Теоретичні засади розвитку творчої індивідуальності майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Бялик Оксана Василівна

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри педагогіки

та освітнього менеджменту

Анотація

В статті розкриваються теоретичні аспекти розвитку творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Встановлено, що творчість, як індивідуальна якість особистості, дає змогу людині активізувати свої потреби, здібності та інтереси, знаходити різноманітні шляхи прояву індивідуальної активності. В той же час, творча самореалізація, як компонент творчості, сприяє розвитку особистісної значущості, самовдосконаленню та забезпечує самостійність у розв'язанні особистістю творчих завдань.

Виділено основні складники творчої активності особистості: пізнавальний (активність студента в оволодінні знаннями, вміннями і навичками, активність до творчої праці, саморозвитку та самовдосконалення); мотиваційний (сформованість мотивів до творчої діяльності, цілеспрямованості, організованості, самостійності); змістовий (сформованість активного ставлення студентів до педагогічної діяльності, цілісність змісту, форм і методів творчої діяльності); емоційний (здатність особистості до активного сприйняття навколишньої дійсності, вміння спілкуватися з однолітками, педагогами, прийняття колективних норм життєдіяльності) та результативний (прагнення студента до творчого пізнання своєї особистості, розвитку власного творчого потенціалу, самооцінка своїх творчих здібностей та ін.).

Виокремлено зовнішні обставини і внутрішні аспекти освітнього процесу, суб'єктивні особливості особистості здобувача вищої освіти, до яких відносимо: формування мотивації майбутнього вчителя до творчої активності засобами треніг-технологій; формування творчого потенціалу через створення творчого освітнього середовища, стимулювання процесу творчої реалізації, сприяння у відчутті корисності, самоцінності студента; наявність зразків креативної поведінки, ними можуть бути викладачі закладу вищої освіти, запрошені педагоги-практики чи інші видатні особистості сфери підготовки студентів; вільний вияв творчості з метою самореалізації студента у процесі аудиторної та позаудиторної роботи.

Ключові слова: творча індивідуальність особистості, творча індивідуальність майбутнього педагога, розвиток творчої індивідуальності формування творчої індивідуальності майбутнього педагога.

Abstract

Bialyk Oksana Vasilivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department Pedagogy and Educational Management, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

THEORETICAL PRINCIPLES OF THE DEVELOPMENT OF THE CREATIVE INDIVIDUALITY OF THE FUTURE TEACHER

The article reveals the theoretical aspects of the development of the creative individuality of the future teacher. It has been established that creativity, as an individual quality of personality, enables a person to activate his needs, abilities and interests, to find various ways of manifestation of individual activity. At the same time, creative selfrealization, as a component of creativity, contributes to the development of personal significance, self-improvement and ensures independence in solving creative tasks by an individual.

The main components of an individual's creative activity are identified: cognitive (student activity in mastering knowledge, abilities and skills, activity in creative work, self-development and self-improvement); motivational (formation of motives for creative activity, purposefulness, organization, independence); content (the formation of an active attitude of students to pedagogical activity, the integrity of the content, forms and methods of creative activity); emotional - involves the individual's ability to actively perceive the surrounding reality, the ability to communicate with peers, teachers, acceptance of collective norms of life) and effective - determines the student's desire for creative knowledge of his personality, development of his own creative potential, self-assessment of his creative abilities, etc. The external circumstances and internal aspects of the educational process, the subjective features of the personality of the student of higher education are singled out, which include: the formation of the future teacher's motivation for creative activity by means of training technologies; formation of creative potential through the creation of a creative educational environment, stimulation of the process of creative realization, promotion of the student's sense of usefulness, self-worth; the presence of models of creative behavior, they can be teachers of a higher education institution, invited practicing teachers or other outstanding personalities in the field of student training; free expression of creativity for the purpose of self-realization of the student in the process of classroom and extracurricular work.

Keywords: creative individuality of the individual, creative individuality of the future teacher, development of creative individuality formation of creative individuality of the future teacher.

Постановка проблеми

У поствоєнний період реформування вітчизняної освіти відбуватиметься через забезпечення її випереджувального розвитку, що значно зактуалізує значення творчої індивідуальності фахівця й спонукатиме до пошуку ефективних шляхів розвитку цієї сутнісної інтегративної якості, зокрема й у майбутнього вчителя. Водночас, для того, щоб творча індивідуальність педагога відповідала соціальному замовленню сучасного суспільства, вона має бути не лише яскравою й неповторною, а разом з тим, й здатною до активного творчого саморозвитку. Орієнтація професійної підготовки студентів ЗВО на розвиток їхньої творчої індивідуальності повинна здійснюватися, насамперед, на засадах гуманізму, через використання у ній педагогіки партнерства, мистецької педагогіки, якій притаманний потужний культурологічний та творчо-розвивальний потенціал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку творчої індивідуальності традиційно розглядалася через призму естетики та творчого підходу, й до педагогічної науки увійшла згодом, як мистецька складова педагогічної діяльності, дослідженню якої присвячено наукові праці Л. Андрощук, К. Капустінського, Н. Миропольської, О. Михайличенко, О. Отич, Г. Побережної, О. Рудницької та ін.

Відповідно, метою статті є дослідження теоретичних засад розвитку творчої індивідуальності майбутнього вчителя.

Виклад основного матеріалу

Виходячи з того, що зростаючі вимоги до особистості сучасного вчителя, до рівня його професіоналізму й характеру педагогічної діяльності визначають необхідність модернізації професійної підготовки здобувачів освіти педагогічних спеціальностей в умовах вищої школи. Аналіз практики вищої школи дає змогу стверджувати, що традиційна система навчання студентів не цілком відповідає новим вимогам, що висуваються до рівня їх професіоналізму. Завдання полягає у тому, щоб змінити позицію студента в навчальному процесі з пасивного спостерігача на активного учасника навчальної роботи, суб'єкта власної освіти і професійного саморозвитку.

Порушена нами проблематика є надзвичайно актуальною для сучасної освітньої практики, оскільки у майбутнього педагога й виявляється творча індивідуальність, яка нерідко є негуманною за своєю сутністю та відчуженою від його загальної і професійної культури.

Причини такого стану вбачаються у розбіжностях, насамперед, між соціальним замовленням на творчу індивідуальність педагогів та репродуктивним змістом їхньої професійної підготовки, зорієнтованої на «усередненого» студента; крім того, необхідністю впровадження індивідуального підходу до формування особистості майбутнього педагога і традиційними формами їхньої професійної підготовки; а також індивідуальними цілями здобувача вищої освіти та освітньо-виховними цілями педагога як організатора освітнього процесу.

Ми переконані, що творчість, як індивідуальна якість особистості, дає змогу людині активізувати свої потреби, здібності та інтереси, знаходити різноманітні шляхи прояву індивідуальної активності. В той же час, творча самореалізація, як компонент творчості, сприяє розвитку особистісної значущості, самовдосконаленню та забезпечує самостійність у розв'язанні особистістю творчих завдань.

Зупинимося більш детально на творчості та її проявах через призму підготовки майбутнього вчителя. Так, свою точку зору стосовно майбутнього вчителя хореографії має науковиця Л. Андрощук, яка доводить, що творчість є основою і невід'ємним компонентом усіх етапів формування індивідуального стилю діяльності такого вчителя. Залучення процесу творчості до поетапного формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога передбачає, насамперед, розробку плану-стратегії творчо-індивідуального зростання студента впродовж навчання у ЗВО і запуск механізму самоактуалізації особистості. Результатом формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії у творчості і через творчість, переконана науковця, є яскрава індивідуальність із неповторним професійним «почерком», здатна ефективно формувати творчі особистості своїх учнів [1, с. 51]. Ми згідні з тим, що творчість у всіх її проявах забезпечує ефективність формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя.

Представники педагогічної науки вивчали співвідношення поняття педагогічної творчості із супровідними ознаками і властивостями, розглядали індивідуальний стиль діяльності особистості як найважливішу ознаку її творчого характеру, а також шляхи і засоби формування творчої індивідуальності особистості.

На думку С. Сисоєвої, педагогічна творчість є процесом, що відображає саморозвиток та самовдосконалення вчителя у його педагогічній діяльності, де учасники взаємодіють між собою як суб'єкти навчально-виховного процесу [7]. Авторка акцентує увагу на специфічних рисах педагогічної творчості педагога: об'єктом діяльності є особистість дитини, яка знаходиться у постійному розвитку; співтворчий характер суб'єктів педагогічної взаємодії; можливість суб'єктивної новизни й оригінальності процесу і результату; обмеженість у часі творчої діяльності педагога і учня в навчально-виховному процесі; вплив на педагогічну творчість вчителя багатьох факторів, які важко передбачити [7, с. 108].

На думку Е. Муртазаєвої, формування педагогічної творчості та власне творчого стилю педагогічної діяльності повинно відбуватися поетапно у закладах вищої освіти, як от: професійна орієнтація і накопичення знань; актуалізація чуттєвого досвіду; професійна адаптація; накопичення і визрівання нових дидактико-методичних ідей; емпірична верифікація даних ідей в освітньому процесі; активізація навчально-пошукової та творчої педагогічної діяльності майбутнього педагога, в тому числі у ході реалізації різних форм педагогічної практики [4].

Ми ж пропонуємо творчість, як джерело та засіб ефективної самореалізації та самоактуалізації особистості, розглядати через творчу активність особистості, яку науковці трактують, як системне явище, певну сукупність взаємопов'язаних елементів - творчість, творчі здібності, творча діяльність. В. Холоденко вважає, що творча активність - це наполеглива, напружена, енергійна діяльність, яка виявляє сутність творчості, а творчість є вираженням найвищої активності. Іншими словами, це складова особистості, яка реалізується через діяльність і задає її динамічні межі, тому її варто розглядати і як якість особистості, і як процес, і як результат [8, с. 87], і з цим не можна не погодитися.

У трактуванні поняття «творча активність» існує декілька підходів: 1) особистісний (складна комплексна характеристика особистості); 2) діяльнісний (інтегративна категорія, що перетворює діяльність у творчий процес); 3) особистісно-діяльнісний (активність є характерною ознакою діяльності особистості, що забезпечує її професійне зростання і розвиток). Основою творчої активності є виникнення й розв'язання творчого завдання, проблемної ситуації, а джерелом - спрямованість особистості до саморозвитку та самореалізації [5].

Виходячи із виокремлених підходів творчої активності, виділяють й основні складники творчої активності особистості: пізнавальний (активність студента в оволодінні знаннями, вміннями і навичками, активність до творчої праці, саморозвитку та самовдосконалення); мотиваційний (сформованість мотивів до творчої діяльності, цілеспрямованості, організованості, самостійності); змістовий (сформованість активного ставлення студентів до педагогічної діяльності, цілісність змісту, форм і методів творчої діяльності); емоційний - передбачає здатність особистості до активного сприйняття навколишньої дійсності, вміння спілкуватися з однолітками, педагогами, прийняття колективних норм життєдіяльності) та результативний - визначає прагнення студента до творчого пізнання своєї особистості, розвитку власного творчого потенціалу, самооцінка своїх творчих здібностей та ін.

У науковій літературі при розгляді поняття «професійна діяльність», «професійно-педагогічна діяльність» досить часто зустрічається й трактування «професійно-творча активність», яку характеризують, як здатність особистості до успішної реалізації певних функцій, здійснення діяльності та розв'язання завдань, що є зовнішніми до особистості і викликані соціальними вимогами та індивідуальними потребами. Професійність формується та виявляється у діяльності, а отже, являє собою складну, комплексну характеристику, структуру особистісних ресурсів, що забезпечують ефективну діяльність фахівця. Ми згідні з тим, що розвиток професійно-творчої активності повинен мати комплексний характер за умови поєднання різних педагогічних складових процесу навчання; виокремлення найважливіших завдань для досягнення поставленої мети та ін. [2].

Деякі науковці творчу активність та творчий потенціал тісно пов'язують з індивідуальністю особистості, де провідною категорією проблеми індивідуального стилю діяльності є саме категорія індивідуальності, яка характеризується внутрішньою цілісністю і відносною самостійністю, унікальністю [1, с. 49].

Зазначимо, що здібності та нахили особистості виявляються, розвиваються і формуються у творчій і самостійній діяльності. Викладачу варто враховувати особистісну і соціальну перспективу розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів, який проявляється у їх творчій діяльності. Творча взаємодія викладача і студентів можлива за умови реалізації викладачем практичного потенціалу студентів. Для того, щоб студент реалізував свої можливості, відчув себе успішним, перетворився в суб'єкт власного розвитку і неповторної індивідуальності, викладач має формувати у майбутніх учителів хореографії уміння діяти в нестандартній, незнайомій ситуації.

Продуктивним у науковій позиції Л. Андрощук є те, що дослідниця запропонувала розгляд творчого потенціалу та індивідуальності саме фахівця-хореографа. На думку дослідниці, класифікація індивідуальних стилів діяльності вчителя хореографії включає такі компоненти: емоційно-творчий стиль, творчо-індивідуальний стиль, творчо-інтелектуальний стиль, творчо-імпровізаційний стиль. Розподіл стилів є узагальненим і умовним, оскільки творча індивідуальність найбільшою мірою виражається не в спільних, а у відмінних рисах індивідуального стилю діяльності [1, с. 51].

Деякі науковці, аналізуючи творчу індивідуальність майбутнього вчителя, акцентують увагу на розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів у процесі професійного навчання, який розуміють як комплекс спеціально спроєктованих чинників впливу на обставини освітнього процесу, що забезпечують цілеспрямований педагогічний вплив на формування й актуалізацію творчого потенціалу особистості у процесі професійної підготовки. творчий активність освіта здобувач

Неоціненне значення мистецтва як чинника та засобу розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу зумовлюється його здатністю забезпечувати гармонійну єдність і безконфліктність їхньої соціалізації та індивідуалізації. Крім того, маючи власні можливості впливу на розвиток спеціальних здібностей та творчих якостей майбутнього педагога, кожен з різновидів мистецтва формує певний тип його індивідуальності [5].

Е. Салейчук стверджує, що при забезпеченні успішності процесу розвитку творчої індивідуальності майбутнього вчителя, варто враховувати ряд зовнішніх обставин і внутрішніх аспектів освітнього процесу, а також внутрішніх, суб'єктивних особливостей особистості здобувача вищої освіти, до яких відносять: формування мотивації майбутнього вчителя до творчої активності засобами треніг-технологій (вияв внутрішніх, суб'єктивних особливостей особистості здобувача вищої освіти, оскільки саме мотивація є тим рушійним чинником, який забезпечує перехід творчих здібностей із потенційної в актуальну форму, усвідомлення цілей навчання; розуміння теоретичної і практичної значущості засвоєних знань); емоційність викладання і сприймання змісту наукової інформації; накопичення об'єму і новизна інформації; професійна спрямованість; підтримка зацікавленості, інтересу студентів у навчальній діяльності; створення позитивного психологічного клімату в навчальній групі [6].

Ще одним важливим чинником формування творчого потенціалу, як зазначають науковці, є створення творчого освітнього середовища., у якому перебуває особистість, яке б найбільш повною мірою заохочувало майбутніх педагогів до виявлення творчих здібностей. Адже середовище закладу вищої освіти відіграє провідну роль у процесі формування творчих здібностей студентів. Тому навіть за наявності стійкої мотивації до здійснення творчості студент не зможе її реалізувати без належного середовища, яке спонукало б його до цього.

Разом з тим, творче освітнє середовище передбачає активну взаємодію учасників освітнього процесу з метою творчого самовираження та самоактуалізації; психологічна підтримка та стимулювання процесу творчої реалізації, сприяння у відчутті корисності, самоцінності студента; наявність зразків креативної поведінки, ними можуть бути викладачі закладу вищої освіти, запрошені педагоги-практики чи інші видатні особистості сфери підготовки студентів; вільний вияв творчості з метою самореалізації студента у процесі аудиторної та позааудиторної роботи; стимулювання творчого педагогічного пошуку новітніми методами і засобами організації освітнього процесу; високий рівень індивідуалізації, невизначеності, проблемності, свободи, насиченість завданнями творчого характеру тощо [3].

Для нас цінною є думка щодо підготовки творчого вчителя, що здатен ураховувати сучасні тенденції загальної середньої освіти. Творчий потенціал, вияв креативності передбачає гнучкість та оригінальність в ухваленні рішень. Майбутній учитель має бути готовий не лише до самого процесу роботи в закладі освіти, а й до труднощів та вимог, що виникатимуть у процесі професійної діяльності. Саме творчий потенціал, його творча індивідуальність є тією якістю, яка допомагає швидко реагувати на зміни й усунути суперечності.

Висновки

Здійснюючи дослідження, ми виходили з припущення про те, що мистецтво завдяки його здатності містити світоглядні орієнтири й виступати чинником формування художньої картини світу, доцільно розглядати як основу розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога. Воно є колективним і водночас індивідуальним каналом впливу на свідомість і поведінку здобувачів освіти з метою засвоєння ними професійно необхідних знань, практичних творчих педагогічних умінь і навичок; формування індивідуальних творчих здібностей і якостей, власного стилю професійно-педагогічної діяльності, розвитку мотивів та спрямованості на творчість у цій діяльності.

Література

1. Андрощук Л. Формування творчого індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії малокомплектної школи засобами імпровізаційної пластики / Л. Андрощук // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Київ: Науковий світ. 2004. С. 48-53.

2. Капустінський К. В. Теоретичні засади проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх хореографів у закладах вищої освіти / К. В. Капустінський // Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Випуск 63. Серія 5. С. 57-61.

3. Макар Л. Сутність освітнього середовища в педагогічному процесі / Л. Макар // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2013. №. 30. С. 229-236.

4. Муртазаєва Е. М. Індивідуально-творчий розвиток майбутніх педагогів / Е. М. Муртазаєва // Педагогіка і психологія. 2004. № 3(44). С. 69-76.

5. Отич О.М. Розвиток творчої індивідуальності студентів професійнотехнічних навчальних закладів засобами мистецтва: монографія / О. М. Отич [за наук. ред. І. А. Зязюна]. Чернівці: Зелена Буковина. 2011. 246 с.

6. Салейчук Е. В. Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів географії / Е. В. Салейчук // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 74. Т. 3. С. 115-120.

7. Сисоєва О. Основи педагогічної творчості / О. Сисоєва. Київ. Україна: Міленіум, 2006.

8. Холоденко В. Сутність, зміст та структура творчої активної особистості / В. Холоденко // Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2013. № 1. С. 84-88.

References

1. Androshchuk, L. Formuvannia tvorchoho indyvidualnoho styliu diialnosti maibutnoho vchytelia khoreohrafii malokomplektnoi shkoly zasobamy improvizatsiinoi plastyky [The formation of the creative individual style of activity of the future teacher of choreography of a small school by means of improvisational plasticity]. Psykholohopedahohichni problemy silskoi shkoly: zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny - Psychological and pedagogical problems of the village school: a collection of scientific works f Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna. Kyiv: Naukovyi svit, 2004. 48-53 [in Ukrainian].

2. Kapustinskyi, K. V. (2018)/ Teoretychni zasady problemy rozvytku tvorchoho potentsialu maibutnikh khoreohrafiv u zakladakh vyshchoi osvity [Theoretical foundations of the problem of developing the creative potential of future choreographers in institutions of higher education]. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Pedagogical sciences: realities and prospects. Vypusk 63. Seriia 5. 57-61 [in Ukrainian].

3. Makar, L. (2013). Sutnist osvitnoho seredovyshcha v pedahohichnomu protsesi [The essence of the educational environment in the pedagogical process]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. №. 30. 229-236 [in Ukrainian].

4. Murtazaieva, E. M. (2004) Indyvidualno-tvorchyi rozvytok maibutnikh pedahohiv [Individual and creative development of future teachers]. Pedahohika i psykholohiia - Pedagogy and psychology. № 3(44). 69-76 [in Ukrainian].

5. Otych, O. M. (2011). Rozvytok tvorchoi indyvidualnosti studentiv profesiinotekhnichnykh navchalnykh zakladiv zasobamy mystetstva [Development of creative individuality of students of vocational and technical educational institutions by means of art]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna. [in Ukrainian].

6. Saleichuk, E. V. (2021). Pedahohichni umovy rozvytku tvorchoho potentsialu maibutnikh uchyteliv heohrafii [Pedagogical conditions for the development of the creative potential of future geography teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools № 74. T. 3. 115-120 [in Ukrainian].

7. Sysoieva, O. Osnovy pedahohichnoi tvorchosti [Basics of pedagogical creativity]. Kyiv. Ukraina: Milenium, 2006 [in Ukrainian].

8. Kholodenko, V. Sutnist, zmist ta struktura tvorchoi aktyvnoi osobystosti, Naukovi zapysky. Seriia «Psykholoho-pedahohichni nauky» - Proceedings. Series «Psychological and pedagogical sciences». 2013. № 1. 84-88 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru