Ключові перспективи розвитку системи патріотичного виховання старших дошкільників в умовах НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

КЛЮЧОВІ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ НУШ

Лушпай Тетяна Іванівна здобувачка ступеня PhD

за напрямом 011 «Освітні, педагогічні науки»,

Якименко Світлана Іванівна доктор педагогічних наук,

професор, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти

Анотація

новий український школа освітній

У статті розкрито ключові перспективи розвитку системи патріотичного виховання старших дошкільників в умовах НУШ. Визначено, що провідними ідеями, які характеризують зміст і вектор забезпечення наступності та безперервності змісту освітніх реформ дошкільної та початкової освіти в Україні, є домінантні положення. На основі проведених досліджень виявлено, що провідні тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти на засадах Концепції Нової української школи мають спільні методологічні підходи до організації освітнього процесу, зокрема: гуманізм як норма поваги до особистості; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості дитини; врахування індивідуальних психологічних особливостей, інтересів, здібностей дитини; врахування досягнень попереднього етапу розвитку дитини; формування і розвиток пізнавальних, психічних процесів, спрямованості на соціальну активність, конструктивну вмотивованість поведінки, позитивну самооцінку, толерантність. З'ясовано, що у педагогічній науці та практиці актуалізується проблема національного відродження системи виховання дітей і молоді, оскільки в сучасних умовах розвитку України українознавче наповнення змісту освіти є дуже важливим для національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, формування світогляду, який би базувався на глибоких культурно-духовних традиціях нашого народу, виховання національної гідності й менталітету. Схарактеризовано узагальнену модель авторської інтегрованої особистісно-орієнтованої технології професора С. І. Якименко. Проаналізовано модель професійності культури вихователя в умовах упровадження авторської інтегрованої особисто орієнтованої технології в закладі дошкільної освіти. Зроблено висновок про те, що пріоритетною концептуальною ідеєю НУШ, яку слід синхронізувати в освітньому процесі ЗДО є безперечно формування нової людини, що володіє «мисленням вищого порядку»: критичним, здійснення рефлексивних дій, креативним і піклувальним.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, патріотичне почуття, цінності, Батьківщина, соціально-психологічна характеристика особистості.

Abstract

Lushpai Tetiana Ivanivna PhD degree holder in the direction 011 «Educational, pedagogical sciences», V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University

Yakymenko Svitlana Ivanivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Primary and Preschool Education, V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University

KEY PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF THE SYSTEM OF PATRIOTIC EDUCATION OF SENIOR PRESCHOOLERS IN THE CONDITIONS OF THE NUS

The article provides a definitive analysis of the key research concepts of "patriotism" and "patriotic education" in the studies of social and humanitarian sciences. It was determined that the concept of "patriotism" is an interdisciplinary category and is the subject of research in philosophy, psychology, pedagogy, history, sociology. It was established that the mentioned phenomenon is one of the motives of the social activity of an individual of older preschool age, a moral feeling, a system of views, ideas that are the result of the individual's assimilation of the culture, traditions, and customs of his own people. It was found that the scientific category "patriotism" is interpreted as: a social and moral principle that characterizes a person's attitude towards his country, which is manifested in love for his Motherland; a socio-historical phenomenon that has natural origins, its own internal structure, which in the process of social development was filled with social, national and class content; a synthetic quality that encompasses an emotional, moral and effective attitude towards oneself, towards other people, towards one's native land, one's nation, material and spiritual assets of society; socio-psychological property formed in society; system-forming concept of national consciousness and self-consciousness of the people, which is reflected in love for the Motherland. It was concluded that the interpretation of the above concept in scientific sources is based on ideological, socio-philosophical, sociological, pedagogical approaches. In the context of the problem of historical-pedagogical research, the opinion regarding the historically determined context of patriotic upbringing of the individual, the close connection of the specified process with the conditions of existence in society, with the worldview of its people and with the psychology of the nation is taken into account. The scientific views of researchers on the interpretation of the phenomenon of "patriotic education" in a preschool education institution are summarized. It was established that the specified process is a set of successive interactions of the educator and the team, aimed at achieving the effectiveness and quality of pedagogical activity and the proper level of education of the patriotic qualities of the child's personality; a component of national education, the main goal of which is to become a self-sufficient citizen-patriot of Ukraine; a system of attitudes of an individual towards the state, towards society and towards culture.

