Інклюзивне освітнє середовище на уроках трудового навчання: підходи, виклики та практичні рекомендації для успішної інтеграції учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,

ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ: ПІДХОДИ, ВИКЛИКИ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УСПІШНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УЧНІВ

Вовк Надія Валентинівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики технологічної та професійної освіти

Дубограй Аліна Павлівна здобувачка вищої освіти, другого (магістерського) рівня, спеціальності Середня освіта (Трудове навчання та технології)

м. Слов'янськ

Анотація

Головною метою соціального розвитку в сучасному суспільстві є повага до людського різноманіття та встановлення принципів солідарності, а також для забезпечення захисту та повної інтеграції всіх груп, включаючи людей з обмеженими можливостями. Ця інтеграція базується на принципах рівного доступу до якісної освіти, доступності та поваги до прав людини.

Наша держава приділяє велику увагу розвитку інклюзивної освіти, і це відзначено в державних стратегіях у галузі освіти та законодавчих актах. Уряд та міністерство освіти активно просувають політику інклюзивної освіти, так як наша країна є членом ООН та інших міжнародних організацій, які підтримують інклюзивну освіту та права людини. Країна має зобов'язання забезпечити доступ до освіти для всіх дітей, включаючи тих, у кого є особливі освітні потреби.

Одним із шляхів розвитку дітей із ООП є залучення їх до продуктивних видів діяльності, формування усвідомленого виконання ними предметно-практичних дій. Основною метою предмету «Трудове навчання» є розвиток технічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя та діяльності, спрямованої на позитивні зміни в сучасному високотехнологічному інформаційному суспільстві. Одним із завдань предмета є створення умов для самореалізації кожного учня, озброєння його загально-трудовими знаннями та вміннями, надання можливості творчо працювати. В рамках уроків трудового навчання інклюзивна освіта розширює потенціал кожної дитини, вносить вклад в їх особистісний розвиток., сприяє формуванню таких цінностей, як гуманність, толерантність і готовність надати допомогу.

В статті розглядається важлива тема інклюзивного освітнього середовища на уроках трудового навчання. Автори проаналізували підходи, виклики та практичні рекомендації для успішної інтеграції учнів із різними освітніми потребами в навчальний процес. Стаття надає важливі вказівки щодо створення інклюзивного навчального середовища, включаючи індивідуалізацію навчання, модифікацію завдань та використання адаптивних матеріалів. Вона також висвітлює значення спільної роботи між учнями та співпраці з батьками та фахівцями у галузі освіти. Ця стаття є цінним ресурсом для вчителів, адміністрації шкіл та всіх, хто цікавиться інклюзивною освітою та прагне забезпечити рівні можливості для всіх учнів у навчальному процесі та під час трудового навчання.

Ключові слова: інклюзія, інклюзивне середовище, навчальне середовище, діти с особливими освітніми потребами.

Annotation

освіта освітній потреба навчальний

Vovk Nadiia Valentynivna Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Practice of Technological and Vocational Education, Donbass State Pedagogical University, Slavyansk

Dubohrai Alina Viacheslavivna higher education applicant, second MA degree, specialty Secondary education (Labor training and technology), Faculty of Primary, Technological and Professional Education, Donbass State Pedagogical University, Slavyansk

INCLUSIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE LESSONS OF LABOR TRAINING: APPROACHES, CHALLENGES AND PRACTICAL RECOMMENDATIONS FOR STUDENTS' SUCCESSFUL INTEGRATION

The main goal of social development in modern society is to respect human diversity and establish the principles of solidarity, as well as to ensure the protection and full integration of all groups, including people with disabilities. This integration is based on the principles of equal access to quality education, accessibility and respect for human rights.

Our state pays great attention to the development of inclusive education, and this is noted in state education strategies and legislative acts. The government and the Ministry of Education actively promote the policy of inclusive education, as our country is a member of the UN and other international organizations that support inclusive education and human rights. The country has a commitment to provide access to education for all children, including those with special educational needs.

One of the ways of development of children with OOP is to involve them in productive activities, the formation of a conscious implementation of their subject-practical actions. The main purpose of the subject "Labor training" is the development of a technically educated person, prepared for an independent life and activity aimed at positive changes in the modern hightech information society. One of the tasks of the subject is to create conditions for the self-realization of each student, to equip him with general labor knowledge and skills, to provide an opportunity to work creatively. As part of the lessons of labor training, inclusive education expands the potential of each child, contributes to their personal development, and contributes to the formation of values such as humanity, tolerance and willingness to help.

The article deals with an important topic of inclusive educational environment in the lessons of labor training. The authors analyzed approaches, challenges and practical recommendations for the successful integration of students with different educational needs into the educational process. The article provides important guidance on creating an inclusive learning environment, including individualizing learning, modifying tasks, and using adaptive materials. It also highlights the importance of teamwork between students and collaboration with parents and education professionals. This article is a valuable resource for teachers, school administration and anyone interested in inclusive education and strives to provide equal opportunities for all students in the educational process and during labor training.

Keywords: inclusion, inclusive environment, educational environment, children with special educational needs.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції розвитку суспільства вимагають переосмислення функціонування базових компонентів формування особистості як активного учасника цього процесу. Освіта - фундамент у становленні всебічно розвиненої особистості, готової до самореалізації й забезпечуючи при цьому розвиток нашої держави. Освітній вектор має слідувати змінам і віднаходити нові підходи до навчання, які забезпечуватимуть принципи гуманізації та гуманітаризації освітнього процесу; формування ключових компетентностей учнів для успішної інтелектуальної, економічної, творчої, культурної діяльності; забезпечення конкурентоспроможності дітей як майбутніх фахівців будь-якої сфери професійної реалізованості задля сталого розвитку України та європейського вибору.

В статті 3 закону України «Про освіту» зазначено, що кожен має право на якісну та доступну освіту і ніхто не може бути обмежений незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності тощо [4]. Тож, перед навчальними закладами постає проблема розроблення нових підходів, форм, методів, технологій здобуття освіти усіма категоріями школярів: нормотиповими, девіантними й обдарованими дітьми, а також дітьми з обмеженими можливостями здоров'я або з обмеженими можливостями життєдіяльності.

Гостро постає питання створення інклюзивного освітнього середовища взагалі на уроках і зокрема саме на уроках трудового навчання, оскільки воно сприяє розвитку рівних можливостей, співпраці та підтримці для всіх дітей, незалежно від їхніх особливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти виховання та навчання дітей з особливими освітніми потребами досліджували Л. Будяк, О. Василенко, С. Іноземцева, А. Колупаєва, І. Макаренко, Н. Теплова та ін. Роботи Я. Корчака, Г. Ковальова, В. Ясіна присвячені проблемам інклюзивної освіти і культури, організації освітнього середовища. І. Бочковська, С. Гайдукевич, М. Ковальова, О. Сокалюк та ін. вивчали питання створення та розвитку інклюзивного середовища в закладах освіти.

Але не дивлячись на низку наукових робіт із зазначеного питання, створення інклюзивного освітнього середовища на уроках трудового навчання мало досліджене та потребує більш детального аналізу.

Мета статті - здійснити аналіз психоло-педагогічної літератури з метою виокремлення підходів і викликів в створенні інклюзивного освітнього середовища на уроках трудового навчання та надати практичні рекомендації для успішної інтеграції учнів.

Виклад основного матеріалу

Сучасне суспільство має будуватись на принципах поваги, солідарності та безпеки до всіх його членів. Це гарантує захист та повну інтеграцію у соціум усіх верств населення, а особливо людей з обмеженими можливостями за станом здоров'я.

Резолюція ООН від 12 грудня 1997 року пріоритетним завданням визначає забезпечення рівних можливостей для осіб з обмеженими можливостями здоров'я (далі - ОМЗ). Тобто відбувається зміщення акценту з медичних показників, піклування про їх здоров'я до адаптації в соціумі, де така особа може задовольнити свої потреби насамперед у здобутті якісної освіти. Принципи доступності та задоволення особливих освітніх потреб осіб з порушеннями психофізичного розвитку стали наріжним каменем інклюзивної освіти, освітньої системи, що базується на принципі забезпечення основного права дітей навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із відповідним психолого-педагогічним супроводом та корекційно-реабілітаційною підтримкою [5, с.9].

Послуговуючись аналізом семантико-варіативної термінології, дотичної до тематики нашого дослідження, розглянемо основні поняття «середовище», освітнє середовище», «інклюзія», «інклюзивна освіта», «інклюзивне освітнє середовище».

Поняття «середовище» в контексті досліджень українських науковців зазвичай охоплює широкий спектр наукових дисциплін, включаючи екологію, географію, геологію, біологію, екологічний менеджмент, соціальні науки та інші галузі. Ми розглядаємо це явище з позиції педагогіки.

Педагогічне середовище - це оточення, де відбувається навчальний процес, і яке включає в себе всі складові, що впливають на навчання та розвиток учнів. Це поняття важливе для педагогіки та освітньої практики, і воно охоплює різноманітні аспекти: фізичне середовище (фізичні умови навчання, такі як класні кімнати, меблі, освітні матеріали, навчальні засоби та устаткування; важливо створювати комфортні та безпечні умови для навчання, що сприяють зосередженості та активності учнів); соціальне середовище (взаємодія між учнями, вчителями та іншими учасниками навчального процесу; важливо розвивати позитивні стосунки, взаємодію та співпрацю, що створює сприятливу атмосферу для навчання та соціального розвитку); психологічне середовище (психологічна підтримка, створення позитивного емоційного клімату та урахування психологічних потреб учнів); методичне середовище (методи та підходи, що використовуються для навчання); технологічне середовище (використання інформаційних технологій, цифрового обладнання для покращення навчального процесу).

Створення сприятливого педагогічного середовища важливо для ефективного навчання та розвитку учнів. Воно сприяє зростанню мотивації, підвищенню якості навчання та розвитку ключових навичок учнів, а також сприяє їхньому соціальному та емоційному благополуччю.

Педагогічне і освітнє середовища - це два поняття, які мають свої відмінності в контексті освіти:

педагогічне середовище:

1) в основному стосується взаємодії між вчителем і учнем в процесі навчання та виховання. Воно орієнтоване на методи, стратегії, підходи та засоби, які використовуються вчителем для досягнення освітніх цілей;

2) фокусується на педагогічних методах, плануванні навчального процесу, виборі навчальних матеріалів, організації уроків та виховних заходів;

освітнє середовище:

1) ширше та включає в себе всі аспекти, пов'язані з освітою, навчанням і вихованням; воно охоплює всі місця і умови, де відбувається процес навчання;

2) включає в себе фізичні, соціальні, психологічні та культурні аспекти, які впливають на навчання та розвиток учнів (це може бути клімат, інфраструктура, психологічний клімат, культурна різноманітність та інші фактори).

Отже, педагогічне середовище обмежується методами та стратегіями, використовуваними вчителем для навчання учнів, тоді як освітнє середовище включає в себе всі аспекти фізичного та соціального оточення, в якому цей процес відбувається. Обидва поняття важливі для забезпечення якісної освіти та створення сприятливих умов для навчання та розвитку учнів.

Аналізуючи поняття «освітнє середовище», слід зазначити його двокомпонентність - «освіта» і «середовище» (рис. 1).

Рис. 1 Двокомпонентність освітнього середовища

Вітчизняні та зарубіжні науковці висвітлюють досліджуване поняття з трьох позицій:

- частина просторово-предметного оточення (Г. Балл, І. Бех, В. Рибалка, В. Семиченко, та ін.);

- сукупність системи впливів, можливостей, умов навчання й розвитку особистості (В. Вербицький, С. Дерябо, Г. Пустовіт, В. Ясвін та ін.);

- як розвивальне середовище (Д. Ельконін, Л. Занков, А. Хуторський та ін) [7].

Уркаїнський дидакт О. Савченко визначає освітнє середовище як «сукупність умов і впливів, які створюють основу для навчання, виховання, розвитку учнів» [8, с.493]. Це відображає основний підхід сучасної педагогіки до процесу освіти, який підкреслює важливість створення сприятливого середовища для успішного навчання та розвитку учнів і базується на наступних ключових принципах: контекстуальності (сучасне розуміння освіти підкреслює важливість врахування контексту, в якому відбувається навчання; освітнє середовище повинно бути адаптованим до конкретних умов, потреб та можливостей учнів); соціального виміру: (сприяння соціальній взаємодії, коли учні можуть навчатися, спілкуватися та взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу, що розширює їхні можливості та сприяє розвитку соціальних навичок); індивідуалізації (адаптація до різних стилів навчання, темпів розвитку та індивідуальних інтересів кожного учня); активності й взаємодії (можливість учнів до власної активної участі в навчальному процесі, постановці запитань, обговоренні матеріалу та вирішенні завдань); розвитку компетентностей (критичне мислення, творчість, комунікативні навички, інформаційна грамотність та інші важливі вміння).

Зрозуміння освітнього середовища як сукупності умов і впливів відображає сучасні педагогічні підходи, спрямовані на створення ефективних, інклюзивних і стимулюючих умов для навчання і розвитку учнів.

Педагог і філософ В. Ясвін [9] розглядає освітнє середовище з погляду своєї філософсько-педагогічної концепції, виділяючи його певні характеристики:

- активність учня (спонукання до активного пошуку знань та власного розвитку);

- діалог та взаємодія (вільний обмін ідеями та поглядами в системі «вчитель-учень» та «учень-учень», що сприяє розвитку критичного мислення);

- особистісний розвиток (врахування індивідуальних потреб та можливостей кожного учня, а також створення умов для розвитку його потенціалу);

- поєднання теорії та практики (стимулювання учнів до власних досліджень і практичного застосування знань);

- сприяння розвитку креативності та самовираження (спонукання учнів до творчого мислення і самостійного вираження своїх ідей).

Загалом, дослідник розглядає освітнє середовище як простір для розвитку особистості та активного навчання, де важливою є взаємодія між учнями та вчителями, розвиток креативності та самовираження, а також поєднання теорії та практики.

Натомість дослідниця О. Єжова інтерпретує освітнє середовище як «систему умов існування, формування і діяльності особистості в процесі засвоєння нею конкретних систем наукових знань, практичних умінь і навичок; систему умов виховання й навчання особистості» [3]. Вчений А. Новіков говорить, що «освітнє середовище - це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному й просторово-предметному оточенні» [6]. З точки зору М. Братько освітнє середовище - це «багаторівнева система умов (обставин, чинників, можливостей), яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності певного освітнього суб'єкта в усіх аспектах - цільовому, змістовому, процесуальному, результативному, ресурсному» [1].

Тобто, більшість педагогів та психологів розглядають освітнє середовище як систему умов, що створюються для особистісного розвитку учасників навчально-виховного процесу: освітні технології, навчальна та управлінська діяльність, способи взаємодії із зовнішніми чинниками.

З огляду на той факт, що основу нашого дослідження складає інклюзія та інклюзивне навчання, то цілком логічно, що створення саме інклюзивного освітнього середовища є пріоритетним завданням.

В тлумачному словнику української мови поняття «інклюзія» розглядається як процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед, тих, що мають труднощі у фізичному розвитку [10]. А в термінологічному словнику зазначено, що інклюзія - це процес неперервного пошуку ефективних способів врахування питання багатоманітності, який навчає співіснувати з відмінностями, які розглядаються як стимул для заохочення дітей і дорослих до навчання [2]. Тобто, інклюзія спрямована на створення справедливого, рівного та підтримуючого середовища для всіх учнів, де кожна дитина має можливість розвиватися на максимум свого потенціалу. Цей підхід враховує різноманітність індивідуальних потреб і сприяє соціальній інклюзії.

Формування інклюзивного освітнього середовища має ряд важливих цілей і переваг, оскільки сприяє суспільній справедливості та покращенню якості освіти. Інклюзивна освіта ґрунтується на принципах справедливості та рівності, підтримуючи ідею того, що всі діти мають право на якісну освіту та рівні можливості навчання, незалежно від їхньої фізичної, інтелектуальної, психологічної або соціальної специфічності; сприяє соціальній інтеграції учнів з різними потребами, допомагаючи знизити соціальну відокремленість та стигму, які часто супроводжують дітей з обмеженнями в розвитку; сприяє розвитку толерантних та різноманітних спільнот, позитивно впливаючи на культуру співпраці, емпатії та розуміння серед учнів і вчителів; допомагає розкрити потенціал кожної дитини: учні з різними потребами мають можливість розвивати свої здібності та навички, і це може призвести до досягнення високих результатів. Інклюзивна освіта вимагає від вчителів розвивати нові методи навчання, індивідуальні підходи та більшу креативність, тим самим підвищуючи якість педагогічної практики.

Загалом, інклюзивне освітнє середовище має велику соціальну і педагогічну цінність, оскільки воно сприяє важливим цілям, таким як справедливість, соціальна інтеграція, розвиток спільноти та покращення якості освіти.

Оскільки основним завданням освіти є всебічний розвиток гармонійної особистості, трудове навчання займає вкрай важливе місце в цьому процесі, так як праця є основною формою діяльності людини. У ній, як в пізнавальній й перетворюючій діяльності, здійснюється всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей людини, становлення й розвиток особистості. А для дітей з особливими потребами трудове навчання сприяє їхньому розвитку, самовираженню, соціальній інтеграції та навичкам, необхідним для самостійного життя (табл.1).

Таблиця 1

Роль трудового навчання у вихованні дітей з ООП