Використання технології "перевернутий клас" для індивідуалізації навчання майбутніх викладачів вокалу в педагогічних університетах КНР

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання технології «перевернутий клас» для індивідуалізації навчання майбутніх викладачів вокалу в педагогічних університетах КНР

У. Юе, здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація

У статті акцентовано на актуальності вивчення досвіду педагогічних університетів КНР щодо здійснення індивідуалізації навчання майбутніх викладачів вокалу для кращої інтеграції української системи вищої педагогічної освіти у світову, використання кращих здобутків китайських науковців в українських реаліях. Надано підходи до визначення терміну «індивідуалізація навчання» китайськими та українськими педагогами та авторське розуміння суті даної категорії. Наголошено на різних аспектах дослідження проблеми індивідуалізації навчання китайськими науковцями. Наведено їхні думки стосовно важливості урахування конкретних індивідуальних особливостей, що складають ресурс студента як вокаліста і майбутнього педагога, доцільності застосування технології «перевернутий клас» з метою індивідуалізації навчання вокалу, необхідності її реалізації як послідовності трьох етапів, кожний з яких передбачає використання методів і прийомів відповідно до специфіки даного предмету, важливості дотримання умов ефективного упровадження.

У якості таких умов виділено: трансформацію професійного мислення викладачів, володіння ними уміннями щодо використання інформаційних технологій; наявність команди викладачів, кожен з яких працює над створенням необхідних ресурсів для організації самостійної діяльності студентів; попередню роботу викладачів щодо виявлення та корекції рівня готовності здобувачів освіти до самонавчання; якісну самостійну роботу студентів до заняття, чому сприяє доведення до відома здобувачів плану наступного заняття, своєчасне вивчення та аналіз студентами необхідних матеріалів, організація оперативного зворотнього зв'язку з використанням можливостей Інтернет; організацію заняття з опорою на індивідуальні особливості студентів; оцінювання результатів їхньої діяльності на основі поєднання оцінки викладачем успішності студента до заняття, на занятті, після заняття, самооцінювання і взаємооцінювання.

Ключові слова: індивідуалізація навчання, технологія «перевернутий клас», майбутні викладачі вокалу, педагогічні університети, музична освіта, КНР.

Abstract

Use of technology «inverted classroom» for individualization of training of future teachers of vocal in pedagogical universities of China

Wu Yue the third (educational and scientific) level of higher education, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

The article focuses on the relevance of studying the experience of pedagogical universities of the People's Republic of China to individualize the training of future vocal teachers for better integration of the Ukrainian system of higher pedagogical education into the world system, the use of the best achievements of Chinese scientists in Ukrainian realities. Approaches to the definition of the term «individualization of learning» by Chinese and Ukrainian teachers and the author's understanding of the essence of this category are provided. Various aspects of the study of the problem of individualization of learning by Chinese scientists are emphasized. Their thoughts on the importance of taking into account the specific individual characteristics that make up the student's resource as a vocalist and future teacher, the feasibility of using the «inverted classroom» technology in order to individualize vocal training, the need for its implementation as a sequence of three stages, each of which involves the use of methods and techniques in accordance with the specifics of this subject, the importance of observing the conditions of effective implementation.

As such conditions are allocated: transformation of professional thinking of teachers, their skills in the use of information technology; the presence of a team of teachers, each of whom is working to create the necessary resources for the organization of independent activities of students; previous work of teachers to identify and correct the level of readiness of applicants for self-study; high-quality independent work of students for the lesson, which is facilitated by bringing to the attention of the applicants the plan of the next lesson, the timely study and analysis by students of the necessary materials, the organization of operational feedback using the possibilities of the Internet; organization of classes based on the individual characteristics of students; assessment of the results of their activities on the basis of a combination of assessment by the teacher of the student's success before the lesson, in the classroom, after the lesson, self-assessment and mutual assessment.

Keywords: individualization of learning, technology «inverted classroom», future vocal teachers, pedagogical universities, music education, China.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення на засадах гуманістичної парадигми концептуальних підходів до підготовки майбутніх викладачів вокалу в Україні (Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Основні напрями реформування вищої освіти в Україні, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепція розвитку педагогічної освіти тощо) та упровадження у практику закладів загальної середньої освіти, початкових спеціалізованих мистецьких закладів освіти основних положень Концепції «Нова українська школа».

Саме реалізація можливостей індивідуалізації навчання, з одного боку, допомагає викладачам виявити потенціал, унікальні здібності, голосові характеристики, музичні потреби, вподобання, способи сприйняття й опрацювання студентами музики та побудувати стратегії їхнього індивідуального професійно-особистісного зростання, з іншого, сприяє формуванню особистості вмотивованого учителя, зверненню уваги студентів до індивідуального світу учнів, усвідомленню ними необхідності орієнтації в освіті на потреби школярів, формуванню готовності до розкриття та розвитку їх можливостей на основі партнерських взаємовідносин.

Вагомим у цьому аспекті є досвід науково-педагогічних працівників КНР, вивчення, критичне осмислення та творче використання якого буде сприяти вирішенню актуальних завдань інтеграції вітчизняної системи вищої педагогічної освіти у світову, без сумніву збагатить теорію та практику індивідуалізації навчання майбутніх викладачів вокалу в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковий пошук дозволив виділити напрями розробки проблеми індивідуалізації навчання студентів китайськими дослідниками: визначення поняття «індивідуалізація навчання» (Вей Вей, Мей Шуан тощо); обґрунтування необхідності врахування певних індивідуальних особливостей студентів у процесі навчання (Ван Сяолян, Лі Юйлун, Лу Хуачжао, Лу Юаньюань тощо), визначення вимог до викладачів, діяльність яких забезпечує даний процес (Сяо Су, Цзян Сяоянь тощо) та інші.

Різні шляхи реалізації індивідуалізації навчання розглянуті в працях провідних китайських вокальних педагогів Лю Юань Пін, Хоу Фан, Чжао Мей Бо, Чжан Цзянь Го, Юй Ісюан.

Останнім часом такими науковцями як Ху Сяомэн, Цю Сяохуэй, Цяо Чжэнсюэ, Чжоу Цзявэй, Ян Сюсянь, Ян Яньцзе та іншими активно популяризується технологія «перевернутий клас» у зв'язку з її спроможністю щодо вирішення завдань реформування вищої педагогічної освіти Китаю на основі гуманізації, технологізації та інформатизації. Дослідженню можливостей технології «перевернутий клас» для здійснення індивідуалізації навчання вокалу присвячені праці Гуо Мінцзянь, Лун Ючен, Хоу Ісюань, Цзяосюе Чао, Яо Вей тощо.

Назва «перевернутий клас» є буквальним перекладом англійського словосполучення «flipped classroom» або «inverted classroom». Термін має амеріканське походження, вперше його застосували та популяризували у 2006 - 2007 роках J. Bergmann, S. Khan та A. Sams. Суттєвий внесок у розробку даної технології навчання зробили J. Baker, С. Brame, J. Strayer, К. Sung, B. Tucker, Е. Westermann та інші. У роботах даних авторів поняття «перевернутий клас» визначається як підхід, принцип, модель, метод, технологія. Водночас зауважується основна його особливість: при такому навчанні аудиторна та позааудиторна робота студентів переставлені місцями, «перевернуті».

В Україні схожа на дану технологія використання випереджаючих завдань, що уявляють собою різні види навчальної діяльності здобувачів освіти, виконання яких здійснюється до проходження певних тем за програмою та забезпечує ефективність навчально-пізнавальної тих, хто навчається з урахуванням їх реальних навчальних можливостей досліджувалася з 1989 року та описана в кандидатських дисертаціях М. Пісоцької [1], І. Трубавіної [2], здійснених під керівництвом доктора педагогічних наук В. Лозової. У Китаї схожа на технологію «перевернутий клас» модель навчання Дуланкоу була обґрунтована у 1998 році.

Мета статті - визначення особливостей застосування технології «перевернутий клас» для індивідуалізації навчання вокалу в педагогічних університетах Китаю.

Виклад основного матеріалу

Підкреслимо використання терміну «індивідуалізація навчання» китайською та українською науковою спільнотою та відсутність чіткого консенсусу щодо його визначення. Українські дослідники проблеми індивідуалізації навчання визначають дане поняття як: «педагогічний процес, що передбачає створення умов і надання допомоги студенту у формуванні індивідуальної, за власним бажанням і власними можливостями, орбіти навчального перебування у вищому навчальному закладі, задоволення його професійних, наукових та інших ідеалів» (О. Невмержицький) [3, С. 168]; педагогічний принцип побудови системи відносин учасників освітнього процесу, у якій враховуються і розвиваються індивідуальні особливості кожного (А. Лозенко) [4, С. 192]; «систему взаємодії між учасниками навчального процесу, коли найповніше використовуються індивідуальні особливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку й гармонійного вдосконалення особистісної структури, ведуться пошуки засобів формування індивідуального стилю діяльності майбутнього спеціаліста» (С. Білоконний) [ 5, С. 94]; «систему засобів, яка сприяє усвідомленню здобувачем освіти своїх сильних і слабких можливостей у навчанні, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власних смислів навчання» (Г. Терещук) [6, С. 9]; «організацію навчального процесу (у змістовному, ціле-мотиваційному, технологічному аспектах), коли головною цінністю стає формування професійної індивідуальності студентів, особлива стратегія, яка дає змогу кожному студентові стати дійсним суб'єктом професійного саморозвитку» (Ю. Лук'янова) [7, С. 224]; «процес трансформації особистості під впливом внутрішніх та зовнішніх, об'єктивних та суб'єктивних чинників» (С. Масич) [8, С. 100]; «спосіб забезпечення кожному учневі права і можливості на формулювання власних освітніх цілей і завдань, своєї освітньої траєкторії з метою розвитку соціально затребуваних якостей особистості» (Л. Шелестова) [9, С. 268].

Китайські науковці трактують індивідуалізацію навчання як: «використання різних форм навчання для розкриття унікальності кожної людини, її особистісних рис та вроджених задатків» (Вей Вей) [10, С. 113]; «цілеспрямоване застосування ефективних методів навчання з урахуванням фізіологічних особливостей, знань, інтересів, рис характеру особистості того, хто навчається для максимального розкриття його потенціалу, планування індивідуального зростання, покращення здатності до вивчення певного предмету» (Мен Шуан) [11, С. 79].

У нашому дослідженні ми прийняли визначення даного терміну М. Пісоцькою та будемо вважати індивідуалізацію навчання процесом, спрямованим на «розвиток індивідуальності, формування індивідуальної стратегії професійної самореалізації, що передбачає найповніше урахування індивідуальних особливостей кожного його учасника, реалізацію системи індивідуалізованих способів і прийомів, взаємозумовлених дій викладача та студентів на всіх етапах навчальної діяльності» [12, С. 29].

За думкою Лі Юйлун здійснення викладачами вокалу індивідуалізації навчання допомагає студентам з урахуванням власних сильних та слабких боків працювати над покращенням виконавського мистецтва, відкривати нові горизонти у музичній творчості; сприяє формуванню в них унікального стилю співу, власної манери виконання, індивідуального способу встановлення емоційного контакту з аудиторією тощо.

Ван Лей, Ван Сяолян, Вей Вей, Лі Юйлун, Лу Хуачжао, Лу Юаньюань, Чжан Лянхун, Чжао Юсінь підкреслюють необхідність урахування у процесі навчання вокалу таких індивідуальних особливостей студентів: загальних, музичних і специфічних вокальних здібностей; специфіки голосового апарату, що відображується на діапазоні, тембрі, протяжності, силі та красі вокального голосу; особистісних мотивів, потреб, інтересів у вокально -педагогічній діяльності, психологічного стану; вокально-педагогічного досвіду, досягнень; індивідуальних вікових і психологічних особливостей студентів [13, С. 52].

Урахування зазначених індивідуальних особливостей відбувається під час реалізації технології «перевернутий клас», яка, згідно досліджень Яо Вей, має розгортатися як послідовність трьох етапів з використанням методів і прийомів у відповідності до специфіки даного предмету.

Так, здійснення першого етапу, що передує проведенню заняття, передбачає організацію самостійної пізнавальної діяльності студентів дома. Для цього викладачу пропонується підібрати або самостійно створити ресурси для самостійної роботи студентів за темою майбутнього заняття: лекції відомих вокалістів, теоретичний і практичний матеріал стосовно вимовляння окремих звуків, розспівування, приблизного розбору вокального твору (картинки, тексти та їх комбінації, аудіо- та відеоматеріали) тощо. Суттєвим для нас є вимога щодо підбору ресурсів відповідно до індивідуальних особливостей студентів за різними параметрами: вокалізи для високих, середніх та низьких голосів, вокалізи, розраховані на неоднаковий рівень вокальних умінь та на подолання різноманітних труднощів, що виникають у процесі вокального виконання, а також на застосування різних вокальних технічних прийомів (для відкритого звука використовувати прикриту голосну «у», для глухого перекритого звука застосовувати більш світлу відкриту фонацію через голосні «і» чи «є»). До того ж, викладачу пропонується продумати відповіді на можливі питання студентів за проблемами у вокалізації та матеріалом власного предмету в цілому, що містять пояснення вимог до співу, способи вирішення проблем, з якими стикаються студенти у процесі виконання вокальних творів тощо.

Даний етап передбачає не тільки самостійне вивчення студентами теоретичного матеріалу, але й перевірку вивченої теорії на практиці, початкову працю над формуванням практичних умінь, напрацювання яких є задачею наступного заняття. Індивідуалізації навчання сприяє організація взаємодії студента з однокурсниками і викладачами через Інтернет для формулювання заздалегідь питань, які необхідно обговорити під час заняття, наявність у здобувачів освіти можливості самостійно обирати та контролювати темп навчання, визначати необхідність повторного вивчення певної частини матеріалу і кількість повторів. Як підкреслює Яо Вей, студенти мають не один раз прослухати надані в аудіо - та відеоматеріалах у якості зразків виступи вокалістів, звертатися неодноразово до технічно не зрозумілих місць та аналізувати їх, вивчати надані викладачем матеріали до рівня повного розуміння та усвідомлення усіх особливостей виконання.

Доцільним також, у випадку виникнення питань або проблем з виконанням вокального твору, які неможливо вирішити дистанційно, є створення студентом аудіо- або відеозапису свого виконання та відправка його викладачу для підготовки останнім завчасно індивідуальних рекомендацій або відеозапису, що може тривати не більше трьох хвилин та містити у якості допомоги у вирішенні посталої перед студентом проблеми послідовно короткий виклад основних постулатів, аналіз незрозумілих студентом у теорії нюансів чи конкретних технічних прийомів, поради щодо подальшої роботи.

Цікавими для нас є обгрунтування Ван Лей, Яо Вей необхідності акцентування викладачами уваги студентів на неможливості занадто явного наслідування іншим виконавцям з огляду на наявність у кожного співака власних голосових, фізичних, фізіологічних особливостей; доречності опробування різних технічних наробок стосовно способів виконання для вибору з них найбільш комфортних для себе. А також важливості проведення викладачем контролю не лише за вокальною технікою, а ще й за мімікою і пластикою студента з метою максимального стимулювання його до прояву індивідуальності у виконанні.

Як довели дослідження Лун Ючен, продумана організація самостійної діяльності студентів за матеріалами наступного заняття дозволяє здобувачам освіти придбати необхідні теоретичні знання, усвідомити процеси, що пов'язані з вокальним виконавством, а викладачу економити час для формування практичних виконавських умінь на занятті, провести навчання в аудиторії більш результативне.

Другий етап, що передбачає проведення заняття, за думкою Яо Вей, доречно присвятити спочатку вирішенню проблем, які з'явилися в процесі самонавчання, а потім організації взаємодії студентів один з одним та з викладачем з метою одержання нових знань і вмінь. Питання, які студенти відправили викладачу до початку заняття, можуть розглядатися у процесі колективної праці, організованій у традиційній послідовності: розспівування, виступи студентів, оцінювання та поради викладача, нові завдання і вимоги, домашнє завдання. Водночас викладач має докладно пояснити незрозумілі або цікаві для студентів питання, допомогти їм повторити і закріпити самостійно одержані на попередньому етапі знання. Під час виступу студентів виявити та звернути їхню увагу на неправильні прийоми виконання, що перешкоджають якості і можуть перейти у звичку, указати на найбільш важливі та проблемні місця у виконанні студентами вокальних творів і самому продемонструвати як необхідно співати або залучити до цього здобувачів, що придбали правильні навички співу. Як зазначає Яо Вей, якщо у студента занадто високе дихання, затиснута грудна клітина, можна спочатку пояснити як правильно брати дихання та показати зразок виконання, а потім обговорити способи вирішення проблеми в групі. На його думку найбільш ефективними є наступні варіанти організації діяльності студентів на цьому етапі. Перший варіант передбачає розподіл здобувачів під час заняття на декілька груп, у кожній з яких вони самі шукають для себе партнерів та обирають теми для сумісного придбання знань і вмінь, висловлення власної позиції щодо проблемних питань. Другий варіант потребує розділення студентів на декілька груп до заняття, отримання ними від викладача питань для обговорення, посилань на Інтернет-ресурси, заздалегідь підготовлені ним матеріали, використовуючи які студенти мають знайти та записати відповіді на надані викладачем питання в межах теми. Під час заняття викладачу варто організувати із студентами спільний обмін думками щодо розглянутих ними питань. Третій варіант оснований на розгорнутому виступі одного із студентів, підготовленому під керівництвом викладача, для обговорення якого інших студентів викладач має поділити на декілька груп. В усіх трьох варіантах доречно використовувати питання, що вимагають аналіз техніки вокального виконавства, музичних форм та інших проблем як безпосередньо вокального виконавства, так і широкого культурологічного спектру.

Умовою забезпечення ефективності останнього етапу, що триває після заняття, є правильне надання домашнього завдання, яке спрямоване на осмислення одержаних знань та придбаних виконавських умінь. На третьому етапі викладачу варто підвести підсумки за виступами студентів, оцінити отримані ними знання та висловити рекомендації щодо практичного їх використання стосовно конкретних музичних творів, сформулювати нову навчальну мету, ознайомити здобувачів з планом наступного заняття. Також доречно, використовуючи Інтернет-технології, прослухати записи виконання студентами вокальних творів та поспілкуватися з ними з метою стимулювання до аналізу на основі придбаних знань і вмінь власного виконання та виконання інших вокалістів (відомих виконавців, однокурсників), використання отриманих знань при виконанні нових творів, застосування вокальних технік, що характерні для різних музичних стилів і вокальних шкіл. Водночас важливою є безпосередня участь викладача через певні комп'ютерні програми і програми для мобільних пристроїв у діяльності студентів, слідкування за їхньою роботою та оперативне вирішення проблем, що виникають. Це допомагає самим студентам об'єктивно оцінити рівень власних знань та вмінь, а також створює умови для засвоєння ними способів самоосвіти.

За думкою Яо Вей, у «перевернутому класі» оцінку діяльності студента має здійснювати викладач, сам студент і його однокурсники. Викладачу важливо оцінювати роботу студента до заняття, на самому занятті та після нього. Окрім успішності сформованих знань та вокальних навичок викладачу варто звертати увагу на уміння студента надавати логічні, точні, коректні відповіді своїм однокурсникам, об'єктивно оцінювати власні знання та уміння, бачити переваги та недоліки, його активність під час дискусії.

До умов ефективного використання даної технології Яо Вей відносить: трансформацію професійного мислення викладачів (наявність націленості не лише на оволодіння студентами вокальною технікою та уміннями, а й на спілкування з ними на гуманістичних засадах, виконання поряд з функцією джерела знань ролей проектувальника та розробника навчальних ресурсів); володіння викладачами новими педагогічними уміннями щодо використання інформаційних технологій, медіапрограм, Інтернет-ресурсів та Інтернет- технологій; наявність команди викладачів, кожен з яких працює над створенням необхідних ресурсів (викладач італійської мови готує аудіо і відео для оволодіння певним італійським текстом, викладач вокалу шукає способи вирішення проблем з інтонацією, викладач історії музики надає консультації щодо стилю музичного твору тощо); попередню роботу викладачів щодо виявлення та корекції рівня готовності студентів до самонавчання; якісну самостійну роботу студентів до заняття, чому сприяє доведення до відома здобувачів плану наступного заняття, своєчасне вивчення та аналіз студентами необхідних матеріалів, організація оперативного зворотнього зв'язку з використанням можливостей Інтернет (допомога викладача у вирішенні проблем, відповіді на питання, виходячи з індивідуальних особливостей студентів, перевірка правильності зроблених висновків); організацію заняття з опорою на індивідуальні особливості студентів (стимулювання творчої активності, формування вмінь аналізувати, вести дискусію, визначення індивідуальних помилок у співі, своєчасне надання рекомендацій, допомога студенту щодо здійснення умілого поєднання творчих знахідок інших виконавців із уникненням сліпого наслідувння); оцінювання на основі поєднання оцінки викладача (успішність студента до заняття, на занятті, після заняття), самооцінювання і взаємооцінювання.

Дослідження Лун Ючен, Цзяосюе Чао щодо доцільності використання технології «перевернутий клас» у вокальному навчанні майбутніх вчителів музики довели, що дана технологія сприяє підвищенню ефективності вокального навчання, удосконаленню умінь самоосвіти студентів, організації взаємодії викладачів різних дисциплін, створює умови для реалізації гуманістичного підходу до здобувачів освіти [14].

вокал китай перевернутий клас

Висновки

Необхідність переосмислення на засадах гуманістичної парадигми концептуальних підходів до підготовки майбутніх викладачів вокалу в Україні актуалізувала звернення до світового досвіду індивідуалізації навчання, суттєвий внесок у який зроблено викладачами педагогічних університетів КНР.

У визначенні терміну «індивідуалізація навчання» світовою науковою спільнотою до цього часу немає консенсусу. Американські, китайські, українські науковці-педагоги розуміють індивідуалізацію навчання як педагогічний процес, принцип, систему взаємодії між учасниками освітнього процесу, його організацію, систему засобів, системний метод, використання різних форм навчання, що передбачає урахування індивідуальних особливостей його суб'єктів, процес трансформації особистості тощо. Китайські викладачі вокалу підкреслюють важливість реалізації її можливостей для будування стратегії професійно-особистісного зростання кожного студента, виділяючи конкретні індивідуальні особливості, що складають ресурс студента як вокаліста і майбутнього педагога.

Серед шляхів індивідуалізації навчання досліджують технологію «перевернутий клас», обґрунтовуючи її доцільність, необхідність реалізації як послідовність трьох етапів, використання на кожному з них методів і прийомів відповідно до специфіки даного предмету, дотримання умов ефективного застосування. У якості таких умов називають: трансформацію професійного мислення викладачів, володіння ними уміннями щодо використання інформаційних технологій, наявність команди викладачів, кожен з яких працює над створенням необхідних ресурсів, попередню роботу викладачів щодо виявлення та корекції рівня готовності студентів до самонавчання, якісну самостійну роботу студентів до заняття, чому сприяє доведення до відома здобувачів плану наступного заняття, своєчасне вивчення та аналіз студентами необхідних матеріалів, організація оперативного зворотнього зв'язку з використанням можливостей Інтернет; організацію заняття з опорою на індивідуальні особливості студентів; оцінювання результатів їхньої діяльності на основі поєднання оцінки викладачем успішності студента до заняття, на занятті, після заняття, самооцінювання і взаємооцінювання.

У подальшому плануємо дослідження інших шляхів реалізації індивідуалізації навчання майбутніх викладачів вокалу в педагогічних університетах КНР, зокрема на лекціях, практичних заняттях, при організації самостійної роботи студентів тощо.

Література

1. Пісоцька М. Випереджаючі завдання як засіб формування самостійності учнів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Харків, 1992. 18 с.

2. Трубавіна І. Випереджаючі пізнавальні завдання як засіб організації самостійної роботи молодших школярів: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Харків, 1995. 18 с.

3. Невмержицький О.А. Методологічні засади здійснення індивідуального та диференційованого підходу у процесі викладання. Психолого-педагогічні засади проектування інноваційних технологій викладання у вищій школі: моногр. Київ: Пед. думка, 2011. С. 162-170.

4. Лозенко А. Індивідуалізація в умовах традиційної технології навчання. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. №9. Том 3. С. 191-194.

5. Білоконний. С.П. Індивідуалізація навчання як педагогічна проблема у контексті особистісно-орієнтованої освіти.

6. Терещук Г. Індивідуалізація навчання в контексті ідеи концепції нової української школи. Наукові записки. Серія педагогіка. 2017. № 2. С. 6-16.

7. Лук'янова Ю.С. Питання індивідуалізації підготовки майбутніх педагогів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. Запоріжжя: КПУ, 2014. Вип. 38 (91). С. 223-228.

8. Масич С.Ю. Індивідуалізація профессійної підготовки майбутнього фахівця. Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. Харків: ДІСА ПЛЮС, 2017. Вип. 58. С. 100-107.

9. Шелестова Л.В Індивідуалізація навчання: аналіз трактовок понять. XXVI Міжнародна науково-практична конференція «Problems of science and practice, tasks and ways to solve them», 5-8 липня 2022р., Гельсінкі, Фінляндія. С. 268-271.

10. Пісоцька М.Е., Кадашевич К.О. Розвиток ідеї індивідуалізації проблемного навчання учнів у вітчизняніи педагогіці в 50-ті - 70-ті роки ХХ століття. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2021. № 1 (37). Ч. І. С. 28-34.

11. Чжан Лянхун Організаційно-педагогічні засади професійної підготовки вокалістів у системі вищої музичної освіти Китаю та України: дис. . доктора філософії: 011 осв. пед. науки. Суми, 2021. 252 с.

12. Jiaoxue Chao (2021) The Application of Flipped Classroom in Scene Simulation Method of Music Education.

References

1. Pisotska M. (1992) Vyperedzhaiuchi zavdannia yak zasib formuvannia samostiinosti uchniv [Anticipatory tasks as a means of forming students' independence]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.01. Kharkiv [in Ukrainian].

2. Trubavina I. (1995) Vyperedzhaiuchi piznavalni zavdannia yak zasib orhanizatsii samostiinoi roboty molodshykh shkoliariv [Anticipatory cognitive tasks as a means of organizing the independent work of younger schoolchildren]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.01. Kharkiv [in Ukrainian].

3. Nevmerzhytskyi O.A. (2011) Metodolohichni zasady zdiisnennia indyvidualnoho ta dyferentsiiovanoho pidkhodu u protsesi vykladannia [Methodological principles of implementing an individual and differentiated approach in the teaching process]. Psykholoho-pedahohichni zasady proektuvannia innovatsiinykh tekhnolohii vykladannia u vyshchii shkoli: monohr. Kyiv: Ped. Dumka.162-170 [in Ukrainian].

4. Lozenko A. (2016) Indyvidualizatsiia v umovakh tradytsiinoi tekhnolohii navchannia [Individualization in the conditions of traditional learning technology]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity. №9. Tom 3. 191-194 [in Ukrainian].

5. Bilokonnyi. S.P. Indyvidualizatsiia navchannia yak pedahohichna problema u konteksti osobystisno-oriientovanoi osvity [Individualization of learning as a pedagogical problem in the context of person-oriented education]. [in Ukrainian]

6. Tereshchuk H. (2017) Indyvidualizatsiia navchannia v konteksti idey kontseptsii novoi ukrainskoi shkoly [Individualization of education in the context of the ideas of the concept of the new Ukrainian school]. Naukovi zapysky. Seriiapedahohika. № 2. 6-16 [in Ukrainian].

7. Lukianova Yu.S. (2014) Pytannia indyvidualizatsii pidhotovky maibutnikh pedahohiv [The question of individualization of the training of future teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh: zb. nauk. pr. Zaporizhzhia: KPU. Vyp. 38 (91). 223-228 [in Ukrainian].

8. Masych S.Yu. (2017) Indyvidualizatsiia professiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia [Individualization of professional training of the future specialist]. Pedahohika ta psykholohiia: zb. nauk. pr. Kharkiv: DISA PLIuS. Vyp. 58. 100-107 [in Ukrainian].

9. Shelestova L.V. (2022) Indyvidualizatsiia navchannia: analiz traktovok poniat [Individualization of education: analysis of interpretations of concepts]. XXVI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Problems of science and practice, tasks and ways to solve them», 5-8 lypnia 2022 r., Helsinki, Finliandiia. 268-271[in Ukrainian].

10. Vei Vei (2021) Doslidzhennia shchodo reformy vykladannia vokalu v koledzhakh ta universytetakh na osnovi indyvidualizatsii osvity [A study of reforming vocal teaching in colleges and universities based on the individualization of education]. [in Chinese].

11. Men Shuan (2019) Doslidzhennia shchodo reformuvannia vykladannia vokalu v koledzhakh ta universytetakh na osnovi perspektyvy personalizovanoi osvity [Research on the reform of vocal teaching in colleges and universities based on the perspective of personalized education]. [in Chinese].

12. Pisotska M.E., Kadashevych K.O. (2021) Rozvytok idei indyvidualizatsii " problemnoho navchannia uchniv u vitchyznianiy' '_wpedahohitsi v 50-ti - 70-ti roky KhKh stolittia [The development of the idea of individualization of problem-based learning of students in national pedagogy in the 1950s-1970s]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Pedahohichni nauky. № 1 (37). Ch. I. 28-34 [in Ukrainian].

13. Chzhan Liankhun (2021) Orhanizatsiino-pedahohichni zasady profesiinoi pidhotovky vokalistiv u systemi vyshchoi muzychnoi osvity Kytaiu ta Ukrainy [Organizational and pedagogical principles of professional training of vocalists in the system of higher musical education of China and Ukraine]: dys. ... doktora filosofii: 011 osv. ped. nauky. Sumy. [in Ukrainian].

14. Jiaoxue Chao (2021) The Application of Flipped Classroom in Scene Simulation Method of Music Education. [in English].

Размещено на Allbest.ru