Актуальність підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво та зварювання) за дуальною формою освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво та зварювання) за дуальною формою освіти

Кучер Олег Анатолійович аспірант кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Анотація

Сучасний перехід від індустріальної до цифрової епохи суттєво впливає на всі аспекти життя. Важливими аспектами цього переходу є фокус на потребах людини, переосмислення цінностей і зростаюча роль людського фактора у суспільному виробництві. У цьому контексті, система освіти стає ключовою у підготовці фахівців для ринку праці. Однак, існує розрив між системою вищої освіти та потребами роботодавців, що виражається у недостатній відповідності навчальних програм та обладнання для виробничої практики. Різниця в якості професійної освіти може виникати з різних причин, таких як відмінні стандарти та програми навчання, різна якість викладання та доступ до ресурсів і обладнання. Ця різниця може впливати на успішність адаптації на робочому місці та подальший кар'єрний розвиток випускників. Дуальна форма освіти може зменшенні кваліфікаційний розрив, оскільки вона сприяє практичній підготовці учнів та студентів, що може бути дуже цінною для їхньої професійної підготовки. Сутність дуальної освіти полягає у поєднанні теоретичного навчання в навчальних закладах з практичною підготовкою на робочих місцях у підприємствах або організаціях. В Україні створені нормативні засади здобуття вищої та фахової передвищої освіти за дуальною формою освіти: Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти, Наказ МОН України «Щодо запровадження пілотного проекту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» та інші. Серед переваг впровадження дуальної освіти для педагогів професійного навчання в галузі будівництва і зварювання: можливість отримання практичного досвіду на реальних будівельних майданчиках або виробничих підприємствах, що сприяє набуттю специфічних навичок та розумінню потреб галузі; студенти навчаються в умовах, що відповідають останнім технологічним розробкам і тенденціям у будівництві та зварюванні; розвиток партнерства між закладами освіти та підприємствами, що дозволяє збалансувати знання та навички студентів з вимогами роботодавців; покращення якості навчання завдяки зворотному зв'язку від викладачів і роботодавців, а також можливість підготувати викладачів з практичним досвідом.

Ключові слова: бакалавр з професійної освіти (будівництво та зварювання), дуальна освіта, професійна підготовка, педагог професійного навчання, партнерство, роботодавці.

Abstract

Kucher Oleg Anatoliyovych Postgraduate student at the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

THE RELEVANCE OF TRAINING FUTURE BACHELOR'S DEGREE STUDENTS IN VOCATIONAL EDUCATION (CONSTRUCTION AND WELDING) THROUGH DUAL EDUCATION

The modern transition from the industrial to the digital era significantly impacts all aspects of life. Key aspects of this transition include a focus on human needs, a reevaluation of values, and an increasing role of the human factor in societal production. In this context, the education system plays a pivotal role in preparing professionals for the job market. However, a gap exists between the higher education system and employers' needs, manifested in the mismatch between educational programs and practical training equipment. The disparity in the quality of professional education can stem from various factors such as differing standards and curricula, variations in teaching quality, and access to resources and equipment. This disparity can affect the successful adaptation to the workplace and the career development of graduates. Dual education can help bridge the qualification gap by offering practical training for students, which is highly valuable for their professional development. The essence of dual education lies in combining theoretical education in educational institutions with practical training at workplaces within companies or organizations. Ukraine has established a regulatory framework for obtaining higher and specialized pre-higher education through dual education. This framework includes documents such as the 'Concept of Training Professionals through Dual Education,' the 'Regulations on Dual Forms of Higher and Specialized Pre-higher Education,' and the 'Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the Implementation of a Pilot Project in Institutions of Specialized Pre- higher and Higher Education for Training Professionals through Dual Education,' among others. Among the advantages of implementing dual education for future teachers of vocational education in the fields of construction and welding are the opportunity to gain practical experience on real construction sites or industrial enterprises, enabling the acquisition of specific skills and an understanding of the

industry's needs. Students learn in conditions that correspond to the latest technological developments and trends in construction and welding. The development of partnerships between educational institutions and businesses allows for a harmonization of students' knowledge and skills with the requirements of employers. Improved teaching quality results from feedback from educators and employers, along with the opportunity to train teachers with practical experience.

Keywords: bachelor in vocational education (construction and welding), dual education, vocational training, vocational education teacher, partnership, employers.

Постановка проблеми

Сучасна епоха характеризується складним перехідним процесом, коли людство рухається від індустріального розвитку цивілізації до цифрового. Цей перехід суттєво впливає на всі аспекти нашого життя, включаючи спосіб виробництва, соціальні відносини та духовну сферу. Ми спостерігаємо значні зміни в технологіях, меті й структурі суспільного виробництва. Ця трансформація має кілька ключових аспектів. По-перше, вона визначається фокусуванням на потребах і інтересах людини в сфері матеріального та духовного задоволення. По-друге, відбувається переосмислення цінностей, які керують нашим життям. Людство усвідомлює важливість гармонізації відносин з природним середовищем. По-третє, збільшується роль людського фактора у досягненні ефективності суспільного виробництва та в усвідомленні його впливу на вибір раціональних стратегій подальшого розвитку суспільства та способів їх реалізації. В цьому аспекті зростає роль системи освіти в підготовці фахівців для ринку праці.

Роботодавці все більше висловлюють обурення через розрив між системою вищої освіти та вимогами ринку праці. Цей розрив проявляється у невідповідності змісту освіти потребам роботодавців, недостатній участі зацікавлених сторін у формуванні та удосконаленні навичок й компетентностей, закладених в освітніх програмах, а також застарілим матеріально -технічним забезпеченням для проведення виробничої практики студентів тощо.

«Кваліфікаційний розрив (Skills gap) - це розрив між очікуваннями роботодавців щодо кваліфікаційних навичок випускників університетів та фактичними навичками, які випускники мають. Тобто, це рівень кожної окремої навички. Інше, суміжне поняття кваліфікаційна яма (skills mismatch) визначає частку працівників, кваліфікаційні навички яких не повною мірою відповідають запитам роботодавців, а саме тих, хто продукує кадровий розрив. Тому проблема сучасних університетів полягає в пошуку таких моделей підготовки, які зменшать цей розрив» [1].

Кваліфікаційний розрив у професійній освіті вказує на різницю між рівнем кваліфікації, навичками і знаннями, які отримують студенти або учні в процесі навчання в різних професійних програмах або закладах освіти. Цей розрив може бути видимим, коли студенти, які закінчують одну програму, мають істотно вищий рівень підготовки, ніж ті, які закінчують іншу програму.

Кваліфікаційний розрив у професійній освіті може бути викликаний різними факторами, такими як різні стандарти та програми навчання, різна якість викладання, доступ до ресурсів та технічного обладнання. Цей розрив може впливати на адаптацію на робочих місцях і кар'єрний розвиток випускників.

Для зменшення кваліфікаційного розриву в професійній освіті важливо стандартизувати програми навчання, забезпечити якісну освіту, надавати рівні можливості для всіх студентів і забезпечити доступ до сучасних ресурсів та технічного обладнання. Також важливо сприяти постійному оновленню навчальних програм і вдосконаленню методів викладання, щоб відповідати сучасним вимогам ринку праці та професійним стандартам.

Дуальна освіта може відігравати важливу роль у зменшенні кваліфікаційного розриву, оскільки вона сприяє практичній підготовці учнів та студентів, що може бути дуже цінною для їхньої професійної підготовки.

«Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору про здійснення навчання за дуальною формою здобуття освіти» [2].

У Законі України «Про вищу освіту» дуальна форма здобуття вищої освіти потрактовується як «спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору» [3].

Впровадження дуальної форми освіти є один із способів вирішення проблеми з трудовим працевлаштуванням випускників навчальних закладів полягає у покращенні практичної підготовки студентів та підвищенні готовності майбутніх фахівців до виконання виробничих обов'язків. Сама така форма організації навчального процесу сприяє активізації студентів, створює сприятливі умови для їхнього самостійного розвитку, самостійної організації, професійної орієнтації та допомагає набути не лише теоретичних знань, але й практичних навичок і вмінь [17].

З метою посилення практичного складника підготовки здобувачів освіти та забезпечення якості освіти на рівні сучасних вимог в закладах вищої освіти впроваджується експеримент щодо запровадження моделі дуальної освіти [20].

«Експериментальне впровадження дуальної форми здобуття вищої освіти є складовою частиною політики забезпечення якості вищої освіти шляхом розвитку співпраці закладів вищої освіти з роботодавцями, що передбачає залучення представників ринку праці до формування освітніх програм і стандартів вищої освіти, діяльності наглядових рад, створення сталих фондів (ендавментів) закладів вищої освіти» [4].

Для впровадження дуальної форми освіти в Україні створена відповідна нормативна база (табл. 1).

Таблиця 1Нормативна база підготовки фахівців у закладах фахової передвищої та вищої освіти з за дуальною формою здобуття освіти

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми підготовки майбутніх педагогів професійного навчання висвітлені в працях В. Ковальчука, С. Масліч, І. Маринченко, Т. Бикової, В. Сороки та ін. [5; 6; 7; 8; 9; 10; 11], О. Лаврентьєвої [12]; питання впровадження дуальної освіти у професійній підготовці досліджували В. Ковальчук, С. Ігнатенко [13], О. Лаврентьєва, Л. Рибалко, О. Лакомова [14], О. Стрілець [15; 16], О. Яковчук, В. Столяренко [17] та інш.

Мета статті - обґрунтувати актуальність підготовки майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво та зварювання) за дуальною формою освіти в закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до «Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти» [18] її основними завданнями є: «підвищення якості підготовки фахівців, які формують основу трудового потенціалу для інноваційного розвитку економіки, відповідно до

сучасних вимог ринку праці і потреб роботодавців шляхом: модернізації змісту та способів реалізації практичної складової освітнього процесу; підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання; посилення ролі роботодавців у системі підготовки фахівців на всіх етапах - від участі у формуванні змісту освітніх програм до оцінювання результатів навчання; підвищення конкурентоздатності випускників закладів освіти, скорочення періоду їх адаптації до професійної діяльності, сприяння росту рівня зайнятості молоді; зміцнення механізму, що забезпечує інтегрування освіти, науки і практичної діяльності в усіх галузях економіки, задля безперервного поступального руху завдяки тісній співпраці та прискореному обміну знаннями та інноваціями».

На думку О. Лаврентьєвої, не зовсім коректно давати визначення дуальної системи професійної підготовка, як нового освітнього явища для вітчизняної освітньої галузі. Водночас потрібно вивчати та досліджувати конкретні механізми налагодження рівноправного партнерства між закладами освіти, роботодавцями та здобувачами освіти з метою формування професійної компетентності та професійної адаптації у майбутнього фахівця в умовах реальної професійної діяльності [14].

Бакалавр з професійної освіти (будівництво та зварювання) це освітня кваліфікація, яку здобувачі освіти отримують у закладах фахової передвищої і вищої освіти після завершення навчання на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Слід зазначити, що окрім освітньої кваліфікації вони отримують також і професійну - педагог професійного навчання, тому в тексті статті ми також будемо використовувати це поняття. Особливість підготовки бакалавр з професійної освіти (будівництво та зварювання) в поєднанні двох складників - педагогічного і технологічного - в галузі будівництва і зварювання. Важливість підготовки педагогів професійного навчання зростає, оскільки саме вони будуть навчати майбутнє покоління кваліфікованих фахівців у закладах професійної (професійно -технічної) освіти, діяльність яких так потрібна для повоєнного відновлення України.

Впровадження дуальної освіти у підготовку майбутніх педагогів професійного навчання в галузі будівництва і зварювання має кілька важливих переваг. По-перше, дуальна освіта дозволяє майбутнім педагогам отримати практичний досвід у виробничих умовах, що є надзвичайно важливим для професіоналізму в галузях, таких як будівництво і зварювання. Вони зможуть набути специфічних навичок і розуміння вимог галузі завдяки роботі на реальних будівельних майданчиках або виробничих підприємствах, навчально-практичних центрах професійної (професійно-технічної) освіти. В Україні створена ціла мережа таких центрів (http://surl.li/mvlxx). По-друге, дуальна освіта дозволяє студентам навчатися у реальних умовах і бути в курсі останніх технологічних розробок та тенденцій у галузі будівництва і зварювання. Це допомагає озброїти майбутніх педагогів актуальними знаннями і навичками, які використовувати у майбутній професійній діяльності. По-третє, дуальна освіта сприяє розвитку партнерства закладів вищої освіти з підприємствами і роботодавцями в галузі. Роботодавці можуть ініціювати співпрацю з закладом освіти щодо підготовки фахівців за дуальною освітою, включаючи створення програми для дуального навчання, спільно із закладом освіти розробляють навчальні програми та плани навчання, впливають на удосконалення освітніх програм роблячи їх привабливішими та відповідними до потреб ринку праці та вимог роботодавців. Це допомагає збалансувати знання та навички студентів із реальними вимогами до працівників. Також відбувається обмін досвідом і ресурсами. Дуальна освіта дозволяє студентам побачити, яким чином їхні навички і знання можуть застосовуватися на практиці. Це робить процес навчання більш практичним і зрозумілим і може стимулювати їх до досягнення більш високого рівня кваліфікації. Для студентів, це реальна можливість влаштуватися на ринок праці після закінчення навчання. Співпраця сприяє обміну знаннями та досвідом між закладами освіти та підприємствами, що сприяє підвищенню загального рівня знань та якості виробництва в галузі будівництва. По-четверте, дуальна освіта сприяє покращенню якості навчання, оскільки студенти навчаються на практиці та отримують зворотний зв'язок від викладачів і роботодавців. Це допомагає адаптувати навчальні програми до реальних потреб галузі. В межах дуальної освіти можна й підготувати викладачів, які мають практичний досвід і можуть ефективно навчати студентів у сферах будівництва і зварювання, розуміючи їхні потреби та виклики.

Модернізація інтеграційних процесів в освіті актуалізує розгляд дуальності як комплексної методологічної концепції, яка передбачає гармонійну взаємодію між освітнім та виробничим середовищем для підготовки висококваліфікованих фахівців за різними методами навчання.

В умовах становлення і розвитку дуальної освіти доцільно звернутися до закордонного досвіду, де така форма є успішною. В плані заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти [21] серед завдань є «Вивчення міжнародного досвіду впровадження дуальної форми здобуття освіти, створення кластерів дуальної освіти на базі конкурентоспроможних закладів освіти та заінтересованих роботодавців, імплементація кращих практик в освітній процес закладів освіти». Дуальна освіта має численні моделі і варіації, які використовуються в різних країнах.

На сьогодні дуальна освіта набула визнання більш ніж у 60 країнах світу. Одним з лідері у підготовці висококваліфікованих кадрів вважають Європейський Союз, більшість країн якого мають дуальні заклади професійної та вищої освіти. Впровадження елементів дуальної форми здобуття освіти узгоджує традиційні та інноваційні форми навчання майбутніх фахівців, підвищує якість їх підготовки, встановлює відповідність між набутими професійними компетенціями та вимогами роботодавців [17].

Німеччина відома своєю довгою і успішною традицією дуальної освіти. Студенти поєднують навчання в професійній школі і практику на підприємствах, отримуючи практичний досвід і теоретичну освіту одночасно. Швейцарія також має великий досвід у дуальній освіті. Студенти тут поєднують навчання в навчальних центрах і роботу на підприємствах, отримуючи високий рівень практичних навичок. Австрія використовує подібну модель до німецької, де студенти отримують комбіновану освіту на робочому місці та в навчальних закладах. Швеція впровадила систему «gymskola», де студенти мають можливість поєднувати навчання в загальноосвітніх школах і роботу на підприємствах. В США дуальна освіта набуває популярності завдяки програмам професійного навчання та стажування в таких галузях, як технології та ресторанний бізнес. Ці моделі можуть відрізнятися в залежності від країни і галузі, але всі вони спрямовані на комбінування теоретичної освіти з практичним навчанням на робочому місці для підготовки студентів до професійної діяльності.

У Україні існують дві моделі дуальної освіти: одна передбачає комбінування навчання в закладі освіти та на підприємстві для студентів, які отримують свою першу вищу або фахову передвищу освіту, а інша модель розроблена для тих, хто вже має фахову передвищу або вищу освіту, працює на підприємстві і має бажання продовжити навчання відповідно до свого профілю або профілю, визначеного підприємством [19].

Дослідниці О. Яковчук та В. Столяренко [17] зробили порівняльну характеристику традиційної та дуальної форм здобуття вищої освіти (табл. 2).

Таблиця 2Порівняльна характеристика традиційної та дуальної форм здобуття вищої освіти

З такого порівняльного аналізу можна зробити висновок про ефективність і перспективність впровадження дуальної форми навчання в закладах вищої освіти. Серед визначальних факторів ефективності цього процесу є: розробка відповідних нормативно-правових документів, створення єдиної інформаційної бази для операційної роботи дуальної системи, яка включає у себе участь держави, закладів освіти та підприємств, удосконалення змісту освітніх програм і навчальних планів, модернізація практичної частини навчального процесу, а також встановлення загальних стандартів для підготовки студентів, які визначаються державою, роботодавцями і закладами освіти. Крім того, важливим є забезпечення можливості працевлаштування студентів на підприємствах.

Як, зазначає В. Ковальчук «система дуальної освіти має високу стійкість і придатність через те, що вона відповідає потребам всіх сторін, що беруть участь у цьому процесі: держави, навчальних закладів, підприємств або організацій та здобувачів освіти. Для підприємств це можливість підготовки фахівців, які безпосередньо відповідають їхнім виробничим потребам, використовуючи власні технології та обладнання, що забезпечує максимальну відповідність корпоративним інтересам та заощадження часу і коштів на пошук та найм працівників, їх перепідготовку та адаптацію до специфіки конкретного підприємства. Для держави це можливість впровадити в освітній процес відповідно до чинного законодавства та державних стандартів, одночасно зменшуючи витрати на обладнання закладів освіти сучасним технологічним устаткуванням, а також на витрати на енергоносії, будівництво, обладнання та обслуговування лабораторій, майстерень і полігонів. Заклад освіти забезпечує студентів теоретичними знаннями, достатньою професійною орієнтацією та можливістю подальшого працевлаштування. Здобувачі освіти, які навчаються в дуальній системі, отримують якісні знання і професійні навички, набувають навичок самостійності та легко адаптуються до дорослого життя, збільшуючи свою впевненість у завтрашньому дні. Головною ідеєю дуальної освіти є її глибока і взаємодійна залежність від ринку праці та роботодавців, і її функціонування ґрунтується на соціальному партнерстві» [13].

Висновки

Дуальна освіта сприяє збалансуванню теоретичної та практичної підготовки учнів та студентів, що допомагає зменшити кваліфіка - ційний розрив і забезпечує їм кращі можливості на ринку праці. Впровадження дуальної освіти в підготовку майбутніх бакалаврів з професійної освіти (будівництво і зварювання) сприяє покращенню якості навчання, забезпечує актуальність знань та сприяє взаємодії з промисловими партнерами для спільного досягнення успіху в цих галузях. Дуальна освіта надає студентам можливість набути практичний досвід на робочих місцях під керівництвом досвідчених фахівців. Це допомагає їм розвивати практичні навички та здобувати конкретний досвід, який може бути безцінним на ринку праці.

Література

дуальна освіта навчання

1. Ковальчук В. І. Проблеми кваліфікаційного розриву та роль університетів у їх вирішенні. Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій. матеріали V Всеукраїнського науково-методичного семінару (5 листопада 2021 р.) Глухівський НПУ ім. О. Довженка. Глухів, 2021. С.14-16

2. Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text

3. Про вищу освіту: Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 18#Text.

4. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. URL: https://mon.gov.ua/ ua/news/opublikovano-strategiyu-rozvitku-vishoyi-osviti-v-ukrayini-na-2022-2032-roki

5. Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання на засадах компетентніс- ного підходу : кол. монографія / за наук. ред. В. І. Ковальчука. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2020. 194 с.

6. Ковальчук В. І., Бірюк М. В. Роль інноваційних технологій навчання у розвитку

педагогічної майстерності педагога професійного навчання. Молодий вчений. 2019. №4.

С. 262-267.

7. Tatyana B. Bykova, Mykola V. Ivashchenko, Darja A. Kassim, Vasyl I. Kovalchuk. Blended learning in the context of digitalization. 2020. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2879/paper12.pdf.

8. Vasyl Kovalchuk, Inna Marynchenko, Andii Sherudylo, Bohdan Vovk, Tatiana Samus, Valerii Soroka. Implementation of the learning model based on the results of future vocational teachers' professional training. AD ALTA-Journal of Interdisciplinary Research. Vol. 11, Issue 2, Special Issue XXI. 2021. рр. 214-219. DOI:10.33407 / ITLT.V6014.1681

9. Kovalchuk, V.I., Maslich, S.V., Movchan, L.G., Lytvynova, S.H., Kuzminska, O.H. Digital transformation of vocational schools: Problem analysis. CEUR Workshop Proceedings, 2022, 3085, р. 107-123.

10. Vasyl Kovalchuk, Svitlana Maslich, Nataliia Tkachenko, Svitlana Shevchuk, Tetiana Shchypska. Vocational Education in the Context of Modern Problems and Challenges. Journal of Curriculum and Teaching. Vol. 11, No. 8; 2022. https://doi.org/10.5430/jct.v11n8p329

11. Kovalchuk V. I., Sheludko I. V. Implementation of digital technologies in training the vocational education pedagogues as a modern strategy for modernization of professional education. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia ad Didacticam Biologiae Pertinentia. 2019. №9. С. 122-138. DOI: 10.24917/20837276.9.13

12. Lavrentieva O.O., Arkhypov I.O., Kuchma O.I., Uchitel A.D. Use of simulators together with virtual and augmented reality in the system of welders' vocational training: Past, present, and future. Augmented Reality in Education: Proceedings of the 2nd International Workshop (AREdu 2019), March 22, 2019. CEUR Workshop Proceedings, Kryvyi Rih, Ukraine, pp. 201-216

13. Ковальчук В. І., Ігнатенко С. В. Упровадження дуальної освіти в професійній (професійно-технічній) освіті. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 120-132.

14. Lavrentieva O., Rybalko L., Lakomova O. Implementation of the dual system of vocational education: history, trends, perspectives. The Actual Problems of the World Today: Collective Monograph. London, 2019. pp. 114-124

15. Стрілець О. І. Дуальна форма навчання - оновлена освіта для сучасної економіки. Colloquium-journal: Pedagogical Science. 2020. № 3 (55). С. 21-24.

16. Стрілець О. І. Дуальна форма навчання для сучасної економіки. Професійна освіта. 2019. № 1. С.15-17.

17. Яковчук О., Столяренко В. Дуальна форма здобуття освіти як перспектива розвитку університетської освіти в Україні. URL: http://www.baltijapublishing.lv/download/ all-science-3Z22.pdf

18. Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти. URL: https://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/1786.pdf

19. Аналітичний звіт «Думки роботодавців про дуальну освіту» URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/rizne/2020/11/10/Dualna_2_2%20edit%206-11.pdf

20. Наказ МОН України від 15 жовтня 2019 року № 1296 «Щодо запровадження пілотного проекту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти». URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zaprovadzhennya- pilotnogo-proektu-u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi-osviti-z-pidgotovki-fahivciv-za- dualnoyu-formoyu-zdobuttya-osviti

21. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2019-%D1%80#Text

References