Умови організації якісного дистанційного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умови організації якісного дистанційного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО)

Conditions for the organization of quality distance learning in higher education institutions (HEI)

Борис Максимчук

Ірина Максимчук

Оксана Баштовенко

Крістіна Ганчева

Віталій Сілаєв

Abstract

The use of information technology allows the formation of new educational models that allow you to stay in the zone of scientific and technological progress, significantly enrich and diversify the teaching of various disciplines. In connection with the rapid development of IT and their active use as distance learning technologies, there is an opportunity to apply the whole apparatus of computer technology in learning through the construction of individual learning paths, which provides an individualized approach to learning, which expands the didactic capabilities of computers, teaching tools; allows you to match the content, forms and methods of learning in accordance with educational needs. This allows the automatic adjustment of the coefficients of distance learning technologies to take into account the dynamics of changes in the learning trajectory; to focus learning material on different types and levels of assimilation; take into account the psychological, personal qualities and competencies of students. Distance learning technologies are educational technologies, implemented mainly with the use of information technology, with the mediated interaction between a student and a teacher in order to provide access to quality education. The article investigates effective types of distance learning technologies; the main features of distance learning are highlighted; an express analysis of digital educational resources and services for the organization of distance learning, the definition of elearning experience in the era of postmodernism is made. The relevance of the research topic in the international context of similar studies in this field lies in the fact that in the period of computerization of education and forced distance, for successful and effective professional activity, the teacher must use all the possibilities of distance learning.

Key words: updated education system, information technology, digital platforms, teaching materials, online learning platforms.

Анотація

дистанційне навчання освітній

Використання інформаційних технологій дозволяє формувати нові освітні моделі, які надають можливість залишатися в актуальній зоні науково-технічного прогресу, суттєво збагачувати та урізноманітнювати викладання різних дисциплін. У зв'язку з стрімким розвитком інформаційних технологій та активним їх використанням у дистанційному освітньому форматі, з 'явилася можливість застосування всього апарату комп 'ютерних технологій у навчанні через конструювання індивідуальних траєкторій освоєння знань та забезпечити індивідуалізований (студентоцентрований) підхід до навчання, що розширює дидактичні можливості комп 'ютерних засобів навчання; дозволяє співвідносити зміст, форми, та методи навчання відповідно до освітніх запитів. Така можливість дозволяє здійснювати автоматичне настроювання коефіцієнтів дистанційних освітніх технологій для обліку динаміки змін траєкторії навчання; орієнтувати навчальний матеріал на різні типи та рівні засвоєння; враховувати психологічні, особистісні якості та компетенції учнів. Дистанційними освітніми технологіями вважають освітні технології, що реалізуються в основному з застосуванням засобів інформатизації, при опосередкованій взаємодії учня та педагогічного працівника, з метою забезпечення доступності якісної освіти. У статті досліджено ефективні види дистанційних технологій; виокремлено основні особливості дистанційного навчання; зроблено експрес-аналіз цифрових освітніх ресурсів та сервісів для організації дистанційного навчання, визначення досвіду електронного навчання в добу постмодернізму. Актуальність теми дослідження в міжнародному контексті подібних досліджень у цій галузі полягає в тому, що в період комп'ютеризації навчання та вимушеної дистанції для успішної та ефективної професійної діяльності викладач повинен використовувати всі можливості дистанційного навчання.

Ключові слова: оновлена система освіти, інформаційні технології, цифрові платформи, навчально-методичні матеріали, платформи онлайн-навчання.

Постановка проблеми

У сучасному освітньому процесі, як і в усіх сферах людської діяльності, належне місце посіли інформаційно-комунікаційні технології. Вимушений дистанційний формат спілкування учасників освітнього процесу виявився не просто одним з кроків, але кроком уперед до нового формату освітнього процесу та нових можливостей засвоєння навчального матеріалу. Дистанційний формат навчання започаткував розвиток комп'ютеризації вищої освіти.

Швидкий темп розвитку електронних засобів та технологій їх використання вимагають постійного удосконалення навичок учасників освітнього процесу, особливо в закладах вищої освіти (ЗВО).

Актуальність дослідження. Актуальність теми дослідження в міжнародному контексті подібних досліджень у цій галузі полягає в тому, що в період комп'ютеризації навчання та вимушеної дистанції для успішної та ефективної професійної діяльності викладач повинен використовувати всі можливості дистанційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Умови організації якісної дистанційної освіти у ЗВО досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені та дослідники.

На думку В.Бикова (2012), В.Дем'яненка (2015), дистанційне навчання - це новий рівень онлайн- навчання, що дає можливість використовувати інформаційні технології на основі використання персональних комп'ютерів, відео та аудіо, космічної та волоконної оптики. В.Биков (2020), О.Спірін (2020), О.Пінчук(2020) довели, що дистанційне навчання - систематичне цілеспрямоване навчання, яке проводиться на відстані від місця перебування викладача. Викладання і навчання розділені з точки зору простору і часу.

Е. Barakhsanova (2018), Е. Vlasova (2018), О. Golikov(2018) довели, що дистанційна освіта - це форма навчання, заснована на педагогічній взаємодії дистанційного викладача та студентів, що реалізується за допомогою телекомунікаційних технологій та Інтернет - ресурсів. На думку S. Tkachuk (2021), дистанційне навчання характеризується всіма компонентами системи навчання, притаманними процесу навчання: змістом, цілями, змістом, організаційними формами, засобами навчання, системою контролю та оцінювання результатів. J. Judrup (2015) вважає, що операційна система Polat у своєму визначенні дистанційного навчання підкреслює, що це нова форма навчання на додаток до денної, заочної та екстернатної форми навчання. Автор вважає невиправданим те, що дистанційне навчання подається як вид дистанційної технології, яка, відповідно, не потребує додаткового фінансування. Дистанційне навчання є специфічною формою навчання, оскільки Основна опора за рахунок нових інформаційно-комунікаційних технологій, мультимедіа, відеокомунікації та інших форм взаємодії викладачів і студентів та між студентами (Komogorova, 2021; Onishchuk, 2020). Проте, як і кожна форма навчання, кожна освітня система має однаковий склад компонентів: цілі, засновані на соціальному замовленні всіх форм освіти; зміст також значною мірою визначається чинними програмами, стандартами для певного типу навчального закладу, методами, формами організації, навчальними матеріалами.

Метою дистанційного навчання є надання учням можливості закінчити базову та додаткову професійну підготовку на вищому чи середньому професійному рівні у навчальних закладах вищої професійної, середньої та професійно-технічної школи безпосередньо за місцем їх проживання чи перебування (Баштовенко, 2021).

Метою статті є дослідження ефективних видів дистанційних технологій; виділити основні особливості дистанційного навчання; Провести явний аналіз цифрових освітніх ресурсів і сервісів для організації дистанційного навчання, щоб визначити досвід електронного навчання в епоху постмодерну.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основними видами технологій дистанційного навчання є:

1. Кейс, заснований на використанні речень (відмінків) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчальних матеріалів для самостійного вивчення учнями (надається консультація вчителя).

2. Інформаційний супутник - забезпечує можливість передачі даних та взаємодії з викладачами та учнями в режимі реального часу (перегляд відео та аудіо трансляцій, участь у вебінарах та конференціях, електронна пошта, соціальні мережі та форуми).

3. Мережні технології, що використовуються для забезпечення навчально - методичними матеріалами та взаємодії між викладачами та учнями (Вовк, 2021).

Нині визначено такі основні тенденції розвитку сучасного дистанційного навчання: удосконалення існуючих та розвиток нових платформ дистанційного навчання; Персоналізація; Наскрізне навчання - організація навчання за серією суміжних курсів ; Застосування штучного інтелекту (технології нейронних мереж, машинне навчання, технології великих даних тощо); Гейміфікація - використання ігрових підходів у навчально- виховному процесі; застосування технологій віртуальної та доповненої реальності; мікронавчання; мобільне навчання за допомогою мобільних пристроїв; Розробка змісту освіти та методів навчання з орієнтацією на дистанційне навчання.

Основні особливості дистанційного навчання. Дистанційне навчання є формою здобуття освіти, при якій основу освітнього процесу складає цілеспрямована та контрольована інтенсивна самостійна робота учня за допомогою спеціальних засобів навчання під керівництвом викладача. Це інтерактивний, асинхронний процес взаємодії учасників освітнього процесу навчання між собою та засобами навчання, при цьому освітній процес індиферентний до їх просторового розташування. Процес навчання проходить у специфічній педагогічній системі. Елементами цієї системи є підсистеми: цілей, змісту, методів, засобів, організаційних форм навчання тощо (Жалдак, 2021; Франчук, 2021).

Система освіти, що будується на основі дистанційних освітніх технологій, є наслідком об'єктивного процесу інформатизації суспільства та найбільшою мірою відповідає принципам інтеграції, гуманізації, самодостатності як одна з перспективних форм здобуття освіти.

Середовище дистанційного навчання характеризується тим, що освіта надається учням безпосередньо за місцем проживання чи тимчасового перебування. Відмінними рисами системи дистанційного навчання є: вища динамічність, пов'язана з гнучкістю вибору учнями курсів; більший обсяг самонавчання; використання всіляких форм навчально-методичного забезпечення; усвідомлена мотивація; наявність інтерактивної комунікації.

Дистанційне навчання має наступні характерні риси: гнучкість, модульність, паралельність, економічність, технологічність тощо.

Основними завданнями дистанційних освітніх технологій є доступність та відкритість навчання незалежно від географії, соціального стану та стану здоров'я. Особливо актуально використання дистанційних технологій навчання для соціальних груп, які позбавлені можливості отримувати освіту класичної моделі, наприклад, які навчаються з обмеженими можливостями здоров'я. Одним із завдань відкритої освіти є інтеграція різноманітних інформації, що додає процесу навчання цілісність та самодостатність (Kepser, 2009).

Використання сучасних технологій робить освітній процес безперервним та максимально гнучким, розширюючи коло споживачів освітніх послуг та орієнтуючи на особистісні фактори.

Технології дистанційної освіти передбачають використання наочності, посилань на електронні джерела з додатковою інформацією з цієї тематики; програмних засобів, що дозволяють моделювати різні схеми, механізми та процеси; модулів тестування, що дають об'єктивну оцінку знань учнів.

Завдяки розвитку штучного інтелекту технологія дистанційної освіти індивідуалізує та конкретизує навчання, забезпечує конструювання індивідуальних траєкторій освоєння знань, враховує індивідуальні особливості учня в динамічній моделі його параметрів.

Доповнена реальність дозволяє створювати неймовірні освітні проекти на основі дистанційного навчання, так як це дає можливість переміщати, обертати, масштабувати 3D моделі, розглядати їх під будь-якими кутами, з'єднувати та роз'єднувати об'єкти, включати в нього всю необхідну інформацію - графічні, звукові, відеофайли та вивчати одержані результати. Вона виключно корисна при розвитку просторового мислення, для максимально наочного та інтерактивного вивчення, а також для більш глибокого занурення в предмет, особливо у умовах дистанційного навчання.

Використання сучасних технологій дозволяє урізноманітнити процес вивчення нестандартними активностями та елементами гри, що захоплює учня, концентрує його увагу на навчанні під час дистанту (Melnyk, 2021).

За допомогою VR-технології, доповненої штучним інтелектом з'являється можливість взаємодії з віртуальним простором. Це не лише комплексна, а й цілісна дидактична, методична та інтерактивна програмна система, яка дозволяє викласти складні моменти навчального матеріалу в умовах дистанційної освіти з використанням багатого арсеналу різних форм та методів подання інформації та наукового дослідження.

Процес навчання проходить успішніше, так як заснований на безпосередньому спостереженні об'єктів та явищ, дає можливість працювати у найбільш прийнятному темпі, забезпечує можливість багаторазових повторень та діалогу.

Використання анімації, високоякісної графіки, довідкових презентацій дозволяє уявити дистанційно вивчається курс як послідовного ланцюжка динамічних картинок з можливістю переходу в інформаційні блоки, що дозволяє зробити подачу дидактичного матеріалу максимально зручною та наочною, забезпеченої ефективними засобами оцінки та контролю процесу засвоєння знань (Schrackmann, 2008; Knusel, 2008; Moser, 2008).

Освітні організації можуть використовувати різні механізми формування освітнього контенту: розробка методичних матеріалів та електронних освітніх ресурсів викладачами або використання існуючих навчально-методичних посібників, розроблених у рамках федеральних програм та проектів та розміщених у федеральній системі інформаційних освітніх ресурсів.

Освітній контент, стосовно технології дистанційного навчання повинен розроблятися на підставі вимог робочих програм, освітніх програм, інших нормативних документів.

Застосування дистанційних освітніх технологій мають як позитивні, і негативні боку. Позитивними властивостями є: можливість навчання в індивідуальному темпі; гнучкість, формування індивідуальної траєкторії навчання, доступність, мобільність та технологічність, соціальна рівноправність, комфортні умови для творчого самовираження, об'єктивність оцінки знань.

Незважаючи на численні позитивні моменти застосування дистанційних освітніх технологій, є ряд негативних сторін: самоосвіта, складність у створенні навчальної роботи та розподілу навчального часу, дорогого обладнання та ін.

Експрес-аналіз цифрових освітніх ресурсів та сервісів для організації дистанційного навчання. У процесі швидкого переходу на дистанційні формати великою проблемою став дефіцит інтерактивних навчальних матеріалів, цікавих завдань зі зворотним зв'язком та дефіцит досвіду та інструментів колективної роботи у цифровому середовищі. Проблемою стало і просто недостатнє знайомство вчителів із такими інструментами.

Тому в запропонованому огляді ми спробували представити цифрові ресурси та послуги для якісної організації освітнього процесу в режимі он-лайн.

Щоденник - закрита інформаційна система із суворим порядком реєстрації освітніх установ та користувачів. Щоденник вирішує завдання паперового щоденника і навіть більше: розклад, домашні завдання, всі оцінки, матеріали, що використовуються під час уроків, середній бал, теми пройдених та майбутніх уроків, коментарі викладача (Уіазоуа, 2020; Barakhsanova, 2020; Goncharova, 2020).

Яндекс-підручник являє собою збірник інтерактивних навчальних завдань з автоматизованою перевіркою та можливістю відеотрансляції та спілкування.

Клас-рум - збірник інтерактивних завдань з широкому спектру предметів та класів, набір інтерактивних олімпіадних тестів з автоматичним підбором персональних завдань. Крім того, на платформі створено сервіс «Віртуальний клас» - для проведення індивідуальних та групових онлайн-уроків з іграми, анімацією, презентацією та відео; віртуальні дошки.

Платформа також надає вебінари для організації дистанційного навчання, а також серію відеоуроків. Розклад та посилання на онлайн-уроки доступні на сторінці (Карташова, 2018).

Я-Клас є частково платною платформою і позиціонується як набір тематичних завдань з різним предметам з можливістю аналізу та закріплення найбільш складних тем.

Основними перевагами платформи є прив'язка до електронного журналу, можливість перевірки знань за допомогою інтерактивних контрольних та перевірочних робіт з автоматичним оцінюванням та інтеграція з ресурсами сервісу «Інтернет-урок», що дозволяє забезпечити комплексне дистанційне навчання (Гуревич, 2020).

Фоксфорд - платформа з дистанційними (груповими) курсами з більшості предметів шкільна програма, прив'язана до електронного журналу і використовується учнями як додаткова освіта для підготовки з базової програми, а також до олімпіад, ДПА та ЗНО. До складу курсів входять відеозаписи уроків, конспекти та завдання.

Edu.Skyeng - основним сервісом якою в контексті загальної освіти є надання індивідуальних, дистанційних, синхронних уроків з учителем по англійської мови та математики та деяких інших предметів на основі своєї платформи «Vimbox» (Сухіх, 2020).

InternetUrok - домашня онлайн-школа призначена для цільових груп, що не мають можливості відвідувати традиційні заняття та передбачає повністю дистанційне навчання, але не розрахований на інтеграцію в традиційну школу.

CERM - освітня онлайн-платформа для проведення моніторингових досліджень з навчальних предметів, а також як онлайн-тренажер.

Інтерактивні робочі зошити «Skysmart» дозволяють складати індивідуальні завдання, оцінює та аналізує їх виконання, відсутня можливість копіювання та списування (Knusel, 2007).

РЕШ - інформаційно-освітнє середовище з повним курсом шкільної програми; це інформаційно-освітнє середовище, що об'єднує учня, вчителя, батька та відкриває рівний доступ до якісної загальної освіти незалежно від соціокультурних умов.

Moodle (https://moodle.org/) - система управління знаннями, що дозволяє організувати процес електронного навчання від розробки онлайн курсу до реалізації (Boltuc, 2017).

Google Клас (https://classroom.google.com) - це безкоштовний набір інструментів для роботи з електронною поштою, документами та сховищем. Сервіс розроблений для викладачів з метою організації занять та ефективної навчальної взаємодії з учнями.

Мобільна електронна освіта (МЕО) - платформа для індивідуального та групового навчання в дистанційному режимі, що охоплює майже всі предметні області та класи.

Школа Онлайн забезпечує онлайн-доступ до електронних освітніх ресурсів: тренажерів, лабораторій, ігор- практикумів, тестів та багато чого іншого.

Coursera (https://www.coursera.org) - один з найбільших освітніх сервісів для школярів та студентів (Кадемія, 2021; Шахіна, 2021).

«Освіта» Група компаній (ГК)найбільше видавництво навчальної літератури та нових навчальних матеріалів, надала вільний доступ до електронних форм підручників та освітніх послуг.

Lecta - надає оцифровані рішення (підручники, задачники, УМК) компанії.

Досвід електронного навчання в добу постмодернізму. Залучення учнів до навчання залежало тільки від уміння викладача цікаво подати матеріал. В епоху постмодернізму можна покращити якість навчального процесу за допомогою інструментів електронного навчання e-learning - створювати інтерактивні та різноманітні матеріали.

E-learning (з англ. electronic learning - електронне навчання) - це передача знань із використанням інтернету та цифрових технологій, наприклад, у форматі аудіоповідомлень, відеоуроків та онлайн-тестів. Ключову роль навчальному процесі грають всілякі гаджети (Баштовенко, 2023; Sorochinsky, 2020; Barakhsanova, 2020; Vlasova, 2020).

Сьогодні e-learning використовують у різних сферах: у школах та ВНЗ викладачі можуть урізноманітнити подачу матеріалу або провести урок дистанційно. Онлайн-школи та навчальні центри проводять вебінари та створюють онлайн-курси, які дозволяють розширити базу учнів(Sorochinsky, 2020; Barakhsanova, 2020; Vlasova, 2020; Prokopyev, 2020; Burnashev, 2020).

У деяких джерелах електронне називають синонімом дистанційному навчання. Дистанційне навчання відбувається з використанням інформаційних технологій на відстані без особистого контакту. А електронне навчання може бути як заочним, так і очним, але обов'язково з використанням матеріалів у цифровому вигляді.

Переваги електронного навчання:

- висока залученість до навчального процесу

- різні формати подачі матеріалу та форми контролю пробуджують інтерес та бажання вчитися. Наприклад, дитина прочитала короткий інтерактивний текст, подивилася відеоурок та закріпила його тестуванням. Формати постійно змінюються, зростає мотивація вчитися та збільшується швидкість проходження курсу.

- зручний доступ: для заняття потрібен лише телефон із виходом в інтернет. Людина може бути в аудиторії або вдома - матеріали в цифровому вигляді доступні в будь- якому місці і в будь-який момент.

- можливість відпрацювати практичні навички.

Різні тренажери, симулятори та онлайн тестування дозволяють застосовувати отримані теоретичні знання на практиці. Наприклад, діалоговий тренажер для менеджерів з продажу занурює у реальний діалог із клієнтом.

- адаптація навчального матеріалу;

Курс можна підлаштувати під різні потреби: залежно від віку учнів, початкової підготовки, результатів проміжної перевірки знань. Наприклад, якщо дитина погано пройшла тест на тему, вона повертається їй для повторного вивчення або підбираються простіші теми (Дем'яненко, 2012).

- широке охоплення та швидкість;

Принципи якісного електронного навчання, які повинен враховувати вчитель початкової школи:

- мультиформатність: зробити навчальний матеріал максимально інтерактивним. Комбінувати та чергувати різні інструменти, наприклад, відеолекцію, діалоговий тренажер, презентацію, аудіозапис та текст.

- елементи мікронавчання: розділити навчальний матеріал на невеликі блоки для кращого засвоєння. Після кожного блоку виконати вправи на закріплення. Учень швидко завершуватиме уроки і рухатиметься за курсом, підкріплюючи свою мотивацію маленькими досягненнями.

Принципи мікронавчання ^ подання матеріалу: викладати теоретичну інформацію простою та зрозумілою мовою. Щоб освітній процес проходив легко та без внутрішнього опору до вивчення складного матеріалу.

- Персоналізація: у кожної людини свій рівень та швидкість засвоєння знань, тому не обов'язково стандартизувати навчальну програму. Зробити матеріал адаптивним під різні потреби. Важливо, щоб дитина мала можливість вибору індивідуальної траєкторії розвитку - проходити теми у певній послідовності або щось пропустити, якщо вже знаєш матеріал.

- Гейміфікація: додати елементи гри у навчальний процес, нараховувати бали та привласнюйте зірочки за виконання завдань або створіть сюжет, у якому потрібно привести персонажа до перемоги. Це допомагає підвищити залученість, внести елемент змагання до навчального процесу.

- Соціалізація: додати можливість порівнювати свої досягнення з іншими учнями. Наприклад, створити рейтингову систему за результатами проходження курсу або групове обговорення досягнень у чаті. Також можна відкрити голосування за окремі теми курсу, щоб наступні учні могли обирати серед найцікавіших та найпопулярніших.

Електронний курс важливо скласти таким чином, щоб кожен урок доводив учня до конкретної мети -- він отримав певну одиницю знання та закріпив міні-навичку(Карташова, 2018).

Щоб створити електронне навчання, потрібно виконати 5 кроків:

1. Визначити мету навчання та складіть навчальну програму. Якщо ви вже навчали людей, готову програму потрібно просто адаптувати під дистанційний формат. Якщо розробляти програму з нуля, потрібно зібрати та структурувати експертні знання.

2. Створити мультимедійні елементи, щоб навчання було цікавим та різноманітним. Наприклад, запишіть короткі відео, підготуйте презентації, розробити діалогові тренажери для відпрацювання навичок спілкування. Вибрати методи контролю знань. Наприклад, це може бути тестування чи відкриті питання.

3. Вибрати інструмент для реалізації elearning. Для онлайн-формату зручно використовувати платформи для дистанційного навчання (СДО). Наприклад, платформа Unicraft дозволяє створювати уроки 11 різних форматів. Варто створити матеріали, призначити на них учнів та стежите за результатами розвитку. Крім десктопної вер сії, можна використовувати мобільний додаток, щоб учні могли навчатись у будь-якому місці (Дем'яненко, 2012).

Електронне навчання - це навчання за допомогою цифрових технологій та мультимедійних інструментів. Воно допомагає зробити дистанційне та очне навчання більш цікавим, краще засвоїти теоретичний матеріал та закріпити практичні знання. Дозволяє створювати будь-яку навчальну програму як для учнів початкових класів та онлайн-шкіл, так і для учителів.

Висновок

Результатами дослідження є те, що у статті розширено поняття про інформаційно-комунікативні технології навчання під час дистанційного навчання та їх переваги в ЗВО; досліджено ефективні види дистанційних технологій; виокремлено основні особливості дистанційного навчання; зроблено експрес-аналіз цифрових освітніх ресурсів та сервісів для організації дистанційного навчання, визначення досвіду електронного навчання в добу постмодернізму. Включення ІКТ в навчальний процес під час дистанційного навчання дозволяє вчителю організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності на уроках, зробити активну та цільову самосійну роботу студентів. ІКТ можна розглядати як засіб доступу до навчальної інформації, що забезпечує можливість пошуку, збору та роботи з джерелом, у тому числі в мережі Інтернет, взяти носії доставки та хронологічної інформації під час дистанційного навчання.

Один із результатів навчання студентів ЗВО в умовах дистанційного навчання повинна стати готовність студентів до оволодіння сучасними комп'ютерними технологіями та здатність актуалізувати отриману з їх допомогою інформацію з метою подальшої самоосвіти. Для цих реалізацій виникає необхідність застосування викладачем ЗВО інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі.

Основна ціль впровадження ІКТ - поява нових видів навчальної діяльності. Використання персонального комп'ютера, мультимедійних програми та користувачі можуть бути зрозумілі при проведенні шкільних дисциплін, оптимізації процесів розуміння, запам'ятовування та засвоєння студентами навчального матеріалу, підвищивши тему самої мотивації навчання та ефективності уроку, а також забезпечуючи реалізацію розвиваючого навчання, удосконалення форм і методів організаційно-виховного процесу.

Джерела і література

Баштовенко О.А., Рубан А.К. Використання сучасних інформаційних технологій для організації дистанційного навчання у фізичній культурі і спорті. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: збірник наукових праць. Серія: Педагогічні науки. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2023. № 62. C. 25-33.

Баштовенко О.А., Станєва С.В. Проблеми організації дистанційного навчання з фізичної культури в закладах освіти. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: збірник наукових праць. Серія: Педагогічні науки. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2021. № 53. C. 9-22.

Биков В. Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. К: Вінниця. 2012. № 29. С. 32-40. URL: http://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/Bukov_2021.pdf

Биков В.Ю., Спірін О.М., Пінчук О.П. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. URL: http://surl.li/cwvld

Вовк Б.І. Електронний навчально-методичний комплекс як один із засобів дистанційного навчання. Глухів. Глухівський НПУ ім. О. Довженка. 2021. URL: http://tpgnpu.ho.ua/images/my_images/doc_pdf/vidavnictvo/2021/tezi_konf_02-04-2021.pdf

Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навч. посіб. для студ. пед. ВНЗ і слухачів ін-тів післядиплом. освіти. К.: Освіта України, 2006. 390 с. URL: http://surl.li/mqqdk

Дем'яненко В.М. Особливості підготовки педагога до використання електронних ресурсів. 2015. № 8 (39). URL: http://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2015/8/06.pdf

Дем'яненко В.М., Биков В. Ю., Лапинський В. В. Методологічні та методичні основи створення і використання електронних засобів навчального призначення. Комп 'ютер у школі та сім'ї. 2012. № 2. С. 3-6. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/17185739.pdf

Жалдак М. І., Франчук В. М. Використання хмарних технологій у процесі навчання основ теорії ймовірностей у закладах загальної середньої освіти. Комп'ютер в школі та сім'ї. №2. 2020. С. 3-13. URL: https://vlapinsky.at.ua/CSF_2020/CSF_02_20_00_RGB.pdf

Кадемія М.Ю., Шахіна І.Ю. Інформаційнокомунікаційні технології в навчальному процесі. Вінниця, 2021. URL: http://www.dut.edu.ua/uploads/l_741_96203634.pdf

Карташова Л.А. Цифрові технології як ефективний інструмент організації наукового дослідження. 2018. URL: http://surl.li/mqqdx

Сухіх А. С. Основні види інформаційно-комунікаційних технологій та рекомендації щодо їх здоров'язбережувального використання у закладах загальної середньої освіти. 2018. URL: https://vlapinsky.at.ua/CSF_2020/CSF_02_20_00_RGB.pdf

Barakhsanova E. A., Vlasova, E.Z., Golikov A. I.; Kuzin Z. S., Prokopyev, M.S., Burnachov A. E. Peculiarities of quality management of teachers ' e-learning training in the Arctic regions. Education. 2018. 38 (55). 25 р. URL: http://www.revistaespacios.com/a19v40n09/a19v40n09p18 .pdf

Boltuc Р. Philosophy and Computers. Spring. 2017. URL: https://cse.buffalo.edu/~rapaport/ Papers/ComputersV16n2.pdf

Judrups J. Knowledge Management and e-Learning Integration Model (KMELI). Baltijas Datoru Akademija. Tallinas 4, Riga. 2016. URL: https://www.scitepress.org/papers/2016/59162/ 59162.pdf

Matthis K. Massenmedium Computer. D. Punkt Bad Krozingen. Universitat Bremen. 2009. URL: https://media.suub.uni-bremen.de/bitstream/elib/4043/1/00010583.pdf

Melnyk Y. Experience of Theory and Practice of the Process of Implementing Information Technologies in the Educational Environment. International Journal of Computer Science and Network Security. Vol. 21. No.4. 2021. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202104/20210411. pdf

Petko D., Mitzlaff H., Knusel D. ICT in Primarschulen Expertise und Forschungsubersicht. Goldau, 2007. URL: https://www.phsz.ch/fileadmin/autoren/fe_dateien/petko_mitzlaff_

knuesel_2007_ict_in_primarschulen_expertise.pdf

Schrackmann I., Knusel D., Moser T., Mitzlaff H., Petko D. Computer und Internet in der Primarschule. Theorie und Praxis von ICT im Unterricht mit 20 Videobeispielen auf zwei DVDs Oberentfelden/Aarau: Sauerlander. 2008. 303 p. URL: https://www.pedocs.de/volltexte/2012/ 6970/pdf/Schrackmann_u.a._2008_Computer_und_Internet_in_der_Primarschule.pdf

Sorochinsky M.A., Barakhsanova E.A., Vlasova E.Z., Prokopyev M.S, Burnashev A.E. Corporate Training of Yakutia Teachers to Apply Methods of E-Learning. Propositos y Representaciones. 2020. URL: http://www.scielo.org.pe/pdf/pyr/v8n3/2310-4635-pyr-8-03- e486.pdf

Tkachuk S. Technological Aspects of the Use of Modern Intelligent Information Systems in Educational Activities by Teachers. International Journal of Computer Science and Network Security. Vol. 21. No.9. 2021. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202109/20210912.pdf

Vlasova E. Z., Barakhsanova E. A., Goncharova S., Aksyutin P., Kuzin Z.; Prokopyev M. S. Effective adaptive training of students in Russian pedagogical universities to use e-learning technologies. Education. 2018. № 39 (23). Р. 10. URL: https://ksra.eu/wp- content/uploads/2020/06/1999678332b84d1e3c79887e91b0e3293c4f.pdf

REFERENCES

Barakhsanova E. A., Vlasova, E.Z., Golikov A. I.; Kuzin Z. S., Prokopyev, M.S., Burnachov A. E. (2018). Peculiarities of quality management of teachers' e-learning training in the Arctic regions. Education. № 38(55). 25 p. [in English]. URL:

http://www.revistaespacios.com/ a 19v40n09/a 19v40n09p18.pdf

Bashtovenko O.A., Ruban A.K. (2023). Vykorystannya suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy dlya orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya u fizychniy kul'turi i sporti. [The use of modern information technologies for the organization of distance learning in physical culture and sports]. Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu: zbirnyk naukovykh prats'. Seriya: Pedahohichni nauky. Izmayil, RVV IDHU. № 62. Р. 25-33. [in Ukrainian].

Bashtovenko O.A., Stanyeva S.V. (2021). Problemy orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya z fizychnoyi kul'tury v zakladakh osvity. [Problems of organizing distance learning in physical education in educational institutions]. Naukovyy visnyk Izmayil's'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu: zbirnyk naukovykh prats'. Seriya: Pedahohichni nauky. Izmayil, RVV IDHU. № 53. Р. 9-22. [in Ukrainian].

Boltuc Р. (2017). Philosophy and Computers. Spring. 2017. [in English]. URL: https://cse.buffalo.edu/~rapaport/Papers/ComputersV16n2.pdf

Bykov V. Yu. (2012). Innovatsiynyy rozvytok zasobiv i tekhnolohiy system vidkrytoyi osvity. [Innovative development of means and technologies of open education systems]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy: zb. nauk. prats'. K: Vinnytsya. № 29. Р. 32-40. [in Ukrainian]. URL: http://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/Bukov_2021.

Bykov V.YU., Spirin O.M., Pinchuk O.P. Problemy ta zavdannya suchasnoho etapu informatyzatsiyi osvity. [Problems and tasks of the modern stage of informatization of education]. [in Ukrainian]. URL: http://surl.li/cwvld

Dem'yanenko V.M. (2015). Osoblyvosti pidhotovky pedahoha do vykorystannya elektronnykh resursiv. [Peculiarities of teacher training for the use of electronic resources]. № 8 (39). [in Ukrainian]. URL: http://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2015/8/06.pdf

Dem'yanenko V.M., Bykov V. YU., Lapyns'kyy V. V. (2012). Metodolohichni ta metodychni osnovy stvorennya i vykorystannya elektronnykh zasobiv navchal'noho pryznachennya. [Methodological and methodical bases of creation and use of electronic means of educational purpose]. Komp'yuter u shkoli ta sim'yi. № 2. Р. 3-6. [in Ukrainian]. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/17185739.pdf

Hurevych R. S., Kademiya M. Yu. (2006). Informatsiyno-telekomunikatsiyni tekhnolohiyi v navchal'nomu protsesi ta naukovykh doslidzhennyakh: navch. posib. dlya stud. ped. VNZ i slukhachiv in-tiv pislyadyplom. osvity. [Information and telecommunication technologies in the educational process and scientific research: teaching. manual for students ped. Universities and students of postgraduate institutes. education]. K.: Osvita Ukrayiny. 390 р. [in Ukrainian]. URL: http://surl. li/mqqdk

Judrups J. (2016). Knowledge Management and e-Learning Integration Model (KMELI). Baltijas Datoru Akademija. Tallinas 4, Riga. [in English] URL:

https://www.scitepress.org/papers/2016/59162/59162.pdf

Kademiya M.Yu., Shakhina I.Yu. (2021). Informatsiynokomunikatsiyni tekhnolohiyi v navchal'nomu protsesi.[ Information and communication technologies in the educational process]. Vinnytsya. [in Ukrainian]. URL: http://www.dut.edu.ua/uploads/l 741 96203634.pdf

Kartashova L.A. (2018). Tsyfrovi tekhnolohiyi yak efektyvnyy instrument orhanizatsiyi naukovoho doslidzhennya. [Digital technologies as an effective tool for organizing scientific research]. [in Ukrainian]. URL: http://surl.li/mqqdx

Matthis K. (2009). Massenmedium Computer. D. Punkt Bad Krozingen. Universitat Bremen 2009. [in German]. URL: https://media.suub.uni-bremen.de/bitstream/elib/4043/1/00010583.pdf

Melnyk Y. (2021). Experience of Theory and Practice of the Process of Implementing Information Technologies in the Educational Environment. International Journal of Computer Science and Network Security. Vol.21. No.4. [in English]. URL: http://paper.ijcsns.org/

07_bookZ202104Z20210411.pdf

Petko D., Mitzlaff H., Knusel D. (2007). ICT in Primarschulen Expertise und Forschungsubersicht. Goldau. [in German]. URL: https://www.phsz.ch/fileadmin/autoren/ fe_dateien/petko_mitzlaff_knuesel_2007_ict_in_primarschulen_expertise.pdf

Schrackmann I., Knusel D., Moser T., Mitzlaff H., Petko D. (2008). Computer und Internet in der Primarschule. Theorie und Praxis von ICT im Unterricht mit 20 Videobeispielen auf zwei DVDs Oberentfelden/Aarau: Sauerlander. 303 р. [in German]. URL:

https://www.pedocs.de/volltexte/2012/6970/pdf/Schrackmann_u.a._2008_Computer_und_Intern et_in_der_Primarschule.pdf

Sorochinsky M.A., Barakhsanova E.A., Vlasova E.Z., Prokopyev M.S, Burnashev A.E. (2020). Corporate Training of Yakutia Teachers to Apply Methods of E-Learning. Propositos y Representaciones. [in English]. URL: http://www.scielo.org.pe/pdf/pyr/v8n3/2310-4635-pyr-8- 03-e486.pdf

Sukhikh A. S. (2018). (Osnovni vydy informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy ta rekomendatsiyi shchodo yikh zdorov'yazberezhuval'noho vykorystannya u zakladakh zahal'noyi seredn'oyi osvity. [The main types of information and communication technologies and recommendations for their health-preserving use in general secondary education institutions]. [in Ukrainian]. URL: https://vlapinsky.at.ua/CSF_2020/CSF_02_20_00_RGB.pdf

Tkachuk S. (2021). Technological Aspects of the Use of Modern Intelligent Information Systems in Educational Activities by Teachers. International Journal of Computer Science and Network Security. Vol. 21. No.9. [in English]. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202109/ 20210912.pdf

Vlasova E. Z., Barakhsanova E. A., Goncharova S., Aksyutin P., Kuzin Z.; Prokopyev M. S. (2018). Effective adaptive training of students in Russian pedagogical universities to use e-learning technologies. Education. № 39(23). Р. 10. [in English]. URL: https://ksra.eu/wp-

content/uploads/2020/06/1999678332b84d1e3c79887e91b0e3293c4f.pdf

Vovk B.I. (2021). Elektronnyy navchal'no-metodychnyy kompleks yak odyn iz zasobiv dystantsiynoho navchannya. [Electronic educational and methodological complex as one of the means of distance learning]. Hlukhiv: Hlukhivs'kyy NPU im. O. Dovzhenka. [in Ukrainian]. URL: http://tpgnpu.ho.ua/images/my images/doc pdf/vidavnictvo/2021/tezi konf 02-04-2021.pdf

Zhaldak M. I., Franchuk V. M. (Vykorystannya khmarnykh tekhnolohiy u protsesi navchannya osnov teoriyi ymovirnostey u zakladakh zahal'noyi seredn'oyi osvity. [The use of cloud technologies in the process of learning the basics of probability theory in institutions of general secondary education]. [in Ukrainian]. Komp'yuter v shkoli ta sim'i. №2. 2020. Р. 3-13. URL: https://vlapinsky.at.ua/CSF_2020/CSF_02_20_00_RGB.pdf

Размещено на Allbest.ru

...