занять. Екскурсії можуть мати різну спрямованість. Це може бути прогулянка природничого спрямування, як одна з форм активного відпочинку, під час якої відбувається знайомство дитини з природою та навколишнім світом, що впливає на формування загальної культури та соціального розвитку. Можлива організація прогулянки рідним містом (селом), що буде матиме вже більш виражений історико-краєзнавчий характер й дозволить дитині також набути певні знання з історії та культури свого народу.

Залучення дитини до музейної культури, шляхом організації екскурсій та відвідування різноманітних виставок, є одним з пріоритетних напрямів. Серед умов я вдалої екскурсії є, з одного боку, рівень підготовленості дитини до сприйняття інформації, відображеної в експозиції, а з іншого, можливість випробувати інтерактивні експонати, що дозволить дитині не лише погратися, а й навчитися чогось нового.

На завершення, хотілося б наголосити на визнанні важливості місії дошкільної освіти в забезпеченні національного відродження та формуванні в дітей сучасних рис національного характеру.

В перспективі, на наш погляд, можливе більш широке використання парціальних або авторських програм, що спрямовані на вирішення багаторівневих завдань. Це можуть бути програми культурно-екологічного, історико-культурного, краєзнавчого, морально- патріотичного характеру. Особливістю цих програм повинен стати інтегрований підхід до історичних, естетичних, етичних уявлень дитини на ґрунті широкого долучення до культурних надбань рідної землі, традиціям власного народу. Враховуючи, що Україна є поліетнічною державою, в якій мешкають представники різних народів та етнічних груп, в перспективі можлива розробка регіональних програм, які будуть знайомити дитину не лише із загальною історією і культурою українського народу, а й долучати до пізнання культури, фольклору, історії власного народу (болгарського, молдовського, єврейського, гагаузького, албанського, кримсько-татарського тощо). Щодо форм проведення занять з національно - патріотичного виховання дошкільнят, на наш погляд, вони потребують більшого розмаїття, як то організація дитячих фестивалів національних культур, ярмарок, театральних постанов тощо.

Висновки

соціальний громадянський компетентність дошкільник

Відчуття Батьківщини починається у дитини зі сприйняття власної родини. Від цього залежить формування у дошкільників основ духовної культури, гуманного відношення до людини, поваги до культурних надбань різних народів. Розроблені та рекомендовані на сьогодні програми (авторські та парціальні) національно - патріотичного виховання спрямовані поглибити знання та навички дітей в сфері соціально - громадянського напрямку. Програми спрямовані на знайомство дошкільників із минулим своєї держави та малої Батьківщини; підтримку традиційних цінностей; бажання в своїх поступках наслідувати позитивному прикладу історичних героїв. Повага до минулого, сьогодення та майбутнього своєї держави, толерантне ставлення до представників інших народів та етнічних груп - ось основні маркери національно-патріотичного виховання дошкільників. Соціально-громадянська компетентність має стати стрижнем майбутнього громадянина України.

Джерела і література

Гаріпова Л., Іскра О., Климчук Г. Чим багата українська хата. Сюжетно-рольова гра для дітей старшої групии. Дошкільне виховання. 2023. № 5. С. 15-18.

Каплуновська О. «Україна - моя Батьківщина». Парціальна програма національно- патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Тернопіль: Мандрівник, 2016. 72 с.

Косенчук О. Дитина в соціумі. Впроваджуємо Базовий компонент дошкільної освіти. Дошкільне виховання. 2021. № 4. С. 3-8.

Косенчук О. Світові тенденції та напрями розвитку дошкільної освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2021. Вип. 31. С. 43-56.

Косенчук О. Соціально-громадянська компетентність дошкільника: сучасний освітній вектор. Дошкільне виховання. 2023. № 5. С. 8-12.

Косенчук О. Формування соціально-громадянської компетентності у дітей старшого дошкільного віку. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2022. Вип. 31. С. 138-155.

Косенчук О., Куземко Л. Виховуємо соціально компетентного громадянина у грі. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2021. № 6. С. 9-13.

Куриленко В., Решетнік В. Ласкаво просимо до України! Інтегроване заняття для дітей старшої групи. Дошкільне виховання. 2023. № 5. С. 20-24.

Курпіль В. Все, що про Україну знаємо, ми у мандрівці пригадаємо. Палітра педагога. 2021. № 9. С. 16-18.

Луценко І. Велика любов виростає з маленьких справ. Сучасний підхід до національно-патріотичного виховання дошкільників. Дошкільне виховання. 2023. № 5. С. 37.

Луценко І. Виховуємо громадянина. Морально-правові аспекти виховання. Дошкільне виховання. 2015. № 4. С. 9-13.

Луценко І. Дошкільна освіта і глобалізація. Пріоритетні напрями виховання дошкільнят. Дошкільне виховання. 2016. № 3. С. 2-5.

Міщанчук С. Багатства України. Заняття для дітей старшої групи. Палітра педагога. 2021. № 9. С. 14-16.

Моя країна - Україна: хрестоматія для дошкільнят з національно-патріотичного виховання/ автори і укладачі Гавриш Н., Косенчук О. Харків: Ранок, 2022. 96 с.

Освітній напрям «Дитина в соціумі». Витяг із Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція). Дошкільне виховання. 2021. № 4. С. 9-10.

Яцук Н. У музеї. Сюжетно-рольова гра для дітей старшої групи. Дошкільне виховання. 2021. № 4. С. 18-21.

References

Haripova L., Iskra O., Klymchuk H. (2023). Chym bahata ukrainska khata. Siuzhetno-rolova hra dlia ditei starshoi hrupyy. Doshkilne vykhovannia. № 5. Р. 15-18. [in Ukrainian].

Kaplunovska O. (2016). «Ukraina - moia Batkivshchyna». Partsialna prohrama natsionalno- patriotychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku. Ternopil: Mandrivnyk. 72 s. [in Ukrainian].

Kosenchuk O. (2021). Dytyna v sotsiumi. Vprovadzhuiemo Bazovyi komponent doshkilnoi osvity. Doshkilne vykhovannia. № 4. Р. 3-8. [in Ukrainian].

Kosenchuk O. (2022). Formuvannia sotsialno-hromadianskoi kompetentnosti u ditei starshoho doshkilnoho viku. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Vyp. 31. Р. 138-155. [in Ukrainian].

Kosenchuk O. (2023). Sotsialno-hromadianska kompetentnist doshkilnyka: suchasnyi osvitnii vektor. Doshkilne vykhovannia. № 5. Р. 8-12. [in Ukrainian].

Kosenchuk O. (2021). Svitovi tendentsii ta napriamy rozvytku doshkilnoi osvity. Pedahohichna osvita: teoriia ipraktyka. Vyp. 31. Р. 43-56. [in Ukrainian].

Kosenchuk O., Kuzemko L. (2021). Vykhovuiemo sotsialno kompetentnoho hromadianyna u hri. Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu. № 6. Р. 9-13. [in Ukrainian].

Kurpil V. (2021). Vse, shcho pro Ukrainu znaiemo, my u mandrivtsi pryhadaiemo. Palitra pedahoha. № 9. Р. 16-18. [in Ukrainian].

Kurylenko V., Reshetnik V. (2023). Laskavo prosymo do Ukrainy! Intehrovane zaniattia dlia ditei starshoi hrupy. Doshkilne vykhovannia. № 5. Р. 20-24. [in Ukrainian].

Lutsenko I. (2016). Doshkilna osvita i hlobalizatsiia. Priorytetni napriamy vykhovannia doshkilniat. Doshkilne vykhovannia. 2016. № 3. Р. 2-5. [in Ukrainian].

Lutsenko I. (2023). Velyka liubov vyrostaie z malenkykh sprav. Suchasnyi pidkhid do natsionalno-patriotychnoho vykhovannia doshkilnykiv. Doshkilne vykhovannia. № 5. Р. 3-7. [in Ukrainian].

Lutsenko I. (2015). Vykhovuiemo hromadianyna. Moralno-pravovi aspekty vykhovannia. Doshkilne vykhovannia. № 4. Р. 9-13. [in Ukrainian].

Mishchanchuk S. (2021). Bahatstva Ukrainy. Zaniattia dlia ditei starshoi hrupy. Palitra pedahoha. № 9. Р. 14-16. [in Ukrainian].

Moia kraina - Ukraina: khrestomatiia dlia doshkilniat z natsionalno-patriotychnoho vykhovannia / avtory i ukladachi Havrysh N., Kosenchuk O. (2022). Kharkiv: Ranok. 96 p. [in Ukrainian].

Osvitnii napriam «Dytyna v sotsiumi». (2021). Vytiah iz Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (nova redaktsiia). Doshkilne vykhovannia. № 4. Р. 9-10 [in Ukrainian].

Yatsuk N. (2021). U muzei. Siuzhetno-rolova hra dlia ditei starshoi hrupy. Doshkilne vykhovannia. № 4. Р. 18-21. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru