Формування екологічного світогляду майбутніх агроінженерів у процесі фахової підготовки на засадах інтегрованого підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Формування екологічного світогляду майбутніх агроінженерів у процесі фахової підготовки на засадах інтегрованого підходу

Самусь Тетяна Володимирівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри професійної освіти

та технології сільськогосподарського виробництва

Анотація

фаховий екологічний освіта компетентність

Стаття присвячена одній із актуальних проблем становлення та розвитку екологічної освіти у закладах фахової передвищої освіти, а саме формуванню у майбутніх агроінженерів не тільки спеціальних (фахових) компетентностей, а й екологічної свідомості, екологічного світогляду та здоров'язбережувальних компетентностей на засадах інтегрованого підходу. Автором проводиться ретельний теоретичний аналіз, який розкриває основні погляди сучасних вчених на проблему формування екологічної свідомості, її структуру, розглядаються загальні й спеціальні (фахові) компетентності з результатами навчання, що визначають екологічну складову професійної підготовки здобувачів освіти. Він також звертає увагу на те, що зміст навчальних дисциплін фахової підготовки спрямований на формування спеціальних (фахових) компетентностей, когнітивна складова яких передбачає озброєння майбутніх агроінженерів професійними знаннями, які взаємопов'язані з проблемами охорони навколишнього середовища, а відповідно це робить можливим і актуальним інтеграцію фахових і екологічних знань екологічного спрямування навколо об'єкта, процесу чи дисципліни, що вивчається. Отже, на думку автора, однією з умов забезпечення єдності системи екологічних та професійних знань здобувачів закладів фахової передвищої освіти аграрного профілю є інтеграція дисциплін, які поєднують екологічні та професійні знання на різних рівнях. Другою умовою забезпечення формування екологічного світогляду є створення спеціального курсу, який за своєю структурою і змістом інтегрує в собі екологічні, фахові - технологічні знання та економічні розрахунки. Третьою умовою формування екологічного світогляду майбутніх агроінженерів є забезпечення інтеграції екологічних та професійних знань у процесі проходження ними практичної підготовки, що забезпечує переростання отриманих знань у стійкі переконання, які є основою екологічного світогляду.

Ключові слова: формування екологічного світогляду, агроінженери, інтегративний підхід, екологічна свідомість, екологічна освіта, фахова підготовка, педагогічні умови.

Samus Tetiana Volodymyrivna Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko

Formation of the ecological outlook of future agricultural engineers in the process of professional training on the basis of an integrated approach

Abstract

The article is devoted to one of the urgent problems of formation and development of environmental education in institutions of professional higher education, namely the formation of future agricultural engineers not only special (professional) competencies, but also environmental awareness, environmental outlook and health-saving competencies on the basis of an integrated approach.

The author carries out a thorough theoretical analysis that reveals the main views of modern scientists on the problem of forming environmental awareness, its structure, considers general and special (professional) competencies with learning outcomes that determine the environmental component of professional training of students. He also draws attention to the fact that the content of the disciplines of professional training is aimed at the formation of special (professional) competencies, the cognitive component of which involves equipping future agricultural engineers with professional knowledge that is interrelated to environmental issues, and accordingly, this makes it possible and relevant to integrate professional and environmental knowledge of environmental orientation around the object, process or discipline being studied.

Thus, according to the author, one of the conditions for ensuring the unity of the system of environmental and professional knowledge of students of agricultural higher education institutions is the integration of disciplines that combine environmental and professional knowledge at different levels.

The second condition for the formation of an environmental outlook is the creation of a special course that integrates environmental, professional and technological knowledge and economic calculations in its structure and content. The third condition for the formation of the environmental outlook of future agricultural engineers is to ensure the integration of environmental and professional knowledge in the process of their practical training, which ensures the development of the acquired knowledge into stable beliefs that are the basis of the environmental outlook.

Keywords: formation of ecological outlook, agroengineers, integrative approach, ecological awareness, ecological education, professional training, pedagogical conditions.

Постановка проблеми

Сучасний стан екології України спричинений різними обставинами (глобальними екологічними проблемами (забруднення атмосфери, гідросфери, руйнування земель, потепління клімату тощо); веденням військових дій; нераціональним природокористуванням; низькою екологічною культурою населення на рівні особистості) поставив людину перед тим фактом, що управління природною системою, екологічно обґрунтоване природокористування потребують більш високого рівня освіти, ніж просте використання природних ресурсів у виробничих цілях. Як наслідок, із-за екологічної неосвіченості фахівців значна кількість виробництв не надає відповідного значення допоміжним виробництвам (очисним спорудам, газопилевловлювальним установкам тощо). Натомість основна увага спрямована на заходи, що підвищують виробничі показники та доходи підприємств. Як результат, оточуючому середовищу наноситься значна шкода, виникає загроза здоров'ю та життю робітників, страждає екологія та економіка регіону.

Сучасна освіта передбачає надання майбутнім випускникам високого рівня фахової підготовки з ґрунтовною базою загальних та спеціальних (фахових) компетентностей. Її зміст у фаховій передвищій освіті визначається двома важливими процесами - вихованням та розвитком майбутнього випускника з одного боку, та його висококваліфікованою підготовкою з іншого. Кожен з цих процесів претендує на пріоритетне значення з вагомими, на свою користь, аргументами з обох сторін, що зумовлює пошук найбільш ефективних шляхів удосконалення системи фахової підготовки майбутніх фахівців. Саме тому, в цих умовах, набуває актуальності проблема формування конкурентоспроможних фахівців для аграрної галузі які матимуть сформовані не тільки спеціальні (фахові) компетентності, а й екологічну свідомість, екологічний світогляд, здоров'язбережувальні компетентності.

У Законі України «Про освіту» визначено, що формування світогляду особистості є одним з головних завдань галузі освіти. Здобувачі освіти вступають до закладів фахової передвищої освіти у віці, коли ще світогляд особистості остаточно не сформований. Відношення майбутнього фахівця до оточуючого середовища повинно стати не лише елементом його свідомості, але й основою для формування інших етапів становлення особистості. При цьому процес його формування має свої особливості та труднощі які пов'язані з постійно зростаючою кількістю інформації об'єми якої значно перевищують можливості пам'яті здобувачів. Тож, одним із шляхів підготовки таких фахівців можна розглядати використання інтегративного підходу в освітньому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останні роки у сучасній педагогічній науці приділено значну увагу проблемі становлення та розвитку екологічної освіти. Так, проблему екологічної підготовки майбутніх педагогів досліджували М. Бойчева, С. Васильєва, Л. Василенко, Т. Гладюк, Н. Грейда, М. Дробноход, С. Кравченко. Проблемою формування екологічної культури в учнів та студентів закладів освіти різних рівнів присвятили свої праці М. Дробноход, В. Крисаченко, З. Жовчак, І. Паламарчук, А. Степанюк, Л. Лук'янова знайшли також відображення питання системи формування складових екологічної культури й природничо-наукової картини світу у здобувачів освіти. Важливий внесок у дослідження проблеми формування наукового світогляду особистості В. Василенко, І. Зязюн, В. Кремінь, В. Андрущенко, С. Гончаренко, В. Шинкарук та інші.

Проблемі інтеграції різних аспектів освітнього процесу присвячено праці значної кількості вчених-педагогів, дидактів та методистів. Так, зміст, форми та види інтеграції розглядали у своїх дослідженнях: С. Гончаренко, Ю. Мальований, В. Ільченко, Б. Коміссарова, Л. Момот, Н. Талалуєва. Теоретичні обґрунтування суті міжпредметних зв'язків досліджували в своїх працях О. Сергєєва, Ю. Мальований, М. Борисенко та інші.

Наразі у працях дослідників найбільшого розповсюдження набули наступні трактування терміну «інтеграція»: «об'єднання в ціле, єдність будь-яких елементів, відновлення будь-якої єдності»; «об'єднання елементів, яке супроводжується ускладненням і зміцненням зв'язків між ними»; «сторона процесу розвитку, пов'язана з об'єднанням в єдине ціле розрізнених до цього частин та елементів» [1, 4].

Досліджуючи проблему впровадження інтегрованого підходу можна відмітити єдність вчених у тому, що саме завдяки системи цілісних взаємозв'язків різних рівнів, які утворюються між всіма елементами освітнього процесу, відбувається формування у здобувачів освіти цілісної системи знань про явища, об'єкти чи процеси які характеризують існуючи системи людина - природа, людина - суспільство [1, 2, 3, 4]. При чому інтеграція знань з різних галузей науки виступає як необхідна умова для формування природничо-наукового світосприймання майбутнього випускника. Так, В. Ільченко зауважує, що інтеграція здійснюється на основі спільних для всіх предметів природничо-наукового циклу фундаментальних закономірностей природи [1]. На думку Р. Гуревича суть інтеграції в освітньому процесі полягає у взаємопроникненні елементів одного об'єкта в структуру іншого, внаслідок чого одержується повністю новий об'єкт зі своїми властивостями. Також, М. Гадецький вказує на те, що інтеграція в освітньому процесі передбачає існування розвинених зв'язків між знаннями, перехід від узгодженого їх викладання до глибокої взаємодії знань. У свою чергу С. Гончаренко та Я. Кміт звертають увагу на те, що інтегративний підхід в організації освітнього процесу вимагає узгодження теоретичних засад інтеграції та специфіки закладу освіти з метою підвищення рівня якості професійних знань, що є важливим завданням сучасної дидактики [3].

Таким чином, дослідники акцентують увагу на необхідності дидактично правильної організації інтеграції змісту освітніх компонентів для сприяння підвищенню ефективності освітнього процесу, бо тільки за такої умови розвиватиметься діалектичне й системне мислення, гнучкість розуму, вміння узагальнювати знання з різних галузей наук. Тож, можемо припустити, що саме впровадження інтеграційного підходу в освітній процес, за умови правильної організації інтеграції змісту екологічної освіти в дисципліни професійної політехнічної підготовки дозволить забезпечити розвиток науково-технічного мислення й формування цілісного екологічно спрямованого наукового світогляду майбутніх агроінженерів.

Мета статті - висвітлення особливостей формування екологічного світогляду майбутніх агроінженерів в умовах реалізації міждисциплінарної інтеграції під час їх професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Проблеми екології та впровадження в освітній процес професійної підготовки агроінженерів елементів екологічної освіти висунули інтеграцію знань як необхідне практичне завдання сучасності, як умову підготовки фахівця майбутнього. Так, Н. Негруца дотримується думки, що сучасний освітній процес недостатню екологізований. У зв'язку з цим нею запропоновано дотримуватися трьох головних принципів стратегії освіти в галузі охорони навколишнього середовища: безперервної екологічної підготовки, її міжпредметності і професійної спрямованості. Тільки за такого підходу, на його думку, ми отримаємо випускника який буде мати «реальну цінність для суспільства» [3], тобто майбутнього фахівця який буде здатен виділяти екологічну сутність проблем у процесі своєї професійної діяльності та вирішувати їх на практиці.

Знання, які майбутні фахівці з агроінженерії набувають в процесі екологічної освіти, сприяють розумінню проблем пов'язаних з охороною оточуючого середовища, раціональним використанням природних ресурсів, формуючи, таким чином у студентів деякі складові екологічного світогляду - екологічну свідомість. Екологічна свідомість формується за рахунок переосмислення знань які надалі перетворюються в переконання. Саме такі переконання про необхідність охорони і оздоровлення оточуючого середовища, ресурсозбереження, дотримання природоохоронного законодавства та впровадження здоров'язбережувальних підходів зумовлюють орієнтацію майбутніх фахівців на свідоме та відповідальне ставлення до екології.

Таким чином, на нашу думку, головним завданням формування екологічної свідомості є вироблення у студентів такого мислення, яке дозволяло б їм самим формувати цілі, що характеризують реальне ставлення до природи та реалізовувати їх, використовуючи всі професійні знання. Тож, екологічну свідомість можна розглядати як сукупність поглядів, теорій, ставлень, які відображують проблеми взаємовідношення сучасного соціуму з природою у плані розв'язання відповідних соціальних та природних можливостей. Так вважають більшість вчених та стверджують, що це є теоретичною та емоційною умовами розв'язання екологічних проблем [4, 5, 6, 7]. Екологічна свідомість ґрунтується на ідеологічних і моральних цінностях, але передбачає їх індивідуальне осмислення. Вона формується із знань і переконань у галузі взаємостосунків суспільства й природи, ґрунтується на екологічно доцільному ставленні до природних ресурсів, вміннях застосовувати науково обумовлені рішення по відношенню до природи; відображає індивідуальне спілкування з природними екосистемами. Розкриваючи структуру екологічної свідомості майбутнього фахівця, вчені виділяють ті основні компоненти, які відображають його соціальну сутність і регуляторні функції [6]. Тому, вчені розглядають, що екологічна свідомість містить [3]:

свідоме засвоєння людиною норм науково обумовленого, екологічно відповідного, раціонального природокористування і відпрацювання на цій основі системи екологічних переконань, знань, вмінь, які б забезпечували оптимальну по відношенню до природи, його практичну діяльність;

засвоєння норм використання техніки, сучасних технологій і засобів організації господарської діяльності людини під кутом зору відповідального ставлення до проблем екології і збереження природи, правову культуру і глибокі знання природоохоронного законодавства, екологічної ситуації, яка утворилася у сфері виробничої діяльності, за місцем проживання в регіоні і державі, в глобальних масштабах;

розуміння себе як частини природи, яка є для людини джерелом здоров'я, гуманізму, патріотичних почуттів, моральних, естетичних, санітарно-гігієнічних і інших якостей, сприйняття природи як суспільної цінності.

Рівень екологічної свідомості майбутніх фахівців залежить від ступеня розвитку таких особистісних рис, як стурбованість екологічною обстановкою, відповідальність за збереження екології, любов до землі тощо. Особливе значення тут має прямий контакт з природою та соціумом, що дозволяє не лише зрозуміти загальні екологічні проблеми, але й самому студенту бачити та розуміти ці проблеми.

Саме тому сучасна підготовка майбутніх агроінженерів повинна мати екологічну орієнтацію, тобто базуватись на сучасних даних екологічних досліджень, враховувати реальні обставини. Особливо доцільне формування міжпредметних зв'язків через включення в екологічну освіту результатів наукових досліджень різних галузей наук, які пов'язані з спеціальністю 208 «Агроінженерія».

Проаналізувавши освітньо-професійну програму за спеціальністю 208 «Агроінженерія» зауважимо, що серед спеціальних компетентностей які формуються для забезпечення фахової діяльності майбутніх агроінженерів є СК9 (Здатність до використання техніки і обладнання відповідно до вимог екології, принципів оптимального природокористування й охорони довкілля) та СК12 (Здатність до економічного обґрунтування доцільності застосування технологій, технічних засобів та заходів з підтримання машин і обладнання в працездатному стані.) які узгоджені з результатами навчання РН1 (Застосовувати у професійній діяльності знання із загальнотехнічних, гуманітарних та природничих наук), РН12. (Оцінювати роботу машин і засобів механізації за критеріями екологічності та вживати заходів зі зниження негативного впливу техніки на екосистему) та РН15. (Виконувати економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності підприємства). Тож, виникає необхідність навчання студентів методикам збору, використання та економічного аналізу показників екологічності роботи машин і засобів механізації, ефективного господарювання, а також прогнозування можливостей виникнення екологічних загроз та нейтралізації їх.

Екологізація виробництва має цілком реальні та відчутні для сільськогосподарського підприємства форми - це і екологічні обмеження на паливні, мастильні та хімічні ресурси і вплив екологічних витрат на прибуток, вплив екологічної сприятливості на реальну ринкову ціну капіталу тощо.

Екологічні знання є передумовою розвитку екологічної свідомості, а наслідком їх успішного засвоєння є екологічний світогляд. У зв'язку з цим формування світоглядної системи може бути забезпечене лише спільними зусиллями викладачів суспільних, загальноосвітніх та спеціальних дисциплін, спрямованих на поєднання всіх сфер наукової діяльності для їх практичної реалізації.

У своїх працях І. Козловська зауважує, що оскільки світогляд особистості та її існування в соціумі носить інтегративний характер, то і система компетентностей здобувачів, яка формуються у закладах освіти всіх типів, також повинна бути інтегративною. На нашу думку, під час реалізації такого підходу необхідно враховувати те, що жоден окремий освітній компонент освітньо-професійної програми підготовки здобувачів не здатен забезпечити формування їх світогляду, оскільки кожному характерні свої специфічні методи навчання, понятійний апарат та зміст. Тож, хоча впровадження інтегративного підходу у зміст дисципліни, форми та методи навчання і відповідає вимогам сучасності, але це рішення повинно бути обдумане та виважене.

Одним з основних завдань під час інтеграції екологічної складової в освітні компоненти професійної підготовки майбутніх агроінженерів є визначення відповідних можливостей змісту кожної професійно-орієнтованої дисципліни. Сам процес інтеграції екологічних знань з фаховими ускладнюється завдяки великому обсягу потенційно важливих природоохоронних знань який ще й постійно зростає, що унеможливлює їх зосередження в програмі однієї дисципліни оскільки може призвести до перевантаження здобувачів освіти. Аналіз робочих навчальних програм з дисциплін фахової підготовки показав, що їх зміст спрямований на формування професійних компетентностей когнітивна складова яких передбачає озброєння майбутніх агроінженерів професійними знаннями, які взаємопов'язані з проблемами охорони навколишнього середовища. У такому разі їх достатньо лише пов'язати зі знаннями екологічного спрямування. Маємо на увазі не механічну інтеграцію знань з різних дисциплін і їх тем, а інтеграцію фахових і екологічних знань промислово-природоохоронного спрямування навколо об'єкта чи процесу що вивчається здобувачами. Це сприятиме формуванню у майбутніх агроінженерів розуміння впливу різного виду їх діяльності та прийнятих рішень під час організації і здійснення виробничих процесів на екологічний стан природних ресурсів. Такий підхід розкриває комплексний характер професійної підготовки здобувачів з урахуванням специфіки кожної фахової дисципліни та екологічних знань.

Отже, одним із шляхів формування екологічного світогляду здобувачів освіти за спеціальністю 208 «Агроінженерія» є впровадження інтеграції в освітній процес на рівні міжпредметних зв'язків під час організації вивчення дисциплін природничого циклу, зокрема предмету «Основи екології» і дисциплін циклу професійної підготовки. Таким чином, досягається відповідність сутності тієї галузі знань що вивчається дисципліною та з'являється можливість використовувати дидактичні резерви дисциплін фахової підготовки в екологічній освіті здобувачів. Досвід закладів фахової передвищої освіти показав, що найбільш часто ними використовується практика введення в освітні програми обов'язкових курсів по охороні природи і збереженню ресурсів, таких як «Основи екології», або спецкурсів та дисциплін вільного вибору студентів. Наприклад «Енергозберігаючі технології в АПК», «Екологічні технології в АПК», «Ресурсозберігаючі технології» тощо.

Фундамент екологічного світогляду закладається в процесі оволодіння студентами відповідними екологічними знаннями. З цією метою світоглядна спрямованість екологічної освіти потребує:

цілісного бачення екологічних проблем на кожному етапі освітнього процесу;

формування змісту освіти на сучасних екологічних підходах з використанням відповідних методологічних підходів;

відображення ідей екологізації в межах навчальних дисциплін з метою формулювання узагальнень, навичок оцінювання та орієнтації в ситуаціях, що передбачають наявність альтернативного вибору.

У процесі наших розвідок щодо удосконалення професійної підготовки майбутніх агроінженерів та визначення дидактичних умов інтеграції навчальних дисциплін нам імпонує позиція Н. Негруци [3], яка вбачала такі дидактичніумови інтеграції навчальних дисциплін у:

розгляді однакових чи досить близьких за характером об'єктів прививченні навчальних дисциплін;

використанні однакових чи близьких методів навчання під час викладання здобувачам різних дисциплін;

засвоєнні знань з природничо-наукових і спеціальних фахових дисциплін на тих самих теоріях або закономірностях;

використанні однакових прийомів діяльності здобувачів при викладанні різних дисциплін, а також під час виробничого навчання.

Ми також погоджуємось з Л. Лук'яновою, яка за результатами аналізу програм різних дисциплін робить висновок щодо можливостей інтеграції окремих тем з екологічної проблематики в навчальні плани і програми дисциплін:

розподіл екологічно спрямованого матеріалу в різних темах кількох дисциплін - дифузний метод;

концентрація більшості питань в одній з дисциплін - розробка інтегрованого курсу;

розробка для окремих професій спеціальних курсів, присвячених питанням екологічної освіти в тому числі такі, які висвітлюють особливості і прогресивний досвід господарювання у розвинутих зарубіжних країнах;

врахування у спецкурсах в окремих темах регіональні умови і особливостей даної спеціальності [2].

Тож, актуальність проблеми інтеграції знань в освітній процес є відображенням сучасної тенденції до екологізації змісту освіти та інтеграції природничо-наукових та спеціальних фахових дисциплін. Важливу роль в процесі професійної підготовки майбутніх агроінженерів, на нашу думку, відіграє інтеграція дисципліни «Основи екології» та спецдисциплін професійної підготовки. Зауважимо також, що одним із шляхів забезпечення єдності системи екологічних та професійних знань здобувачів закладів фахової передвищої освіти аграрного профілю є створення інтегрованих курсів, які поєднують екологічні та професійні знання. Їх перевага, за правильного використання, у тому, що вони сприяють відокремлення менш важливого матеріалу від основної маси, зменшення зайвої деталізації та конкретизації, що дозволяє полегшити його засвоювання майбутніми фахівцями.

Інтеграція знань з різних дисциплін в освітній процес підготовки майбутніх агроінженерів усуває низку недоліків: недостатню мотивацію вивчення загальноосвітніх дисциплін, дублювання та неоднакове трактування спорідненого навчального матеріалу, асинхронність у вивченні окремих тем, недотримання наступності у викладанні дисциплін тощо. Саме впровадження інтегративного підходу забезпечує можливість використання єдиного підходу до пізнавальних прийомів, у процесі вивчення суміжних дисциплін. Слід також наголосити на тому, що інтеграція знань, окремих понять чи тем повинна бути теоретично обґрунтованою, а рівні інтеграції можуть бути різними - (повна інтеграції знань, інтеграції модулів чи окремих тем зі збереженням специфіки програм, навчально-методичних посібників тощо.

Зокрема, як різновид інтеграції, ми розглядаємо застосування дифузного методу для насичення дисциплін циклу професійної підготовки екологічними відомостями, як у базовому змісті, формах та методах навчання, так і в програмах та підручниках. Дидактичні умови дифузного методу випливають з основних положень інтеграції, таких як наявність спільних цілей та завдань навчання, реалізація спільних об'єктів для засвоєння, використання єдиних понять і термінів, забезпечення єдиної логіки засвоєння навчальної інформації.

Наступною педагогічною умовою процесу формування екологічного світогляду ми розглядаємо створення спеціального курсу, який за своєю структурою і змістом інтегрує в собі екологічні, фахові - технологічні знання та економічні розрахунки. Тобто даний спецкурс буде інтегрованим та включатиме в себе широке коло відомостей і знань різних галузей наук.

І, нарешті, використання можливостей практики для переростання отриманих знань в переконання, екологічну свідомість, а далі в екологічний світогляд, теж має інтегративний характер. Тобто, по суті, програма виробничої практики основана на міжпредметності, як одному з підходів інтеграції.

Висновки

На основі викладеного можна дійти висновку, що імплементація екологічного компонентів у зміст професійної підготовки майбутніх агроінженерів можлива при дотриманні вищезазначених умов, виконання яких сприятиме формуванню професійної та екологічної культури, екологічної свідомості, екологічного світогляду, екологічних знань та формуванню вмінь творчо й цілеспрямовано використовувати такого роду знання у майбутній професійній діяльності, що базуються на принципах сталого розвитку. Це дозволить забезпечити організацію екологоорієнтованого освітнього процесу підготовки майбутніх агроінженерів в закладах фахової передвищої освіти.

Література

1. Ільченко В.Р. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі. Імідж сучасного педагога. 2005. № 9-10. С. 10-14.

2. Лук'янова Л.Б. Основи екології, методика екологізації фахових дисциплін: Навчально-методичний посібник для викладачів. Вид. 2-ге змінене і доповнене. Київ: ТОВ «ДСК - Центр», 2016.

3. Негруца Н.А. (2003) Формування екологічного світогляду студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації аграрного профілю у процесі вивчення економічних дисциплін: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04/ Негруца Наталія Андріївна. Київ, 2003. 246 с.

4. Самусь Т.В., Авраменко Є.В. Формування прийомів екологічної діяльності при вивченні фахових дисциплін на основі компетентнісного підходу. Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (2 квітня 2021 р.) / Глухівський НПУ ім. О. Довженка. Глухів, 2021. С. 143-145.

5. Самусь Т.В. Аналіз результатів реалізації тренінгу формування екологічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Випуск 36. Том 3. С. 204-209.

6. Шелудченко Л.С., Комарніцький С.П., Фірман Ю.П., Носко В.Л. Формування екологічних компетентностей здобувачів вищої освіти спеціальності 208 «Агроінженерія» в умовах сталого розвитку суспільства. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наук. пр. Київ, 2023. Вип. 1 (23). С. 143-151.

7. Ікпаїепко H., Samus Т., Ікпаїепко О., Оpanasenkо V., Vovk, B. (2022). Forming intending teachers' health preserving competence in the educational environment of higher educational institution. ScienceRise: Pedagogical Education, 2 (47), 27-34.

References

1. Ilchenko V.R. (2005) Kontseptualni osnovy formuvannia intehrovanykh pryrodoznavchykh kursiv u starshii shkoli. Imidzh suchasnoho pedahoha. № 9-10. S. 10-14. [in Ukrainian].

2. Lukianova L.B. (2016) Osnovy ekolohii, metodyka ekolohizatsii fakhovykh dystsyplin: Navchalno-metodychnyi posibnyk dlia vykladachiv. Vyd. 2-he zminene i dopovnene. Kyiv: TOV «DSK - Tsentr». [in Ukrainian].

3. Nehrutsa N.A. (2003) Formuvannia ekolohichnoho svitohliadu studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv I-II rivniv akredytatsii ahrarnoho profiliu u protsesi vyvchennia ekonomichnykh dystsyplin: dys.... kand. ped. nauk: 13.00.04/ Nehrutsa Nataliia Andriivna. Kyiv, 2003. 246 s. [in Ukrainian].

4. Samus T.V., Avramenko Ye.V. (2021) Formuvannia pryiomiv ekolohichnoi diialnosti pry vyvchenni fakhovykh dystsyplin na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu. Rozvytok pedahohichnoi maisternosti maibutnoho pedahoha v umovakh osvitnikh transfor - matsii: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (2 kvitnia 2021 r.) / Hlukhivskyi NPU im. O. Dovzhenka. Hlukhiv, S. 143 - 145. [in Ukrainian].

5. Samus T.V. (2021) Analiz rezultativ realizatsii treninhu formuvannia ekolohichnoi hramotnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky. Drohobych: Vydavnychyi dim «Helvetyka». Vypusk 36. Tom 3. S. 204-209. [in Ukrainian].

6. Sheludchenko L.S., Komarnitskyi S.P., Firman Yu.P., Nosko V.L. (2023) Formuvannia ekolohichnykh kompetentnostei zdobuvachiv vyshchoi osvity spetsialnosti 208 «Ahroinzheneriia» v umovakh staloho rozvytku suspilstva. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy: zb. nauk. pr. Kyiv. Vyp. 1 (23). S. 143-151. [in Ukrainian].

7. Ihnatenko H., Samus Т., Ihnatenko О., Opanasenko V., Vovk, B. (2022). Forming intending teachers' health preserving competence in the educational environment of higher educational institution. ScienceRise: Pedagogical Education, 2 (47), 27-34. [in English].

Размещено на Allbest.ru