Keywords: patriotism, patriotic education, moral and political principle, patriotic feeling, values, Motherland, socio-psychological personality characteristics.

Постановка проблеми

Актуальною метою сучасного освітнього процесу в ЗДО є сприяння формуванню громадянина, патріота, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, ефективно вирішувати особисті проблеми, творити себе та навколишній світ.

Зміст перспективи патріотичного виховання дітей та молоді окреслює чинники, які вплинуть на виховання у них любові до Батьківщини, усвідомлення громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина - патріота України. Національна виховна стратегія суспільства в Україні визначена у Державних національних програмах «Освіта» («Україна ХХХ століття»), «Діти України», у «Національній програмі патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», у Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України «Про освіту». Метою освіти у зазначених документах є «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей». Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству збагатить інтелектуальний, економічний, творчий, культурний потенціал українського народу, підвищить освітній рівень громадян задля забезпечення сталого розвитку держави та її європейського вибору [1].

В умовах реформування української освіти та реалій сучасного життя зростає значення середовища у вихованні та розвитку дітей як ключових суб'єктів виховних систем, що зумовлює звернення педагогів до впровадження середовищного підходу в освітньому процесі у закладах дошкільної освіти та в початковій школі. Важливою концепцією середовищного підходу є виховання дітей засобами середовища, яке оточує їх як спільність, через організацію його сприйняття, що вдосконалюється як дітьми, так і за допомогою суб'єктів освітньої діяльності закладу освіти.

Реалізація середовищного підходу у процесі виховання дитини 5-8 років оптимізує вплив на розвиток особистості дитини, оскільки взаємодія і взаємовплив середовища і суб'єкта є не лише засобом формування особистості, але й її розвитку завдяки збагаченню суб'єктивного досвіду.

Отже, завдяки середовищному підходу уможливлюється ефективне соціальне становлення дитини і перетворення її на суб'єкт соціального розвитку, соціальної активності суб'єктів освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти розвитку патріотичного виховання старших дошкільників в умовах НУШ є предметом досліджень багатьох науковців, зокрема ґрунтовні дослідження у цьому напрямку здійснюють К. В. Левківська, Л. С. Виготський, Л. Л. Савченко, С. І. Якименко та інші.

Мета статті - вивчити ключові перспективи розвитку системи патріотичного виховання старших дошкільників в умовах НУШ.

Виклад основного матеріалу

На думку К. В. Левківської педагогічна категорія «інтегративний підхід в освіті» є дидактичною моделлю, що розробляється на основі обґрунтованого поєднання елементів знань з різних предметів і реалізується з використанням інтегрованих форм і методів організації освітнього процесу. Однією з умов реалізації інтегративного підходу дослідниця вважає проєктування і реалізацію індивідуальних і групових стратегій. Вчитель у ролі супервізора забезпечує умови психолого-педагогічного супроводу і надає підтримку у самореалізації дитини [2].

Провідними ідеями, які характеризують зміст і вектор забезпечення наступності та безперервності змісту освітніх реформ дошкільної та початкової освіти в Україні, є домінантні положення, а саме: необхідність виховання гнучкої динамічної особистості, яка прагне жити в нових, безперервно змінних умовах; актуалізація розвиваючого особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого освітнього процесу; суб'єктність пізнавальної діяльності, безперервність процесу освіти саморозвитку і самовдосконалення протягом всього життя; зорієнтованість освітнього процесу на формування ключових компетентностей; наступність як цілісний, суб'єктно орієнтований процес, визначений гармонізацією фізіологічної, психологічної, соціальної, дидактичної складових особистості; гуманізація освітнього процесу; якісно нові принципи організації життєдіяльності особистості.

Резюмуючи зазначене вище, нами зроблено висновок, що провідні тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти на засадах Концепції Нової української школи мають спільні методологічні підходи до організації освітнього процесу, зокрема: гуманізм як норма поваги до особистості; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості дитини; врахування індивідуальних психологічних особливостей, інтересів, здібностей дитини; врахування досягнень попереднього етапу розвитку дитини; формування і розвиток пізнавальних, психічних процесів, спрямованості на соціальну активність, конструктивну вмотивованість поведінки, позитивну самооцінку, толерантність.

Отже, змістовно збагачені провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку, що спрямовані на забезпечення процесу виховання основ патріотизму у старших дошкільників у закладах дошкільної освіти (спілкування, гра, рухова, пізнавальна, художньо-естетична (ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографічна, театралізована), мають бути спроєктовані на розвиток у першому адаптаційноігровому циклі початкової школи (1-2 класи). Організація освітнього процесу в закладах дошкільної освіти та в початковій школі на принципах наступності та перспективності створить психолого-педагогічні умови (наскрізну узгодженість мети, змісту, методів, форм) організації освітнього процесу для всебічного гармонійного розвитку самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості.

У контексті зазначеного вище, актуальною є думка Л. Виготського, який наголошує на тому, що «педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку дитини тому те, що знаходиться в зоні найближчого розвитку, в одному віці перетворюється, вдосконалюється і переходить на рівень актуального розвитку, а в наступному - на нову вікову стадію» [3, с. 224].

Наступність змісту та уникнення його дублювання в освітніх програмах дошкільної і початкової освіти відповідно до основних ідей концепції Нової української школи та положень Державного стандарту початкової освіти реалізується через посилення розвивального і виховного компоненту освітнього процесу, надання пріоритету соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності [4].

Перспектива реалізації змісту освіти, виховання та розвитку дітей старшого дошкільного віку (5-6 років) реалізується за освітньою програмою «Впевнений старт» (нова редакція), яка передбачає узгодження напрямів розвитку особистості дитини для збереження її цілісності та створення фундаменту успішності дитини засобами її діяльнісної самореалізації в умовах нової соціальної ситуації розвитку.

Результат виховного впливу ефективніший не при простій виховній дії «педагог - особистість», а при одночасній взаємодії педагога, колективу й особистості: педагог - колектив - особистість. За простої взаємодії «педагог - особистість» можна говорити про ситуацію присвоєння дитиною вже готового соціального досвіду, системи цінностей, способів діяльності і т. д. У другому випадку педагог допомагає дитині самій усвідомити, визначити або уточнити свої цілі, бажання, потреби, проблеми. Вихователь організовує взаємодію школяра зі світом, ставить його в ситуацію самовизначення, що вимагає самостійного творчого рішення. При визначенні позиції педагога в дитячому колективі слід завжди виходити з поваги до особистості, цінності, неповторності кожної індивідуальності, будувати відносини на основі співробітництва, взаємодії, визнання свободи кожної людини [5].

У педагогічній науці та практиці актуалізується проблема національного відродження системи виховання дітей і молоді, оскільки в сучасних умовах розвитку України українознавче наповнення змісту освіти є дуже важливим для національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, формування світогляду, який би базувався на глибоких культурно-духовних традиціях нашого народу, виховання національної гідності й менталітету. Передумовами виховання у дітей старшого дошкільного віку людської гідності взагалі і національної, зокрема можна назвати: навіювання вихованцям аксіоми про вищість і неповторність людини; постійне акцептування уваги людини на її духовних цінностях; формування почуттів совісті і честі як засобів самооцінки своїх дій; поважне і вимогливе ставлення вихователя (батька, матері); спонукання вихованця до постійного відстоювання власної гідності перед іншими людьми; знання історії своєї родини; знання історії свого народу; знання культури, знання життєвого шляху великих постатей власного володіння багатством рідної мови; участь у конкретній діяльності, спрямованій на збереження і примноження матеріальних і духовних багатств свого народу.

Таким чином, однією з важливих педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. У Базовому компоненті дошкільної освіти (2021) враховується історичний підхід до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку та визначаються основні напрями: народознавчий, українознавчий та краєзнавчий. Виховання у дитини любові до Батьківщини бере свій початок із виховання любові та поваги до малої батьківщини, рідного краю, міста або села, до рідної домівки. Отож, можемо стверджувати, що якраз краєзнавство має потужний виховний потенціал, а краєзнавчий матеріал дошкільні педагоги повинні використовувати у навчально-пізнавальній, пошуково-дослідницькій, суспільно корисній діяльності дітей старшого дошкільного віку. Патріотичне виховання старших дошкільників із використанням краєзнавчого матеріалу ґрунтується на таких засадах: організація сприятливих педагогічних умов для формування у дитини власного оцінного ставлення до явищ, подій та фактів, що відбуваються в Україні та залучення дітей до суспільно-корисної діяльності; використання у роботі з дітьми діяльнісного підходу з метою пізнання природи місцевої культури, традицій та звичаїв; організація самостійної діяльності дітей на заняттях з використанням краєзнавчого матеріалу (аплікація, малювання, ліплення, складання казки чи оповідання та ін.); організація взаємодії із місцевими органами влади з метою залучення дітей до участі у загальноміських заходах та державних святах, знайомства старших дошкільників із носіями культурних та національних традицій у народних ремеслах, піснях та танцях; організація предметно-розвивального середовища у закладі дошкільної освіти з використанням краєзнавчого матеріалу (куточок краєзнавства, державна символіка, предмети ужиткового мистецтва, національні костюми, куточок народного побуту чи фольклору, інші предмети, що мають культурну цінність) [6, с. 227-231; 7].

Універсальним педагогічним новаторством, цілісною системою, загальною спрямованістю є забезпечення процесу розвитку, виховання та освіти дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами інтеграції та наступності освітнього процесу, його методів, форм і засобів є безперечно Авторська «Інтегрована особистісно-орієнтована технологія у закладах дошкільної освіти та у початковій школі» професора С. І. Якименко (З 1994 по 2020 рр. - проведено експеримент по впровадженню авторської інтегрованої технології: Всеукраїнський рівень (за наказом МОН України №27 від 20.01.03). Регіональний рівень (за наказом по управлінню освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації №331 від 21.06.03). Наукова та практична цінність зазначеної технології полягає в методологічній основі теорії наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежностей явищ об'єктивної дійсності, інтеграції системи наукових знань, що дає цілісне уявлення про сутність як реальної дійсності у цілому, так і найбільш загальних педагогічних проблем (рис. 1).

У контексті дослідження проблеми виховання основ патріотизму у старших дошкільників засобами впровадження інноваційної авторської Інтегрованої особистісно орієнтованої технології нами вивчено особливості панування змісту патріотичного виховання старших дошкільників. Варіативна освітня програма, «Світ, в якому Я живу» для дітей старшого дошкільного віку розроблена авторським колективом під керівництвом професора С. І. Якименко. Програма структурована на інтегрованому підході, який базується на об'єднанні п'яти сфер життєдіяльності: «Людина і природа», «Людина і суспільство», «Людина і культура», «Людина, наука і техніка», «Людина і Всесвіт» (автор проєкту - професор С. І. Якименко). Інтегрований підхід до реалізації змісту освітньої програми дає змогу педагогам-практикам відійти від традиційної системи занять, зробити акцент на наданні дитині свободи вибору та самостійності у пізнанні різних сфер життєдіяльності. Особлива цінність зазначеної Програми полягає в тому, що вона практично вирішує проблему неперервності та наступності дошкільної та початкової освіти в контексті основних концептуальних засад Нової української школи. Дотримання принципу наступності між дошкільною освітою та початковою, побудова програми за авторською інтегрованою технологією дає можливість забезпечити якість процесу виховання основ патріотизму у старших дошкільників.

Рис. 1 Узагальнена модель авторської інтегрованої особистісноорієнтованої технології професора С. І. Якименко

Авторська технологія професора С. І. Якименко надає пріоритетного значення підвищення психолого-педагогічної компетентності вихователя у процесі впровадження інтегрованої особистісно орієнтованої технології. У комплексі наукових і практичних проблем, на рішення яких націлює Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), одне з провідних місць займає професійна діяльність педагога як соціально-педагогічна категорія, що має свою системно-функціональну природу. Без високого професіоналізму педагога, здатного інтегрувати загальноосвітні, спеціальні, психолого-педагогічні, дидактичні і методичні знання, комплексно вирішувати завдання освітнього процесу, неможливо реформувати систему освіти, у тому числі і дошкільну.

Автор інноваційної технології вважає, що для реалізації зазначених вище завдань необхідно звільнитися від упереджених стереотипів мислення, котрі заважають сприймати суперечливий світ, що міняється, з усіма його реаліями, об'єктивно підходити до розв'язання його гострих проблем. Тому актуальним є постійне моделювання образу педагога, що враховує процеси сучасного суспільного розвитку інтегративні тенденції в освіті, спрямовані на розвиток особистості дитини та творчу педагогічну діяльність як умову її становлення. Концептуальна модель «педагог-універсал» в інтегрованій системі реалізує свою головну ідею в трьох взаємопов'язаних аспектах: зорієнтованість на високий рівень володіння педагогом соціопсихологічною культурою, сформованість педагогічної культури, загальнолюдська культура (рис. 2).

Рис. 2 Модель професійності культури вихователя в умовах упровадження авторської інтегрованої особисто орієнтованої технології в закладі дошкільної освіти

На думку С. І. Якименко, «інтеграція змісту освітньо-виховного процесу зумовлює такі вияви педагогічної творчості, як прагнення до нового; накопичення досвіду різних форм творчої діяльності; розвиток дослідницьких навичок педагога, необхідних сучасній дошкільній освіті для втілення в життя ідей варіативності змісту освіти, її індивідуалізації; оволодіння активними методами; відмова від стереотипів, стимулювання нестандартних підходів до рішення педагогічних завдань; спрямований і систематичний розвиток умінь ставити педагогічні завдання, адекватно їх вирішувати, знаходити нові оригінальні способи рішення; розвиток здатності сприймати та усвідомлювати передовий педагогічний досвід; формування адекватної «Я» - концепції» [8].

Висновки

Таким чином, підсумовуючи зроблено висновок, що пріоритетною концептуальною ідеєю НУШ, яку слід синхронізувати в освітньому процесі ЗДО є безперечно формування нової людини, що володіє «мисленням вищого порядку»: критичним, здійснення рефлексивних дій, креативним і піклувальним.

Література

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/2145-19#T ext

2. Левківська К. В. Теоретичні основи інтеграційних процесів в освіті. Вісник Житомирського університету. 2010. Випуск 54. С. 177-181.

3. Виготський Л. С. Питання дитячої психології. СПб.: С, 1997. 224 с.

4. Додаток до листа МОН України. від 19.04.2018. URL: https://www.pedrada.com.ua/ article/2345-zabezpechennya-nastupnost-zdo-ta-nush

5. Виховна перспектива. URL: https://knigi.studio/vospitatelnyiy-protsess/vihovnaperspektiva121988.html

6. Савченко Л. Л. Підготовка майбутнього вихователя до патріотичного виховання дошкільників крізь призму поглядів В. О. Сухомлинського. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 2015. № 4. 386. С. 227-231.

7. Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) (нова редакція) від 22.05.2021 № 615. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennyabazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyiosviti-nova-redakciya

8. Якименко С. І. Універсальність педагогічного новаторства: інтегрована особистісноорієнтована технологія в закладах освіти. У 2 ч. Ч. 2: навчально-методичний посібник. Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»», 2020. 464 с.

References

1. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 № 2145-VIII [On education: Law of Ukraine dated September 5, 2017 No. 2145-VIII]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214519#Text [in Ukrainian].

2. Levkivska, K. V. (2010). Teoretychni osnovy intehratsiinykh protsesiv v osviti [Theoretical foundations of integration processes in education]. Visnyk Zhytomyrskoho universytetu - Bulletin of Zhytomyr University, 54, 177-181 [in Ukrainian].

3. Vyhotskyi, L. S. (1997). Pytannia dytiachoi psykholohii. SPb.: S. [in Ukrainian].

4. Dodatok do lysta MON Ukrainy. vid 19.04.2018 [Appendix to the letter of the Ministry of Education and Culture of Ukraine. from 04/19/2018]. URL: https://www.pedrada.com.ua/ article/2345-zabezpechennya-nastupnost-zdo-ta-nush [in Ukrainian].

5. Vykhovna perspektyva [Educational perspective]. URL: https://knigi.studio/ vospitatelnyiyprotsess/vihovna-perspektiva-121988.html [in Ukrainian].

6. Savchenko, L. L. (2015). Pidhotovka maibutnoho vykhovatelia do patriotychnoho vykhovannia doshkilnykiv kriz pryzmu pohliadiv V. O. Sukhomlynskoho [Preparation of the future teacher for patriotic education of preschoolers through the prism of the views of V. O. Sukhomlynskyi]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia - Scientific notes of Mykola Gogol Nizhyn State University. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia, 4. 386, 227-231 [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Bazovoho komponentu doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) (nova redaktsiia) vid 22.05.2021 № 615 [On approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education) (new edition) dated 05/22/2021 No. 615]. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennyabazovogo-komponenta-doshkilnoyiosviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya [in Ukrainian].

8. Yakymenko, S. I. (2020). Universalnist pedahohichnoho novatorstva: intehrovana osobystisnooriientovana tekhnolohiia v zakladakh osvity [Universality of pedagogical innovation: integrated personal-oriented technology in educational institutions]. U 2 ch. Ch. 2: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kamianets-Podilskyi: TOV «Drukarnia «Ruta»» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru