Сутність і структура інклюзивної компететності вчителів фізичної культури

Размещено на http://allbest.ru

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

Сутність і структура інклюзивної компететності вчителів фізичної культури

Шевченко Максим Олександрович аспірант кафедри педагогіки

Анотація

Стаття висвітлює теоретичний бік проблеми формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів фізичної культури.

Мета дослідження полягала у науковому обґрунтуванні компонентів структури феномена «інклюзивна компетентність учителя фізичної культури».

Матеріали дослідження отримано з використанням теоретичних методів дослідження (систематизація, узагальнення й аналіз наукової інформації). Опрацьовано наявний науковий фонд, в якому репрезентується сучасне розуміння інклюзії та параметрів її впровадження в систему освіти.

Інклюзивну компетентність учителя фізичної культури визначено як динамічно зкомбінований структурно, методологічно й контекстуально концептуалізований конструкт, що ґрунтується на конгломераті сформованих знань фахівця щодо різноманітних способів реалізації принципів інклюзії в освіті та її здоров'язбережувального потенціалу; професійно-детермінованих умінь в контексті розроблення методики фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами; мотиваційних настанов педагога на конструювання безбар'єрного освітнього середовища, як простору органічного й гармонійного співіснування дітей з «нормативним» розвитком і дітей зі специфічними особливостями фізичного, емоційного і психічного здоров'я. фізичний компетентність інклюзивний студент

До структури інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури віднесено аксіологічно-мотиваційний компонент, як комплекс суб'єктно-детермінованих характеристик педагога, що увиразнює його вмотивованість до здійснення професійно-оздоровлювальної діяльності у галузі фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами та ціннісне позитивне ставлення до побудови освітнього інклюзивного середовища; гносеологічно-професійний компонент, що віддзеркалює обізнаність педагога із компетентнісними засадами конструювання освітнього середовища Нової української школи, відображає рівень володіння науковим тезаурусом у галузі інклюзивної освіти, теоретичну й методичну підготовленість до використання всього арсеналу засобів інклюзивного навчання в системі професійно-оздоровлювальної здоров'язбережувальної діяльності на уроках фізичного виховання; праксеологічно-моніторинговий компонент, як систему вмінь планування, конструювання, розроблення, реалізації індивідуальних моделей фізичного виховання учнів (диференційованими за рівнем відхилення від нормативного фізичного, емоційного й психічного здоров'я); моніторингових умінь, що уможливлюють комплексне оцінювання параметрів фізичного, емоційного й психічного розвитку дітей з подальшим прогнозуванням ефективності впровадження індивідуальних моделей фізичного виховання.

Ключові слова: інклюзія, інклюзивне навчання інклюзивний освітній простір, інклюзивні принципи, інклюзивне освітнє середовище, вчителі фізичної культури, майбутні вчителі фізичної культури, інклюзивний контент, індивідуалізація фізичного виховання, структура, компонент.

Abstract

The essence and structure of the inclusive competence of physical education teachers

The article highlights the theoretical side of the problem of forming the inclusive competence of future physical education teachers. The purpose of the study was to scientifically substantiate the components of the structure of the phenomenon "inclusive competence of the physical culture teacher". Research materials were obtained using theoretical research methods (systematization, generalization and analysis of scientific information). The available scientific fund, which represents the modern understanding of inclusion and the parameters of its implementation in the education system, is elaborated. Inclusive competence of a physical culture teacher is defined as a dynamically combined structurally, methodologically and contextually conceptualized construct, based on a conglomerate of formed specialist knowledge regarding various ways of implementing the principles of inclusion in education and its health-saving potential; professionally determined skills in the context of developing the methodology of physical education of students with special educational needs; motivational instructions of the teacher on the construction of a barrier-free educational environment, as a space of organic and harmonious coexistence of children with "normative" development and children with specific features of physical, emotional and mental health. The structure of inclusive competence of a physical education teacher includes an axiological and motivational component, as a set of subject-determined characteristics of the teacher, a complex that expresses his motivation to carry out professional rehabilitation activities in the field of physical education of students with special educational needs and a valuable positive attitude towards building an inclusive educational environment; an epistemological and professional component that reflects the teacher's awareness of the competence principles of constructing the educational environment of the New Ukrainian School, reflects the level of mastery of a scientific thesaurus in the field of inclusive education, reflects the theoretical and methodical preparedness for using the entire arsenal of inclusive education in the system of professional healthrehabilitation activities in physical education lessons; praxeological- monitoring component, as a system of planning, designing, developing, implementing individual models of physical education of students (differentiated by the level of deviation from normative physical, emotional and mental health); monitoring skills that make it possible to comprehensively assess the parameters of physical, emotional and mental development of children with further forecasting of the effectiveness of the implementation of individual models of physical education.

Keywords: inclusion, inclusive education, inclusive educational space, inclusive principles, inclusive educational environment, physical culture teachers, future physical culture teachers, inclusive content, individualization of physical education, structure, component.

Вступ

Постановка проблеми. Активний розвиток в Україні інклюзивної парадигми навчання вимагає учителів зі сформованою компетентністю у галузі інклюзивної освіти, формування якої передбачає формування наукових знань, що мають бути акумульовані у конкретній галузі педагогічного знання.

Інклюзивна педагогіка, або педагогіка інклюзивної освіти наразі перебуває на етапі активного розвитку. В західноєвропейській (Tim Loreman та ін.) і вітчизняній (Зоя Шевців, Алла Колупаєва, Наталя Щекотиліна, Юрій Бойчук, Ірина Кожуріна, Олена Мартинчук та ін.) науковій й методичній літературі накопичено достатню кількість наукових розвідок, що уможливлюють постулювання інклюзивної педагогіки або педагогіки інклюзивної освіти як визначальної методологічної й наукової детермінанти процесу формування компетентностей педагогів у галузі інклюзивної освіти та модернізації системи підготовки вчителів загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано проблему свідчить про те, що в дисертаційно-монографічних джерелах не визначено на фундаментальному рівні сутності й структури інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури.

Найбільш близькою проблемою до предмету дослідження є наукові й методичні напрацювання Наталі Щекотиліної (2020), яка глибоко дослідила систему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії.

Вирізняються фундаментальністю і логічністю висновків методичні й наукові розробки Ірини Кожуріної (2018), яка висвітлила проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до індивідуально спрямованої фізкультурно-оздоровлювальної роботи в закладах загальної середньої освіти. Не визначаючи термінологічно, дослідниця розкрила теоретичні й методологічні параметри насичення освітнього середовища інклюзивним контентом фізкультурно- оздоровлювальної спрямованості.

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні компонентів структури феномена «інклюзивна компетентність учителя фізичної культури».

Завдання дослідження: проаналізувати науковий фонд з проблеми формування інклюзивної компетентності педагогів; уточнити сутність понять «структура», «компонент»; схарактеризувати компоненти структури інклюзивної компетентності учителів фізичної культури.

Методи дослідження. Результати дослідження отримано за допомогою використання теоретичних методів дослідження:

- аналіз наукової інформації, що міститься в опублікованих наукових розвідках провідних учених у галузі інклюзивної освіти - систематизовано дані сутності поняття «інклюзивна компетентність»;

- систематизація й узагальнення наукових позицій дослідників щодо структурних елементів інклюзивної компетентності - описано компоненти структури інклюзивної компетентності учителя фізичної культури.

Виклад основного матеріалу

На початку 2000-х років в Україні започатковано плідну роботу з приведення у відповідність європейських освітніх практик в контексті інклюзії та українського виміру проблеми. Поштовхом та безумовним прогресивним імпульсом стала спільна робота науковців та методистів Данілавічютє, Литовченко, Колупаєвої, Найди, Сак, Софій. У Серії видань «Інклюзивна освіта» розкрито методологічні, теоретичні, методичні параметри реалізації принципів інклюзії в освітньому просторі, враховано сучасні деінституалізаційні тенденції в освіті дітей з особливими потребами в Україні та увиразнено передовий міжнародний досвід.

Кальченко наголошує на тому, що концепт «інклюзія» у світовій освітній практиці сьогодення прийшов на зміну більш поширеному концепту «інтеграція». Ми підтримуємо дослідницю в тому, що інтеграція є умовно об'єднанням в єдине ціле, тобто включення різних елементів до єдиної системи. Отже, інтеграція передбачає адаптацію особистості дитини, з її індивідуальними особливостями розвитку, емоцій, психіки, нахилів, інтенцій до вимог системи, тоді як інклюзія передбачає адаптацію самої системи до потреб дитини з обмеженими можливостями здоров'я, її повноцінне включення в активне життя сучасного соціуму та конструювання умов і середовища для її подальшої самореалізації, самовизначення і саморозвитку (Кальченко, 2016:90) (курсив Шевченка).

Зоя Шевців правомірно стверджує, що філософія інклюзивної освіти передовсім, передбачає подолання наявних «стереотипів» так званої застарілої «медичної» моделі інвалідності відповідно до якої учня з особливими освітніми потребами розглядають як «хворого», а зарахування дітей з особливостями розвитку в заклад освіти можливе лише на підставі рекомендації спеціальної медичної комісії (Шевців, 2017: 188).

У попередніх дослідженнях інклюзивну компетентність учителя фізичної культури визначено як динамічно зкомбінований структурно, методологічно й контекстуально концептуалізований конструкт, що ґрунтується на конгломераті сформованих знань фахівця щодо різноманітних способів реалізації принципів інклюзії в освіті та її здоров'язбережувального потенціалу; професійно-детермінованих умінь в контексті розроблення методики фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами; мотиваційних настанов педагога на конструювання безбар'єрного освітнього середовища, як простору органічного й гармонійного співіснування дітей з «нормативним» розвитком і дітей зі специфічними особливостями фізичного, емоційного і психічного здоров'я (Шевченко, 2023: 118).

На думку Огнев'юка, Сисоєвої, будь-який об'єкт (явище, феномен, процес) може бути репрезентований як система.

Для того, щоб на первинному етапі пізнання уявити обраний об'єкт як систему, слід так чи так певним чином «розчленувати» його, виявити, приміром, просторово відокремлені частини або інші форми «розчленування», а вже після цього констатувати наявність відносин (зв'язків) цих частин у цілісній картині досліджуваного об'єкта (Огнев'юк, Сисоєва, 2017: 115).

За Гончаренком, репрезентуючи об'єкт як систему, у дослідженні отримуємо попередню картину (схему) його складових частин у їх взаємовідносинах і взаємодії (Гончаренко, 1997: 211). За Андрущенком, система інколи і визначається як певна сукупність відносин підсистем або елементів, і таке визначення часто сприяє чіткішому (точнішому) формулюванню завдання дослідження з тим, щоб далі перейти до структурного аналізу досліджуваної системи (Андрущенко, 2010:13).

Під структурою цілісного явища Гончаренко розуміє її стійку впорядкованість і зв'язки між елементами та підструктурами. Отже, структура відтворює найсуттєвіші зв'язки між елементами та підструктурами, що майже не змінюються при зовнішніх впливах та забезпечують існування як самого феномена, так і найважливіших його характеристик (властивостей) (Гончаренко, 1997: 219).

Завгородня, Стражнікова стверджують, що для визначення структури явища слід здійснити її послідовну декомпозицію, тобто виокремити в ній підструктури всіх рівнів, які доступні аналізу, та їхні елементи, котрі відповідно до завдань дослідження не поділяються на складові частини (Завгородня, Стражнікова, 2021: 117).

Отже, з метою глибокого аналізу сутності інклюзивної компетентності майбутніх учителів фізичної культури та подальших експериментальних дій з її формування слід здійснити декомпозицію досліджуваного явища, тобто умовно «розчленити» цілісну структуру на декілька підструктур, які називатимемо компонентами.

Бойчук, Бородіна, Микитюк у структурі інклюзивної компетентності виокремлюють компоненти, пов'язані з функціональними видами діяльності майбутнього вчителя основ здоров'я, а саме :

· мотиваційно-ціннісний (позитивна мотивація до інклюзивної діяльності, якості інклюзивно-компетентного вчителя основ здоров'я);

· когнітивно-операційний (наявність спеціальних інклюзивно необхідних знань і вмінь, а також способів їхнього вдосконалення й оновлення), рефлексивно-оцінний (здатність до саморефлексії та самоуправління).

Вчені наголошують на тому, що результат сформованості кожного компонента - це розвиток ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, якостей учителя, а результатом сформованості всіх компонентів є здатність майбутнього вчителя здійснювати професійну інклюзивну діяльність (Бойчук, Бородіна, Микитюк, 2015:56).

На думку Олени Мартинчук, інклюзивну компетентність педагога можна розтлумачити як інтегральну якість особистості, шляхом вичленовування її структурних елементів: світоглядні професійні позиції педагога, як фундамент розвитку всіх підструктур професіоналізму, розвинені професійно-значущі якості; глибока теоретична обізнаність й наявність практичного досвіду у галузі інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами; загальна здатність до виконання на налужному рівні професійних завдань у галузі планування, прогнозування, організації, координації та реалізації інклюзивного навчання цих дітей; здатність нести професійну відповідальність за результати інклюзивно-освітньої діяльності, прагнення до постійного підвищення рівеня професіоналізму (Мартинчук, 2018:78).

У дослідженні Лященко нам імпонує те, що вчена описала також і види професійної інклюзивної компетентності. Види диференційовано авторкою на три групи: компетентності, які детермінують можливість організації та реалізації корекційно-розвивального освітнього процесу в закладах освіти й інклюзивно-ресурсних центрах на високому рівні (здоров'язбережувальна, організаційна, психолого-педагогічна, загальнокультурна); компетентності, що віддзеркалюють практичний профіль діяльності педагогів закладів загальної середньої освіти й інклюзивно- ресмурсних центрів (фахова (компетентність в галузях корекційної психопедагогіки: тифло-, сурдо-, орто-, олігофренопедагогіки, логопедії; реабілітології, психології тощо), комунікативна (соціальна, консультативна, рефлексійна компетентності), операційно-технологічна (експертно-діагностувальна, аналітико-інформаційна, дидактичнометодична, просвітницько-педагогічна); компетентності, що пов'язані з управлінням корегувально-освітнім процесом (конструктивно- стратегічна, функційна, фасилітаційна, управлінська) (Лященко, 2023: 94).

Складовими готовності майбутніх учителів фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії Щекотиліна називає: орієнтаційний компонент, що віддзеркалює систему теоретичних знань майбутніх учителів фізичної культури щодо дидактичного різноманіття індивідуальної роботи та засобів індивідуалізації фізичного виховання школярів з обмеженими можливостями здоров'я, обізнаності студентів із типологічними особливостями інклюзії та моделями її реалізації в освітньому просторі; технологічний компонент, що уналежнює систему інклюзивних спеціальних умінь, що необхідні для проведення моніторингу психо-фізичного, та емоційного стану дітей; комплекс професійно-педагогічних технік індивідуального корекційно-оздоровлювального та реабілітаційного впливу на дітей в умовах інклюзивного освітнього середовища; професійний компонент, що репрезентує професійну позицію студента в аспекті індивідуалізації фізичного виховання школярів в умовах інклюзивного освітнього простору; індивідуальний компонент - як синтез властивостей та якостей особистості студента, що уможливлюють оптимізацію власних зусиль в контексті індивідуалізації фізичного виховання учнів в інклюзивному освітньому просторі (Щекотиліна, 2020: 167).

Проаналізуємо представлені алгоритми структурування інклюзивної компетентності педагога.

На нашу думку, вчені суголосні в тому, що система теоретичних знань учителі щодо особливостей життєдіяльності та навчання учнів з особливими освітніми потребами має складати фундамент для успішної реалізації інклюзивних практик, саме тому майже всі структури містять так звані «когнітивні», або «інформаційно-знаннєві» компоненти. До практико-орієнтованих підструктур інклюзивної компетентності педагога дослідники відносять комплекс спеціальних умінь, що віддзеркалює прикладні можливості педагога здійснювати продуктивне інклюзивне навчання. Через це автори обов'язково вводять до структури інклюзивної компетентності вчителя «технологічні» або «діяльнісні» компоненти.

Насамкінець, інклюзивна компетентність учителя забезпечується наявністю спеціальної спрямованості та настанови на здійснення інклюзивно-педагогічної діяльності як професійної, що призводять до необхідності введення до її структури суб'єктно-детермінованих властивостей та якосте - ціннісно-мотиваційні та особистісно-настановні компоненти.

Спираючись на результати опрацювання наукових позицій провідних учених галузі щодо алгоритмів структурування інклюзивної компетентності вчителя як багатокомпонентного складного феномену та з урахуванням власної позиції щодо сутності цієї категорії представимо компонентну структуру інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури.

Інклюзивний характер професійної діяльності вчителя фізичної культури детермінується певними внутрішніми настановами педагога на здійснення інклюзивно-зорієнтованого фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами, спрямованістю і прагненням до фасилітаційної підтримки «розмаїтих» дітей, ціннісним ставленням на світоглядному рівні до необхідності конструювання інклюзивного освітнього середовища, в якому учні з особливостями розвитку можуть реалізувати всій потенціал в повному обсязі.

Через це, до структури інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури відносимо аксіологічно-мотиваційний компонент, як комплекс суб'єктно-детермінованих характеристик педагога, що увиразнює його вмотивованість до здійснення професійно-оздоровлювальної діяльності у галуз фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами та ціннісне позитивне ставлення до побудови освітнього інклюзивного середовища.

Концептуальне розуміння вчителем фізичної культури принципів інклюзії, її методологічних і феноменологічних ознак базується на теоретичній підготовленості до здійснення професійно-педагогічної діяльності інклюзивного характеру, що передбачає обізнаність із сучасними параметрами функціювання закладів освіти за концепцією Нової української школи (далі НУШ) в компетентнісний парадигмі.

З опорою на вищезазначене, до структури інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури введено гносеологічно- професійний компонент, що віддзеркалює обізнаність педагога із компетентнісними засадами конструювання освітнього середовища НУШ, відображає рівень володіння науковим тезаурусом у галузі інклюзивної освіти, теоретичну й методичну підготовленість до використання всього арсеналу засобів інклюзивного навчання в системі професійно-оздоровлювальної здоров'язбережувальної діяльності на уроках фізичного виховання.

Інклюзивний контент професійної діяльності вчителя фізичної культури в сучасних фізкультурно-оздоровлювальних професійних практиках передбачає належний рівень підготовленості фахівця до конструювання індивідуальних моделей фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами та здійснення моніторингу їх ефективності в закладах освіти.

Саме тому, до структури інклюзивної компетентності вчителя фізичної культури відносимо праксеологічно-моніторинговий компонент, як систему вмінь планування, конструювання, розроблення, реалізації індивідуальних моделей фізичного виховання учнів (диференційованими за рівнем відхилення від нормативного фізичного, емоційного й психічного здоров'я); моніторингових умінь, що уможливлюють комплексне оцінювання параметрів фізичного, емоційного й психічного розвитку дітей з подальшим прогнозуванням ефективності впровадження індивідуальних моделей фізичного виховання.

Висновки

Аналіз наукових розвідок провідних учених галузі довів, що феноменологія інклюзії опрацьовується вченими здебільшого в контексті конструювання інклюзивного освітнього середовища (Бородіна, Бойчук, Микитюк, Колупаева). Проблема збагачення системи професійно-педагогічної фізкультурно-оздоровлювальної діяльності вчителів фізичної культури інклюзивним контентом опрацьована не в повній мірі (Щекотиліна, Кожуріна). Проаналізувавши з дослідницькою метою наукові джерела можна констатувати, що інклюзивну компетентність, як результат підготовки майбутніх учителів до впровадження інклюзивних принципів в систему навчання в закладах загальної освіти вчені переважно розтлумачують як синтез теоретичних знань про дидактичні й розвивальні можливості інклюзії, практичних умінь реалізовувати інклюзивний контент в системі навчання й мотивів до здійснення такої діяльності. Репрезентована у дослідженні сутність інклюзивної компетентності вчителів фізичної культури та її компонентна структура підлягає подальшому експериментальному опрацюванню.

Перспективи подальших досліджень в обраному напрямі полягає у висвітленні педагогічних, організаційних і дидактичних умов формування досліджуваного феномену.

Література

1. Loreman T. School inclusion in Victoria, Australia: The results of six case studies. In M. Ainscow & P. Mittler (Ets.), International Special Education Congress 2000. Manchester: Inclusive Technology and the University of Manchester, 2000. 135 Р.

2. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти відповідно до викликів XXI століття. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки. 2010. Вип. 1.28. С. 12-20.

3. Бойчук Ю. Д., Бородіна О. С., Микитюк О. М. Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров'я: монографія. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2015. 117с.

4. Вступ до освітології : навчальний посібник. Упорядники : В. О. Огнев'юк, С. О. Сисоєва. Київ : ВП «Едельвейс», 2017. 382 с.

5. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

6. Завгородня Т. К., Стражнікова І. В. Методологічні засади педагогічних досліджень: навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ, 2021. 120 с.

7. Кальченко Л. В. Формування інклюзивної компетентності викладачів як чинник розвитку соціально-педагогічної роботи з молоддю з особливими потребами. Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації : Тези доповідей ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький: Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна», 2016. С. 89 - 97.

8. Кожуріна І. Є. Підготовка майбутніх учителів до індивідуально спрямованої фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх закладах: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2018. 245 с.

9. Колупаева А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія К.: «Самміт-Книга», 2009. 326 с.

10. Лященко В. М. Формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти. - Кваліфікаційна праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, 2023. 345с.

11. Мартинчук О. В. Підготовка фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі : Монографія. К. : Центр учбової літератури, 2018. 430 с.

12. Шевченко Максим Формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів фізичної культури як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Випуск №3. Одеса, 2023. С.117-124.

13. Шевців З. М. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 384с.

14. Щекотиліна Н. Ф. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до індивідуальної роботи з учнями в умовах інклюзії: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Одеса, 2020. 256 с.

References

1. Loreman T. (2000) School inclusion in Victoria, Australia: The results of six case studies. In M. Ainscow & P. Mittler (Ets.), International Special Education Congress 2000. Manchester: Inclusive Technology and the University of Manchester, p. 135.

2. Andrushchenko V. P. (2010) Modernizatsiia pedahohichnoi osvity vidpovidno do vyklykiv XXI stolittia [Modernization of pedagogical education in accordance with the challenges of the XXI century.]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichni nauky. - 1(28). 12-20. [in Ukrainian].

3. Boichuk Yu. D., Borodina O. S., Mykytiuk O. M. (2015) Inkliuzyvna kompetentnist maibutnoho vchytelia osnov zdorovia [Inclusive competence of the future teacher of the basics of health]: monohrafiia. Kharkiv: KhNPU imeni H. S. Skovorody. - 117. [in Ukrainian].

4. Vstup do osvitolohii: navchalnyi posibnyk. (2017) [Introduction to education: study guide]. Uporiadnyky V. O. Ohneviuk, S. O. Sysoieva. Kyiv: VP «Edelveis», p. 382. [in Ukrainian].

5. Honcharenko S. U. (1997) Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv: Lybid, p. 376. [in Ukrainian].

6. Zavhorodnia T. K., Strazhnikova I. V. (2021) Metodolohichni zasady pedahohichnykh doslidzhen: navchalno-metodychnyi posibnyk. [Methodological principles of pedagogical research: educational and methodological manual]. Ivano-Frankivsk, p. 120. [in Ukrainian].

7. Kalchenko L. V. (2016) Formuvannia inkliuzyvnoi kompetentnosti vykladachiv yak chynnyk rozvytku sotsialno-pedahohichnoi roboty z moloddiu z osoblyvymy potrebamy. Sotsialno-pedahohichna robota v zakladakh osvity inkliuzyvnoi oriientatsii: Tezy dopovidei IKh Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi instytut sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina». []The formation of inclusive competence of teachers as a factor in the development of socio-pedagogical work with young people with special needs. Socio-pedagogical work in educational institutions of an inclusive orientation: Abstracts of reports of the 10th All-Ukrainian scientific and practical conference. 89 - 97. [in Ukrainian].

8. Kozhurina I. Ye. (2018) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do indyvidualno spriamovanoi fizkulturno-ozdorovchoi roboty v zahalnoosvitnikh zakladakh.[ Preparation of future teachers for individually directed physical culture and health work in general educational institutions]: dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Derzhavnyi zaklad «Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho.- []. Odesa, p. 245. [in Ukrainian].

9. Kolupaeva A. A. (2009) Inkliuzyvna osvita: realii ta perspektyvy. [Inclusive education: realities and prospects]: Monohrafiia K.: «Sammit-Knyha». p. 326. [in Ukrainian].

10. Liashchenko V. M. (2023) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti fakhivtsiv inkliuzyvno-resursnykh tsentriv v umovakh pisliadyplomnoi osvity. [Formation of professional competence of specialists of inclusive resource centers in the conditions of postgraduate education] Kvalifikatsiina pratsia na pravakh rukopysu. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora filosofii za spetsialnistiu 015 Profesiina osvita (za spetsializatsiiamy) Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni H. S. Skovorody, Kharkiv, p. 345. [in Ukrainian].

11. Martynchuk O. V. (2018) Pidhotovka fakhivtsiv zi spetsialnoi osvity do profesiinoi diialnosti v inkliuzyvnomu osvitnomu seredovyshchi. [Preparation of specialists in special education for professional activity in an inclusive educational environment]: Monohrafiia. K.: Tsentr uchbovoi literatury, p. 430. [in Ukrainian].

12. Shevchenko M. (2023) Formuvannia inkliuzyvnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury yak psykholoho-pedahohichna problema. [Formation of inclusive competence of future physical culture teachers as a psychological and pedagogical problem]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. Odesa, 3. 117-124. [in Ukrainian].

13. Shevtsiv Z. M. (2017) Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do roboty v inkliuzyvnomu seredovyshchi zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu. [Professional training of future primary school teachers to work in an inclusive environment of a general educational institution]: monohrafiia. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, p. 384. [in Ukrainian].

14. Shchekotylina N. F. (2020) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do indyvidualnoi roboty z uchniamy v umovakh inkliuzii. [Preparation of future teachers of physical culture for individual work with students in conditions of inclusion]: dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk zi spetsialnosti 13.00.04 teoriia i metodyka profesiinoi osvity.-[], Odesa, p. 256. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru