Формування професійної самоефективності майбутнього фахівця соціономічної сфери: імператив правової компетентності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

Формування професійної самоефективності майбутнього фахівця соціономічної сфери: імператив правової компетентності

Я. Кічук, д.п.н., професор

Анотація

За сучасних вітчизняних реалій актуалізації європейського контенту освітянської сфери особливого загострення набуває проблематика якісної підготовки майбутніх фахівців, які опановують у вищій школі «професію захисту». Вивчення й узагальнення наукової літератури та довідкових джерел переконливо засвідчує ущільнений зв'язок між такими особистісно-професійними якостями, якими постають духовність, правова культура, професійна компетентність дотично майбутнього фахівця соціономічної сфери. В результаті проведеного педагогічного дискурсу встановлено підвищений інтерес і вчених, і практиків освітньої сфери до феноменології правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери. При цьому підвищується вага міждисциплінарних досліджень, що виявляється у нових акцентах наукових розвідок. До прикладу, йдеться про такі явища, як «педагогічне правознавство», «педагогічно-правова компетентність».

Досліджуючи означені явища, вчені намагаються поглибити наукові уявлення про ресурси вищої педагогічної школи в аспекті вдосконалення правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери. Намагаючись повноцінно дослідити потенціал освітнього процесу у вищій школі щодо формувального впливу на студентів, які набувають професії соціономічного спектру, дослідницька увага була сфокусована на конструкті «педагогічні умови». В результаті запровадження діагностичних процедур надійність яких встановлена й іншими дослідниками, визначено сукупність тих педагогічних умов, реалізація яких у вищій школі сприятиме позитивній динаміці формування правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери.

Ключові слова: правова компетентність, майбутній фахівець соціономічної сфери, вища школа, педагогічні умови.

Abstract

Formation of the professional self-efficiency of the future specialist in the socio-economic sphere: the imperative of legal competence

Ya. Kichuk, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Izmail State University of Humanities, Ukraine

Due to the current domestic realities of updating the European content of the educational sphere, the problem of high-quality training of future specialists who master the «defense profession» in higher education is becoming particularly acute. The study and generalization of scientific literature and reference sources convincingly testifies to the compacted connection between such personal and professional qualities as spirituality, legal culture, and professional competence of a relatively future specialist in the socio-economic sphere.

As a result of the conducted pedagogical discourse, an increased interest of both scientists and practitioners of the educational sphere in the phenomenology of legal competence of future specialists in the socionomic sphere was established. At the same time, the weight of interdisciplinary research increases, which is reflected in the new emphasis of scientific research. For example, we are talking about such phenomena as «pedagogical jurisprudence», «pedagogical and legal competence». By studying these phenomena, scientists are trying to deepen scientific understanding of the resources of higher pedagogical schools in the aspect of improving the legal competence of future specialists in the socionomic sphere. Trying to explore the potential of the educational process in higher education regarding the formative impact on students who acquire professions of the socionomic spectrum fully, the research attention was focused on the «pedagogical conditions» construct.

As a result of the introduction of diagnostic procedures, the reliability of which has been established by other researchers, a set ofpedagogical conditions has been determined, the implementation of which in higher education will contribute to the positive dynamics of the formation of legal competence offuture specialists in the socionomic sphere.

Key words: legal competence, future specialist in the socio-economic sphere, higher school, pedagogical conditions.

Постановка проблеми

Вивчення й узагальнення філософських, психолого-педагогічних видань та напрацювань юристів-культурологів, де безпосередньо або опосередковано висвітлюються певні аспекти правової культури студентства - здобувачів вищої педагогічної освіти, дозволяють зробити певні узагальнення. По-перше, вже на рівні фундаментальних досліджень сформульовано наукові уявлення про такий ракурс: концептуальні засади розвитку професійної педагогічно-правової компетентності майбутнього фахівця, де орієнтирами визнано не лише науково-теоретичну та пояснювальну функції, а ще й визначено функції на методичному рівні (йдеться про конструктивно-технічну та нормативну). Це увиразнено подано, зокрема у науковому доробку О. Попадич, де важливість цілеспрямованого розвитку досліджуваної особистісно-професійної якості зумовлена змістом, котрий вкладено у це явище. Вчена визначає педагогічно-правову компетентність як інтегроване утворення, якому притаманні синтез знань і навичок, «необхідних для успішного здійснення педагогічно-правової діяльності та здатності фахівця використовувати фахові знання і навички для вирішення стандартних і нестандартних педагогічно-правових завдань і проблем» (Попадич, 2020:168).

По-друге, вже понад два десятиліття у вітчизняних закладах вищої педагогічної освіти успішно втілено ідею педагогічного правознавства, що має домінантною принцип інтегрованості. Конструктивність такої ідеї доведена не лише на рівні контекстного навчання майбутніх педагогів (А. Вербицький). Йдеться ще й про розуміння системоутворювальної ролі правових знань у контексті багатоаспектної діяльності освітян із різними соціальними інституціями, неформальними дитячими об'єднаннями, спільнотою дорослих тощо. В цьому ракурсі актуальним є науковий доробок М. Подберезського, в якому зроблено дуже вдалий, на наш погляд, акцент відносно доречності осмислювати проблематику професійної педагогіки у площині зобов'язального права України. Дійсно, якщо виходити з того, як сучасні фахівці розтлумачують зобов'язання (зокрема, розглядаючи їх в якості суто «правових ланцюжків»), то цілковито очевидним є те, що впродовж життя людини в процесі взаємодії із соціумом завжди присутні соціально-правові аспекти (Подберезський, 2001).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи проблему формування правової компетентності, зокрема майбутніх фахівців соціономічної сфери акцентуємо на тому, що означена особистісно-професійна якість формується, виявляється і здійснюється як правозахисна й правореалізаційна. Така діяльність може бути і активною, і пасивною, і, навіть, деструктивною. Все залежить від набутого фахівцем «порога правової компетентності». А саме: «неусвідомлена некомпетентність» утворює її найнижчий поріг, «неусвідомлена некомпетентність» є мінімальним порогом. Якщо ж йдеться про «усвідомлену компетентність», то її відбитком постає середній поріг, а «усвідомлена компетентність» презентує стартовий поріг сформованості означеної особистісно - професійної якості на основному етапі фахового становлення майбутнього фахівця соціономічної сфери, тобто в умовах вищої школи.

Проведені нами багаторічні дослідження уможливили ще й такі зауваги: як утворення, правова компетентність має компетентну структуру; в ньому значною мірою закарбований соціально-політичний зміст суспільної свідомості; правова компетентність характеризується взаємозв'язком, взаємовпливом і взаємодією із духовністю особистості, її професійною і правовою культурою. Водночас нами розумілося, що позитивна динаміка розвитку усієї сукупності особистісно-професійних якостей майбутнього фахівця в значній мірі зумовлена фундаментальністю розробки правових засад вітчизняної освіти, зокрема, спроможністю мобільно реагувати на зміни, що відбуваються в українському соціумі (зокрема у сфері психосоціальної допомоги дітям, постраждалим від війни та травматичного досвіду, пов'язаного з віроломною і протиправною агресією сусідньої держави) (Подберезський, 2001; Кічук, 2021)

У зв'язку із зазначеним, природний науковий інтерес становить доробок тих дослідників (до прикладу Д. Швець), які нині вивчають порівняльно-правові аспекти, адже злочин проти малолітніх дітей має міжнародний характер, що актуалізує використання у вітчизняній юридичній науці міжнародного досвіду під час розслідування злочинів щодо українських дітей. Вкажемо, що не менш цікавим є дослідження імператива незалежності юридичної професії як параметра міжнародних стандартів (З. Кісіль). Норми міжнародного права є основою формування інклюзивного середовища у вітчизняних закладах освіти (де ключового значення у правовому регулюванні має Закон України «Про охорону дитинства»).

Особливо активно нині досліджується й аспект пов'язаний із контентом технологій та права особистості щодо конфіденційності (А. Ніконьок, С. Серьогіна та ін.), а також проблематика «переміщених осіб» як суб'єктів права соціального забезпечення (І. Басова, І. Дахно, І. Мельник та ін.).

Отже, правова компетентність педагога постає важливим складником, і, водночас виявом правового менталітету сучасних освітян, а тому впливовість вищої педагогічної школи у цьому відношенні важко переоцінити. Аналіз сучасних наукових досліджень свідчить про те, що ще й досі зберігається неоднозначність оцінки співвідношення таких близьких юридичних явищ, якими постають правова культура, правовий менталітет, правова компетентність. Більш того, на часі актуалізація практичної спрямованості вітчизняних теоретико-правових досліджень, зокрема, з огляду на імператив правового прогнозування успішності євроінтеграційних процесів (Король, 2022).

Мета статті: спираючись на науковий доробок учених, які досліджують проблематику навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічної сфери, окреслити педагогічні умови, реалізація яких у вищій школі сприятиме позитивній динаміці процесу розвитку у здобувачів здатності до самоефективності через становлення їх правової компетентності.

Виклад основного матеріалу

правовий компетентність соціономічний фахівець

Нині в усіх педагогічних часописах компетентнісна освітня парадигма є однією з пріоритетних. Натомість дотепер у науковій спільноті немає єдиної думки відносно того, чи вмотивованою є доречність наголошувати на супідрядності, яка існує між феноменами «компетентність» і «компетенція», адже, це спостерігається у переважній більшості досліджень проблематики вітчизняної професійної педагогіки. До того ж широко відомою у наукових колах постає позиція з цих питань керівників відповідних структур Ради Європи. Так, переконливо обґрунтовано спектр ключових компетенцій, яким мають володіти молоді європейці: задля того, щоб бути здатним брати на себе відповідальність, це політичні й соціальні компетенції; бути готовими до життєдіяльності у просторі різних культур і релігій - полікультурні компетенції; бути здатними до активного комунікування в контексті особистісної і професійної самореалізації; бути готовими жити в інформаційному соціумі, маючи належний (відповідний віку) ступінь здатності до навчання впродовж життя. Мабуть, є підстави припускати, що вже зайвим у рамках наукового дискурсу постає звернення дослідників до існуючих позицій щодо змістового наповнення понять «компетенція» (Р. Кеган, Р. Нут, Г. Халлаш та ін.) і «компетентність» (Дж. Равен, С. Савченко, С. Сисоєва та ін.), адже наукова спільнота в їх науковому статусі вже визначилась, а довідкові джерела надають вичерпну характеристику цим складникам компетентнісного підходу, котрі окреслено у Національному освітньому глосарії вищої школи (Національний освітній глосарій..., 2014: 28).

Ми суголосні із позицією тих дослідників, які, осмислюючи окреслені явища, зауважують на виключному значенні правової компетентності майбутніх фахівців, котрі опановують у вищій школі, зокрема, соціономічні спеціальності. Проведені нами дослідження у цьому ракурсі дозволяють стверджувати, що правова компетентність є цілісним інтегрованим утворенням. Вона постає тією особистісно-професійної якістю, яка відбивається не лише через характер ставлення особистості до діяльності, а у певних компетенціях. Така якість формується виключно у діяльності особистості, має багатофункціональний, надпредметний і міждисциплінарний характер. А це зумовлено, з одного боку, винятковістю значення для особистості притаманних праву управлінських функцій, а, з іншого - впливовість та суб'єктах права тих обов'язків, які визначені законом та окреслюють усі параметри договору як домовленості. Відтак, як уважають дослідники, стає зрозумілою актуалізація, зокрема, джерел підвищеної небезпеки (Зобов'язальне право України, 2020: 12).

Розв'язання проблематики вдосконалення системи правової освіти майбутніх фахівців соціономічної сфери у значній мірі залежить від обґрунтованого вибору фахівцями юриспруденції правової норми щодо реалізації як суб'єктивних прав, так і юридичних обов'язків з метою пропедевтики правопорушень. На цьому наголошують і вчені-правники, і представники юридичної компаративістики - чинника удосконалення правозастосувальної діяльності, і дослідники проблемних питань правової компетентності фахівців різних галузей. (Молдован, Чудінда, 2020: 15; Корнієнко, 2020; Курок, 2022).

Ми виходили з визнання, що визначення педагогічних умов є важливим параметром наукового дослідження, оскільки йдеться про окреслений ресурс, реалізація якого в контексті заздалегідь виявленої мети сприятиме позитивній динаміці процесу (явища), що вивчається. Важливим аспектом поглиблення наукових уявлень про результативне формування у здобувачів правової компетентності і постає з'ясування сукупності тих педагогічних умов, які є необхідними і достатніми щодо досліджуваного процесу.

Для експертного ранжування такої сукупності педагогічних умов нами було обрано групу з 62 експертів. Репрезентативність вибірки забезпечувалась, по-перше, представництвом осіб, які мають найбільший професійно значущий фаховий статус, тобто йдеться про суб'єктів соціально-педагогічної діяльності та фахівців соціономічної сфери, закладів вищої освіти, які викладають здобувачам і соціально-педагогічні, і правові навчальні нормативні дисципліни. Це, зокрема, викладачі закладів вищої освіти, керівники системи соціальних служб, соціальні педагоги-практики. По-друге, наявністю у респондентів досвіду роботи з фаху, що перебільшує п'ять років, а для науково - педагогічних працівників - ще й наукового ступеня чи вченого звання.

Діагностувальна процедура здійснювалася за допомогою побудови шкали Л. Гуттмана та за методикою В. Ядова (табл. 1). Щодо послідовності операцій, то вона була такою: на окремих картках експертам було запропоновано присвоїти кожній із пронумерованих заздалегідь карток, відповідний бал за 10-бальною шкалою (10 - найвища оцінка); оцінка суджень експертів з точки зору їх узгодженості була здійснена як операція накопичення натуральних чисел (згідно із запропонованою Л. Гуттманом шкали, вона вибудовується і для вимірювання соціальних настанов, і для встановлення характеру ставлення до соціальних об'єктів).

Отже, виявилось за можливе підсумувати узгоджено -однакові відповіді експертів у розрізі кожної з окреслених умов, а також представити їх у вигляді матриці - від найменш вагомої до найбільш значущої.

Відповідно до даних, що представлено у табличному вигляді, перші чотири рангові місця посідають такі педагогічні умови:

- усвідомлення особистістю на рівні переконань соціально-професійної значущості правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери;

- актуалізація правової освіченості майбутніх фахівців соціономічної сфери;

- позитивне спілкування у підсистемах «викладач права - студент - вихованець», «студент - педагог-практик - супервізор», «студент - студентська академгрупа - майбутній фахівець»;

- стимулювання рефлексивної домінанти процесу взаємодії майбутнього фахівця соціономічної сфери з вихованцем у період практико-орієнтованого навчання.

Таблиця 1

Матриця підпорядкування умов від наймеш вагомої до найбільш значущої

Відтепер виявилось за можливе виконати обчислювання просентилю ранжування педагогічних умов. Як відомо, просентиль, за методикою В. Ядова, це відносний ранговий показник, який визначається за формулою:

, де

PR - просентиль,

R - відносне рангове місце,

N - кількість видів умов.

Висвітлимо більш докладно отриманий експериментальний матеріал (табл. 2)

Таблиця 2

Результати обчислення просентилю за методикою В. Ядова

Отже, є підстави вважати, що вищеокреслені педагогічні умови доцільно розцінювати як необхідні і достатні з огляду на випереджувальний розвиток правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери (педагоги, вихователі, соціальні педагоги, соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи та ін.) на основному етапі їх фахового становлення професійної підготовки у вищій школі. Саме задля випереджувального розвитку правової компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету за результатами проведеного в університеті Південноукраїнського волонтерського та ветеранського форуму «Мобілізація ресурсів громад для героїв українського фронту» були розроблені відповідні проекти та запроваджені сучасні освітньо-професійні програми, за якими здійснюється професійна підготовка сучасних компетентних конкурентоспроможних фахівців, зокрема зі спеціальності «Соціальна робота»: соціально-правовий захист військовослужбовців, координація регіональної ветеранської політики, соціально-психологічна реабілітація, управління соціальними проєктами та волонтерство тощо.

Висновки

Розглядаючи правову компетентність як особистісно-професійну якість, нами враховувалася наукова позиція відносно того, що педагогічна професія є «професією особистісною», адже, по суті, вчитель формує особистість дитини власною особистістю. Правомірно припускати і важливість усвідомлення майбутнім фахівцем смисложиттєвих орієнтацій в процесі професійної підготовки. Професії соціономічної сфери вчені небезпідставно визначають як «професію захисту». Якщо ж звернутися до етимології слова «ефект» (з латин. дія, виконання), то актуалізується у порушеній проблемі аспект самоефективності (в сенсі самодіяльного у навчально-професійній роботі майбутнього фахівця соціономічної сфери). З огляду на вищевикладене, актуалізується проблематика підготовки конкурентоспроможного фахівця соціономічної сфери, здатного до інноваційної, науково-дослідної, проектної діяльності соціально-правового характеру.

Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо у спрямуванні процесу розвитку у майбутніх фахівців соціономічної сфери позитивної мотивації щодо досягнення самоефективності в обраній ними «професії захисту».

Джерела і література

1. Зобов'язальне право України: навч. пос. / упор. І.В. Тетарчук, Т.Є. Дяків. К.: Центр учбової літератури, 2020. 192 с.

2. Кічук Я.В. Фундаментальність розробки правових засад освіти як передумови її ефективності. Науковий вісник ІДГУ. 2021. Вип. 53. С. 79-85.

3. Корнієнко М.В. Деякі аспекти використання міжнародного досвіду під час розслідування насильницьких злочинів щодо дітей. Прикарпатський юридичний вісник. Вип. 1 (30). 2020. С. 88-92.

4. Король В.І. Правове прогнозування набуття Україною статусу держави-кандидата у члени Європейського Союзу. Юридична Україна. 2022. С. 6-13.

5. Курок Р.О. Розвиток правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів: теорія і методика: монографія. К.: ТОВ «ЦП Компринт», 2022. 422 с.

6. Молдован В.В., Чудінда Л.І. Правознавство. Навчальний посібник. З-те. вид., перероб. і доп. К., 2020. 184 с.

7. Національний освітній глосарій: вища освіта (2-е вид.) перероб. і доп. / авт.-уклад. В.М. Захарченко, С.А. Калашнікова, В.І. Луговий, А.В. Ставицький, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / за заг. ред. В.Г. Кременя. К.: ТОВ «Вид. Дім Плеяди», 2014. 100 с.

8. Подберезський М.К. Педагогічне правознавство - особлива галузь професійної педагогіки. Теорія і практика управління соціальними системами. 2001. №21. С. 35-41.

9. Попадич О.О. Концепція розвитку професійної педагогічно-правової компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. №77. С. 167-171.

References

1. Kichuk Ya.V. (2021). Fundamentalnist rozrobky pravovykh zasad osvity yak peredumovy yii efektyvnosti. Naukovyi visnykIDHU. Vyp. 53. Р. 79-85.

2. Korniienko M.V. (2020). Deiaki aspekty vykorystannia mizhnarodnoho dosvidu pid chas rozsliduvannia nasylnytskykh zlochyniv shchodo ditei. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk. Vyp. 1 (30). Р. 88-92. [in Ukrainian].

3. Korol V.I. (2022). Pravove prohnozuvannia nabuttia Ukrainoiu statusu derzhavy-kandydata u chleny Yevropeiskoho Soiuzu. Yurydychna Ukraina. №3. Р. 6-13. [in Ukrainian].

4. Kurok R.O. (2022). Rozvytok pravovoi kompetentnosti pedahohichnykh pratsivnykiv ekonomichnykh koledzhiv: teoriia i metodyka: monohrafiia. K: TOV «TsP Komprynt». 422 p.

5. Moldovan V.V., Chudinda L.I. (2020). Pravoznavstvo. Navchalnyi posibnyk. Z-te. vyd., pererob. i dop. K. 184 p. [in Ukrainian].

6. Natsionalnyi osvitnii hlosarii: vyshcha osvita (2-e vyd.) pererob. i dop. (2014). / avt.-uklad. V.M. Zakharchenko, S.A. Kalashnikova, V.I. Luhovyi, A.V. Stavytskyi, Yu.M. Rashkevych, Zh.V. Talanova / za zah. red. V.H. Kremenia - K: TOV «Vyd. Dim Pleiady». 2014. 100 p. [in Ukrainian].

7. Podberezskyi M.K. (2001). Pedahohichne pravoznavstvo - osoblyva haluz profesiinoi pedahohiky. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy. 2001. №21. Р. 35-41. [in Ukrainian].

8. Popadych O.O. (2020). Kontseptsiia rozvytku profesiinoi pedahohichno-pravovoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly. Naukovyi chasopys NPU im.

9. M. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. № 77. Р. 167-171. [in Ukrainian].

10. Zoboviazalne pravo Ukrainy: navch. pos. (2020). Upor. I.V. Tetarchuk, T.Ie. Diakiv. K.: Tsentr uchbovoi literatury. 192 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru